Формування поняття про віруси та антивірусні програми

Міністерство  освіти і науки України

Глухівський державний педагогічний університет 

                                                   кафедра інформатики 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

Тема: «Формування поняття про віруси та антивірусні програми» 
 
 
 

                                          Курсова робота

                                          з методики навчання

                                          інформатики

                                          студентки групи 74-53

                                          V курсу

                                          фізико-технічного факультету 
 

                                          Науковий керівник: 
 
 
 
 

Глухів  – 2007

 

Зміст

 

Вступ.

  До  кінця двадцятого століття люди оволоділи багатьма таємницями перетворення речовини і енергії і зуміли використовувати ці знання для поліпшення свого життя. Але окрім речовини і енергії в житті людини величезну роль грає ще одна складова - інформація. Це найрізноманітніші відомості, повідомлення, вісті, знання, уміння.

  У середині минулого сторіччя з'явилися спеціальні пристрої - комп'ютери, орієнтовані на зберігання і перетворення інформації і відбулася комп'ютерна революція.

  Сьогодні  масове застосування персональних комп'ютерів, на жаль, виявилося пов'язаним з появою програм-вірусів, що самовідтворюються, перешкоджають нормальній роботі комп'ютера, руйнуючих файлову структуру дисків і що завдають збитку інформації, що зберігається в комп'ютері.

  Не  дивлячись на прийняті в багатьох країнах закони про боротьбу з комп'ютерними злочинами і розробку спеціальних програмних засобів захисту від вірусів, кількість нових програмних вірусів постійно росте. Це вимагає від користувача персонального комп'ютера знань про природу вірусів, способах зараження вірусами і захисту від них. Це і послужило стимулом для вибору теми моєї роботи.

      Тому, не випадково, при вивченні курсу інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах введено тему «Поняття про комп’ютерні віруси та антивірусні програми». На сьогоднішній день освічена людина, що використовує в своїй роботі комп’ютерні можливості має знати про небезпечність цих програм та вміти «захистити» від них свій комп’ютер.

   Метою даної курсової роботи є дослідження  комп'ютерної вірусології, організації навичок виявлення вірусів і боротьби з ними  при вивченні розділу    “Формування поняття про віруси та антивірусні програми” в 10 класі, а також розробка своєї системи вправ та методики її застосування на уроках з інформатики при вивченні даного розділу.

   Об¢єктом дослідження є аналіз друкарських, інтернетовських видань по даній темі.

   Завдання  курсової роботи полягають в:

    • аналізі програми з інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів по темі «Поняття про віруси та антивірусні програми» ;
    • розробці методики організації вправ при вивченні даного розділу;
    • перевірці на практиці розробленої методики;
    • розробці наочності та дидактичних матеріалів при вивченні даного розділу.
 
 

 

    1. Теоретичні відомості про комп’ютерні віруси та антивірусні програми.

1.1 Історія виникнення  та розвитку комп’ютерних  вірусів.

      Вважають, що ідею створення комп’ютерних вірусів  окреслив письменник-фантаст Т. Дж. Райн, котрий в одній із своїх  книжок, написаній в США в 1977р., описав епідемію, що за короткий час  охопила біля 7000 комп’ютерів. Причиною епідемії став комп’ютерний вірус, котрий передавався від одного комп’ютера до другого, пробирався в їх операційні системи і виводив комп’ютери з-під контролю людини.

      В 70-х роках, коли вийшла книжка Т. Дж. Райна, описані в ній факти здавалися малою фантастикою, і мало хто міг передбачати, що вже наприкінці 80-х років проблема комп’ютерних вірусів стане великою дійсністю, хоч і не  смертельною для людства в єдиноборстві з комп’ютером, але такою, що призвела до деяких соціальних і матеріальних втрат. Під час досліджень, проведених, однією з американських асоціацій по боротьбі з комп’ютерними вірусами, за сім місяців 1988р. комп’ютери, які належали фірмам-членам асоціації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис. комп’ютерних систем, на відтворення яких було витрачено багато часу і матеріальних ресурсів. В кінці 1989р. в пресі з’явилося повідомлення про знаходження в Японії нового, надзвичайно підступного і руйнівного вірусу (його назвали “черв’яком”), за короткий час він знищив велику кількість машин, під’єднаних до комунікаційних ліній. Переповзаючи від комп’ютера до комп’ютера, по з’єднуючих їх комунікаціях, ”черв’як” спроможний знищувати зміст пам’яті, не залишаючи ніяких надій на відновлення даних. Збиток, який наноситься комп’ютерними вірусами, зростає, а їх небезпечність для таких важливих систем, як оборона, транспорт, зв’язок,  поставила проблему комп’ютерних вірусів в ряд тих, котрі як правило знаходяться під пильним наглядом органів державної безпеки.

      Розроблений в Пакистані, в 1986 році, вірус отримав  назву “PAKISTANI BRAIN”. Він повністю замінює вміст стартового сектора  і використовує 6 доповняльних секторів, які відмічені в FAT диску, як дефектні. Заражені дискети отримують нове ім’я COPYRIGHT@BRAIN. Наслідками зараження цим вірусом можуть бути : уповільнене завантаження ОС, часткова втрата даних.

      Біля 5% виявлених заражень припадає на “ALAMEDA VIRUS”, який також відноситься до цієї групи. Цей вірус заміщує  вміст завантажуючого сектора, переписуючи і зберігаючи в ньому оригінал в першому вільному секторі на диску. Механізм і наслідки зараження цим вірусом ті, що і в “PAKISTANI BRAIN”.

      “ISRAELI VIRUS” заражає програми типу COM, EXE. Втілюючись в них, вірус збільшує їх розмір на 1813 байт (Інколи, посилаючись на віруси цієї групи, їм дають назви : вірус – 1813, вірус 1704 і т.д.).

      Необхідно звернути увагу на чистоту модулів, упакованих утилітами типу LXEXE, PKLITE або DIET, файлів в архівах (ZIP, ARC, ICE, ARJ, RAR і т.д.) і даних в файлах, які саморозпаковуються, створених утілітом типу ZIPEXE. Якщо випадково упакувати файл, заражений вірусом, то знаходження і знищення такого вірусу без розпаковки файлу практично неможливо. В такому випадку типовою буде ситуація, при котрій всі антивірусні програми повідомлять про те, що від вірусів очищено всі диски, а через деякий час вірус з’явиться знову.

      Ситуація  з вірусами докорінно змінилась  декілька років тому. Якщо до того моменту  кожний був зайнятий безпекою свого  комп’ютера і своїх даних, то із збільшенням кількості машин, з появою корпоративних ліній, виходом в Internet проблема постала по-новому. Раніше віруси пробирались на робочі місця з піратського диска. Зараз з ліцензійним програмним забезпеченням все налагоджується, і ігри на робочому місці частково заборонені, але … Без заперечення, що WORD і EXCEL де-факто являються міжнародними стандартними документами, а макровіруси не пишуть тільки ліниві. При достатньо активному документообороті, як з західними партнерами, так і в середині держави, макровіруси можуть повністю паралізувати роботу компанії, на Заході вже таке практикувалось. Друга проблема – INTERNET. Нема ніякої гарантії, що на файлових серверах вам не дадуть пару-другу вірусів. Вихід один –  захист. А тут, як звичайно постає проблема вибору – який антивірус краще.

1.2 Поняття про комп’ютерні віруси.

      Багато  хто знає про те, що таке комп'ютерні віруси і які неприємності вони можуть доставити користувачеві ПК. Вірус – це програма і шкодити вона може лише програмно, але ніяк не апаратно – страшні казки ходять про віруси, які вбивають і зводять з розуму користувачів за допомогою виводу на екран небезпечної для людини кольорової гами, були і будуть казками. Далі, вірус – це програма, спроможна до розмноження. Існують віруси, котрі не займаються нічим, крім розмноження.

    Дії вірусів можуть бути не дуже небезпечними, наприклад, виражатися в несподіваних звукових або графічних ефектах, перезавантаженні комп'ютера, зміні  функцій клавіш на клавіатурі і т.д. Проте існують віруси, які можуть привести до серйозних збоїв в роботі комп'ютера: псуванню даних на дисках, втраті програм, видаленню необхідної для роботи комп'ютера інформації і навіть до переформатування жорсткого диска.

    Комп'ютерний  вірус – це програма, проте не цілком звичайна. Вона відрізняється від звичних програм тим, що, по-перше, запускається без відома користувача, а по-друге, після свого запуску починає самовідтворюватися, тобто створювати шкідливі копії і упроваджувати їх у файли, системні області дисків, обчислювальні мережі. На перерахованих відмінностях базуються більшість визначень терміну «комп'ютерний вірус». Комп'ютерний вірус є програмний код, який володіє можливостями несанкціонованого запуску і самовідтворення.

    Пояснимо  ці властивості вірусів. Оскільки комп'ютерні віруси є програмами, вони можуть проявити себе, лише, будучи запущеними на виконання. Поки вірус не запущений, він може скільки завгодно довго знаходитися на диску в «дрімаючому» стані і не приносити ніякої шкоди. Важливо виявити вірус до того, як він встигне проявити себе. На цьому принципі будується робота всіх антивірусних програм, призначених для боротьби з вірусами.

    Комп'ютерний  вірус завдячує своєю назвою властивій  йому здібності до самовідтворення  і «розмноження». Після свого  запуску вірус може створювати власні копії, тобто нові фрагменти програмного коду. Причому ці копії можуть не співпадати з оригіналом. Розмноження вірусу відбувається, як правило, через оперативну пам'ять комп'ютера. Наприклад, код вірусу потрапляє в пам'ять разом із завантаженим зараженим файлом і звідти починається зараження інших файлів, зокрема файлів операційної системи (випадок файлових вірусів). З пам'яті вірус може переміщатися також в завантажувальні сектори дисків (випадок завантажувальних вірусів). Як бачите, щоб зрозуміти, які дії проводять віруси, потрібно розібратися в їх класифікації.

1.3 Класифікація вірусів.

    Об'єкти, в які упроваджуються комп'ютерні віруси, називаються образно місцем існування вірусів. Залежно від  місця існування розрізняють  наступні типи вірусів.

  • Файлові віруси – упроваджуються у виконувані файли (exe, com, bat), в системні файли Io.sys і MS-DOS.sys, у файли завантажуваних драйверів (sys, drv, vxd), у файли бібліотек (dll), а також в ряд інших типів файлів. Після впровадження файлові віруси починають розмножуватися при кожному  запуску файлу.
  • Завантажувальні віруси – заражають завантажувальний сектор диска (Book-сектор) або сектор, що містить програму системного завантажувача вінчестер (Master Boot Record). Вірус такого типу заміщає собою програму в завантажувальному секторі і, як наслідок, потрапляє в оперативну пам'ять і отримує управління відразу при завантаженні операційної системи.
  • Файлово-завантажувальні віруси – здатні упроваджуватися як у файли, так і завантажувальні сектори. До таких вірусів відносяться, наприклад, стелс-віруси і найбільш небезпечні екземпляри поліморфних вірусів.
  • Макровіруси - упроваджуються у файли документів Word і інші файли, підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд (наприклад, Excel). Формально ці віруси є файловими, але заражають вони не виконувані файли, а файли даних. Небезпека макровірусів не стільки в їх руйнівній дії, скільки в поширеності і численності документів, підготовлених в популярних системах Word і Excel.
  • Мережеві віруси – розповсюджуються по комп'ютерній мережі. Особливість цих вірусів полягає в тому, що вони заражають тільки оперативну пам'ять комп'ютерів і не записуються на носії інформації. Якщо який-небудь з окремих комп'ютерів відключається, вірус перечікує цей час на інших ввімкнених комп'ютерах мережі.

    Можлива класифікація вірусів не тільки по місцю їх існування, але і по інших  характеристиках, наприклад, за способом зараження, по руйнівним можливостям, по алгоритму роботи.

    У зв'язку з різними способами зараження  часто використовують терміни резидентний і нерезидентний вірус. Резидентні віруси потрапляють в оперативну пам'ять комп'ютера і можуть постійно проявляти свою активність аж до виключення або перезавантаження комп'ютера. Нерезидентні віруси, навпаки, в пам'ять не упроваджуються і активні тільки обмежений час, пов'язаний з виконанням певних завдань.

      Серед вірусів з складним алгоритмом є  також стелс-віруси, або віруси-невидимки. Це віруси, які не видимі при перегляданні файлів засобами операційної системи. Стелс-віруси можуть перехоплювати  звернення до операційної системи. При відкритті ураженого файлу вони негайно видаляють з нього свій програмний код, а при закритті файлу відновлюють свій код на колишнє місце. В класифікації вірусів Dr.Solomon’s присутні також “троянські програми” (TROJANS), котрі проводять шкідливі дії замість оголошених легальних функцій або наряду з ними. Вони не спроможні на самовідтворення і передаються тільки при копіюванні користувачем. Цікаве явище презентує собою поганий вірус – як результат порчі реального вірусу або просто погано написаний програмістом. Такий вірус нічого не може зробити – або “висне” при виконанні, або не може заражати інші файли. Інколи йде інший процес – вірус виконує непродумані дії, котрі ведуть до знищення інформації. Серед авторів вірусів не часто зустрічаються погані програмісти. Всього на сьогоднішній день існують тисячі вірусів, але тільки в декількох десятках із них реалізовані оригінальні ідеї, інші є лише “варіаціями на тему”.

    Що  стосується різних алгоритмів роботи вірусів, то зважаючи на величезне число існуючих вірусів (десятки тисяч) їх класифікація за цією ознакою неможлива. Алгоритми роботи нових вірусів набагато витонченіші за алгоритми вірусів десятирічної давності. До вірусів з складним алгоритмом роботи відносяться поліморфні віруси. Це віруси, що важко виявляються, оскільки вони мають зашифрований програмний код, який є як би безглуздим набором команд. Розшифровка коду проводиться самим вірусом в процесі його виконання.

      Ознаки  зараження вірусом 

Збільшення  розміру пам’яті
Уповільнення роботи комп’ютера
Затримки при  виконанні програм
Незрозумілі зміни  в файлах
Зміна дати модифікації  файлів без причини
Незрозумілі помилки Write-protection
Помилки при  інсталяції і запуску WINDOWS
Відключення 32-розрядного допуску до диску
Неспроможність  зберігати документи Word в інші каталоги, крім TEMPLATE
Погана робота дисків
 

      Ранні ознаки зараження дуже важко виявити, але коли вірус переходить в активну  фазу, тоді легко помітити такі зміни :

1
Зникнення файлів
2 Форматування HDD
3 Неспроможність  завантажити комп’ютер
4 Неспроможність  завантажити файли
5 Незрозумілі системні повідомлення, музикальні ефекти і  т.д.

1.4 Антивірусні програми. Типи антивірусних програм.

    Для захисту від вірусів розробляються  спеціальні антивірусні програми, що дозволяють виявляти віруси, лікувати заражені файли і диски, запобігати підозрілим діям. Залежно від виконуваних функцій антивірусні програми діляться на наступні типи.

  • Програми-детектори. Ці програми діляться на детектори, які дозволяють виявляти і видаляти відомі віруси, і детектори, здатні боротися з ще не відомими (тобто новими) вірусами. До першої групи детекторів відноситься відома і популярна в колишні роки програма Aids test, розроблена Д.Н. Лозінськім. Детектори другої групи містять в своєму складі так званий евристичний аналізатор, здатний виявляти віруси, які ще не були відомі авторам детектора на момент його розробки і які можуть з'явитися згодом. Прикладом евристичного детектора є могутня антивірусна програма Dr.Web И.А. Данілова. Ця програма дозволяє також боротися з поліморфними вірусами.
  • Програми-ревізори. Ці програми контролюють всі уразливі (для вірусної атаки) компоненти комп'ютера. Принцип їх дії полягає в тому, що вони запам'ятовують зведення про стан файлів і системних областей дисків, а при подальших запусках порівнюють їх стан з результатним.
  • Програми-сторожа. Подібні програми резидентний розташовуються в пам'яті комп'ютера і автоматично перевіряють на наявність вірусів файли, що запускаються, і дискети, що вставляються в дисковод. При виявленні вірусу програма-сторож може видавати застережливе повідомлення, а також може запобігти тим діям вірусу, які можуть привести до розмноження вірусу або заподіяти шкоду системі.
  • Вакцини. Використовуються для обробки файлів і завантажувальних секторів з метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей метод використовується все частіше). Як відомо, ні один з даних типів антивірусів не забезпечує 100% захисту комп’ютера, і їх бажано використовувати в зв’язку з іншими пакетами. Вибір тільки одного, “найкращого” антивірусу вкрай помилковий.
  • Антивірусні комплекси. Сучасні антивірусні програми є комплексами, які поєднують в собі функції детектора, ревізора і сторожа. До таких комплексів відноситься відома в світі програма Norton Antivirus, а також пакет Anti Viral Toolkit Pro (скорочено AVP). Останній створений в Росії в лабораторії Е. Касперського і найбільш популярний в країнах СНД.

1.5 Профілактичні заходи.

    З вірусами можна боротися не тільки після їх появи, але і певними профілактичними діями, що знижують вірогідність зараження або тяжкість наслідків від вірусної атаки. Перерахуємо основні профілактичні заходи, які слід застосовувати при роботі на комп'ютері.

  • Перед використанням сторонніх дискет обов'язково перевіряйте їх на наявність вірусів. Не запускайте неперевірені файли, які отримані з мережі, по електронній пошті.
  • Необхідно регулярно виконувати копіювання цінної інформації зовнішні носії. При копіюванні на гнучкі диски бажано мати дві резервні копії зважаючи на невисоку надійність цих носіїв.
  • Завжди майте під рукою завантажувальну дискету із записаною на неї антивірусною програмою. Нагадаємо, що дискета повинна бути захищена від запису.
  • Виконуйте періодичну перевірку всіх дисків вашого комп'ютера і пам'яті за допомогою свіжих версій антивірусних програм.
  • Своєчасно оновлюйте свої антивірусні програми. Тільки при постійному оновленні версій антивірусних програм можна встигнути за «творцями» нових вірусів і бути упевненими, що ваші дані і диски не будуть уражені.

    Якщо, не дивлячись на прийняті заходи, ваш комп'ютер опинився заражений вірусами, ізолюйте його і скористайтеся якою-небудь антивірусною програмою.

      Тепер про деякі характеристики антивірусних пакетів. Перше, на що треба звернути увагу, це кількість розпізнаваючих сигнатур – послідовність символів, гарантовано виявляючих вірус. Слід зазначити, що виробники використовують різні системи підрахунку сигнатур: якщо в одних різні версії або близькі по характеристиках версії вірусів рахуються за одну сигнатуру, то другі підраховують всі варіації. Найкращі із пакетів розпізнають біля 10 тисяч вірусів, що трохи менше загального числа існуючих сьогодні шкідливих програм. Другий параметр – наявність евристичного аналізатора невідомих вірусів, його присутність дуже корисна, але суттєво уповільнює час роботи програми.

      Спробуємо розібратися з тими антивірусами, котрі зараз можна реально  знайти на українському ринку або  в INTERNET. Мова піде про комплексні антивірусні  пакети, які забезпечують максимальний рівень захисту вашої інформації.

      Серед російських розробників найбільш відомими є комплект від “ДіалогНауки”  і AntiViral Toolkit Pro by Eugene Kaspersky від НТЦ КАМІ. Почнемо з продуктів “ДіалогНауки”, оскільки ці програми вже стали деяким стандартом, і переважна більшість комп’ютерів в нашій країні укомплектовано саме їх антивірусами.

      На  початку 90-х достатньо було мати в себе цю програму і думати, що комп’ютер  в повній безпеці: питання було лише в постійному її обновленні. Але  часи змінюються, і тепер, крім Aidstest, не завадило б мати ще якісь програми.

      Aidstest являється поліфагом. Це значить,  що він може знаходити і  знищувати відомі йому віруси. Програма розпізнає приблизно  2 тисячі вірусів. Оскільки він  використовує сигнатурний пошук,  то не може справлятися з  поліморфними вірусами. Він не може також перевіряти упаковані файли і файли захищені вакциною, не має евристичного аналізу. “ДіалогНаука” включає Aidstest в свій антивірусний комплект, як безкоштовний додаток.

      Антивірус – ревізор диску (Advanced Diskinfoscope) дозволяє знайти, як звичайні, стелс (stealth) – і поліморфні віруси, як вже відомі, так і зовсім свіжі. Антивірус має в своєму розпорядженні лікуючий блок ревізору Adinf – Adinf Cure Module – може знешкодити до 97% всіх вірусів. Цю цифру приводить “ДіалогНаука”, виходячи з результатів тестування, котре відбувалося на колекціях вірусів двох визнаних авторитетів в цій області – Д.Н.Лозонського і фірми Dr.Solomon’s (Великобританія). Adinf запускається автоматично з початку робочого дня і контролює завантажувальний сектор і файли на диску (Дата і час створення, довжина, контрольна сума), виводячи повідомлення про їх зміни. Дякуючи тому, що Adinf читає диск, обходячи ОС – напряму звертаючись до функцій BIOS, досягаються не тільки можливості знаходження активних стелс–вірусів на рівні перерви Int13h, але і висока швидкість перевірки диску, Adinf дозволяє робити перевірку під час завантаженні ОС, з HDD, а не тільки з дискет. Якщо вірус знайдений, то є два способи вирішення проблеми. Перший : якщо цей вірус завантажувальний, то Adinf просто відновить попередній завантажувальний сектор, котрий зберігається в його таблиці. Другий спосіб : якщо вірус є файловим, то тут вам на допомогу прийде лікуючий блок Adinf Cure Module. Метою його роботи є те, що ревізор Adinf передає модулю звіти про заражені файли, і той, зіставляє маючи в таблиці інформацію про старі характеристики файлу з новими, відновлюючи старий стан файлу, а не знищує тіло віруса, як це роблять поліфаги.

      Цей антивірус за популярністю не набагато поступається комплекту від “ДіалогНаука”. AVP являється поліфагом і в процесі роботи перевіряє ОЗП, файли, в тому числі упаковані і архівні, а також системні сектори (Master Boot Record), завантажувальний сектор (Boot – сектор) і Partition Table. На відміну від Dr.Web і Aidstest, AVP розпізнає біля 10000 вірусів, серед них поліморфні, stealth – і макровіруси, а також “Троянські програми”. Така різниця пояснюється тим, що “ДіалогНаука” незначні варіації одного вірусу приймає за одну сигнатуру, а КАМІ – різними вірусами. Програма має евристичний сканер, котрий, за затвердженням розробників антивірусу із КАМІ, знаходить біля 80% всіх вірусів. Нові бази антивірусів до AVP з’являються приблизно один раз в тиждень.

    Сканування  за допомогою програми Dr.Web

      Популярна антивірусна програма Dr.Web має могутній евристичний аналізатор коду, завдяки якому вдається надійно виявляти нові віруси, ще не відомі антивірусній програмі. Сильний антивірус з сильним алгоритмом знаходження вірусів. Він також, як і Aidstest, є поліфагом, однак, Dr.Web може “читати” упаковані файли і архіви, файли даних в форматах Word і Excel, роззброює поліморфні віруси, котрі в останній час, отримують все більше простору. Достатньо сказати, що епідемію дуже небезпечного віруса OneHalf зупинив саме Dr.Web. Евристичний аналізатор Dr.Web, що досліджує програми в пошуку ділянок коду, характерних для вірусів, дозволяє знайти біля 90% невідомих вірусів. При завантаженні програми по-перше Dr.Web перевіряє самого себе на цілісність, після чого тестує ОЗП – в залежності від настройки, 640Kb або 1024Kb (включаючи HMA). Бажано перевіряти всю пам’ять – в цьому випадку процес перевірки триває більше, але справа в тому, що вже давно існують віруси спроможні завантажуватись в верхню пам’ять. Алгоритм роботи цього антивірусу полягають в тому, що він емулює процесор (створює програмну модель комп’ютера). Нові версії з’являються нечасто. По висновку останнього тестування журналом “Virus Bulletin” Dr.Web вперше зайняв 3 місце серед 24 антивірусів.

      Програма  може працювати у діалоговому  режимі, має дуже зручний інтерфейс, який можна настроювати.

    Для виявлення вірусів Dr.Web використовує емулятор мікропроцесора, тобто програмний варіант процесора. Будь-який файл за допомогою емулятора можна перевірити на вірусоподібні дії без загрози  заразити безпосередньо комп'ютер.

    Версія Dr.Web для MS-DOS компактна і уміщається на завантажувальній дискеті. Це робить даний «антивірус» незамінним в  аварійних ситуаціях. В даний  час розробниками програми Doctor Web (фірма «Діалог Наука», м. Москва) випускається 32-розрядна версія антивірусного сканера для Windows 95/98/ME/NT/2000, звана Dr.Web32W.

      Для запуску програми необхідно ввести у командний рядок DOS команду:

      Диск\Шлях\drweb.exe

    Також можна для запуску Dr.Web потрібно двічі  клацнути по піктограмі файлу Drweb32w.exe. Ярлик цієї програми ви можете наперед покласти на Робочий стіл або вивести відповідну піктограму на панель інструментів або в головне меню. Після завантаження програми з'являється вікно.

    У цьому вікні виділите об'єкти, що підлягають скануванню. Щоб виділити диск для перевірки, потрібно клацнути мишею по піктограмі диска в правій частині вікна Dr.Web. На піктограмі виділеного об'єкту з'явиться червона кулька. Щоб задати папку для сканування, клацніть по значку «+» поряд з піктограмою відповідного диска і знайдіть потрібну папку, аналогічно тому, як це робиться у вікні Провідника. Папка, як і диск, виділяється клацанням миші.

    Після виділення об'єктів, які необхідно  перевірити, можете відразу натиснути  кнопку Start/stop scanning (Начать/остановить сканування), розташовану в правому нижньому кутку вікна програми. При цьому почнеться сканування і лікування об'єктів згідно установкам за умовчанням. Процес сканування відображатиметься в рядку полягання в нижній частині вікна.

    Після закінчення сканування ви можете вивести звіт про знайдені віруси, якщо клацніть по кнопці Report list (Звіт) на панелі інструментів. Повний звіт про роботу в поточному сеансі (кількість перевірених, інфікованих, вилікуваних об'єктів) виводиться клацанням по кнопці Statistics (Статистика). Повернутися до колишнього виду вікна можна клацанням по кнопці Scan tree (Дерево сканування).

    Настройка програми Dr.Web

    Для настройки антивірусної програми Dr.Web натисніть кнопку Settings (Установки) на панелі інструментів, або виберіть команду меню Options – Change settings, або натисніть клавішу F9. У діалозі, що відкрився, складається з восьми вкладок, ви можете виконати, зокрема, наступні настройки.

  • На вкладці Scan (Сканування) встановлюються прапорці, що відповідають евристичному аналізу (Heuristic analysis), перевірці пам'яті (Scan memory), завантажувальних секторів (Scan boot sectors), піддиректорій (Scan subdirectories). Можливо також завдання відображення файлів на дереві каталогів у вікні програми (прапорець Show files in scan tree).
  • Вкладка File types (Типи файлів) дозволяє задати формат файлів, що перевіряються, встановити перевірку архівних (Archives), архівних виконуваних файлів (Packet executables) і поштових файлів (E-mail).
  • Вкладка File types (Типи файлів) дозволяє задати формат файлів, що перевіряються, встановити перевірку архівних (Archives), архівних виконуваних файлів (Packet executables) і поштових файлів (E-mail).

    Вкладка Log file (Log-файл) дозволяє встановити параметри Log-файлу, що містить інформацію про заражені, вилікувані та інші об'єкти. У текстовому полі можна ввести ім'я Log-файлу, а в групі Log mode (Log-режим) слід вказати, чи дописуватимуться результати чергової перевірки у файл (перемикач Append) або записуватимуться поверх попередніх результатів (перемикач Overwrite). Решта елементів вкладки служить для визначення кодування Log-файлу, обмеження на розмір файлу і т.д.

  1. Якщо ви хочете використовувати встановлені настройки в подальших сеансах роботи з Dr.Web, відкрийте вкладку General (Загальні) і клацніть по прапорцю Autosave settings on exit (Автозбереження установок при виході).