Формування моральних почуттів у молодших школярів

 

Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Формування моральних почуттів у молодших школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І Теоретичні основи формування моральних почуттів у молодших школярів

1.1 Поняття моралі і моральності

1.2 Сутність морального виховання

1.3 Моральні почуття. Психолого-педагогічні особливості формування моральних почуттів у молодших школярів.

Розділ ІІ Практична робота із формування моральних почуттів у молодших школярів

2.1 Аналіз методів робити класного керівника,спрямованих на  моральне виховання та формуванню моральних почуттів у молодших школярів.

2.2 Дослідження сформованості моральних почуттів у молодших школярів.

2.3 Аналіз результатів проведення етичної бесіди з молодшими школярами

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дана  робота присвячена формуванню моральних почуттів у молодших школярів. Формування основ особистості пов'язане з вихованням моральних почуттів, творчих особливостей і розкриття індивідуальності дитини. Наділивши школяра знаннями, але не виховавши в своєму учневі морально-багату особистість, ми робимо його слухняним виконавцем волі будь-якого лідера. Національна доктрина освіти одним з ключових завдань проголошує виховання молодого покоління у дусі високої моральності. Педагог, що займається моральним вихованням, ніколи не обійде наступних постулатів: він сам має бути прикладом моральної поведінки. Вибір учня повинен спиратися не лише на логіку і розрахунок, але і на його власні відчуття і емоції.

Проблема морального виховання є актуальною, в епоху новітніх технологій  навчання, комп'ютеризації навчання якось на другий план відходить проблема морального розвитку людини, ще в дошкільному і шкільному віці відмічають психологи і педагоги підвищення у школярів рівня тривожності, невротичності, ворожості, агресивності в стосунках один з одним тощо.

Актуальність  роботи обумовлена також тим, що саме в цьому віці закладаються культурологічні основи морального виховання.

Таким чином, потрібно вирішити завдання морального виховання учнів молодшого шкільного  віку, за допомогою формування в них моральних почуттів,як важливого фактору морального виховання.

Формування  моральних почуттів у  молодших школярів:

Об’єкт дослідження – процес морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – процес формування моральних почуттів у молодших школярів.

Мета дослідження –визначення сутності морального виховання,а саме моральних почуттів та рівень їх сформованості у молодших школярів, дослідити методи та результативність формування моральних почуттів.

Дане  дослідження виходить з гіпотези, що ефективність морального виховання молодших школярів залежить від формування в них моральних почуттів.

Відповідно  до мети і гіпотези дослідження необхідно  було розв’язати такі завдання:

1. На  підставі аналізу психолого-педагогічної  літератури з теми дослідження розкрити сутність поняття «моральне виховання» та «моральні почуття» .

2. Визначити критерії  сформованості моральних почуттів учнів молодшого шкільного віку.

3. Практично проілюструвати  шляхи використання форм та  методів формування моральних почуттів у молодших школярів у сучасній школі.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб його удосконалення в плані морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Розглядом цього питання займалися такі видатні вчені-педагоги, як: Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, А.С.Макаренко, Г.Сковорода, Н.Крупська, Ж.Піаже та інші.

Методи дослідження:

- теоретичні методи: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, ознайомлення з досвідом роботи вчителів в аспекті теми дослідження ; - емпіричні: анкетування, бесіди, тестування.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини (теоретичний та практичний розділи), висновків та списку літератури, який містить 24 джерела.

 

Розділ  І Теоретичні основи формування моральних  почуттів у молодших школярів.

1.1 Поняття моралі і моральності

 

У тлумачному словнику з філософії поняття  моральності прирівняне до поняття  мораль. «Мораль (латинське mores-мораль) - норми, принципи, правила поведінки  людей, а так само людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається  нормативна регуляція стосунків  людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством).»  [10,с. 191].

В.І. Даль тлумачив слово мораль як «моральне вчення, правила для волі, совісті людини».[7, с. 345] Він вважав, що моральне — протилежне тілесному, плотському, духовному, душевному. Моральний побут людини важливіший за побут речей. Його можна розподілити: на духовний побут, протилежний розумовому, але що зіставляє загальний з ним духовним початком, до розумового відноситься істина і брехня, до морального - добро і зло. Добродійний, доброзвичайний, згодний з совістю, із законами правди, з гідністю людини з боргом чесного і чистого серцем громадянина. Це людина моральна, чиста, бездоганної моральності.

Л.А. Григорович дав наступне визначення «моральність» - це особистісна характеристика,що об'єднує такі якості і властивості, як доброта, порядність,

дисциплінованість, колективізм. [6, c.104]

Мислителі різних періодів трактували поняття  моральності по-різному. Ще в древній  Греції в праці Арістотеля про  моральну людину говорилося: «Морально  прекрасною називають людину досконалої гідності... Адже про моральну красу  говорять з погляду на чесноти: морально прекрасним вважають справедливу, мужню, розсудливу і володіючу всіма чеснотами людину». А Ніцше вважав: «Бути моральним - означає підкорюватися спрадавна встановленому закону або звичаю. «Мораль - це зазнайство людини перед природою». У науковій літературі вказують, що мораль з'явилася на початку розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людини. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулювальник взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особистість, тим самим, сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту або іншу мораль формує особистість у відповідності зі своїм ідеалом.

А ось І.С. Мар'єнко позначив «моральність - як невід'ємний бік особистості, що забезпечує добровільне дотримання нею  існуючих  норм,  правил, принципів поведінки. Вони знаходять вираження у відношенні до  Батьківщини,  суспільства, колективу, окремих людей, до самого себе, праці і т.д. »[13, c.7]

Отже, мораль – це система ідей, принципів, уявлень, норм оцінок, правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. Спирається вона не на норми права, а на силу особистісного переконання, громадську думку, авторитет окремих осіб.

Моральність - особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних стосунків (моральних стосунків); один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. На відміну від простого звичаю або традиції моральні норми отримують ідейне обґрунтування у вигляді ідеалів добра і зла, належного, справедливості і тому подібне. На відміну від права виконання вимог моралі санкціонується лише формами духовної дії (суспільної оцінки, схвалення або засудження). Разом із загальнолюдськими елементами мораль включає історичні норми, принципи, ідеали. Мораль вивчається спеціальною філософською дисципліною - етикою.

 

1.2 Сутність  морального виховання.

Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.

Це спеціально організоване, кероване і контрольоване взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою своєю метою має формування особистості, потрібною і корисною суспільству.                                              

Поняття «моральне виховання» всеосяжне. Воно пронизує всі сторони життєдіяльності людини. Саме тому видатний педагог сучасності В.А.Сухомлинський, розробивши виховну систему про всебічний розвиток особистості, цілком обгрунтовано вважав, що її системна  ознака - моральне виховання. «Серцевина морального виховання - розвиток моральних почуттів особистості.» [18, c. 29]

«Моральне виховання» - це цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам суспільної моралі. "[16. c. 163] 
Моральне виховання ефективно здійснюється тільки як цілісний процес педагогічної, що відповідає нормам загальнолюдської моралі, організації всього життя молодших школярів: діяльності, відносин, спілкування з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. 
Результатом цілісного процесу є формування морально цілісної особистості, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок, звичок, суспільно цінної поведінки.

Моральне виховання включає: формування свідомості зв'язку з суспільством, залежно від нього, необхідності узгоджувати свою поведінку з інтересами суспільства; ознайомлення з моральними ідеалами, вимогами суспільства, доказ їх правомірності та розумності; перетворення моральних знань в моральні переконання, створення системи цих переконань; формування стійких моральних почуттів, високої культури поведінки як однієї з головних проявів поваги людини до людей; формування моральних звичок. 
«Моральне виховання особистості» - складний і багатогранний процес, що включає педагогічні та соціальні явища. Однак процес морального виховання певною мірою автономний. На цю його специфіку свого часу вказував А.С.Макаренко. 
Основні завдання морального виховання:

1.формування моральної свідомості;

2. виховання і розвиток моральних почуттів;

3. вироблення умінь і звичок моральної поведінки.

Моральна свідомість - активний процес відображення моральних відносин, станів. Суб'єктивною рушійною силою розвитку моральної свідомості є моральне мислення - процес постійного накопичення і осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх аналіз, оцінка, прийняття етичних рішень, здійснення відповідальних виборів. Моральні переживання, муки совісті уражаються єдністю чуттєвих станів, відображених у свідомості, і їх осмисленням, оцінкою, моральним мисленням.

Моральність особистості складається із суб'єктивно освоєних моральних принципів, якими вона керується в системі відносин і постійно пульсуючого морального мислення.

Моральні почуття, свідомість і мислення є основою і стимулом прояви моральної волі. Поза моральної волі і дієво практичного відношення до світу не існує реальної моральності особистості. Вона реалізується в єдності морального почуття і свідомої непохитної рішучості здійснити свої моральні переконання в життя. [9. c.192]

Сухомлинський вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві  і молодшому шкільному віці, коли добро і зло, честь і ганьба, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності  морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає».[18, с. 114]

Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого  покоління. На кожному етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю.К. Бабанський, такою стороною буде моральне виховання: діти оволодівають простими нормами моральності, навчаться слідувати їм в різних ситуаціях. Навчальний процес тісно пов'язаний з моральним вихованням. В умовах сучасної школи, коли зміст освіти збільшився в об'ємі і ускладнився по своїй внутрішній структурі, в моральному вихованні зростає роль навчального процесу. Змістовна сторона моральних понять обумовлена науковими знаннями, які учні отримують, вивчаючи навчальні предмети. Самі моральні знання мають не менше значення для загального розвитку молодших школярів, ніж знання з конкретних учбових предметів. [3, с. 124]

Н.И. Болдирєв відзначає, що специфічною особливістю  морального виховання є те, що його не можна виокремити в якийсь спеціальний  виховний процес. Формування моральної  зовнішності протікає в процесі  багатогранної діяльності дітей (іграх, навчанні), в тих різноманітних  стосунках, в які вони вступають  в різних ситуаціях зі своїми однолітками, з молодшими за себе дітьми і з  дорослими. Проте, моральне виховання  є цілеспрямованим процесом, що припускає  певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій [4, с. 102].

В основу змісту морального виховання  покладено загальнолюдські морально-духовні  цінності.

Загальнолюдські моральні цінності — це набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національні моральні цінності — це історично зумовлені і створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняються національними проявами, своєрідностями у поведінці і є основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи. Наприклад, у християнському світі загальнолюдські цінності виокремлені в Біблії як заповіді Божі: "Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! I не бажай дому ближнього свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!" та ін.

На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна  окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і  людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна та правова культура.

Провідні якості моральності формуються в ранньому дитячому віці на основі так званого "соціального успадкування". Вирішальну роль у цьому процесі  відіграють батьки: їх власна поведінка  на засадах високої моральності, цілеспрямований вплив на особистість  дитини закладають основи моральних  чеснот особистості. Можна визначити  своєрідний кодекс моральних доброчинностей дитини дошкільного віку, які є  аксіоматичними засадами цивілізації:

1. Люби і шануй батьків своїх.

2. Бережливо стався до навколишнього  природного світу.

3. Не вбивай нічого живого.

4. Будь милосердним, з повагою  стався до інших, намагайся  допомагати їм.

5. Стався до інших так, як  хотів би, щоб ставилися до  тебе.

6. Прагни сумлінно працювати.

7. Не кради.

8. Не зраджуй: ти завжди відповідальний  затих, кого наблизив до себе.

9. Уникай неправди, не свідчи  на когось брехливо.

10. Остерігайся шкідливих звичок.

В.О. Сухомлинський, розвиваючи ідеї загальнолюдських моральних цінностей як основи формування духовності людини, визначив своєрідну  програму морального виховання школярів:

"1. Ти живеш серед людей,  не забувай, що кожен твій  вчинок, кожне твоє бажання позначається  на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що  тобі хочеться, і тим, що можна.  Перевіряй свої вчинки, запитуючи  сам себе: чи не робиш ти  зла, незручності людям? Роби  все так, щоб людям, які тебе  оточують, було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними  іншими людьми. Люди дають тобі  щастя дитинства. Плати їм за  це добром.

3. Усі блага і радощі життя  створюються працею. Без праці  не можна чесно жити. Народ  вчить: хто не працює, той не  їсть. Назавжди запам'ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд — це трутень,  що пожирає мед працьовитих  бджіл. Навчання — твоя перша  праця. Йдучи до школи, ти  йдеш на роботу.

4. Будь добрим і чуйним до  людей. Допомагай слабким і  беззахисним. Допомагай товаришу  в біді. Не завдавай людям прикрості.  Поважай і шануй матір і  батька — вони дали тобі  життя, вони виховують тебе, вони  хочуть, щоб ти став чесним  громадянином, людиною з добрим  серцем і чистою душею.

5. Не будь байдужим до зла.  Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто  прагне жити за рахунок інших  людей, завдає лиха іншим людям,  обкрадає суспільство".

 

Розглядаючи систему морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокін розрізняють декілька аспектів:

По-перше, здійснення узгоджених виховних впливів вчителя і учнівського  колективу у вирішенні певних педагогічних завдань, а всередині  класу – єдність дій всіх учнів.

По-друге, використання прийомів формування учбової діяльності моральним  вихованням.

По-третє, під системою морального виховання розуміється також  взаємозв'язок і взаємовплив вихованців на момент моральних якостей дітей.

По-четверте, систему морального виховання слід вбачати і в  послідовності розвитку тих або  інших якостей особистості у  міру зростання і розумового дозрівання дітей.

У формуванні особистості молодшого школяра, з погляду С.Л. Рубінштейна, особливе місце займає питання розвитку моральних  якостей, складових поведінки. [17, с. 177]

У цьому віці дитина не лише пізнає суть моральних категорій, але  і вчиться оцінювати їх знання у вчинках і діях навколишніх, власних вчинках.

Отже, моральне виховання — виховна діяльність школи, сім'ї з формування в учнів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

Моральне  виховання розпочинається в сім'ї, продовжуючись у процесі соціалізації особистості. Його основу складають  загальнолюдські та національні  цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Серед  таких норм — гуманізм і демократизм, що відображаються в ідеалі вільної  людини з високорозвиненим почуттям власної гідності, поваги до гідності іншої людини. Моральне виховання  передбачає формування в дітей почуття  любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот.

Моральне  виховання характеризують поняття: мораль, моральний ідеал, моральний  кодекс, моральні норми, моральні переконання, почуття та якості.[5, с.224]

 

1.3 Моральні  почуття. Особливості формування моральних почуттів у молодших школярів

Якщо розглядати поняття моральних  почуттів з психолого-педагогічної точки зору то можна знайти таке його пояснення : моральним почуттям називається емоційне ставлення  особистості до поведінки людей  і свого власного. У сфері вищих почуттів моральним почуттям належить особливе місце. Моральні почуття виникають і розвиваються в процесі спільної діяльності людей і зазнають впливу моральних норм, фактично пануючих в даному суспільстві. Вони виникають під впливом поведінки і вчинків інших людей і своїх власних. Ці переживання - своєрідний результат оцінки вчинків, їх відповідності або невідповідності нормам моралі, які людина вважає обов'язковими для себе та інших. Позитивні оцінки вчинків викликають у людини почуття задоволення, негативні - внутрішній протест.

До моральних почуттів належать почуття симпатії і антипатії,прихильності й відчуженості, поваги і презирства, вдячності і невдячності, любові і ненависті.

Серед моральних почуттів особливо слід виділити відчуття товариства і дружби, почуття обов'язку і совісті.

Особливість моральних почуттів - їх дієвий, тобто яскраво виражений,астенічний характер. Вони реалізуються не тільки в помислах і переживання,але й в активній діяльності, якої людина віддає всі свої сили, всю енергію.

Почуття обов'язку може проявлятися  й у повсякденному житті. Наприклад, почуття обов'язку змушує школяра відмовитися від можливості подивитися цікаву телепередачу і сісти за уроки. Це ж почуття змушує його допомогти мамі по господарству, жертвуючи грою з товаришами.

Моральне виховання виділяє серед своїх завдань формування моральних почуттів. Моральні почуття - це переживання людиною свого ставлення до дійсності, до людей, до власної поведінки. Моральне почуття виникає тоді, коли людина починає виходити у своїх діях не зі спонукань «своєї волі», а із суспільних вимог.

Спонукальну силу моральних почуттів добре знали прогресивні психологи  та педагоги минулого. І. Сєченов уважав, що справжній моральний учинок «завжди  є результатом морального почуття  й моральної звички». Сучасні  психологи та педагоги також надають великого значення моральним почуттям, визначаючи їх як стійке ставлення особистості до навколишнього.

Почуття спонукають людину до активної діяльності, вони додають переконанням силу пристрасті та стійкості. Психологія розрізняє прості почуття як тимчасові  стани людини і складні суспільні, морально-політичні почуття, об'єктом  яких є суспільство, держава, колектив. Це почуття патріотизму й інтернаціоналізму, гуманізму, товариськості та колективізму, обов'язку й відповідальності.

Важливе значення у вихованні почуттів має проблема моральної спрямованості  таких простих почуттів, як, на приклад, задоволення, радість, обурення, сором та ін. Задоволення від вчинку, потрібного колективу, радість від утілення творчого задуму, почуття каяття й сорому за погану поведінку - усі ці переживання включаються в моральний досвід школяра, збагачують його й повинні бути предметом турботи вчителя, вихователя. Так, у школяра сильно розвинене почуття сорому, він прагне діяти самостійно, усіляко показати незалежність своїх суджень, але в дійсності він дуже чуйний до думки оточуючих його людей, особливо своїх товаришів. Важливо враховувати, чому він боїться. Учень, боячись осуду товаришів, боїться часом хорошого: проявів ніжності до матері, доброти до оточуючих, а поганого, наприклад, брутальності до старших, може не боятись, уважаючи, що товариші побачать у цьому прояв дорослості.

Забезпечення ефективного розвитку моральних знань і емоційно-моральних  ставлень молодших школярів, як важливої передумови становлення моральних  переконань з необхідністю, передбачає врахування у навчально-виховному  процесі ряду особливостей емоційно-когнітивної сфери у молодших школярів .

Важливою умовою розвитку моральних  знань молодших школярів є позитивні  зміни в їх мисленні. В цей період формуються операції мислення — аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Поняття, судження, умовисновки мають якісно іншу будову [17, с.163]. Все це має позитивний вплив на формування моральної свідомості молодших школярів. Разом з тим, враховуючи особливості моральної свідомості молодших школярів, особливо ті, які обумовлені обмеженістю морального досвіду, потрібно спеціально формувати у дітей прийоми аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення моральних явиш.

Тому, крім аналізу природних моральних  ситуацій, що виникають у спілкуванні  з дорослими і однолітками, необхідна  цілеспрямована виховна робота. При  цьому важливі такі форми роботи, як колективне читання і обговорення  оповідань з моральним змістом, створення на уроках спеціальних  проблемних ситуацій, в яких ставиться  завдання навчити дітей аналізувати  поведінку і почуття героїв, порівнювати  представлену в літературному творі  моральну ситуацію з аналогічними життєвими  ситуаціями. Завдяки цьому школярі  вчаться здійснювати "перенос" безпосередньо даного в оповіданні морального змісту на моральні явища  із реального життя дітей.

Процес засвоєння моральних  знань молодшими школярами суттєвим чином залежить від навчання їх правильному  сприйманню моральної ситуації, адекватній оцінці моральних вчинків, розумінню  моральних мотивів. Поряд з цим  необхідно виховувати органічну  єдність між правильним розумінням моральної ситуації і вмінням  школярів співпереживати, співчувати, тобто виховувати особистісне ставлення  до тих чи інших моральних явищ, вчинків. Це, в свою чергу, є необхідною умовою виховання у дитини одного із важливих механізмів переконань —  моральної потреби певним чином  діяти, відповідно до засвоєних моральних  норм і принципів.

Важливою умовою розвитку у молодших школярів елементів моральних переконань є: сформованість в них моральних  почуттів. Почуття тільки тоді стають компонентом моральних переконань особистості, коли вони виступають як внутрішній стимул до моральної поведінки. Тому виховання моральних почуттів як мотиваційної основи моральної поведінки — одне із головних завдань виховної роботи в школі.

У початкових класах педагогу необхідно  враховувати, перш за все, такі вікові особливості молодших школярів, як обмеженість їх особистого досвіду  моральної поведінки, труднощі у  виділенні головних компонентів  в поведінці оточуючих, безпосередній  характер емоційної реакції на вчинок.

Для ефективного формування у молодших школярів моральних почуттів необхідно  створювати в класі атмосферу, що сприяє розвитку у дітей взаємоповаги, емоційного сприймання до переживань інших, взаємодопомоги.

Емоційне сприймання, навіюваність, довірливість, схильність до наслідування, високий авторитет вчителя у  дітей даного віку забезпечують широкі можливості для виховання моральних  почуттів. Особливу увагу слід приділити міжособистісним взаєминам у колективі, оскільки в цій сфері найчастіше виникають ситуації морального вибору, правильні вирішення яких сприяють набуванню необхідного молодшому школяреві морального досвіду, збагачують його моральні знання.