Фізична реабілітація дітей при кіфотичній поставі (кругла спина)
Курсова робота
на тему:
Фізична реабілітація дітей при кіфотичній поставі (кругла спина)
Виконала:
Перевірив:
Рівне 2013
Зміст
ВСТУП 3
1.2. Постава та причини її порушення 4
Програма фізичної реабілітації
при порушеннях постави 11
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24
ВСТУП
Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарату, зокрема порушення постави та сколіоз у дітей шкільного віку.
У зв'язку з екологічною
та економічною ситуацією в
Фізичний розвиток українських школярів останнім часом має стійку тенденцію до погіршення. За даними охорони здоров'я України, 90% дітей, підлітків та юнаків мають різноманітні відхилення у стані здоров'я, понад 59% – незадовільну фізичну підготовленість. За останні п'ять років на 41% збільшилася кількість учнів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. Це обумовлює велике наукове, прикладне та державне значення вирішення цієї проблеми.
У сучасній науково-методичній літературі значна частина досліджень із проблем постави у дітей присвячена корекції постави, виявленню характеру порушень, розробці комплексів фізичних вправ, які сприяють попередженню можливих і виправленню наявних порушень. Разом із тим, проблема комплексного підходу до процесу формування постави з використанням різноманітних засобів фізичної реабілітації в умовах школи та дому залишається до кінця не вивченою. Недостатньо обґрунтовані методичні положення щодо використання фізичних вправ для розвитку фізичних якостей з метою раціонального впливу на поставу дітей.
1.1. Постава та причини її порушення
Велике значення в життєдіяльності людини має гарна постава – кістяк, каркас і опора всіх м'яких тканин і органів нашого тіла. Поставою називають положення голови і тулуби людини в просторі, що формується за рахунок кістяка й м'язів під дією сили ваги, коли вона стоїть, сидить і ходить. Елементи постави: положення голови щодо тулуба, положення таза, положення стоп.
При поганій поставі він деформується, навантаження на суглоби, зв'язування і м'язи розподіляється неправильно, від чого страждає вся опорно-рухова система. Крім того, при постійному скривленні тіла внутрішні органи можуть відхилятися від нормального положення і здавлюватися іншими органами. Все це позначається на самопочутті.
Основний елемент, що впливає на поставу, це хребет. Дитина народжується із прямим хребтом, а його фізіологічні вигини формуються в процесі росту. Спочатку формується шийний лордоз (вигин опуклістю назад). Формування шийного лордозу пов'язане з тим, що дитина починає втримувати голівку. Коли дитина починає ходити, у неї формується невеликий вигин грудного відділу хребта назад (грудний кіфоз) і вигин поперекового відділу хребта опуклістю вперед (поперековий лордоз). Ці вигини відіграють роль амортизаторів і гасять вібрації, що створюються при русі.
При правильній поставі голова і тулуб розташовані по одній вертикальній лінії, плечі розгорнуті, злегка опущені і перебувають на одному рівні, лопатки притиснуті, фізіологічні лінії хребта виражені нормально. Груди злегка опуклі, живіт виступає незначно або злегка втягнутий, ноги розігнуті в колінах і тазостегнових суглобах. Грудна клітка має циліндричну або конічну форму. Мускулатура рельєфна, всі суглоби рухливі. Ноги прямі, змикання стегон, колін і п'ят відбувається без особливої напруги м'язів, з невеликим просвітом нижче колін і над внутрішніми щиколотками. Внутрішні зводи стоп не торкаються підлоги.
Правильний розвиток вигинів залежить від стану кісткового кістяка, хребта, костей тазового і плечового поясів, стану м'язової системи. У людини з нормальною поставою фізіологічні вигини хребта виражені помірно, симетричні. Грудний кіфоз (опуклість хребта в напрямку назад) становить від 20 до 40 градусів. Голова розташована прямо, мочки вух на одному рівні, надпліччя опущені, симетричні, тулуб прямий, ноги розігнуті в тазостегнових і колінних суглобах, перпендикулярні підлоги, стопи паралельні.
Зустрічаються чотири типи постави:
- нормальна постава
- гіперлордоз
- кіфоз
- плоска спина.
Гіперлордоз характеризується посиленням всіх фізіологічних вигинів. Посилений шийний і поперековий лордози (вигинання хребетного стовпа вперед), грудний кіфоз (вигинання назад). Така постава супроводжується посиленням нахилу таза.
Кіфотична постава або так звана "кругла спина" виникає, якщо всі (шийний і поперековий) лордози згладжені, а грудний кіфоз збільшений. При такій поставі плечі спрямовані вперед, груди впалі, а живіт випнутий. Таке положення тулуба легше втримувати при злегка зігнутих колінах.
Плоска спина проявляється зменшенням всіх фізіологічних вигинів. Спина виглядає плоскою, лопатки можуть приймати форму крилоподібних. При такому типі постави, як плоска спина, існує найбільший ризик розвитку сколіозу (викривлення хребта у фронтальній площині, простіше говорячи, вбік).
До деформацій хребта відносять кіфоз, лордоз і сколіоз. Кіфоз це деформація грудного відділу хребта, що характеризується скривленням хребта в напрямку спереду назад, при цьому виникає опуклість хребта назад.
Кіфози бувають вродженими і набутими. Вроджені кіфози хребта зустрічаються досить рідко. Вони виникають внаслідок аномалій розвитку грудних хребців. Можливі два варіанти аномалій хребців: зменшення висоти тіла хребця й прийняття хребцем клиноподібної форми або порушення функції й будови опорних структур – м'язів. Вроджений кіфоз можна діагностувати вже при народженні дитини. Звичайно ці кіфози прогресують, не дивлячись на лікування, супроводжуються різними ускладненнями з боку нервової системи.
Лікування таких кіфозів оперативне, але й у цьому випадку іноді вдається досягти тільки косметичного ефекту. Застосовують фіксацію хребта металевими конструкціями, пластичні операції на хребцях. Частіше зустрічаються придбані кіфози. Причини його виникнення зв'язані зі слабістю м'язів спини й розвиваються в дітей у підлітковому періоді, коли ріст м'язів відстає від росту кістяка. Сприяють розвитку кіфозу ослаблення організму частими захворюваннями, низька фізична активність, слабість м'язової системи, різні захворювання обміну речовин, недостатнє надходження в організм вітамінів, особливо вітаміну Д при рахіті, і мінеральних речовин.
Кіфоз, що поступово розвивається в підлітковому віці може бути проявом хвороби Шейєрмана-Мау. Інфекційні захворювання хребта можуть привести до розвитку кіфозу в будь-якому віці пацієнта. Причинами кіфозу можуть стати пухлина або травма хребта. У жінок після клімактеричного періоду кіфоз часто розвивається внаслідок остеопорозу. Захворювання проявляється болями в грудному відділі хребта, частіше в нижній його частині. Біль підсилюється при навантаженні й слабшає в положенні лежачи. При огляді в пацієнта виявляється скривлення, а в подальшому може з’явитися горб, який більше помітний, якщо пацієнт нахиляється.
Прогресуюча деформація хребта може привести до вдавлення спинного мозку й виникнення неврологічних ускладнень у вигляді паралічів і парезів нижніх кінцівок, порушення актів сечовипускання й дефекації. У таких хворих внаслідок деформації грудної клітки розвивається і дихальна недостатність. Діагноз встановлюють на підставі огляду пацієнта та рентгенівських знімків.
Лікування придбаних
кіфозів містить у собі насамперед
лікування основного
Оперативне лікування показане невеликій кількості пацієнтів. Лордоз або деформація хребта в поперековому відділі з посиленням його опуклості до переду зустрічається рідше, ніж кіфоз. Причини лордозу це рахіт, інфекційні захворювання поперекового відділу хребта, аномалії розвитку таза й тазостегнових суглобів. Лікування полягає в лікуванні основного захворювання, призначається лікувальна фізкультура, фізіотерапія.
Сколіотична постава – це постава при якій є скривлення хребта у фронтальній площині (убік). При огляді виявляють несиметричне стояння надпліччя, лопаток, скривлення хребта. Якщо пацієнт переходить у горизонтальне положення, лежачи на животі, скривлення зникає. Скривлення зникає й при нахилі. На рентгенограмі в положенні стоячі скривлення виявляють, а в положенні лежачи скривлення зникає. Якщо сколіотична постава виявлена в дитини, необхідно призначити їй лікувальну фізкультуру, плавання, масаж.
Отже, правильна постава характеризується однаковим рівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстань від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, утворене виїмкою талії й вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростків хребців у фронтальній площині, однаковим рельєфом грудної клітки й поперекової області (у положенні нахилу вперед).
Порушення постави обумовлене
тонусно-силовим дисбалансом м'
Нервова система одержує інформацію про положення тіла, ступеня напруги того або іншого м'яза, навантаження на той або інший суглоб від численних чутливих рецепторів і використовуючи цю інформацію управляє м'язами. Пусковим механізмом порушення постави може виявитися будь-який фактор що псує, що блокує або не передає сигналів від рецепторів – незручна поза на роботі або в школі, біль в животі, перенесені травми і багато інше. На жаль, порушення постави, що вже сформувалося, неможливо виправити тільки лише насильно утримуваною правильною позою. Сучасні принципи лікування дозволяють вирішити цю проблему радикально – знайти причину порушення і зробити перенавчання нервово-м'язового апарата. Ефект помітний же при першій зустрічі з лікарем.
Порушення постави і біль у спині можуть бути викликані наступним рядом факторів:
1. Надлишкова вага. Тучність і погана постава приводять до скривлення спини і перевтомі м'язів і зв'язок.
2. Стрес. Стрес сприяє скутості м'язів, у результаті якої підвищується ймовірність їхнього травмування, і, крім того, він може викликати м'язовий спазм.
3. Гіподинамія і погана постава. Сидячий спосіб життя небезпечний – по-перше, слабкі м'язи не в змозі втримувати спину в правильному положенні, по-друге, тривале знаходження в сидячому положенні приводить до перевтоми спинної мускулатури.
4. Неправильний сон (м'яка постіль, висока подушка). У результаті страждають нервова система і кровоносні судини, а виходить, порушується загальна циркуляція крові і створюється основа для майбутніх хвороб.
Неправильною або патологічною поставою ми називаємо різні асиметрії людського тіла, зокрема положення тулуба і хребта. Існують орієнтовні площини для виявлення патологічної асиметрії. Центр ваги, розташований на рівні другого крижового сегмента, є вихідною точкою, по якій можна визначити будь-яке відхилення тіла від нейтрального положення. Через цей центр взаємно перпендикулярно проходять три умовні площини. Перша – горизонтальна – ділить тіло на верхню і нижню половини, друга – вертикальна – ділить його на симетричні праву і ліву (сагітальна). Третя, теж вертикальна, розділяє передню і задню половини тіла (фронтальна). Яскраво виражена асиметрія тіла найчастіше розвивається в людей зі скривленим хребтом. Однак здоровий хребет не повинен бути зовсім прямим. У зв'язку із прямоходінням людини він здобуває фізіологічні вигини в передньо-задньому напрямку – це шийний і поперековий лордози (прогин уперед) і грудний і крижовий кіфози (прогин назад). Фізіологічним вважається незначне відхилення хребта убік розвитку м'язів однієї половини тіла (сколіоз) [38, 52].
В основі розвитку патологічної постави лежать несприятливі фактори:
- відсутність систематичного тренування;
- слабкий розвиток м'язової системи;
- звичка читати, писати, працювати в неправильній позі;
- різні травми;
- рефлекс травми – це реакція чутливої-рухової системи, спрямована проти болю.
Проявом поганої постави може бути сутулість, кругла спина, кругловогнута і плоска спина. Сутулість проявляється іноді й у людей без виражених змін хребта. Відзначається дряблість м'язів спини й надпліччя, що западає грудина. При круглій спині плечі розгорнуті вниз, зменшується кут нахилу таза, груди звужені в положенні видиху, діафрагма зміщена вниз, черевна стінка розслаблена, живіт злегка випнутий. Центр ваги проходить позаду на рівні поперекового відділу. Це компенсується нахилом верхньої частини тулуба вперед. Найбільш характерна кругла спина при астенічній будові тіла. При кругловогнутій спині грудна клітка перебуває в положенні вдиху, діафрагма здавлена, м'яза живота видаються вперед, тулуб відхилений назад. Плоска спина характеризується згладжуванням всіх фізіологічних вигинів хребта й зменшенням кута нахилу тіла, сплющенням грудної клітки, при цьому страждає ресорна функція хребта. При плоскій спині часто бувають бічні скривлення хребта. У таких випадках спостерігається ущільнення м'язів з однієї сторони шиї й надпліччя, що особливо помітно при пальпації. Плечовий пояс зміщений уперед, остисті відростки утворять сколіотичну дугу, плечі і лопатки розташовані асиметрично.
1.2. Програма фізичної реабілітації при порушеннях постави
Фізична реабілітація проводилася за допомогою лікувальної, гігієнічної гімнастики та самостійних занять, які включали загально-розвиваючі, дихальні і спеціальні вправи; пропонували дітям у вільний час займатися плаванням, спортивними іграми, ходьбою на лижах.
Віковий контингент 10-14 років має ряд особливостей у розвитку і активізації функцій організму. Для цього віку характерна підвищена функціональна мобільність нервової та ендокринної систем. Анатомо-функціональні особливості стану внутрішніх органів під час статевого розвитку дитини (препубертатний і пубертатний періоди) ведуть до некерованого росту кістяка і м'язово-суглобного апарата. Цей процес збігається з періодом бурхливого прогресування порушення постави, тому на уроках лікувальної гімнастики ми дотримувалися принцип індивідуального підходу, правильний вибір вихідного положення і фізичних вправ з врахуванням анатомо-фізіологічних особливостей дитини.
Тривають оволодіння базовими руховими здатностями, навичками і уміннями, подальший розвиток і тренування силової витривалості, координації рухів, спритності, рівноваги. Удосконалюються вольові якості з метою вироблення звички до систематичних занять із урахуванням особливостей захворювання, що передбачає надалі обмеження в режимі праці, відпочинку, спортивній діяльності.
Заглиблюються знання по особистій гігієні, уточнюються анатомічні назви частин тіла; даються знання про вплив занять фізичними вправами на організм дитини.
Програма фізичної реабілітації переслідувала основну мету індивідуального і диференційованого підходу до підбора фізичних вправ з урахуванням функціональних особливостей м'язового корсета і наявності м'язового дисбалансу. Тренування м'язів для вироблення і нарощування силової витривалості проходили у статичному режимі з використанням вправ на самовитягнення, самовирівнювання, корекцію. Основні види вправ у програми – спеціальні, корекційні і дихальні вправи. Особливу увагу приділяли індивідуальному підбору пози корекції для кожного учня, що відслідковується на всіх етапах фізичної реабілітації (лікувальне плавання, уроки фізичного виховання і лікувальної гімнастики)
Гімнастичні вправи виконували з вихідних положень стоячи, сидячи, в упорі стоячи на колінах, лежачи і у висі при різних положеннях голови, тулуба, рук та ніг. Вибір вихідного положення в кожному конкретному випадку визначався характером порушення постави, поставленими завданнями.
Заняття з лікувальної гімнастики проводили протягом 30-45 хв. з групою, 3-4 рази на тиждень. Весь цикл занять поділявся на 2 періоди – підготовчий і основний. У підготовчий період створювали уявлення про правильну поставу і формували фізіологічні передумови для її закріплення. В основний період ця робота завершувалася.
В заняття з лікувальної гімнастики включали загально-розвиваючі і спеціальні вправи. Перші спрямовані на удосконалення фізичного розвитку дитини, другі – на виправлення неправильної постави. Вони сприяють нормалізації кута нахилу таза, виправленню порушених фізіологічних вигинів хребта, положення і форми грудної клітки, симетричному положенню плечового пояса.
Основою нормалізації взаємо-розташування частин тіла є зміцнення природного м’язового корсета. Найкращими вихідними положеннями для цього є такі, що забезпечують розвантаження хребта – лежачи на спині та животі, в упорі стоячи на колінах, що дає можливість цілеспрямовано діяти на окремі відділи хребта. Вправи, що виконуються з названих вихідних положень, повинні бути симетричними, чергуватися з розслабленням м’язів і дихальними вправами.
Ми підбирали вправи, враховуючи дефект постави. При збільшенні грудного кіфозу – ми зміцнювали довгі м’язи спини. Застосовували розгинання корпуса із вихідних положень лежачи на животі, в упорі стоячи на колінах (колінах і долонях, колінах і передпліччях, колінах і витягнутих руках). Розгинання тулуба виконували з різними положеннями рук, з предметами, з обтяженням.
Корекції постави ми досягали за допомогою одночасного формування навички правильного утримання тіла. Це відбувалось внаслідок розвитку м’язово-суглобного відчуття, яке дозволяло самостійно оцінити положення окремих частин тіла. Для його розвитку використовували: тренування перед дзеркалом; контроль тих, що займаються, один за одним; вправи на виховання правильної постави, стоячи спиною до вертикальної площини (стіни, дверей), упираючись потилицею, спиною, сідницями і п’ятками; виправлення дефекту за командою інструктора.
Навички правильної постави вироблялися і закріплювалися під час виконання загально-розвиваючих вправ, рівноваги, вправ на координацію, під час ігор.
Пропонували батькам провести дітям лікувальний масаж для зміцнення розтягнутих та ослаблених м’язів і навпаки, розслаблення і розтягнення напружених м’язів; підвищення загального тонусу. Звертали увагу батьків на необхідність повноцінного та раціонального харчування.
Харчування проходило за трьома важливими принципами:
1. Харчування повинно
забезпечувати достатній вміст
харчових речовин, а саме
2. Раціональне співвідношення білків, жирів і вуглеводів – 1:1:4.
3. Дотримання режиму харчування.
Режим харчування це кратність вживання їжі. Для дітей шкільного віку – 4 рази на день. Вживання їжі в один і той же час ±30 хв. Якщо цього не дотримуватися, то рефлекс зникає і виникають захворювання органів кишково-шлункового тракту.
Особливу увагу ми приділяли, тому, щоб навчити дітей займатися фізичними вправами самостійно, пояснювали необхідність таких занять.
Лікувальна гімнастика
З'єднання наших хребців такі, що рух в кожному з них окремо досить обмежений, а в сумі можливий великий діапазон рухів хребта.
При постійному тренуванні хребет може досягати дивної гнучкості, однак при малорухомому способі життя людина поступово губить не тільки гнучкість, але й необхідний обсяг рухів у хребті. Для зміцнення його зв'язкового апарата ми рекомендували виконувати фізичні вправи з різноманітними рухами хребта, а також вправи, що зміцнюють м'язи спини, тому що вони підтримують хребет і зменшують навантаження на міжхребетні диски. Пропонували широко використовувати вправи на розтягання.
Завдання гімнастики:
1) нормалізація трофіки м'язів тулуба, вироблення загальної і силової витривалості цих м'язів;
2) корекція наявних дефектів постави;
3) виховання і закріплення навички правильної постави;
4) розвиток і підвищення
якості рухових навичок
5) підвищення рівня фізичної працездатності;
6) вироблення правильного уявного подання про нормальну поставу і створення гарного закріпленого зорового образа.
Соматичні вправи
Ціль соматичних вправ – розслабити м'язи. Для цього діти щоденно виконували вправу "котяче потягування".
Вправа №1
В.п. – лежачи на спині. Вигніть нижню частину спини, потім притулить її до підлоги. Зробіть вдих, коли спина піднімається, і видих, коли вона опускається (10 разів).
Вправа №2
В.п. – лежачи на спині, руки під шию. Піднімайте голову, одночасно вдихаючи й притискаючи спину до підлоги. Поверніться у вихідне положення (10 разів).
Вправа №3
В.п. – лежачи на спині, руки за голову в замок, носки ніг натягнуті на себе. На сім рахунків тягнемо руки і праву п'яту, те ж з іншої сторони (по 10 разів з кожної сторони).
Вправи для розгиначів м'язів спини
Вправа №1
В.п – лежачи на спині. Зігніть коліна і поставте п'яти недалеко від сідниць. Вдих – вигинайте нижню частину спини. Видихнув – притискайте нижню частину спини до підлоги. Поступово збільшуйте розмах рухів, щільніше притискаючи куприк до підлоги.
Темп вправ повільний. Повторити 20 разів.
Вправа №2
В.п – лежачи на животі, права рука уздовж тулуба, ліву зігнути в ліктьовому суглобі, праву щоку покласти на тильну сторону лівої руки.
Піднімаємо лікоть, плече (10 разів).
Піднімаємо лікоть, плече, голову (10 разів).
Піднімаємо лікоть, плече, голову з поворотом (начебто хочете побачити протилежну п'яту) (10 разів).
Піднімаємо лікоть, плече, голову і протилежну ногу. Те ж з іншої сторони (10 разів).
Вправа №3
В.п. – лежачи на животі, ліва кисть лежить на тильній стороні правої кисті. Покладете голову на руки так, щоб центр чола доводився на тил лівої руки. Вдих, повільно підняти голову нагору, тримати на 5 рахунків. Повторити 10 разів.
Вправа №4
В.п. – лежачи на животі, як в 3-й вправі:
а) вдих, підніміть нагору праву ногу; видих – вихідне положення;
б) те ж, з іншої сторони;
в) вдих, підніміть одночасно праву ногу і голову; видих – вихідне положення;
г) те ж, з іншої сторони;
д) вдих, підніміть обидві ноги і голову; видих – вихідне положення.
Вправа №5
В.п. – лежачи на спині, руки під голову. Зігніть коліна, стопи поставте ближче до сідниць.
Вдих, вигніть нижню частину спини (куприк притискається до підлоги, а поперек прогинається нагору).
Видих, пригорніть нижню частину спини до підлоги, одночасно піднімайте голову разом з руками. Повторити 10 разів.
Вправи для згиначів м'язів живота
Вправа №1
В.п. – лежачи на спині. Ноги зігнуті, ліва рука на клубовій кістці, права на правій половині грудей. Вдих, повільно піднімаючи нижню частину спини, таз при цьому опустити донизу. Видих, щільно вдавлюйте нижню частину спини в підлогу. Повернутися у вихідне положення.
Вправа №2
В.п. – те ж, що й в 1-й вправі, але права рука за головою.
Вдих, як й в 1-й вправі. Видих, скорочуючи м'яза живота, вдавлюйте в підлогу нижню частину спини і одночасно піднімайте голову за допомогою правої руки. Повернутися у вихідне положення.
Те ж, з іншої сторони.
Вправа №3
В.п. – лежачи на спині. Ліва рука за головою, права рука тримає ліве коліно. Вдих, прогнути нижню частину спини. Видих, одночасно піднімайте голову і лікоть у напрямку до лівого коліна, одночасно ліве коліно підтягуйте до лівого ліктя.
Вправа №4
В.п. – лежачи на спині. Ноги зігнути в колінних суглобах, руки за головою.
Вдих, вигинайте нижню частину спини. Видих, притискайте спину до підлоги, одночасно піднімаючи голову. Повернутися у вихідне положення. Повторити 10 разів.
Керування м'язами попереку
Вправа №1
В.п. - лежачи на правому боці. Ноги зігнути в колінному суглобі (стегна розташувати під прямим кутом до тулуба), права рука витягнута, а лівою рукою обхопити дуже щільно голову. Вдих, повільно піднімаємо голову лівою рукою. Видих, вихідне положення.
Повторити 10 разів.
Вправа №2
В.п. – те ж, що й в 1-й вправі. Вдих, повільно піднімаємо голову лівою рукою, одночасно піднімаємо ліву п'яту (коліно від коліна не відривати). Видих, вихідне положення. Повторити 10 разів.
Вправа №3
В.п. – те ж, що й в 1-й вправі. Вдих, те ж, що й у попередній вправі, тільки коліно рухається до грудей.
Повторити 10 разів. Те ж саме з іншої сторони.
Керування м'язами шиї й верхнього плечового пояса
Вправа №1
В.п. – сидячи. Обидві ноги зігнуті в колінах, нахилені вліво й притиснуті до підлоги. Підошва лівої стопи впирається в ліве стегно. Опиратися на ліву руку, права рука лежить на лівому плечовому суглобі. Дуже повільно поверніть повністю тулуб і голову вліво, одночасно правою рукою давите на ліве плече, назад.
Повторити 10 разів. Те ж, в іншу сторону.
Вправа №2
В.п. – як у першій вправі, тільки праву руку покласти на голову. Повністю розслабити м'яза шиї. Повільно і обережно підтягти голову в напрямку до правого плеча, а потім до лівого. Те ж, в іншу сторону.
Вправа №3
В.п. – сидячи. Вправа аналогічно перший. Перебираючи руками по підлозі, повертаємося максимально вліво, зовні до межі. Затриматися в цьому положенні від 6 до 20 с. Повернутися у вихідне положення. Те ж в іншу сторону.
Розвиток правильного уявлення про положення тіла
При порушенні постави може виникати нахил тулуба в будь-яку сторону, а також скривлення хребта. Це скривлення викликається м'язами хребта й тулуба, які постійно скорочені на одній зі сторін. Відновлення здатності управляти цими м'язами дозволяє виправити скривлення хребта. Щоб виправити перекручене уявлення про положення тіла, проробіть наступне: встаньте перед дзеркалом із закритими очами, нахилитеся вправо, а потім поверніться до того положення, що вам здається вертикальним.
Якщо в момент, коли ви відкриєте очі, ви губите почуття рівноваги, негайно закрийте їх знову. Спробуйте виправити порушення рівноваги, відчувши рівновагу "у темряві". Якщо ви вважаєте, що це вдалося, то відкрийте очі, але не рухайтеся. Чи відновили ви рівновага цього разу? Якщо ні, то знову закрийте очі й виправляйте положення тіла доти, поки вам не здасться, що ви досягли цього. Потім, не рухаючись, відкрийте очі і знову перевірте положення.