Оцінка і використання висновку експерта у кримінальному процесі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

Кафедра криміналістики

КУРСОВА РОБОТА

з криміналістики

на тему : ЕКСПЕРТИЗА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Студентки 4 курсу 7 групи

Інституту підготовки кадрів для

Міністерства внутрішніх справ України

Керівник:

Оцінка:                  Національна шкала   _________

                               Кількість балів: _____Оцінка ETCS ___

Члени комісії:    ______                        _______________

                             (підпис)                    (прізвище та ініціали)

                             _______                      ________________    

                                                                 (підпис)                     (прізвище та ініціали)

Харків – 2013 рік

ПЛАН

Вступ

1. Поняття експертизи  в кримінальному проваджені її  види та значення.

2. Система судово-експертних  установ в Україні.

3. Підготовка матеріалів  і формулювання запитань експерту.

4. Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи.

5. Процесуальні й організаційні  засади залучення експерта і  проведення

експертиз.

6. Оцінка і використання  висновку експерта у кримінальному процесі.

Висновок 

Список використаних джерел

Практичне завдання

Вступ

Сьогодні, коли наука досягла значного розвитку, її видатні фундаментальні відкриття використовуються в усіх сфера діяльності людьми. Не оминуло це і таку специфічну галузь людської діяльності як боротьба зі злочинністю. Правоохоронні органи дедалі більше використовують на практиці спеціальні знання для розкриття злочинів. Ці знання за Кримінальним процесуальним кодексом можна залучити двома способами: за допомогою спеціаліста і шляхом проведення судової експертизи.

Закон дозволив залучення спеціаліста з метою розширення практичних можливостей слідчого у провадженні. Спеціаліст на основі своїх фахових навичок, знань сприяє виявленню, закріпленню і вилученню доказів, шляхом надання слідчому консультативної допомоги при проведенні певної процесуальної дії, про що зазначається в протоколі слідчої дії.

Що ж стосується судової експертизи, то вона є найбільш кваліфікованою формою використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Вона значно розширює пізнавальні можливості слідства і суду, дозволяючи застосовувати в процесі розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень увесь арсенал сучасних науково-технічних засобів. Як, відомо, що будь-який доказ одержаний відповідно до вимог закону має для слідства вагоме значення, а оскільки висновок експерта, який представляє саме результати дослідження відповідного об’єкта та відповідь на поставлені запитання слідчого, є джерелом доказів і покладається в основу доказування у кримінальному провадженні, то експертиза допомагає встановлювати фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчого, суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, та їх обставини, що мають значення для правильного вирішення провадження.

1.Поняття експертизи  в кримінальному проваджені її  види та значення.

Для того щоб з’ясувати, що являє собою судова експертиза у кримінальному провадженні потрібно звернутися до відповідних положень чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза  -  це  дослідження  експертом  на  основі спеціальних  знань  матеріальних  об’єктів,  явищ і процесів,  які містять  інформацію  про  обставини   справи,   що   перебуває  у провадженні органів досудового розслідування чи суду.1

Кримінальний процесуальний кодекс України у частині 1 статті 242 передбачає положення про те, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Експертом у кримінальному провадженні, згідно зі ст. 69 КПК України, є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Сторона захисту, в свою чергу, має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Крім того, експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 Кримінального процесуального Кодексу України.2

Проведення експертизи включає в себе такі елементи: залучення експерта, проведення експертних досліджень,  надання висновку експертом з питань, які поставлені перед ним сторонами кримінального провадження, слідчим суддею або судом.

Експертиза в кримінальному провадженні має такі ознаки:

- експертиза призначається, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання;

- експертиза проводиться  експертом– особою, досвідченою в певній спеціальній галузі (галузях) знань;

- таке дослідження має  самостійний характер;

- законом встановлена  особлива процесуальна форма  залучення експерта та експертного дослідження;

- результати експертизи  оформлюються висновком експерта.3

Таким чином судова експертиза у кримінальному провадженні – це проведення експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді або суду, на основі його спеціальних знань самостійного дослідження матеріальних об’єктів,  явищ і процесів, необхідного для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, що знаходить своє відображення у висновку експерта.

Судові експертизи класифікуються за різними критеріями.

Найбільш цікавою класифікацією є поділ судових експертиз за предметом спеціальних знань.

Процесуальні види судових експертиз:

За обов’язковістю проведення:

- обов’язкові експертизи, необхідність призначення яких  імперативно зазначені в кримінальному  процесуальному кодексі України;

- необов’язкові, що призначаються  слідчим залежно від обставин  розслідуваної справи.

За місцем проведення експертного дослідження:

- експертизи, що проводяться  в експертній установі;

- експертизи, що поводяться  поза межею експертної установи: у суді, на місцях події, на  місцях знаходження досліджувального об’єкта.

За послідовністю проведення:

- первинні експертизи;

- первинні експертизи, що  призначаються стосовно того  самого об’єкта  дослідження  й без питань поставлених на  вирішення первинної експертизи.

За обсягом дослідження:

- основні експертизи;

- додаткові експертизи, які  призначаються у випадку коли  потрібно збільшити обсяг первісного  основного дослідження.

За кількістю експертів є, які проводять дослідження:

- одноособові експертизи;

- комісійні експертизи. 4

Щодо галузей знань, що використовуються на основі наукових положень однієї галузі знання; та комплексні, що вимагають для вирішення поставлених  питань використання даних з декількох галузей знань.

Первинною експертизою називається експертиза, що вперше призначається слідчим для дослідження певних об’єктів. Стосовно цих же об’єктів згодом можуть призначатися додаткові або повторні експертизи. Додаткова експертиза у випадках, коли в результаті оцінки висновку експерта, якщо раніше проводив первинну, основну експертизу установлено недоліки.

Додаткова експертиза призначається для доповнення раніше проведеного дослідження.

Повторна експертиза призначається після оцінки висновку первинної експертизи, у випадках обґрунтованого сумніву щодо вірогідності винесених остаточних висновків.

Експертиза є повторною, якщо:

а) проводиться за матеріалами, що містять дані, які відрізняються від представлених на первинну експертизу;

б) для вирішення раніше поставлених запитань представлено нові об’єкти;

в) відносно раніше досліджених об’єктів поставлені нові запитання.

Комісійна експертиза – це експертиза, проведена декількома експертами однієї спеціальності.

Комісійна експертиза завжди однорідна, тобто при її проведенні використовуються дані однієї галузі спеціальних знань, наприклад, судового почеркознавства, балістики, авто техніки тощо.

Проведення комісійних експертиз обумовлено наступними причинами:

1. Складністю процедури дослідження й оцінки отриманих результатів;
2. Особливою відповідальністю і значимості результаті експертизи у кримінальному провадженні;
3. Навчанням експерта-статиста в період підготовки до самостійної роботи.

При формуванні комісії призначається провідний експерт ( голова комісії,

який виконує організаційні функції в процесі експертизи.

       Комплексна  експертиза:

        У  спеціальній літературі є дві  точки зори щодо зору сутності  комплексної експертизи. Відповідно  до першої вона може проводитися  одним експертом, який володіє  знаннями з різних галузей  науки, техніки тощо. Тобто таким, хто має право на проведення  досліджень за декількома судово-експертними  спеціальностями. У цьому випадку  процесуальна особливість комплексної  експертизи визначається пізнавальними  особливостями комплексного експертного  дослідження.

Згідно з іншою точкою зору, яка вважаться переконливою, комплексна експертиза – це експертиза, у проведенні якої беруть участь кілька експертів різних спеціальностей.

У комплексній експертизі кінцевий висновок формулюється на підставі досліджень, які повністю не проводив жоден з експертів. Відповідь на поставлені слідчим запитання можливо лише як синтезований результат усіх окремих досліджень. При формуванні кінцевих висновків за проміжними результатами отриманими кожним експертом окремо, має місце умовна відповідальність експерта. Експерти(експерт), які формулюють кінцевий висновок, відповідають за його правильність за умови, що результати досліджень інших учасників експертизи правильні. При цьому від експертів потрібні чіткі уявлення про схему всього дослідження, застосовувані засоби про методи на всіх етапах.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції « Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», яка затверджена наказом Міністерства Юстиції України від 26.12.2012року № 195015.

Основними видами експертизи є:

1. Криміналістична: почеркознавча та авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна; фототехнічна; портретна, експертиза голограм; відео, звукозапису; вибухотехнічна; матеріалів, речових та виробів; біологічна;
2. Інженерно-технічна: інженерно-транспортна( авто технічна, транспортно-трасолочічна, залізно-транспортна); дорожно-технічна; будівельно-технічна(оціночно-будівельна); земельно-технічна(оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірночо-технічна; інженерно-екологічна; електро-технічна; комп’ютерна-технічна; телекомунікаційна;
3. Економічна бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій;
4. Товарознавчі: машин; обладнання; сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортна товарознавча;
5. Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм організації мовлення; винаходів і корисних моделей, промислових зв’язків сортів рослин і порід тварин; комерційних найменувань торгівельних морок, географічних зазначень; топографічних інтегральних мікросхем; комерційної таємниці(ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; екологічна у сфері інтелектуальної власності;
6. Психологічна;
7. Мистецтвознавча;
8. Екологічна. 5

Особливе значення судової експертизи полягає у необхідності застосування спеціальних знань у галузі науки та техніки для забезпечення реалізації завдань кримінального провадження. До спеціальних знань належать знання в певній галузі науки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської діяльності. Спеціальні знання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загальнодоступні наукові знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі, прокурори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для з'ясування питань права (ч.1 ст. 242 КПК). 6

2. Система судово-експертних  установ в Україні.

Державні судово-експертні установи створюються органами виконавчої влади спеціально для організації та проведення судових експертиз або для здійснення діяльності, однієї зі сторін якої є виконання судово-експертних досліджень.

Функції судово-експертної установи можуть виконувати окремі підрозділи( відділи, лабораторії, групи експертів), що існують в не експертних державних установах. Необхідною умовою в цьому випадку є те, що проведення судових експертиз входить до кола службових обов’язків співробітників цих підрозділів(груп) або судові експертизи проводяться цим регулярно на постійній мові. Прикладом таких структурних підрозділів є групи судових експертів у судово-психіатричних, наркологічних не експертних установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

1. Науково-дослідні установи  судових   експертиз   Міністерства юстиції України.

До них належать Дніпропетровський, Донецький, Київський, Кримський, Львівський, Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертизім. M.С. Бокаріуса та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

2. Науково-дослідні установи  судових експертиз,  судово-медичні та  судово-психіатричні  установи  Міністерства охорони здоров'я України.

У системі Міністерства охорони здоров'я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз:  Головне бюро судово-медичної експертизи, Республіканське бюро судово-медичної експертизи Автономної Республіки Крим, Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Український НДІ соціальної і судової психіатрії і наркології, центри судово-психіатричної експертизи, відділення психоневрологічних, психіатричної лікарень, психоневрологічних диспансерів.

3. Експертні служби Міністерства внутрішніх  справ  України, Міністерства оборони України,  Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

У системі Міністерства внутрішніх справ України створена мережа експертно-криміналістичних служб, де проводяться різні види криміналістичних експертиз, автотехнічні, пожежно-технічні та деякі інші. До них належать  Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр в м. Києві  та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України. У своїй структурі експертно-криміналістичні служби мають експертно-криміналістичні управління та експертно-криміналістичні відділи. 

Крім головного органу, експертно-криміналістична служба включає наступні судово-дослідні експертно-криміналістичні центри(НДЕКЦ)

- НДЕКЦ при Головному  управлінні МВС України в АР  Крим;

- НДЕКЦ при обласних  управліннях МВС України;

- НДЕКЦ на транспорті  з відділенням при управління  МВС України на залізниці;

- НДЕКЦ при управлінні  МВС України в м. Києві;

- НДЕКЦ при управлінні  МВС України в м. Севастополі.

У Міністерстві юстиції Україні діє джерела науково-дослідних інститутів судових експертиз (НДІСЕ), кожний з яких забезпечує потреби правоохоронних і судових органів декількох областей:

- Кримський НДІСЕ (м. Сімферополь). Зона обслуговування – АР Крим;

- Дніпропетровський НДІСЕ. Зона обслуговування – Дніпропетровська, Запорізька області;

- Донецький НДІСЕ. Зона  обслуговування – Донецька, Луганська  області;

- Київський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька області;

- Львівський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області;

- Харківський НДІСЕ. Зона  обслуговування – Полтавська, Сумська, Харківська області.

У Міністерстві охорони здоров’я України діє наступна система судово-медичних установ:

- Головне бюро судово-медичної  експертизи;

- Республіканське бюро  судово-медичної експерти (АР Крим);

- Бюро судово-медичної  експерти управлінь охорони здоров’я  обласних державних адміністрацій.

У Міністерстві оборони України мають:

- Центр судових експертиз  МО України;

- Судово-медичні лабораторії  за напрямками оперативного командування  Збройних Сил України.7

Експертні установи Служби безпеки України складають Експертно-криміналістична служба Центрального управління СБ України та експертно-криміналістичної групи в обласних органах Служби безпеки України.

Проведення експертиз у державних судово-експертних установах має низку переваг. Достоїнства таких установ є їх спеціалізація, націленість на виконання багатогранних завдань, з яких складається судово-експертна діяльність. До них відносяться:

- проведення судових експертиз;

- проведення наукових  досліджень, які покликані забезпечити  теоретичну обгунтованість експертної діяльності;

- методичне забезпечення  проведення експертиз, трансформація  експертних доказів методів дослідження  в експертизі, створення експертних  методик вирішення завдань відносно  різних об’єктів, впровадження методик  у практику;

- підготовка експертів  і підвищення їх кваліфікацій.

Основна функція державних судово-експертних установ – це проведення експертиз за завданнями органів внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури, служби безпеки, прикордонної служби, судів кримінальних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні  правопорушення.

Крім практичної експертної діяльності для забезпечення завдань судочинства в судово-експертних установах проводиться науково-дослідницька робота у сфері судово-експертного і техніко-криміналістичного забезпечення, спрямована на розвиток наукових установ теорії судової експертизи та розробку методичних положень певних видів судових експертиз.8

Співробітники судово-експертних установ постійно взаємодіють із слідчими, прокурорами та суддями,здійснюючи надання науково-методичної, довідкової з питань призначення судових експертиз шляхом проведення лекцій, практичних занять, семінарів, особистих консультацій

Важливою функцією державних судово-експертних установ є проведення профілактичної роботи з попередженням злочинів. Ця діяльність спрямована на виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, і розробку заходів щодо їх усунення. Чинне законодавство не відносить судово-експертні установи та їх співробітників до суб’єктів профілактичної діяльності, однак обов’язок з виявленню причин і обставин вчиненню злочинів, покладено на експертні установи  відомчими нормативними актами.

У державних судово-експертних установах постійно здійснюється підготовка експертних кадрів, підвищення кваліфікації атестованих експертів.

У системі Міністерства юстиції України створені Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК) і експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз.

Основними завданнями ЦЕКК Міністерства юстиції України є:

- визначення порядку та  умов проходження підготовки  фахівців, що мають намір отримати  або підтвердити кваліфікацію  судового експерта;

- проведення атестації  з метою присвоєння кваліфікації  судового експерта фахівцями, які  не є працівниками державних  спеціалізованих установ;

- розгляд питань дисциплінарної  відповідальності судових експертів, що не є працівниками державних  спеціалізованих установ.

Основні функції ЕКК:

- визначення рівня професійної  підготовки фахівців, які працюють  у штаті науково-дослідних установ  судових експертиз Міністерства  Юстиції України, шляхом їх атестації  з метою присвоєння кваліфікації  та/або кваліфікаційного класу  судового експерта;

- розгляд питань дисциплінарної  відповідальності судових експертів, які працюють у штаті науково-дослідних  установ судових експертиз.

До складу комісії входять висококваліфіковані фахівці науково-дослідних установ судових експертиз, які мають кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи не менше п’яти років з тих експертних спеціальностей, з яких комісія присвоює(підтверджує) кваліфікацію судового експерта.9

3. Підготовка матеріалів  і формулювання запитань експерту.

Підготовка до експертизи включає:

а) підготовка об’єкта дослідження;

б) одержання порівняльних зразків у випадку проведення ідентифікаційної експертизи й інших матеріалів;

в) формулювання запитань експертові;

г) визначення послідовності постанови про призначення експертизи. 10

Після збирання, підготовки, впакування необхідних матеріалів, слідчий повинен поставити відповідні питання експертові. Існують науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення експертиз ( затверджено наказом Міністерства Юстиції України від 26.12.202 № 1950/5.11

До питань, що виносять на вирішення експерта, ставляться півні вимоги, а їх формулювання здійснюється за правилами виробленими у судовій експертології.

Загальні вимоги до питань, виносять на вирішення експерта:

Запитання, сформулювані в постанові про призначення експертизи, повний, по0перше, чітко визначати завдання експертиз і, по-друге, точно вказувати об’єкт, який необхідно віддати дослідженню.

Запитання не повинні виходити за межі спеціальних знань, компетенції експерта, якому доручається проведення експертизи.

Запитання повинно бути чітким, визначеним.12

Перед судовим експертом припустима постановка запитань, пов’язаних з виконанням вимог технічних або інших спеціальних правил.

Спеціальні правила – це правила, що регулюють особливі умови діяльності конкретних категорій працівників. Правила пожежної безпеки.

При призначенні повторної експертизи не ставлять запитання про правильність висновків первинної експертизи. Ця процедура відноситься до правової оцінки доказів, яка не входить до компетенції експерта.

При постановці завдання про встановлення тотожності завжди необхідно чітко виділити об’єкт ідентифікації і зазначити його в запитанні.

Таким, що перевіряється, є матеріальний об’єкт, конкретно визначений в умовах події , що розслідується.

Якщо необхідно ототожнити конкретне джерело походження об’єктів, то його потрібно виділити з матеріальної обстановки виходячи з конкретних обставин справи, що розслідується.

При розслідуванні злочинів слідчим може бути висунута версія про наявність на поверхні тих або інших об’єктів яких-небудь часток або нашарувань. Тому, в таких ситуаціях слідчому, враховуючи обставини злочину, варто висунути версію про природу предметів, які при контакті із представленим об’єктом могли залишити частину своєї речовини(матеріалу). Наприклад:

- чи є на одязі потерпілого  частки скла, лакофарбового покриття, які використовуються при виготовленні  транспортних засобів?

У справах про зґвалтування виноситься наступне питання:

- чи є на одязі потерпілої  волокна, що входять до складу  матеріалу предметів одягу обвинуваченого?

Запитання щодо визначення об’єктивності, можливості здійснення будь-яких дій за певних умов(указати факт, що перевіряється) при/якщо (указати умови настання факту, що перевіряється)?

Даний вид діагностичних досліджень спрямований на встановлення об’єктивної можливості здійснення злочину в цілому або його окремих елементів. Наприклад:

- чи могло відбутися  перекидання автомобіля на повороті, якщо він рухався зі швидкістю 70 км/год?

- чи могли бути нанесені  ушкодження, наявні на тілі потерпілого, при описаних ним умовах?

Експертові можуть задаватися питання про дотримання спеціальних правил посадовими особами і громадянами. У такому разі експерт зіставляє фактичні будь-якою особою дії, характер яких встановлений в ході розслідування і зафіксовані в матеріалах провадження , переданих експертові як початкові дані, з вимогами спеціальних правил. Для визначення дотримання цих правил необхідні спеціальні знання, за допомогою яких експерт зіставляє викладені в правилах вимоги з матеріальною обстановкою події, що відбулась. У цих випадках експерт не вирішує питання про суб’єктивну сторону дій, оскільки це не входить з його компетенцію.13