Функціонування валютного ринку України

Основна частина

1. Теоретичні засади функціонування валютного ринку України

    Успішний  розвиток валютних відносин можливий за умови функціонування ринку, на якому  можна вільно продавати та купувати валюту.

    Валютний  ринок - це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.

    Валютний  ринок має атрибути звичайного ринку: об'єкти і суб'єкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

    Об'єктом  валютного ринку служать валютні  цінності, зокрема іноземні, коли суб'єкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли суб'єкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об'єкти валютного  ринку.

    Суб'єктами валютного ринку можуть виступати  фізичні і юридичні особи, посередники - банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти (Додаток А). Основна мета діяльності всіх суб'єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій.¹

    Залежно від організації торгівлі валютою  валютний ринок поділяється на біржовий та позабіржовий.

    На  біржовому ринку торгівля валютою  здійснюється організовано на спеціальному місці, що називається валютна біржа. Організатори біржі за свої послуги  отримують великі доходи у формі  комісійних. Тому цей вид торгівлі все більше поступається місцем позабіржовій валютній торгівлі. Тут продавці і покупці вступають у прямі зв'язки між собою. В Україні міжбанківська валютна біржа перестала існувати з 2000 р. Тепер торгівля валютою здійснюється через міжбанківський валютний ринок.

    До  головних функцій валютних ринків можна  віднести:

• забезпечення виконання міжнародних розрахунків;
• забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків (дозволяє суб'єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу. Тобто фірми мають змогу отримувати кредити за найнижчими ставками і у найпривабливішій для них валюті, а потім використовувати залучені кошти для фінансування будь-яких операцій);
• страхування валютних та кредитних ризиків (валютні ринки надають можливість суб'єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф'ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків які пов'язані з проведенням операцій в різних валютах);
• отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют (спекулянт відкриває позицію по певній валюті і очікує зміни курсу, якщо курс змінився таким чином яким очікував спекулянт то він заробить прибуток якщо, ні то збиток);
• визначення валютних курсів - діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти;
• диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав (суб'єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах);
• регулювання економіки (через зміну валютного курсу відкрита економіка може регулювати диспропорції які виникають в ній).

    Розглянемо  детальніше структуру валютного  ринку. Його умовно можна поділити за такими ознаками:

• За суб'єктами: міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу); клієнтський; біржовий; торгівля через валютну біржу;  торгівля деривативами.
• За терміном операцій: СПОТ ринок (поточний); форвардний ринок (терміновий); СВОП ринок.
• За функціями: обслуговування міжнародної торгівлі; чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції).
• За валютними обмеженнями: вільні і обмежені.
• За застосуванням валютних курсів: з одним режимом;  з кількома режимами.
• За об'ємом і характером валютних операцій: глобальні (світові);  регіональні (міжнародні); внутрішні (національні).
• За територіальною ознакою: Європейський ринок (Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих); Американський ринок (Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль); Азіатський (Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн).²

   Валютний (обмінний) курс – це вартість грошової одиниці однієї країни, виражена в  грошових одиницях іншої країни, групи  країн або в міжнародних розрахункових  одиницях. Він є одним з найважливіших  інструментів валютної політики, тому що в умовах глобалізації валютні  курси почали справляти могутній вплив на стан економіки окремих держав і світового господарства в цілому.³ Для підвищення обмінного курсу національної валюти центральний банк продає національну валюту, а для його зниження скуповує іноземну валюту на ринку.

   Основні чинники, які впливають на зміну  курсу є:

1. інфляція;
2. стан платіжного балансу;
3. ступінь використання валюти на міжнародних валютних ринках і в міжнародних розрахунках;
4. показники економічного росту країни;
5. валютна політика держави.⁴

    Розвиток  валютного ринку неможливий без створення ефективної системи контролю, метою якого є забезпечення виконання норм валютного законодавства України.

    Валютне регулювання - це державна регламентація  валютних операцій та державний вплив  на них економічними методами з метою  забезпечення економічної стабільності суспільства і держави та створення  сприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності. Валютний контроль - система організаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання резидентами і нерезидентами валютного законодавства при здійсненні ними валютних операцій.⁵

    Україна як самостійна держава здійснює зовнішньоторговельні та інші економічні зв'язки із зарубіжними  країнами через свої органи та уповноважені нею установи i організації. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання повноваження державних органів i функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права i обов'язки суб'єктів валютних відносин установлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" ⁶, а також іншими актами валютного законодавства.

    Головним  органом валютного контролю в  Україні є Національний банк України. НБУ не тільки контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України, а й забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю за операціями, які проводяться через ці банки. Таким чином, НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України⁷, Законом України «Про національний банк України» ⁸.

     Інші  державні органи також мають певні  повноваження у сфері валютного  контролю. Так, державна податкова адміністрація  України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, державна митна служба контролює додержання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон, а міністерство зв'язку наглядає за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через кордон.

     Таким чином, валютний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами і продавцями валют, система сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют. Стрижнем валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту і пропозиції учасників цих операцій.⁹

     Валютний  ринок є одним із найважливіших сегментів фінансового ринку, ступінь розвитку якого безпосередньо впливає на стан та розвиток економіки держави¹⁰. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Аналіз  діяльності валютного ринку України

    З розвитком банківської системи  і лібералізацією валютної торгівлі з початку 1995 p. з'явився новий сегмент валютного ринку -  міжбанківський ринок, де угоди укладаються безпосередньо між банками, уповноваженими здійснювати валютні операції .¹¹

    У 2010 році динаміка ринкового курсу  гривні перебувала під впливом пропозиції іноземної валюти і попиту на неї  на внутрішньому ринку. Коливання обмінного  курсу гривні до долара США протягом 2010 року були помітнішими, ніж у попередньому році (Додаток Б).

    За  звітний рік гривня на міжбанківському  валютному ринку зміцнилася відносно долара США на 0,38% до 796,17 грн. за 100 дол. США. Офіційний курс гривні зріс відносно долара США на 0,3%, тоді як у 2009 році відбулося  його зниження на 3,7%.

    Відповідно  до умов Меморандуму про економічну і фінансову політику в рамках фінансової програми «Стенд-бай» Національний банк України встановлював офіційний  курс гривні до долара США на рівні  середньозваженого курсу продавців  і покупців на міжбанківському валютному  ринку України за попередній робочий день з можливим відхиленням ±2 %.

    Динаміка  курсу гривні до інших світових валют  віддзеркалювала кон’юнктуру міжнародних  ринків, на яких зокрема спостерігалося посилення долара США відносно євро. Відповідно до цих тенденцій, офіційний  курс гривні у 2010 році зміцнився до євро на 7,7%, а до російського рубля  – на 1,1%.

    У 2010 році приріст реального обмінного  курсу гривні відносно грудня 2009 року становив 8,7%. Це було зумовлено як посиленням номінального ефективного обмінного  курсу (НЕОК) гривні (на 4,9%), так і  перевищенням інфляції в Україні  її зваженого показника за країнами – основними торговельними партнерами (на 3,8 процентного пункту) .

    Зміни у динаміці НЕОК гривні відбулися  внаслідок її зміцнення відносно більшості валют. Зокрема, упродовж року гривня зміцнилася відносно долара США на 0,3%, відносно євро – на 7,7%, англійського фунта стерлінгів – на 2,9%, польського золотого – на 3,9%, угорського форинта – на 9,9% тощо.

    Динаміка  показників валютного ринку в 2010 році була різноспрямованою. Сезонне скорочення надходжень іноземної валюти до країни на початку року створювало девальваційний тиск на гривню та вимагало від Національного банку України проведення регулярних інтервенцій із продажу іноземної валюти, завдяки яким вдалося певним чином компенсувати недостатність пропозиції іноземної валюти на ринку та значною мірою задовільнити попит на неї.

    Натомість уже із середини лютого і до вересня  на міжбанківському валютному ринку спостерігалося суттєве збільшення валютної пропозиції завдяки зростанню обсягів надходжень іноземної валюти на рахунки резидентів.  Це дало можливість НБУ поповнювати міжнародні резерви.

    У вересні ситуація на валютному ринку  знову змінилася. Протягом чотирьох останніх місяців року на ньому постійно домінував попит на іноземну валюту. За цих умов дефіцит іноземної валюти нівелювався як інтервенціями Національного банку України, так і курсовими коливаннями гривні.

    Найсуттєвішими  чинниками, які впливали на стан валютного  ринку в 2010 році були:

    - збільшення обсягів надходжень  іноземної валюти від нерезидентів  на 20,1% порівняно з попереднім  роком;

    - формування чистого припливу іноземної валюти на рахунки резидентів із зовні (10,6 млрд. дол.. США) порівняно з її чистим відпливом роком раніше (4,2 млрд. дол.. США);

    - розширення міжбанківського валютного  ринку – обсяг його операцій  збільшився порівняно з 2009 роком  на 13,1%;

    - активне придбання ОВДП на  первинному ринку та відповідне  зростання попиту на гривню  – вартість придбаних банками  ОВДП під час їх первинного  розміщення перевищила 40,4 млрд. грн..;

    - зацікавленість нерезидентів у  ОВДП;

    - підвищення міжнародних рейтингів  України в іноземній валюті  за шкалою: Fitch Ratings – від В до В, а за шкалою Standard&Poors - від ССС+ до В+ ;

    - зменшення відповідних ризиків  кредитування України: індекс  ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 р. до 436 за станом на 31.12.2010 р. 

    З метою врівноваження валютного  ринку НБУ проводив на ньому політику активних інтервенцій, виступаючи як продавцем, так і покупцем іноземної валюти. При цьому сальдо інтервенцій  НБУ за рік було додатним – понад 1,3 млрд. дол.. США, ставши одним із чинників відновлення втрачених протягом кризи міжнародних резервів.

    Завдяки стабілізації на валютному ринку  та зменшенню різниці між офіційним  і міжбанківським курсом гривні до долара США з березня звітного року НБУ призупинив проведення цільових  аукціонів з продажу іноземної  валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб з метою погашення ними заборгованості за валютними кредитами. На початку року було проведено десять таких аукціонів, на яких продано 65,6  млн. дол.. США, 0,2 млн. євро та 2,4 млн. швейцарських франків.

    Як  і в попередні роки, у 2010 році переважна  більшість операцій із купівлі продажу  іноземної валюти здійснювалась  у безготівковій формі. При цьому  частка операцій з іноземною готівкою в загальному обсязі операцій на валютному  ринку країни залишилася майже незмінною  порівняно з 2009 роком і становила 19,3%. 
 
 

    Структура операцій з купівлі й продажу  іноземної валюти, 2004-2010 роки, %

    На  міжбанківському валютному ринку  відбулося зменшення частки операцій із доларами США (на 2,9 процентного пункту – до 68,2%) та євро (на 6,1 процентного  пункту – до 15,8% ). Натомість збісилася  питома вага операцій із російськими  рублями з 5,2 до 5,9% та іншими валютами з 1,8 до 10,1%

На готівковому  сегменті валютного ринку в звітному році спостерігалося помітне збільшення середньоденного річного обсягу операцій (на 21%) на тлі випереджаючого підвищення пропозиції іноземної валюти: обсяг її купівлі банками підвищився на 22,6%, а продажу – на 20,1%. У  цілому в 2010 році попит на іноземну готівку перевищив її пропозицію на 9,7 млрд. дол.. США (в еквіваленті) порівняно з 8,4 млрд. дол.. США у 2009 році. Попри зазначене, середньозважений курс гривні за операціями з продажу  банками готівкових доларів у 2010 році зміцнився на 0,66% і становив на кінець року 799,47грн. за 100 дол. США.¹²

    Розглянемо  основні тенденції валютного  ринку України за вересень 2011 року:

    Обсяг операцій з безготівковою іноземною  валютою на міжбанківському валютному  ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 38884.0 млн. доларів США (з урахуванням  операцій Державної казначейської  служби України) (Додаток В).

    Офіційний курс гривні до:

• долара США – знизився на 0.2 коп. (0.03%) і на 30.09.2011 становив 797.2700 грн. за 100 доларів США;
• євро – зріс на 62.46 коп. (5.44%) і на 30.09.2011 становив 1085.4831 грн. за 100 євро;
• російського рубля – зріс на 0.26 коп. (9.45%) і на 30.09.2011 становив 2.5012 грн. за 10 російських рублів.

    Детальніше  курс гривні ми розглянемо у таблиці  «Офіційний курс гривні щодо іноземних  валют (середній за період)» (Додаток Г).

Обсяг операцій з готівковою іноземною  валютою на міжбанківському валютному  ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) становив 5093.4 млн. доларів  США, у тому числі: обсяг валюти, купленої банками в населення, – 1500.0 млн. доларів  США; обсяг валюти, проданої населенню, – 3593.4 млн. доларів США. 

    Міжнародні  резерви, усього (за оперативними даними) – 34950,2 млн. доларів США.  

    Банківські  вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 13.5 млн. доларів США і 30.09.2011 становили 18202.4 млн. доларів США.

    Щодо  реального ефективного обмінного курсу гривні, то у серпні 2011 року реальний ефективний обмінний курс (далі – РЕОК) гривні підвищився на 0,3 % порівняно з липнем. Здебільшого це було зумовлено змінами в динаміці номінального ефективного обмінного курсу гривні, який посилився на 1,2 % у зв’язку з укріпленням гривні до російського та білоруського рублів, польського злотого тощо.

    Водночас  інфляційний диференціал зменшився  на 0,9 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень в країнах – основних торговельних партнерах, що призвело до помірнішого посилення РЕОК гривні.

    Відносно  грудня 2010 року РЕОК гривні знизився на 4,4 %. Внесок курсової складової у зміну РЕОК гривні становив "мінус" 3,0 %, а цінової –"мінус" 1,4 %.¹³

    Отже, як бачимо, діяльність валютного ринку України істотно покращилась порівняно з попередніми роками, що дає нам можливість зробити і подальші прогнози щодо позитивної і ефективної  його діяльності. Прогнозується подальша стабілізація валютного курсу України, приплив іноземної валюти і, відповідно, інвестиційна підтримка економіки країни.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Напрями оптимізації функціонування валютного ринку України

    Останні події у світі демонструють важливість впливу валютної сфери на економіку. Розвиток кризи у світовому масштабі показав, наскільки тісно переплітаються валютна та фінансова сфера, наскільки  синхронізованими в часі можуть бути процеси, що відбуваються в них, наскільки  глобальним може бути їх географічне  поширення і який при певному  збігу обставин може бути масштаб  їхнього впливу на основні сфери  економічної діяльності.

    Слід  зазначити, що фінансові кризи не є новим явищем для світової економіки. Аналізуючи динаміку розвитку світової економіки, можна зробити висновок, що, починаючи з 1973 року порівняно з періодом існування Бреттон-Вудської валютної системи та системи золотого стандарту, частота криз практично подвоїлась. Коливання кривої виявляє тенденцію зниження світового ВВП відносно історичного середнього значення, а з 2008 року виявляє від’ємне значення ВВП.

    Крім  того, криза ставить під серйозний  сумнів спроможність ринкової системи  до системи до саморегулювання без  масштабного втручання держави, що надало привід окремим експертам  цілком серйозно говорити про фактичний  колапс ринкової економіки.¹⁴

    У сучасних умовах з’являється необхідність проведення узгоджених дій, координація економічної, зокрема валютно-кредитної і фінансової, політики держав. Звідси спроби знайти оптимальне поєднання ринкових механізмів, національного і міжнародного регулювання, компроміс між національними і загальними інтересами країн.

    В умовах швидкого розвитку інтернаціоналізації  та глобалізації економічних процесів валютний фактор є одним з основних елементів розвитку світової економіки. Процеси, що відбуваються у валютній сфері, формуються під дією великої  кількості економічних та політичних чинників міжнародного, а також внутрішнього характеру.

    Валютний  і фінансовий ринки мають глобальний та інтернаціональний характер. Швидке переміщення величезних фінансових ресурсів між різними країнами здійснюється шляхом використання сучасних технічних  можливостей.

    Сучасний  міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових вимог і  зобов’язань юридичних і фізичних осіб різних країн, обслуговується  валютним ринком. Валютний ринок є однією з головних форм забезпечення світових господарських зв’язків,виконуючи по суті функції міжнародної грошової системи та сприяючи здійсненню міжнародних інвестицій і торгівлі.

    Валютний  ринок – це система економічних  відносин між його суб’єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу  валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телекомунікації, де цінами є встановлені  під впливом попиту і пропозиції обмінні курси.¹⁵ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток А

    Таблиця «Характерні риси суб’єктів валютного ринку»

    Додаток В

Таблиця «Інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України»:

Додаток Б

Графік  «Курс гривні до долара США у 2009-2010 роках»