Мировой рынок золото

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Кафедра міжнародної економіки  та менеджменту ЗЕД

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

СВІТОВИЙ РИНОК ЗОЛОТА

 

 

 

 

 

 

Керівник, к.е.н., доцент Вовк В.А.

 

 

 

 

Студентка 2 курсу 2 групи

факультету МЕВ

спеціальності

«Міжнародна економіка» Нікуліна А.С.

 

 

 

 

Харків, 2011

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування ринку золота

1.1. Поява золота як  загального еквівалента

1.2. Золоті грошові стандарти

1.3. Ринок золота як  частина ринку дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння

РОЗДІЛ 2. Видобуток і використання золота у світовій економіці

2.1. Видобуток золота на  континентах

2.2. Видобуток золота окремими  країнами

2.3. Використання видобутого  золота

РОЗДІЛ 3.Сучасний стан світового  ринку золота

3.1. Особливості світового  ринку золота і фактори, що  впливають на ціну золота

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

 

Історія золота тісно пов'язана  з історією розвитку людства. Тисячоліттями  золото було світовими грошима, складаючи  основу валютно-фінансових відносин між  державами.

Зараз, коли долар, євро та ієна є основними валютами у світі, було б помилкою ігнорувати роль золота. Золото на сьогоднішній день - другий за важливістю резервний засіб.

Помилково припускати, що Європа виявиться зацікавленою у розпродажі своїх великих запасів золота. Ніхто з великих власників  не зацікавлений у зниженні цінності такого важливого резервного активу.

Звернення до золота як до рятівного  інструменту гарантії надійності інвестицій актуально не тільки для Росії, але  й для світової валютно-фінансової системи.

Все вищевикладене, свідчить про актуальність розробки питань теорії та практики діяльності світового ринку  золота, зумовило вибір теми курсової роботи і що розглядається в ньому  коло питань.

Об'єктом дослідження  виступає світовий ринок золота.

Предмет дослідження - економічні відносини, які виникають у зв'язку з функціонуванням світового  ринку золота.

Мета курсової роботи полягає  у вивченні сучасного стану світового  ринку золота та його перспектив.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені і вирішуються  такі основні завдання, що визначили  її логіку і внутрішню структуру:

дослідження структури і  принципів організації сучасного  ринку золота;

аналіз впливу різних факторів на ціну золота;

вивчити сучасний стан світового  ринку золота;

розглянути основні перспективи  розвитку світового ринку золота.

РОЗДІЛ1

ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ВИНИКНЕННЯ РИНКУ ЗОЛОТА

 

1.1.Появленння золота як  загального еквівалента

 

Спочатку люди навіть не уявляли, яке важке економічне завдання їм треба було вирішити, коли вони приступили до товарного обміну. Плем'я, зайняте  тваринництвом, абсолютно не знало, як - у яких мінових співвідношеннях - можна по справедливості обміняти надлишки м'яса на зерно, вирощене хліборобами. А завдання полягало в тому, щоб  відкрити, знайти загальновизнаний усіма  еквівалент (рівний за вартістю товар), за допомогою якого можна вимірювати вартість всіх без винятку товарів. Знайти таку річ, яка надійно встановлювала  б еквівалентність товарного  обміну між усіма людьми. Природно, без цієї речі не могло успішно  розвиватися товарно-ринкове господарство в рамках національних кордонів і  в міжнародному масштабі.

Близько 7 тисячоліть було витрачено  на пошук даного економічного засобу. Цей пошук вівся дослідним  шляхом і розширювався в міру розвитку ринкових зв'язків. Спочатку в якості рівноцінних товарів виступали  випадкові речі. Потім на місцевих ринках виділялися найбільш ходові товари, на які можна було обміняти інші корисності. Наприклад, у греків і  арабів це була худоба, у слов'ян - хутра. [2; c.138]

Вимогам міжнародної торгівлі не відповідали різні місцеві  еквіваленти. У результаті виділився  один - визнаний усіма народами - загальний  еквівалент: гроші. Так було відкрито «чарівний засіб», здатне перетворитися, якщо завгодно в будь-яку бажану і привабливу річ.

Для виконання ролі грошей найбільш підійшло золото - благородний  метал, що має велику властивість  до зберігання . Золото має також  інші необхідні для загального еквівалента якості: подільність, портативність (завдяки великій питомій вазі золота було потрібно менше в порівнянні, наприклад, з міддю), наявність в достатній кількості для обміну (більш благородний метал - платина зустрічається в природі рідше), велику вартість (видобуток 1 кг золота вимагає великих затрат праці). [6; c.76-77]

Золото в сучасному  світі демонетизировано, тобто воно не виконує грошових функцій. Національні  валюти втратили золоте забезпечення, золото безпосередньо не використовується у міжнародних розрахунках. У  той же час золото, як і раніше цінується як високоліквідний товар, утворюючи складову частину фінансових резервів держави.Золото може служити  заставою при отриманні кредитів від іноземних держав або міжнародних  організацій. [16; c.112-113]

1.2. Золоті грошові стандарти

 

Золотий стандарт - це спосіб організації грошових відносин, при  якому роль загального еквівалента  відіграє золото і при якому поряд  із золотом в обігу знаходяться  кредитні гроші, вільно за номіналом  обмінюються на золото.

У світі послідовно змінилися  наступні три типи золотих стандартів:

1.Золотомонетний.

2.Золотозлитковий.

3.Золотодевізний.

Золоті стандарти сформувалися в процесі переходу від біметалізму, коли в ролі грошей використовувалися  срібло і золото, до монометалізму, коли роль загального еквівалента закріпилася  за золотом.

Першим золотим стандартом був золотомонетний стандарт. При  цьому стандарті ціни всіх товарів  обчислювалися в золоті і вільно зверталися золоті монети. Будь-який власник  золота в злитках або ювелірних  виробах мав необмежене право  карбувати з металу на державному монетному дворі золоті монети. Здійснювався вільний обмін банкнот на золото за номіналом. Були відсутні обмеження  на ввезення в країну і вивіз золота за кордон.

На внутрішньому ринку  поряд із золотом і банкнотами зверталися заступники дійсних грошей. Вони, будучи обмінені в процесі  товарообігу на банкноти, також могли  обмінюватися на золото.

Золотомонетний стандарт був найбільш стійким, відповідним  потребам капіталізму періоду вільної  конкуренції. Тут виключалася інфляція, бо зайві банкноти перетворювалися  на золото і йшли з обігу. Золотомонетний стандарт базувався на золотому змісті кожної національної валюти. Такий  зміст пояснювалося урядом, яке гарантувало  безперешкодний обмін банкнот на золото.

Великобританія була першою країною, де став функціонувати золотомонетний стандарт. У 1816 р., після перемоги над  Наполеоном, ця країна законодавчо  закріпила золотий стандарт як національну  грошову систему. У США золотомонетний стандарт був встановлений у 1837 р., в  Росії - 1895-1897 рр.. [5; c.69]

У період золотомонетного  стандарту міжнародні платежі здійснювалися  за допомогою векселів, а також  грошима в їх безготівковій формі  шляхом записів по рахунках в банках, що мають кореспондентські відносини.

Платежі взаємно погашалися. У результаті взаєморозрахунків  визначався платіжний баланс, сальдо якого оплачувалося золотом. Платіжний  баланс складався в межах кожної валюти. Він характеризував співвідношення суми платежів за кордон з сумою  надходження валюти з-за кордону. Таким  чином, у період функціонування золотого стандарту остаточні макроекономічні  розрахунки між країнами за платіжним  балансом здійснювалися автоматично - за допомогою спонтанних переливів  золота з країни з дефіцитом платіжного балансу в країни, в яких виникало активне сальдо. При цьому переміщення  золота виробляли приватні партнери по зовнішньоекономічних операціях. [4; c.339]

Золотомонетний стандарт як основна форма організації  грошової системи був юридично оформлений Міжнародною угодою на Паризькій  конференції в 1867 р., і країни Європи та Америки взяли золото єдиною формою світових грошей.

Золотомонетний стандарт виключав інфляцію. Він грав роль стихійного регулятора виробництва, міжнародних  економічних зв'язків, міжнародних  розрахунків, вирівнювання світових цін  і платіжних балансів.

Стандарт сприяв розвитку товарного виробництва, банків і  міжнародних грошових зв'язків, які  поступово склалися в першу світову  валютну систему. Цей стандарт став однією з найважливіших передумов  розвитку міжнародного поділу праці  та економічних зв'язків на рубежі минулого і нинішнього століть.

У період золотомонетного  стандарту безпосередню участь золотої  монети в обігу ніде не досягло  особливо значних розмірів, тому що поряд із золотом були в обігу  банкноти і їх заступники, а найбільш великий платіжний оборот обслуговувався безготівковими розрахунками. Крім того, золота монета внаслідок високої цінності не могла витіснити з обігу дрібну розмінну монету. Проте одночасне звернення золота та його заступників без виникнення лажа на золото свідчило про те, що загальна кількість функціонуючих засобів обігу та платежу не виходить за межі тієї кількості золота, яке потрібно було б, якщо тільки воно одне знаходилося в обігу. Лаж в даному випадку означає перевищення ринкової ціни золота, вираженої в паперових грошах і монетах з дешевих металів, над номіналом золотої монети. З початку першої світової війни у всіх воюючих країнах припинився обмін банкнот на золото. У США він був припинений в 1933 р. Золоті монети вилучалися з обігу в обмін на паперові гроші. Були прийняті різні заходи по концентрації золота в державних запасах - купувалися золоті вироби у населення, і новий видобуток повністю надходив у державні резервні фонди. Золото як гроші перейшло в розпорядження уряду, і його використання допускалося тільки для міжнародних розрахунків. [14; c.89-90]

Франція теж скасувала  золотий стандарт, девальвувала національну  валюту в 1936 р., наказала своїм громадянам здати в казну належне їм золото. За Францією послідували Голландія  та Швейцарія. Тільки Бельгія зберегла золотий стандарт аж до початку другої світової війни. У результаті війни  золотомонетний стандарт перестав існувати, хоча більшість країн і не змінили  золотого вмісту своїх валют, але  припинили їх обмін на золото і  заборонили вивіз золота за межі країни. Золото зосереджувалася в руках  держави.

Новим еквівалентом став золотозлитковий  стандарт. Цей тип золотого стандарту  сприяв створенню такої грошової системи, при якій банкноти обмінювалися на злитки вагою 12-14 кг. [5; c.72]

Більшість країн не тільки не зуміли повернутися після війни  до золотомонетного стандарту, а  й відновити його обмежений варіант  у вигляді золотозлиткового стандарту. Для цих країн став можливим обмін  з валют на «девізи». Так стали  називати банкноти тих країн, які  обмінювали свою валюту на золото. Девізи застосовувалися як валюти міжнародних  платежів. При золотодевизному стандарті  золото вже не тільки не використовувалося у внутрішньодержавному грошовому обігу, але і «пішло» із міждержавного грошового обороту.

1.3.Ринок золота як частина  ринку дорогоцінних металів і  дорогоцінного каміння

Ринок дорогоцінних металів  можна визначити як сферу економічних  відносин

між учасниками операцій з  дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, які котируються у золоті. До останніх відносяться золоті сертифікати, облігації, ф'ючерси ...

Як системне явище ринок  дорогоцінних металів можна розглядати з двох точок зору: з функціональної та інституціональної. З функціональної точки зору ринок дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння є  торгово-фінансовий центр, в якому  зосереджені торгівля ними і інші комерційні та майнові операції з  цими активами.

З цієї позиції функціонування ринку дорогоцінних металів повинен  забезпечити промислове і ювелірне споживання дорогоцінних металів і  дорогоцінного каміння, створення  золотого запасу держави, страхування  від валютних ризиків, отримання  прибутку за рахунок арбітражних  угод. [15; c.48]

З інституційної точки  зору ринок дорогоцінних металів  представляє собою сукупність спеціально уповноважених банків, бірж дорогоцінних металів. Ринок дорогоцінних металів  як система складається з окремих  секторів. Під сектором розуміється  ринок тільки одного фінансового  активу

Таким чином, ринок дорогоцінних металів складається з наступних  секторів:

1.Ринок золота.

2.Ринок срібла.

3.Ринок платини.

4.Ринок паладію.

5.Ринок виробів з дорогоцінних  металів.

6.Ринок цінних паперів,  які котируються в золоті.

Основним сектором ринку  дорогоцінних металів є ринок  золота. Організаційно ринок золота є консорціум з декількох банків, уповноважених здійснювати операції із золотом. Вони є посередниками  між продавцями і покупцями золота, збирають їхні заявки, зіставляють  їх і за взаємною домовленістю фіксують середній ринковий курс золота. [3; c.285]

Залежно від ступеня державного регулювання ринки золота поділяються  на чотири основні категорії:

1. світові - у Лондоні,  Цюріху, Франкфурті, Чикаго, Гонконзі;

2. внутрішні вільні - у  Мілані, Парижі, Ріо-де-Жанейро;

3. місцеві контрольовані  - в Афінах, Каїрі;

4.«чорні» ринки - в Бомбеї. [13; c.20-21]

Джерелом пропозиції золота на міжнародних ринках є розробка наявних і нових родовищ. Основними  золотодобувними державами є  ПАР, США, Канада, держави СНД, Австралія. Річний видобуток золота на Заході досягає в окремі роки 1800-2000т.

Ринок золота в Лондоні. У  своїй дійсній формі цей ринок  існує з 1919 р. Основним його учасником  залишається той же, що й раніше, клуб «фірм» - золоті брокери Лондона (London Bullion Brokers).

Саме на лондонському золотому ринку сформувалася процедура фіксингу, яка проводиться з 1919 р. двічі  на день.Ціни лондонського ринку вважаються найбільш представницькими і використовуються в якості довідкової бази для різного  роду розрахунків, порівнянь, закладаються в довгострокові контракти. Об'єктом  торгівлі на фіксинг є стандартизовані  зливки («good-delivery-bars»). Кожен зливок повинен мати серійний номер, відмітку проби (чистоти), штамп виробника. [8; c.210-212]

Досить довгий час лондонський  золотий ринок був ринком для  нерезидентів, оскільки згідно з Актом  валютного контролю резиденти Великобританії не мали права купувати золото, а  професійні дилери повинні були отримати ліцензію у Банку Англії.У жовтні 1979 р. уряд, очолюваний М. Тетчер, зняло  ці обмеження.

Ринок золота в Цюриху. Найбільшим центром торгівлі золотом в 70-х  роках став Цюріх. З початку 80-х  років Швейцарія щорічно імпортувала  в середньому від 1200 до 1400 тонн золота на рік, а експортувала від 100 до 1200 т. Звідси видно, що тільки відносно невелика частина дорогоцінного металу залишається  в країні. Золото використовується в національній годинниковій і ювелірній  промисловості у скромних обсягах: близько 25 т. Про велику роль Цюриха як європейського центру торгівлі свідчить те, що золотий імпорт Швейцарії  складає 70% золота, що видобувається  в західних країнах, з яких 60% потім  реекспортується в різні регіони  світу. З початку 80-х років Цюрих  став світовим ринком золота, через  який проходить майже половина світового  промислового попиту на золото. Швейцарія  імпортує близько 40% загальної пропозиції золота у світі.

Маркет-мейкерами цюріхського  ринку є «велика трійка» банків (UBS + SBC, Credit Swiss)

Банки «великої трійки» відносяться  до інноваційних банків світу, до тих, які здійснюють дуже широке коло найбільш сучасних операцій із золотом. Прикладом  може служити перелік таких операцій, що надається банком Credit Swiss своїм  клієнтам:

-продаж спот на металеві  рахунки;

-купівля спот, фізичне  постачання золота;

-термінові операції (форвардні  і опціонні), угоди своп;

-позики під заставу  золота;

-структуровані за замовленням  угоди на короткі і тривалі  терміни виконання;

-угоди своп за місцезнаходженням  металу;

-рахунки (металеві) з відстрочкою  податкових платежів;

-афінаж, плавка, кінцева  обробка золота з напівфабрикатів.

Перевагою швейцарських банків перед іншими є широка присутність  на світових ринках золота в різних регіонах світу.Це дозволяє їм здійснювати 24-годинну присутність на міжнародному ринку золота, здійснюючи операції з фізичним золотом і з «паперовим»  металом.

Ринок золота в США. Демонетизація  золота в 70-х роках зробила можливим скасування проіснувалого протягом 40 років Акту золотої заборони, відповідно до якого громадяни США не мали права на приватне володіння золотом  у злитковій формі. Лібералізація  торгівлі золотом призвела до швидкого перетворення Нью-Йоркської товарної біржі і Міжнародного валютного  ринку (International Money Market - IMM) Чиказької  товарної біржі (Chicago Mercantile Exchange - СМЕ) у  найбільші центри торгівлі золотими ф'ючерсними контрактами. Саме в  цих центрах укладається більше 90% всіх ф'ючерсних контрактів на поставку золота. [17; c.95]

Інші ринки золота. Центром  опціонної торгівлі стала Канадська  золота біржа. З кінця 80-х років  інтенсивно відбуваються операції із золотом на гонконгському ринку, де мають представництва великі золоті дилери з Цюріха, Лондона, Нью-Йорка  і Франкфурта. З 1980 р. Товарна біржа  Гонконгу почала здійснювати торгівлю ф'ючерсними контрактами.

Серед місцевих контрольованих ринків виділяється ринок золота в Саудівській Аравії, який забезпечує сировиною ювелірну промисловість  за рахунок імпорту.

На місцевий золотий ринок  Індії доводиться 11% загальносвітового  видобутку.

Висновок. Основним сектором ринку дорогоцінних металів є  ринок золота. Організаційно ринок  золота є консорціум з декількох  банків, уповноважених здійснювати  операції із золотом.

 

РОЗДІЛ 2

ВИДОБУТОК І ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛОТА

2.1. Видобуток золота на  континентах

Північна Америка. З 50 штатів, які входять до складу США, золото видобувають у дев'яти. Серед них  особливе місце займає штат Аляска.

У США за період від початку  видобутку золота в Каліфорнії до 2003 р. видобуто 15 тис. т золота, в тому числі в минулому столітті 11,4 тис. т. [5; c.274]

Південна Америка. В даний  час з 32 країн Південно-Американського регіону основні золотодобувні  підприємства розташовані на території  десяти країн 

(таблиця 1)

 

Таблиця 2.1

Видобуток золота в Південній  Америці

Країна	2009
	т	%
Бразилія	50,7	13,5
Перу	134,0	35,6
Чілі	39,8	10,6
Колумбія	20,2	5,4
Мексика	25,6	6,8
Венесуела	16,9	4,5
Болівія	15,5	4,1
Еквадор	7,5	2,0
Гайана	14,4	3,8
Домініканська республіка	1,1	0,1
Інші країни	51,2	13,6
Всього	357,8	100

 

Особливе місце з розподілу  мінеральних багатств континенту займає Колумбія, в якій було видобуто 2 тис. т золота з 3,4 тис. т, здобутих країнами континенту, прилеглими до цих гір. [5; c.280]

Австралія. Шлях до золота Австралії  вів через Каліфорнію. Вперше золото було виявлено в 1830 р. Золоті родовища Австралії відрізняються від  родовищ інших континентів великою  кількістю самородків.

Період від початку  розробок родовищ золота в 1851 р. до теперішнього часу з надр австралійського континенту було видобуто 9,7 тис. цього металу. Розподіл видобутку по окремих періодах представлено в таблиці 2.

 

Таблиця 2.2

Видобуток золота в Австралії

 

Період, гг.	Кількість років	видобуток
		т	%
1851-1870	20	1366	14,1
1871-1890	20	803	8,2
1891-1900	10	659	6,8
разом		2828	29,1
1901-1920	20	1094	11,2
1921-1940	20	724	7,4
1941-1960	20	614	6,3
1961-1985	15	931	9,8
1986-1996	10	791	8,1
1996-2011	15	2742	28,1
разом		6896	70,9
усього		9724	100

 

Разом з тим в Австралії  є великі поклади руд кольорових металів,які також містять золото. Проводяться інтенсивні розвідувальні  роботи з виявлення родовищ на морському шельфі. [5; c.286]

Африка. Понад 90% золота, отриманого з надр Африканського континенту, видобуто на території нині займаної ПАР. Тут здобувалися в окремі періоди понад 70% видобутку золота в усіх західних країнах.

В даний час золотодобувна  промисловість Південної Африки стикається з серйозними проблемами. Технологія видобутку золота стає трудомісткою, внаслідок чого зростають виробничі  витрати. Ці витрати представляють  собою основну статтю витрат головною золотодобувної країни світу.

Високі ціни на золото компенсували ці труднощі. Південно-Африканський резервний  банк активно підтримує золотодобувну  промисловість шляхом встановлення ринкових цін на вироблене в країні золото. Цей банк веде активну програму хеджування з метою захисту промисловості від зниження цін на золото і навіть скуповує золото з ​​метою підтримки його ціни. [5; c.289]

Євразія. Всього з найдавніших  часів в Європі без урахування Росії було видобуто 6 тис. т золота.

Видобуток золота протягом 1990-2010 рр.. в Європі характеризується даними таблиці 3

Таблиця 2.3

Видобуток золота в країнах  Європи

 

країна	1990	2000	2010
Швеція	5,6	6,7	9,6
Іспанія	6,7	5,7	4,8
Франція	5,4	5,3	2,6
Югославія	8,3	3,3	2,1
Болгарія	1,7	1,5	2,1
Фінляндія	2,8	1,5	1,6
інші країни	2,7	1,5	3,0
разом	35,1	27,7	19,8

 

Географічна структура видобутку  золота в світі за останні два  десятиліття радикально змінилася.Істотні  зрушення в територіальній структурі  золотовидобутку по всіх великих  продуцентів золота приведені у  таблиці 4.

 

Таблиця 2.4

 

Видобуток золота основними  країнами-продуцентами.

 

країна	2000 р., кг.	2010 р.
		кг	% к 2000 р.	Частка у світовому  видобутку, %
ПАР	614071	399234	65,01	15,57
США	330000	298000	90,30	11,62
Австралія	243000	273010	112,35	10,65
Китай	125000	190000	152,00	7,41
Канада	161402	148860	92,23	5,81
Індонезія	37983	135000	355,42	5,26
Пєру	20582	157013	762,87	6,12
Росія	146091	170872	116,96	6,66
Узбєкістан	70000	90000	128,57	3,51
Гана	31032	69707	224,63	2,72
Папуа-Нова Гвінея	71190	65200	91,59	2,54
Чілі	33774	40000	118,43	1,56
Бразилія	85862	50500	58,82	1,97
Аргентина	1106	32486	2937,25	1,27
Філіппіни	25609	40000	156,20	1,56
Зімбабве	18278	15469	84,63	0,60
Південна Корея	23263	26181	112,54	1,02
Малі	5700	57964	1016,91	2,26
Мексіка	9891	20617	208,44	0,80
Казахстан	24000	27000	112,50	1,05
Киргизька Республіка	1000	17000	1700,00	0,66
Колумбія	32118	20799	64,76	0,81
разом	2110952	2344912	111,08	91,45
Інші країни	143266	219335	153,10	8,55
Усього в світі в	2254218	2564247	113,75	100,00

 

Структурні зрушення останніх років з більш розвинених західних країн до країн з економікою, що розвивається, перевагами яких є дешева праця, дешева електроенергія і т.д. говорить про підвищення конкурентного  середовища у сфері видобутку  і виробництва золота. [9; c.122-124]

 

 

Рис.2.1 Основні виробники  золота (2009 р)

 

2.3 Використання видобутого  золота

Основними споживачами золота є:

-ювелірна промисловість;

-електронна та інші  галузі економіки;

-стоматологічна промисловість  і медицина;

-приватні тезавратори  і інвестори.

 

 

Рис 2.2 Структура споживання золота (2009 р)

 

Рис 2.3 Динаміка споживання золота (2008-2010 рр.)

 

Ювелірна промисловість - перший, головний споживач золота, його більшої частини у вигляді  надходжень від нового видобутку.

Завдяки своїй рідкості, податливості в обробці, гарному  жовтому кольору та хімічної стабільності золото стало провідною сировиною  для виготовлення ювелірних виробів.

Обсяг споживання золота в  ювелірній промисловості різних регіонів має суттєві відмінності (таблиця 5).

Таблиця 2.5

 

Споживання золота в ювелірній  промисловості

 

Регіон (группа країн)	спожито в 2010 г.	В %
ІндІйский субконтинент Європа Ближній Схід Східна Азія Північна Америка Китай Латинська Америка інші країни разом	745 702 556 488 177 161 98 79 3006	25 24 19 16 6 5 3 2 100

 

Як видно з таблиці 6, більше 60% золота, використаного в  ювелірній промисловості, витрачається в країнах, що розвиваються. Показники  споживання золота в ювелірній промисловості  в ряді країн істотно відрізняються  від обсягу споживання ювелірних  виробів. [5; c.46]

Як приклад можна привести показники країн, де споживання ювелірних  виробів перевищує 50 т на рік (таблиця 6).

Таблиця 2.6

Використання золота в  ювелірній промисловості і споживання ювелірних виробів у 2009 р.

 

країна	Споживання золота в ювелірній  промисловості(т)	Споживання ювелірних  виробів(т)
Індія США Китай Саудівська Аравія Єгипет Італія Індонезія Японія Туреччина Англія Південна Корея Таїланд Франція Іспанія Росія	654 158 161 137 96 479 97 38 132 48 76 75 26 3 немає данних	615 381 184 153 116 92 91 51 83 82 64 53 52 53 49