Оцинка платоспроможности та ликвидности пидприемства та шляхи покращення його финансового стану

42

                      Міністерство освіти і науки України

             Вінницький національний технічний університет

Інститут інтеграції навчання з виробництвом

Центр післядипломної освіти

ОЦІНКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЙОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ

Пояснювальна записка

з дисципліни ”Фінансовий аналіз та звітність”

до курсової роботи за спеціальністю

“Менеджмент організацій”

Керівник курсової роботи

      _____________Шварц І.В.

”___” ____________20__ р.

Розробила студентка гр. 6М-09

____________Погребенюк Т.В.

”___” ____________20__ р.

Вінниця ВНТУ 2010

Міністерство освіти і науки України

             Вінницький національний технічний університет

Інститут інтеграції навчання з виробництвом

Центр післядипломної освіти

                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедри ПМЕН, проф., д.е.н.

                                                              ______________   О.О. Мороз

                                                                                          (підпис)

                                                                „___”  ______________   20__ р.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни ”Фінансовий аналіз та звітність”

студенту Погребенюк Тетяні Володимирівні  групи 6М-09

ТЕМА Оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства та шляхи покращення його фінансового стану

Вихідні дані:

-                     фінансова звітність підприємства: форма №1 „Баланс”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”, форма №5 „Примітки до річної фінансової звітності”;

-                     навчальна та методична література за темою курсової роботи;

-                     законодавча база.

Зміст ПЗ до курсової роботи

          Індивідуальне завдання

          Вступ

1.      Теоретичні основи оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства

2.      Аналіз платоспроможності та ліквідності ВАТ „Вінницький ОЖК”

3.      Шляхи підвищення платоспроможності ВАТ „Вінницький ОЖК”

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Дата видачі ”____” _________ 20__ р.   Керівник _________________

                                                                                                              (підпис)

                                                                    Завдання отримав _________

                                                                                                                                    (підпис)

АНОТАЦІЯ

Дана курсова робота присвячена проблемі оцінювання  платоспроможності та ліквідності підприємства. Курсова робота складається з трьох розділів.

У першому розділі розглянуто теоретичні основи оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства.

Другий розділ містить характеристику ВАТ «Вінницький ОЖК», аналіз динаміки основних показників його фінансово-господарської діяльності, а також спеціальний аналіз показників платоспроможності та ліквідності підприємства.

У третьому розділі були розглянуті шляхи покращення фінансового стану підприємства, а також запропоновано ряд заходів для підвищення платоспроможності ВАТ „Вінницький ОЖК”.

ЗМІСТ

ВСТУП              4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА              6

1.1 Економічна сутність платоспроможності та ліквідності в системі фінансового аналізу підприємства              6

1.2 Методичні основи аналізу платоспроможності підприємства              9

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ                      ВАТ "Вінницький олійножировий комбінат"              18

2.1 Загальна характиристика ВАТ "Вінницький ОЖК"              18

2.2 Аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності            

ВАТ "Вінницький олійножировий комбінат"              22

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності ВАТ "Вінницький ОЖК"              27

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ВАТ "Вінницький ОЖК"              31

3.1 Факторний аналіз ліквідності та платоспроможності……………….31

3.2 Шляхи підвищення платоспроможності підприємства              33

Висновки              36

Список використаної літератури              39

Додатки              41

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення ефективної фінансової діяльності є найбільш актуальною задачею для більшості українських підприємств. Ефективна фінансова діяльність це та ціль, яку повинні ставити перед собою всі суб’єкти господарювання. Але на практиці, досягнення позитивних результатів діяльності підприємства, особливо в тих економічних умовах, що склалися на території нашої держави,  є дуже складним завданням.

   Для забезпечення ефективної фінансової діяльності необхідно проводити  якісний та своєчасний аналіз фінансового стану підприємства, здійснювати оцінку його ліквідності, платоспроможності та проводити пошук шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває оцінка ліквідності та платоспроможності підприємств. Значну увагу звертають банки на стан платоспроможності та ліквідності підприємства, коли розглядають режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.  В удосконаленні управління платоспроможністю та ліквідністю закладені резерви підвищення  доходності підприємства, так як розмір прибутку в значній мірі залежить від його платоспроможності. Саме тому в системі фінансового аналізу і в  роботі фінансового менеджера важливе місце посідає аналіз та управління платоспроможністю підприємства – його здатністю вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов’язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності.

Метою курсової роботи є оцінка стану і перспектив розвитку підприємства та розробка рекомендацій щодо шляхів підвищення платоспроможності та ліквідності  підприємства.

Для реалізації даної мети у курсовій роботі були поставлені та вирішувалися такі задачі:

     вивчити сутність та значення аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства;

     проаналізувати існуючі методики оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства;

     дослідити стан та динаміку основних фінансових показників ВАТ «Вінницький ОЖК»;

     провести аналіз показників платоспроможності та ліквідності ВАТ «Вінницький ОЖК» ;

     виявити фактори та шляхи покращення фінансового стану підприємства;

     розробити пропозиції для підвищення платоспроможності та ліквідності ВАТ «Вінницький ОЖК».

Об’єктом дослідження є фінансовий стан підприємств ВАТ «Вінницький ОЖК», а саме показники платоспроможності та ліквідності.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та організаційних аспектів фінансового аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність платоспроможності та ліквідності в системі фінансового аналізу підприємства

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.

Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства – його здатності вчасно та в повному обсязі викону­вати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм госпо­дарської діяльності [5,c.10]. Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. Так, згідно з положеннями французької економічної школи, платоспроможність — це одна з підвалин кон­цепції фінансової рівноваги.

Питання теоретичного та методологічного обґрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» розглядались у працях як зарубіжних, так і вітчизняних  науковців  та   практиків,   зокрема   П. Ревентлоу,   Е. Нікбахта,  Й. Ворста, А. Гропеллі, В.В. Ковальова,  М.М. Крейніної,  Г.В. Савицької,   А.М. Поддєрьогіна,  А.Д. Шеремета, І.О. Бланка, Л.А. Лахтіонової та інших.

У деяких працях вітчизняних економістів поняття «ліквідності» та «платоспроможності» ототожнюються. Але слід звернути увагу на суттєву різницю між даними поняттями. Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу. Тобто ліквідність підприємства характеризує механізм перетворення фінансових або матеріальних активів у грошові кошти, з метою своєчасного виконання зобов'язань. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення. Тобто основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому обсязі коштів на поточних рахунках; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості [1; c. 37].

Таким чином, поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш містке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Причина в тому, що по мірі стабілізації виробничої діяльності підприємства у нього постійно формується визначена структура активів та джерел коштів, різкі зміни яких порівняно рідкісні.

Фінансовий стан в плані платоспроможності, навпаки,  може бути доволі мінливим, до того ж день у день: вчора підприємство було платоспроможним, однак сьогодні ситуація кардинально змінилась – прийшов час розраховуватись з наступним кредитором, а у підприємства немає коштів на рахунку, оскільки не надійшов своєчасно платіж за поставлену раніше продукцію.

Для визначення стану платоспроможності підприємства використовують аналіз ліквідності господарюючого суб'єкта.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявності ліквідних коштів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів.

Оцінка рівня платоспроможності цікавить широ­ке коло агентів ринку, а саме:

1) безпосередньо підприємство, яке бажає об'єктивно оцінити стан своїх справ і розробити ряд заходів щодо покращення ситуації або підтримки нормального стану;

2) кредиторів, які хочуть переконатись у спро­можності підприємства повернути борги;

3) інвесторів, які мають бути впевнені щодо перспектив розвитку підприємства і, як наслідок, ефективності їх інвестиційного проекту;

4) партнерів по бізнесу, які зацікавлені в надій­них та стабільних стосунках.

Платоспромож­ність як економічну категорію характеризують такі моменти :

1. Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

2. Платоспроможність – це не тільки здатність термінового погашення зобов'язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а й здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

3. Платоспроможність – це не ста­тична (моментна) характеристика. Найбільшу цін­ність має динамічна платоспроможність.

4. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

5. Виконання платіжних зобов'язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслу­говування та повернення позикових коштів.

1.2 Методичні основи аналізу платоспроможності підприємства

У світовій практиці існує декілька методичних підходів до оцінки рівня платоспроможності підприємства, основні з яких:

1. Метод коефіцієнтів (відносних показників) базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності і їх подальшому аналізі, який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами (нормативний метод);

б) порівняння коефіцієнтів певного підприєм­ства з аналогічними показниками інших підпри­ємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в) порівняння коефіцієнтів певного підприєм­ства з аналогічними показниками фірм – про­відних у даній галузі (бенчмаркінг) [5].

2. Методи дискримінантних показників платоспро­можності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінан­сову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

3. Дослідження грошових потоків полягає у вив­ченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод грунтуєть­ся на побудові бюджетів готівки та їх аналізі [4,c.253].

Дослідження грошових потоків широко вико­ристовується у світовій практиці.

Метод коефіцієнтів простий у використанні, не потребує спеціального інформаційного забезпечен­ня, але має значні недоліки:

1. Оціночні коефіцієнти надають аналітику ста­тичну інформацію (на певну дату) про платоспро­можність підприємства, і, таким чином, об'єктивність аналізу знижується.

2. Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь об'єктивності аналізу.

3. Підприємство може використати прийом «прикрашення» звітності, щоб створити видимість вищих показників. Наприклад, підприємство взяло кредити на два роки. Перед поверненням боргу кошти утримувались декілька днів у вигляді готівки на розрахунковому рахунку. Якщо в цей час скла­дався баланс, то показники платоспроможності, розраховані методом коефіцієнтів, були б значно «прикрашені». Але вже через кілька днів, після моменту погашення боргу, дані балансу давали б аналітику інше уявлення про стан платоспромож­ності підприємства.

Отже, оцінку платоспроможності підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників [5,c.13].

І. Показники ліквідності або статичної платоспроможності

1. Коефіцієнт загального покриття (потенційної платоспроможості) (Кзп) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

                                                            (1.1)

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюють­ся за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів.

Значення у межах 2 – 2,5 свідчить про спромож­ність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів.

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності (розрахункової платоспроможності) (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборго­ваності до поточних пасивів:

              (1.2)

Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,7 – 0,8 або дотри­мання його середньогалузевого значення.

3. Коефіцієнт абсолю­тної ліквідності (гро­шової платоспроможності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

                                          (1.3)

Показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності.

Критичне значення 0,2 – 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 – зовнішня ознака не­платоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства

4. Коефіцієнт співвід­ношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборго­ваності до кредиторської:

(1.4)

Показує здатність розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторів. Позитивним є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти даний показник з середньогалузевим рівнем. Рекомендоване значення 1.

5. Коефіцієнт забез­печеності поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

                                          (1.5)

Показує ступінь покриття поточних зобов'язань власними оборотними активами. Даний показник використовується як узгоджувальний у законодавстві деяких країн, зокрема в Росії, де його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В будь-якому випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів.

II. Показники ліквідності оборотних активів та якості кредиторської заборгованості

1.Середній період обороту товарних запасів (в днях) (Отз) розраховується як відношення середнього розміру товарних запасів до одноденного товарообороту за собівартістю:

                            (1.6)

Показує період, протягом якого товари перетворюються в грошові кошти. Позитивним є зменшення значення показника, якщо це не є перешкодою нормальному ходу реалізації товарів (не обумовлює товарний дефіцит).

2. Середній період обороту дебіторської заборгованості (Одз) розраховується як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

            (1.7)

Показує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивним фактом слід вважати скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості. Зростання цього показника може бути визнано доцільним тільки в умовах росту товарообороту та підвищення якості дебіторської заборгованості.

3. Період погашення кредиторської заборгованості (Окз) розраховується як відношення середнього розміру кредиторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

              (1.8)

Показує середній період, протягом якого підприємство сплачує короткострокові зобов'язання. Підприємство повинне дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись наданою позикою і вчасно її сплатити.

4. Період операційного циклу (ОЦ) дорівнює сумі періодів обороту товарних запасів і дебіторської заборгованості:

.                                                                      (1.9)

Показує час перетворення купленого товару в гроші. Зменшення показника свідчить про високу ділову активність підприємства та ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

5. Період фінансового циклу (ФЦ) можна розрахувати як різницю між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості [6,c.130]:

.                                                                      (1.10)

Дозволяє оцінити період обороту грошових коштів. Зменшення показника є позитивною тенденцією й свідчить про підвищення ефективності управління грошовими коштами, але значення показника нижче нуля свідчить про дефіцит грошових коштів (підприємство живе «в борг») [5,c.14].

ІІІ. Показники динамічної платоспроможності

1. Коефіцієнт відновлювання (втрати) платоспроможності (Квпл) характеризує найближчу перспективу зміни рівня платоспроможності підприємства (відновлення чи втрату). Він визначається за формулою:

,                                        (1.11)

де              – коєфіцієнт загального покриття; 

– коєфіцієнт проміжної ліквідності;

– нормативне значення (Кзпн = 2).

Якщо показник дорівнює або більше одиниці, – це є свідченням наявності резервів поліпшення рівня платоспроможності, при Квпл менше 1 – рівень платоспроможності підприємства в найближчий час буде недостатнім.

2. Коефіцієнт достатності формування грошових активів (коефіцієнт виконання бюджету готівки) характеризує ступінь покриття платіжних потреб підприємства за рахунок грошових коштів, що знахо-дяться в його розпорядженні. Розраховується за формулою:

,                                            (1.12)

де              ЗГК – залишки грошових коштів на початок періоду;

ГН – грошові надходження за період;

ВГф – фактичне витрачання грошей за період;

ВГвідкл – відкладення витрачання грошових коштів.

Позитивною тенденцією є зростання цього показника, що свідчить про здатність підприємства генерувати грошові активи для здійснення усіх необхідних платежів. Сприятливою ситуацією є утримання цього показника на рівні 1,2 , що є ознакою відсутності дефіциту грошових коштів та наявність їх мінімального за лишку на рахунках.

3.Синхронність надходження та витрат грошових коштів розраховується за формулою:

,                                                        (1.13)

де               N1 (V1) – надходження (видатки) грошей.

Показує відповідність у часі та за обсягами вхідних та вихідних грошових потоків. Оптимальною є ситуація, коли значення показника дорівнює або максимально наближається до 0, що свідчить про збалансованість грошових потоків підприємства.

Послідовність розгляду окремих груп наведених показників не випадкова. Вона відповідає логіці аналітичної роботи з оцінки рівня платоспроможності підприємства, а саме:

І група: вихідний пункт аналізу, який надає аналітику інформацію про стан статичної плато­спроможності. Проводиться за даними балансу.

II група: поглиблює аналіз платоспроможності шляхом вивчення даних, що беруть участь у роз­рахунку коефіцієнтів І групи. Доцільність викори­стання показників II групи обумовлена такими причинами:

     підприємство може мати на балансі значні обсяги дебіторської заборгованості, що вплине на              ріст показника проміжної платоспроможності, але структура дебіторської заборгованості може бути різною: висока питома вага простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованостей, що суттєво знижує реальний рівень платоспроможності;

     на балансі підприємства можуть утримуватись товарні запаси, які не користуються попитом і як наслідок, повільно реалізуються. Показник загального покриття при цьому може мати достатньо високе значення, але рівень платоспроможності слід оцінювати як недостатній;             

     підприємство може мати значний за тривалістю період погашення поточних пасивів. За умови відсутності у їх складі прострочених зобов'язань, які потребують негайного погашення, низький рівень показника абсолютної ліквідності не слід розглядати як критичний за умови наявності можливості генерування достатніх обсягів грошових надходжень у майбутньому.             

Показники II групи розраховуються на основі балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

III група: оцінює динамічну платоспроможність, Перший показник цієї групи (Квпл) розраховується за даними балансу. Цей показник доцільно розраховувати в зв’язку з тим, що надто рідко трапляється ситуація, коли всі показники відповідають встановленим нормативам та вимогам, що призводить до невпевненості аналітика щодо висновків про платоспроможність. В такій ситуації Квпл надає деяку інформацію щодо перспектив зміни рівня платоспроможності.

Другий та третій показники цієї групи розрахувати складніше, оскільки необхідна додаткова інформація. Але при оцінці, наприклад, банком фінансового стану підприємства, ця інформація може бути доступною.

Розрахунок другого та третього показників III групи проводиться на базі даних журналів-ордерів грошових рахунків та відомостей до них (журнал-ордер № 1 за кредитом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” та відомостей №№ 1.1., 1.2., 1.3. за дебетом цих рахунків). Показники цієї групи доцільно розрахувати на усі дні періоду, що оцінюється, або вибірково за певною системою (наприклад, через кожні 4 дні на 5-й або через 9 днів на 10-й тощо). Цю операцію зручно та швидко здійснювати за допомогою ЕОМ.

Для розрахунку коефіцієнта достатності формування грошових коштів знадобиться детальний плановий бюджет готівки, який був розроблений на період, що досліджується. За допомогою порівняння фактичних видатків та видатків, що були заплановані, визначається приблизна сума відкладеного витрачання грошових коштів.

У разі відхилення показника синхронності від нуля необхідно дослідити рух грошових коштів з метою виявлення характеру розбалансованості потоків (перевищують вхідні потоки над вихідними чи навпаки).

Така послідовність етапів аналізу та система показників, що їх формує, дозволяє поглибити цей процес і підвищити об'єктивність його результатів.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ         ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Вінницький ОЖК»

Повне найменування – відкрите акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат». Скорочене найменування – ВАТ «Вiнницький ОЖК». Організаційно-правова форма – відкрите акціонерне товариство. Місце знаходження – Україна, Вінницька область, Староміський район, вул. Немирівське шосе, 26, код за ЄДРПОУ 00373758, номер свідоцтва про державну реєстрацію емітента № 142412. Дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію 18 жовтня 2004 року. Орган,що видав свідоцтво Виконком Вінницької міської Ради (№ 1 174 120 0000 000387). Основні види діяльності – виробництво рафінованої олії та жирів, виробництво неочищеної олії та жирів та виробництво мила, детергентів, очищувальних і полірувальних препаратів.

Перша емiсiя акцій відкритого акціонерного товариства "Вiнницький олійножировий комбiнат " була зареєстрована за результатами приватизації від 28 березня 1996 року, про що фінансовим управлінням Вінницької обласної державної адмiнiстрацiї Мiнiстерства фiнансiв України видано свідоцтво за реєстраційним номером 66/1/96, про випуск акцій.

Статутний капітал в сумі 33 882 500 гривень був поділений на 135 530 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень одна акція.

Загальними зборами від 12.05.2004р. було прийнято рішення про збільшення статутного фонду товариства шляхом додаткового випуску акцій відкритим (публічним) розміщенням в кiлькостi 56 860 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25грн.кожна, про що було складено Протокол загальних зборів №7 від 12.05.2004 року. Додатковий випуск акцій сплачений акціонерами грошовими коштами в сумі 14 215 000,00 грн.

Загальними зборами від 01.10.2004р. ( Протокол №8 від 01.10.2004р.) були затвердженні результати підписки на акції та внесено зміни та доповнення до Статуту ВАТ "Вiнницький олійножировий комбiнат" – Статутний фонд становить 48 097 500 грн., який поділено на 192390000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Форма випуску документарна (Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій за номером №735/1/04 від 16.12.2004 року видане Державною комiсiєю з цінних паперів та фондового ринку).

На Загальних зборах акцiонерiв ВАТ "ВОЖК", якi відбулися 25.04.2008 року – 30 .05.2008року було прийнято рішення (кворум зборів 79,16 %) про збільшення Статутного фонду Товариства за рахунок додаткової емiсiї на суму загальної номінальної вартості 30 001 000,00 гривень, існуючої номінальної вартості 0,25 гривень одна акція, у кiлькостi 120 004 000 простих iменних акцiй, якi випускаються додатково та про закрите (приватне) розмiщення акцiй. Метою розмiщення акцiй є поповнення обiгових коштiв для розширення господарської дiяльностi та розвитку iнфраструктури Товариства.

Статут Вiдкритого Акцiонерного Товариства "Вiнницький олiйножировий комбiнат", викладений в новiй редакцiї був затверджений загальними зборами акцiонерiв (протокол №2 вiд 27.11.2008р.), та зареєстрований Виконавчим комiтетом Вiнницької мiської ради 03.12.2008року за реєстрацiйним № 11741050005000387 .

Таким чином, згiдно ст.4.п.4.1 i 4.2 Статуту в новiй редакцiї Статутний капiтал Товариства становить 78098500 грн., який подiлено на 312 394 000 простих iменних акцiй, номiнальною вартiстю 0,25 грн. кожна , що вiдображено на дату балансу 31.12.2008 року в рядку 300 "Статутний капiтал". Державної частки у Статутному капiталi ВАТ "ВОЖК" немає. Привiлейованi акцiї, процентнi та безпроцентнi облiгацiї Товариством не емiтувались.

ВАТ "Вiнницький ОЖК" побудовано в 1951-1955 рр. Загальна площа земельної ділянки, на якій розташовані виробничий комплекс підприємства, становить 20,8 га, на окремій дiлянцi площею 0,8га розташована станція очисних споруд та 1,2 га зайняті пiдїзними шляхами та залізничними коліями. На балансі комбінату знаходяться 38 будівель та споруд заг.площею 46951 м.кв.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Вiнницький ОЖК" засновано вiдповiдно до рiшення засновникiв про створення акцiонерного товариства шляхом перетворення орендного пiдприємства "Вiнницький олiйножировий комбiнат" i було зареєстровано 12 березня 1996 року.

Виробничий комплекс пiдприємства розташований на однiй промисловiй дiльницi. Злиття, подiл, приєднання, перетворення не вiдбувалось.

До складу ВАТ "Вiнницький олiйножировий комбiнат" входять олiйноекстракцiйний, гiдроiнiзацiйний завод, пiдроздiл виробництва фасованої продукцiї; виробництво маргаринiв i майонезiв, дiльницi виробництва водню, а також допомiжнi цехи та дiльницi, якi забезпечують роботу основного виробництва. Миловарений завод зданий в довгострокову оренду.

Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй, представництв та iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв немає.

ВАТ Вiнницький ОЖК випускає такi основнi види продукцiї: нерафiнована олiя, олiя рафiнована дезодорована, жир кондитерський, жир кулiнарний, маргариновi напiвфабрикати, саломаси. Також реалiзуються побiчнi продукти виробництва, а саме: шрот, кисень газоподiбний технiчний. Продукцiя сертифiкована органом по сертифiкацiї продукцiї Вiнницьким ДЦСМС. Пiдприємство забезпечене всiма необхiдними держстандартами i НТД, чинними на територiї України на сировину, матерiали i готову продукцiю. Крiм основної дiяльностi комбiнат займається наданням послуг по завантаженню - вивантаженню та зважуванню вантажiв, здачею в оренду обєктiв нерухомостi та обладнанння, перевезеннями автомобiльним транспортом вантажiв та iнше.

В 2008 роцi олiйноекстракцiйним заводом перероблено 170425 тонн насiння олiйних культур, в т.ч. – насiння соняшнику – 129769 тонн, насiння рiпаку – 31396 тонн, насiння сої – 9233 тонни та вироблено: – олiї соняшникової – 57505 тонн, олiї рiпакової – 13699 тонн, олiї соєвої – 1765 тонн, шротiв тостованих – 74356 тонн. Гiдрогенiзацiйним заводом за звiтнiй рiк вироблено олiйножирової продукцiї: – жиру кондитерського для шоколадних виробiв, цукерок, харчових концентратiв "Вiолiя" – 6864 тонн, жиру кондитерського "Вiолiя - глазур" – 686 тонн, жиру для вафельних начинок "Вiолiя" – 1796 тонн, жиру кулiнарного фритюрного "Вiолiя" – 1425 тонн, саломасiв рафiнованих дезодорованих фасованих "Вiолiя" – 1404 тонни, саломасiв розливних рiзних марок – 1321 тонна, жиру переетерифiкованого дезодорованого "Вiнфат - 2" "Вiолiя" – 1232 тонни, олiї рафiнованої дезодорованої – 3029 тонн, олiї нерафiнованої гiдратованої – 1291 тонн, соломасiв нерафiнованих розливних рiзних марок – 8196 тонн. На виробництвi фасованої продукцiї розфасовано – 822 тонн олiї. Цехом виробництва маргаринiв i майонезiв виготовлено – 2293 тонни маргаринiв мяких. В перспективi планується зберегти виробництво основних видiв продукцiї, розширити виробництво олiй.

В 2006 – 2009 рр. ВАТ "Вiнницький олiйножировий комбiнат" переробляв насiння соняшнику, рiпаку та сої на давальницьких умовах через вiдсутнiсть власних обiгових коштiв для придбання сировини. За 2008 рiк загальний обєм реалiзацiї промислової продукцiї, товарiв, робiт та послуг в вiдпускних цiнах складає 55668 тис. грн. або 94,92% до попереднього 2007 року; в 2007 роцi цей показник складав 58649 тис. грн., що становить 92,03 % в порiнянi з попереднiм роком, в 2006 роцi цей показник складав 63725 тис.грн. Олiйноекстракцiйним заводом вироблено олiї рослинної: 2008 рiк – 72969 тонн, що становить 103,1% в порiвняннi з попереднiм роком; 2007 рiк – 66555 тонн, або 141,0% до 2006 року. 2006 рiк – 47190 тонн. Гiдрогенiзацiйним заводом вироблено маргаринової продукцiї : 2008 рiк – 17021 тонн, що становить 87,98% до попереднього року, 2007 рiк – 19346 тонн, що становить 126,9% до попереднього року; 2006 рiк – 15245 тонн. або 106,7% до 2005 року – 14290 тонн. Крiм того гiдрогенiзацiйним заводом вироблялись саломаси рiзних марок, олiя рафiнована, олiя рафiнована дезодорована. Виробничим пiдроздiлом фасованої продукцiї розфасовувалась олiя в 1л, 3-х та 5-лiтрових пляшках. Дiльницею виробництва майонезiв, мягких маргаринiв та вершково - рослинних масел виготовлялись: майонези, мягкi маргарини, жири кондитерськi, маргарин мягкий, замiнники молочного жиру, жири для глазурi сиркiв та морозива, маргарини низькалорiйнi, жири для шарованого тiста, сумiшi жировi топленi. В 2006 роцi комбiнат приймав участь в нацiональних виставках "Продукцiя харчових пiдприємств України", "Продукти України – 2006" i став переможцем дегустацiйного конкурсу та лауреатом нацiонального рейтингу "Краща торгова марка України". В 2007 роцi пiдприємством випущено новий вид маргарину – маргарин мягкий "Єва-крем", який отримав золоту медаль на виставцi - конкурсi "Масла i жири – 2007" та "Рослиннi олiї – 2007" в м.Москвi. Також в 2007 роцi комбiнат отримав винагороду Мiжнародного Академiчного Рейтингу популярностi "Золота Фортуна" медаль "Лiдер Нацiонального бiзнесу". Всеросiйський огляд якостi олiйножирової продукцiї(Москва червень 2008) Диплом до бронзової медалi " За високу якiсть продукцiї" за олiю рослинну нерафiновану фасовану "Вiолiя". Вiдповiдно до розпорядження голови Вiнницької облдержадмiнiстрацiї вiд 18 серпня 2008 року №322 комбiнат занесено на обласну Дошку пошани "Праця i звитяга вiнничан" з нагоди 17 - ї рiчницi незалежностi України (м. Вiнниця серпень 2008 року) .

Приймаючи до уваги те, що комбінат побудований ще в 1955 році, для підтримки його в вiдповiдному технічному стані протягом 2007-2009 років на пiдприємствi здійснювалось система планово - попереджувальних та капітальних ремонтів, розроблялись та виконувались заходи по підвищенню техніко - економічного рівня виробництва, модернiзацiї i заміни застарілого та фізично зношеного обладнання більш досконалим, а також заходи по удосконаленню виробничої інфраструктури.

2.2. Аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності      ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»

              Для отримання достовірної інформації про стан підприємства-об’єкта дослідження, необхідно проаналізувати рівень та динаміку основних показників його діяльності за останні роки (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Динаміка основних показників діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» за період 2007 – 2009 рр.

Аналізуючи динаміку зміни основних показників діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» за період 2007 – 2009 рр. можна зробити наступні висновки.

Так, величина загального капіталу підприємства збільшилась у 2008 році на суму 58089,4  тис.грн. (46,35%) та у 2009 році – 49124,5 тис.грн. (26,78%), що, однак, не можна розцінювати як свідчення розширення діяльності. Зазначене збільшення пояснюється більшою мірою зростанням рівня цін на сировину, послуги, тощо.

Водночас відбулися незначні зміни у структурі капіталу підприємства. Так, у 2008 р. величина залученого капіталу збільшилась на 38,93% (або у абсолютному виразі на 22879,6 тис.грн.), а у 2009 р. – на 20,54 % (або у абсолютному виразі на 16769 тис.грн.). Власний капітал збільшився на 52,99 % у 2008 р. та на 31,74% у 2009 р. Враховуючи істотне перевищення власного капіталу над залученим, тенденція зростання залученого капіталу є позитивною і свідчить про активізацію діяльності підприємства.

Протягом періоду 2007-2009 рр. поступово збільшилась величина необоротних активів на 58796,8 тис.грн. (57,24%) у 2008 р. та на 47464 тис.грн. (29,41%) у 2009 р. Оборотні активи збільшились на 859,35 тис.грн. (4,09%) у 2008 р. та на 1630,5 тис.грн. (7,45%) у 2009 р. Така динаміка є позитивною, і свідчить про розширення діяльності підприємства за рахунок збільшення виробництва продукції.

Підприємство протягом останніх 3-х років, які відображені у фінансовій звітності, працювало з досить нерівномірними показниками прибутковості: ріст прибутку у проміжному та спад у звітному роках у порівнянні із базовим. Так із 11244,3 тис. грн. прибутку у 2007 р. прибуток у 2008 р. зріс до 16557 тис. грн., а у 2009 р. спав до 0 тис. грн. Можна припустити, що на це вплинула низька якість закупленої сировини, та неспроможність реалізації виготовленої продукції, а також значна податкова заборгованість протягом звітного періоду, яку необхідно було погасити. Водночас поступове та неухильне зростання  виробничої собівартості можуть свідчити про новий обраний метод виробництва та більш ефективне використання виробничих ресурсів.

Аналізуючи показники дебіторської заборгованості, видно, що вони коливаються. При 5664,2 тис.грн. боргів клієнтів нашому підприємству в базовому році, у 2008 р. цей показник зменшився до 3439,5 тис.грн. Повернення боргів очевидно ввійшло в комплекс тих заходів, які допомогли підприємству вибратись із кризи. Але у 2009 р. дебіторська заборгованість знову зросла і становила 8422,5 тис. грн. Те, що підприємство продовжує політику позик можна пояснити небажанням втрачати клієнтів, адже харчова галузь господарства є досить конкурентною, тому воно іде на поступки покупцям своєї продукції.

Проаналізуємо більш детально фінансовий аспект діяльності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Динаміка основних показників фінансового стану ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» за період 2007 – 2009 рр.

Протягом досліджуваного періоду структуру активів можна охарактеризувати як „важку”, оскільки частка необоротних активів у загальній їх сумі істотно перевищує 40% (81,95% у 2007 р., 88,05% у 2008 р. та 89,87% у 2009 р.). Така ситуація свідчить про недостатню мобільність майна підприємства.

Щодо оборотних активів, то зафіксовано зменшення їх частки у загальній сумі активів протягом 2008-2009 рр.(з 16,77% до 11,93% та 10,11%, відповідно). Це є свідченням незначної зміни структури активів у негативний бік.

Показники рентабельності – це важливі характеристики оцінки не тільки  фінансового стану підприємства, а і його збутової діяльності, які можуть використовуватися як інструменти маркетингової та інвестиційної політики, ціноутворення.

На ВАТ «Вінницький ОЖК» прибутковість господарської діяльності (коефіцієнт рентабельності витрат) характеризується відносним рівнем стабільності. Так, у 2007 році цей показник становив 0,03, тобто з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції, підприємство отримувало 3 копійки валового прибутку. У 2008 році величина показника зменшилась до 0, однак у 2009 р. збільшилась до 0,1. Поступове зростання рентабельності підприємства показує, що підприємство працює ефективно та поступово нарощує обсяги продажу і прибутки.

Коефіцієнт рентабельності активів, який у 2007 році становив 0,0897, у 2009 році наблизився до нуля. Низьке значення коефіцієнту, а також негативна динаміка його зміни свідчать про те, що активи ВАТ «Вінницький ОЖК» використовуються нефективно, а кошти, вкладені у активи, не приносять прибуток. Фактично, ця ситуація рівнозначна знаходженню підприємства у точці беззбитковості, коли прибуток від реалізації просто покриває витрати на виробництво.

Проаналізуємо ділову активність підприємства. Коефіцієнт оборотності запасів протягом 2008-2009 рр. збільшився на 19,62% та 159,16% відповідно. Така динаміка свідчить, що відбувається прискорення реалізації матеріальних запасів, що, в свою чергу, свідчить про високу ефективність політики використання запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився у 2008 році у порівнянні з 2007 роком на 56,33 %, але у 2009 році він зменшився на 8,78%. Така динаміка свідчить про те, що у 2009 р. підприємство уповільненими темпами отримувало оплату по розрахункам, зменшило кількість оборотів коштів за рік.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2008 році зменшився порівняно з 2007 роком на 16,49%, але у 2009 році він збільшився на 41,98%, тобто у 2009 р. деякою мірою скоротився строк погашення кредиторської заборгованості. Це можна розцінювати як свідчення відповідального підходу керівництва ВАТ «Вінницький ОЖК» до своїх зобов’язань.

2. 3 Аналіз платоспроможності та ліквідності ВАТ «Вінницький ОЖК»

Суть методики економічного аналізу ліквідності та платоспроможності полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків і проводиться у наступній послідовності.

Центральне місце у процесі аналізу ліквідності та платоспроможності займає аналіз ліквідності балансу підприємства представлений в таблиці 2.3.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

                                                        (2.1.)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної .

Таблиця 2.3 – Аналіз ліквідності балансу ВАТ «Вінницький ОЖК» за 2009 р., тис.грн.

За результатами аналізу баланс підприємства не є абсолютно ліквідним, оскільки не виконується жодне із співвідношень. Тобто,  найліквідніші активи не покривають найбільш термінові зобов’язаня на 61 190 тис.грн. на початок періоду і на 37 919 тис.грн. на кінець періоду; активи, що швидко реалізуються не покривають короткострокові кредити банків та позики на 6 337 тис.грн. на початок періоду і на 10 202 тис.грн. на кінець періоду; активи, що повільно реалізуються не покривають довгострокові кредити банків та позики на 22 329 тис.грн. на кінець періоду; активи, які важко реалізуються не покривають постійні пасиви на 68 130 тис.грн. на початок року і на 81 625 тис.грн. на кінець періоду.

У відносному вираженні на початок звітного періоду найліквідніші активи покрили найбільш термінові зобов’язаня лише на , активи, що швидко реалізуються покрили короткострокові кредити банків та позики лише на , активи, які важко реалізуються покрили постійні пасиви  на . На кінець звітного періоду найліквідніші активи покрили найбільш термінові зобов’язаня лише на , активи, що швидко реалізуються покрили короткострокові кредити банків та позики лише на , активи, що повільно реалізуються покрили довгострокові кредити банків та позики лише на  , активи, які важко реалізуються покрили постійні пасиви  лише на .

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності підприємства розраховують відносні показники (таб.2.4.).

Таблиця 2.4 – Показники ліквідності підприємства за 2009 р.

Коефіцієнт покриття як на початок, так і на кінець періоду не відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не має реальної можливості покриття поточних зобов’язань за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає на початок звітного періоду 0,0004 грн. оборотних активів, а на кінець звітного періоду –          0,0007 грн.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності на початок періоду становить 0,16 , а на кінець – 0,35, є меншими за нормативне і свідчить, що за рахунок грошових коштів та очікувань фінансових надходжень може бути погашено лише 16% і 35%.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності збільшується, на кінець періоду і становить 0,32, є меншим за нормативне. На початок періоду підприємство спроможне погасити лише 30% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів.

Отже, на кінець звітного періоду у порівнянні з початком спостерігаємо зростання всіх коефіцієнтів ліквідності, однак вони не досягають абсолютного рівня. Значить ліквідність підприємства є не достатньою, а структура балансу не задовільною.

Хоча розглянуті показники ліквідності й відіграють важливу роль в аналізі платоспроможності підприємства, вони мають певні недоліки:

     статичність – показники розраховують на підставах балансових даних, що характеризують майновий стан підприємства на певну дату;

     мала інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і платежів, а саме це є одним із завдань аналізу платоспроможності.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ ВАТ «Вінницький ОЖК»

3.1 Факторний аналіз ліквідності та платоспроможності

Єдиної методики по проведенні факторного аналізу ліквідності і платоспроможності не має. Безумовно, розрахунок показників ліквідності та платоспроможності невід’ємна та важлива складова аналізу фінансового стану підприємства. Але справжній аналіз має на меті виявлення причин, що призвели до тих чи інших наслідків. Найбільш доцільно можна виявити причини на відносних показниках, тобто на коефіцієнтах ліквідності підприємства.

Отже, факторний аналіз показників ліквідності і платоспроможності будемо проводити на основі відносних показників (табл. 2.4).

Найважливішим серед показників фінансового стану є коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності). У нашому випадку цей коефіцієнт нижчий за нормативне значення. Виходячи із теорії, цей коефіцієнт визначається як співвідношення усіх оборотних активів () до поточних зобов’язань (). Проведемо факторний аналіз цього показника.

Коефіцієнт покриття на початок звітного періоду

.

За методом ланцюгових підстановок

,

,

,

,

.

Загальна зміна коефіцієнта покриття (поточної ліквідності) на кінець звітного періоду:

в тому числі під впливом змін:

      грошових коштів і поточних фінансових інвестицій ()

      дебіторської заборгованості ()

      запасів (матеріальні цінності, сировина) ()

      кредиторської заборгованості ()

      короткострокових кредитів та позикових коштів ()

Балансова перевірка:

,

тобто результати розрахунків збігаються з загальною зміною коефіцієнта поточної ліквідності.

Таким чином, збільшення коефіцієнта поточної ліквідності обумовлено виключно збільшенням дебіторської та кредиторської заборгованостей .

Після виявлення причин розробимо комплексу заходів, спрямованих на зміцнення фінансового становища (в даному випадку – ліквідності) підприємства, що може включати наступні складові: досягнення прибутковості діяльності, залучення довгострокових кредитів, скорочення капітальних вкладень та надмірних виробничих фондів, пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови поставок сировини та матеріалів.

3.2  Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов’язаннями за певний час, за допомогою перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. Підвищення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат.

В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

                  стимулювання попиту на продукцію підприємства – в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок тощо;

                  розширення збутової мережі – можливо саме відсутність регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних покупців від вибору на користь продукції підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують трансакційні витрати покупців;

                  вихід на нові ринки – комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

                  випуск нових конкурентноспроможних видів продукції – технічний прогрес вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва передбачає:

      пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

      зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

      зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей;

З іншого боку, зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

      визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів – виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити оптимальний об’єм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

      встановлення відповідності планів виробництва та планів продажу – збільшення обсягів готової продукції свідчить про те, що підприємство виробляє більше ніж може продати;

      забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства – збої в роботі “зв’язують” оборотні кошти в незавершеному виробництві та призводять до погіршення фінансових показників;

      управління дебіторською заборгованістю – використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами , починаючи від відмови від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов’язково матиме позитивні наслідки;

      відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства – саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають відмови від подібних заходів.

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

ВИСНОВКИ

Ліквідність та платоспроможність підприємства є одними з найважливіших складових, що визначають фінансовий стан підприємства, тобто забезпеченість фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобов’язаннями. Будучи за своєю суттю близькими, але не тотожними поняттями, ліквідність та платоспроможність з різних сторін характеризують діяльність підприємства, і, таким чином, надають можливість здійснення правильних висновків та прийняття оптимальних рішень. Ліквідність це потенційна платоспроможність, і спрямована вона на перспективу, виражає здатність підприємства здійснювати розрахунки в майбутньому, в той час як платоспроможність відображає нинішній стан справ, і є вираженням спроможності підприємства погашати поточні (негайні) платежі. В умовах ринкової економіки, підтримання ліквідності та платоспроможності на належному рівні є надзвичайно важливим завданням для будь-якого підприємства. Низька ліквідність та платоспроможність підривають можливості здійснення нормального виробничого процесу, позбавляють можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів, внаслідок низької довіри кредиторів та інших контрагентів, зумовлюють додаткові непродуктивні витрати у вигляді пені та штрафів тощо. З іншого боку, причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є низька рентабельність, чи взагалі збиткова діяльність, і нераціональне розпорядження наявними ресурсами.

Саме для того, щоб завчасно виявити та виправити можливі негативні тенденції у фінансовому стані підприємства, провадиться економічний аналіз його діяльності. Інформаційною базою є, в першу чергу, балансова звітність. У разі необхідності можливе залучення додаткових даних з найрізноманітніших джерел. Використовуючи розроблені та широко розповсюджені методи проведення аналізу, аналітик може дати всебічну оцінку стану ліквідності та платоспроможності підприємства. При цьому, варто пам’ятати, що конкретні умови вимагають врахування специфіки кожного випадку та застосування нетрадиційних підходів і навіть власних розробок. Але оцінка стану ліквідності та платоспроможності це лише початковий етап роботи аналітика. Не менш важливим є виявлення причин, які призвели до зміни показників ліквідності та платоспроможності, що дає можливість розробки заходів спрямованих на подолання негативних тенденцій.

В даній роботі здійснено аналіз ліквідності та платоспроможності ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» протягом 2008-2009  років. Проведені розрахунки свідчать про задовільний стан ліквідності та платоспроможності підприємства на початок року та про деяке його покращення до кінця року. Найгіршим є рівень платоспроможності підприємства, оскільки коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності) має досить мале значення – 0,0004 на початку року та 0,0007 на кінець року. Коефіцієнт швидкої ліквідності та коефіцієнт покриття теж не досягають нормованих значень, тобто ліквідність підприємства є недостатньою. Однак протягом року відслідковується поступове зростання коефіцієнта поточної ліквідності. Факторний аналіз показав, що зростання відбулось за рахунок збільшення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Про переважання негативних тенденцій у фінансовому стані підприємства свідчить також погіршення цілого ряду інших фінансових коефіцієнтів та негативні структурні зрушення у структурі активів та пасивів, що знайшли своє відображення у порівняльному аналітичному балансі.

Основними причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є збиткова діяльність, а також збільшення поточних зобов’язань, фінансування капітальних витрат за рахунок поточних зобов’язань, зменшення власного капіталу. Відповідно рекомендації, щодо покращення рівня ліквідності та платоспроможності передбачають, насамперед, досягнення прибутковості, що передбачає збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, залучення довгострокових позик на фінансування капітальних витрат, або відмова від інвестиційних проектів. Також важливим є раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства тощо. Тобто вихід зі скрутного становища і підвищення ефективності діяльності вимагає розробки та впровадження комплексу заходів. Недостатні зусилля у тій чи іншій сфері можуть звести нанівець роботу усього колективу підприємства.

Отже, ситуація на ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат» не є катастрофічною, але потребує втручання. Забезпечення достатнього рівня ліквідності та платоспроможності є запорукою ефективної діяльності підприємства та стабільного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Давиденко Н.М. Ліквідність та платоспроможність як показники ефективності фінансового менеджменту підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №2. – С. 36-40.

2. Макарчук І. Основні показники оцінки платоспроможності та ліквідності підприємств та методика їх визначення // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №7. – С. 36-41.

3. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Житомир: Рута. – 2003. – 680 c.

4. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – с.238-251.

5. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства (методичні підходи)// Економіка, фінанси, право. – 1998. – № 9 – с.10-15.

6. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз : Навч. Пособ. – К.: МАУП, 2000. –с.126-139.

7. Горбатенко А.М. Оцінка платоспроможності підприємства в кризових умовах// Агросвіт. – 2009. – № 9.

8. Кривдюк А.В., Яцишина С.Є. Дослідження економічної категорії платоспроможності підприємства// Економічний простір. – 2008. –  № 15.

9. Котляр М.Л. Платоспроможність та ліквідність в системі оцінки фінансової стійкості підприємства// Економічний простір. – 2008. –  № 11.

10. Фурдичко Л.Є., Стецків О.В., Лютан І.І. Напрями оцінки фінансового стану підприємств// Економіка АПК. – 2009. –  № 10.

11. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1.- К.: Ника – Центр. – 1999. – с.268 - 273.

12. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченька. Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. –556 с.

13. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: „Алерта”, 2002. – 342 с.

14. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – Тернопіль, Економічна думка, 2004. – с.130 - 135.

15. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – с. 370 - 373.

16. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд.- Мн.: ООО “Новое знание”, 2003. – с.636 - 649.

17. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. – Луцьк: Ред.-вид. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – с. 341 - 343.

18. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб./В.В.Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. –Мн.: Новое знание, 2003. – с. 190 - 198.

19. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб та доп. - К.: КНЕУ, 2000. – с.339.

20. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник.- К.: Лібра, 1999. – с. 94 - 95.

21. Финансовый менеджмент/Под ред. Е.С. Стояновой. –                          М.: Перспектива, 1993. – с. 116 - 121.

Додатки

Баланс

за 2007 р.

Адреса: 21034, Україна, Вінниця, Немирівське шосе, 26

Звіт про фінансові результати

за 2007 р.

ІІ. елементи операційних витрат

ІІІ. розрахунок показників прибутковості акцій

Баланс

за 2008 р.

Адреса: 21034, Україна, Вінниця, Немирівське шосе, 26

Звіт про фінансові результати

за 2008 р.

ІІ. елементи операційних витрат

ІІІ. розрахунок показників прибутковості акцій

Баланс

за 2009 р.