МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” 

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Транснаціональні компанії»

на тему: 

“Вплив  інформаційних технологій на діяльність транснаціональних компаній” 
 
 

Студента  ІV курсу, група УС-81

спеціальності “Міжнародна економіка”

Кіршанкова  Катерина Олександрівна 
 

Науковий  керівник: к.е.н., заст. зав. каф міжн.ек

Войтко  Сергій Васильович 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ  – 2011 
 
 
 
 
 
 

План

Вступ 3

Розділ І. Вплив інформаційних технологій на діяльність транснаціональних компаній 4

1.1. Роль інформаційні технології в інтеграції та міжнародній диверсифікації 4

1.2. Особливості управління ІТ у діяльності ТНК 8

1.3. Вплив інформаційних технологій на доходи ТНК 14

Розділ ІІ. Вирішення задачі із трансфертного ціноутворення 21

Висновки: 26

Література: 27

Вступ

     Лідируюче місце, яке сьогодні зайняли транснаціональні компанії в світовій економіці, багато в чому пов’язане з їх активністю у використанні найновіших технологій у виробництві, транспорті, комунікаціях, організації і управлінні. Головною рисою їх сучасної діяльності є інтернаціоналізація підприємництва.

     Темою даної роботи є “Вплив інформаційних технологій на діяльність транснаціональних компаній”, що поєднує у собі дві з найбільш важливих рис сучасності – інформатизацію суспільства та глобалізацію, тісно пов’язаних між собою. Актуальність теми зумовлена глибоким проникненням цих процесів в економіку світових держав та життя кожного пересічного громадянина.

     Метою роботи є дослідження ефекту від  впровадження сучасних інформаційних  технологій у ТНК на діяльність останніх.

     Об’єктом  дослідження є світові транснаціональні компанії та інформаційні технології.

     Предметом дослідження є взаємозв’язки  між впровадженням ІТ та показниками діяльності ТНК.

     Завданням роботи полягає є у наступному:

• дослідити вплив впровадження ІТ на процеси інтернаціоналізації світового господарства;
• виявити структурні перебудови, що відбуваються у ТНК за впровадження інформаційних технологій;
• дослідити відображення впровадження від ІТ на кінцевих показниках діяльності ТНК.
• дослідити механізм утворення трансфертних цін (розділ ІІ).

Інструментарієм є методична, учбова та періодична література, звіти світових організацій та власні розрахунки 
 

Розділ  І. Вплив інформаційних технологій на діяльність транснаціональних компаній

  1.1. Роль інформаційні технології в інтеграції та міжнародній диверсифікації

     Теорія інтернаціоналізації припускає, що транснаціональні корпорації (ТНК) мають певні недоліки (наприклад, обмеженість знань про місцеву культуру, відсутність місцевих зв’язків, валютні ризики тощо), пов'язані із їх іноземним статусом на місцевих ринках. Успішна ТНК повинна володіти певними специфічними активами, які дають їй перевагу над місцевими компаніями. Активи, які забезпечують переваги інтернаціоналізації, включають наявність успішних НДДКР, маркетингу, переваг виробництва, ноу-хау та першості в інших видах діяльності. Ці активи, як правило, не розголошуються або настільки тісно пов’язані з процесом діяльності компанії, що рідко стають доступним предметом торгівлі. Це дає ТНК певну перевагу в інтернаціоналізації, що застосовується в інших країнах. Таким чином, згідно теорії міжнародної економіки, використання фірмою конкурентних активів на ринках інших країн необхідне для досягнення підвищеної продуктивності завдяки міжнародній диверсифікації.

     Використання внутрішніх сприятливих умов компанії вимагає відповідності потенційних можливостей тим активам, які можуть сприяти реалізації переваг. Враховуючи  множинність та різноманітність зовнішніх ринків (цільових для діяльності даної ТНК), їх ресурсів і засобів, можна припустити, що потенційні можливості і відповідні активи для даної ТНК, ймовірно, будуть розподілені по декількох країнах.

     Разом із виявленням можливостей, використання сприятливих умов  потребує виявлення взаємозалежності у множині суб’єктів ринку та управління нею. Ці взаємозв’язки є ланкою, що балансує між протилежними глобальними інтересами  інтеграції та національними інтересами країни-приймача. Глибоке усвідомлення можливостей і спроможностей, а також винайдення управління взаємозв’язками між різними підрозділами країни висувають високі вимоги до компаній щодо обробки інформації та координації.

     Сприяння обробці інформації та координації можливостей, інвестування в ІТ можуть допомогти компаніям розпізнавати і використовувати можливості сприятливих умов для залучення конкретних активів фірми, і тим самим підвищити продуктивність від міжнародної диверсифікації [1].

     Запропонована модель стратегічних можливостей і ефектів діяльності в багатонаціональній (транснаціональній) компанії представлена ​​на рис. 1.2. Модель припускає, що комп'ютерно-опосередкована комунікація являє собою такий компенсаційні фактор, який може ефективно регулювати створення стратегічних можливості в ТНК [2]. У свою чергу, можливість створювати стратегічну можливість здатна призвести до підвищення економічної ефективності. Дослідження на основі діяльності 88 ТНК показує, що багатонаціональність сама по собі не дає гарантії щодо здатності розвивати задовільний рівень стратегічних можливостей. Швидше за все, внутрішнє використання ІКТ для підвищення комп'ютерно-опосередкованої комунікації між менеджерами в різних організаційних одиницях необхідно, щоб сприяти розвитку нових можливостей для бізнесу по МНК і компенсувати побічні ефекти витрат, пов'язаних зі складнощами багатонаціональні структури.

     Використання внутрішніх комп'ютерних мереж як засобу комунікації виявляється ефективним, коли багатонаціональні організації використовують різноманітні банки даних, вбудовані в їхні установи, для розробки нових можливостей для бізнесу. Таким чином, внутрішні комп'ютерні мережі очевидно являють собою ефективний спосіб координації розвитку відповідних дій для організацій, що працюють в динамічному і складному глобальному навколишньому середовищі [3, с.157-162]

     Рис.1.1. Модель стратегічних можливостей ТНК 

     Результативні ефекти від використання ІКТ відображаються на діяльності транснаціональної структури, що підкреслює важливість поглиблення знань за межами національних ринкових умов. Таким чином, комп'ютерно-опосередкованої комунікації, на нашу думку, мають позитивний балансуючий вплив на створення стратегічних можливостей: по-перше, шляхом забезпечення більш ефективного обміну та координації різних транснаціональних ідей; по-друге, через поліпшення економічних показників за умов отримання переваг від розробки стратегічних можливостей для компанії.

     Взаємозв'язок між міжнародною диверсифікацією та ефективністю діяльності ТНК буде залежати частково від їх інвестицій в області ІТ. Збільшення інвестицій в ІТ сприятиме більшій продуктивності у міжнародній діяльності на основі регресійного аналізу: досліджується регресія Q (продуктивність діяльності компанії) по ID (міжнародна диверсифікація) в залежності від конкретних значень ІТ (ІТ-інвестицій) (рис 1.2) [1].

     Рис.1.2. Вплив інвестування у ІТ на діяльність ТНК

     Результати дослідження 137 ТНК [4] показують, що ефективність впливу міжнародної диверсифікації є позитивною функцією від рівня інвестицій в ІТ. Вплив на продуктивність може бути істотно позитивним (для фірм з високим IT-інвестуванням), істотно негативним (для фірм з низьким рівнем IT-інвестицій) або нейтральним (для середнього рівня міжнародної диверсифікації компанії, із середнім рівнем IT-інвестицій). Іншими словами, за високого рівня міжнародної диверсифікації ТНК, високий обсяг ІТ-інвестицій буде значно підвищувати продуктивність її діяльності, і навпаки. З іншого боку, якщо компанія має посередній рівень міжнародної диверсифікації, то ІТ-інвестиції не будуть справляти відчутного впливу на її діяльність.

     Досліджень  із впливу ІТ на продуктивність діяльності ТНК у глобальному середовищі ми можемо застосувати і для українських реалій.  Таким чином, ми можемо прогнозувати наступне:

• під час виходу на український національний ринок великі ТНК будуть робити значні інвестиції в інформаційні технології через їх високу ефективність. Цим можуть скористатися вітчизняні ІТ-фірми, запропонувавши власні послуги;
• українські компанії, що мають намір стати транснаціональними, повинні велику увагу приділити ІТ-інвестиціям, так як недостатній їх рівень справить негативний ефект на продуктивність компанії з невисоким рівнем міжнародної диверсифікації.

     Робимо  висновок, що вплив на продуктивність міжнародної диверсифікації залежить від інвестицій на рівні підприємств щодо сприяння обробки інформації та координації, необхідної для залучення компаніями конкретних активів в інших країнах.

1.2. Особливості управління ІТ у діяльності ТНК

     Глобалізація є одним з головних світових феноменів починаючи із 1980 року, коли розпочалося зростання багатьох відомих ТНК і поширення їх присутності на світовому ринку. Дослідження чисельності ТНК показало його стійке зростання від 3000 в 1990 році до більш ніж 82 000 в 2009 році (UNCTAD) [5]. Це географічне розширення пройшло в різних формах. За класифікацією Бартлетта і Гошала [3]:

     1) глобальні ТНК - спрямовані на досягнення ефективності за рахунок світового масштабу, націлені на стандартизацію продукту та централізацію діяльності та управління;

     2) багатонаціональні ТНК - фокусуються на здатності реагувати на локальні ринки, при диференціації продукції для задоволення місцевих потреб, децентралізованих операцій і контролю;

     3) міжнародні ТНК - фокусуються інноваціях на основі навчання; пов'язані із переходом від країни базування до закордонних дочірніх відділів знання і досвіду; здійснюють координацію через федеративну структуру

     4) транснаціональні* ТНК - прагнуть досягти переваг економіки  масштабу, культури корпоративної відповідальності , а також навчання для інновацій; зберігають здатністю реагувати на національні інтереси.

     * transnational MNE – тавтологія українською мовою зумовлена деякими відмінностями в термінологіях 
 
 

     У період початку ХХІ ст. хвиля глобалізації продовжує неухильно наростати. ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку) склала звіт про найбільші транснаціональні корпорації, який показує збільшення їх частки у іноземних глобальних продажах до близько 66% в 2008 році (ЮНКТАД, 14/4/2011). Рухомі збільшенням дерегуляції та відкритості економіки, жорсткою конкуренцією як з існуючими, так і з новими ТНК, а також більш складними вимогами все більш «глобалізованих» клієнтів, ТНК прагнуть до транснаціональної стратегії [5].

     Отже, все більша кількість ТНК розвивають можливість розробки та впровадження нових продуктів протягом усього свого глобального покриття для досягнення глобального ефекту масштабу, залишаючись пильними до місцевих можливостей ринку. Враховуючи критичну роль ІТ в забезпеченні координації та контролю у транснаціональних корпораціях, управління глобальним розподіленням ІТ-ресурсів становить серйозну проблему для ІТ-директорів. Зокрема, яким чином потрібно узгодити ІТ-стратегію із стратегією ТНК для досягненні ефекту масштабу, оперативності та інновацій.

     Узгодження  ІТ-стратегії із транснаціональними ТНК

     Основним принципом у світовій ІТ-літератури є необхідність узгодження ІТ із стратегією ТНК. Економісти С. Л. Жарвенпаа та Б. Івс [4] визначають чотири ІТ-конфігурації:

     1) верховенства штаб-квартири (пов'язана з глобальною стратегією), де ІТ-рішення централізується у країні базування;

     2) незалежності ІТ-операцій (багатонаціональна стратегія), де кожна філія має незалежні ІТ-ініціативи;

     3) інтелектуальної синергії (міжнародна стратегія), з глобальними системами та локальним  обліком;

     4) глобальних комплексних ІТ (транснаціональні стратегії), зі світовою інтеграцією ІТ-підтримки основного бізнесу, тоді як інших підприємницькі процеси управляються на внутрішньому рівні [4]  .

     Для транснаціональних ІТ пропонується гібридне рішення, де ІТ-архітектура не є ні централізованою, ні децентралізованою, але інтегрований, цілісною і взаємозалежною. 

       Застосування гібридного  рішення для ІТ  ТНК

     Спираючись на організаційній теорії «амбідекстрії» (симетричності), ми висуваємо припущення, що організації можуть досягти декількох цілей, якщо матимуть окремі підрозділи, зосереджені на кожній з цих цілей.

     Організації, які в основному зосереджені на ефективності, ймовірно, зазнають зниження інноваційної діяльності. Це відбувається тому, що організаційні структури, процеси та корпоративна культура, пов'язана з ефективністю, сильно відрізняються від тих, які пов'язані з інноваціями. Підрозділи, орієнтовані на ефективність, зазвичай великі, централізованої, з культурою продуктивності і зниження дисперсії, в той час як інноваційні підрозділи - дрібні, децентралізовані, з культурою корпоративної розвідки.

     ТНК, що переслідує транснаціональну стратегію повинна буде здійснювати різні ініціативи з окремими ІТ-підрозділами для досягнення ефекту масштабу, оперативності та інноваційності. Управління ІТ повинне бути відповідальним за забезпечення того, щоб підрозділи управління масштабом, інноваціями та оперативністю працювали у синергії. Недавні дослідження підтверджують ефективність формування різних ІТ-підрозділів: IT-підрозділу загального обслуговування (ефект масштабу), ІТ-центрів (інновації), ІТ-менеджерів вартості (оперативність), і корпоративних відділів ІТ-урядування.

     Згідно дослідження ринку ІТ після 2000 року [4] було виділено 187 ситуацій із певних змін  у ІТ сфері транснаціональних корпорації. Кожен випадок був класифікований за видом ІТ-ініціативи, вжитої з метою досягнення (1) ефекту масштабу, (2) оперативності, і (3) інноваційного ефекту. До заходів ефекту масштабу відносяться проекти із систем раціоналізації, стандартизації та спеціалізації на глобальному рівні. Оперативність відноситься проектів, метою яких є вирішення відмінностей в національних структурах ринку і споживчих переваг для того, щоб бути в змозі мати справу з різними потребами різних ринків, продуктів, постачальників. Інновації розвитку – це комбінація бізнесу та ІТ-знань для впровадження нових продуктів, процесів і технологій. 
ІТ-ініціативи поділяються на три основні категорії:

• Архітектурні ініціативи, що включають логіку організації даних, застосунків та інфраструктури у системі внутрішньої та зовнішньої політики компанії, корпоративних відносин і технічних рішень для досягнення бажаної стандартизації та  інтеграції у підприємницькій діяльності та за технічними операціями.
• Структурні ініціативи, де дослідження в значній мірі зосереджені на організаційних угрупуваннях ІТ-діяльності, ІТ-підрозділів та ІТ-ресурсів і управління відносинами між ними.
• Управлінські ініціативи, які формулюються як структура процесів, які визначають права на прийняття рішень для заохочування бажаної поведінки у використанні інформаційних технологій з точки зору планування та контролю.

      Ініціативи для ІТ ефекту масштабу

     Часті випадки архітектурних та структурних ініціатив пропонують тенденції ІТ-стандартизації. Архітектурні ініціативи в ТНК для досягнення ефекту масштабу часто мають справу з консолідацією, стандартизацією та інтеграції даних, застосунків та інфраструктури.

     Консолідація даних, стандартизації та інтеграція  досягаються у ряді напрямів. Наприклад, «Xerox» модернізувала свою архітектуру даних, щоб бути послідовною і інтегрованою, з метою досягнення єдиного управління та звітності. «UCB» навіть намагалася стандартизувати корпоративний доступ до даних інтерфейсу з проектом 3R-порталу, щоб довести потрібну інформацію до потрібної людини в потрібний час. Програми консолідації, стандартизації та інтеграції часто проводяться в масштабі підприємства, разом із введенням глобальних корпоративних систем. Наприклад, «Accenture» перейшов з більш ніж 200 програм фінансування до єдиної глобальної версії SAP. Інфраструктура консолідації, стандартизації та інтеграції спрямована на створення глобальної ІТ-платформи, такої як телекомунікаційні мережі, сервери і операційні системи. Прикладом є «UCB», який створив глобальну комунікаційну мережу і встановив біржі в 65 країнах протягом 4 місяців, що дозволило користувачам заходити за одним ім'ям для доступу до всіх мереж системи. Централізація «CEMEX» від 6 IT центрів в Америці в один мега-центр у Венесуелі є прикладом централізації ІТ-операцій. 
Централізація закупівель, іноді зі створенням нового централізованого підрозділу по закупівлях, часто є першим кроком у напрямку більш глобального підходу до аутсорсингу. Так, «Xerox» зміцнив свою систему аутсорсингу шляхом укладання єдиного 10-річного контракту на $ 3,2 млрд.

     Ініціативи для ІТ-оперативності

     Архітектурні ініціативи включають узгодження дизайну ІТ-архітектури при розміщенні галузевих, регіональних або інших відділах. Наприклад, «UCB» працює з ІТ-архітектурами, які включені як до глобальних програм, так і галузевих програм для кожного зі своїх бізнес-секторів. Структурні ініціативи становлять більшість ініціатив для підвищення оперативності в ІТ-бізнесі. Ці структурні ініціативи спрямовані на краще узгодження ІТ-структури з точки зору ключових аспектів бізнесу, таких як продукти, ринки, функції і процеси. Наприклад, «Cisco» і «Xerox» перебудувала свої ІТ-організації, щоб краще задовольнити потреби основних бізнес-процесів [6].

     Ініціативи для ІТ-інновацій

     ІТ-інновації включають в себе як технологічні інновації (використання технологій, які є новими для ТНК), а також ІТ-підтримку інноваційного бізнесу (який використовує існуючі або нові технології для нових продуктів бізнесу, послуг або процесів). В той час як ІТ-інновації визнаються важливими, їм приділяється менша увага в глобальному ІТ-управлінні.

     Ряд ініціатив в області ІТ інновації, пов'язані з зусиллями щодо зміцнення взаємодії з ІТ-інноваційними бізнес-одиницями. Так, ІТ-організація «IBM», взаємодіяла в тісній співпраці з групою «IBM Technology» яка проводить 61 технічне дослідження і володіє лабораторними розробками в 15 країнах світу [7]. 
 

     Ініціативи з управління ІТ

     Ці ініціативи регулюють складнощі в балансуванні ефекту масштабу, оперативності і інновацій для взаємодії всередині ТНК у світовому просторі.

     Для цього, багато ТНК прийняти просту структуру управління ІТ, при наявності одного офіційного найвищого ІТ-органу, що управляє інвестиційними пріоритетами та дозволами на проведення проектів. Серед ініціативи щодо поліпшення управління ІТ-процесам, найбільш часто спостерігається ініціативи із ІТ-планування, бюджетування та пріоритетів підприємницьких процесів.

     Значення  для ТНК

     Попередній огляд глобальних ІТ-досліджень дає нам більш широке сприйняття практики ІТ-управління в ТНК. По-перше, ми визначили, що транснаціональні ТНК роблять для поліпшення ІТ-архітектури та структури управління компанією, з метою досягнення ефекту масштабу, оперативності та інноваційності. В основі поділу лежить принцип теорії симетричності: різні архітектурні та структурні ініціативи необхідні для досягнення певної мети, тоді як балансування сукупністю ініціатив здійснюється окремими відділами управління інформаційними технологіями.

     По-друге, дослідження за даною класифікацією показує невідповідність рівнів один одному розвитку масштабі, оперативності та інноваційності. ІТ масштабу є найбільш привабливим напрямом для  ТНК, з певним відставанням операцій за відділами ІТ-оперативності. Інформаційним технологіям інноваційності приділяється найменше уваги. Офісу технічного директора, відповідального за керування IT-інноваційністю у «ВР», наприклад, виділяється лише скромний бюджет в 10 млн. дол. США із його 2,5-мільярдного бюджету на загальні ІТ-заходи.

     По-третє, у той час як симетрична теорія фокусується на напруженості від великої кількості цілей, ІТ масштабу, оперативності та інноваційності не завжди знаходяться у протидії одна до одної. Ефект масштабу може дозволити розвиток оперативності та інноваційності. Наприклад, успішне будівництво «Royal DSM» ІТ-платформи, головною метою якої було досягнення ефекту масштабу через ІТ-стандартизацію та спрощення бізнесу-процесу, допомогло її підрозділам провести швидку і плавну інтеграцію під час поглинання придбаних компаній в організацію DSM. Цей перехід дав можливість підготувати грунт для оновлення систем ІКТ компанії. Створення ІТ для ефекту масштабу таким чином слугувало цілям ІТ-оперативності та інноваційності [6].

     Подані результати дослідження актуальні для України  за наступними пунктами:

• можливі наступні дослідження спеціалізації ІТ-підрозділів ТНК в Україні, частки відділів ІТ-інноваційності, масштабу та оперативності. Вітчизняні ІТ-компанії мають змогу обирати певну спеціалізацію послуг, які вони надають іноземним ТНК;
• українські компанії, що мають намір виходити на світовий ринок можуть організувати аналогічний поділ власних ІТ-ресурсів за проблемними сферами своєї діяльності;
• створення та підтримка ефективності функціонування підрозділів із ІТ-масштабу дозволить стандартизували послуги, облік тощо для поглиблення іноземних зв’язків компаній.

1.3. Вплив інформаційних технологій на доходи ТНК

     Економічні переваги ІТ з точки зору дохідності і, у більш широкому сенсі, економічного зростання широко обговорюються з часів виникнення цього сектора. Факт відсутності позитивної кореляції між розширенням використання комп'ютерів протягом 1970-80-х років в різних секторах американської економіки і показниками продуктивності праці, відомий як парадокс продуктивності, зумовив виправданий скептицизм з приводу переваг і наслідків комп'ютеризації.

     Економіст Солоу у 1987р. [8] узагальнив ці сумніви у своєму вислові: «Ми бачимо комп'ютерний вік скрізь, крім статистики продуктивності». Тим не менш, ця позиція змінилася з минулого століття, про що свідчать дані стосовно того, що ІТ внесли свій вклад у 59%-ве зростання продуктивності праці в Сполучених Штатах у цілому в другій половині 1990-х.

     Дослідження на рівні фірми показували, що інвестиції в ІТ принесли істотну віддачу, і що, всупереч парадоксу продуктивності, ІТ має значні наслідки для економіки підприємств. ІКТ не тільки змінили те, як люди виконують роботу, але вони ще й впливають на саму організаційну структуру фірми. ІТ відносяться до "синергетичних" технологій, а отже їх зростання призводить до зростання показників в інших секторах економіки.

     З вищезазначеного слідує, що доходи від впровадження  ІТ складно розрахувати виходячи зі змін у доходах компанії, що, наприклад, займається виробництвом автомобілів. Але якщо ми візьмемо ТНК, безпосередньою продукцією якої є інформаційні технології, то ми зможемо оцінити їх прибутковість.

     Так, за секторальним розподілом (рис. 1.3) найбільш прибутковими є галузі програмного забезпечення (ріст 1,2 п.п. у порівнянні з 2000р.), Інтернету (сфера зросла на 35 п.п. і стала прибутковою)  та телекомунікацій ( зростання у 3 п.п.). у галузях ІТ-обладнання і електронних компонент помітним є спад прибутковості, а напівпровідники взагалі стали збитковими [9].

     Рис. 1.3. Найбільш прибуткові галузі ІТ

     Із 50 ТНК–лідерів за витратами на дослідження і розвиток 16 є компаніями, що працюють у ІТ-сфері.  З рис. 1.4. ми можемо спостерігати за залежністю між обсягом інвестицій обраних ТНК у розробку інновацій та отриманого прибутку. Стійка лінійна залежність свідчить про прибутковість інвестицій у галузь та стабільність попиту на нові інформаційні технологій серед споживачів даної продукції.  Власне ми можемо зробити припущення і про дохідність від впроваджень ІТ у діяльність світових компаній у цілому [9].

      Рис. 1.4. Залежість  між приростом  витрат на дослідження  та доходами

     З наступного рис. 1.5. [9] ми можемо дослідити часову різницю між моментом розробки певної інформаційної технології та отримання доходу від її впровадження. Саме цей часовий проміжок, що витрачається на зміни у структурі компанії, пристосування її діяльності до оновлених  процесів, часто є причиною того, що запровадження ІТ не відображається у показниках продуктивності  компанії за досліджуваний період. Варто відмітити, що у кризовий період цю тенденцію розглядати важче: лідери на ІТ-ринку вкладають кошти у нові розробки не дивлячись на падіння доходів. Це пов’язано із кризової стратегією більш інтенсивного використання наявних ресурсів, що потребує, відповідно, більших витрат на розвиток.  Це могло стати причиною відносно набагато меншого падіння виробництва у сфері ІТ: поряд із власними потребами, продукція даних компаній задовольняла потреби у способах зниження затрат у інших сферах виробництва товарів і послуг.