Фізико-хімічні властивості молока та молочних продуктів

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра товарознавства та експертизи харчових продуктів

Курсова робота

З дисципліни «Хімія та методи дослідження сировини та матеріалів»  та «Фізичні методи дослідження сировини та матеріалів»

на тему:

„Фізико-хімічні властивості молока та молочних продуктів та методи їх дослідження”

Студентки І курсу, V групи

товарознавчого факультету

денної форми навчання

Фесенко Дарини Олегівни

Науковий керівник

к.х.н. ст.викладач

Гончарова І.В

Київ 2012

Зміст

Вступ.

Розділ 1 Огляд літератури

    1.1 Класифікація молочних продуктів.

    1.2 Хімічний склад.

          1.3 Характеристики основних технологічних процесів виготовлення молока і молочних продуктів.

Розділ 2 Фізичні  властивості молока, молочних продуктів  та методи їх дослідження.

2.1 Визначення відносної  густини.

          2.2 Визначення в’язкості молока.

Розділ 3 Фізико-хімічні  властивості молочних продуктів та методи їх дослідження.

3.1 Спектрометричний метод.

3.2 Кондукртометричний метод.

3.3 Колометричний метод.

3.4 Рефрактометричний  метот

Розділ 4 Хімічні методи дослідження молока та молочних продуктів.

4.1 Визначення загальної  кислотності.

4.2 Визначення кислотності кислого молока.

4.3 Визначення електропровідності.

4.4 Визначення вмісту казеїну.

          4.5 Визначення жирності

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки

Вступ

Молоко і молочні  продукти є надзвичайно цінними  та незмінними харчовими продуктами, особливо для дітей і людей похилого віку. Тому проблема виробництва молока і виготовлення молочних продуктів завжди є надзвичайно актуальною.

Проблеми виробництва  і якості молока та шляхи їх вирішення  можливі на реконструйованих фермах. Практика такого дрібнотоварного виробництва, коли в господарстві утримують одну-дві корови, поставила перед молокопереробними підприємствами гостру проблему якісної сировини, адже селянські подвір’я  не можуть забезпечити потребу України ані щодо кількості молока, ані щодо його якості.

Проведені останніми роками реформи агропромислового комплексу призвели до того, що основними виробниками молока в Україні стали індивідуальні господарства селянина. Нині частка молока, що виробляють у селянських подвір’ях, становить 75% загального обсягу виробництва, а в західних регіонах та зоні Полісся вона сягає 90%.

Серед сучасних економістів-аграрників особливості формування та розвитку конкурентного середовища на агро продовольчому  ринку досліджували Л.А.Євчук, В.А.Ільященко, С.М.Кваша, Ю.С.Коваленко, О.І.Кондротюк, Н.В.Кривенко, Н.А.Мазур, М.Й.Малік, В.Я.Месель-Веселяк, М.А.Місевич, М.В.Місюк, О.А.Нужна, А.Т.Опря, П.Т.Саблук, Б.К.Супіханов та ін.  Щодо конкурентного середовища на ринку молока та молочної продукції, то цією проблематикою займалися П.С.Березівський та ін. дослідники. В своїх роботах вчені досліджували особливості та формування та розвитку конкурентного середовища на аграрно-продовольчих ринках країни, зробивши тим самим значний теоретико-методологічний внесок у розвиток економічної науки. Водночас проблема конкурентоспроможності у межах даного ринку залишається ще недостатньо дослідженою. Для сучасних умов господарювання мають бути розкриті механізми формування конкурентних преваг підприємств у регіональному аспекті з урахуванням особливостей і відмінностей регіональних продовольчих ринків.

Об’єкт молоко та молочні продукти.

Предмет аналіз фізичних фізико-хімічних та біохімічних властивостей молока.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є  вивчення пропозицій щодо удосконалення  механізму формування конкурентних переваг на регіональному  ринку молока та молочної продукції в умовах глобалізації економічних процесів і вступу України до СОТ.

Розділ 1 Огляд літератури.

1. Класифікація молочних продуктів.

Питне молоко класифікують за способом термічної обробки, вмістом жиру і добавок, призначенням. За способом термічної обробки його поділяють на пастеризоване, стерилізоване і пряжене. Пастеризоване молоко без добавок виготовляють з таким вмістом жиру, %: 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,2; 3,5; 6,0 і знежирене. Молоко з вітаміном С випускають з вмістом жиру 1,5%, 2,5%, 3,2% і знежирене, а білкове — 1% і 2,5%. В молоко з вітаміном С додають 110г вітаміна на 1 т молока, у 6% — вершки, в білкове — сухе і згущене знежирене молоко. Білкове молоко багате сухими знежиреними речовинами, насамперед білками. Кількість сухих знежирених речовин у ньому складає від 10,5 до 11,0%. Молоко з какао і кавою випускають з вмістом жиру 1,0% і 3,2%. Вміст сахарози в цих видах молока досягає відповідно не менше 10% і 6%, а какао і кави — 2,0%. Пастеризованим виготовляють також солодове і дитяче молоко. Солод збагачує молоко цукрами, вітамінами і ферментами. Солодове молоко солодкувате на смак з присмаком солоду. У складі дитячого молока 3,5% жиру і 10% цукру. Його виготовляють з високоякісної сировини і на спеціальному обладнанні.

Молоко випускають стерилізоване  з вмістом жиру 1,0%, 1,5%, 2,5%, 3,2% і 3,5%, пряжене — 1,0; 2,5; 4,0; 6,0 і знежирене. В пряжене молоко додають вершки.

Вершки

Вершки одержують сепаруванням молока. Вони мають широке застосування. Їх рекомендують споживати при виразці шлунку та дванадцятипалої кишки, гастритах, для посиленого харчування дітей та дорослих. З вершків одержують сметану і вершкове масло. Цей продукт використовують у виробництві деяких кондитерських і хлібобулочних виробів, морозива та ін. У питних вершках міститься від 8 до 35% жиру, 2,5—3% білків і 3,5—4% цукрів.

Залежно від термічної  обробки вершки виготовляють пастеризовані  і стерилізовані. Вони бувають без  наповнювачів і з наповнювачами. Пастеризо-вані вершки випускають з таким вмістом жиру: 8, 10, 20 і 35%. Пастеризацію вершків з вмістом жиру 8 і 10% проводять при температурі 80° С, а 20 і 35% — при 87° С. Стерилізовані вершки мають у своєму складі 10% жиру. Як наповнювачі використовують цукор, какао, каву та інші добавки. У рецептуру вершків з цукром входить 7% цукру, з какао — 7% цукру і 2,5% какао, з кавою — 10% цукру і 2% кави.

1.2 Хімічний склад.

    Молоко - це біологічна рідина, яка виробляється молочними залозами самок ссавців. Воно багате різноманітними поживними речовинами .

За своїм вмістом  розрізняють такі види молока як білкове, нежирне, вітамінізоване та пряжене. Зокрема, напис “білкове молоко” часто  є незрозумілим для нас. Такий  продукт характеризується зниженим вмістом жиру та підвищеним вмістом молочного білку. Вітамінізоване молоко виробляється з цільного чи знежиреного молока з додаванням молочно-вітамінних концентратів. А нежирне (або збиране) молоко особливо корисне людям похилого віку і всім, хто має надлишкову вагу. Особливістю технології виробництва топленого молока є його теплова обробка, яка обумовлює колір та смак продукту: колір набуває бурого відтінку внаслідок утворення особливих речовин при взаємодії білків з молочним цукром. Якщо на упаковці зазначено, що молоко стерилізоване, то це означає, що воно пройшло процедуру нагрівання під тиском до температури +120...+140 градусів. Таке молоко перед вживанням можна не кип'ятити.

У коров'ячому молоці міститься незначна кількість небілкових азотистих речовин (альбумоз, пептонів, пептидів, амінокислот та ін.) .

Жир є у вигляді  жирових кульок, які покриті зверху лецитино-протеїновою оболонкою. Ця оболонка не дає можливості з'єднуватися жировим кулькам між собою. Жирові кульки дуже малі (від 2 до 3 млрд в 1 мл). Температура плавлення молочного жиру становить від 27 до 35° С і є набагато нижчою, ніж у тваринних жирах. Основним вуглеводом коров'ячого молока є дисахарид лактоза (молочний цукор). Лактоза надає молоку солодкуватого смаку та 1/3 енергетичної цінності. Вона здатна зброджуватись молочнокислими і пропіоновокислими бактеріями та дріжджами.

Свіжовидоєне молоко має у своєму складі незначну кількість  органічних кислот (молочну, лимонну, аскорбінову). При зберіганні сирого молока кислотність підвищується. Таке явище пояснюється розвитком мікроорганізмів, насамперед, молочнокислих бактерій (див. таблицю 1).

Таблиця 1

У молоці містяться майже  всі жиро- і водорозчинні вітаміни. Більшість вітамінів надходить у молоко з кормів. Деякі жиророзчинні вітаміни (D, К) синтезуються в організмі тварини. У молоці виявлено понад 50 мінеральних елементів, найбільш важливими з них є кальцій і фосфор (див. таблицю 2).

Таблиця 2

1.3 Характеристики основних технологічних процесів виготовлення молока і молочних продуктів.

Етапи і перспективи  розвитку технології молока і молочних продуктів. Молочна промисловість і її місце в народному господарстві. Сучасний стан, перспективи розвитку і задачі молочної промисловості. Характеристика галузей молочної промисловості. Аналіз сучасного вітчизняного ринку молочних продуктів. Тенденції розвитку технології молочних продуктів та асортиментної політики.

Основи отримання  доброякісного молока. Фізіологія молокоутворення у вимені корів. Молочна продуктивність корів та фактори, що впливають на величину надою, склад та властивості молока. Первинне оброблення молока на фермах. Санітарні й ветеринарні правила одержання молока. Основні вимоги до оснащення території і приміщень молочних ферм, обробних та переробних підприємств. Санітарно-гігієнічний та протиепідеміологічний контроль на підприємствах молочної промисловості.

Організація приймання  сировини на молочних підприємствах. Вимоги до якості сировини, діючі стандарти на сировину. Сезонні зміни складу і властивостей збірного молока та їх значення у виробництві молочних продуктів.

Механічне оброблення молока. Фільтрування. Основні закономірності процесу і використання у молочній промисловості. Відцентрове очищення молока, закономірності, фактори, що впливають на ефективність процесу. Бактофугування молока, призначення і особливості. Сепарування молока, основні закономірності процесу. Фактори, що впливають на якість знежирювання молока. Гомогенізація, суть процесу, способи і призначення. Ультразвукове оброблення

Теплове оброблення молока. Пастеризація молока та її призначення. Стерилізація молока, мета і режими. УВТ-оброблення. Охолодження і заморожування молока, режими, способи.

Санітарне оброблення обладнання і тари. Вплив санітарно-гігієнічного стану інвентарю і обладнання на якість молока і молочних продуктів. Види забруднень і способи їх видалення. Вимоги до миючих і дезинфікуючих засобів. Мийка і дезинфекція миючого обладнання і тари.

Пакувальні матеріали  і тара для молочних продуктів. Вимоги до пакувальних матеріалів і тари. Види пакувальних матеріалів.

Технологія  незбираномолочних продуктів. Технологія питних видів молока та вершків. Асортимент і харчова цінність, характеристика продуктів. Загальна технологія. Нормалізація молока. Режими теплового і механічного оброблення. Фасування і маркування. Особливості виробництва окремих видів питного молока: білкового, пряженого, вітамінізованого, відновленого, молока з наповнювачами. Технологія вершків, режими теплового оброблення вершків. Вади пастеризованого молока, причини виникнення, заходи по усуненню.

Технологія питного  стерилізованого молока. Асортимент та характеристика продуктів. Вимоги до сировини. Визначення дози внесення солей-стабілізаторів. Вибір та обгрунтування режимів стерилізації. Загальні технологічні операції виробництва стерилізованого молока. Технологія стерилізованого молока в потоці. Умови і терміни зберігання стерилізованого молока. Вади стерилізованого молока, причини їх виникнення, заходи по усуненню.

Технологія  рідких дієтичних кисломолочних  продуктів і напоїв. Способи виробництва: термостатний і резервуарний. Загальна технологічна схема виробництва кисломолочних напоїв. Класифікація кисломолочних продуктів.

Біохімічні процеси, що протікають при виробництві кисломолочних  продуктів. Види і властивості мікроорганізмів. Види бродіння. Склад заквасок для  кисломолочних продуктів. Особливості  виробництва окремих видів кисломолочних  продуктів: кефіру, йогурту, ряжанки. Шляхи подовження термінів зберігання кисломолочних напоїв. Продукти з біфідобактеріями, пребіотики та пробіотики.

Вади кисломолочних  продуктів, причини виникнення, заходи по усуненню.

Технологія сиру кисломолочного. Асортимент і харчова цінність, характеристика сиру кисломолочного. Нормалізація сумішей. Закваски і бактеріальні концентрати. Загальна технологічна схема виробництва.

Способи і лінії по виробництву сиру кисломолочного. Традиційний  спосіб, використання комплексу обладнання ТІ 4000, ванн-сіток, механізованої лінії Я9-ОПТ. Роздільний спосіб виробництва.

Технологія  сирково-творожних виробів.

Вади сиру кисломолочного та сиркових виробів, причини  виникнення, заходи по усуненню.

Технологія сметани. Асортимент сметани, основні технологічні операції. Особливості технології окремих видів сметани. Вади сметани, причини виникнення, заходи по усуненню.

Технологія морозива. Класифікація морозива. Склад, харчова  та біологічна цінність морозива. Сировина для виробництва морозива. Складання нормалізованої суміші. Режими теплового оброблення та визрівання сумішей, їх фризерування та загартування м'якого морозива. Особливості виробництва окремих видів морозива.

Вади морозива, причини  виникнення, заходи по усуненню.

Технологія молочних консервів. Теоретичні основи і способи консервування молока. Біоз, ценоанабіоз, анабіоз, ксероанабіоз, осмоанабіоз. Умови консервування молока за принципом осмоанабіозу та ксероанабозу. Активність води.

Загальна технологія молочних консервів. Класифікація молочних консервів. Вимоги до якості молока, що консервується. Загальні технологічні операції при виробництві молочних консервів. Вибір та обрунтування режимів теплового оброблення, згущення і сушіння.

Характеристика  і асортимент згущених молочних консервів з цукром. Технологічна схема виробництва. Цукор як консервуючий засіб, приготування цукрового сиропу. Охолодження згущеного молока з цукром, режими охолодження. Кристалізація лактози. Особливості введення цукру. Технологія окремих видів згущеного молока з наповнювачами. Вимоги до готової продукції. Фасування, маркування та умови зберігання. Вади згущених молочних консервів з цукром, причини виникнення, заходи по усуненню.

Згущені стерилізовані  молочні продукти. Вимоги до сировини. Сольова рівновага і способи стабілізації білків молока. Обгрунтування режимів стерилізації. Види стерилізованих консервів. Особливості технології. Вади згущених молочних продуктів без цукру, шляхи їх запобігання.

Сухі молочні продукти. Характеристика, склад, асортимент і призначення. Вплив режимів і способів сушіння на структуру і властивості продуктів. Загальна технологічна схема виробництва сухих молочних продуктів. Технологія виробництва окремих видів молочних консервів. Виробництво сухого швидкорозчинного молока. Сухі кисломолочні продукти. Вади сухих молочних консервів. Умови і терміни зберігання.

Технологія дитячих  молочних продуктів. Класифікація і характеристика дитячих молочних продуктів. Способи оброблення коров'ячого молока з метою наближення його за складом і властивостями до жіночого. Види сировини і компонентів для виробництва дитячих молочних продуктів. Рідкі і пастоподібні продукти для дітей раннього віку. Технологія одержання гуманізованих сумішей. Види тари, особливості розливу і фасування. Кисломолочні продукти для дітей раннього віку. Асортимент та особливості технології. Способи виробництва сиру дитячого кисломолочного. Технологія дитячих молочних сумішей. Молочні продукти для лікувального і дієтичного харчування. Сухі дитячі кисломолочні продукти. Сухі каші. Добавки молочні біологічні сухі.

Адаптовані  молочні продукти другого покоління. Вимоги до сировини. Особливості технології. Біологічно-активні добавки. Дитячі молочні продукти лікувального призначення. Технологія дитячих молочних каш швидкого приготування. Сухі молочні суміші спеціального призначення.

Технологія перероблення вторинної молочної сировини. Хімічний склад та властивості вторинної молочної сировини: маслянки, знежиреного молока та сироватки. Асортимент продуктів, які отримують із знежиреного молока, маслянки і молочної сироватки та існуючі прийоми технологічного оброблення вторинної молочної сировини.

Сучасні методи оброблення вторинної сировини.

Технологія  нежирних видів питного молока. Кисломолочні напої на основі знежиреного молока і маслянки. Сир кисломолочний нежирний, столовий, полісський, способи виробництва, особливості технології. Нежирні сиркові вироби і сиркові десерти. Напої з освітленої те неосвітленої сироватки.   Сухе знежирене молоко. Суха маслянка і сироватка. Сухі замінники молока для сільського господарства. Технологічні схеми і основні параметри виробництва згущеної підсирної сироватки, молочного цукру, казеїну. Особливості процесів виробництва молочно-білкових концентратів на основі казеїну і сироваткових білків.

Розділ 2 Фізичні властивості молока, молочних продуктів та методи їх дослідження.

2.1 Визначення  відносної густини.

Аерометричний метод визначення густини молока проводиться за ГОСТ 3625-84.

Ареометричний метод зводиться до визначення густини розчину (кг/м³). За довідковими таблицями відповідне значення густини переводять у сухі речовини.

Перерахунок  густини розчину рідини  у вміст сухих речовин.

Робота за ареометром полягає в наступному: ареометр занурюють у циліндр з розчином таким чином, щоб він не торкався стінок; через 1хв. встановлюють ареометр в нерухомому положенні і визначають за шкалою густину, або градуси ареометра.         

 Перспективним напрямом  в харчовій промисловості є впровадження багатокомпонентних аналізаторів хімічного складу харчових продукті,  які дозволяють визначити масову частку сухої речовини, вологи, білку, жиру і лактози у пробі молока.         

 Багатокомпонентні аналізатори створені на основі ультразвукового, спектроскопічного і спектрофотометричного методів аналізу.

 Прилади  і посуд. для молока типу АМ або з ціною поділки шкали 0,5 кг/куб. м,  або типу АМТ з ціною поділки  шкали  1,0 кг/куб.  м;  циліндри скляні на 250 куб. см, термометри ртутні або рідинні з діапазоном від 0 до  50  град.  С і ціною поділки 0,5-1,0 град. С. 

Хід визначення. Густину визначають шляхом занурення молочного ареометра в скляний  циліндр,  наповнений  досліджуваним  молоком, попередньо ретельно   перемішаним   (без   піни)  у кількості до 250 куб.  см за температури 20+-5 град.  С. При визначенні густини ареометр   не   повинен   торкатися   до  стінок  циліндра.  Перед визначенням  густини  молока  з  відстояним  шаром  вершків  проби нагрівають   до   температури   35+-5   град.  С,  перемішують та охолоджують до 20+-5 °С.

 Через 2-4  хв після встановлення лактоденсиметра в нерухомому стані відраховують показники його шкали.  Відлік густини молока за ареометром проводять до цілої поділки,  а температури - з точністю  
0,5°С.

2.2 Визначення в’язкості молока.

В'язкість - властивість рідини чинити опір при переміщенні однієї частини щодо іншої. В'язкість вимірюють в Па с, в середньому при t = 20 C в'язкість дорівнює 0,0018 Па с. В'язкість залежить від масової частки сухих речовин, а найбільший вплив роблять білки, жири, а також їх агрегатні стани.

Основні фактори, що впливають  на в'язкість молока:

• Масова частка жиру і ступінь його диспергування: чим більше жиру і менше розміри жирових кульок, тим довша в'язкості. В'язкість гомогенезірованного молока вище, ніж негомогенезірованного, оскільки збільшується сумарна поверхня жирової фази.
• Масова частка сухих речовин у молоці: чим більше, тим в'язкість більше.
• Температурна обробка: підвищення t молока до 55 C призводить до зниження в'язкості за рахунок більш рівномірного розподілу складових речовин молока і розплавлення тугоплавких тригліцеридів, що входять до складу молочного жиру. Подальше підвищення t призводить до збільшення в'язкості, так як відбувається денатурація сироваткових білків і осадження їх на міцелах казеїну.
• Агрегатний стан казеїну: воно може направлений змінюватися при технологічній обробці молока в процесі приготування деяких кисломолочних продуктів (сир, кефір), в'язкість при цьому збільшується.

В'язкість визначається на віскозиметрах Оствальда, Гепплера і ротаційному.

Затискають віскозиметр в штативі у вертикальному положенні і занурюють його в широку склянку з дистильованою водою, яка має температуру (20 ± 1) ° С.

У широке коліно приладу  піпеткою вносять 10 см³ дистильованої води з температурою (20 ± 1) ° С. За допомогою гумової трубки, одягненою на вузьке коліно приладу, засмоктують воду в розширення 2 приблизно на 1 см вище верхньої межі (М₁). Потім дають воді вільно витікати через капіляр. Коли рівень води опуститься до межі М₁, включають секундомір, а, коли він дійде до нижньої межі (М₂), вимикають. Помічають тривалість витікання води від межі М₁ до межі М₂. Досвід повторюють три рази. Після цього виливають воду з віскозиметра і обполіскують його досліджуваним молоком. Досвід тричі повторюють з молоком, що має температуру (20 ± 1) ° С, так, як описано вище.

У розрахунках використовують середні значення тривалості витікання  води і молока.

Паралельно проводять  вимірювання густини досліджуваного молока (з методикою визначення щільності молока можна ознайомитися в роботі «Визначення щільності молока (за допомогою ареометра)», ). Після закінчення роботи віскозиметр ретельно обполіскують дистильованою водою, промивають хромовою сумішшю, знову обполіскують дистильованою водою і висушують у сушильній шафі.

Розрахунок відносної  в'язкості досліджуваного молока проводять  за формулою, виведеною на підставі формули Ж. Пуазейля:

де η_м - в'язкість досліджуваного молока при 20 ° С, Па∙с;

η_в - в'язкість води при 20 ° С, Па∙с (п., = 1,005∙ 10^-3 Па∙ с);

ρ_м і ρ_в - відповідно щільність досліджуваного молока і води при 20°С, кг/м³ (р, = 998,2 кг/м³);

t_м і t_в-тривалість витікання відповідно досліджуваного молока і води з капіляра одного і того ж віскозиметра, с.

Розділ 3 Фізико-хімічні методи дослідження, молочних продуктів

3.1 Спектрометричний метод.

Метод аналізу, заснований на вимірі поглинання світла пофарбованими розчинами у видимій частині спектру за допомогою фотоелементів.

Метод заснований на визначенні величини оптичної щільності жиру, виділеного з продукту, методом спектрометрії і надалі розрахунковим визначенням масової частки молочного жиру в діапазоні від 10% до 100%.

Перед відбором проб молока з молокохранітельний ємностей (ванна, танк) і автоцистерн молоко перемішують механічним шляхом втіченіе з-4 хв. не допускаючи сильного спінювання та переливання через край і домагаючись повної його однорідності. перед відбором проб молока з фляг молоко перемішують колотівками, перемішуючи її вгору і вниз 8-10 разів. Колотівка повинна мати ручку довжини, щоб при зануренні лутовки до дна частина ручки залишалася не занурена.

З молока, виробленого в автомобільних цистернах, проби відбирають кухлем, або металевою трубкою з кожної секції цистерни окремо в чистий і вимиту досліджуєним молоком посудину.

Після перемішування молока в флягах виробляють відбір проб металічною трубкою, занурюючи її до дна фляги з такою швидкістю, щоб молоко надходило в трубку одночасно з її зануренням. Проби молока переносять з кожного контрольованого місця в чистий та вимитий досліджуєним молоком сосуд і звідти після переміщення виділяють середній зразок об'ємом 500 сантиметрів кубічних.

Від молока, розфасованого в пляшки або пакети, в якості середньої проби відбирають наступну кількість одиниць фасування:

1. 2 – до 100 ящиків;
2. 3 – от 100 до 200 ящиків;
3. 4 – от 200 до 500 ящиків;
4. 5 – от 500 до 1000 ящиків.

Молоко кожної відібраної одиниці фасування досліджують окремо.

Середню пробу молока, предназначену для визначення Фізико-хімічних органолептичних показань, після переміщування доводять до температури (20 ± 2) ° С.