Фізико-географічна характеристика Кримського півострова
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Географічний факультет
Кафедра географії
Курсова робота
на тему:
« Фізико-географічна характеристика Кримського півострова »
Виконав:
ЛУЦЬК-20010
ЗМІСТ
Вступ…........................
Розділ І. Історія природознавчих досліджень Кримського півострова……5
Розділ ІІ. Загальна фізико-географічна характеристика Кримського
півострова...................
2.1. Тектонічна структура
Кримського півострова ..............................
2.2. Рельєф Кримського
півострова....................
2.3. Геологічна структура
Кримського півострова.........
2.4. Клімат Кримського
півострова....................
2.5. Поверхневі води
Кримського півострова.........
2.6. Підземні води Кримського
півострова....................
2.7. Ґрунти Кримського півострова....................
2.8. Флора і фауна Кримського
півострова....................
РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми
і перспективи
Висновки......................
Список використаної літератури....................
Додатки.......................
Вступ
Актуальність теми: Кримський півострів є дуже цікавим для дослідження і опису. Він знаходиться на півдні України, у межах АР Крим та Севастополя. Глибоко вдається в Чорне море, зі сходу омивається Азовським морем. Своєю формою Крим нагадує викривлений ромб, а людям з уявленням – птаха, яка як би пікірує із півночі на південь, врізуючись у води Чорного моря. Можна уявити і лебедя, голова і відносно коротка шия якого (Керченський півострів) направлені на схід. Майже «острівне» географічне положення між двома морями – Чорним і Азовським – посилює ізольованість півострова, що особливо помітно відображається на його рослинному і тваринному світі: тут багато рідкісних видів, які зустрічаються в Криму.
Мета роботи: дослідити і описати основні фізико-географічні особливості Кримського півострова.
Завдання:
- Охарактеризувати і визначити основні особливості географічного положення Кримського півострова.
- Розкрити основні риси рельєфу, описати геолого-тектонічну будову Кримського півострова.
- Охарактеризувати особливості кліматичних умов у Кримському півострові.
- Дати характеристику підземним і поверхневим водам Кримського півострова.
- Охарактеризувати Ґрунти Кримського півострова.
- Описати основних представників флори і фауни Кримського півострова.
Об’єктом дослідження є Кримський півострів.
Предметом дослідження є просторові особливості природних умов Кримського півострова, проблеми використання та охорони природних ресурсів.
Методологічна база: спеціалізовані навчальні посібники, літературний арсенал джерел з даної проблеми а також основні положення теорії фізичної географії та наукові засади її аналітичних синтетичних та методичних дисциплін(гідрологія, геологія геоморфологія метеорологія фізична географія країни).
Теоретичне значення роботи: полягає в узагальненні й систематизації інформації фізико-географічного змісту щодо Кримського півострова.
Практичне значення. Матеріали роботи можуть використовуватися у навчальній діяльності учнів та студентів, а також для різних галузей господарства досліджуваного регіону.
Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, чотирьох додатків.
Розділ І. Історія природознавчих досліджень Кримського півострова
Кожна територія – чи це великий регіон чи невелика місцевість – має свій образ, своє обличчя, неповторні риси, які виникають в уяві уже при одній тільки її назві. Образ місця – це і щось об’єктивне, і в той же час суб’єктивне. Який же він, образ Криму? Дуже різний. Але є щось спільне в усіх представленнях про півострів – дивовижні та вражаючі, відчуття від дотику до його історії, давній, красі і лікувальній силі природи, відчуття його «схожості» на велику кількість куточків нашої планети.
Але не тільки одні емоції визивають уявлення про Крим. Він завжди давав творчу енергію людям най різноманітних професій – художникам, поетам, лікарям, інженерам, космонавтам, вченим і навіть політикам і військовим. На його прикладі можна впевнитися в нерозривному зв’язку різноманітної творчої діяльності і художнього сприйняття навколишнього середовища.
Сучасний образ Криму – не просто дзеркальне відображення реальної дійсності: недорозвинута економіка, політична нестабільність, порушене природне середовище. Це і невідмінно досвід минулих подій і поколінь. І чим повніші наші знання про Крим, тим яскравіше вимальовується його образ, оптимістично сприймається його доля, майбутнє, а відповідно, інше життя у всіх її проявах.
Перші згадки про Крим можна знайти ще в роботах античних авторів. В своїх невеликих описах вони підкреслювали перед усім те, що їх захоплювало і відрізняло Крим від звичного світу Центрального Середземномор’я, - віддаленість, суворість, кочівний образ проживання народів: «невідомі землі», «півострівний світ», «варварське» кочівне населення степів Причорномор’я, піратські заняття гірських жителів – таврів…
Фрагментальні, дуже бідні дані про півострів обмежувалися міфами і легендами, в них змішувались уява і реальність. Особливо цікаві давньогрецькі міфи.
Міфи про легендарних жителях півночі гіперборелях, щорічно надсилаючих жертви Апполону Гіперборейському на острові Делос, за думками вчених, голосять про реальний торговий шлях, по якому возили товари із Скіфії.
В давньогрецьких міфах не мало уваги приділено Тавриді і морю, що її омиває – Понту Евтсінському.
Давні греки в глиб гір не проникали, їх повідомлення про життя таврів були дуже скупі.
Так створювався дуже різний, іноді спірний образ території Кримського півострова в давні часи.
В середні віки населення Криму стало осілим, росте його чисельність, розширяються контакти з межуючи ми територіями. Крим того часу – це вогнище напруженості: півострів перетворився на відправну точку набігів на країни Східної Європи – Молдову, Польщу, Литву, Росію. Війни набувають хронічного характеру, неодноразово відбуваються масове виселення людей на чужину, і край стає безлюдний, закинутим, сухим, безводним…
Зовсім іншим побачили Крим польський дипломат і письменник Мартин Броневський, турецький мандрівник Евлія Челебі та інші мандрівники, назвавши його цвітучим садом, де плаци тонуть в зелені, повсюди журчать фонтани, ростуть: інжир, гранати, оливки, виноград, міста прекрашені мечетами і мінеретами, караван-сараями і банями, активно ведеться торгівля в портових містах…
Довго ще Крим залишався загадкою, скупими були відомості про його природу. Його «відкриття», вивчення та опис почалися в кінці ХVІІІ ст. Першу повну книгу про природу Криму написав один із дослідників Тавриди Карл Іванович Габліц.
При відвіданні Криму вченими-натуралістами, навіть на фоні спаду економіки краю, їх вражала різноманітність природніх багатств крихітної території.
В кінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. почалось різностороннє вивчення півострова геологами, географами, грунтознавцями, ботаніками, зологами та іншими спеціалістами. Він перетворюється в полігон для різноманітних досліджень та наукових відкриттів.
Можна годитись, що з Кримом тісно пов’язані імена видатних вчених: геохіміка, мінералога, творця вчення про біосферу та ноосферу В. І. Вернадського, ґрунтознавців В. В. Докучаєва, Н. Н.Клепініна, географа і геолога В. А. Обручева, гідрогеолога Н. А. Головкінського, гідробіолога С.А. Зерова, ботаніків Е. В. Вульфа, Г. І. Танфільєва, інженера, історика і археолога А. Л. Бертьє-Делагарда, основоположника Карадагської наукової станції Т. І. В’яземського, лікаря-кліматолога В. Н. Дмітрєєва, геофізика В. В. Шулейкіна, біолога І. І. Пузанова та багатьох інших. Тут проходила діяльність відомого просвітителя, громадського і культурного діяча Ізмаїла Гасприсинського.
В Крим направляються художники, поети, письменники, артисти. Росте інтелектуальний потенціал півострова, і це придає образ Криму особливо цінних рис.
ХХ століття – нова епоха, інші цінності. І знову, пробуючи створити портрет півострова, стикаємось з його дивовижною багатоликістю. Як в калейдоскопі, змінюється картини Криму:
- військового;
- трудового;
- рекреаційного;
- інтелектуального.
Ймовірно, через те, що у всі часи так притягувало людей в Крим він і став яблуком розбрату в політичних суперечках останніх років. Помітно знизився його рейтинг як курортної зони, знову загострюються соціальні конфлікти.
Розділ ІІ.
Загальна фізико-географічна
2.1. Тектонічна структура Кримського півострова
Створення складчастих структур Кримських гір супроводжувалось проявленням вулканізму. Проте, що в далекому Юрському періоді діючим вулканом був гірський масив Карагдаг, свідчать залишки лавових і туфових покривів вулканів, які збереглися.
Проникнення магми по глибоких розломах призвело також до утворенню інтрузивних гірських масивів.
Сформовані в альпійську епоху складчастості геологічні структури гірського Криму внаслідок були розбиті на великі блоки тектонічними розломами.
Такі уявлення про велику роль у геологічній будові Кримського півострова розломно-блокових рухів довгий час були пануючими в науці. Їх відстоювали відомі дослідники Криму геологи А.А. Борисяк, М.В Муратов, А.С. Моісеєв та ін. Але в останні роки у зв’язку із новими ідеями розвитку земної кори, стали переглядатись загально прийняті традиційні погляди, в тому числі і геологічна будова Кримського півострова.
Базуючись на фактах, отриманих при використанні геофізичних методів дослідження, ряд вчених рахують, що у формуванні півострова найбільшу роль відіграли вертикальні переміщення гірських блоків, і горизонтальні рухи плит.
2.2. Рельєф Кримського півострова.
Справжнім втіленням результатів довгих геологічних процесів є рельєф півострова: в межах Скіфської платформи і Індоло-Кубанського передгірського прогину сформувались акумулятивні і пластові рівнини, в південній, крайовій частині платформи – куестові гряди, а в геосинклінальному поясі – складчасто-глибові низькогір’я і середньогір’я. (Додаток 2)
Вершини Кримських гір вирівняні, схожі на поверхнію стола. Інша їхня назва – яйли, тобто літні пасовища. Із заходу на схід розміщені такі яйли:
- Байдарська;
- Ай-Петринська;
- Ялтинська;
- Нікітинська;
- Гурзуфська;
- Бабуган – найвища, з вершиною Роман-Кош(1545м);
- Чатирдагська;
- Демерджі;
- Довгоруківська;
- Караби-яйла – найбільша за площею (113км2).
В Кримському передгір’ї представлений класичний куестовий рельєф.
Ці великі форми рельєфу, утворюють ніби «фон» поверхні півострова, піддаються діям зовнішніх, екзогенних процесів. Утворюючи ними мезо- і мікро форми рельєфу дивуючи різноманітні.
В результаті ерозійних процесів розмиваються гірські породи, «перепилюються» гряди. Так утворились живописні ущелини у верхніх майже всіх кримських рік. У східній частині Південного берега Криму можна спостерігати розгалужену систему балок и ярів.
Вивітрювання формує вражаючі форми гір: «бджолині соти» на обривчастих схилах.
Не слід забувати про те, що і людина вносить помітний вклад у рельєфоутворення. Посеред штучних, або антропогенних, форм рельєфу можна назвати: скіфські кургани, тераси на схилах, кар’єри, котловини ставків і водосховищ, вирівняні площі під будівництво, катакомби, тунелі, безпорядкові нагромадження промислових відвалів і будівельного сміття.
2.3. Геологія Кримського півострова
Кримський півострів ділиться на дві великі частини – рівнинний і гірський Крим.
Рівнинний Крим займає більшу частину півострова – північну і центральну. Незмінні рівнини (з висотами 0,5 – 30 м) – Присивашська, Індольська, Альмінська (Євпаторійська). Трохи більш значну площу займають підвищені рівнини – Тарханкутська, Центрально-Кримська, Керченська. В цілому рельєф півострова сприятливим для сільськогосподарського освоєння земель, прокладання доріг, будівництва.
Гірський Крим на півдні півострова представлений кількома грядами, простягнутими паралельно берегу Чорного моря з південного заходу на північний схід. (Додаток 1).
Через дугоподібне положення гірських гряд майже паралельно один одному і підвищення їх в південному напрямку вони схожі на ступені п’єдесталу пам’ятника. Але на місті самого «пам’ятника» знаходиться… западина Чорного моря.
За своїми розмірами і складності орографії (розміщення гірських хребтів) гори Криму поступаються багатьом гірським системам. (ДОДАТОК 2).
Основні риси рельєфу зв’язані з геологічною будовою півострова. Вона досить вкладна: на великій території є і платформенні, і геосинклінальні структури.
Рівнинний Крим – це платформенна структура – Скіфська платформа. Скіфська платформа також має фундамент із зім’ятих в складки палеозойських кристалічних порід. Він залягає на глибині 2,5-6км. З верху кристалічні породи , як би чохлом, перекриті сильною товщею осадових порід – глини, пісковики, суглинки. Вони залягають майже горизонтально і допомагають формуванню рівнинного рельєфу.
Таким чином Скіфська платформа – це давно сформована, жорстка, відносно стійка тектонічна структура.
В наш час Скіфська платформа відчуває диференційовані тектонічні рухи: опускається Присивашшя. Швидкість опускання в районі Джанкою – 1,6 мм/р, в Чорноморському – 1,0 мм/р, в Євпаторії – 0,7 мм/р. Тарханкутська рівнина піднімається.
Між Скіфською платформою на півночі і Кримськими і Кавказькими горами на півдні сформувався Індоло-Кубанський крайовий прогин. Він починається від річки Індол в східній частині Криму, протягуючись через Керченський півострів до річки Кубань на північному Кавказі.
Особлива геологічна будова Керченського півострова робить його не схожим на сусідні рівнини і гори Криму. Тут на місці стику платформенної і складчастої структури накопичуються потужні товщі щільних глин, сформувались мініатюрні кільцеподібні складки, розвинутий грязевий вулканізм. На Керченському півострові знаходиться близько 100 грязевих вулканів, з яких періодично відбуваються виверження холодної рідкої грязі, газу, води і уламків порід.
Гірський Крим це велика складчаста геосинклінальна структура. У вузькій і глибокій геосинкліналі накопичувалась потужна товща порід, яка була зім’ята в складки в Юрський геологічний період Мезозойської ери, а пізніше при піднята. На відміну від платформи тут немає «шару» горизонтально залягаючих осадових порід.
Геологами установлено, що гірський Крим був на багато більший за площею, але в результаті тектонічних рухів частина його опустилася під води Чорного моря. Зараз збереглася лише його північна частина.
Ще одна цікава риса геологічної будови Кримських гір: вони складені гірськими породами, як би добре виділяючи два «поверхи»: нижній поверх представлений темно-сірими аргілітами, алевролітами, пісковиками, а верхній – світлими вапняками і конгломератами. Верхні поверх гір вінчають яйли.
2.4. Клімат Кримського півострова
Уявлення про клімат будь-якої місцевості можна отримати за період 30-40 років, о скільки за цей час тут відбуваються всі можливі комбінації погодних умов: дуже холодні або теплі зими, жаркі або прохолодні літа, дощові або посушливі сезони, засухи і роки, коли атмосферних опадів випадає в півтора-два рази більше норми.
На формування клімату впливає багато факторів.
Першим фактором є сонячна енергія. Відомо, що Сонце посилає до Землі дуже великий потік променів у формі електромагнітних хвиль – кожну хвилину до верхньої частини земної атмосфери поступає сонячна енергія, яка складаєблизько 8,36 Дж/м2.
В Криму кут падіння сонячних променів на земну поверхню опівдні літом становить 60-68*, зимою – зменшується до 22-30*. Тому літом сонячної енергії надходить приблизно в 10 разів більше, ніж зимою.
Кількість сонячної енергії, що надходить, коливається в залежності від хмарності. При суцільному хмарності до земної поверхні проходить лише розсіяна в космічному просторі сонячна радіація.
В Криму найбільша кількість енергії сонячної радіації надходить на прибережні території в рівнинній частині, що зв’язано з малою хмарністю над цими районами, а найменше – на гірські області, де кількість хмар в атмосфері збільшується.
Енергія сонячної радіації, що потрапила на земну поверхню, частково поглинається, а частково відбивається. Так, ліс поглинає 85-90% отриманої енергії, поле зрілої пшениці – 70-75%, переоране поле з чорноземом – 90%, піщаний пляж – 40-45%. Більше всього радіації (до 95%) поглинає водна поверхня, а менше всього (до 5%) – свіжий сніг. Природно , що чим більше енергії поглинається поверхнею, тим вона сильніше нагрівається.
Частина випромінювання земної поверхні виходить у космічний простір, але велика частина затримується атмосферою і повертається назад. Це відбувається через підвищений вміст в атмосфері вуглекислого газу, який діє подібно склу в парнику: він легко пропускає сонячні промені на поверхність Землі, але утримує її тепло. Це призводить до нагрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект.
Другий важливий фактор клімату – атмосферна циркуляція, тобто сукупність процесів переносу повітряних мас, які зв’язані з розподіленням атмосферного тиску. Саме атмосферна циркуляція обумовлює зміну погодних умов.
Зимою над центральними частинами України та іншими регіонами на широті 50* досить часто встановлюється гребінь високого тиску, з’єднюючи Азорський і Азіатський максимуми (область високого атмосферного тиску). При цьому Крим знаходиться в області дії північно-східних вітрів – зазвичай постійний на протязі кількох днів, що приносять холодне повітря. Він поширюється на всю територію рівнинного Криму, на передгірські райони.
Рідше зимою півострів захоплюється повітряними потоками південно-західного напрямку, що приносять тепло (зазвичай +10… +15*С) та інтенсивні опади. Це повітря приходить із Середземномор’я. Найбільша кількість опадів випадає в південно-західній частині Кримських гір. Ось чому в районі від Ласпи до Алупки на південному березі Криму і на західних яйлах зимові опади перевищують літні. Таке співвідношення літніх і зимових опадів характерне для середземноморського типу клімату.
Літом на півострів впливають в основному місцеві повітряні маси, які формуються в умовах високої інтенсивності сонячної радіації через малу хмарність. Тому переважає суха, малохмарна жарка погода. Часом в Крим прориваються атлантичні циклонні потоки, направлені із заходу і північного-заходу. В цьому випадку вітряними є північно-західні схили Кримських гір, а південний берег потрапляє у вітрову тінь, і кількість опадів тут зменшується.
І зимою, і літом у вітряній тіні опиняється південно-західна частина гірського Криму. Ось чому як зимою, так і літом випадає мала кількість опадів.
За сукупністю метеорологічних елементів в Криму можна виділити три основних типи клімату:
- степовий помірно-континентальний із жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою;
- гірничо-лісовий слабо-континентальний з теплим, відносно вологим літом і прохолодно вологою зимою;
- південно бережний субсередземноморський слабо континентальний з жарким сухим літом і відносно теплою, вологою зимою.
Між цими типами клімату багато проміжних варіантів. Наприклад, в Передгір’ї клімат переходить від степового до гірничо-лісового – це можна назвати передгірним лісостепом.
В рівнинному Криму клімат степовий, помірно-континентальний, сухою прохолодною зимою (середня температура січні від -3 до 0*С) і жарке літо (середня температура липня від +21 до + 23*С). Кількість опадів – 350-450 мм/рік, при чому більша їх частина випадає літом у вигляді зливів. (Додаток 3)
В передгірській частині
В горах відбувається зниження літніх і зимовий температур, збільшується кількість атмосферних опадів. На кожні 100м висоти температура знижується в середньому на 0,5-0,6*С, кількість опадів зростає на 50-70 мм/рік. Тому на яйлах середньомісячні зимові температури становлять до -4… -5*С, а кількість опадів – 1000-1500 мм/рік.
Правда, кількість опадів залежить від багатьох інших факторів: орієнтації хребтів, експозиції схилів, впливу сусідніх хребтів. Ось чому розподіл опадів дуже строкатий.
Найбільший інтерес в
Клімат можна характеризувати як окремими метеопоказниками, так і збігами погоди. В кожному місяці формується свій набір погод: жаркий суховійний, теплий, похмурий, дощовий, морозний і т.д. Найбільшою кількістю морозних погод відрізняється Караби-яйла, яка знаходиться на висоті біля одного км. над рівнем моря.
В Криму нараховується декілька сотень різновидів місцевих кліматів.
Клімат в долині Салгиру, скажемо, відрізняється від клімату на кувестових грядах більш високою денною температурою і більш низькою нічною. Тут часто дмуть долинні вітри, які приносять прохолодне повітря з гір.
Специфічний клімат формується в Байдарській долині. Ця частина долини річки Чорної є котловиноподібною, тому при безвітряній погоді в ній накопичується холодне повітря, яке стікає зі схилів навколишніх гір. В результаті в долині абсолютний мінімум температури повітря нижче в порівнянні з навколишніми районами.
Своєрідний місцевий клімат сформувався в Баракольській котловині, яка розміщена у східній частині Кримських гір біля села Наніково і за 4 км. на північ від Коктебелю.
Місцеві клімати формуються також завдяки фенам, бризам, гірсько-долинними вітрам.
Особливо яскраво в Криму
проявляється вплив бризів. Вони бувають
в літній час і пов’язані з
нерівномірним нагріванням
Завдяки бризам на узбережжі пом’якшується літня *полуденна* і після полуденна спека.
Ще більш детальні кліматичні розбіжності обумовлені рослинним покривом, наявністю невеликих форм рельєфу, будівель, доріг, інших природніх і штучних об’єктів. Мікрокліматичні розбіжності залежать і від характеру ґрунту: на піщаних ґрунтах прогрів більш значний через низьку теплопровідність.
Клімат оцінюють для різних цілей: для курортної діяльності, для організації сільського господарства, для комунальних потреб, для будівництва і т.д.
Найбільш придатними умовами літнього відпочинку – це температура +20… + 24*С, відносно вологості повітря 40-60% і слабкий вітер. Такі погодні умови називають комфортними. Вказана схожість метеорологічних елементів складає в червні – серпні в 25 – 35% випадків. При температурах +16… +20*С і +24… +30*С говорять про субкомфортні умови. При температурі вище +30*С настає жорсткий дискомфорт.
Сільськогосподарською діяльністю в Криму займаються в рівнинній степовій частині, в передгір’ї і на південнобережжі. Кліматичні розбіжності зумовлюють спеціалізацію сільського господарства. В степовій частині клімат дозволяє вирощувати зернові, ефіромасляні, плодові культури. Через сухість клімату потребується виведення засухостійких сортів.
Використання вод для