Формування професійної спрямованості юнаків

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЮНАКІВ…………………………………………………………………………...7

1.1. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень…………………………………………………………….7

1.2. Особливості формування особистості в підлітковому та юнацькому віці………………………………………………………………………………….8

1.3. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців………………...9

1.4. Активізація учнів старших класів в професійному самовизначенні…….13

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І…………………………………………………....16

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ ЮНАКІВ…………………………………………………………...17

2.1. Вивчення професійних інтересів юнакв…………………………………...17

2.2. Аналіз отриманих даних…………………………………………………....18

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ…………………………………………………...20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....22

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..24

Вступ

Актуальність теми. Зі зміною економічної, політичної і соціально-культурної ситуації в країні необхідне нове розуміння змісту проблеми вибору професії.

Багато випускників коледжів, інститутів не з'являються на роботу за місцем розподілу. Низька їх закріплюваність  на виробництві. Ознаки професійної  безпорадності, відвертого незадоволення  видом обраної діяльності значною мірою виявляються і в частини випускників університетів.  Тому правильний, всебічно обґрунтований підхід до вибору професії як для самої людини, так і для всього суспільства має не лише соціальне забарвлення, а й величезну економічну вагу. Заняття справою, яка найповніше відповідає інтересам, здібностям, можливостям, нахилам людини і водночас задовольняє потреби суспільства - це один із домінуючих резервів підвищення продуктивності праці.

Специфіка психологічних проблем  професійного вибору визначається нестабільною ситуацією в країні, необхідністю оволодіння новим соціально-економічним досвідом. З одного боку нові професії, що з'явилися в зв'язку з переходом до ринкових умов, не мають ще коренів в професійній культурі нашого суспільства. З іншого боку, відбувається процес руйнування стереотипів традиційних форм професіоналізації, які також змінюються в сучасних умовах [16,305].

Все це приводить до розгубленості  педагогів, шкільних психологів, батьків, що намагаються допомогти учням, які або знаходяться в стані невизначеності, або зробили свій сумнівний і примітивний професійний вибір. Безумовно, адекватність вибору і рівень оволодіння професією впливають на загальну якість життя. Тому так важливо зробити правильний вибір.

При цьому необхідно мати на увазі наступні обставини:

• по-перше, світ професій постійно змінюється. Кожен рік з'являється близько 500 нових професій. Разом з тим багато професій сьогодні „живуть" лише 5-15 років, а потім або „вмирають", або дуже змінюються.
• по-друге, особливістю сучасного світу професій є те, що на зміну монопрофесіоналізму приходить поліпрофесіоналізм. Це значить, що людині треба прагнути оволодіти не єдиною професією, а декількома суміжними.
• по-третє, сама людина не є дещо „намертво" зв'язане з професією. Протягом життя може з'явитися бажання або необхідність змінити професію або кваліфікацію. А для цього необхідно бути готовим до того, що знань і вмінь, отриманих в період навчання, не вистачить на весь час трудової діяльності.

Для того, щоб молода людина була професіоналом своєї справи, потрібно щоб вибрана професія в повній мірі відповідала її індивідуальним особливостям, задовольняла її особистісні проблеми, давала можливість реалізувати набутий потенціал. Значна роль в цьому відводиться профорієнтаційній роботі зі старшокласниками з урахуванням її психологічних особливостей.

Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, С.П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників  зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання.

Об'єкт дослідження – професійна сфера особистості.

Предмет дослідження – професійна орієнтація старшокласників.

Гіпотеза дослідження: на сучасному етапі розвитку суспільства юнаки прагнуть до вибору професії, пов’язаної з комунікативними та інформаційними аспектами.

Метою дослідження є з’ясування професійних інтересів юнаків; визначення проблеми професійного вибору; дослідження актуальної сфери діяльності на даний час.

Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

1. Аналіз наукових джерел з питань профорієнтаційної роботи учнів.
2. Експериментальне дослідження значимості професій для сучасних старшокласників.
3. Якісний аналіз результатів експериментального дослідження.
4. Формування висновків.

В дослідженні використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз джерел за темою дослідження); метод бесіди; експериментальне дослідження за методикою «Карта інтересів»; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у цілях профорієнтації та при прийомі на роботу.

Організація дослідження. Робота проводилась протягом 2011-2012 р. на базі  спеціалізованої школи I-II ступенів – «Ліцей» м.Шостка.

Апробація результатів. Результати дослідження доповідались та обговорювались на Студентській науково-практичній конференції, що проходила 22 березня 2012 р. на базі фізико-математичного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в збірці наукових статей студентів фізико-математичного факультету СДПу ім. А.С.Макаренка за результатами Студентської науково-практичної конференції (22 березня 2012 р.).

Структура та обсяг роботи. Робота містить вступ, два розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел, додатки.

РОЗДІЛ І

СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ  СПРЯМОВАНОСТІ ЮНАКІВ

1.1. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень.

Дослідження життєвих планів молоді, їхніх уподобань і пріоритетів є одним із засобів поліпшення наукової організації профорієнтаційної роботи, підвищення її ефективності. К.М.Варнавських виділяє такі проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень.

1. Слабка інформованість молоді  зі світом професій. Привабливими  для неї є професії переважно  інтелектуальної праці, які вимагають  вищої освіти: юрист, економіст,  програміст, перекладач, лікар, інженер,  вчитель. Певну популярність мають професії, за якими можна працювати в багатьох галузях господарства: бухгалтер, кухар, водій та інші. Така обмеженість професійного світогляду пояснюється тим, що різні ланки суспільного життя (радіо, телебачення, преса), заклади освіти, служби зайнятості не ведуть роботи з професійної інформації.

2. Навіть після закінчення школи  багато молоді професійно не  визначились, що є наслідком  недостатньої роботи з різних  напрямків професійної орієнтації (починаючи з незадовільної роботи  шкільних психологів), інформації, консультації, відбору.

3. Головними мотивами професійного  самовизначення є висока заробітна  плата, стабільність; мало цікавить  випускників можливість розкриття  і застосування своїх здібностей, результати роботи.

4. Існує дисбаланс між професійними намірами молоді і попитом на ринку праці (практично вона не обирає класичних професій у промисловості, будівництві, сільському господарстві, сфері культури).

5. Зазначене вимагає застосування  нових прогресивних методів профорієнтаційної  роботи в закладах освіти; відновлення посад спеціалістів-профконсультантів, психологів, соціальних працівників, які можуть подавати допомогу юним в питанні професійного самовизначення; розгортання мережі державних агенцій, відділів, профінформації та профорієнтації, де кожний може одержати потрібну інформацію про зміст певної професії, перспективи

її здобуття та працевлаштування, пройти психологічне дослідження [3].

1.2. Особливості формування особистості в підлітковому та юнацькому віці.

Підлітково-юнацький вік - це вік інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей, формування професійних інтересів. В зв'язку з цим вся навчальна діяльність перерозподіляється з урахуванням інтересів, здібностей сформованих практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу якісно новий рівень набувають пізнавальні психічні процеси. Мислення характеризується здатністю до абстрагування, утворення нових понять. Стійкий довільний характер мають процеси уваги, пам'яті, інтелектуальної працездатності. Характерною для даного віку є схильність до теоретизації. Аналізуючи те чи інше явище оточуючої дійсності, підліток не просто констатує його, а виражає своє особисте до нього відношення, займає певну позицію, обґрунтовує свою участь в можливих змінах цих явищ.

Довільність психічних процесів дозволяє підлітку не тільки накопичити певний об'єм знань по навчальним дисциплінам, але і систематизувати їх з врахуванням провідних інтересів. Проява активної уваги, здатність до логічного осмислення матеріалу що запам'ятовується і відчуженості мислення є показниками рівня розвитку пізнавальних психічних процесів в підлітковому і юнацькому віці.

Характерною особливістю розвитку інтелекту в юнацькому віці є  формування певного стилю мислення, що відображає здатність до вибірковості і систематизації знань. Так, учні старших класів більше уваги приділяють тим предметам, які певним чином пов'язані з їх інтересами. Тобто, у них формується ознаки того типу мислення, з яким в подальшому буде пов'язана їх практична діяльність. Застосування знань, здібностей, теоретичного мислення на практиці і формування навичок предметної діяльності визначає життєву позицію індивіда в реалізації його професійних намірів, участі перетворення дійсності. Таким чином, сформований світогляд є не просто ланцюжком знань і практичних умінь, а системою переконань, що виражають відношення особистості до оточуючого світу [6, 216].

Крім розвитку інтелектуальних  здібностей, формування професіональних  інтересів для підлітково-юнацького  віку характерні спроби реалізувати  себе в різних видах діяльності, захопленнях, заняттях, не пов'язаних з навчанням. У деяких з них вони стають домінуючими, відсувають навчання на другий план і навіть істотно змінюють образ життя. Це частіш за все веде до зниження успішності, виникнення конфліктних ситуацій в школі і дома. Для юнаків актуальним є визначення своєї соціальної орієнтації, вибір майбутнього соціального положення і способів його досягнення. Світоглядний пошук в цьому плані, як правило торкається питання про сенс життя. Це характеризує поведінку людини з позиції її діяльності при якій мотиви, цілі і види діяльності мають свою ієрархію. Домінування тих чи інших потреб, мотивів сприяють формуванню тенденцій поведінки і діяльності особистості, критично оцінюючи себе, свою поведінку, відношення до себе оточуючих, особистість визначається в своїх переконаннях, відчуває себе суб'єктом суспільних відношень суспільної

діяльності в цілому.

1.3. Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців.

Як вже зазначалось раніше, підлітково-юнацький вік характеризується інтенсивним розвитком інтелектуальних здібностей, формуванням професійних інтересів. Юнаки і дівчата починають обмірковувати свою майбутню професію. У процесі навчання їхні інтереси розподіляються із врахуванням здібностей та практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу пізнавальні психічні процеси починають набувати якісно іншої характеристики. У мисленні виявляється здібність до абстрагування, утворення нових понять. Стійкого характеру набувають процеси уваги, пам'яті та інтелектуальна працездатність. Юнаки і дівчата мають схильність до теоретизування з проявом ознак особистісного егоцентризму. Так, спостерігаючи за однолітками, доходимо висновку, що вони, аналізуючи ті або інші сторони навколишнього життя, не просто констатують їх, а намагаються при цьому показати свою позицію, особисту участь у можливих змінах цих явищ, виявляючи своєрідність егоцентризму юнацького мислення.

Ставлення юнаків та дівчат до майбутньої професії, яке виникає ще в період підготовки до неї в процесі навчання у школі, має розглядатись як одна із складових психологічних умов формування професійних інтересів у майбутніх фахівців. Потребу особистості у певній діяльності ми називаємо нахилом. Про нахили ми говоримо тоді, коли майбутня робота уже подобається, молодій людині, захоплює її.

Ознакою нахилу учня до професійної діяльності є інтереси. У них проявляється пізнавальна потреба та пізнавальна спрямованість майбутнього фахівця на оволодіння професією і пов'язана з позитивним емоційним станом. Тому своєчасний, вияв інтересів сприяє професійному визначенню учня, що і допомагає здійснити професійний вибір.

Для визначення інтересів особистості можуть використовуватися спеціальні анкети та опитувальники. Психологічна практика свідчить, що інколи інтереси і нахили учнів виражені неяскраво, інколи ж, навпаки, настільки численні, що важко виділити головні від побічних, тимчасових. У такому разі деяку допомогу психологу може надати проведення психодіагностичного дослідження рівня розвитку деяких здібностей. Високий рівень розвитку здібностей можна розглядати як показник схильності до певного виду діяльності, що може служити свідченням присутності нахилу до неї.

Безпосередній вияв професійних інтересів, які виступають основою професійно спрямованої мотивації майбутнього фахівця і які вказують на відповідні нахили, проводиться за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника (ДДО), запропонованого Є.Климовим, в основі якого лежить психологічна класифікація професій [7]. Сутність її полягає в тому, що залежно від особливостей основного предмета праці всі професії поділяються на п'ять головних типів: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакові системи», «людина-художній образ». Знаючи місце професії, обраної учнем професійного закладу в даній класифікації, і основні вимоги до неї, психолог правильно і своєчасно має змогу визначити професійні інтереси і нахили претендента на навчання.

Для визначення професійних інтересів та нахилів можна застосовувати, крім методики ДДО Є.Климова, методику «Карта інтересів».

Щоб отримати інтегральні показники, дані обстеження ранжуються за кожною характеристикою двох наведених методик. Після цього визначаються середні ранги об'єднаних показників.

Відповідність ряду показників п'яти напрямів нахилів, які визначаються за методикою ДДО Є. Климова, до ряду показників нахилів за методикою «Карта інтересів» оформляється у таблицю.

Рангове місце кожного з таких  показників, які об'єднують обидві методики, узагальнено характеризує професійне спрямування нахилів учня. Така процедура дещо звільняє результати опитувань від випадковостей, що нерідко трапляються через особливості формулювання того чи іншого опитувальника або через настрій досліджуваного під час експерименту. Цей узагальнений показник, на нашу думку, вказує на широту і загальну вираженість інтересів.

Успіх у професійній діяльності значною мірою визначається необхідним комплексом здібностей. Проте інтерес є стимулятором тієї діяльності, в якій дані здібності проявляються, фільтруються і удосконалюються. У зв'язку з цим професійний інтерес може розглядатись як своєрідний індикатор відповідних здібностей.

Спостереження авторів, проведені за юнаками та дівчатами, дають змогу стверджувати, що учні старших класів школи та професійного навчального закладу у своїй безпосередній навчальній діяльності більше звертають увагу на ті предмети, які певним чином пов'язані з їхніми інтересами і набуттям майбутньої професії. У процесі навчання в них формуються ознаки того типу мислення, з яким надалі буде пов'язана практична діяльність. Адже особливою рисою розвитку інтелекту в юнацькому віці є формування визначеного стилю мислення, що відображає здатність до вибору і систематизації знань. Наприклад, учень цікавиться такими навчальними дисциплінами, як інформатика, українська мова, має з цих предметів позитивні оцінки. Вибір ним подальшої форми навчання пов'язаний із набуттям навичок професійної діяльності, де необхідним є застосування знань, отриманих у школі або навчальному закладі. Так, формування стилю мислення майбутніх секретар-друкарки або оператора ЕОМ, електромонтера або слюсаря з ремонту автомобілів буде здійснюватися в процесі навчання і подальшої професійної діяльності. Усе це створює передумови для формування світогляду особистості. Реалізація професійних інтересів та нахилів, застосування знань, здібностей теоретичного мислення на практиці і формування навичок предметної діяльності визначають наступну життєву позицію молодої людини в здійсненні своїх професійних намірів.

Таким чином, професійні інтереси не просто виступають як ланцюжок нахилів і прагнень, а й як система стимулів, що виражає ставлення особистості до професійної діяльності, сприяє розвитку кругозору, надбанню професійних знань, поліпшують пізнавальну активність, викликають прагнення оволодіти професійною справою, служать однією з

найважливіших умов творчого ставлення  до професії.

1.4. Активізація учнів старших класів в професійному самовизначенні.

Проблема активізації школярів у професійному самовизначенні є перш за все проблема розвитку їх як активних суб'єктів учбової, трудової діяльності і спілкування. Виходячи з такої постановки понять „активізація", „активність", „суб'єкт діяльності", можна запропонувати наступне розуміння активного професійного самовизначення і прояву активності школярів в процесі перетворення ситуації, що складається в цей період їхнього життя.

Розглядаючи суб'єктну активність старшокласника спрямовану ним на зміну  самого себе з метою підготовки до успішного виконання професійної  праці, яку він обирає, слід виділити процеси самопізнання власних індивідуальних особливостей, захоплень та інтересів; самооцінювання, тобто зіставлення отриманого в результаті самопізнання уявлення про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей бажаної професії; саморозвитку, тобто дійсного ставлення школяра до самого себе, що базується на уявленні про себе як суб'єкта професійної діяльності [18].

Як активний суб'єкт діяльності, людина не пасивно приймає ситуацію, що склалася, якщо її умови заважають реалізації її професійних планів, а прагне ці умови змінити (подолати труднощі при досягненні поставлених цілей, наполягти на своєму рішенні тощо).

Досягнення вказаних педагогічних цілей може бути здійснено при  виконанні певних психологічних  і організаторських умов. Тому процес виховання має бути організований як процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя і вихованця. Лише маючи рівноправну з вчителем позицію, учень отримує можливість реалізувати свою активність, самостійність та ініціативу. Це означає, що на заняття вихованець має право планувати свою діяльність: обирати цілі, засоби, способи їх досягнення тощо. Виховна діяльність при цьому перетворюється на спільну діяльність дорослого і учня і містить в собі два взаємозалежних потоки активності: від вихователя та від вихованця. Дії вихователя ініціюють пізнавальну, емоційно-вольову та комунікативну активність вихованця; активність останнього, в свою чергу, коректує і в певній мірі спрямовує діяльність вихователя.

Для того щоб учень міг реалізувати себе в якості суб'єкта діяльності, необхідно створити умови повної емоційної включеності його в діяльність, організовану на заняттях. І нарешті, в процесі розвитку суб'єктних якостей школяра в деяких випадках виникає необхідність в психологічній корекції неадекватної самооцінки (закріплення оптимістичного ставлення до життя та впевненості в своїх силах). Необхідна спеціальна робота по зменшенню сором'язливості, скутості, підвищеної тривожності. Причому корекція повинна проводитися з орієнтацією на передачу учням засобів самокорекції.

Для розв'язання суто професійних  завдань необхідно активізувати самопізнання школярами своїх індивідуальних особливостей; розвивати функцію  само оцінювання при зіставленні  уявлення про самого себе з уявленням  про необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей в бажаній діяльності; розвивати в учнях прагнення до саморозвитку. Крім того, важливо навчити школярів аналізувати ситуацію, що склалася в період вибору професії і виділяти умови, що можуть змінюватися.

Проблема активізації школярів в особистісному і професійному самовизначенні є проблема виховання їх як суб'єктів пізнавальної, учбової, трудової діяльності і спілкування. Підвищення суб'єктної активності підлітків безпосередньо в професійному самовизначенні пов'язане з розвитком їх самопізнання, само оцінювання і саморозвитку. Крім того, важливо показати учням реальні можливості по зміні ситуації професійного самовизначення, які вони можуть реалізувати в процесі здійснення особистих професійних планів.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, С.П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників  зустрічається уже тверда установка  при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби.

Отже, вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта  вибору професії.

РОЗДІЛ ІІ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ ЮНАКІВ

2.1.Вивчення професійних інтересів юнаків.

Правильний, всебічно обґрунтований підхід до вибору професії як для самої людини, так і для всього суспільства має не лише соціальне забарвлення, а й величезну економічну вагу. Заняття справою, яка найповніше відповідає інтересам, здібностям, можливостям, нахилам людини і водночас задовольняє потреби суспільства - це один із домінуючих резервів підвищення продуктивності праці. Саме тому темою даної роботи є «Сучасні професійні інтереси юнаків». Метою даної роботи є з’ясувати професійні інтереси представників старшого юнацького віку.

Дослідження проводилось на базі 11-тих класів спеціалізованої школи І-ІІ ступенів – «Ліцей» м. Шостки Сумської області. У дослідженні брали участь 30 учнів. Це діти однієї вікової категорії – старший юнацький вік.

Для виявлення професійних інтересів ми використовували методику “Карта інтересів”. Дана методика використовується в цілях профорієнтації і при прийомі на роботу. Методика являє собою перелік питань, на які потрібно дати чітку відповідь. Кожна відповідь оцінюється в балах, і чим вищий бал, тим більше можливості працювати у бажаній сфері діяльності. Дана методика допомагає у виборі професії (див. додаток А).

За результатами дослідження було зроблено такі висновки: найбільші   показники отримали професії: журналістика (10%), суспільна праця (9%),  сфера  обслуговування (9%), правознавство (8%) та історія (8%); середні показники мають  філологія (7%), мистецтво (7%), географія (7%),  астрономія (6%) та  педагогіка (6%); низькі - математика (5%), медицина (5%), техніка (5%), будівництво (4%), фізика (3%) та біологія (3%).  

Це говорить про те, що сучасні юнаки прагнуть до обміну інформацією та взаємодії з оточенням, тому обирають відповідні професії (див.  діаграма 1, додаток Б).

2.2. Аналіз отриманих даних.

На основі проведеної  методики було отримано дані. Визначимо професії, які на сьогоднішній день є актуальними для юнаків. Для цього розташуємо відповідні показники в порядку спадання і побудуємо діаграму (див. діаграма 2, додаток В).

Дані дослідження показали, що на сьогодні більша частина опитаних респондентів  віддають перевагу професіям пов’язаними з комунікативними та інформаційними аспектами, тобто журналістику, суспільну працю, сферу обслуговування, правознавство та історію (44%), частина обирає географію, філологію, мистецтво, астрономію і педагогіку (31%), всі інші – математику, медицину, техніку, будівництво, фізику та біологію (25%).  

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ  ІІ

Отже, на основі проведеного експериментального дослідження  можна зробити висновок, що наша гіпотеза підтвердилась, тобто більшість опитаних респондентів обирали  професії пов’язані з комунікативними та інформаційними аспектами. Це пояснюється тим, що  відбувається глобальна трансформація соціальних відносин, викликана значним розвитком інформаційних технологій, які суттєво впливають на економіку, політику та соціальну сферу.

На сучасному  етапі відбувається черговий вибух  технологічної і мирної соціальної революції - становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології  істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо.