Газоснабжение микрорайона города. 4

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Газопостачання - це складний комплекс технічних пристроїв з видобутку природного або виробництва штучного газу, зберігання, передачі і розподілу його для використання в якості хімічної сировини і палива промисловими, сільськогосподарськими та побутовими споживачами. У 2012 р. загальний видобуток природного газу в нашій державі становив 20,1 млрд. м3, отримано від РФ-35 млрд м3. На 2012 рік в Україні газифіковано 83% міст та 65% сільського господарства.         При розробці даного курсового проекту необхідно розрахувати двоступеневу систему газопостачання для населеного пункту в якому присутні промислові підприємства, малі комунально-побутові підприємства, централізоване опалення та гаряче водопостачання, індивідуальні споживачі газу.              Для цього нам потрібно визначити загальну потребу в газі і розрахувати мережі високого (середнього) та низького тиску газопостачання, та систему дворового газопостачання житлового будинку. Витрати газу знаходять окремо для кожної категорії споживачів на комунально-побутові і санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будівель.         Споживання газу в населеному пункті залежить в основному від кількості мешканців, ступеню благоустрою житла, кліматичних умов.     Всі ці розрахунки необхідно проводити згідно вимог нормативних документів та методики розрахунку.

 

1. Вихідні дані

Район забудови – м.Харків.

Поверховість забудови  - 1, 4, 5, 8

Джерело газопостачання - Шебелинське

Qнр= 8150 ккал/нм

Кількість кварталів – 55

ГРС розташовано на північ, на відстані 500 м

Зосереджені споживачі:

• районна опалювальна котельня (РОК)
• хлібозавод (ХЗ)
• банно – пральний комбінат (БПК)
• лікарняне містечко (ЛМ)
• готельний комплекс (ГК)
• промислові підприємства (ПП)
• газорегуляторний пункт (ГРП)

Масштаб 1:5000

 

2. Обчислювальні площі житлового фонду

 

При знаходжені кількості мешканців у зонах забудови змішаної у відповідності з ДБН 360-92*  пріоритет віддається поверховості, яка частіше за інші зустрічається за площею.

ДБН 360-92*  «Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений.»

Кількість жителів для кварталів поверховістю 4, 6,8 знаходиться за формулою:

n=F*S/f (чол.)

F – щільність житлового фонду, м²/га

S – площа кварталу, га

f – норма загальної житлової площі на 1 мешканця, м²/чел

F4 = 2600м²/га

F5 = 3000м²/га

F8 = 3700м²/га

f = 25 м²/чел

Кількість жителів садібної одноповерхової етажної забудови розраховується за формулою:

 n=n`*S/f `

n` - середня кількість жителів, що проживають на одній садибі (4-6)

f ` - середня площа однієї ділянки або садиби (10-12соток)

 

 

 

 

 

 

 

 

Дані заносимо до таблиці :

 

№ кварталу	Площа кварталу S, Га	Щільність житлового фонду	Кількість жителів у кварталі   n, люд
1	2	3	4
Одноповерхова зона забудови
1	4,20		191
2	4,55		207
3	5,75		262
4	3,07		140
5	2,77		126
6	2,77		126
7	5,03		229
8	5,67		258
9	6,75		307
10	3,38		154
11	3,05		139
12	3,05		139
13	2,47		113
19	4,55		207
27	4,55		207
Всього			2805
Чотирьохповерхова зона забудови
14	2,70	2600	281
15	4,87	2600	507
16	1,65	2600	172
17	1,49	2600	155
18	1,49	2600	155
20	0,53	2600	56
21	2,52	2600	263
22	2,35	2600	245
23	2,64	2600	275
24	2,74	2600	285
25	2,65	2600	276
26	2,65	2600	276
Всього			2946
П'ятиповерхова зона забудови
28	2,98	3000	358
1	2	3	4
29	4,55	3000	546
30	0,78	3000	94
31	1,21	3000	146
32	2,65	3000	318
33	3,02	3000	363
34	2,76	3000	332
35	2,76	3000	332
38	1,90	3000	228
39	3,23	3000	388
40	2,80	3000	336
41	2,57	3000	311
42	2,57	3000	311
Всього			4067
Восьмиповерхова зона забудови
36	4,06	3700	601
37	4,95	3700	733
43	1,37	3700	203
44	2,95	3700	437
45	2,56	3700	379
46	3,08	3700	456
47	2,80	3700	415
48	2,80	3700	415
49	4,06	3700	601
50	5,22	3700	773
51	2,95	3700	437
52	2,56	3700	378
53	2,95	3700	437
54	3,08	3700	456
55	3,08	3700	456
Всього			7177
Кількість жителів у місті			16995

 

 

 

 

3. Визначення годинних витрат газу рівномірно – розподіленими споживачами

 

Споживання газу споживачами має значну добову та годинну нерівномірність, тому воно обчислюється за укрупненими показниками.

При з'ясуванні вида газоспоживання необхідно враховувати сортамент приборів, обладнання дрібних комунально – побутових споживачів. Річну норму витрат тепла для житла та підприємств комунально – побутового обслуговування знаходимо по ДБН

№ з/п	Вид споживання газу	Одиниці виміру	Норма витрат		К-сть мешканців, n	Річні витрати газу  Vр,  м3/рік	К	Годинні витрати газу Vр,  м3/год
			тепла  q×103,  ккал/рік	газу  V,  м3 /рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Одноповерхова зона забудови
1	ПГ+ГК+К	1 чол	1900	233,1	2805	653926,4	0,0004878	319,0
2	Приготування корім для тварин	1 лошадь	405	49,7	710	35282,2	0,0004878	17,2
		1 корова	2000	245,4	710	174233,1	0,0004878	85,0
		1 свиння	1000	122,7	71	8711,7	0,0004878	4,2
						959368,7		468,0
	Чотирьохповерхова зона забудови
1	ПГ+ГК	1 чол	1100	135,0	2946	397619,6	0,0004762	189,3
						437381,6		208,3
П'ятиповерхова зона забудови
1	ПГ+ГК	1 чол	1100	135,0	4067	548920,2	0,0004762	261,4
						603812,3		287,5
Восьмиповерхова зона забудови
1	ПГ	1 чол	660	81,0	7177	581204,9	0,0004545	264,2
						639325,4		290,6
					Всього	2639888,0	Всього	1254,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Обчислення годинних витрат газу рівномірно – розподіленими споживачами

 

Годинні витрати газу рівномірно – розподіленими споживачами:

 

Vззчас – годинні витрати газу на зону забудови

nквмеш – кількість мешканців кварталу

nззмеш – кількість мешканців зони забудови

 

Nкв	nкв, люд	Vкв, м3/год		П'ятиповерхова зона
Одноповерхова зона				28	358	26,42
1	191	14,10		29	546	40,30
2	207	15,28		30	94	6,94
3	262	19,34		31	146	10,78
4	140	10,33		32	318	23,47
5	126	9,30		33	363	26,79
6	126	9,30		34	332	24,50
7	229	16,90		35	332	24,50
8	258	19,04		38	228	16,83
9	307	22,66		39	388	28,64
10	154	11,37		40	336	24,80
11	139	10,26		41	311	22,95
12	139	10,26		42	311	22,95
13	113	8,34		Всього		299,89
19	207	15,28		Восьмиповерхова зона
27	207	15,28		36	601	44,36
Всього		207,04		37	733	54,10
Чотирьохповерхова зона				43	203	14,98
14	281	20,74		44	437	32,25
15	507	37,42		45	379	27,97
16	172	12,70		46	456	33,66
17	155	11,44		47	415	30,63
18	155	11,44		48	415	30,63
20	56	4,13		49	601	44,36
21	263	19,41		50	773	57,06
22	245	18,08		51	437	32,25
23	275	20,30		52	378	27,90
24	285	21,04		53	437	32,25
25	276	20,37		54	456	33,66
26	276	20,37		55	456	33,66
Всього		217,44		Всього		529,73

 

5. Обчислення годинних витрат газу РОК (районна опалювальна котельня)

 

Годинна витрата газу РОК залежить від максимальних витрат тепла на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання і обчислюється за формулою:

, м3/год

η = 0,8 ККД котельної установки

QНР = 8150 ккал/м3

Qо, Qв, Qг.в. – розрахункові витрати  тепла на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання. [ккал/ год]

Qо, Qв, Qг.в. – за проектом для кожної будівлі окремо. При відсутності проектів навантаження знаходимо за средніми питомими характеристиками.

 

Витрати тепла на опалення визначаються за укрупненими показниками :

з, ккал/год

q0 – питома теплова характеристика будівель, що залежить від етажності забудови, ккал/м³×год׺С

q0 (4) = 0,4 ккал/(м3*год* оС)

q0 (5) = 0,35 ккал/(м3*год* оС)

q0 (8) = 0,3 ккал/(м3*год* оС)

tНО = -23оС → a = 0,9

tВН = +18оС

V – об'єм житлових опалювальних будівель та споруд, м³

V = n * f * k, м3

n – кількість жителів у зонах.

f – 25м²/год, норма житлової площі

k – коефіцієнт будівельної кубатури = 6,0

V (4) = 2946 * 25 * 6 = 441900 м3

V (5) = 4067 * 25 * 6 = 610050 м3

V (8) = 7177 * 25 * 6 = 1076550 м3

Qo(4) = 0,9 * 0,4 * (18 – (-23)) * 441900 = 6522444 ккал/год

Qo(8) = 0,9 * 0,35 * (18 – (-23)) * 610050 = 7878796 ккал/год

Qo(8) = 0,9 * 0,3 * (18 – (-23)) * 1076550 = 11656740 ккал/год

∑Qo = 6522444 + 11656740+7878796 = 26027980 ккал/час

 

Витрати тепла на вентиляцію в громадських будівлях визначається :

 

qв = 0,2 питома вентиляційна характеристика суспільних та громадських будівель.

V (4) = 2946 *0,5* 8 * 6 = 70704 м3

V (5) = 4067 *0,5* 8 * 6 = 97608 м3

V (8) = 7177 * 0,5* 8 * 6 = 172248 м3

Qв(4) = 0,2 * (20 – (-23)) * 70704 = 608055 ккал/год

Qв(5) = 0,2 * (20 – (-23)) * 97608 = 839429 ккал/год

Qв(8) = 0,2 * (20 – (-23)) * 172248 = 1481333 ккал/год

∑Qв = 608055+839429+1481333 = 2928817 ккал/год

 

Розрахунок витрат тепла на потреби централізованого гарячого водопостачання :

 

kд, kг – добовий та годинний коефіцієнти нерівномірності споживання г.в kд = 1,2; kг = 1,8

m – кількість жителів, які використовують центральне гаряче водопостачання

a – норма витрати гарячої води при t = 70 ˚С для житлових будівель, 80 л/добу;

b – норма витрати гарячої води при t = 70 ˚С для житлових та суспільних будівель, 20 л/добу;

tХ.В. = 5оС

Qг.в.(8) = 1,2 * 1,8 * ((7177*80+16995*20*0,5)/24)*(70-5) = 4352985ккал/час

∑Q г.в. = 4352985 ккал/час

VРОК = (26027980 + 2928817 + 4352985) / (8150 * 0,8) = 5108,8 м3/год.

 

6. Обчислення витрат газу на ХЗ, БПК, ЛМ, ГК

 

№ з/п	Вид споживання газу	Одиниці виміру	Норма витрат		К-сть споживачів, m	Річні витрати газу  Vр,  м3/рік	К	Годинні витрати газу Vр,  м3/год
			тепла  q×103,  ккал/рік	газу  V,  м3 /рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Хлібозавод (ХЗ)
1	Випічка хліба
	а) формовий хліб	1т	600	73,62	3722	274012	1/6000		46
	б) подовий хліб	1т	1300	159,51	2482	395902	1/6000		66
	в) конд. вироби	1т	1800	220,86	621	137153	1/6000		23
							Всього		148
Банно-пральний комбінат (БПК)
1	Прання білизни	1 т.с.б.	4500	552,15	612	337815	1/2900		117
2	Дезінфекція	1 т.с.б.	535	65,64	612	40162	1/2900		14
3	Лазня	1 т.с.б.	11	1,35	183546	247731	1/2700		92
							Всього		245
Лікарняне містечко (ЛМ)
1	Лікарня
	а)приготування їжі	1 ліжко	760	93,25	238	22187	1/3000		8
	б) господарчо-побутові потреби	1 ліжко	2200	269,94	238	64227	1/2500		26
	в) прання білизни	1 т.с.б.	4500	552,15	86	47294	1/2900		17
	г) дезінфекція	1 т.с.б.	535	65,64	86	5623	1/2900		2
2	Поліклініка	1відвідування	20	2,45	132561	325303	1/5000		65
							Всього		129,8
Готельний комплекс (ГК)
1	Готель
	а) господарчо-побутові потреби	1 місце	760	93,25	136	12678,48	1/2500		5
	б) прання білизни	1 т.с.б.	4500	552,15	33	18016,79	1/2900		7
	в) дезінфекція	1 т.с.б.	535	65,64	33	2166,258	1/2900		2
2	Ресторан
	а)обід	1 п. м.	1	0,12	652608	80074,60	1/2000		41
	б)сніданок, вечеря	1 п. м.	0,5	0,06	326304	20018,65	1/2000		11
							Всього		72,6
Всього									595

 

 

 

 

7. Визначення  витрати газу на ГРП та визначення  їх кількості.

 

Кількість ГРП визначається в залежності від радіуса дії ГРП (0,5- 1 км), а також від його оптимальної продуктивності (1800- 2000 м3/год)

Кількість ГРП визначається за формулами :

 

n = Vміста/1000 = 1254,1/1000= 2 шт

 

n2 = L*a/(4*R2опт) = 25,05*0,177/4*0,82 = 2 шт

 

     L – загальна довжина газопроводів низького тиску, км

     a – середня довжина кварталу, що газифікується, км

Rопт = 0,5 – 1 км

 

      nсер = (n1 + n2)/2 = (2+2)/2 = 2 шт

 

 

Уточнюємо кількість ГРП по місцевим вимогам і приймаємо для міста 3 ГРП. Намічаємо райони дії ГРП. Для цього ділимо територію забудови на 2 частини. ГРП розміщуємо в центрах кожного з районів. Навантаження кожного ГРП визначаємо, складаючи витрати газу кварталами, які обслуговуються даним ГРП.

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Гідравлічний  розрахунок мережі середнього  тиску.

 

У курсовому проекті прийнята двохступенева система газопостачання: перша ступінь – газопроводи середнього тиску, друга ступінь – газопроводи низького тиску. Газ середнього тиску по газопроводу підводиться до газорегуляторних пунктів, які розташовуються поза кварталом на вільних від забудови майданчиках. Із газорегуляторних пунктів після зниження тиску газ надходить до газоводів низького тиску, з яких через вводи від підводиться до внутрішньодомової мережі. При виборі системи газопостачання враховані такі показники, як надійність, безпечність, технологічність і економічність. Споживачами газу низького тиску в населеному пункті є: всі житлові будинки.            До мережі середнього тиску підключені слідуючи об’єкти: великі промислові підприємства, невеликі комунально-побутові об’єкти і лікарні . Джерелом газопостачання населеного пункту є ГРС, яка розміщена на заході.            Всі зовнішні газопроводи прокладаються підземним способом на глибині не менше 0,9 метра. Відмикаючи пристрої розміщені на вході і виході з ГРП, ГРС, перед споживачами на відгалуженнях, перед житловими будинками.             Тиск на виході із ГРС приймаємо максимально допустимим для середнього тиску Рп=4 атм. Тиск перед кінцевим споживачем Рк=2,5 атм.  Намічаємо направлення руху газу по мережі і визначаємо замикаючу ділянку – це буде ділянка, яка лежить на протилежному кінці кільця відносно ГРС.            Розрахунок кільцевої мережі середнього тиску виконуємо при трьох режимах роботи:

1. Нормальний режим. При цьому режимі роботи газ до споживачів надходить зі  100 % витратою з двох сторін.
2. Аварійний режим І, при якому вважаємо, що пошкоджена і не працює ділянка 1-2 і газ рухається проти часової стрілки. Вважаємо, що пошкоджена гілка кола при аварійному режимі отримає 50% від нормальної потреби в газі, всі інші 100%.
3. Аварійний режим ІІ, при якому вважаємо, що пошкоджена і виключена ділянка 1-13 і газ рухається по колу за часовою стрілкою. Вважаємо, що пошкоджена гілка кола при аварійному режимі отримає 50% від нормальної потреби в газі, останні всі 100%.

 

Кінцевий тиск ділянки розраховуємо за формулою:

,

де Рп – тиск на початку ділянки;

LР – розрахункова довжина ділянки;

;

де L – довжина ділянки за планом;

 

Визначаємо величину по формулі:

Потім по і витратам газу підбираємо діаметри і по ділянках.

 

Всі розрахунки зводимо до таблиці:

 

 

 

 

Нормальний режим
№		Довжина ділянки, км		Vi, м3/год	Dу, мм	Aд, атм2/км	Aд* Lp	Тиск на ділянці, атм
		L	Lp					Рп	Рк
1		2	3	4	5	6	7	8	9
Напрямок ГРС-1-2-3-4-5-ПП
Аср=(Рп2 - Рк2) / ∑Lр =(42-2,52)/2,552=3,82
ГРС-1	0,660		0,726	10665	273х7	2,1	1,52	4,00	3,80
1-2	0,165		0,182	4643	219x6	2,1	0,38	3,80	3,75
2-3	0,315		0,347	3978	219x6	2,1	0,73	3,75	3,66
3-4	0,350		0,385	3830	219x6	2,1	0,81	3,66	3,54
4-5	0,210		0,231	3700	219x6	2,1	0,49	3,54	3,47
5-ПП	0,620		0,682	3700	219x6	2,1	1,43	3,47	3,26
			2,552
Відгалуження
2-ГПР1	0,050		0,055	665	108х4	2,1	0,12	3,8	3,73
Напрямок ГРС-1-9-8-7-6-РОК
Аср=(Рп2 - Рк2) / ∑Lр =(42-2,52)/2,673=3,65
ГРС-1	0,660		0,726	10665	273х7	1,9	1,38	4,00	3,82
1-9	0,345		0,380	6012	219х6	1,9	0,72	3,82	3,73
9-8	0,685		0,754	5767	219х6	1,9	1,43	3,73	3,53
8-7	0,300		0,330	5694	219х6	1,9	0,63	3,53	3,44
7-6	0,170		0,187	5109	219х6	1,9	0,36	3,44	3,39
6-РОК	0,270		0,297	5109	219х6	1,9	0,56	3,39	3,30
			2,673
Відгалудження
7-ГРП2	0,065		0,072	585	89х3	2,1	0,15015	3,44	3,42
Аварійний режим І
№	Довжина ділянки, км			Vi, м3/год	Dу, мм	Aд, атм2/км	Aд* Lp	Тиск на ділянці, атм
	L		Lp					Рп	Рк
1	2		3	4	5	6	7	8	9
Напрямок ГРС-1-9-8-7-6-5-4-3-2-ГРП1
Аср=(Рп2 - Рк2) / ∑Lр =(42-2,52)/3,911=2,49
ГРС-1	0,660		0,726	8334	273х7	1,28	0,93	4,00	3,88
1-9	0,345		0,380	8334	273х7	1,28	0,49	3,88	3,82
9-8	0,685		0,754	8089	273х7	1,28	0,96	3,82	3,69
8-7	0,300		0,330	8016	273х7	1,28	0,42	3,69	3,63
7-6	0,170		0,187	7431	273х7	1,28	0,24	3,63	3,60
6-5	0,470		0,517	2322	159х4,5	1,28	0,66	3,60	3,51
5-4	0,210		0,231	472	89х3	1,28	0,30	3,51	3,46
4-3	0,350		0,385	407	89х3	1,28	0,49	3,46	3,39
3-2	0,315		0,347	333	76х3	1,28	0,44	3,39	3,33
2-ГРП1	0,050		0,055	333	76х3	1,28	0,07	3,33	3,32
			3,911
Відгалудження
6-РОК	0,270		0,297	5019	108х4	2,1	0,62	3,6	3,51
7-ГРП2	0,065		0,072	585	89х3	2,1	0,15	3,63	3,61
5-ПП	0,620		0,682	1850	89х3	2,1	1,43	3,51	3,30
Аварійний режим ІІ
№	Довжина ділянки, км			Vi, м3/год	Dу, мм	Aд, атм2/км	Aд* Lp	Тиск на ділянці, атм
	L		Lp					Рп	Рк
1	2		3	4	5	6	7	8	9
Напрямок ГРС-1-2-3-4-5-6-7-8-9-БПК
Аср=(Рп2 - Рк2) / ∑Lр =(42-2,52)/3,707=2,63
ГРС-1	0,660		0,726	7650	273х7	0,98	0,71	4,00	3,91
1-2	0,165		0,182	7650	273х7	0,98	0,18	3,91	3,89
2-3	0,315		0,347	6985	273х7	0,98	0,34	3,89	3,84
3-4	0,350		0,385	6837	273х7	0,98	0,38	3,84	3,79
4-5	0,210		0,231	6707	273х7	0,98	0,23	3,79	3,76
5-6	0,470		0,517	3007	159х4,5	0,98	0,51	3,76	3,70
6-7	0,170		0,187	452	89х3	0,98	0,18	3,70	3,67
7-8	0,300		0,330	159	89х3	0,98	0,32	3,67	3,63
8-9	0,685		0,754	123	76х3	0,98	0,74	3,63	3,52
9-БПК	0,045		0,050	123	76х3	0,98	0,05	3,52	3,52
			3,707
Відгалудження
6-РОК	0,27		0,30	2510	219х6	0,98	0,29	3,32	3,28
7-ГРП2	0,07		0,07	293	89х3	0,98	0,07	3,38	3,37
5-ПП	0,62		0,68	3700	219х6	0,98	0,67	3,15	3,04
2-ГРП1	0,05		0,06	665	108х4	0,98	0,05	3,15	3,14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Підбір регулятора тиску і вибір типового ГРП .

 

З розрахунку кількість ГРП  в місті дорівнює 2. Для підбору регулятора тиску вибираємо ГРП-1. Кількість кварталів для розрахунку не повинна бути менше 8 шт. Основне обладнання ГРП є регулятор тиску , який підбирається по розрахунковим витратам газу при потрібному перепаді тиску.

Вихідними даними для підбору РТ є витрати газу даним ГРП :

Vгрп-1 = 665 нм³/год.

=3,32 ата

=3,14 ата

=3,73 ата

Р2=1,03 ата.

РТ вибирають по максимальним годинним витратам газу при потрібному перепаді тиску: ΔP=Р1-Р2; Пропускна здатність РТ у відповідності з вимогами ДБН приймається на 15-20% більше максимально розрахункових витрат газу. Пропускна здатність регулятора тиску знаходиться за паспортними даними заводу виробника, одержану експериментальним шляхом.

Так як умови роботи регулятора тиску відрізняються від паспортних, виконуємо перерахунок продуктивності на робочі умови. Перерахунок проводиться за формулами, які вказано у паспортах,або:

Якщо при  - стійкість роботи регулятора, то розрахунок проводимо по формулі: ;      де Vп – пропускна паспортна характеристика; Р2= 1,03 кгс/м2 ; ΔР=Р1-Р2;

γ – густина природного газу 0,73 (кг/нм³);

Якщо при  , то розрахунок проводимо по формулі:

;

Визначаємо відношення тиску : виконуємо розрахунок по формулі:

(нм³/год).

Попередньо приймаємо РДУК2-50 Vп=240 нм3/год. Визначаємо максимальну пропускну здатність регулятору тиску:

Визначаємо межі сталої роботи регулятору тиску:10-80% від Vmax:

;

Отже продуктивність регулятора тиску входить в межі стійкої роботи регулятора тиску РДУК2-50.

 

 

10. Гідравлічний  розрахунок  кільцевої  мережі  низького тиску.

 

Розрахунок виконуємо для району дії ГРП–1 по методиці розрахунку складних кільцевих мереж низького тиску. Складаємо розрахункову схему мережі низького тиску, яка живиться від ГРП-3. Вказуємо номера кварталів,їх поверховість, нумеруємо всі вузли відгалуження мережі зліва направо і зверху вниз. Довжини ділянок підраховуємо по генплану міста з точністю до 5 метрів. Потім визначаємо нульові та еквівалентні витрати газу по ділянкам і заносимо в розрахункову таблицю.

Далі визначаємо розрахункову довжину ділянок Lр для розрахунків нульових витрат газу. Якщо розбір газу на ділянках з мережі розбирається в обидві сторони, але різні зони поверховості, враховують двічі, як односторонній, при розрахунку, як однієї так і другої зони. Якщо розбір газу односторонній, то розрахункову довжину приймаємо рівний половині довжини ділянки по плану, якщо двохсторонній – повній довжині по плану. Питомі витрати газу по місту визначаємо за формулою:

де, - сумарні годинні розрахункові витрати газу всіма рівномірно-розподіленими споживачами, приєднаними до даної мережі з однаковим навантаженням .

  - сумарна довжина мережі, м.

Шляхові витрати газу по ділянкам визначаємо за формулою:

Сума шляхових витрат повинна бути рівна продуктивності ГРП.

Еквівалентні витрати газу – це ті витрати, які дозволяють враховувати при підборі діаметру зміни шляхових витрат по довжині ділянки.

У відповідності з ДБН вони визначаються за формулою:

Показуємо стрілками на схемі направлення руху потоків газу по ділянкам, виходячи із вимоги руху газу по найкоротшим відстаням, починаючи від ГРП до периферії (нульових точок)схеми.

Точки 1, 4, 9, 37, 45 є нульовими точками в яких зустрічаються потоки газу. Ставимо на них насічки, які означають, що крізь ці точки газ (умовно) не проходить, або в яких зустрічаються два або більше потоків.

Транзитними витратами газу називають витрати, які проходять по даній ділянці без розбору для постачання газом прилаштованих до даної ділянки ділянок.

Рух транзитних витрат по відгалуженням від основних направлень уточняємо на розрахунковій схемі так, щоб вирівняти витрати по різним направленням. Далі вираховуємо на розрахунковій схемі транзитні витрати газу по ділянкам, як суму нульових і транзитних витрат ділянок, підключених до кінця розрахованого.

Транзитні витрати газу на ділянці дорівнюють сумі шляхових та транзитних витрат наступних чи прилаштованих ділянок:

Розрахункові витрати газу по ділянках підраховуємо на розрахунковій схемі в відповідності з формулою:

 
Якщо газопровід проходить між кварталами з різною поверховістю, то спочатку знаходимо шляхові та еквівалентні витрати газу, для кожної забудови окремо, як при односторонньому розборі, а потім знаходимо їх суму та помічаємо на схемі.

Якщо газопровід проходить через ділянку кварталу де розбору газу немає, то шляхові та еквівалентні витрати дорівнюють нулю.