Функції ілюстрацій в науково-популярній літературі
План
Вступ
Розділ І : Функції ілюстрацій в науково-популярній літературі…6 1.1.Типи ілюстрацій .…………………………………………………………..10
1.2.Комп’ютерна обробка
ілюстраційного матеріалу в науково-популярній
літературі……………………………………………………
Розділ ІІ:Робота редактора над ілюстраціями в науково-популярній літературі.
2.1.Оцінка ілюстрацій редактором…………………………………………17
2.2. Редагування сюжету
ілюстрацій в науково-популярних виданнях…………………………………………………………
2.3. Підписи під ілюстраціями. Зв'язок ілюстрацій з текстом……….19
Розділ ІІІ:Ілюстрації в журналах, редакторська обробка ілюстрацій в журналах. Ілюстрування на прикладі Донцовського журналу: „Вістник”
3.1. Ілюстрації в журналах………………………
3.2.Редакторська обробка
3.3. Ілюстрування на прикладі журналу: Донцовський Вісник…………26
Висновок ………………………………………………………
Список використаної літератури……………………………………………..3
Вступ
Друковані видання займають надзвичайно важливе місце у житті кожного.
Мабуть, не існує людини, яка хоча б раз на день не прочитала якусь інформацію з газети, журналу, не звернулася до улюбленої книги. Ще багато років тому видатний художник В. Фаворський акцентував: „Книга – це річ, „цеглинка”, що лежить у мене на столі, і книга – це зображення світу. Ми тримаємо книгу в руках, обіймаючи її пальцями, торкаючись рукою обох сторінок обкладинки, а між цими сторінками вкладений місяць читання й роки прожитого нами життя” [1, 95-96]. Можна з упевненістю сказати, що цей вислів і досі не втратив своєї актуальності.
Дана робота присвячена вивченню ілюстрацій в науково-популярних виданнях, визначенню їх функцій в тексті. Насамперед перед розкриттям функцій ілюстрацій в науково-популярній літературі потрібно розкрити саме поняття науково-популярна л-ра та науково-популярні видання, які між собою тісно пов’язані:
- Науково-популярна література (НПЛ)- твори про науку і її творців, наукові досягнення і про вчених, призначені для неспеціалістів в даної області знання та широкого кола читачів.
Науково-популярна література спрямована як на фахівців з інших областей знання, так і на малопідготованих читачів, включаючи дітей і підлітків. На відміну від наукової літератури, твори науково-популярної літератури не рецензуються і не атестуються.
Науково-популярна література
включає твори про основи і
окремих проблемах
Кращі популярні твори пропагують досягнення передової науки у формі, найбільш доступною читачам, яким вони призначені. У поетичній формі були написані перший в Європі популярний твір про науку - "Про природу речей" Лукреція Кара і "Лист про користь скла" М. В. Ломоносова. З бесід виникли "Історія свічки" М. Фарадея і "Життя рослини" К. А. Тімірязєва. Відомі популярні твори, написані у формі календаря природи, етюдів, нарисів, "інтелектуальних" пригод і т. п.
- Науково-популярне видання (НПВ) – видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту.
Цільове призначення НПВ – поширення і пропаганда наукових та інших спеціальних знань в галузі області науки, техніки, виробництва, зокрема їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не в усьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідне суспільству в цілому.
За читацькою адресою НПВ розподіляються на видання, розраховані: 1) на масового читача; 2) на осіб, які не є фахівцями в даній галузі; 3) на фахівців, що працюють в суміжних областях науки; 4) на практичних працівників, що хочуть застосовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.
Загалом предметом змісту науково-популярного видання можна вважати все, що має відношення до науки і наукових досліджень: результати наукових досліджень, наукову область, в якій проводяться (проведені) дослідження; об'єкт дослідження; наукову проблему (завдання), мету і метод дослідження; умови, в яких проводяться дослідження, і використовувані апаратура і матеріали; факти, складові основу дослідження (науки), включаючи дані спостережень і експериментів, відкриття, винаходи, теорії, закони, гіпотези і ін. Характеризуючи предмет змісту науково-популярного видання, можна сказати словами Н. Р. Чернишевського: «...Популярні книги перекарбовують в ходячу монету важкий злиток золота, виплавлений наукою».
Серед НПВ найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії.
НПВ, як правило, є малим за обсягом виданням з великою кількістю ілюстрацій. Серед них великий відсоток брошур. У книгах з природних і прикладних наук як ілюстрації нерідко застосовується карикатура – малюнок, у якому в гумористичній формі зображаються різні явища й процеси. НПВ виходять в основному в сюжетно-шрифтових багатобарвних обкладинках.
Досить багато вчених досліджують редагування НПЛ (науково-популярної літератури): «У книжках Лінхтенштейна детально розписана ця тема: редагування як творчий процес, редагування таблиць, колонтитулів, бібліографії, коментарів та приміток. У Сікорського ця проблематика зводиться до ідеологічного редагування, і тому не охоплені важливі питання в цій галузі. Проте, Сікорський детально розписав редагування НПЛ. Ці книжки є класичними і сьогодні вони не втратили своєї значимості і практичної цінності для фахівців-редакторів. Однак, дещо в них вже застаріле і не вміщує інформації, яка відповідала б сучасним стандартам редагування.»
Сприйняття людиною змісту книги неабияк залежить від її графічного та художнього оформлення. Акценти, розставлені шрифтовими та не шрифтовими засобами, можуть допомогти під час пошуку найголовнішого, зосередити увагу на тому, що хотів підкреслити автор. Візуальне сприйняття є важливим фактором, який визначає, чи візьме читач взагалі до рук ту чи іншу книгу. Основою якісно оформленого друкованого видання є правильне та доцільне розміщування всіх складових елементів як на сторінці або розвороті, так і у виданні в цілому.
Найважливішим завданням дизайнерів і художніх редакторів є виразне художнє втілення в зовнішньому образі друкованого твору його призначення, функціональної суті, матеріально-конструктивної і технологічної основ.
Об’єктом дослідження є ілюстрації, а саме їх функції, роль та взаємозв’язок із текстовим матеріалом у науково-популярних виданнях. Вибір саме такої теми пояснюється незначною розробленістю проблеми ролі ілюстрацій загалом та в науково-популярних виданнях зокрема.
Ми поставили за мету з’ясувати: функції та особливості ілюстрацій у науково-популярній літературі, які істотно впливають на сприйняття текстового матеріалу, адже зміст і оформлення мають органічно доповнювати і розкривати один одного.
Наукова новизна полягає в комплексному аналізі всіх типів ілюстративного матеріалу (таблиці, рисунки, фотографії, карти, графіки, схеми), що використовується в науково-популярних виданнях. Крім того, НПЛ доводить, що ілюстрації відіграють винятково важливу роль в ній і поряд із текстовими матеріалами є способом вираження і передачі змісту видання.
У наш час майже неможливо уявити видання, що не містило б ілюстративного
матеріалу. В науково-популярному творі, мабуть, як ні в якому іншому, використовуються всі відомі засоби відображення змісту: текст, графіки, таблиці, ілюстрації, тощо. Нетекстові засоби повинні органічно вписуватись у словесний текст твору й бути з ним безпосередньо пов’язані. Майстерна їх обробка є одним з найважливіших показників культури видання. Використання в науковій книзі табличних, ілюстративних засобів зумовлюється завданнями, які випливають із концепції й моделі видання. Від редактора потрібна ретельна перевірка й правильна обробка таблиць та ілюстрацій; важливо домогтися найбільшої наочності й дохідливості в їх оформленні [2, 58-59].
Виражальні засоби, просторова та ритмічна система друкованого твору, розміщення і кількість текстових та ілюстративних блоків залежать від функціонального призначення та характеру літературного матеріалу. Посилення дії тексту досягається вмілим поєднанням його з ілюстраціями: зручне паралельне читання, пошук потрібної інформації, правильно побудовані таблиці та графіку не лише полегшують сприйняття текстового матеріалу, але є засобами оформлення.
Розділ І: Функції ілюстрацій в науково-популярній літературі.
Важливу роль в структурі
і композиції науково-популярної книги
виконує різного роду ілюстративний
матеріал. За характером відображення
реальної дійсності його можна розділити
на науково-понятійний (графіки, схеми)
і документальний (фотографії). Засоби
наочності виконують науково-пізнавальну,
виховно-освітню, інформаційно-ознайомчу
функції. Ілюстративний матеріал - важлива
складова частина відображення наукового
змісту.
Характер ілюстрацій, їх підбір і розташування
повинні відповідати цільовому призначенню
і читацьким адресою видання, бути зрозумілими
і дохідливими, зайве наукообразіе графіків
і схем знижують дієвість тексту, який
вони супроводжують.
У науково-популярних творах допустиме
використання графіків. На відміну від
табличної графічна форма представлення
результатів наукових досліджень більш
інформативна, хоча конкретність числових
показників, що виражають результати вимірювань
або розрахунків, при розташуванні їх
у вигляді точок на графіку помітно знижується.
Всього має бути в міру. За цим зобов'язаний
стежити редактор. Не потрібно допускати,
щоб автор захоплювався графіками. Велика
кількість одноманітних графіків знижує
дієвість науково-популярного твору, ускладнює
сприйняття міститься в ньому інформації.
Аналізуючи ілюстрації до науково-популярному
твору, редактор повинен враховувати той
факт, що при переносі малюнків з наукових
видань в науково-популярні потрібно їх
додаткова обробка з метою усунення деталізації.
Кожен автор повинен заздалегідь уявляти,
які ілюстрації допоможуть краще пояснити
масовому читачеві те чи інше наукове
положення. Завдання редактора - нагадати
про це автору. Потрібно також, щоб дані,
наведені в тексті, були конкретними і
можливість їх використання відповідала
принципам популяризації наукових знань.
Від автора науково-популярного твору
потрібно, щоб він уникав абстрактного
цифрового матеріалу і наводяться в книзі
дані конкретизував за допомогою фактів,
відомих читачеві.
Число ілюстрацій, їх вибір
і спосіб відтворення залежать від
виду видання, жанру науково-популярного
твору, його змісту. Свої ілюстрації повинні
бути в науково-популярній монографії,
свої будуть у науково-біографічної монографії
і в книзі подорожей. Виклад біографічного
матеріалу зазвичай супроводжується документальними
ілюстраціями. Це можуть бути фотографії,
копії або фотознімки документів та ін
У монографії про подорож можуть бути
замальовки.
Як і у всякій іншій книзі, в науково-популярній
велике значення мають підписи під ілюстраціями
і зв'язок ілюстрацій з текстом. Більш
того, в науково-популярній книзі підписи
можуть виконувати додаткову інформаційну
функцію, розширюючи основний текст і,
по суті, будучи самостійним текстовим
фрагментом.
Ілюстрація - це зображення, що служить
поясненням або доповненням до будь-якого
тексту. Ілюстрація в книзі несе інформацію,
але не самостійну, а пов'язану з текстом;
вона відображає явища дійсності в зрительно
сприйманої, образною, документальної
та умовній формі.
На відміну від наукових
видань, де такій стороні редакційно-
Важлива властивість ілюстрацій - можливість
емоційного впливу на читача. Звертаючись
до конкретного видання ми піддаємося
емоційного впливу і з боку твору, і з боку
книжкової форми, важливою частиною якої
є ілюстрації.
Особливість ілюстрації ще й у тому, що
її функції тісно переплетені між собою:
одна випливає з іншої, одна обумовлює
іншу. Виділяють три основні функції у
виданнях: інформаційну, емоційно-психологічну
й естетичну. [3,6-7 с.]
Інформаційна функція. І
сам текст і ілюстрація - це форми подачі
інформації. У виданні вони як би постійно
змагаються між собою в якості інтерпретації
поданої інформації. В одних випадках
«перемагає» текст, в інших - ілюстрація.
Так, інформація гуманітарного (літературознавчого,
філософської і т. д.) профілю краще сприймається
у вигляді тексту, хоча і художньо-образні,
і науково-пізнавальні ілюстрації в деяких
випадках можуть служити формою її подання
або доповнювати її. Зображення в довідкових
виданнях гуманітарного характеру утворюють
додатковий рівень інформації, який візуалізує
відомості, укладені в тексті. Іноді цей
зоровий ряд буває факультативним елементом,
але в більшості випадків він виправданий
цільовим призначенням і читацьким адресою
видання. Візуалізація ключових моментів
оповідання дає читачеві додаткову інформацію,
активізує її духовну, ментальну діяльність.
Інформаційний ефект будь-якої ілюстрації
буде залежати від того, наскільки повно,
точно і швидко читач зможе сприйняти
інформацію. Оцінюючи образотворчий матеріал,
редактор повинен визначити, наскільки
він зрозумілий, зручний для читання. Найменші
труднощі при його сприйнятті призводять
до витрати додаткового часу читача. Будь-які
неточності знижують ефективність, ставлять
під сумнів можливість споживача швидко
і в достатньому обсязі відшукати необхідну
інформацію. Роль візуальної інформації
не можна недооцінювати. У багатьох випадках
просторове пояснення вдається вдало
замінити хорошою, зрозумілою ілюстрацією,
заощадивши тим самим і час, необхідний
для засвоєння матеріалу, і місце у виданні.
Сприйняття внетекстовой інформації підпорядковане
певним законам, які повинен знати і враховувати
редактор при складанні ілюстративного
ряду видання. Зазначено, що у порівнянні
з кресленнями, схемами малюнок по швидкості
і точності сприйняття інформації менш
ефективний. Недостатня швидкість і точність
сприйняття інформації, вираженої малюнком,
компенсується більшою його виразністю.
[4, 105-106 с.]
Емоційно-психологічна функція. На емоційний
настрій читача впливають якість
паперу, гарнітура шрифту, інші формальні
характеристики видання. Іноді гарне видання
не знайде дороги до широкого колу читачів
через нецікаві ілюстрацій. Зайва строгість
оформлення, відсутність ілюстрацій ускладнюють
сприйняття книги читачем. Тому наступну
функцію ілюстрацій можна назвати психологічної,
або функцією полегшення сприйняття інформації.
Є кілька способів, які можуть спростити
сприйняття інформації. Іноді досить замінити
громіздкий текстовий матеріал ємним
малюнком, щоб зробити інформацію зрозумілою
і доступною. Беручи до уваги закони психології,
можна ефективно чергувати текстовий
і ілюстративний матеріали, тим самим
спрямовуючи увагу читача в потрібне
русло. Не секрет, що ілюстрація, наступна
за текстом, може підтверджувати викладену
інформацію, розширювати і доповнювати
її, а може і спростовувати. Маючи матеріал
відповідним чином, редактор здатний підсилити
дію, вироблену текстом і картинкою.
Встановлено, що ілюстраційний матеріал, займає праву сторону розвороту книги, відразу заволодіває увагою читача, а текст, розташований на лівій стороні, сприймається вже слідом за ілюстрацією, і навпаки. Відомо також, що «один елемент, будучи єдиним в площині, замикає на себе всю увагу глядача. І «зміст» подібної композиції - врівноваженою, неврівноваженою, статичної, динамічної, симетричною і т.д. - визначається місцем елемента, тобто зоровим центром, ніж його розмірами і характером».
Є категорії читачів, для яких необхідні
динамічний характер подачі інформації,
зміна композиції, деяка рухливість
у виконанні кожного елементу
видання, що обумовлено особливостями
їх сприйняття. Це - діти. Редактор повинен
враховувати вимоги маленького читача
і вести його по книзі, як по захоплюючій
грі.
Естетична функція. Зображувальний матеріал
в книзі має подвійну естетичну навантаження.
З одного боку, ілюстрація сама є предметом
мистецтва і результатом художньої творчості.
З іншого боку, вона - один з елементів
книги, які, нашаровуючись один на одного,
взаємодіючи один з одним, утворюють єдиний
ансамбль видання, певним чином впливають
на читача.
Книжкова ілюстрація відрізняється від
інших графічних та живописних зображень
тим, що створюється для тексту, на основі
тексту і найбільш повно розкривається
лише в контексті книги. Її відмінність
полягає і в особливій тимчасової спрессованности
сюжетів. Ілюстрація часто показує дуже
нетривалий у часі дію, яка є важливою
для розкриття конфлікту літературно-художнього
твору.
Переваги ілюстрацій цілком розкриваються
в контексті всієї книги, де вони
є важливим елементом композиції.
Мало прив'язати ілюстрацію до тексту,
мало підібрати для неї самий актуальний
сюжет - треба вдало скомпонувати текстової
та образотворчий матеріал на смузі, на
розвороті, в усьому виданні. Композиційний
лад видання визначає його естетичні
якості і значимість як явища книжкового
мистецтва.
1.1.Типи ілюстрацій
Ілюстрація
може бути присутнім в будь-якій
книзі, але її роль в різних видах
літератури різна. У виданнях художньої
літератури зазвичай поміщають художньо-образні ілюстрації,
які являють собою своєрідний «переклад»
літературних образів у зрительно сприймані
форми - графічні образи. У виданнях наукової,
навчальної та інших видів літератури,
що не відноситься до художньої, використовують
науково-пізнавальні ілюстрації, які носять
предметний характер, дають об'єктивно
точне зображення.
Характер роботи редактора над ілюстраціями
в першому і в другому випадку принципово
різний. Маючи справу з художньо-образними
ілюстраціями, він обмежується оцінкою
відбору матеріалів такого роду, їх відповідності
ідейним і художнім особливостям іллюстріруемих
тексту, а також оцінкою вибору підписів
для ілюстрацій, які зазвичай представляють
невеликі витяги з твору. Працюючи над
науково-пізнавальними ілюстраціями,
редактор виконує ряд складних операцій
і, по суті, обробляє їх так само ретельно,
як текст.
Розрізняють
чотири типи науково-пізнавальних ілюстрацій:
- реально-предметні (фотознімок, малюнок);
- умовно-предметні (креслення, схема,
карта);
- абстрактні (математичний креслення,
графік);
- комбіновані (на основі карти, на основі
малюнка, на основі фотознімку).
В основі наведеної класифікації лежить характер відображення дійсності в ілюстраціях, що має важливе значення при оцінці їх доречності в книзі і при редакційній обробці. Так, якщо зображення реально-предметного типу можливі у всіх без винятку виданнях нехудожньої літератури, то при відборі умовно-предметних ілюстрацій необхідний більш обережний підхід, а креслення і графіки, які відносяться до групи абстрактних, можуть поміщатися лише в роботах, розрахованих на підготовленого читача.
У роботі редактора над науково-
Задум ілюстрування книги виникає у автора
у процесі роботи над рукописом. Саме в
цей час він вирішує, в яких випадках і
з якою метою буде використовувати ілюстрації.
Іноді (мова йде перш за все про навчальну
та науково-популярній літературі) він
складає план ілюстрування видання, тобто
перелік сюжетів із зазначенням місць
рукописи, до яких вони відносяться, характеристики
намічуваних ілюстрацій і джерела, звідки
їх можна отримати. З планом ілюстрування
знайомляться у видавництві, і вже на цій
стадії редактор висловлює свої судження,
що відносяться до відбору ілюстрацій
в цілому, їх змістом і шляхам підготовки
матеріалу. Таким чином, редактор ще до
отримання рукописи бере участь у визначенні
характеру ілюстрування книги.
При оцінці змісту ілюстративного матеріалу
враховують психологічне сприйняття рукописи
різними категоріями читачів. Так, вимагає
ілюстрування тексту, що містить інформацію
про нові предметах, який трактує об'єкти,
які треба відтворити практично, нужденні
в документальному підтвердженні і т.
п. При цьому враховують, що зміст ілюстрації
у всіх деталях повинно відповідати історичним
умовам суспільної практики того періоду,
до якого ілюстрація відноситься. У результаті
такої роботи відкидають ілюстрації, важкі
для читацького сприйняття, односторонньо
характеризують об'єкт або містять зайві
подробиці, які відволікають від теми.
Необхідно враховувати і естетичні міркування.
Ілюстрація - найважливіший виразний елемент
книги, і від її виду, витонченості, чисто
зорових особливостей багато залежить.
Редактор приймає в розрахунок манеру
і техніку виконання ілюстрації, але тут
більше, ніж в інших випадках, йому потрібні
консультації художнього редактора і
техреда.
Інша група питань пов'язана з редагуванням
сюжетів ілюстрацій. При роботі над малюнками
творчого характеру важливо оцінити точність
передачі змісту сюжету; в документальних
ілюстраціях, де які б то не було поправки
неможливі, треба вказати працівникам
виробничого відділу, які деталі бажано
виділити (фрагментувати). Відредагувати
технічні малюнки - значить виявити і підкреслити
те, що особливо важливо для книги. Редактор
використовує при цьому кадрується, що
дозволить виявити дрібну або малопомітну
деталь на загальному зображенні, потовщення
ліній або штрихування. Фотографії в процесі
редагування повинні бути звільнені від
випадкових деталей, що не мають відношення
до теми і відволікають увагу читача, або,
навпаки, доповнені деталями, яких бракує
(їх можна ввести за допомогою, наприклад,
Photoshop'a). Редагування сюжетів креслень,
схем, графіків вимагає знання основ креслярської
техніки, а карт - картографії. Ці специфічні
види ілюстративного матеріалу повинні
відповідати вимогам стандартів.
За всіх обставин редактор прагне, працюючи
над ілюстраціями такого роду, домогтися
наукової точності і достовірності зображення,
відповідності сюжету тексту, вдалою компонування
ілюстрацій на книжковій смузі.
Найважливіше значення має аналіз підписів
до ілюстрацій та їх вдосконалення. Підписи
являють собою словесні характеристики
ілюстрацій і дозволяють досягти стійкого
зв'язку їх з текстом.
Підпис під ілюстрацією
може мати п'ять ланок: умовно-скорочену
назву (рис. 1); порядковий номер (без
№); власне підпис; експлікація (пояснення
деталей); додаткові відомості про
графічних сюжетах («картина зберігається
в колекції НН»). Склад підпису залежить
від виду літератури. Порядковий номер
потрібен, щоб можна було послатися на
малюнок, підпис дає характеристику.
Обсяг ілюстрацій вважається поштучно.
35 - 50 ілюстрацій складають 1 авторський
аркуш. Ілюстрації бажано поміщати на
тій же сторінці, що й текст.
Введення ілюстрованої інформації
в сучасних умовах може здійснюватися
за допомогою сканера, а також з цифрових
камер і компакт-дисків. Для зображень,
що подаються в цифровому вигляді, першочерговими
є наступні вимоги: ілюстративний матеріал
повинен мати дозвіл не менше 300 dpi (dots per
inch, крапок на дюйм), мати розмір в сантиметрах
такою ж, якою передбачається отримати
в результаті на відбитку, і знаходитися
в колірному просторі CMYK (Cian, Magenta, Yellow,
blacK / блакитний, пурпурний, жовтий, чорний)
для коректної друку та відповідності
вимогам друкарень до линиатуре (кількістю
ліній на сантиметр). Найбільш поширеними
файловими форматами для обміну образотворчої
інформацією є TIFF (для растрової графіки)
і EPS (для растрової та векторної).
1.2. Комп’ютерна
обробка ілюстраційного
Книжкової ілюстрації доводиться рахуватися зі специфічними особливостями книги, з двомірної книжкової смуги, її форматом, з характером шрифту, способом верстки, з якістю друкарського паперу, з кольором друкарської фарби і т.п.
Ілюстрації треба розглядати як своєрідний візуальний шлях пізнання твору. Редактору необхідно розуміти природу самих ілюстрацій, зв'язок їх із текстом. Ілюстрація виконує пізнавальну, виховну, доповнює, імітаційну, роз'яснювала і поглиблює зміст твору. Ілюстрації мають взаємодіяти між собою певною послідовністю розташування, узгодженістю, продуманістю динаміки розвитку змісту. Слід витримати єдиний стиль при створенні серійного видання, коли підготовку ілюстрацій до кожного тому серії виконують різні художники. За характером відображення реальної дійсності ілюстрації можна розділити на науково-понятійний - графіки, схеми, і документальний - фотографії.
Відповідно цілям, які переслідує зображення, ілюстрації можна підрозділити на:
- науково-пізнавальні (карти, плани, схеми, креслення тощо);
- художньо-образні (тлумачення літературного твору засобами книжкової графіки).
- Ілюстрації можуть бути:
- пояснювальним зображенням до тексту, що доповнює текст;
- зображенням майже повністю самостійним, іноді навіть підкоряють собі текст.
У залежності від розмір і розташування у книзі бувають такі види ілюстрацій:
- фронтиспис;
- заставка;
- смугова ілюстрація (на всю сторінку);
- полуполосная;
- разворотная (на двох сторінках);
- оборонна (невеликий малюнок, оточений текстом);
- малюнки на полях.
Фронтиспис (фр. frontispice) - заголовна ілюстрація, вміщена на лівої половині першого розвороту книги, праву сторону якого займає титульний лист. Фронтиспис є ілюстрацією до всього літературного твору. Це, як правило, асоціативний або узагальнений образ. Іноді тут поміщаютьпортрет письменника або головних героїв.
Ілюстрації - заставки поміщаються на початку частини або
глави книги на спусковий смузі разом
з текстом, означають початок однієї з
частин оповідання, зазвичай знаходяться
вгорі сторінки і відділяються від тексту
білим полем. Вони допомагають читачеві зосередити
увагу на новому матеріалі, емоційно налаштуватися
на нього. Заставки можуть зображати сцену, описану
на початку глави; говорити про головну
тему частини або глави; показувати місце
дії або пейзаж, який має викликати
в читачавідповідний настрій. Зас
Ілюстрації смугові, полуполосние, на розвороті, оборонні та малюнки на полях розташовуються усередині тексту. Вибір формату ілюстрації визначається в залежності від важливості иллюстрируемого події, образи і т.д. Зміст таких ілюстрацій зазвичай має пряме відношення до попереднього або наступного за ними тексту. Для великих розворотів або смугових ілюстрацій вибирають важливі події твору, а менш значущі - зображують на маленьких оборочних ілюстраціях або малюють на полях. Що ж до комп’ютерної «верстки», то вона ділиться значно інакше.
Ілюстрації - кінцівки вміщують у кінці частин, глав або всієї книги. Вони так само, як і заставки, можуть бути сюжетно-тематичними, орнаментально-декоративними або символічними.
Комп'ютерна обробка ілюстрацій
включає наступні основні до друкарські
етапи.
1.Введення (оцифровка) ілюстративного
матеріалу.
2.Обробка зображення:
- відтворення контурів (різкість);
- відтворення градацій (тонопередачу);
- відтворення кольору (кольору);
- видалення дефектів (подряпини, пил, шуми, зерно, муар і т.п.).
3. Технологічні перетворення, які роблять можливим поліграфічне відтворення оригіналу: - кольороподіл (поділ вихідного кольорового оригіналу на необхідну кількість так званих «кольороподілених» зображень, кожне з яких визначає кількість «своєї» кольорової фарби на відбитку);
- растрування (перетворення безперервного вихідного напівтонового зображення в дискретне мікроштріховое, необхідний для формування друкуючих і пробільних елементів на відбитку);
- «Стиснення» (узгодження інтервалів оптичних густин вихідного оригіналу та відбитка);
- геометричні перетворення (масштабування, кадрування).
Найбільш поширеними програмами
для комп'ютерної обробки
Розділ ІІ:Робота редактора над ілюстраціями в науково-популярній літературі.
2.1.Оцінка ілюстрацій редактором.
Редагування ілюстрацій слід починати з принципової оцінки необхідності її приміщення у виданні. Кожна ілюстрація повинна служити переконливим підтвердженням авторської думки, доповнювати текст, допомагати читачеві краще уявити собі хід процесу або дія якого-небудь механізму. Але перш за все зупинимося на проблемі кількості ілюстрацій у виданні. Це питання зазвичай вирішується на підготовчому етапі, тобто на стадії укладення авторського договору, у якому зазначаються окремо обсяг тексту і обсяг ілюстрацій. У сучасній видавничій практиці, як правило, в авторському договорі вказується лише загальний обсяг твору.
Проблема ілюстрування різних
видань існує, вона відображається в
питанні яке має бути співвідношення
текстового та ілюстративного матеріалу.
Існували раніше технічні умови містили
наступні рекомендації, що визначають
відношення площі ілюстрацій до площі
набору: для наукових видань 4-30%; для виробничих
10-35%; для навчальних 10-40%; для науково-популярних
10-50%. Природно, ці цифри досить умовні
і можуть вважатися лише як вихідні. Фактична
кількість ілюстрацій уточнюється при
редагуванні і визначається числом об'єктів
ілюстрування залежно від теми, читацького
призначення видання.
Насамперед в ілюструванні потребують
місця тексту, які містять інформацію
про нових предметах, об'єктах, зорове
уявлення про яких зробило б цю інформацію
більш повною. Крім того, через зображення
(ілюстрації) інформація читається в 15
разів швидше, ніж за допомогою тексту.
В одній брошурі, наприклад, мова йшла
про високопродуктивної роботи в тваринництві:
доярка отримала небувало високі результати,
надоив за рік 710 т молока від трьох корів.
Такі результати були досягнуті завдяки
особливому пристрою скотарні. Далі на
трьох сторінках йде опис особливостей
планування скотарні. Схеми не було, хоча
редактор повинен був запропонувати помістити
в брошуру схему цього скотного двору,
щоб читач зміг оцінити її, тоді текст
став би більш зрозумілим, так і витрати
на видання, хоча і не набагато, але знизилися
б.
Іноді автор наводить ілюстрації не тому,
що вони потрібні, а просто тому, що вони
в нього є.