Формування та перспективи розвитку нових організаційних форм в оптовій торгівлі

Укоопспілка

Полтавський університет економіки і торгівлі

Кафедра комерційної діяльності та підприємництва

Курсова робота

на тему

“формування та перспективи розвитку нових організаційних форм в оптовій торгівлі”

(за матеріалами  торгового дому “Діана”, М. Кременчук)

Харків - 2012 
Зміст

Вступ             3

1. Тенденції розвитку нових організаційних форм в оптовій торгівлі  5
2. Економічна характеристика діяльності торгового дому “Діана”           14
3. Особливості створення та формування організаційної

 структури управління торговим  домом “Діана”              18

4. Формування асортименту та джерела постачання продукції

в торговому домі “Діана”                   21

5. Шляхи вдосконалення діяльності нових організаційних форм

в оптовій торгівлі           29

Висновки та пропозиції         31

Список використаних джерел        35

Вступ

Розвиток споживчого ринку держави  опирається на багаточисельні міжгалузеві, регіональні, міжрегіональні та інші зв’язки. Світовий ринок та вітчизняна практика засвідчують, що функціонування таких зв’язків неможливе без участі комерційного посередника, який забезпечує необхідну інтенсивність і прискорення процесу товаропросування, скорочує витрати, пов’язані з організацією цього процесу. Ланкою, яка взяла на себе вирішення цих не простих питань, є оптова торгівля.

Оптова торгівля охоплює широкий  ринковий  простір і виконує  функцію провідника в реалізації великих партій і обсягів товарів. Оптові підприємства укладають комерційні зв’язки як з виробниками, так і з роздрібними торговельними підприємствами. Мета  оптової торгівлі – задоволення попиту на товари та послуги в зручний для споживачів час і в необхідній кількості. Від того, як буде функціонувати оптова торгівля, в значній мірі залежатиме виробництво необхідних споживачам товарів, їх своєчасне поновлення і якість.

В умовах ринкового господарства змінюються функції оптової торгівлі. З одного боку, вони ускладнюються, а  з іншого – персоніфікуються.

Підприємства оптової торгівлі повинні спеціалізуватися на комерційному посередництві у встановленні господарських зв’язків між підприємствами-виробниками і роздрібними торговельними підприємствами, іншими оптовими покупцями, а також на закупівлі і продажу товарів зі складів та надання супутніх послуг.

В країнах з ринковою економікою оптова торгівля розвивається активно. У США налічується 340 тис. оптових  фірм, у Німеччині – понад 100 тис., В Італії – 90 тис., у Франції – 80 тис., в Англії – 40 тис.

В Україні останнім часом поширеного розвитку набуває функціонування нових організаційних форм в оптовій торгівлі. Одним з проявів цього процесу є активізація оптової торгівлі через торгові доми.

Торгові доми трансформувались з товарних бірж і дедалі більше інтегруються в сферу виробництва і фінансів. Здійснюючи торгово-закупівельні операції, тогові доми надають клієнтам широкий спектр послуг та активно впливають на виробництво, пропонують схему прямого Рузу товарів, стаючи посередником між виробником і споживачем. Як великі закупівельні організації торгові доми здатні купувати продукцію великими партіями зі значною ціновою знижкою. Торгові доми можуть надавати клієнтам такі послуги: фінансування, перевезення продукції, страхування, сервісне обслуговування, ремонт, надання кредиту, здавання в оренду обладнання, створення нового виробництва. торгові доми проявляють готовність займатися не тільки посередницькими, а й виробничими операціями. Великі торгові доми організовуються як багато профільні, інвестиційно-виробничо-торговельні комплекси.

Дана курсова робота написана за матеріалами торгового дому “Діана”, яких знаходиться в м. Кременчук. Період дослідження – 2009-2010 рр.

Завданнями курсової роботи визначені  такі питання:

• тенденції розвитку нових організаційних форм в оптовій торгівлі;
• економічна характеристика діяльності торгового дому “Діана”;
• особливості створення та формування організаційної структури управління торговим домом “Діана”;
• формування асортименту та джерела постачання продукції в торговому домі “Діана”;
• шляхи вдосконалення діяльності нових організаційних форм в оптовій торгівлі.

1.Тенденції розвитку  нових організаційних форм в  оптовій торгівлі

Загальна сукупність товарів, що виробляються підприємствами промисловості і сільського господарства, а також надходять шляхом імпортування, реалізуються на споживчому ринку через роздрібну торговельну мережу. Для збуту виробничими і аграрними підприємцями гуртових партій виготовленої продукції безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам за прямими зв'язками в ринкових умовах відкрито найширші можливості. Розвиток прямих зв'язків без участі посередників органічно випливає із суті економічної доцільності та комерційного розрахунку, які набувають в умовах ринку вирішального значення.

За прямими зв'язками у мережу крамниць і їх структурних підрозділів  безпосередньо від товаровиробників надходить чимало груп, видів і найменувань продовольчих і непродовольчих товарів, які мають як обмежений термін реалізації (хліб, молоко, овочі тощо), так і тривалого користування (цукор, сіль, меблі, телевізори та інші).

Разом з тим, низка факторів, що впливають на умови виробництва  і реалізації товарів (сезонність і територіальна розосередженість виробництва, відмінності у підходах до виробничого і торговельного асортименту, певні фізико-хімічні особливості окремих товарів) нівелюють дію принципів економічної доцільності і комерційного розрахунку і обумовлюють об'єктивну необхідність включення у структуру комерційних зв'язків оптових посередників.

У системі комерційних  зв'язків між сферами виробництва  і споживання оптова торгівля відіграє роль торговельного посередника між виробниками готової продукції і її роздрібними продавцями. Загалом її можна характеризувати як сукупність торговельно-гуртових організацій і підприємств, відмінних за масштабами обороту, організаційно-правовою формою та формою власності.

Провідною ланкою оптової  торгівлі є оптове підприємство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організаційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.

Оптове (гуртове) торговельне підприємство - це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних операцій. Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності - забезпечення повернення витрат; самофінансування - самостійного пошуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів; конкурентоспроможності - ефективного функціонування в ринковому середовищі.

Оптові торговельні  підприємства переважно є структурними елементами оптової торгівлі. Проте, все частіше зустрічаються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єднаннях роздрібних торговельних підприємств - крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.

Оптові торговельні підприємства класифікують за низкою ознак:

• функціональним рівнем;
• організаційно-правовою формою;
• формою власності і належністю;
• місцем і роллю в товаропросуванні;
• їх товарною спеціалізацією (рис.1.1).

У процесі своєї діяльності з  метою одночасного задоволення  потреб сфери виробництва і споживчого ринку оптові підприємства виконують низку комерційних і виробничих функцій.

До комерційних функцій оптових підприємств належать:

• вивчення кон'юнктури ринку і попиту на товари. Матеріали вивчення попиту лягають в основу прогнозування перспективної потреби в оптових закупівлях, вони прямо чи опосередковано впливають на формування виробничих програм промислових підприємств, на структуру виробничого асортименту;
• оптові закупівлі товарів. Ця функція оптового підприємства здійснюється через комплекс взаємопов'язаних комерційних операцій:

Рис.1.1. Класифікація оптових торговельних підприємств товаровиробників та продавців матеріальних благ

• визначення джерел закупівлі і можливих постачальників;
• встановлення комерційних зв'язків із постачальниками;
• проведення переддоговірної і договірної роботи;
• здійснення контролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних зобов'язань;
• оптовий продаж товарів. Виконуючи цю функцію, оптове підприємство здійснює обслуговування роздрібних підприємств або інших об'єктів оптового ринку відповідно до взятих на себе договірних зобов'язань, простежує повноту їх виконання і хід розрахунків;
• надання до- і післяреалізаційних послуг клієнтам;
• рекламно-інформаційне забезпечення оптової діяльності;
• оперативне управління товарними запасами. Оптові підприємства виконують функції виробничого характеру. Ця діяльність є продовженням виробничого циклу у сфері обміну і впливає на збільшення вартості товару.

Виробничі функції суб'єктів оптового ринку включають:

• комплекс операцій із складування товарів (приймання, зберігання, внутрішньоскладське переміщення, відпускання);
• фасування і підсортування товарів;
• організацію доставки товарів у роздрібну торговельну мережу.

Поряд з оптовими торговельними  підприємствами активну участь у  здійсненні операцій обміну товарів і послуг на оптовому ринку беруть різноманітні господарські формування. Певна частина з них діє на інституціональному ринку тривалий проміжок часу, інша частина - це нещодавно утворені господарські формування ринкового типу.

Раніше, в умовах директивно-планового  господарського механізму, на гуртовому ринку функціонувала чисельна кількість оптових організацій, основним завданням яких було формування і регулювання внутрішнього розподілу матеріальних благ, виготовлених в країні і практичне втілення державної монополії на ведення експорно-імпортних операцій.

Оптова організація – це сукупність структурно і функціонально взаємозв'язаних оптових підприємств із спорідненою товарною спеціалізацією або з відомчою постачальницько-збутовою орієнтацією.

Оптові організації  радянського типу діяли на різних рівнях: союзному, республіканському  і обласному. Вони набували різних організаційних форм: главків (головних управлінь) міністерств торгівлі, всесоюзних і республіканських об'єднань, посередторгів, оптово-роздрібних об'єднань і контор, торговельно-посередницьких контор. Усі ці оптові організації мали власну мережу гуртових баз і займалися оптовою реалізацією на території країни текстилю, одягу, взуття, господарських і культурно-побутових товарів, галантереї, ювелірних виробів, продукції виробничо-технічного призначення і будматеріалів, книг, ліків тощо. Тогочасні оптові організації обслуговували такі відомства і діяли в їх межах: державної торгівлі, споживчої кооперації, матеріально-технічного постачання, охорони здоров'я і інших.

Принципова зміна засад господарювання відкинула потребу в складній і багатоукладній структурі оптових організацій. На зміну оптовим організаціям із планово-регулюючими і розподільчими функціями прийшли господарські формування¹ інституціонального ринку нового типу.

Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулювання  відносин власності диференціювало видову різноманітність суб'єктів оптового ринку. За характером перейняття права власності оптові господарські формування поділяються на такі види:

- оптові формування, що діють  від власного імені і за  власний кошт і повністю переймають права власності. Сюди відносяться оптові дилери і дистриб'ютори, які є повноцінними оптовими організаціями і носять ще назву «незалежних оптових торговців»;

- гуртові формування, що діють  від власного імені, але за  кошт клієнта. Діяльність за кошт клієнта дозволяє відносити ці господарські формування до суто посередницьких. Класичним прикладом такого оптового формування є брокерська чи маклерська контора;

- інституціональні формування, що  діють від імені і за кошт  клієнта - агенти, торговельні  представники, консигнатори і комісіонери. Зазвичай посередники цього виду не об'єднуються в організацію, а діють як приватні підприємці.

Оптові дилери - це господарські формування (підприємці, підприємства, організації) оптового ринку, що набувають право власності на товар (вдаються до його купівлі, придбання товарного знаку або франшизи) тільки одного товаровиробника або посередника (концерну, промислової групи) для подальшої реалізації цього товару у певному регіоні протягом визначеного проміжку часу. Як правило, оптовий дилер не може проводити оптові операції з іншими, аналогічними, а тим більше, конкуруючими товарами.

На відміну від дилера, оптовий  дистриб'ютор одночасно встановлює і підтримує партнерські комерційні зв'язки з багатьма, в т. ч. і з конкуруючими товаровиробниками, орієнтуючись лише на власну спеціалізацію, фінансові ресурси і можливості збуту. Іншими словами, оптові дистриб'ютори - це фінансове стійкі гуртові організації і підприємства із значними обсягами оптового обороту.

Оптові посередники - це чисельна група господарських формувань гуртового ринку, що не переймають на себе права власності на товар, а натомість виконують одну або декілька послуг, пов'язаних із процесом гуртової реалізації.

Сукупність структурних елементів  оптового ринку поділяється на традиційні і нові господарські формування (рис. 1.2). Якщо традиційні структурні елементи гуртового ринку переважно зберегли принципи організаційної структури (склад окремих підрозділів, ділянок, служб), змінивши їх функції відповідно до нових умов господарювання, то нові господарські формування інституціонального ринку створені на сучасних організаційних принципах.

Традиційні господарські формування гуртового ринку включають в  себе низку оптових підприємств і організацій. Так, до традиційних підприємств оптового ринку відносяться: вихідні, оптово-закупівельні, оптово-торговельні, виробничо-торговельні, виробничо-торговельно-сервісні бази і склади.

Традиційні гуртові організації  включають виробничо-торговельні, оптові і оптово-роздрібні, постачальницькі, збутові та посередницькі об'єднання, контори, фірми.

Особливістю сучасного оптового ринку  є значне розширення бази його структурних елементів. Нові господарські формування кількісно і якісно збагатили діапазон суб'єктів інституціонального ринку. По-перше, на оптовому ринку з'явилися і функціонують підприємства і організації принципово нового типу. Серед них такі нові господарські формування як сервісні центри, малі, спільні, сумісні, приватні підприємства акціонерні товариства відкритого і закритого

Рис. 1.2. Структурні елементи інстуціонального ринку

типу, асоціації, концерни, консорціуми, корпорації, брокерські контори, торгові  доми. По-друге, розширилася спеціалізація цих новоутворень інституціонального ринку; поряд з традиційними появилися нові види спеціалізації суб'єктів оптової діяльності: комерційні, комісійні, консигнаційні, дилерські, дистриб'юторські, агентські, брокерські, маклерські спеціалізовані підприємства і організації. По-третє, розширенню кола учасників гуртового ринку сприяла поява на ньому осіб-підприємців, приватних комерсантів, агентів, брокерів, маклерів із найрізноманітнішими різновидами спеціалізації.

Якісне і кількісне  розширення структурно-елементної бази інститу-ціонального ринку привело  до поглиблення інфраструктури оптового ринку, створення низки раніше незадіюваних служб і підрозділів для забезпечення потреб товарного ринку в цілому.

У сучасній виробничо-збутовій діяльності чітко виражена тенденція  до спеціалізації. Виробники зазвичай не займаються широкою торгівельною діяльністю, особливо роздрібною. Це прерогатива торгівельних посередників, чільне місце серед яких займає досить поширений вид посередницьких структур – торговий дім. 

Торговий дім –  одна з ланок торгівельної посередницької інфраструктури ринкової економіки. В міжнародному розумінні – це багатопрофільні фірми або компанії, які є асоціаціями торгових, виробничих підприємств, банків і бірж, аукціонів, рекламних і маркетингових компаній та посередницьких установ, що входять до асоціації на добровільній основі для здійснення діяльності як у власній країні, так і за її межами. Суть діяльності торгового дому, як і будь-якого іншої торгово-посередницької структури, полягає в закупівлі товару у виробників чи оптових продавців своєї країни і перепродажу його за кордоном, та навпаки.

Торгові доми виникли  в Японії наприкінці 19 – на початку 20 століття і отримали широкого розвитку в Фінляндії, Угорщині, Індії та інших країнах. В Японії на їх долю припадає близько половини експорту та дві третини імпорту країни. Враховуючи ту роль, яку відіграють торгові дома в стимулюванні та розвитку міжнародної торгівлі, був створений такий міжнародний інститут як «Міжнародна конференція торгових домів».

Діяльність торгового  дому характеризується широким діапазоном:

• здійснення від свого імені та переважно за свій рахунок експортно-імпортних, товарообмінних (бартерних) та інших зовнішньоекономічних операцій; інвестування коштів у виробництво;
• здавання обладнання в лізинг;
• надання кредитів;
• надання послуг у сфері страхування, ремонту і обслуговування, складування, консультацій, інжинірингу, фінансів;
• торговий дім бере участь у торгах на біржах та в створенні спільних підприємств за участю іноземного капіталу.

Світова практика свідчить, що результативність торгових домів висока. Основні їхні переваги:

• немає жорстких обмежень як по товарній специфіці, так і по формі продажів – оптова, роздрібна торгівля з використанням таких організаційних форм: аукціони, виставки, ярмарки, бартер, посередництво;
• надання комплексу послуг: маркетингові дослідження ринку, допродажне і післяпродажне обслуговування, транспортні та експедиційні послуги, надання складських приміщень для зберігання продукції, експертиза товарів, консультування та інформаційне забезпечення, митні послуги;
• розробка кон’юнктурних оглядів ринку регіону за певною номенклатурою товарів або послуги;
• перспективна сфера вкладання капіталу, надання додаткових інвестицій для модернізації виробництв, пропонування вигідних форм ділового співробітництва;
• проведення успішних угод купівлі-продажу на підставі вивчення кон’юнктури ринку – співвідношення попиту та пропозиції, величини та динаміки цін на продукцію в різних регіонах.

2. Економічна характеристика діяльності  торгового дому “Діана”

Закрите акціонерне товариство “Торговий  дім “Діана"  (ТД „Діана”) засновано у 1999 році.

Юридична адреса: м. Кременчук, вул.  Короленка, 56.

Основним видом діяльності підприємства є оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва.

Підприємство реалізує продукцію  торгових марок "Смирновъ" і "Перша столиця", а саме: "Смирновъ. Столове вино №21", "Смирновъ. Сухарничек №21", "Смирновъ. Перцовая №21", "Перша столиця", "Князь Святослав", "Золоте кільце", "Пшенична", "Столична", "Українська з перцем", "Князівський келих". Є в асортименті алкогольної продукції і бальзами: "Дамський секрет", "Скарби скіфів", "Чаклун".

Підприємство розташоване на першому  поверсі адміністративної будівлі.

Загальна площа становить – 730 м ² , торговельна площа – 680 м². На кінець 2001 року чисельність працівників становила 126 чоловік, в тому числі 16 чоловік – працівники прилавка.

Поряд з роздрібною торгівлею підприємство також займається оптовою (на неї  припадає основний дохід). Оптова торгівля – це торгівля виключно спиртними  напоями, роздрібна – спиртні напої, товари повсякденного вжитку, продукти харчування.

Торговельний зал поділено на дві  половини: - в першій виставлено товари повсякденного вжитку та продукти харчування; - в другій спиртні напої. В другому залі також знаходиться дегустаційний куточок, де споживачі можуть покуштувати продукцію. Тут також на цінниках разом з роздрібною ціною вказано оптові ціни, які на 10 – 15% нижчі.

З другої половини 2003 року торговий зал був переведений на роботу за методом самообслуговування. Завдяки цьому не допускаються черги у вузлах розрахунків та контролю, покупцям дана можливість добре проглядати торговельний зал, найбільш раціонально використовується торговельна площа; забезпечується максимальна пропускну спроможність магазину; створені найбільш сприятливі умови праці для співробітників магазину; забезпечуються сприятливі умови для поповнення товарних запасів у торговельному залі з підсобних приміщень.

В 2009 р. діяльність торгового дому суттєво покращилася. Про це свідчать показники господарської та фінансової діяльності підприємства у 2009-2010 рр., які наведені в таблицях 2.1 та 2.2

Таблиця 2.1

Показники господарської діяльності торгового дому “Діана” у 2009-2010 рр.

Таблиця 2.2

Фінансові показники діяльності торгового  дому “Діана” у 2009-2010 рр.

З даних таблиць 2.1 та 2.2 видно, що виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у 2008 р. в порівнянні з попереднім роком збільшилась майже в 1,5 рази, прискорилася оборотність товарів, також майже в 1,5 рази зросла продуктивність праці, при тому, що чисельність робітників зменшилась на 2 особи, суттєво збільшилась фондовіддача.

В зв’язку зі зростанням обсягів  реалізації продукції збільшились  собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати  на збут. Але підвищення витрат виявилося  меншим, ніж зростання прибутку, що говорить про вдале економічне функціонування підприємства – чистий прибуток збільшився на 72,8%.

Таким чином, можна зазначити, що торговий дім “Діана” має потужний потенціал для розвитку та забезпечення міцних позицій на ринку товарів та послуг.

3. Особливості створення та формування організаційної структури управління торговим домом “Діана”

За організаційно-правовою формою торговий дім “Діана” – акціонерне товариство, створене на добровільних засадах зацікавленими підприємствами та організаціями різних форм власності і напрямків діяльності для організації ефективного збуту продукції за ринковими цінами. Основною особливістю організаційної структури торгового дому є дволанкова система управління. Перша ланка – апарат управління фірми, який здійснює поточний контроль за функціональними відділами (комерційно-інформаційний відділ, договірно-правовий, відділ збуту та реклами, відділ бухгалтерського обліку та звітності, відділ кадрів). Друга ланка – підприємства товаропровідної мережі: оптові склади (складське господарство), магазини, кіоски, павільйони; транспортне господарство.

Віковий склад працюючих на підприємстві:  18-24 років - 17%, 25-35 років -33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність  працівників на кінець 2010 року склала 126 чоловік.

Рис. 3.1. Організаційна побудова апарату  управління торгового дому “Діана”.

В таблиці 3.1. наведено функції окремих  відділів та служб ТД “Діана”.

Таблиця 3.1.

Функції комерційних підрозділів  торгового дому “Діана”