Характеристика матеріальних активів підприємства

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

     АЗОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Економіка підприємства»

на тему «Характеристика матеріальних активів підприємства»

Виконав:

студент 303гр.                                                   Тєлькі С. Г.

Науковий керівник:

Ст. Викладач                                                      Чепуренко Н.Г.

                                                        Бердянськ - 2011

Зміст                                                                                                                   2

Вступ                                                                                                                  3                                                                                                

РОЗДІЛ 1                                                                                                         

ХАРАКТЕРИСТИКА І ЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.1 Характеристика матеріальних активів                                  4

1.2 Значення, завдання, джерела аналізу матеріальних активів

підприємства.

РОЗДІЛ 2

2.1 Характеристика ТОВ “ПриватАгро”                                                       19                                                                    

2.2 Аналіз матеріальних активів ТОВ “ПриватАгро”                                  22

2.3 Шляхи ефективного використання матеріальних активів                      25

підприємства  

Висновки та пропозиції                                                                                   27                     

Список використанних джерел                                                                       28     

Вступ

     У даній роботі наведені найбільш загальні та вживані підходи до оцінки матеріальних активів, що використовуються на сучасному етапі в Україні, були зроблені намагання розкрити економічну суть нематеріальних активів, проаналізувати недоліки законодавства України, що регламентує діяльність підприємства у цій сфері.

     Завдання: розглянути характеристику матеріальних активів, визначити значення, завдання, джерела аналізу матеріальних активів підприємства, зробити загальну характеристику підприємства, проаналізувати матеріальні активів ТОВ “ПриватАгро”, та ефективне використання матеріальних активів підприємства.

     Об’єктом курсової роботи є: ТОВ «Приват Агро»

     Залежно від розміщення виробництва і реалізації матеріальних активів мають різний рівень ліквідності. Матеріальні активи постійно перебувають в обігу і від їх структурт залежить питома вага вартості окремих статей оборотніх виробничих фондів. Вивчення основних показників наявності та ефетивності використання їх характерезують величину, потребу, час, термін, кількість, питому вагу власних матеріальних активів, а також відображає час покриття кредиторської заборгованості і середній термін отримання платежу.

     У данній роботі було використано: аналітичний метод, статистичний метод, порівняльний метод, балансовий метод та економіко математичний метод.

     На сучасному етапі розвитку українського суспільства питання матеріальних активів перетворилося на досить суттєве для кожного підприємства та держави.      

   Матеріальні активи почали здійснювати значний вплив на економічну діяльність підприємств, стали її невід’ємною частиною.

     Також матеріальні активи нормують безперервність процесу виробництва. Від правельного встановленого нормативу матеріальних оборотних активів залежить виконання плану виробництва реалізації продукції, плану виробництва реалізації продукції рентабельність і прибуток підприємства.

Зважаючи на вищезазначений перелік складнощів та проблем, які виникають при залученні підприємством матеріальних активів, та звертаючи увагу на досить гарну перспективу ТОВ «Приват Агро», обрана тема є досить актуальною у наш час, час переходу від екстенсивних, ресурсно-виснажуючих методів ведення підприємницької діяльності, до інноваційних технологій, до можливостей заробляти гроші своїм власним розумом.

РОЗДІЛ1.

ХАРАКТЕРИСТИКА І ЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1.1 Характеристика матеріальних активів.

     Матеріальні активи як натурально-речовинна категорія — це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).

     Разом з тим в умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виражаються не лише в натуральній, а й у вартісній формі.

     Економічною категорією, що об'єктивно існує, є оборотні активи. Для з'ясування економічного змісту активів необхідно розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно набирають і змінюють, проходячи через сфери виробництва та обігу, пов'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі.

     Справді, якщо процес виробництва на кожному підприємстві неперервний, то активи, що обслуговують його, у кожний момент перебувають одночасно як у сфері виробництва у вигляді виробничих

запасів, незавершеного виробництва, так і у сфері обігу у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім того, зі сфери виробництва вони переходять у сферу обігу і навпаки, тобто постійно перебувають у русі, проходячи три стадії кругообігу — грошову, товарну та виробничу.

     В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення і змінює лише форми свого руху. У цьому зв'язку К. Маркс писав: "вартість взагалі авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту". Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству у процесі реалізації продукції.

     Отже, матеріальні активи активи як вартісна категорія — це вартість, авансована у кругообіг виробничих оборотних фондів та фондів обігу для забезпечення неперервності процесу виробництва та обігу.

     В економічній літературі існують інші погляди на сутність оборотних активів. Одні економісти трактують їх як "грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу", інші вважають, що оборотні активи — це частина капіталу підприємства, вкладена в його поточні активи, або це кошти, авансовані для створення оборотних виробничих активів та активів обігу.

     Але активи включають як матеріальні, так і грошові ресурси. Тому ототожнювати їх тільки з грошовими коштами економічно не обґрунтовано.

     В організації матеріальних активів слід розрізняти їх склад і структуру.

     Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

     Структура оборотних активів — це співвідношення окремих елементів оборотних активів у їх загальному обсязі.

     У народному господарстві склад і структура оборотних активів різняться й залежать від галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничій сфері, а також у торгівлі найбільшу питому вагу в оборотних активах мають запаси.

     Запаси — це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, а також для споживання у процесі виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.

     У господарській діяльності запаси поділяються на такі види:

     • сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;

      контроль за зберіганням та ефективністю їх використання називається організацією оборотних активів.

     Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:

     • створенні мінімального обсягу оборотних активів, що забезпечує неперервність процесу виробництва та обігу, а також їх ефективне використання;

     • раціональному розміщенні наявних оборотних ак• вироби незавершеного виробництва у вигляді не до кінця оброблених деталей, вузлів, виробів та незавершених технологічних процесів;

     • готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу;

     • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються на підприємстві з метою подальшого продажу;

     • малоцінні та швидкозношувані предмети;

     Склад і структура оборотних активів не є сталими. Вони змінюються як за роками, так і протягом року залежно від зміни характеру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування запасів і витрат.

     Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної бази процесу виробництва, істотно впливають на нього. Якщо виробництво забезпечене достатньою кількістю необхідних елементів оборотних активів, воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому разі використовуються й оборотні активи.

     Діяльність субєктів господарювання зі створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів ,оборотніх фондів і праці.

     Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення їх розширеного відтворення.

     На відміну від основних виробничих активів вони споживаються в одному виробничому циклі, і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленної продукції. Пори цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втоачаючи свою споживну вартіцсть, у речовій формі в продукт праці не входить (наприклад паливо).

     Таким чином, за умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці є, з одного боку, сукупностю матеріальних цінностей, а з другого-втіленням затрат суспільної праці.

     В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних активів. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних активів.

     По-перше, оборотні активи - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

     По-друге,оборотні активи які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі авторитаке саме визначення дають терміну „оборотний капітал”. Дехто вважає, що оборотній капітал – це кошти, що їх вкладено в оборотні активи підприємства і які використовуються або призначаються для використання у виробництві. У зарубіжній економічній літературі певні автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових забов’язань. У такий спосіб дається визначення і власного оборотьного капіталу.

    Узагалі поняття „капітал” виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. Найширше, найзагальніше поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії грошовий капітал розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці.

     Оборотній капітал проходить три стадії кругообороту: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й накопичування необхідних запасів.

     У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов’язані з нею витрати). Виробнича стадія кругоовороту оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації, яка триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансових у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на товарній стадії кругообороту, в одночас є і початковою стадією наступного створення нової вартості.

     Кругообіг оборотнього капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

1. Г-Т .В .Т-Г,

де Г - кошти, що авансуються; Т - предмети праці (товар);

В-виробництво;

Т-готова продукція (товар);

Г-кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнено тоді, коли

Г=Г+ Г,тобко коли відбудеться приріст грошей проти авансової суми.

     Отже самозростання капіталу відбувається в процесі кругообороту оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотній капітал перебуває в формі(грошовій, виробничій), то вища ефективність його використання,і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо,а через оборотні фонди.

     Склад і розміщення оборотного капіталу залежить від того, в якій сфері він функціонує: виробничій, торгово-посереднийькій, сфері послуг.

     До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, малоцінні і швидко зношуючі предмети, витрати майбутніх періодів.

     Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості.

     Склад оборотних активів - це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних матеріальних активів у різних галузях господарства може мати певні особливості.

     Структура матеріальних активів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура матеріальних активів має значні коливання в окремих галузях господарства.

     Організація матеріальних активів справляє значний вплив на результативність і ефективність роботи підприємства.його фінансову стійкість.Оборотні кошти підприємств можна класифікувати за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругоовороті коштів;

2) за методами планування,принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування;

     Такий розподіл матеріальних активів зумовлений наявністю в кругообороті коштів двох самостійних сфер - сфери виробництва і сфери обігу. Залежно від методів планування матеріальних активів поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належить оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишку готової продукції на складах підприємств.

     Ненормованіоборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

1) власні та прирівняні до них;

2) залучені;

3) інші.

Система організації оборотніх коштів передбачає.

      - по-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпоряджання та управління оборотними коштами, тобто оператиної самостійності у використанні оборотних коштів;

     - по-друге, визначення планової потреби в оборотних коштах за окремими елементами й підрозділами та їхнього розміщення;

     - по-третє,коригування розрахункових і чинних нормативів з урахуванням тих вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину іматеріали;

     - по-четверте, оптимізацію структури джерел формування, що означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

     - по-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням матеріальних оборотних активів, тобто постійний аналіз ефективності кругообороту коштів, що використовуються, для прискорення їхнього обороту.

     Функціонування активів розпочинається з моменту їх формування і розміщення.

1.2 Значення, завдання, джерела матеріальних активів підприємства.

Перехід підприємств на ринкову модель глсподарювання пов’язаний з певними труднощами. Досвід розвинутих промислових країн свідчить, що за жорсткої конкуренції на ринку, планування фінансово-господарської діяльності є необхідною запорукою економічного зростання, процвітання і навіть самого існування підприємств.

     Визначення потреб в оборотних активах є одним з обєктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності .Планування оборотних активів здійснюється відповіднодо кошторисів витрат на виробничі і не виробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов’язує виробничі і фінансові показники ,створюючи цим умови для успішної комерційной діяльності підприємства. Визначення потреб в оборотних активах здійснюється через їх нормування.Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств.На підприємствах виробничої сфери належать:

     ● умови посстачання підприємств товарно-матеріальними цінностями:кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності.

     ● організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

     ● умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх місце знаходження,призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

     Надлишок оборотних коштів призводить до накопичування надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

     Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.

     По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

     По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

     По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

     По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

     Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період — рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається проведенням таких робіт:

     1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів — це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках чи гривнях. Норми у днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. У разі великої номенклатури таких цінностей розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісно) не менше 70—80% загальних витрат за статтею в цілому.

     2. Норма одноденного витрачання коштів визначається із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як правило, має найбільший обсяг виробництва.

     Анліз складу, структури та динаміки оборотного активу.

Завданням аналізу оборотного активу є вивчення змін, які відбулися в:

● складі, структурі та динаміці оборотного активу;

● співвідношення темпів зростання оборотного активу та темпів зростання реалізації;

● якості оборотного активу та ефективності його використанн.

     На зарубіжних фірмах, зокрема у США, у центрі уваги фінансового аналізу та менеджменту постійно перебувають питання забезпечення фірм товарно-матеріальними цінностями в обсягах, що дозволяють забезпечувати виконання замовлень клієнтів та функціонувати з мінімальними витратами.

     Першочергове завдання аналізу в цій сфері - визначити та звести до мінімуму всі види витрат, що виникають у зв'язку із закупівлею товарно-матеріальних запасів і підтриманням їх оптимальних обсягів. Це завдання на багатьох фірмах вирішується завдяки впровадженню моделі иайскономнішого обсягу замовлень (НОЗ).

     Найекономнішиії обсяг замовлень - це така кількість товарно-матеріальних цінностей, яка за регулярного замовлення забезпечує мінімальні витрати на організацію замовлення і на зберігання запасів.

     Витрати на замовлення включають заробітну плату службовців відділу постачання, витрати на комп'ютерне опрацювання інформації тощо. Що частіше роблять замовлення, то більші витрати на підготовку та виконання замовлень. Витрати на організацію замовлень будуть мінімальні, якщо всі необхідні товарно-матеріальні цінності замовляються за один раз на початку року.

     Витрати на зберігання запасів включають різні витрати, пов'язані з роботою складів і складуванням запасів. Коли зростає кількість одиниць у кожному замовленні, зростають і складські витрати. Отже, витрати на складування та зберігання запасів максимальні тоді, коли річні потреби задовольняються одразу за одне замовлення. А якщо сировину, матеріали замовляють меншими партіями, то витрати на зберігання зменшуються.

     Завданням аналізу та менеджменту запасів є також розробка та застосування систем управління запасами підприємства (фірми).

     Залежно від розмірів фірми та природи її товарно-матеріальних запасів такі системи можуть бути і дуже простими, і надзвичайно складними. Прикладами простого способу управління є метод «червоної лінії» та метод «двох контейнерів».

     У великих компаніях звичайно застосовують комп'ютеризовані системи управління запасами.

     Порівняно новий підхід до управління товарно-матеріальними запасами розроблений японськими фірмами. Цей метод, що отримав назву системи «саме вчасно», або JIT,є дедалі популярнішим у світі.

     У новій концепції управління (розробленій японцями) запаси не допускаються, вважаються безкорисними й одночасно небезпечними.

     Перехід до умов виробництва «саме вчасно» виправдовується необхідністю пристосування до попиту споживачів, перетворює виробництво в потік і робить непотрібними запаси.

     Використання системи значною мірою знижує поточні витрати компаній, фірм на зберігання товарно-матеріальних запасів, а й сприяє прискоренню їх оборотності, оскільки за такої системи виробник координує виробничий процес з постачальниками таким чином, аби сировина і матеріали прибули саме тоді, коли вони необхідні для виробництва.

      У США, наприклад, застосування системи JIT фірмою “Ford” можливість збілшьшити оборотність товарних запасів з двацяти разів на рік до 30 – 40.

     Система поставки «саме вчасно» може бути ефективною при умові, якщо:

• є хороша система інформаційного забезпечення;

• постачальники мають хороші системи контролю за якістю та поставками;

• підприємство має добре налагоджену систему управління запасами.

     Слід зазначити, що запровадження такої системи на вітчизняних підприємствах є досить проблематичним, оскільки ми маємо недостатньо розвинутий ринок постачання, збуту, надання транспортних послуг.

     Оскільки фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від стану та структури поточних активів, у ході аналізу необхідно дати оцінку стану виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості.

     Аналіз стану виробничих запасів розпочинають з перевірки відповідності фактичних залишків їх плановій потребі.

     Для цього фактичні залишки за окремими видами матеріальних запасів порівнюють з плановими нормами, перерахованими на фактичний випуск.

     Таблиця 1.1 Аналіз відповідності фактичних запасів плановій потребі (тис. грн.)

     У нашому випадку виробничі запаси порівняно з плановими нормами збільшилися в 1,4 раза (9335 : 6860), або на 2475 тис. грн. На кінець року наднормативні залишки виробничих запасів становлять 2475 тис. грн.

     Доцільно зіставити темп зростання виробничих запасів з темпами зростання реалізації продукції.

     Позитивної оцінки заслуговує випередження темпів зростання реалізації над темпами зростання виробничих запасів.

     У нашому прикладі оборот з реалізації збільшився в 1,1 раза, а виробничі запаси - у 1,4 раза, тобто зростання виробничих запасів не зовсім виправдане.

     Вартість виробничих запасів може змінюватися як за рахунок збільшення їх кількості, так і за рахунок підвищення вартості, викликаної зростанням інфляції.

     Обчислений за цією формулою фактичний середній запас у днях основних видів матеріалів порівнюється з плановим, встановлюється відхилення, вивчаються причини відхилень.

     Причинами створення наднормативних залишків виробничих запасів можуть бути:

• наявність неходових, залежаних матеріальних цінностей;

• необґрунтованість нормативів;

• свідоме нагромадження запасів у зв'язку з перебоями в постачанні та інфляційними процесами;

• відхилення фактичних витрат матеріалів на виробництво продукції від планових.

     Залежно від причин розробляють заходи щодо зменшення наднормативних залишків виробничих запасів. Важливими умовами досягнення оптимальних виробничих запасів є обфунтовані розрахунки їх потреби, встановлення постійних договірних відносин з постачальниками і виконання ними своїх зобов'язань, налагодження ритмічності випуску продукції, усунення недоліків у плануванні й обліку.

     Наднормативні залишки готової продукції можуть бути викликані:

• втратою ринків збуту;

• недостатньою конкурентоспроможністю продукції;

• низькою купівельною спроможністю покупців;

• неритмічністіо випуску та відвантаження продукції;

• несвоєчацністю укладення договорів на поставку готової продукції; ,

• незадовільною роботою служби маркетингу.

Розділ II

2.1 Характеристика ТОВ “ПриватАгро”

     Товариство з обмеженою відповідальністю „ПриватАгро-Черкаси" є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації у виконкомі Черкаської міської ради і діє відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про господарські товариства", цього Статуту та інших чинних нормативних актів. Товариство є самостійним суб'єктом господарювання - корпоративним підприємством приватної спільної часткової форми власності. Товариство є підприємницьким господарським товариством. Організаційно-правова форма Товариства - товариство з обмеженою відповідальністю.