Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Формування моделі вибору оптимальної виробничої програми

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

Донецька філія

Кафедра економіки та права

ТВОРЧА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

за темою: «Формування моделі вибору оптимальної виробничої програми»

Донецьк – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

В умовах виходу з фінансової кризи формування оптимальної моделі виробничої програми сприятиме підвищенню ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

План виробництва, або виробнича програма, визначає генеральний напрямок зростання всіх підрозділів, основний профіль планової, організаційної та управлінської діяльності підприємства, а також головні цілі та завдання поточного планування виробництва.

В умовах ринкової економіки планування виробництва продукції, товарів та послуг на всіх діючих підприємствах повинно задовольняти конкретні потреби покупців, замовників чи споживачів і бути тісно пов'язаним з проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоспроможної продукції, організацією її виробництва і реалізації, а також з виконанням інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.

Метою роботи є формування моделі вибору оптимальної виробничої програми та з'ясування основних засобів її обґрунтування.

Об’єктом дослідження є підприємство ЗАТ ВО «КОНТІ», а предметом – виробнича програма даного підприємства.

Основними завданнями, що витікають з мети роботи, є такі:

з'ясувати сутність виробничої продукції та вимірники її обсягу;
охарактеризувати натуральні й вартісні показники виробничої програми;
розглянути механізм формування виробничої програми,
розглянути її економічне обґрунтування;
визначити основні шляхи покращення плану річного виробництва.

Проблеми формування й оптимізації виробничої програми активно досліджувалися такими вченими-економістами, як І. Бойчик, Л. Канторович, О. Орлов, С. Покропивний, Г. Тарасюк, В. Царьов, А. Гукалюк, О.Сенишин та інші.

В процесі виконання роботи були використані такі методи наукового дослідження, як аналізу й синтезу, індукції й дедукції, аналітичний метод, економіко-математичне моделювання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Економічна сутність виробничої програми в умовах виходу з фінансової кризи та її показники.

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага, які мають не лише споживну вартість, а й вартість (мінову вартість). Для постійного й повного задоволення потреб ринку планування та облік товарів, що їх виготовляють на продаж, здійснюється в натуральних і вартісних вимірниках. Загальна характеристика продукції представлена на рис. 1.1.1.

Рис. 1.1.1. Загальна характеристика продукції (роботи, послуг) [11, с. 327].

В ринкових умовах господарювання особливої значущості набувають питання подальшого розвитку функцій управління підприємством. Саме тому сьогодні в науці та практичній роботі триває переосмислення місця й ролі планування в системі управління економікою. І, перш за все, це стосується планування виробничої програми.

Різні точки зору вітчизняних науковців щодо визначення виробничої програми наведені нижче (табл. 1.1.1)

Таблиця 1.1.1

Визначення виробничої програми, які дають провідні науковці

Тарсюк Г., Л. Шваб [17, с. 84]	Виробнича програма підприємства – це необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який номенклатурою, асортиментом і якістю відповідає вимогам плану продажів.
Бойчик І. [2, с. 48]	Виробнича програма підприємства – це система адресних знань із виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідній якості і у встановленні терміну згідно з договорами поставок.
Орлов О. [14]	Різниця між виробничою програмою та планом виробництва і реалізації продукції полягає у тому, що перша розраховується виходячи із плану виробництва і реалізації продукції з врахуванням запасів готової продукції на початок та кінець планового періоду.
Жнякін Б. О., Краснова В. В. [12, с. 92]	Виробнича програма – це перелік продукції, робіт і послуг, що виконуються на замовлення (за договором) зі споживачами і поставляються на ринок в обсязі, який залежить від попиту.
Царьов В. [19, с. 281]	Виробнича програма – це програма, яка включає обсяги випуску продукції у натуральних та вартісних одиницях, а також числові значення техніко-економічних, соціальних та інших показників, які використовуються для оцінки їх якості.

На нашу думку найбільш вдалим є визначення виробничої програми, що висловив вчений-економіст Бойчик І.М.

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Детальніше ці показники розглянуті в таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.1.2

Показники виробничої програми

Показники виробничої програми	Формули для визначення	Позначення
Натуральні:
Номенклатура продукції		перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції.
Асортимент		сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками
Обсяг виробництва продукції.	ОВ = ОП — Зн + Зк	ОВ — обсяг виробництва продукції; ОП — обсяг поставок; Зп, Зк — запаси продукції на складі.
Вартісні:
Товарна продукція — економічний показник, що характеризує в грошовому виразі обсяг виробленої і готової до реалізації продукції.	ТП = ГП + НФ + Рпром.	ГП – віртість готової продукції, призначеної для реалізації на сторону; Нф – віртість напівфабрикатів свого виробництва, реалізованих на сторону; Рпром. – вартість робіт і послуг промислового характеру.

продовження табл.1.1.2

Валова продукція— вартісний показник обсягу виробництва продукції, що характеризує загальний результат промислово-виробничої діяльності підприємств за визначений період.	ВП = ТП + (НФк – НФп) + (НЗВк – НЗВп)	НФн і НФк – вартість залишків напівфабрикатів власного виготовлення; НЗВк – НЗВп - вартість залишків незавершеного виробництва.
Валовий оборот – це вартість всієї продукції цехів незалежно від ступеня її готовності.	ВО = ВП + ВЗО	ВЗО - внутрізаводський оборот
Реалізована продукція - це вартість вироблюваних за рік продукції і послуг, які будуть оплачені споживачем у плановому періоді.	РП = ТП + (Згп - Згк)	Згп і Згк - залишки нереалізованої продукції
Чиста продукція –це показник, який відбиває наново створену на підприємстві вартість і завдяки цьому характеризує результати використання саме власного трудового потенціалу.	ЧП = ТП - (М + А)	М – матеріальні витрати; А – сума амортизаційних відрахувань

Вартісні показники дозволяють на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати і підсумовувати обсяг випуску різнорідної продукції. Однак при цьому треба враховувати існуючий рівень зміни ринкових цін при плануванні і вимірюванні обсягів випущеної в різний час продукції.

1.2. Механізм формування виробничої програми підприємства

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яку випускають підприємства за найкращого використання їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розроблення виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися таких вимог:

Правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;
Повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;
Обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і насамперед виробничою потужністю [13, с. 264].

До методів проектування виробничої програми потрібно віднести такі, як структуризація цілей, аналогій, організаційного моделювання, (в тому числі імітаційного), блоковий, експертно-аналітичний, нормативний, параметричний, аналітично розрахунковий, графоаналітичний, математико-статистичний.

Розробка і обґрунтування виробничої програми підприємства обов'язково має опиратися на чіткий математичний розрахунок усіх фінансових витрат на виробництво товару чи надання певних послуг. Тільки у разі переконливих позитивних показників можливої діяльності, варто втілювати дану програму в життя. Крім цього під час розробки виробничої програми необхідно знайти її оптимальну величину.

Оптимальна виробнича програма (річний план виробництва) – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за визначеними критеріями [13, с. 265]. Дана програма повинна включати певну номенклатуру продукції, її обсяги (у натуральних та вартісних показниках), числові значення критеріальних техніко-економічних, соціальних та інших показників, а також враховувати обмеження щодо матеріальних ресурсів, персоналу, виробничих потужностей, тощо.

Оптимізацію виробничої програми здійснюють з метою планування оптимальної структури номенклатури продукції та визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції й економічної межі нарощування виробництва.

Для складання оптимальної виробничої програми необхідна така методика, в основі якої лежить метод багатокритеріальної оптимізації, який дозволяє використання декількох критеріїв оптимальності. Тому процес моделювання оптимальної виробничої програми є складним і включає такі етапи (рис.1.2.):

Рис.1.2. Процес моделювання оптимальної виробничої програми [6, с. 206].

Перший етап «Вибір та загальна характеристика асортименту підприємства» відображає характеристику товарів, що входять до його асортименту, на основі яких

буде формуватися оптимальна річна виробнича програма.

Наступний етап визначає основні елементи документації, які використовуються при складанні річної виробничої програми. До них відносять: стратегічний план розвитку, перспективний прогноз випуску продукції, результати маркетингових досліджень цільового ринку, довгострокові і поточні договори тощо.

Важливим етапом, пов'язаним із формуванням річної виробничої програми підприємства, є огляд та аналіз основних показників виробничої діяльності підприємства, на основі яких вибираються та обґрунтовуються критерії оптимальності, які послідовно включаються в економіко-математичну модель задачі. До критеріїв оптимальності виробничої програми підприємства можна віднести такі критерії: обсяг валового прибутку, обсяг реалізованої продукції. До обмежень – обмеження щодо використання певних видів ресурсів (сировини, матеріалів) або загальні витрати.

Побудова багатокритеріальної моделі виробничої програми – наступний етап процесу моделювання оптимальної виробничої програми підприємства.

Останній етап моделювання передбачає обґрунтування ефективності вибору оптимального варіанту виробничої програми підприємства. В умовах ринку основне завдання кожного підприємства полягає в забезпеченні підйому виробництва і підвищенні його ефективності, збільшення обсягу продажів і доходів і т. п. Тому при плануванні необхідно якомога повніше враховувати кон'юнктуру ринку, дії конкурентів, можливості свого розвитку та інші фактори.

1.3. Економічне обґрунтування виробничої програми

Виробнича програма підрозділів підприємства повинна мати ресурсне обгрунтування. До ресурсів, які забезпечують виконання виробничої програми, належать виробнича потужність, персонал і матеріали.

Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників. Головними з них є: номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється; кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року; прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ; нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється. Ефективність використання виробничої потужності прямим чином впливає на формування й виконання виробничої програми підприємства.

Вирішення задачі матеріально-технічного забезпечення виробничої програми на підприємстві є однією з найбільш важливих для забезпечення ефективного функціонування підприємства. На виробничих підприємствах рішення даної задачі покладено в основному на відділ матеріально-технічного постачання, основна задача якого – своєчасне, безперебійне та комплексне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами відповідно до плану випуску продукції.

При плануванні виробничої програми одна з важливих задач підприємства складається у визначенні потреби в персоналі за окремими категоріями, професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Персонал повинен бути здатним розуміти і реалізувати складні виробничі завдання, зацікавленим у високих виробничих результатах.

Підприємство може розраховувати на ефективність власної виробничої програми й успішне досягнення цілей і задач, які стоять перед ним тільки за умови успішного вирішення задач маркетингу.

Маркетинг як різновид діяльності, що є властивим для ринкової економіки, виконує такі функції: вивчення ринку, його структуризація (сегментування), аналіз і прогнозування попиту; вибір сегментів ринку, прийнятних для підприємства; визначення номенклатури і асортименту продукції для ринку; розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів; реклама, збут і його стимулювання; політика ціноутворення. [11, с. 330]

Для досягнення своєї мети на ринку підприємство розробляє стратегію і тактику маркетингу. Стратегія маркетингу включає такі основні рішення: склад і обсяг продукції, яка буде пропонуватися на ринку, розробка нової продукції, форми і методи реклами, доставки і збуту продукції, ціни на продукцію. Саме тому ефективність виробничої програми цілком і повністю залежить від ефективності маркетингової підтримки.

Розглянемо український ринок шоколадних виробів. За даними маркетингових досліджень визначено, що виробництво шоколадних виробів в Україні становить майже 60 тис. тонн. в рік (див. табл. 1.4.1).

Протягом 2007 року виробництво кондитерських виробів всередині країни збільшилось на 7,7% - до 1074,8 тис. тонн відносно попереднього року. За результатами I півріччя 2008 року українськими кондитерами було вироблено 541,5 тис. тонн продукції, що на 9,2% перевищило показник аналогічного періоду попереднього року.

Таблиця 1.4.1

Найбільші виробники солодощів на внутрішньому ринку України [26]

Виробники	2006		2007		I півр. 2008
Виробники	Тонн	%	Тонн	%	Тонн	%
1. Корпорація «Рошен»	210824	21,1	230738	21,5	117566	21,7
2. ЗАТ ВО «КОНТІ»	131710	13,2	141085	13,1	75446	13,9
3. ЗАТ «АВК»	104617	10,5	119837	11,1	50320	11,0
4. ЗАТ «Харківська БФ»	57166	5,7	58813	5,5	28457	5,3
5. АТ «Полтавкондитер»	49141	4,9	49576	4,6	25358	4,7
6. ЗАТ «Житомирскі Ласощі»	42407	4,2	49427	,6	26902	5,0
7. ЗАТ «Світоч»	30005	3,0	26898	2,5	10072	1,9
8. ТОВ «Черкаська БФ»	25432	2,5	22758	2,1	9963	1,8
9. «Крафт Фудз Україна»	24472	2,5	21950	2,0	10343	1,9
Інші виробники	322197	32,3	353750	32,9	178044	32,9
Разом за виробниками	997971	100	1074832	100	541471	100

Стабільність української галузі сьогодні забезпечують дев’ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», «Світоч», «Житомирські ласощі», «Харківська БФ» та «Черкаська БФ», які виробляють понад третини всієї продукції. На першому місці серед цих найбільших виробників протягом трьох років залишається корпорація «Рошен», питома вага якої становить 21,7%, друге місце посідає компанія «КОНТІ», частка якої протягом аналізованого періоду збільшилась до 13,9%, трійку лідерів замикає компанія «АВК» - яка займає 11,0% виробництва.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити наступні висновки.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов’язаний із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

Основою для розробки виробничої програми є результати маркетингових досліджень, портфель замовлень, наявність виробничих потужностей і ресурсів на підприємстві.

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства

Компанія «КОНТІ» заснована в 1997 році і входить в трійку лідерів кондитерського ринку України і десятку найбільших гравців в Росії. Частка компанії «КОНТІ» в загальному обсязі виробництва кондитерських виробів в Україні становить 14%, у Росії – 3%. У складі групи 4 фабрики: - 3 в Україні (Донецька, Костянтинівська, Горлівська) і 1 у Росії (Курська).

Щомісяця на українських фабриках виробляється більше 12 тис. тонн продукції і більше 6 тис. тонн - на Курській кондитерській фабриці. В асортименті компанії близько 300 найменувань продукції, серед якої - цукерки помадні, печиво, шоколадно-вафельні торти, батончики, вафлі, карамель, драже, мармелад, крекер, пралінові цукерки, шоколад, бісквіт, складний десерт, шоколадні цукерки. Основні ТМ групи: AMOUR (шоколад Dolci, CARRE, цукерки EsfeRo), "Бонжур"-десерт, "Супер-контік", "Беліссімо", "Мелодика".

Система збуту, яка діє в компанії дозволяє не тільки своєчасно реагувати на стрімко зростаючі обсяги споживання, але й оперативно інформувати маркетинговий відділ про зміну споживчих уподобань. Такий зв'язок зі споживачем дозволяє компанії виробляти продукцію, яка відповідає вимогам ринку.

Підприємство є прибутковим (див. табл. 2.1.1.)

Таблиця 2.1.1

Основні показники економічної діяльності підприємства [25]

Показник	2008р.	2009р.	Відхилення
Виручка від реалізації, тис. грн.	2 559 139	3 266 916	707777
Валовий прибуток, тис. грн.	835 550	1 006 758	171208
Операційний прибуток (збиток), тис. грн.	-138 252	429 659	567911
Чистий прибуток (збиток) за період, тис. грн.	-191 275	194 770	386045
РАЗОМ сукупний доход після оподаткування, тис. грн.	321545	187515	-134030

За даними таблиці видно, що в порівнянні з 2008 р. виручка від реалізації продукції в 2009 р. збільшилася на 27,7 % і становить 3 266 916 тис. грн. Валовий прибуток зріс на 20,5 % порівняно з 2008р., а чистий прибуток зріс на 386045 тис. грн.

Продукція "КОНТІ" широко відома не тільки в Україні, але і в Росії, Казахстані, Азербайджані, Киргизстані, Молдові та країнах Балтії. Щорічно компанія експортує близько 30% виробленої продукції.

2.2. Розробка оптимальної виробничої програми шоколадних цукерок

З метою побудови оптимальної виробничої програми ЗАТ ВО "Конті" проведемо дослідження конкретного виду шоколадної продукції – шоколадних цукерок у коробках, обсяги яких будуть визначатися як річний план виробництва.

З метою формалізації задачі введемо необхідні позначення:

і – код виробу (товару) (і = 1...n);

х_i – обсяг виготовленої продукції за рік по і-му виробу, шт.;

Х – шуканий план;

В – максимально можливий обсяг виготовленої продукції, шт.;

P_i – валовий прибуток від реалізації одиниці і-го виду виробу, грн.;

О_i – вартісний показник обсягу реалізованої продукції, який отриманий від продажу одиниці і-го виробу, грн.;

F_i – валові витрати одиниці і-го виду виробу, грн;

Головною метою задачі є пошук річного плану виробництва кондитерської продукції (шоколадних цукерок у коробках) X = (x_i), який би відповідав умовам:

(2.1)

(2.2)

(2.3)

(2.4)

Вхідні дані, необхідні для розв'язання даної задачі, наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Вхідні дані для формування оптимальної виробничої програми шоколадних

цукерок ЗАТ ВО «КОНТІ»

№ п/п	Види цукерок у коробках	Кількість реалізованих коробок цукерок за 2007 рік, шт.	Роздрібна ціна однієї коробки цукерок, грн	Валовий прибуток від однієї коробки цукерок, грн.
1	«Белісімо»	29220	11,10	2,22
2	«Від всього серця»	13170	12,45	2,49
3	«EsfeRo»	30315	22,63	4,53
4	«Пташине молоко»	14526	13,04	2,61
5	«Асорті»	31464	17,80	3,56

Слід відзначити, що згідно з таблицею 2.2.1 найбільший валовий прибуток підприємство отримує від реалізації цукерок «EsfeRo» - 4,53 грн від однієї коробки цукерок, так як її роздрібна ціна вища за всіх і складає 22,63 грн.

На основі вхідних даних та з використанням однієї і тієї ж економіко-математичної моделі пошуку річного плану виробництва X = (x_i), але при використанні у кожному із варіантів розв'язку задачі лише одного з вибраних нами критеріїв оптимальності (спочатку максимізації валового прибутку, потім максимізації вартості реалізованої кондитерської продукції), розраховуються два варіанти річної виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ».

Для розв'язання задачі формування річної виробничої програми застосовуємо методику з використанням ЕОМ [6, с.208]. Після електронних обчислень на екрані з'явиться результативний звіт та кінцеві обсяги виготовленої продукції за двома варіантами. Наступним кроком вважається розрахунок по кожному з двух варіантів числових значень критеріїв оптимальності. Сформуємо розв'язки задачі за двома варіантами.

Економіко-математична модель для 1-го варіанту розв'язку задачі матиме такий вигляд:

i = 1…5; (2.5)

(2.6)

(2.7)

(2.8)

У результаті розв'язку задачі за допомогою редактора електронних таблиць Microsoft Excel на основі вхідних даних (табл. 2.2.2.) отримаємо звіт та кінцеві обсяги виробництва шоколадних цукерок у коробках.

Таблиця 2.2.2

Вхідні дані для формування оптимальної виробничої програми шоколадних цукерок ЗАТ ВО «КОНТІ» за умови максимізації валового прибутку

№ п/п	Види цукерок у коробках	Кількість реалізова-них коробок цукерок за 2007 рік, шт	Роздрібна ціна однієї коробки цукерок, грн	Загальна вартість реалізованих кондитерських виробів, грн.	Валовий прибуток від однієї коробки цукерок, грн.	Загальний валовий прибуток, грн.
1	«Белісімо»	29220	11,10	324342,00	2,22	64868,40
2	«Від всього серця»	13170	12,45	163966,5	2,49	32793,30
3	«EsfeRo»	30315	22,63	686028,45	4,53	137326,95
4	«Пташине молоко»	14526	13,04	189419,04	2,61	37912,86
5	«Асорті»	31464	17,80	560052,20	3,56	112011,84
6	Разом:	118695		1923808,1		384913,35