Характеристика сленга як емоцийно-забарвлена лексика
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ
Кафедра мовознавства
ХАРАКТЕРИСТИКА СЛЕНГА ЯК ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА
КУРСОВА РОБОТА
Виконавець: студентка 552 групи
денної форми навчання
спеціальності «Філологія (українська, англійська
мова та література)*»
Гіріч Анастасія
Науковий керівник: доц. Радочинська Л.Г.
Херсон - 2012
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. СЛЕНГ ЯК ЛЕКСИКА ОБМЕЖЕНОГО ВЖИТКУ.………….5
- Сленг як особлива лексична категорія ……..……………………...5
- Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку……………...7
- Класифікація, функції і особливості сленгу...…..….…………….10
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ ТА ПОДІБНОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ…………………………………………...17
2.1. Арго як підвид спеціального сленгу …………………….………...17
2.2. Римований сленг як підвид спеціального сленгу ………..………..22
2.3. Лексико-семантичні аспекти
молодіжного сленгу англійської мови……………………………………………………………………
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………30
ВСТУП
Актуальність теми. Лексичний склад англійської мови, як і будь-якої іншої мови, містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Мовний субстандарт як невичерпне джерело поповнення мови потребує ретельної уваги лінгвістів. Уже сама властивість субстандартної системи лексики постійно поновлюватись є цікавою для вивчення цього явища як у теоретичному, так і в практичному планах. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему “мова та її середовище”, яка має важливість не тільки для соціальної, але й для “внутрішньої” лінгвістики.
Парадигми сучасного мовознавства зосереджені на вивченні того, як людина використовує мову як знаряддя спілкування та як у мовних одиницях відображується сама людина – творець мовної та мовленнєвої діяльності. Як зазначає О.О.Селіванова, однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів, орієнтоване на їхнє діалогічне взаєморозуміння у співвідношенні з параметрами мови, середовища та культури [22, с.7].
Незважаючи на те, що сьогодні активізувалася пошуково-дослідницька робота в напрямку вивчення мовного субстандарту, науковці так і не дійшли єдиного висновку щодо визначення сленгізмів.
Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг – дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».
Загалом, проблемою вивчення сленгу займались такі вчені: Е. Партрідж, С. Б. Флекснер, В. Фріман, М. М. Маковський, Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І. Р. Гальпєрін, В. Дж. Бурк (Burke), В. А. Хомяков, І. В. Арнольд, Т. А. Соловьйова та багато інших. Кожен з них досліджував термін «сленг» як такий і певні його особливості. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга дається довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлень про сленг письменників та літераторів тощо.
Метою курсової роботи є розглянути особливості сленгу в сучасній англійській мові.
Мета наукового дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
1. Прослідкувати історію розвитку терміну сленг;
2. Проаналізувати наукову літературу з питань вивчення сленгу;
3. Визначити поняття сленг, дослідити роль сленгу в мові;
4. Проаналізувати римований сленг та арго як підвид спеціального сленгу.
5. Визначити лексико-семантичні
аспекти молодіжного сленгу
Об’єкт дослідження – поняття сленгу, англійський сленг, джерела сленгу, його види, форми та використання.
Предмет дослідження – структурні та лексико-семантичні особливості англійського сленгу.
Методи дослідження. У роботі реалізовано структурно-типологічний (робота структурована за розділами, підрозділами) метод. На різних етапах роботи застосовано описовий та порівняльний методи , методи класифікації, . Використано також методи аналізу та синтезу.
Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ І.
СЛЕНГ ЯК ЛЕКСИКА ОБМЕЖЕНОГО ВЖИТКУ
- Сленг як особлива лексична категорія
Етимологія терміну сленг – один з самих суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень.
Перш всього про дату появи терміну в літературі. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type засвітчений в 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом почали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens [26, с.29].
Е. Партридж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг став загальноприйнятим значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant [5, с.2-3]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше – до терміну арго [6, с.555]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстер, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [26, с. 29].
Саме Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у свій знаменитий словник «низької» мови: slang – cant language. Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела – таємної мови мандрівних бідняків – циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови [26, с.30].
Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language. В кінці 19 сторіччя, коли зросла цікавість, сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. 20-го сторіччя питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обгрунтовані, але так і не отримавші загального визнання. Наприклад, в німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage [24, с. 104].
Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг – включає лиш розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові [13, с. 65].
І. Р. Гальпєрін пропонує
розуміти під сленгом – той
шар лексики та фразеології, який
проявляється у сфері живої розмовної
мови в якості розмовних неологізмів,
які легко переходять у шар
загальноприйнятої розмовної
Заслуговує уваги думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектне родство: воно засвітчено і в циганському грабіжницькому арго [21, с. 67].
В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [26, с. 30].
В двадцятому столітті питання походження терміну сленг продовжує цікавити дослідників. Виникають нові гіпотези. Наприклад, у німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage [24, с. 47].
Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling – to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language – to talk; sling the language – to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat – to speak the vernacular; sling a yarn – to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang – to abuse, scold violently; в останньому виразі slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [26, с. 31].
Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії.
- Загальні відомості про лексику
обмеженого вжитку
Лексика (з грец. lexicos – словниковий, словесний) – це сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів [25, с. 443].
Існує formal and informal speech [12, с. 12]. Нас цікавить informal style, тому що саме до цього типу включають сленг [12, с. 13].
М.А. Грачов та інші лінгвісти поділяють всю лексику на літературну та нелітературну. До літературної лексики відносяться: книжкові слова, стандартні розмовні слова, нейтральні слова. Ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Також існує нелітературна лексика, її поділяють на: професіоналізми, вульгаризми, жаргонізми, арго та сленг. Ця частина лексики відрізняється розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю [18, с. 34].
Професіоналізми – це слова, що використовуються невеликими групами людей, об’єднаних певною професією [25, с. 737]. Наприклад, moonship, soft-landing, etc [27, с. 18 ].
Жаргонізми – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Як правило, це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів [25, с. 297]. Наприклад, жаргон англыйських льотчикыв: everithing under control, watch your step, etc [27, с.18].
Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [25, с. 34]. Наприклад, sap, grapple, equip, forestall та інші [27, с. 14].
В англійській лексикології арго – таємні «мови» - жаргони зазвичай називають кент, в іспанській мові – херманія, в німецькій – ротвелш, у французькій – арго. Арго – це професійний жаргон волоцюг, злодіїв, гангстерів та деяких інших суспільних груп (вуличних торговців тощо).
Вульгаризми – це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, що використовується людьми низького соціального статусу: засудженими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п [25, с. 28].
Останнім часом все більше вживається термін сленг.
Сленг – жаргонні слова або вирази; розмовний варіант тієї чи іншої соціальної або професійної групи [25, с. 810].
Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [18, с. 34].
Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:
1. мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи мови), що не співпадають з нормою літературної мови [18, с. 35].
Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер.
Деякі дослідники вважають,
що термін сленг
Сленгізми загального сленгу та «низькі» коллоквіалізми (два лексичних пласти з розмитими межами між ними) разом утворюють фрагмент загальнонаціональної лексики, який дослідники називають експресивним просторіччям. Цей фрагмент відноситься до стилістично знижених утворень в літературній мові. Він є функціонально-стилістичною категорією та визначається певною сукупністю стилістичних засобів розмовного варіанту літературної мови, займає проміжне положення між лексикою літературного стандарту та нелітературними формами мови [26, с.35].
Слід зазначити, що лексичні засоби етико-стилістичної зниженості зазвичай мають оцінково-зневажливе вживання та загальну негативну експресію, однак якісно відмінну від непристойної: слова не сприймаються як вульгарні, а придають мові колорит фамільярності, хоча існують випадки, коли багато залежить від сфери вживання конкретного слова, що ускладнене соціальними значеннями, емоційним та стилістичним забарвленням, контекстом.
Нестандартні елементи літературної мови мають певний комунікативний статус та мовну цінність перш за все як загальноприйняті експресивні засоби стилістично зниженої мови що відображають в деякій мірі функціонально-стилістичне варіювання словникового складу національної мови. Дана варіативність відрізняється від варіативності арготизмів та жаргонізмів, оскільки основними ознаками експресивної лексики виступають загальновживаність та етико-стилістична зниженість, що має за мету створення певного стилістичного ефекту [26, с. 35].
- Класифікація, функції і особливості сленгу.
За класифікацією В. Г. Вилюмана [1] сленг поділяється на дві групи: загальний сленг та спеціальний сленг.
Загальний сленг знаходиться поза
літературної мови, але він є
Спеціальний сленг доступний для розуміння лише окремим професійним і соціальним групам, він відображає ціннісні орієнтації та норми, спрямованість тієї чи іншої субкультури. Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вживання: носить неофіційний характер і емоційне забарвлення.
До лексики обмеженого вживання також належать професіоналізм, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Спеціальний сленг - це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.
Арго - це мова вузької соціальної групи. відрізняється наявністю слів, незрозумілих для сторонніх.
Римований сленг - це жартівливі висловлювання в буденній мові, дуже поширеним. Римований сленг знайшов хороший грунт в Австралії, куди його занесли англійські переселенці в кінці минулого століття. У лондонському просторіччі він інколи стає настільки розповсюдженим та загальноприйнятим, що, вратівши свій таємний характер, переходить у сферу загального сленгу. Це легко перевірити за словником загального сленгу Е.Партриджа [9].
Так, Е. Партрідж призводить там такі приклади, як: yellow silk - milk; German bands - hands; cherry hog - dog; artful dodger - lodger, weeping willow - pillow; charming wifeknife.
Варто зазначити, що іноді вирази «римованого
сленгу», які переходять в загальний
сленг, якби знову утаємничуються шляхом
зміни структури
Арго є підвидом спеціального сленгу, так само як і римований сленг, це мова вузької соціальної групи, справжній таємний код. Іноді арготизми проникають у сферу літературної мови, а іноді якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго.
Римований сленг близький до арго - це жартівливі висловлювання в буденній мові, займає ніби проміжне місце між загальним сленгом та арго. Можна відзначити такі різновиди англійської жаргону, як:
а) «зворотний сленг» («back slang»): наприклад, yob. замісто boy,
б) «центральний сленг» («centre slang»): наприклад, ilkem замість milky utchker замість catch,
в) «римований сленг» («rhyming slang»): наприклад, artful dodger замість lodger, flea and louse (або cat and mouse) замість house, sor-rowful tale замість fail;
г) так званий «medical Greek»: наприклад, douse-hog замість house-dog, a stint of pout замість a pint of stout, to poke a smike замість to smoke a pipe і т.п.
Всі ці види псевдосленга використовуються виключно з метою зробити мову тієї чи іншої соціальної групи незрозумілою для непосвяченого. У сленгу, на їхню думку, широко використовуються звуконаслідування, словоскладання, скорочення складу слова, запозичення, аналогічні розширенні значення, народна етимологія, а також новоутворення, окказіонализм, слова, запозичені з жаргону (студентського, злодійського і т.п.).
До характерних особливостей сленгу відносять також широке використання своєрідних дієслів (типу «зробити», «дати», «тримати», «брати» тощо) для утворення описових висловів та фразеологізмів, яким явно віддають перевагу окремим словам, хоча, з іншого боку, стислість і небагатослівність є типовими рисами соціально зафарбованої мови.
У «Короткому Оксфордському словнику» («Shorter Oxford Dictionary», p. VIII) наводиться така схема співвідношення сленгу з іншими пластами англійської мови: найбільш стабільна частина словникового складу сленгу, на відміну від професійної лексики і жаргону, відноситься з лексемами англійських територіальних діалектів. Це цілком зрозуміло, бо, як відомо, першими носіями сленгизмів були, з одного боку, селяни з різних областей Великобританії, що надійшли міста на заробітки, а також міщани, які розорилися (більшість з них - вихідці з селян), а з другого - різного роду декласовані елементи, які в більшості своїй також вийшли з селянського стану.
Розглянемо ряд довільно вибраних сленгових лексем, що виявляють генетичні зв'язки з відповідними словами англійських територіальних діалектів:
1. ВАТ - швидкість (ходьби, руху). З таким же значенням слово bat зустрічається в графствах Йоркшир, Дарем, Камберленд, Ланкашир: Haud on a bit till we get to V hingin ground, an then ye'll see her gan a rare bat; Doon't ye goo a sooch a bat, yeen't walkin for a weeger.
2. BONE - жебракувати: He'll bone than wol than pays him iwry awpny; Tom knew atid a seacrit, an he boned at muh woh ah telled what twor. Поширене у гр. Йоркшир, Чешир.
3.BUNCH - піти (з роботи) , покинути. У діалектах осіб, у гр. Ворвікшир зустрічається у значенні «поспішати»: As the geese bunched up Peggy blazed intu Vm; Now then, bunch quickly.
4.COP, COB - красти; схопити: / was taken by two pals to an orchard to cop some fruit; Didn't half like the other fellow letting me see he was a pal of his after I'd copped him.
5. GAMMY - кульгавий, покалічений: e'll be gammy-handed vtir a brave while; he's getten a gammy leg. Зустрічається у гр. Глостершир, Камберленд, Девоншир.
6.JANNOCK HJANNICK - справедливий, чесний; гарний, приємний: thoo hes ower mickle jaw to be jannick; I don't think it's jannick! I don't think it's reetl; he's a jannock chap; - Can you rely on his support?-Ya, lad, oVm sartin he's jannock. Широко використовується в брит, і австрал. сленгу.
7. LUMMY - першокласний: a lummy lick (осіб, у пн. Йоркширі).
8. LUSH - п'яний (осіб, в н.-Зеландії.). Зустрічається в «Lexicon Balatronicum»: the rolling kinddeys ... got bloody lushy, а також у діалектах Шотландії, гр. Чешир, Ланкашир.
9.MAP - особа, голова; портрет: Our John has gotten his map done .... some think it very like him (осіб, в Шотландії).
10. MOKE - осел: / goes and lends that cove my moke for three bob a week.
11.MOOCH, MITCH - бовтатися без діла; / jis' mooch'd about the town; That boy han't ben to school today, he's hen miichen.
12.NARK - приставати до кого-л.; мучити, докучати: Tha'd better dew as he tells tha or tha'll nark him (Кумберленд, Йоркшир, Ланкашир, Вустешір).
13.PROG - їжа: They give us very good prog at school (Йоркшир, Кент, Девоншир, Ланкашир).
14. SCATTY - божевільний (у гр. Дарбішір Seattle, scattel - полохливий).
15. SPUD - картопля: / am going to dig up some spuds; We lived on spuds welly all thru 'the strike (Оксфордшир, Йоркшир, Ланкашир і ін.)
Збігаються у сленгу та у діалектах слова: to call -лаяти, to cotton - любити, creature - віскі, to splice - одружуватися, bone - хороший (діал. bain) та ін.
Характерною особливістю сленгу є те, що типові для нього діалектні слова ніколи не входили в літературну мову, хоча відомо, що ця остання склалася саме на базі південних діалектів. Системна єдність всіх структурних ланок сленгу, об'єднання в сленгу лексем і структурних особливостей цілого ряду діалектів, широта застосування сленгу в розмовній сфері всіх верств суспільства - ось ті основні риси, які відрізняють сленг, з одного боку, від діалектизмів у літературній мові, а з іншого - від окремих територіальних діалектів.
Як для англійських
На відміну від жаргону та професіоналізмів, сленг не можна уявити без цілого ряду фонетичних та граматичних особливостей, що відображають відповідні риси місцевих діалектів, зафіксованих ще в давньоанглійських діалектних пам'ятниках (нортумбрійські і кентські Глосси, Веспасіанський псалтир, Лайамон та ін.).
Цікавою особливістю англійського сленгу є можливість розриву слова. Інфікси іншого слова, як це мало місце в готському: abso-bloody-lutely, inde-goddam-pendent.
Дуже типово скорочення слів і утворення так званих «blends» типу brunch (= breakfast + lunch), circ - circumstance, cert - certainly, deck - declamation, def - definitely, pash - passion, pen - penitentiary, sun - sundae, toke - token ('затягування' (при курінні), bo - hobo та ін.
Характерні також і акроніми,
тобто освіта слів шляхом складання
перших (або перших і останніх) фонетичних
елементів або складів
Основний лексичний склад, а також фонетичний і граматичний лад англійського сленгу відрізняється величезною життєздатністю: дуже багато лексем сучасного сленгу і ряд його граматичних та фонетичних рис існували задовго до виникнення літературного стандарту. Існуючи пліч-о-пліч з іншими соціальними діалектами і з літературним стандартом і тісно взаємодіючи з ними, сленг завжди виступав і виступає як певна чітко помітна мовна система: хоча, як і інші ланки мови, він постійно розвивається, поповнюється новими словами і новими значеннями слів, основний кістяк його лексичного, граматичного і фонетичного складу, висхідний до елементів англійських територіальних діалектів, залишається незмінним.
Не втрачає сленг і своєї функціональної своєрідності: він ніколи не був приналежністю вузьких соціальних груп, не використовувався з метою зробити незрозумілою мову мовців (жаргон) або як належність тих чи інших професійних колективів. Основна особливість сленгу - спільність всіх соціальних груп носіїв мови, у зв'язку з чим недоцільно, на наш погляд, розрізняти так званий загальний сленг і просто сленг - в другому випадку мова звичайно йде про ту чи іншого різновиду жаргону.
РОЗДІЛ ІІ.
ТИПОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ ТА ПОДІБНОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ
2.1. Арго як підвид спеціального сленгу
Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [25, с. 34].
Так, мало хто з людей, котрі вивчають англійську мову, якщо вони спеціально не займались етимологією, знає, що такі загальновідомі літературні слова, як incongruous, insipid, interloper, intriguing, indecorum, forestall, equip, hush, grapple та багато інших у 18 столітті належали до таємного злочинного арго. На це вказує спеціальний словник Dictionary of Canting Words [27, с. 12].
Перед тим, як вище вказані арготизми проникли у сферу літературної мови, вони, втративши свій таємний характер, можливо, якийсь час знаходились у сфері загального сленгу.
Подібне явище відбувається і в інших мовах.
Слід підкреслити, що деякі «першопочаткові» арготизми зупинились якби на півшляху, зупинились у своїй якості: вони сотні років існують як загальновідомі сленгізми. Наприклад, століттями вживають такі запозичення з таємного жаргону циган, як bamboozle – брехати, bosh – нісенітниця, gibberish – жаргон, pal – товариш, nab – голова, duds – одяг, booze – пити, випивати [27, с. 8].
У цьому відношенні типічною є історія слова pal, яке, як вказує професор Граттан, років 300 тому належало до арго, на початку 19 століття перейшло в спортивний жаргон, проникло у загальний сленг.
Авжеж, буває і зворотній процес, коли якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго. У цьому випадку воно наче «утаємничується», тобто переосмислюється, отримуючи таємний зміст. Наприклад, в американському злочинному арго «детектив» передається метафорично та метонімічно як hawk, bloodhound, nose, big eyes.
Найбільш відомим для свого часу був прокоментований список злочинних слів та виразів Томаса Хермана «Cavel for Common Curesetous» (1567), який слугував основним джерелом арго для драматургів та письменників 16-19 століття. «Попередження» складається з трьох частин: 1) перечислення прізвиськ та кличок для професійних волоцюг та злочинців; 2) списка особливих слів та виразів; 3) діалога з перекладом.
Наведемо уривок діалога з праці Хармана. Він представляє з себе спражній таємний код, мало зрозумілий. (Уривок дається в модернізованій орфографії).
Upright Man: «Bene lightman to thy quarromes, in whaе libken hast thou libbed in this darkmans, whether in libbage or in the strummel?»
Rogue: «I couched a hogshead in a skipper this darkmans»[8, с. 45-46].