Фразеологічні одиниці на позначення емоційності людини та методика їх вивчення в ЗОШ

          Державний вищий навчальний заклад

           «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

                                    Факультет іноземних мов

                                 Кафедра англійської філології

              Курсова робота

                    Освітньо-кваліфікаційного рівня  – бакалавр

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ  НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОСТІ     

          ЛЮДИНИ ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИВЧЕННЯ  В ЗОШ

                                  Івано-Франківськ - 2013

   ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Фразеологічні  одиниці на позначення емоційного стану  людини та їх основні диференційні ознаки

1.1 Термін «фразеологічна  одиниця», суть поняття та особливості фразеологізмів

1.2 Семантичні  особливості фразеологічних одиниць  на позначення емоційності людини

Висновки до Розділу 1

РОЗДІЛ 2. Методи вивчення фразеологічних зворотів та ідіом в школах

2.1 Вплив фразеологізмів  та ідіом на формування мовномисленнєвої і      соціокультурної компетентності учнів

2.2 Вживання  ідіом та фразеологічних зворотів  під час формування   фонетичної  компетентності учнів

2.3 Методичні  розробки вправ на вивчення  фразеологізмів, що мають у своєму  складі компаративний елемент

Висновки до Розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

     Англійська  мова має тисячолітню історію.  За цей час в ній накопичилась  велика кількість висловів, котрі  люди вважають вдалими, влучними  і гарними. Так і виник особливий  шар мови - фразеологія, сукупність стійких висловів, що мають самостійне значення. Вивчення англійської мови широко розповсюджене в школах нашої країни. Гарне володіння мови, в тому числі і англійської, неможливе без знання її фразеології. Вивчення фразеології учнями загальноосвітніх закладів значно розширює їхній мовний світогляд, ознайомлює їх з багатством лексичного складу, посилює естетичний аспект мови.

       Проблема вивчення фразеологізмів являється однією із основних у методиці їх вивчення у загальноосвітніх закладах.

       Актуальність даної теми зумовлена практичними труднощами в методиці вивчення фразеологічних одиниць, зокрема на позначення емоційного стану людини, а також в необхідністі її вдосконалення.

Проблема перекладу фразеологізмів досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С., Комісарова В.Н., Паршина А. . Такі науковці як Шанський Н.М., Кунін А.В. , Сміт Л.П., Амосова Н.Н. широко досліджували питання класифікації фразеологізмів. Проблемою визначення поняття фразеологічних одиниць займалися Баллі Ш., Кунін А.В., Телія В.Н., Арнольд І.В.. Не дивлячись на те, що фразеологія широко вивчалась на матеріалі як англійської, так і української мов, проблемі вивчення фразеологізмів у школах не приділяли належної уваги.

        Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50-ті роки ХХ ст. про неї писали, що вона ще перебуває у стані "прихованого" розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. 

        Становленню фразеології як галузі  лінгвістики сприяло здійснене  у працях таких мовознавців  як Ломоносова М. В., Буслаєва  Ф. І., Потебні О. О., Срезневського  І. І., .Фортунатова П. Ф., Шахматова  О. О. ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів .

       Останнім часом з'являється все  більше фразеологічних одиниць  на позначення емоційного стану  людини. Оскільки дана тема є  досить важливою в аспекті вивчення сучасної англійської мови, це зумовлює необхідність її дослідження.

            Тема дослідження є однією  із найактуальніших і найцікавіших.    Курсова робота присвячена методиці вивчення фразеологічних одиниць на позначення емоційності людини у загальноосвітніх закадах.

            Актуальність пояснюється тим,  що аналіз відображення фразеологізмів  на позначення емоційності людини  в фразеологічній картині світу  дозволить більш глибше і змістовніше  ознайомитися з проблемами методики, які на даний момент є вирішеними не повністю.

              Мета роботи полягає у встановленні особливостей фразеологічних одиниць на позначення емоційності людини в англійській мові з орієнтацією на методику їх вивчення у школах.

              Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1.   Сформулювати наукову концепцію дослідження;

2. Визначити семантичні та структурні особливості фразеологічних одиниць на позначення емоційності людини в англійській мові;

3.  Дослідити вплив фразеологізмів на формування мовномисленнєвої, фонетичної та соціокультурної компетенції учнів.

        Об'єкт дослідження − фразеологічні  одиниці англійської мови.

        Предмет дослідження − фразеологізми,  що вказують на провідні емоційні  стани людини.

        Матеріал дослідження – фразеологічні одиниці на позначення емоцій та почуттів людини, відібрані з лексикографічних словників, художніх творів сучасної англійської літератури, наукові праці провідних лінгвістів, методи і прийоми аналізу обиралися з урахуванням етапу дослідження та конкретних завдань, які поставали на кожному з них.

          На першому науково-пошуковому етапі був складений список літератури за темою дослідження і здійснений критичний огляд теоретичних джерел. З використанням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені спільні для всіх науковців і відмінні погляди на мовні явища, пов’язані з дослідженням. Підсумовувала цей етап теоретична концепція дослідження, засади якої були сформульовані у висновках до першого розділу.

         На другому, підготовчому етапі  з використанням методу суцільної  вибірки була створена картотека  робочих матеріалів з словників,  були виписані ФЗ зазначеної  групи різних типів.

         Третій етап - аналітичний, потребував систематизації механізму, яка і була здійснена з використанням методу класифікації, зіставлення, узагальнення.

           На останньому етапі матеріали аналізу були викладені у тексті бакалаврської роботи з використанням комплексу прийомів описового методу.

1. Фразеологічні  одиниці на позначення емоційного  стану  людини та їх основні  диференційні ознаки

    1.1 Термін «фразеологічна одиниця», суть поняття та особливості  фразеологізмів.

У фразеології, як й у  будь-якій науці, є спірні питання, які  актуальні й донині. Це стосується, у першу чергу, визначення поняття “фразеологічна одиниця”.

У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання  про сутність і визначення фразеологізму  як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності із приводу обсягу фразеології й характері мовних фактів, що трактуються як фразеологізми. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці.

Визначення загального характеру фразеологізму дав  швейцарський учений Ш. Баллі: "сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями" [3,С163]. Його ж вважають і родоначальником теорії фразеології, оскільки він включив главу про фразеологію у свій підручник по стилістиці, а також виділив наступні групи словосполучень у двох своїх книгах: "Нариси стилістики" й "Французька стилістика" [Bally 1905, 1909].

1. вільні сполучення, що не володіють стійкістю  й розпадаються відразу після  їхнього утворення;

2. фразеологічні єдності,  тобто сполучення, компоненти яких  незмінно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї й тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.

Існують й інші точки  зору, що визначають поняття фразеологічної одиниці.

На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці - це стійкі сполучення лексем [11,С78]. Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” [2,С170]. В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову [4,С24]. Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних і залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Учений підкреслював, що "правильна дефініція фразеологізму неможлива без обліку його відмінностей від слова й вільного сполучення" [17,С43].

У своїх роботах Шанський дає наступне визначення: "Фразеологічна  одиниця - це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається  із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою" [17,С123]. Лінгвіст думає, що основною властивістю фразеологічної одиниці є її відтворюваність, тому що "фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці" [17,С54].

Н.М. Шанський розглянув  відмінності фразеологічних одиниць  від вільних словосполучень. Фразеологічні  одиниці відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу й структури, і, як правило, непроникність структури [17,С87]. Відмінності фразеологічних одиниць від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично єдинооформленні утворення, а фразеологізми - граматично окремо оформленні утворення. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак:

1) це готові мовні  одиниці, які не створюються  в процесі спілкування, а беруться  з пам'яті цілком;

2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам);

3) в акцентологічному  відношенні це такі звукові  комплекси, у яких складові  їхнього компонента мають два  (або більше) основні наголоси;

4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова" [17,С98]. Фразеологізми повинні мати всю сукупність зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів. Розглянемо дані ознаки детально.

1. Першою ознакою фразеологізму є відтворюваність. У цьому випадку фразеологічний вислів не видумується щораз заново, а є присутнім у мові, і знайомо більшості індивідів мовного колективу або суспільства. Фразеологізми не утворяться в процесі мовлення, а витягаються з пам'яті “як готові цілісні одиниці" [18,С171]. Хоча фразеологічний вислів має конкретного автора, із часом воно стає загальним надбанням й мовленнєвим явищем.

Розглянемо англійський  вислів blue stocking - синя панчоха. Звертаючись до історії появи цього вислову, можна довідатися, що автором цієї фразеологічної одиниці є голландський адмірал Босковен, що в Англії в середині XVIII століття назвав один з літературних салонів ''зборами синіх панчох'', коли побачив, як учений Бенджамін Спеллінгфліт з'явився в цьому салоні в синіх панчохах. У цей час мало хто знає про походження цієї фразеологічної одиниці. Всі члени мовної спільності сприймають її як даність, і використають у значенні ''суха педантка, позбавлена жіночності''.

2. Значення фразеологічної одиниці цілісно, і воно не випливає з компонентів, що становлять дану одиницю. Говорячи про цілісне переносне значення фразеологізму, ми маємо на увазі те, що слова в складі цієї одиниці виступають не у своєму прямому значенні, а в іншому, переносному. Наприклад, to hear the grass grow дослівно переводиться “чути, як трава росте”, а саме значення фразеологічного вираження - “бути дуже чуйним”. Цілісне переносне значення фразеологізмів відрізняє їх від інших стійких сполучень, які не є фразеологічними.

3. Окремо оформленість фразеологічної одиниці виражається в тім, що вона в структурному відношенні не дорівнює слову і являє собою словосполучення або речення. Наприклад, “He is a stubborn beggar ”.

4. Під стійкістю фразеологічної одиниці ми розуміємо наявність строго певного компонентного складу, що дотримує фіксованого порядку проходження компонентів (структурна стійкість), а також значення фразеологічного вислову (семантична стійкість). Прикладом семантичної нестійкості є фразеологічний вислів в англійській мові there‘s no love lost between them (або us), що до першої половини XIX в. означав''вони люблять один одного'', у сучасній англійській мові цей фразеологічний вислів вживається в протилежному значенні ''вони терпіти не можуть один одного”, або ж ''вони не злюбили один одного''.

5. Для фразеологізмів також характерно й така властивість як проникність/непроникність компонентного складу. Фразеологізми, які мають проникність компонентного складу, допускають вставки слів між своїми компонентами. Потрібно відзначити, що між компонентами фразеологізмів можна вставити лише обмежену кількість слів і що семантика цих слів не бере участі у створенні фразеологічного значення. Фразеологічні одиниці, які мають непроникність компонентного складу, не допускають вставок між своїми компонентами. Проникність/непроникність компонентного складу характерна для фразеологізмів багатьох мов. Наприклад: кирпу гнути - кирпу доверху гнути.

6. Образність признається ще однією властивістю фразеологічних одиниць, характерною для більшості з них. Образність, як відзначають багато фразеологів, виникає на основі переносу значення вільного словосполучення, однак у складі фразеологізмів є й такі, які не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте, є образними, наприклад, фразеологізм української мови вітер у голові про легковажну, вітряну, несерйозну людину.

7. Експресивність фразеологізмів полягає в їхніх виразних можливостях: у здатності виражати відношення, оцінку позначуваних явищ, у здатності виражати характеристику, що виділяє ці явища.

     1.2 Семантичні особливості фразеологічних одиниць на позначення емоційності людини

         На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки особлива увага приділяється вивченню емоційно-чуттєвого аспекту комунікації, спрямованого на виділення та опис особливостей взаємозв’язку емоційних переживань людини з її когнітивною сферою та комунікативною поведінкою.

Найкращий засіб  передачі емоційних переживань, які  безпосередньо є складовою частиною культури будь-якого народу, є використання мовних засобів. Засоби вербальної концептуалізації емоцій представлені одиницями різних мовних рівнів, найбільш комунікативними з яких є лексичні та фразеологічні одиниці [12,С207].

Слід зауважити, що фразеологічні одиниці на позначення емоційно-чуттєвої сфери людини й  досі залишаються недостатньо вивченими з точки зору їх функціонування та перекладу. В першу чергу це пов’язано із відсутністю єдиної, несуперечливої теорії емоцій [6,С116].

Панфілов вважає, що в мовних засобах фіксуються швидше не самі емоції, а розумовий зміст  про них − саме він у відповідних випадках входить в лексичне значення [13,С100]. Це справедливо і по відношенню до значення.

Емоції −  форма відношення людини до навколишньої дійсності, що завжди супроводжується  оцінкою.

Емотивність −  це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини [10, С153]. Емотивність завжди експресивна та оціночна, але не навпаки.

Для того, щоб  провести повний аналіз особливостей функціонування фразеологічних одиниць, які виражають почуття та емоції людини на культурно-історичному розвитку англійської мови, слід скористатися класифікацією Ізарда К. Є. [7,С242], яка дасть змогу систематизувати досліджуваний матеріал завдяки її логічній структурованості.

За класифікацією Ізарда К. Є. [7,С242] на тематичне поле фразеологічних одиниць "Емоції та почуття людини" в англійській мові можна виділити 10 тематичних груп:

1) зацікавленість  і збудження;

2) задоволення  і радість;

3) здивування;

4) горе та  страждання;

5) гнів і лють;

6) відраза та  гидливість;

7) презирство  та зневага;

8) страх і  жах;

9) сором і  сором'язливість;

10) провина та  каяття.

Оцінний компонент  досліджуваних фразеологічних одиниць  стає основою для розподілу предикатів емоційного стану на три основні  групи:

а) позитивні (перші дві групи класифікації);

б) нейтральні (третя  група);

в) негативні (решта  груп).

За характером оцінного компонента кількісно переважають  емотивні концепти, які виражають  саме негативні почуття та емоції. Проте, цей факт не зменшує ролі позитивних емоцій у житті людини, у якому завжди наявна складна система почуттів, яка прагне до переваги позитивних і витіснення негативних емоцій[12, с. 204].

1. Фразеологічні  одиниці позитивного та нейтрального  характеру

Значна кількість  фразеологічних одиниць сучасної англійської мови виражена за допомогою позитивних почуттів зацікавленості та збудження. Вербалізуючи стан крайнього емоційного напруження і збудження, англійці звертаються до своїх спостережень за навколишньою дійсністю, зокрема, за небесними природними явищами. Наприклад, out of the blue – грім серед ясного неба: "Maybe someone turned up out of the blue claiming to be a friend of mum's" [22, С95] та вогняною стихією: to be on fire – бути збудженим. Цей стан також сприймають як перебування душі чи серця у незвичному для них місці, проте локалізація органу почуття не конкретизована: to loose one’s heart – душа (серце) не на місці. А іноді, згідно із асоціаціями англійців, серце, як основний орган вияву почуття кохання, виявляється локалізованим поблизу предмета обожнювання: to have one's heart fixed (on) upon sb., sth. – схибити на комусь, чомусь.

Семантичне  поле почуття кохання, як один із проявів  емоцій зацікавленості та збудження, представлений  широким спектром почуттів: починаючи  від палкої та несамовитої любові (to be head over in love – закохатися по самі вуха), закінчуючи лестощами (to pure apple sauce) і корисливою любов’ю, що має семантичне навантаження зацікавленості, вигоди (cupboard love – корислива любов).

Значною мірою  зацікавленість та збудження відображаються в тремтінні (all of a shake – тремтячи, схвильовано, збуджено), бажанні працювати, не шкодуючи сил (blood, sweat and tears – до кривавого поту), аж із шкури лізти (to go all out – лізти з шкури, наприклад: "Andrew Hartman is offering a very good price to buy you all out" [21,С26].

Зазвичай, закохавшись, люди починають втрачати голову, тобто loose their head.Цей приклад вираження емоцій яскраво зобразив у своїй книзі  Джейсон Леонард: "Mark was in at tight head because he had been on the bench covering loose head and tight head the previous season" [20,С82].

Хвилюючись, українці відчувають ніби, сидять на голках, англійці ж вважають, що в такі моменти сидять на кропиві (to be on nettles), шипах (to sit on thorns), дрібних гачках (to be on tenter-hooks), на місці для покаяння грішників у церкві (to be on the anxious bench) чи навіть на решітці для допитів вогнем (to be on the gridiron).

Якщо досліджувати фразеологічні  одиниці на позначення позитивних емоцій, не можна не згадати про задоволення та радість. На думку К. Є. Ізарда [7,С237], ці емоції характеризуються відчуттям впевненості, власної значимості. Відтак, можна встановити, що на фізичному рівні англійці відчувають себе задоволеними і щасливими, коли весь світ падає їм до ніг (ball (world) is at one's feet; ball of fortune is at one's feet).

Також почуття радості  змушує людей стрибати (to jump for joy), кричати (to cry content with sth.) і, звичайно ж, посміхатися (to come up smiling).

Емоції задоволення та радості в сучасній англійській мові пов'язані переважним чином зі станом спокою на серці та на душі: to be in good heart – бути в гарному гуморі; to warm the cookies of someone’s soul – зігрівати душу.

В прагненні висловити  почуття радості англійці звертаються  до своїх спостережень за навколишньою природою, зокрема, за небесними стихіями (to cloud cuckoo land – літати в хмарах, наприклад: "With my husband living in cloud-cuckoo-land and my daughter shut away in a nunnery, it's as if I have only Matthew left" [23,С267]; to be in seventh heaven (on cloud nine) – бути на сьомому небі). Цей стан також сприймається як перебування людини у звичному для неї середовищі: to be in one's element – бути у своїй стихії.

        2. Фразеологічні одиниці на позначення негативних емоцій

Нерідко люди переживають емоції горя та страждання, відчувають самотність і навіть почуття жалості до себе. Відчуття горя та страждання в англійському психічному і ментальному просторах аналогічний до відчуття фізичного болю, що різниться за характером і тривалістю: one's heart is rending (is tearing) asunder – серце розривається на шматки. Страждання сприймається англійцями як тривалий, дещо одноманітний, слабкий за характером вияву психічний стан: to stew (melt) in one's own grease – страждати від власної нерозважливості.

На фізичному рівні  горе та страждання асоціюються із заламуванням пальців внаслідок  передчуття безвихідності (to twist one's fingers) та з потоками гірких сліз, які неможливо зупинити (to welter in tears).

Цікавим є те, що часто, вербалізуючи стан горя та страждання, англійці проводять паралель із станами, характерними певним тваринам: like a drowned mouse – опустивши плечі; like a rat in a hole – припертий до стіни; to shed crocodile tears – лити крокодилячі сльози ( наприклад: "There was no sympathy in Patrick's tone as he wenton…you mustn't shed the crocodile tears, David!" [19,С116] ).

Найвищим проявом страждання є пекельні муки, що вкрай виснажують душу людини: to speak in sepulchral voice – говорити замогильним голосом або to suffer hell – зносити пекельні муки.

В англійській фразеології  частіше ніж в українській, мотиви горя та страждання поєднуються з  елементами комічного. Саме у важкі  хвилини в англійців виявляється  їхній забарвлений гумором оптимізм, який дозволяє їм применшувати неприємності чи зовсім не помічати їх: laugh at wrong side of one's face (mouth) – впадати в тугу, заплакати після веселощів; to ride the black donkey – надутися, мов сич на вітер.

Семантичне поле групи  емоцій презирства та зневаги включає  в себе три аспекти цих почуттів [7, С256]:

1. Презирство та зневага  як почуття повної неповаги  до когось, чогось: to be on one's back – присікуватися до когось; to come the quarterdeck over one – зарозуміло, з погордою ставитися до когось; to play with one's nose – глузувати з когось.

2. Презирство та зневага  як байдужість, ігнорування когось, щось: to brush sth. under the carpet або to send someone to Coventry – ігнорувати.

3. Презирство  та зневага як такі стани,  що характеризуються вираженням  пихи і здебільшого саме гордовитості: to plume oneself on sth. – задирати носа; to set up one's comb – високо себе нести; to wrap oneself in cellophane – задирати носа.

На фізичному  рівні, щоб виразити презирство або  зневагу, англійці повертаються спиною до людини (to turn your back on sb. – відвертатись від когось), притискають підборіддя до шиї (to thrust the chin into the neck – задирати носа), прикидаються глухими (to turn a deaf ear to sb., sth. – пускати щось повз вуха: "When his brother-in-law talked about witchcraft, Ben would either change the subject or just turn a deaf ear" [18,С56] ).

Семантичне поле групи  страху і жаху проявляється у широкому спектрі почуттів: від легкого  побоювання (all of a dither – побоюватися) до панічного страху (to get the fright of one's life – перелякатися на все життя). Цікавим є емоційний стан благовійного, побожного страху, який межує із почуттям радості: to stand in awe of sb. – відчувати побожний страх перед кимось.

Емоції сорому та сором'язливості  викликають у людини бажання сховатися, зникнути (to sink through the floor with shame – провалитися крізь землю від сорому), іноді навіть померти (to want to curl up and die – хочеться під землю провалитися). Почуття сорому також сприймають як перебування суб’єкта у незвичному для нього місці: to be in the wrong box – бути не в своїй тарілці.

На фізичному рівні  людина, яка відчуває сором, червоніє (to turn red in the face – почервоніти, to cover with high color означає покритися рум’янцем), пітніє (to sweat in one's shoes – обливатися холодним потом) колір її обличчя стає буряковим (to go beetroot – почервоніти, наче буряк). Вона часто не знає, як реагувати на цю ситуацію: to go a complete blank – в голові пусто.

Почуття провини  і каяття виникають внаслідок  порушення людиною морального, етичного або релігійного законів і передбачають її особисту відповідальність за скоєне: to come to one's autumn – розплачуватися за свої дії. Семантичне поле цієї групи представлене широким спектром емоцій: від почуття провини, при повній відсутності почуття каяття (to look like the cat who swallowed the canary – знає кішка чиє сало з’їла), до визнання своїх помилок (to acknowledge the corn – визнати власну помилку) із подальшим каяттям (to make a clean breast of smth. – розказати щиросердно, покаятись). Найтяжчою провиною англійці вважають злочин вбивства to bathe one's hands in blood – обагрити руки кров'ю, навіть, спіймавши людину за аморальною справою, англійці вживають фразеологізм: to be caught red-handed.

         3. Фразеологізми на позначення гніву

Як зазначають психологи, гнів – це емоційний стан, який протікає у формі афекту, спричинюється раптовим виникненням значної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для суб'єкта потреби [8,С126]. У гніві людина почуває себе роздратованою.

Поняття "гнів" синонімічне до понять "обурення" і "злість". Сильний гнів визначається як лють, під час якої виникає нічим не стримувана агресивна поведінка. Злість, до речі, може межувати і з збудженням, хвилюванням, фрустрацією. Нерідко гнів викликає навіть бажання покарати, сприяє мобілізації сил, породжує відчуття впевненості у власних діях [8,С126]. Людина, коли гнівається, високо оцінює власну здатність упоратися з несподіваною подією.  Коляда Е. К. [9,С520], сучасний дослідник фразеологічних одиниць, виокремлює декілька семантичних груп приказок на позначення емоційного стану "гнів":

1) переживання  і виникнення емоційного стану  гніву: а) вказують на інтенсивність переживання;б) вказують на раптовість становлення цього стану.

2) каузація емоційного  стану "гнів".

Для того, щоб зобразити першу групу, можна навести наступні приклади: be(get) hot under the collar – бути (стати) злим. На інтенсивність переживання і становлення емоційного стану гнів вказують такі фразеологічні одиниці: be at daggers drawn – бути сердитим один на одного.

На раптовість вказує наступне: fly off the handle:" I'd pick fights about nothing and fly off the handle at the tiniest irritation" [22,С67]. До семантичної групи каузації гніву відносяться одиниці: get sb's blood up – розізлити когось аж до бійки (That's the sort of argument that really gets my blood up.); get sb's goat – роздратувати когось дуже сильно (That speaker really got my goat.); sth is (like) a red rag to a bull/ sth is (like) a red rag to sb – особлива річ, яка дратує когось, наприклад: "It's a red rag to a bull when my son won't admit that he's wrong, because it's my own personal dirty washing in my face" [21,С135]. Ruffle sb's feathers – робити когось неспокійним, роздратовувати: The success of his first novel ruffled the feathers of some older authors.