Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Формування сприятливих умов праці в системі соціально-трудових відносин на приклалі видавництва "Армада"

План

Вступ…………………………………………………………………………..6

Розділ 1. Загальні засади Формування сприятливих умов праці ..……….…8

1.1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення……8

1.2.Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей………………………..………………10

1.2.Державна система охорони праці в Україні…………………………….12

Розділ 2. Аналіз умов праці у видавництві ООО "Армада"………….…………18

2.1. Характеристика об'єкта дослідження ……………...…………….……..18

2.2. Умови праці у видавництві ООО "Армада"………………………...…..19

2.3. Ергономічне використання обладнання та планування ……………….21

Розділ 3. Шляхи удосконалення умов праці у видавництві ООО "Армада" ……………………………………………………………………………….………23

3.1. Покращення умов праці на видавництві……...………………...………23

3.2. Ергономічне використання обладнання та планування ……………….26

Висновки ………………………………...……………………………….....28

Список використаної літератури……………………………………...…30

Вступ

Джерелом всякого розвитку та його результатом є людина, її здатність, можливість взаємодіяти з іншими подібними суб’єктами. Економічна сутність людини конкретизується в діалектичній єдності праці та умов праці.

Кожного року країна підсумовує здобутки, розраховує відповідні економічні показники: динаміку ВВП, рівень добробуту населення, галузеві показники та ін. В той же час велика кількість суттєво важливих економічних показників розвитку країни залишаються поза увагою громадськості. До таких показників, які характеризують стан людських ресурсів та особливості використання людського фактора у виробництві, відносяться: динаміка смертності, захворювання, злочинності (перш за все спрямованої проти особистості). Ці показники вельми важливі для формування адекватного уявлення про реальну якість життя в країні та про умови, в яких люди працюють, про відтворення людини як економічної, так і соціальної істоти.

Ця проблема актуальна не тільки в нашій країні, вона є глобальною. За загальними підрахунками експертів Міжнародної організації праці (МОП) у результаті нещасних випадків і захворювань на виробництві щодня у світі в середньому гине 5 тис. осіб, що загалом становить від 2 до 2,3 млн. випадків смертності на рік. Підраховано, що майже 4% ВВП витрачає суспільство через травматизм, смертність і захворювання, і це призводять до втрати працездатності й необхідності лікування

Актуальність проблеми створення сприятливих умов проці полягає у якісно новому підході до розуміння належних та безпечних умов праці а також розкриттю змісту вказаних понять відповідно до сучасних умов ринкової економіки. Питання належних та безпечних умов праці в своїх дослідженнях розглядали таки вчені, як В.С.Венедіктов, В.Г. Ротань, М.І. Іншин, К.Ю.Мельник, Н.Б. Болотіна та інші

Метою курсової роботи є розкрити зміст поняття “належні та безпечні умови праці” та визначити основні критерії, які формують означені умови праці згідно з законодавством України

Об’єкт дослідження роботи частину приміщень видавництва ООО"Армада".

Предметом написання цієї роботи є умови праці на підприємстві.

Перед написанням своєї науково-дослідницької роботи, переді мною виступило ряд завдань, які вирішуватиме моя робота. Отож, завданнями курсової роботи є:

Визначити поняття «умови праці» та її організація в процесі виробництва.
Визначення нормативно-правової бази охорони праці в Україні.
Детальний розгляд та аналіз прав працівників на охорону та захист свого здоров’я в процесі своєї трудової діяльності.
Вдосконалення методів організації умов праці в процесі діяльності
Аналіз особливостей використання людського фактору в процесі виробництва розробити напрями створення оптимальних умов праці, збереження життя та здоровя працівників.
Визначення нових удосконалених методів і засобів створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв за профілем спеціальностей.
Дослідити професійне орієнтування в питаннях організації виробничого процесу, що відповідає всім нормам і правилам безпеки.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

1.1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов виробництва в Україні існувала, можна сказати, завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 15 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 тис. працівників, з них гинуло майже 3 тис. чоловік - відповідно в 4,8 і 2,2 рази більше, ніж у 2008 р. Але справжній стан охорони праці і рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися.

Зі здобуттям незалежності Україна першою серед республік колишнього Союзу РСР у 1992 р. прийняла Закон «Про охорону праці». Цей Закон уперше визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики у галузі охорони праці.

За роки, що пройшли після прийняття Закону, для реалізації цих принципів зроблено чимало.

Створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів, яка забезпечує функціонування цілісної системи державного керування охороною життя людей, у тому числі на виробництві, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з цих проблем. Такі самі ради функціонують на місцях.

З 1994 p. у країні почата розробка Національної, галузевих, регіональних і виробничих програм поліпшення безпеки праці і виробни-чого середовища. В даний час реалізуються програми, розроблені до 2015 р.

Будь-який напрямок господарської діяльності здатний розвиватися, якщо він забезпечується наукою. Це має пряме відношення і до охорони праці. Ось чому Уряд, Верховна Рада і Президент визнали за необхідне створити всеукраїнський науково-дослідний інститут охорони праці, який чи не першим у країні одержав статус національного. Сьогодні серед працівників інституту 11 докторів наук, 25 кандидатів. Інститут ще не досяг високого світового рівня, але багато чого робить, прагне до цього.

Велика увага приділяється підвищенню рівня технічної безпеки виробничих об'єктів. Для рішення цих задач у країні створена мережа експертно-технічних центрів. У 2009 р. центри здійснили 27 тис. експертиз проектної документації, продіагностували 18 тис. одиниць устаткування підвищеної небезпеки, провели навчання з питань охорони праці майже 50 тис. працюючих, виконали ряд інших робіт.

У зв'язку з необхідністю систематичного поповнення і відновлення знань, у даний час розглядається питання про створення Інституту післядипломної освіти у сфері охорони праці на базі нині діючого Головного учбово-методичного центру Держнаглядохоронпраці.

Поступово стає на ноги система державного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, що нині обслуговує понад 300 тис. потерпілих на виробництві і виплачує їм щорічно близько 900 млн. гривень.

Реалізується комплекс заходів для посилення державного нагляду за охороною праці, удосконалення і зміцнення його структури. Згідно з Указом Президента від 18.09.02 р. №834 на базі відповідного департаменту Міністерства праці утворений Державний комітет з нагляду за охороною праці як центральний орган виконавчої влади.

Розробляється національне законодавство про охорону праці з використанням конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці, директив Європейського Союзу, налагоджуються більш тісні контакти в галузі охорони праці з Росією, Німеччиною, США, Великобританією, Білоруссю, іншими державами.

1.2. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей

Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини (рис. 1.1).

рис. 1.1 Класифікація умов праці

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;

• нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;

• робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

• забруднення повітря (вміст домішок в 1м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

• вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

• освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Державна система охорони праці в Україні

Однією з функцій сучасної держави є проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення безпеки праці. Здійснення цієї функції неможливе без відповідного державного управління охороною праці. Стаття 31 Закону України «Про охорону праці» визначає, що державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенцією Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці є:

забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці;
подання на затвердження Верховною Радою України загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
спрямування і координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;
встановлення єдиної державної статистичної звітності з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці в країні створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце прем'єр-міністр України.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

• проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони

праці;

• розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

• здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

• укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

• беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

• організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

• створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

• здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Крім вищеперелічених функцій, які покладаються на всі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, деякі міністерства, зокрема Мінпраці, МОЗ, МИС виконують спеціальні функції охорони праці.

Міністерство праці та соціальної політики України забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

Міністерство охорони здоров'я України розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочих місцях та у межах робочої зони підприємств, опрацьовує санітарні норми щодо нормативів та методик визначення показників шкідливих факторів, проводить контроль виконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляє методику атестації робочих місць тощо.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та усправах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснює заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру і зменшення збитків під час аварій та катастроф, проводить оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та інформування його про наявну обстановку, організовує та проводить рятувальні та інші невідкладні роботи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої' вла-ди з погляду за охороною праці (зараз цим органом є Державний комітет України з нагляду за охороною праці – Держнаглядохоронпраці):

•здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

• розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

• здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

• координує роботу міністерств, інших центральних органів винконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід зцих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Діяльність місцевих державних адміністрацій спрямовується на те, щоб у повсякденному житті набував практичного змісту та підтверджувався найголовніший принцип державної політики — пріоритет життя і здоров'я працівників. В умовах переходу до ринкової економіки, створення числених підприємств та інших господарств з недержавними формами власності, що не мають галузевого підпоряд-кування, незмірно зростає значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здорових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму та професійних захворювань.

Законами «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування» передбачено, що захист прав, свобод і законних інтересів громадян є одним з головних принципів, на яких ґрунтується місцеве та регіональне самоврядування. Отже, порушенняцих прав, пов'язане з невиконанням вимог законодавства про охорону праці, є об'єктом та предметом діяльності, місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

Закон «Про охорону праці» передбачає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

• забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

• формують за участю представників профспілок та Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

• забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах — ради зпитань безпечної життєдіяльності населення.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

• затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічиого і культурного розвитку регіонів;

• приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання цих функцій сільські, селищні, міські ради створюють у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначають спеціаліста з охорони праці.

Асоціації, корпорації, концерни та інші об'єднання визначають свої повноваження в галузі охорони праці статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанням функцій в їх апаратах створюються служби охорони праці.

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ У ВИДАВНИЦТВІ ООО "АРМАДА"

2.1. Характеристика об'єкта дослідження

Дана робота розглядає частину приміщень видавництва ООО "Армада" на предмет їх відповідності нормам охорони праці, безпеки та ефективності організації робочих місць. Оскільки видавництво знімає не всю будівлю, воно розбите на групи кімнат, не пов'язані один з одним, тому проаналізувати всю сукупність приміщень видавництва не вдалося.

Видавництво ООО "Армада" м Дніпропетровськ в Інституті підвищення ефективності кваліфікації працівників авіаційної промисловості, який, у свою чергу, займає колишню школу стандартного планування, зараз таких багато - три поверхи, велика частина другого віддана під спортивний зал, сходи на який відокремлена від парадного входу заскленій галерейки. Видавництво спеціалізується на масовій літературі - фантастика, детектив, історична белетристика, науково-популярні видання, дитяча літературу.

Видавництво розбито на кілька блоків приміщень, в даній роботі будуть розглянуті редакція, бухгалтерія і художній відділ. Редакція розташовується на нижньому поверсі, вона розрахована на досить велику кількість людей, оскільки саме в ній відбуваються зустрічі з авторами, перекладачами, літагента та іншими партнерами. Редакція займає близько 40 кв. метрів, вона розбита довгими столами на три секції.

Бухгалтерія, художній та комп'ютерний відділи розташовані на другому поверсі, вони відокремлені один від одного коридором, в центрі якого стоїть стіл з охоронцем, що підтримує пропускний режим. Всі вони так чи інакше розташовані в колишньому спортивному залі школи, зрозуміло, повністю переплітаються ваному і перебудованому, так що видавництво виробляє цілком солідне враженняня. Бухгалтерія - це трійка дрібненькі кімнаток, кожна площею в 10-15 кв. метрів, з'єднаних коридорчиком і захищених від головного коридору масивними дверима з па-рольним замком. Комп'ютерний відділ - дві кімнати теж в 10-15 кв. метрів на тому місці, де в подібній планування школах перебуває роздягальня. Повторюю, що поверх перебудований і виглядає так, ніби спочатку і був спланований під видавництво.