Фізико-хімічне дослідження показників якості кави натуральної
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО - ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Кафедра товарознавства та експертизи якості товарів
КУРСОВА РОБОТА
З теми: «Фізико-хімічне дослідження показників якості кави натуральної»
Студентки групи ТМ-11 1 курсу факультету торгівлі, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу |
Деревянко Т. М.
Науковий керівник
доцент кафедри товарознавства
та експертизи якості товарів, к.х.н. Т. О. Чорна
Харків – 2012
АНОТАЦІЯ
Курсова робота містить загальну інформацію про хімічний склад кави, історію відкриття та вплив кави на життєдіяльність людини. В каві містить приблизно дві тисячі хімічних речовин. Тому людині важливо знати, що кава багата, білковими речовинами, амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, які позитивно впливають на організм людини.
В ході фізико-хімічного дослідження було встановлено, що більшість зразків відповідають вимогам стандарту. Найбільш близькі показники до стандарту має кава країни Maragadzhip of Nicaragua.
АНОТАЦИЯ
Курсовая работа содержит общую информацию о химическом составе кофе, истории открытия и влиянии кофе, на жизнедеятельность человека. В кофе содержит приблизительно две тысячи химических веществ. Поэтому человеку важно знать, что кофе богат, белковыми веществами, аминокислотами, а также минеральными и другими биологически ценными веществами, которые положительно влияют на организм человека.
В ходе физико-химического
исследования было установлено,
ANOTACIYA
A term paper contains general information about chemical composition of coffee, opening history and influence of coffee, on the vital functions of man. In coffee contains approximately two thousand chemical matters. It is Therefore important to know a man, that coffee is rich, by albuminous matters, amino acid, and also mineral et al biologically valuable by matters which positively influence on the organism of man.
It was set during physical and chemical research, that most standards answer the requirements of standard. To the standard coffee of country of Maragadzhip of of of Nicaragua has the most near indexes.
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ
КЛЮЧОВІ СЛОВА. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
- Історія кави………………………………………………………….…..
.7 - Класифікація кави. Різновиди та помологічні сорти кави…………..14
- Приготування кави……………………………………………………..17
- Роль кави в життєдіяльності людини………………………………....20
- Хімічний склад кави ………………………………………….………..23
- Кавові напої……………………………………………………………..
26
1.7 Умови зберігання………………………………………………..
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Аналіз ринку кави натуральної в Україні…………………………......31
2.2 Маркетингові дослідження стану ринку
кави та кавових напоїв в Україні……………………………………………………………
2.3 Аналіз асортименту кави, що реалізуються в торговій мережі
м. Харкова……………………………………………………………
2.4 Організація, об’єкти,
предмети та методи дослідження
2.4.1 Оцінка якості за результатами
органолептичної експертизи…….
2.4.2 Оцінка якості за результатами фізико-хімічної експертизи……...44
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток А
Дотаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
КЛЮЧОВІ СЛОВА, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Арабіка, Робуста, Ліберіка, хімічний склад, споживчі якості, фізико
-хімічні показники, якість, кава, смак, дубильний.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДСТУ – Державний стандарт України;
ТМ – торгова марка;
ОСТ – галузевий стандарт;
ТУ – технічні умови;
США – Сполучені Штати Америки;
СНД – співдружність незалежних держав;
ВСТУП
Кава (пол. Kawa — назва провінції Каффа у Ефіопії) — напій, що його виготовляють зі смажених плодів (бобів) кавового дерева. Стародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною на Землі після води. Споживання кави вже давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох. Містить у своєму складі кофеїн.
Широке поширення кави пояснюється тим, що вона володіє високими смаковими якостями і благотворно впливає на організм людини. Кава належить до тих небагатьох культур, які визначали собою цілі епохи в економічному розвитку таких країн, як Бразилія, Колумбія, Ефіопія, Йемен, Гвінея і ряд інших. Сьогодні кава і кавові напої вживають практично у всіх куточках земної кулі, від Лондона до Сіднею і Токіо. Каву вирощують приблизно в 80 країнах: Південна і Центральна Америка, на узбережжі Карибського моря, в Африці і Азії. Найбільші країни постачальники кави – Бразилія і Колумбія, третє місце займає Індонезія.
Вирощування кави дуже трудомісткий процес. У всьому світі близько 25 млн. людей заробляють на життя тим, що вирощують або обробляють каву. Залежно від соціально-економічних умов країни вирощування і обробка кави головним чином здійснюється в невеликих господарствах, кооперативах, на середніх і крупних плантаціях.
Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини. Технологічні режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях.
Зараз каву вживає майже кожен, отже великого значення набуває оцінка її якості. Так як, ринок кави в Україні дуже різноманітний дуже часто спостерігається фальсифікація кави, тому фізико-хімічне дослідження є актуальним на сьогодні.
Завдання курсової роботи :
- Ознайомитися з хімічним складом і харчовою цінністю кави;
- Вивчити чинники, що формують якість кави, а також процеси, що відбуваються при зберіганні;
- Вивчити ринок кави і споживчі переваги;
- Провести експертизу якості кави;
РОЗДІЛ 1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
- Історія кави
Існує багато легенд і версій відкриття людьми кави як напою, але майже всі вони називають батьківщиною кави Ефіопію. Ще до 1 ст. РХ мешканці провінції Каффа знали про властивості ягід кавового дерева надавати сил і бадьорості. Щоправда, у той час кавові боби не заварювали, а споживали загорнутими у тваринний жир. Такі енергетичні «палички» були чи не єдиним джерелом харчування під час довгих та виснажливих походів у пустелі.
Близько 1 ст. РХ араби через Ємен привезли кавове дерево і почали його вирощувати на своїх землях. Саме араби почали заварювати кавові зерна у окропі і пити цей напій (за іншими версіями це почали робити турки). З арабських країн і прийшло до нас слово кава, арабською qahwa, буквально «те, що позбавляє сну».
У єгипетських кав'ярнях розповідали арабську легенду про те, що першим на дерева з червоними ягодами звернув увагу ефіопський пастух Калдім. Він відмітив, що його кози, з'ївши їх плоди, стають незвичайно бадьорими. Пастух, вирішивши пізнати цей магічний ефект експериментальним шляхом, зібрав ягоди і замочив їх у воді. На смак напій виявився огидним.
Роздосадуваний Калдім кинув вітки з ягодами в багаття, і через деякий час відчув незвичайний, дурманний аромат. Пастух розворушив багаття і зібрав тліючі зерна, потім знову залив їх водою і залишив настоюватися. Спробувавши напій, що через деякий час вийшов, він, до свого здивування, виявив, що смак його став гірким і терпким, але досить приємним, а незабаром відчув незвичайну бадьорість, що зберігалася протягом доби.
Калдім розповів про
цей незвичайний випадок
Приблизно в 1650 році мусульманин на ім’я Баба Будан зміг дістати сім зелених кавових зерен і таємно вивезти в район Чікмагалхур в південній Індії. З цих зернин виросли чудові кавові дерева, які поклали початок отриманню кави в цій країні.
1690 році голанці заволоділи зернами в Індії та до кінця століття заснували кавові плантації на островах Ява та Суматра. Через декілька років вони перетворилися в головного постачальника кави в Європу, насамперед дякуючи зусиллям Голанські Ост-Індійській компанії, а порт Амстердам став одним з найважливіших центрів світової кавової торгівлі.
В Європу кава потрапила
у XV ст., але вживалася лише як лікувальний
засіб і коштувала дуже дорого.
Одного разу французький король Людовик
XIV отримав в подарунок з
Через кілька років від цього дерева відбулися цілі плантації не тільки на Мартініці, а й на Гваделупі і Сан-Домінго [2].
В Південну Африку на плантації кавові дерева були привезені з Ефіопії. Капітана де Кліє призначили губернатором Гваделупи, а після смерті поставили йому пам'ятник у подяку за розведення кави, яка збагатила французькі острови [1].
З капітана де Кліе взяли приклад інші французи. Їм вдалося, незважаючи на загрозу смертної кари, вивезти потай від голландців з Сурінаму зерна кави і посіяти їх в Кайенні, а одне дерево перевезти в Гвіану.
Про каву в Європі вперше дізналися від італійського лікаря Просперо Альпіні, який супроводжував венеціанське посольство в Єгипет і привіз звідти в 1591 році розповіді про каву [3]. Він же дав перший опис кави як медичного засобу: "В одному з єгипетських садів бачив я дерево, що приносить насіння, усім тут відомі і вельми поширені: з них араби і єгиптяни готують улюблений свій напій, який всі п'ють замість вина і в готелях продають так само, як у нас вино, а називають його «Кофа». Насіння його привозять із щасливої Аравії. Деревце схоже на бересклет, але тільки листя товщі, жорсткіші і вічно зелені. Настій п'ють для зміцнення шлунка, для збудження травлення, від завалів і пухлин печінки та селезінки ".
Спочатку лікарі повстали проти «турецького напою», проти «жахливої пристрасті, тиранічної звички» пити каву. Вони стверджували, хто кава скорочує життя. Вони наводили приклади, що французький міністр Коблер нібито спалив собі шлунок, вживаючи каву при нічній роботі, що одна принцеса померла від кави, яка викликала у шлунку сто наривів, що у фламандського губернатора від кави утворився рак на руці і т. п. [1].
Перша в Європі кав'ярня відкрилась в Італії у 1645 році, у Франції в 1657. Першу кав'ярню у Лондоні в 1652 році відкрив один грек[1]. Ця кав'ярня під назвою «Віргонія» збереглася досі [1]. Англійцям дуже сподобалась кава, і через кілька років в Лондоні налічувалося вже три тисячі кав'ярень. У 1715 було Лондоні більше 3000 кав'ярень [4]. Кав'ярні стали свого роду громадськими установами. Чоловіки різних професій або політичних партій відвідували певні кав'ярні. Наприклад, партія вігів мала свій клуб в кондитерській Кит-Кет (Крістофера Кета) [1]. Люди, які шукали якусь людину, питали не адресу цієї людини, а яку він відвідує кав'ярню: «Віль», «Баттон», «Байта» або «Грецьку», особливо відомі в кінці XVII століття. У кав'ярнях дізнавалися останні новини (тоді газет не було), обговорювали питання політики, літератури, мистецтва [4]. Там давали поради лікарі, адвокати, укладалися торговельні угоди. Жінки в кав'ярні не ходили [1].
Широке поширення кави як популярного в Європі напою почалось у Відні з 1683 і пов'язане з ім'ям українського шляхтича та козака Юрія-Франца Кульчицького. Під час облоги турками Відня у 1683 він, перевдягнувшись у турецький одяг, проніс листа про допомогу місту, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з турецького обозу. Перебуваючи в Туреччині, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків європейців — почав додавати до кави цукор. Так з’явилася знаменита кава по-віденськи. Згодом Юрій Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав’ярню, де продавав порцію кави по крейцеру за філіжанку. За деякий час напій набув великої популярності серед віденців. Згодом, за сприяння підприємливого українця, в багатьох куточках міста почали діяти схожі заклади, а Ю. Кульчицький очолив цех продавців кави.
У XVIII ст. прусський король Фрідріх II, прагнучи збільшити казну на нові війни, обклав споживання модного кавового напою високим митом. Але кава надходила з-за кордону в невеликих кількостях і давала надто малий дохід. Втоді Фрідріх найсуворіше наказав вченим віднайти натуральній каві замінник (ерзац). 1790 року з’явилась кава з цикорію, а перед тим — напої з жолудів, ячменю, жита та інших рослин (з смажених коренів кульбаби). Спершу ці рослини застосовували для фальсифікації напою з натуральної кави, потім їх почали рекомендувати особам, котрим «натуральна кава протипоказана за станом здоров’я».
Кращу каву з усієї Аравії звозили в порт Мокка, звідки її розвозили на кораблях по всьому світу [1].
Згодом, відомий композитор Йоганн Себастьян Бах (1685-1750) написав "Кавову кантату".
Станом на 1964 рік Бразилія - найбільший виробник кави на світовому ринку. Щоб затримати падіння цін на каву, нерідко знищують до 65 відсотків урожаю кави [1].
Кава в Росії:
Широке розповсюдження в Росії кава отримала дійсно в епоху правління Петра I. Перший російський імператор, як відомо, приохотився до кави під час поїздки до Голландії. Повернувшись, він видав указ, приписуючи подавати каву на своїх асамблеях.
Перший кавовий будинок в Росії був відкритий в 1740 році при Ганні Іоанновні. Імператриця прославилася як велика прихильниця кави, і кожен ранок їй в ліжко подавали чашку цього гарячого міцного напою. Мабуть, ще сильнішою любов'ю до кави відрізнилася Катерина II, причому її пристрасті в цій області були досить своєрідні. Щоб зварити всього лише п'ять чашок, придворні кухарі використовували 400 г мелених зерен; менш міцну вона просто не визнавала. Зате після цього вона весь день була бадьорою і активною. Можливо, саме в каві полягає секрет її невичерпної енергії?
Одного разу з доповіддю
до Катерини II прийшов її секретар Яків
Козьмін. На вулиці був лютий мороз
і у нього від холоду зуб
на зуб не попадав. Імператриця пошкодувала секрет
Сказати, що спочатку російський народ відносився до кави з недовір'ям - означає нічого не сказати. Найпоширенішою була думка, що напій даний самим дияволом. У народному лексиконі існували приказки ніби: "Чай проклятий на трьох соборах, а кава на семи", "Хто п'є чай, зневіряється від Бога, хто п'є каву - накладає прокляття на Христа". Природу подібних чуток пояснити досить-таки просто. Причиною їх сталі реформи Петра I. Російському народу прийшлися не до смаку європейські нововведення, що активно упроваджуються імператором в звичний багатовіковий устрій. Тому недивно, що темні неосвічені люди вважали Петра I антихристом. Само собою зрозуміло, що і улюблений напій імператора не міг бути добре прийнятий в народі.
Неприязнь до кави збереглася аж до війни 1812 р., проте після неї напій став дуже популярним. Російські війська, звільняючи Європу від французів, побачили, що там простий народ з великим задоволенням п'є каву. Саме після повернення наших військ на батьківщину кава почала завойовувати популярність. Її сталі подавати на світських прийомах і балах. Повсюдно відкривалися кав'ярні, а в деяких містах з'явилися суспільства, сприяючі розповсюдженню цього напою. У Москві і Петербурзі в кругах художників, літераторів і театралів стало модним збиратися в кафе і за чашкою гарячої кави обговорювати злободенні теми. В кінці XVIII століття статті, що вихваляють каву, з'явилися у відомих виданнях, таких, как "Экономический магазин" и "Всеобщее и полное домоводство".
Російські люди далеко не відразу опанували правильний спосіб приготування напою. Деякий час, наприклад, було прийнято одну і ту ж мелену кавову масу варити кілька разів, оскільки люди думали, що напій отриманий з повторно звареної кавової гущі, смачніше, ніж сама кава. Проте ця помилка була незабаром забута [33].
У XIX столітті каву пили вже в кожному будинку, причому не по одному разу на день. Жіноча прислуга, поступаючи на роботу, обумовлювала так зване "кофейное довольство", що включає фунт кавового зерна в місяць.
Важливою подією в російській кавовій історії було те, що відкрилася весною 1884 року в Петербурзі міжнародна виставка садівництва, де каві було приділено особливе місце. Бразильські фермери представили увазі наших співвітчизників близько 1000 сортів, за що і були винагородженні почесним дипломом Російського суспільства садівництва і городництва.
На початку XX століття, не дивлячись на величезну популярність, кава була дуже дорогим продуктом і була символом розкошу і багатства. Її могли собі дозволити тільки дуже багаті люди. Після Великої Жовтневої Революції про каву майже забули. Але в 40-і роки XX сторіччя вона почала повертатися в будинки громадян Радянського Союзу. У радянські часи кава як і раніше залишалася дефіцитом. У магазинах її можна було купити тільки напередодні великих свят, вистоявши перед цим величезну чергу.
В цьому історичному пункті, розглянуто історія кави для різних країн, але суть одна, потрапляючи до будь-якої держави, цей напій стає з кожним роком все популярнішим та завойовує уподобання людей, що навіть деякі не уявляють свого ранку без чашки кави.
В Україні знали і пили каву принаймні у XVII—XVIII сторіччях. Із записок генерального підскарбія Андрія Марковича пізнаємо кухню козацької старшини: "На столі в час бенкету не знати, чого було більше — свого чи чужостороннього. Домашнє господарство доставляло м'ясо, ковбаси, гусей, качок і всяку «дробину», сир, сметану, рибу, дичину, сушені яблука, дулі та сливки, повидло, горіхи приливані й смажені, варення всяке й напої. Все те приготовляли вдома. Але не менше смаковинок привозили купці з різних сторін: цукор у головах, цукор льодовий, помаранчову шкірку, цитрини, мигдаль, родзинки, імбир, гвоздику, чай, каву, кав'яр, лососі, осетрину, сьомгу й усяку іншу рибу, вина, чужосторонні горілки та наливки" [17].
Є однак всі підстави вважати, що з огляду на давні стосунки України і Туреччини, козаки мали куштувати каву майже одночасно з турками.
Перша кав'ярня в Україні, як вважається, відкрилася у Львові 1871 року.
- Класифікація кави. Різновиди та помологічні сорти кави
Кавове дерево налічує до 30 видів, з яких тільки три культивують у промислових масштабах:
- Аравійська (арабіка) сорт кави представляє 75 % всесвітньої продукції та надає маленькі, плоскі та подовжені плоди мідно-зеленого кольору. З неї ми отримуємо повноцінний напій з інтенсивним ароматом та насиченим смаком.
Найвідоміші різновиди: Moka, Columbia, Costarica, Guatemala, Maragogipe. Сорт кави, виготовленої в Бразилії, має назву «бразильської». Ця країна все ще залишається головним виробником кави. При цьому кава, виготовлена на Півдні та в центрі Америки та на близьких островах (Гаїті, Санто-Домінґо), визнана «м'якою».
- Робуста - кава (Coffea canephora, Coffea robusta) — вид рослин роду кави. В абіогенезі ця рослина, стійка проти паразитів, швидко розвивається і може легко перевищити метрову висоту. Плоди нерівні та округлі, колір зерен може змінюватися від бежевого до сіро-зеленого. На робусту припадає 25% світової продукції кави. Вона розповсюджена в Азії, Африці та Індонезії. З неї ми отримуємо м’якіший напій, спроможний зберегти типовий аромат свого місцевого походження. Така кава містить більше кофеїну.
Робуста має багато різновидів, а тому якість кави цього виду вар'їрує в значних межах — від "низької" до "хорошої".
- Ліберійська (Ліберіка) - відрізняється дуже низькими урожаями, великою примхливістю і відсутністю попиту. Ліберійська кава родом із Західної Африки. В даний час цей вигляд вирощують майже всі країни африканського континенту, а також Шрі-Ланка, Індонезія, Філіппіни та інші. Якість плодів ліберіки не найвища, тому такий сорт кави використовують рідко. В основному ліберіку використовують для створення різних сумішей.
Ліберійська кавова зернина за зовнішніми ознаками схожа за аравійською, але дає настій кави більш грубий, з більш різкими смаковими й ароматичними властивостями [23].
В насадженнях
окремих країн переважають
Помологічні сорти аравійського кавового дерева складають майже 90% всіх насаджень.
Плід кави — ягода червоного кольору з різними відтінками кулеподібної або овальної форми, що нагадує вишню і має під шкіркою сочну солодку м'якоть. У м'якоті плодів знаходяться дві зернини, розмішені одна до одної плоскими боками. Інколи в плодах розвивається замість двох зернин одна велика, що має назву "перл-кава". її цінують значно вище за звичайну. Кожна зернина вкрита жовтуватою рогоподібною пергаментною оболонкою, під якою є ще тонка оболонка, яка зветься "ребристою". Залежно від помологічного сорту колір зерен може бути жовто-сірим, зелено-сірим, синьо-сірим. Довжина зернина коливається від 6 до 15 мм, її ширина — від 5 до 10, а товщина — від 3 до 6 мм [24].
Плоди кави збирають до трьох разів за рік з досягненням ними необхідної зрілості, яка збігається з розвитком максимальної величини зернини. Врожайність одного дерева досягає 10 кг (до З кг сирих зернин).
Всі сорти кави, що експортуються на світовий ринок, можна розподілити на три групи: американські, азійські, африканські.
Кожний сорт кави носить назву місцевості, країни чи порту, через який відбувається його експортування в інші країни.
Американські сорти кави складають майже 70% від світового експорту.
До групи цих сортів відносяться бразильський, колумбійський, гватемальський, мексиканський, кубинський, коста-рікський, сальвадорський, болівійський і кава з о. Мартиніка.
Бразильська кава за назвами портів, через які вона вивозиться, поділяється на Сантос, Ріо, Мінас, Парана, Вікторія, Бахіа. Широко відомий сорт Сантос, який має декілька різновидів, серед яких найбільш цінним с Бурбон Сантос з маленькими зернинами від світло-солом'яного до темно-зеленого кольору. Виготовлений з нього напій характеризується досить приємним смаком і ароматом.
Сорт Ріо має грубу гостроту і запах лікарських рослин через наявність значної кількості йоду в ґрунті, на якому його вирощують.
Необхідно зазначити, що
на світовому ринку сорти
Колумбійські і венесуельські сорти кави мають зернини різної величини від світло-зеленого до темно-зеленого забарвлення. Вищі сорти цієї кави оцінюються як кращі в світі і значно перевершують за якістю бразильський сорт Сантос. Вони дають міцний, екстрактивний настій з приємним кислуватим смаком і сильним, тонким, кавовим ароматом. До кращих сортів колумбійських кавових зернин можна віднести сорти Медельїн, Арменія і Манікалес.
Кава південної частини
Одним з кращих є аравійський — кава Мокко. Кавові зерна цього сорту, вирощені в гірській місцевості Ємену, неправильної яйцеподібної форми, дрібні і дуже тверді. Забарвлення їх коливається від блідо-жовтого до сіро-зеленого кольору. Напій, виготовлений з Мокко, відрізняється (відзначається) високою екстрактивністю, ніжним винним ароматом і м'яким приємним смаком. Цей вид кави дуже рідко завозиться на європейський ринок.
Кращими сортами індійської кави вважаються Малабар, Леслабор, Мадрас, Робуста. Зерна цієї кави різноманітного кольору синьо-зеленуватого з різними відтінками. Настій вищих за якістю сортів характеризується густим забарвленням, високою екстрактивністю і сильним ароматом.
Індонезійські сорти кави відносяться до середніх за якістю. Найбільш розповсюдженими сортами є Паданг, Анкола, Айєр-банджі і Робуста. Зернини у них, як правило, порівняно значних розмірів, мають забарвлення від світло-жовтого до темно - синього. Настій смаженої зернини кави гідний, високо екстрактивний, з достатньо ніжним смаком і ароматом.
Африканські сорти кави використовуються
переважно для місцевого
Найбільш відомий сорт кави Харарі, який має високі смакові й ароматичні властивості. За органолептичними показниками він досить близький до аравійського сорту Мокко.