Функції і вартість грошей

1

Міжнародний університет бізнеса і права

Кафедра фінанси

ФУНКЦІЇ І ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ

Курсова робота з дисципліни

«Гроші та кредит»

             Розробив студент групи 301       _____________       Вовченко Н.О.

                             (підпис, дата)                                           (П.І.П.)

             Керівник роботи ст.викладвч     _____________       Сорокунська Т.О.

                                                   (вчена ступінь, звання)             (підпис, дата)                                          (П.І.П.)

             Нормоконтроль ст. викладач     _____________       Турчак Н.А.

                                       (вчена ступінь, звання)              (підпис, дата)                                        (П.І.П.)

             Результати захисту:______________      «____»  __________2010р.

Херсон 2010 р.

Міжнародний університет бізнесу і права

Кафедра            Фінансів

Дисципліна       Гроші та кредит

Спеціальність  Фінанси

Курс     3          Група    301     Семестр    5

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТА

Вовченко Надії Олексіївни

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи Функції і вартість грошей

2. Термін здачі студентом закінченої роботи  14.10.2010

3. Вхідні дані до роботи Закони, нормативні акти, підручники

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити, і термін їх виконання)

1. Еволюція, сутність та функції грошей

2. Сучасні кредитні гроші

3. Розвиток грошей в економіці України

5. Перелік графічного матеріалу_______________________________________

____________________________________

6. Дата видачі завдання 06.09.10

Керівник ____________               Сорокунська Т.О.

                      (підпис)                              (прізвище ініціали)

Студент  ____________                  Вовченко Н.О.

                     (підпис)                                               (прізвище ініціали)

РЕФЕРАТ

Курсова робота на тему: «Функції та вартість грошей» містить 50 сторінок тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку з 22 найменувань.

Об’єктом дослідження курсової роботи є гроші.

Метою написання курсової роботи є вивчення основ сучасних грошей, та їх сутність.

В роботі розглянуте важливе питання грошей, їх визначне місце в  ринковій економіці. Гроші, як необхідність для функціонування економіки, оскільки саме вони можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Гроші — один із най­визначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони пра­цюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

РЕФЕРАТ

Курсовая работа на тему: «Функции и стоимость денег» содержит 49 страниц текста, состоит из вступления, трех разделов, выводов, библиографического списка  из 22 наименований.

Объектом исследования курсовой работы являются деньги.

Целью написания курсовой работы являются изучения основ современных денег, и их сущность.

В работе рассмотренное важно вопрос денег, их выдающееся место в  рыночной экономике. Деньги, как необходимость для функционирования экономики, поскольку именно они могут привести в движение финансовый механизм, способный обеспечить развитие производственных сил.

Деньги — одно из самых выдающихся творений человеческого общества. Они очаровывают людей. Ради них они работают, через них даже страдают, выдумывают всяческие способы их получения и расходования. Деньги — это единственный товар, который нельзя использовать иначе, как тратя их. Они не кормят людей, не одевают, не дают убежище и не развлекают до тех пор, пока их не потратят или не инвестируют. Люди почти все делают для денег, и деньги почти все делают для людей. Деньги — это своеобразная загадка.

ЗМІСТ

ВСТУП

Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

Гроші — один із най­визначніших витворів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них вони пра­цюють, через них навіть страждають, вигадують усілякі способи їх отримання і витрачання. Гроші — це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не одягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші — це своєрідна загадка.

              У ринковій економіці грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

Метою написання курсової роботи є вивчення основ сучасних грошей, та їх сутність.

Предмет дослідження - це найбільш значущи сторони та особливості об’єкта дослідження, які підлягають вивченю, а саме порядок вивчення функції та вартості грошей.

Метод дослідження який ми використовували в даній курсовій роботі це аналіз літератури в якій висвітлюється необхідне нам питання. Такий метод дослідження дозволяє отримати відносно цілісне уявлення про дану проблему.

До складу літератури входять: підручники, довідкова та наукова література. У роботі використані законодавчі документи (Постанова №178 «Про електронні гроші України»), наукові роботи вітчизняних авторів:

Логіка та методологія дослідження обумовили структуру роботи яка складається з вступу, основної частини та висновку.

У вступі обґрунтовується вибір теми курсової роботи.

Основна частина складається з трьох розділів. Перший розділ містить у собі матеріал із еволюції, сутності та функції грошей. У другому розділі розкрите питання  про сучасні кредитні гроші. У третьому  розділі розглядаються перспективи розвитку грошей в економіці України.

У висновках проводиться аналіз можливих напрямків удосконалення діяльності комерційних установ.

Така структура курсової роботи дозволяє як найглибше розкрити обрану тему.

1 ЕВОЛЮЦІЯ, СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

1.1 Етапи розвитку грошей в грошовому обігу

Щоб дати науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження. На жаль, світова еко­номічна думка не дала однозначного пояснення цього процесу.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарів і підвищення ефективності його функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Таке трактування походження гро­шей дістало назву раціоналістичної концепції.

Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроб­лений класиками політичної економії А. Смітом. Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступе­нях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин [15].

Поступово, з плином часу, у когось краще виходило ви­рощування хліба, у другого — ловля риби, у третього — вироб­ництво горнят, а хтось був неабияким мисливцем. Тому в різних виробників починає нагромаджуватися надлишок продукту, у виготовленні якого вони були вправнішими. Саме це спричинило виникнення обміну. Наприклад, гончар хотів обмінювати глечики на м'ясо, рибу і хліб, а рибалка свою ри­бу— на посуд, хліб тощо. Найранішою формою обміну продук­тами був, по-сучасному кажучи, бартер. Бартер — це безпосе­редній обмін одних продуктів чи послуг на інші [7].

З розвитком суспільних відносин стало очевидним, що без­посередній обмін незручний, він потребує багато часу і зробити це було досить складно: бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися. Наприклад, власник шкур овець котів виміняти на них зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник останньої мав потребу в шкурах овець, тоді обмін міг відбутися. Інакше всі троє нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед про­дуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який най­більший, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. Припустимо, що таким продуктом у даній місцевості є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих шкур відразу об­міняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку — сокиру, а за неї — зерно.

У цьому випадку сіль для власника шкур є не просто спожив­ною вартістю, а засобом обміну, тобто виконує найпростішу фун­кцію грошей. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну. їх починають приймати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступо­во набувають нової споживної вартості — властивості бути за­гальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з гли­бокої давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль загального еквівалента. У такій ролі в різних народів ви­ступали худоба, хутра, сіль, зерно, черепашки, метали  та ін [15].

Отже, стає потрібним загальний еквівалент, яким можна було б виміряти вартість будь-якого товару. Ним виявилися гроші — особли­вий, специфічний товар, який почав виконувати роль такого еквівалента. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові фун­кції — засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Ці функції були першими в історії розвитку грошей. їх одночасне виконання перетворило звичайний товар в якісно інше явище — гроші. Про­те на цій примітивній  формі  розвиток грошей не зупинився [7].                                                                                                            

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продукти­вності суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здат­ності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (за­лізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей поступово набули настільки важливого зна­чення, що відбулося розмежування природної споживної вартості грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної вартості як грошей — здат­ності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задо­вольняти будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людсь­ку потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної вартості грошового товару послаблювався зв'язок останнього з першочерговими життєвими потребами. Врешті-решт роль гро­шей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині XX ст. через демонетизацію золота.      

Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш на­уково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сут­ності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:

-         по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зу­мовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;

-         по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку то­варного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиг­лим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвива­тися як по суті, так і за формами існування;

-         по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені уго­дою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «вве­дені» там, де таких відносин не існує [15].

-         по-четверте, гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому.        Як­що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші є постійним її учасником.

-         по-п’яте, гроші, що розвинулись з товару, продовжують залишатися товаром, який відрізняється від всього іншого товарного світу своїми специфічними властивостями.

1.2 Сутність  грошей

Надзвичайно складна сутність грошей не дала змоги світовій економічній думці дати однозначне і доста­тньо повне їх визначення на понятійному рівні. Сучасна західна грошова теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. У цьому визначен­ні проглядається спроба охопити всі можливі призначення, форми прояву і сфери використання грошей, але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші. Представники ін­шої економічної школи, що має своїми витоками трудову тео­рію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент.

Природа грошей як загального еквівалента визначається пере­дусім їх походженням. Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, най­більш придатного за своїми фізичними властивостями виконува­ти роль загального еквівалента. Але й після завершення форму­вання грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому ви­гляді, зокрема срібло і золото. Будучи звичайними товарами, во­ни визначали також товарну природу самих грошей, суспільну роль яких виконували нібито за сумісництвом.

Проте не можна пояснювати товарну природу грошей тільки їх походженням чи закріпленням їх суспільної ролі за певним конк­ретним товаром. Гроші є товаром, по своїй суті, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Це помітно було вже за тих умов, коли в ролі грошей виступали конкретні товари. Так, золото, ставши монопольним носієм грошової суті, набуло подвійного існування — як звичайний товар і як гроші. Подвій­ність виявлялась як у його споживній, так і в міновій вартості.

Поряд з конкретною споживчою вартістю як здатністю задо­вольняти певні потреби людини золото набуло загальної спожив­ної вартості — здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну. Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла су­перечність — якщо воно застосовується у першій своїй властиво­сті, то не може використовуватись у другій, і навпаки.

У міру розвитку товарного виробництва неухильно загострює­ться ця суперечність: щоб задовольнити дедалі зростаючі потре­би обігу в золоті-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втра­чається особливе значення специфічних властивостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.

Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалі­зації грошей, поступового переходу загальної споживної вартості від конкретного товару-золота до простого його знаку. Перший крок у цьому напрямі був зроблений у тій сфері грошових відно­син, де природні властивості золота як товару найменшою мірою вимагалися, — у сфері товарного обігу. Миттєвий характер фун­кціонування грошей як засобу обігу відкрив шлях для заміщення грошей-золота – грошима-знаками.

Реальна дійсність свідчить і про роздвоєння мінової вартості золота як звичайного товару і як грошей. Вартість золота як зви­чайного товару формується під впливом змін продуктивності су­спільної праці в золотодобуванні та змін суспільних потреб у цьому конкретному товарі. На вартість же золота як грошей впливають, крім того, ще й такі чинники, як. зміни суспільних по­треб у грошах в усіх їхніх функціях, динаміка золотих запасів, нагромаджених у попередні віки, та ін. Це свідчить про те, що гроші в процесі обігу набувають особ­ливої мінової вартості, яка може існувати відокремлено і парале­льно з внутрішньою вартістю того матеріалу, з якого вони вигото­влені. Гроші стають абсолютним уособленням мінової вартості, сформованої в обігу, а не запозиченої від грошового товару. Мож­ливість формування такої вартості грошей створила основу для відокремлення явища грошей від конкретного товарного носія, для виникнення грошей, не пов'язаних з будь-якою натурально-речо­вою формою, наприклад депозитні гроші, електронні гроші.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відріз­няються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а за­гальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись відповідними благами. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкре­тних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі. 

Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосе­редковують рух товару між виробниками і споживачами, обслу­говують рух капіталу [15].

Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між това­ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонування господарського механізму [1].

1.3 Функції та вартість грошей

В сучасній економічній літературі сутність грошей, як прави­ло, визначається через їх функції. Так Дж. Хікс вказував, що гроші визначаються своїми функціями. Функція являє собою конкретний прояв економічного явища, виражає основне при­значення економічних законів, які діють в певній сфері еко­номічних відносин.

Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між пред­ставниками різних теоретичних шкіл, так і всередині кожної з них. Так, більшість представників марксистської теорії грошей визнає п'ять їх функцій, проте вони мають різні погляди щодо суті кожної з них.

Ще помітніші розбіжності у трактуванні функцій грошей серед представників немарксистських теорій. Не заперечуючи взагалі іс­нування функцій грошей, більшість із них визнають лише три фун­кції й абстрагуються від решти. Разом з тим класики економі­чної теорії та деякі її представники кінця XIX — початку XX ст. теж визнавали п'ять функцій грошей. Отже, розглянемо п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу на­громадження вартості і світових грошей.

Першою функцією грошей є функція міри вартості, тобто їх спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посе­редником при визначенні ціни. Тільки наявність вартості у гро­шового товару забезпечує одночасну появу еквівалентів товару і грошей на протилежних полюсах та їх наступний обмін у відповідності із законом вартості в функції грошей як засіб обігу та платежу і світових грошей [1].

Ми використовуємо функцію міри вартості, коли, дивлячись на ети­кетку або в цінник, з'ясовуємо ціну товару чи послуги. В цей момент ми подумки зіставляємо ціну даного товару з іншими та з власними доходами і робимо певний вибір. Ця функція реалізується і під час торгу між покупцем і продавцем на вільному ринку, а також при визначенні ціни за певні послуги, що надаватимуться в майбутньому [13].

Функція міри вартості відображає відношення товару до гро­шей, як загального еквіваленту. Однак для визначення ціни това­ру цього недостатньо. Необхідний масштаб для їх порівняння, одиниця виміру речовинної субстанції загального еквіваленту. Коли гроші відносяться до самих себе, вони виступають як мас­штаб цін. Масштаб цін не є новою функцією грошей. Це іншого роду функція — "природної субстанції" грошового матеріалу. Хоча речовинним носієм обох функцій с одне і те ж золото, гроші як міра вартості і як масштаб цін викопують дві різні функції, що різняться своєю природою.

Міра вартості — економічна функція грошей, що залежить від держави. Гроші як міра вартостей є суспільним вартісним еквівалентом, втіленням суспільно необхідної абстрактної праці і виразом вартостей товару. А це означає, що ця функція визна­чається законом вартості.

Масштаб цін має юридичний характер, залежить від волі держави і служить для вираження не вартості, а ціни товару. Че­рез масштаб цін ідеальна, уявна ціна, що надається товару як по­казник величини вартості, перетворюється в прейскурантну або ринкову ціну виражену в національній грошовій одиниці.

В су­часних умовах стан справ докорінно змінився. На зміну по­вноцінній монеті реальної вартості прийшли папірці, передували яким векселі і розписки ювелірів. Сучасні кредитні гроші не вико­нують в повній мірі свої класичні функції. Сучасні і ротові знаки є лічильними грошима, наділеними представницькою вартістю сукупної товарної маси, що знахо­дяться в обігу на ринку в данин момент. При цьому роль міри вартостей виконує сукупна товарна маса (визначена нами в якості загального еквівалента), між якою (ідеально, шляхом гро­шових знаків) і окремим товаром встановлюється реальне мінове співвідношення, необхідне останнім для обміну. Саме це співвідношення і закріплюється в якості ціни за допомогою кре­дитних білетів, функції виразу (фіксації) вартісних пропорцій. Таким чином, в процесі еволюції, функція грошей як міри вар­тості перетворилася у функцію фіксації вартісних пропорцій вла­стиву кредитним грошам [1].

1) Гроші як засіб обігу та платежу. Процес товарного обігу по­роджує потребу в грошах як засобу обігу, тобто функцію засобу обігу. Це зумовлено тим, що грошовий вираз вартості шляхом функції міри вартості ще не означає реалізацію товару. Його ціна реалізується лише при обміні товару «Т-Г-Т». Переміщуючи з рук в руки, постійно виштовхуючи його із сфери обігу, доводячи товар до споживача, гроші безпосередньо знаходяться в русі, переходять від однієї особи до іншої, пов'язуючи завдяки цьому акти обміну в єдиний процес обігу товарів. Для виконання функції засобу обігу гроші завжди повинні бути в наявності, тоб­то цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші. Вони повинні також володіти такими якостями як портативність, міцність, однорідність, подільність.