Формування світогляду молодших школярів

     ЗМІСТ

     Вступ ……………………………………………………………………. 3 
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи формування світогляду у молодших школярів засобами навчальної діяльності…… 5

     1.1 Поняття про світогляд. Формування  основ наукового світогляду у  молодших школярів……………………………………………………………..  5

     1.2. Формування світогляду молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»: умови і завдання …………………………………………………….   8

     РОЗДІЛ  ІІ. Методика формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна»…………………………………... 10

     2.1 Аналіз навчальних програм і  підручників для початкової школи  з точки зору реалізації завдань  формування світогляду……………………….. 10

     2.2 Шляхи удосконалення процесу  формування світогляду учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна»……………14

     2.3 Аналіз результатів експериментального  дослідження……………… 24

     Висновки………………………………………………………………..  31

     Список  використаної літератури…………………………….   34

ВСТУП

     Докорінні зміни у різних сферах життя в  Україні актуалізують проблеми, пов’язані з визначенням місця та ролі початкової школи у демократичних перетвореннях. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті та в Державній комплексній програмі «Вчитель» особлива увага приділяється створенню умов, що забезпечують високий рівень навчання та виховання молодших школярів. Серед основних завдань початкової школи формування світогляду учнів займає особливе місце, тому що саме він є підґрунтям розвитку повноцінного сприйняття дітьми навчального матеріалу, засвоєння ними низки моральних та суспільно-політичних понять, формування особистості молодших школярів у цілому.

     Аналіз  літератури свідчить, що формування світогляду молодших школярів засобами навчальної діяльності було предметом вивчення багатьох педагогів і психологів. Теоретичні основи формування світогляду в учнів початкових класів розкриті в працях О. Дмитрієва, Т. Ладиженської, М. Львова, Т. Рамзаєвої, О. Савченко, Н. Свєтловської, Н. Скрипченко тощо.

     У психолого-педагогічних дослідженнях Д. Богоявленської, Л. Венгера, О. Матюшкіна, Д. Ельконіна підкреслюється сензитивність молодшого шкільного віку до розвитку здібностей, формування інтересів особистості, здійснення можливості виявити себе в різних видах розумової діяльності. Тому важливого значення набуває школа першого ступеня, яка покликана забезпечити моральне становлення особистості дитини, розвиток її здібностей, формування бажання й уміння вчитися, створити умови для повноцінного оволодіння загальнонавчальними вміннями і навичками, самовираження в різних видах діяльності, яка сприятиме розвиткові ініціативи, уяви, фантазії, творчого мислення.

     У сучасній педагогічній літературі також  накопичений певний обсяг знань  із питань з’ясування шляхів, форм та методів формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів сучасної загальноосвітньої школи. Цим проблемам присвятили свої праці З. Захарчук, Н. Карапузова, Я. Кодлюк, А. Мартинова, Н. Скрипченко, А. Супрун та інші вчені.

     Сучасні шкільні програми передбачають формування в учнів початкової школи світогляду, а саме: організаційного, загальномовленнєвого, загальнопізнавального. Проте, спостереження за роботою вчителів початкової школи показали, що в масовому досвіді цілеспрямоване формування світогляду молодших школярів, на жаль, майже не проводиться. Дані констатувального етапу експерименту свідчать, що вчителі не завжди ставлять за мету сформувати в учнів світогляд на уроках «Я і Україна», а обмежуються лише накопиченням фактичних знань. А це, у свою чергу, знижує розвивальну роль цих уроків, з одного боку, а з іншого — не сприяє розвитку у дітей інтересу до навколишнього світу.

     Отже, є чимало нерозв’язаних теоретичних  і практичних питань цієї багатопланової проблеми.

     Актуальність  проблеми, теоретичне значення і потреба  педагогічної практики зумовили вибір  теми курсової роботи — «Формування світогляду молодших школярів засобами на вальної діяльності»

     Об’єкт  дослідження — процес формування світогляду молодших школярів.

     Предмет дослідження — умови формування світогляду в учнів початкових класів.

     Мета  дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності формування світогляду засобами навчальної діяльності учнів початкових класів на уроках «Я і Україна».

    Для досягнення поставленої мети  в  курсовій роботі будуть вирішуватися наступні завдання:

• дослідити теоретичні основи формування світогляду у молодших школярів засобами навчальної діяльності ;
• розробити методику формування світогляду в учнів початкових класів засобами навчальної діяльності під час вивчення курсу «Я і Україна».

РОЗДІЛ  І. Теоретичні основи формування світогляду у молодших школярів засобами навчальної діяльності  

     1.1 Поняття про світогляд.  Формування основ  наукового світогляду  у молодших школярів 

     Одним із провідних завдань виховання  базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд - це система поглядів людини (філософських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних) на навколишній світ (явища природи, суспільні процеси, свідомість людей), своє місце в ньому.

     Лише  світогляд дає людині усвідомлення власного місця в світі і тим самим ґрунт під собою....С.Гессен

     Світогляд є духовним середовищем людини, її "внутрішнім Я". Осмислюючи свою суб'єктивність і навколишній світ, людина завдяки  світогляду починає усвідомлювати  себе здатною до його інтелектуального і практичного засвоєння, формуватися як людська індивідуальність.

     Водночас  світогляд є фактором самосвідомості епохи, складовою культури і тому - необхідним фундаментом освіти. Забезпечуючи осмислення екзистенціальних питань людського буття, культурно-світоглядний контекст освіти орієнтує школу не тільки на оволодіння учнями сучасними знаннями, а й на формування у них необхідних громадянських позицій, ціннісних орієнтацій, готовності і здатності жити повноцінним особистим і соціальним життям. У цьому розумінні формування світогляду - одна з найвищих цілей освіти.[18]

     Структуру світогляду складають знання, погляди, переконання. Знання є суб'єктивним відображенням об'єктивної реальності, результатом засвоєння ("присвоєння") знань, які накопичило людство протягом історії в процесі розвитку суспільної практики. У свідомості людини результат пізнання навколишньої дійсності відображається у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій, ідей, норм. Одні з них є актуальними для людини, тобто набувають для неї суб'єктивного, особистісного смислу, інші - залишаються лише словесними знаннями.

     Погляди і переконання - це прийняті людиною  уявлення про світ як достовірні і  емоційно пережиті. Переконання - знання, які перейшли у внутрішню позицію  особистості. Виконуючи регулятивну функцію, переконання визначають увесь духовний склад особистості: її спрямованість, ціннісні орієнтації, інтереси, бажання, почуття, вчинки.[20]

     Сучасна українська школа зорієнтована на формування в учнів науково-матеріалістичних поглядів і переконань. У ст. 35 Конституції України записано: "Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа - від церкви", що визначає світський характер держави, а також світський характер навчання і виховання у всіх типах навчальних закладів.

     У ст. 6 Закону "Про освіту" підкреслено, що одним із основних принципів освіти є "науковий, світський характер", "інтеграція з наукою і виробництвом".[3]

     Основними засобами формування світогляду учнів  є процес навчання, позакласна діяльність, самостійна робота. Засвоєння світоглядних аспектів знання забезпечується відбором змісту, методами викладання, виділенням фундаментальних ідей у кожній галузі знань і діяльності, міжпредметними зв'язками, створенням інтегрованих курсів.

     Формування  світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності. Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім - повернення, сходження від абстрактного до конкретного. Останній забезпечує не просте нанизування абстракцій одна на одну, а створює синтез, який сприяє подальшому заглибленню в суть явищ матеріального світу у всіх їх причинних зв'язках і опосередкованостях. Результатом аналітико-синтетичної діяльності є поняття, ідеї, теорії. У них містяться і знання, і способи діяльності. Це вимагає використовувати для розвитку учнів єдність знань і умінь мислити та діяти.

     Для того, щоб знання переросли у переконання  особистості, вони повинні проникнути у сферу її почуттів і переживань.

     Емоційний компонент світогляду спонукає вчителя  звертатися до особистого досвіду учнів, життєвих ситуацій, творів літератури й мистецтва і под., щоб створити і підтримати сприятливий соціально-психологічний фон для формування переконань.

     Погляди і переконання формуються у спілкуванні  та власній практичній діяльності школярів.  Практично-дійовий компонент світогляду передбачає включення учнів у досить широку сферу практичних дій: трудову, громадську, художню, технічну та інші види діяльності, в широке коло соціальних відносин, озброєння різнобічною інформацією, досвідом спілкування.

     Формуванню  в учнів наукового світогляду сприяє наступність у навчанні та здійснення міжпредметних зв 'язків. Ці педагогічні умови дозволяють побачити одне й те ж явище з різних точок зору, одержати про нього цілісне уявлення. Особливо великого значення у світоглядному плані мають такі міжпредметні взаємодії, які дозволяють учням всебічно охопити всі властивості і зв'язки об'єктів, які вивчаються. Наприклад, на основі міжпредметних зв'язків у школярів формуються такі методологічні ідеї, як єдність живої і неживої природи, спільність природничонаукових і суспільно-історичних основ взаємодії людини, суспільства і природи, єдність антропогенезу і соціогенезу та інші.

     У виробленні учнями поглядів і переконань важливу роль відіграє позиція педагога. Він сам повинен мати переконання, жити у відповідності з ними, вміти  не нав'язувати їх і одночасно  не відмовлятись від них через кон'юктурні міркування. Духовним наставником сучасної молоді може бути лише учитель, який сприйняв передові ідеї нового тисячоліття, смисл науки, учитель, який сформований як творча особистість.[10,19] 

    1.2. Формування світогляду  молодших школярів  на уроках курсу «Я і Україна»: умови і завдання  

     У формуванні світогляду молодшого школяра  відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок  становлення людини-громадянина. Причому  основні риси характеру особистості  формуються у ранньому дитинстві і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення.

     Завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета курсу — комплексне пізнання природи і суспільства.[1]

     Озброїти  учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

     Отже, уже в початкових класах повинно  мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи. [2]

     Формування  в молодших школярів світогляду під час вивчення курсу “Я і Україна” передбачає:

     1) навчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв'язку і взаємообумовлені;

     2) навчання учнів розглядати природу  не в стані спокою і нерухомості, а в стані безперервного руху і розвитку;

     3) систематичне закріплення у свідомості учнів поняття про матеріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

     Для формування наукового світогляду учнів  необхідні такі умови:

     1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства;

     2) застосування різноманітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку;

     3) створення таких ситуацій, коли  в дітей виникає інтерес до явищ природи, викликається емоційне ставлення до природи;

     4) врахування індивідуальних особливостей  учнів, їхнього життєвого досвіду; 

     5) систематичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, виникає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу[4].

     РОЗДІЛ  ІІ. Методика формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу «Я і Україна» 

     2.1 Аналіз навчальних  програм і підручників  для початкової  школи з точки  зору реалізації  завдань формування  екологічної культури  учнів 

     Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування світогляду засобами навчальної діяльності молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв’язку з цим ми проаналізували чинні навчальні програми для початкової школи [12], щоб визначити, які знання передбачено сформувати у молодших школярів у процесі навчання, та навчальні підручники з курсу «Я і Україна», щоб з’ясувати їх спрямування і вплив на формування культури учнів.

     Як  зазначається у пояснювальній записці, природознавство як навчальний предмет  має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

     Головною  його метою є оволодіння учнів  уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально  активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі  теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

     Освітні цілі передбачають формування системи  уявлень і понять про тіла і  явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природничих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).[6]

     Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності, а також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління.

     Виховні цілі пов’язані із вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам та загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

     Аналіз  навчальних програм дозволяє зробити  висновок, що вони орієнтують учителів початкової школи на формування у  школярів світогляду, екологічної культури та поведінки. Отже, значні можливості для реалізації завдань формування світогляду закладені в курсі «Я і Україна».

     Оскільки  основою формування світогляду молодших школярів є система теоретичних знань про взаємодію суспільства і природи, про взаємозв’язки в природі; система норм і правил ставлення людини до природи та уміння й навички по її вивченню та охороні, то в ході нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів підручників із точки зору визначення, які екологічні знання відображені у їх змісті.[9]

     Результати  аналізу подано в таблиці 1.

     Аналіз  змісту підручників показав, що екологічні знання включені як фрагментарно до різних розділів курсу «Я і Україна», так і цілісно у вигляді окремих екологічних тем уроків. Вивчення змісту підручників показало, що кожний розділ навчального предмета «Я і Україна» спрямований на формування і розвиток відповідального ставлення дітей до навколишньої природи. Разом з тим, аналіз текстового матеріалу підручників засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації екологічного характеру для учнів і не сприяють у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження навколишнього середовища та на формування світогляду учнів.

     Таблиця 1. Екологічні знання, відображені у змісті підручників «Я і Україна» для початкової школи[13]

     Таким чином, аналіз чинних навчальних програм та підручників для початкової школи із курсу «Я і Україна» показує, що хоча автори і визначають, що необхідно формувати екологічні знання у молодших школярів, проте зміст цієї роботи, шляхи їх формування, способи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів із цієї метою не розглядаються. Навчальні програми та підручники, хоча і створюють дидактичне забезпечення процесу формування світогляду молодших школярів у процесі навчання, проте його недостатньо. У зв’язку з цим ми вважали необхідним визначити шляхи удосконалення процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»[13]. 

     2.2 Шляхи удосконалення  процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку під час вивчення курсу «Я і Україна» 

     Початковій школі належить провідна роль у формуванні світогляду та свідомості майбутнього громадянина. Основні риси характеру людини закладаються саме в дитячому віці, і безпосереднє спілкування з природою посідає тут першорядне значення. Для успішного виховання учнів необхідно вичленити потенціал кожної навчальної дисципліни. Провідну роль при цьому слід надати курсу «Я і Україна», під час вивчення якого має бути закладено наукову основу природоохоронної діяльності дітей.

     У процесі вивчення даного курсу молодші школярі повинні засвоїти відомості про взаємозв’язок і взаємовплив живої та неживої природи, природи і праці людей. Ознайомлюючи дітей із будь-яким об’єктом чи явищем природи, педагог повинен розкрити у єдності цінність і доцільність його зовнішнього вигляду та властивостей. На основі цього у молодших школярів виникає уявлення про те, що в природі немає нічого зайвого, непотрібного, потворного, що можна було б бездумно знищити. Також слід підвести дітей до думки, що кожна людина є невід’ємною складовою частиною природи, маленькою частинкою Всесвіту, що вона, вдосконалюючись та задовольняючи свої запити, також впливає на довкілля. Причому, такий вплив може бути як позитивним, так і негативним. Доцільно на уроках навести приклади, що в результаті безвідповідального ставлення до природи знищено ліси на значних територіях, осушено великі площі боліт і, як наслідок, суттєво скоротилася чисельність багатьох тварин, птахів і рослин, деякі навіть повністю зникли, а деякі, що занесені до Червоної книги, – на межі зникнення. Необхідно розвивати в учнів уміння оцінювати стан навколишнього середовища, передбачати можливі наслідки своїх дій та дій інших людей і не допускати негативних впливів на природу планети.

     На  основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури ми визначили шляхи вдосконалення та підвищення ефективності процесу формування світогляду учнів молодшого шкільного віку. До них належать:

• використання додаткового матеріалу на уроках «Я і Україна»;
• проведення спостережень та екскурсій у природу;
• організація безпосередньої діяльності учнів із питань охорони природи своєї місцевості під час навчально-пізнавальної та суспільно корисної праці;
• проведення позакласних заходів на екологічну тематику;
• залучення батьків до процесу формування світогляду дітей.

     Із  метою доведення ефективності визначеної сукупності шляхів удосконалення процесу формування світогляду учнів у початковій школі та виявлення їх ефективності ми вдалися до експериментального дослідження. Воно здійснювалося на базі загальноосвітньої школи №9 м. Чернігова. Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу – 25 учнів 3 класу загальноосвітньої школи №27 м. Чернігова – була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методикою організації навчання. Класи були відібрані приблизно з однаковим складом учнів рівнями навчальних досягнень на початок навчального року. Базою для такого відбору були результати аналізу рівня сформованості навчальних досягнень в учнів 3 класів, проведеного на початку дослідження.

     Як  засвідчили результати аналізу чинних навчальних програм і підручників  із курсу «Я і Україна» для початкової школи їх зміст спрямований, в  основному, на екологічні негаразди  навколишнього середовища та на захист довкілля від забруднення. Тому ми вважали за доцільне дібрати для використання на уроках «Я і Україна» в експериментальному класі додатковий матеріал за такою тематикою:

• Червона книга України;
• рослини Чернігівської області, занесені до Червоної книги України;
• тварини Чернігівської області, занесені до Червоної книги України;
• заходи із охорони ґрунтів, корисних копалин, повітря, водойм на території Чернігівської області;
• рослини і тварини, що повністю зникли з лиця Землі;
• рослини і тварини світу, що знаходяться на межі зникнення.