Зміст

     Вступ...............................................................................................................3

     1.Теоретичні  основи оцінки ліквідності і  платоспроможності

       підприємства................................................................................................5

     2.Організаційно-економічні  основи функціонування ВАТ

       “Костопільський завод продтоварів”........................................................13

     2.1.Організаційно-правові  засади функціонування ВАТ

       “Костопільський завод продтоварів”........................................................13

     2.2.Оцінка  показників фінансової звітності  ВАТ “Костопільський завод 

     продтоварів”.................................................................................................15

     3.Оцінка  ліквідності і платоспроможності  ВАТ “Костопільський завод 

     продтоварів”.................................................................................................21

     4.Шляхи  підвищення ліквідності і платоспроможності  ВАТ

       “Костопільський завод продтоварів”........................................................28

     Висновки......................................................................................................31

     Список  використаної літератури ..............................................................34

     Додатки ........................................................................................................36 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Актуальність  теми. Для здійснення виробничих і комерційних завдань кожне підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідні суми обігових коштів, а також ефективне їх використання одним з першочергових завдань керівництва підприємства. Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства.

     Фінансовий  стан будь-якого підприємства залежить від:

     1) його здатності відповідати по  поточним зобов’язанням;

     2)забезпечення  підприємства довгостроковими джерелами фінансування.

     Фінансовий  стан підприємства може бути поганим, нестійким, незадовільним. Він оцінюється з точки зору короткострокової та довгострокової перспектив. В межах  короткострокової перспективи оцінюється ліквідність, платоспроможність та визначається тип фінансової стійкості.

     Головним  критерієм для визначення фінансового  стану є платоспроможність підприємства. Платоспроможність — це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливістю розрахуватися у необхідні терміни за існуючими коротко строковими зобов'язаннями.

     Платоспроможність свідчить про наявність у підприємства коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредитній заборгованості, що вимагає його погашення.

     Ознаки  платоспроможності підприємства:

     - наявність у достатньому об’ємі  коштів на розрахункових рахунках;

     - відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

     Ліквідність активу – це здатність трансформуватися у грошові кошти, а ступінь  ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація  може бути здійснена.

     Ліквідність підприємства – це здатність розрахуватись по поточним  зобов’язанням.

     Для аналізу ліквідності використовують різні підходи:  всі активи підприємства групуються за ступеням ліквідності  і кожному виду активу надають  певне джерело фінансування. Частіше  для аналізу ліквідності використовують показники чи аналітичні коефіцієнти: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

     Мета  курсової роботи – оцінка платоспроможності і ліквідності підприємства.

     Завдання  курсової роботи :

     1) теоретичні основи оцінки ліквідності і платоспроможності підприємства;

     2)організаційно-економічні  основи функціонування підприємства  – об’єкта дослідження;

     3)оцінка  ліквідності і платоспроможності  підприємства – об’єкта дослідження;

     4)розробка  шляхів підвищення платоспроможності і ліквідності підприємства.

     Методи  дослідження – метод наукової абстракції, аналітичний метод, статистичні  методи.

     Об’єкт  дослідження – відкрите акціонерне товариство “Костопільський завод продтоварів”. 
 
 
 

     1.Теоретичні  основи оцінки  ліквідності і платоспроможності

     підприємства

     Фінансовий  стан підприємства оцінюється з точки  зору короткострокової та довгострокової перспектив. В межах короткострокової перспективи оцінюється ліквідність, платоспроможність та визначається тип фінансової стійкості.

     Ліквідність – це здатність активів балансу трансформуватися у грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена[15,с.254].

     Ліквідність підприємства – це здатність розрахуватись  по поточним  зобов’язанням.

     Оцінка  ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дає змогу  визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобовязання.

     Оцінка  ліквідності підприємства здійснюють в два етапи:

     - аналіз ліквідності балансу;

     - розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

     Оцінка  ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

     За  рівнем ліквідності активи підприємства поділяють на групи:

     1. Найбільш ліквідні активи ( ) – це гроші та їх еквіваленти, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать гроші, короткострокові фінансові вкладення та цінні папери, які можна прирівняти до грошей (рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

     2. Активи, що швидко реалізуються ( ) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібен певний час. В цю групу включають дебіторську заборгованість (рядки з 160 до 210 включно).

     3. Активи, що реалізуються повільно ( ) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки з 100 до 140 включно, 250).

     4. Активи, що важко реалізуються ( ) – це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. В цю групу включають всі статті 1-го розділу активу балансу („Необоротні активи”) [11,с.269].

     Перші три групи активів ( , , ) протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

     Пасиви  підприємства відповідно до зростання  строків погашення зобов’язань групуються так:

     1. Негайні пасиви ( ) – це кредиторська заборгованість (рядки з 530 до 610 включно), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу.

     2. Короткострокові пасиви ( ) – це короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520).

     3. Довгострокові пасиви ( ) – це довгострокові зобов’язання – 3-й розділ пасиву балансу.

     4. Постійні пасиви ( ) – це статті 1-го розділу пасиву („Власний капітал”) – (рядок 380, а також рядки 430, 630).

     Баланс  вважається абсолютно ліквідним  за умов:

1. найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;
2. активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;
3. активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;
4. активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

     Основною  метою оцінки ліквідності балансу є перевірка збалансованості надходження і витрачання фінансових ресурсів підприємства, тобто здатність підприємства розраховуватись за своїми зобов’язаннями власним майном за певний період часу.

     На  заключному етапі аналізу проводиться порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства з іншими підприємствами або за різні звітні періоди, тобто розраховується узагальнюючий рейтинговий показник[17,с.198].

     Оцінку  ліквідності балансу найзручніше  здійснювати на основі розрахункової таблиці типу:

     Таблиця 1.1.

                  Розрахунок  ліквідності балансу  підприємства

      
  Другим  етапом оцінки ліквідності  підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності[6,с.407]:

     1)Коефіцієнт  загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і визначається за формулою:

                                                             (1.1.)

     Значення  коефіцієнта не повинно бути меншим 1,0, інакше вважається, що фінансовий ризик  підприємства значний, так як підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Оптимальним вважається співвідношення 2:1 і вище.

     2)Коефіцієнт  швидкої (проміжної)  ліквідності – за смисловим значенням близький до коефіцієнта покриття, але зі складу активів виключається найменш ліквідна їх частина – виробничі запаси. Виробничі запаси виключаються не тільки з причини меншої ліквідності, але й тому, що у випадку їх швидкої реалізації під час ліквідації підприємства існує висока можливість втрати значної частини їх реальної облікової вартості. Коефіцієнт проміжної ліквідності визначається за формулою:

                                                                 (1.2)

     Теоретично  обґрунтоване значення цього коефіцієнта  складає 1,0. У випадку, якщо у складі активів підприємства значну частку складає дебіторська заборгованість, то співвідношення повинне становити 1,5:1.

     3)Коефіцієнт  абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

                                                                           (1.3)

     Цей коефіцієнт показує, яку частину  короткострокових позикових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім вважається значення 0,25 – 0,3.

           Серед названих коефіцієнтів найоб’єктивнішим вважається коефіцієнт проміжної ліквідності. Результати розрахунків зводяться у таблицю:

     Таблиця 1.2

     Показники ліквідності підприємства

           Коефіцієнти ліквідності  є відносними показниками, а тому можуть залишатись незмінними протягом тривалого періоду часу за умови, що пропорційно змінюються чисельник та знаменник у розрахунковій формулі.

     Платоспроможність — це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливістю розрахуватися у необхідні терміни за існуючими коротко строковими зобов'язаннями[9,с.447].

     Оцінка  платоспроможності  підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників : коефіцієнт платоспроможності (автономії), коефіцієнт фінансування, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт маневреності власного капіталу.

     Коефіцієнт  платоспроможності :

     К_пл=                                                                                                    (1.4)

     Він характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих  коштів. Що більше значення цього показника, то більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50%. Мінімальне значення цього показника К_пл=0,50 свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.

     Коефіцієнт  фінансування:

     К_ф=                                                              (1.5)

     Цей коефіцієнт показує забезпеченість заборгованості власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.

     Коефіцієнт  забезпечення власними оборотними коштами:

     К_вл.о.к.=                                                                                (1.6)

     Цей коефіцієнт показує частку власних  оборотних коштів в загальній  сумі оборотних активів . Збільшення його свідчить про збільшення можливості перетворення активів в ліквідні кошти.

     Коефіцієнт  маневреності  власного капіталу :

     К_м.в.к.=                                                                                 (1.7)

     Цей коефіцієнт показує частку власного капіталу, що використовується для  фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення цього показника позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.

     Аналіз  платоспроможності (фінансової стійкості) здійснюється з метою оцінювання готовності підприємства до погашення своїх боргів та його незалежності з фінансової сторони[3,с.165].

     Найпростіше можна визначити платоспроможність  на якусь дату на підставі даних  бухгалтерського балансу. Для цього  спочатку треба з'ясувати наявність  залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошових коштів  Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків  різних кредиторів. Відсутність сум заборгованості щодо яких порушено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості починають із рядка 620 "Кредити та позики, що не погашені в строк", потій слід подивитись, чи є суми по розрахунках з кредиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (рядок 640). Використовуючи додаткові облікові дані, вивчають стан розрахунків з бюджетом (податковою адміністрацією) і з робітниками з оплати праці. Про несвоєчасність сплати заробітної плати можна довідатися за даними касової книги (звіряють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві).

     Аналіз  фінансового стану підприємства за певний період (місяць, квартал, рік) у принципі потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з розрахункового рахунку (особливо одна сума — .залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку — надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо, при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

     Для оцінки платоспроможності і ліквідності, крім відносних показників розраховуються абсолютні показники. За їх допомогою визначається рівень фінансової стійкості:

          Власні оборотні  засоби = поточні активи – поточні зобов’язання (робочий капітал).

          Власні оборотні  засоби = власний капітал – необоротні активи.

     Власні  оборотні засоби – це показник, який характеризує розмір фінансування оборотних  активів за рахунок власного капіталу. Наявність власних оборотних  засобів свідчить про те, що підприємство здатне оплатити не тільки поточні борги, але й володіє фінансовими ресурсами для розширення своєї діяльності. Оптимальний розмір власних оборотних засобів залежить від сфери діяльності і обсягу реалізації продукції.

          Джерела формування  запасів=Власні оборотні засоби + кредити банку для покриття запасів + кредиторська заборгованість за товарними операціями.

     Цей показник показує суму фінансування оборотних активів за рахунок  власного капіталу і короткострокових джерел.

     Запаси  і витрати підприємства – це підсумок певних статей ІІ розділу активу балансу.

     В залежності від співвідношення розглянутих  показників виділяють наступні типи фінансової стійкості:

     Абсолютна фінансова стійкість (запаси і витрати < власні оборотні засоби) – всі запаси повністю покриваються власними оборотними засобами, тобто підприємство незалежне від зовнішніх кредиторів.

     Нормальна фінансова стійкість (власні оборотні засоби < запаси і витрати < джерела формування запасів) відповідає стану, коли успішно функціонуюче підприємство використовує для покриття запасів “нормальні” джерела фінансування (власні і залучені);

     Нестійка  фінансова стійкість (запаси і витрати > власні оборотні засоби) характеризує певну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування[10,с.88].

     Основною  метою оцінки платоспроможності і ліквідності є перевірка збалансованості надходження і витрачання фінансових ресурсів підприємства, тобто здатність підприємства розраховуватись за своїми зобов’язаннями власним майном за певний період часу.

     На  заключному етапі оцінки проводиться  порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства з іншими підприємствами або за різні звітні періоди, тобто розраховується узагальнюючий рейтинговий показник. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.Організаційно-економічні  основи функціонування  ВАТ

     “Костопільський завод продтоварів”

     2.1.Організаційно-правові  засади функціонування  ВАТ

     “Костопільський завод продтоварів”

     Діяльність  підприємства ВАТ “Костопільський  завод продтоварів” бере початок  з 1994 року, коли на базі державного підприємства Костопільський завод продтоварів  в процесі роздержавлення і приватизації було створене відкрите акціонерне товариство. А історія підприємства розпочинається ще в 1945 році.

     Підприємство  є юридичною особою, керується  в своїй діяльності Господарським  кодексом, Законом України «Про підприємства в Україні» та іншими законодавчими актами України, Статутом підприємства.

     Підприємство  має відокремлене майно, самостійний  баланс, свій фірмовий бланк, поточний, валютний та інший рахунки в установах  банку, діє на принципах повного  господарського розрахунку.

     На  підприємстві працює 551 чоловік. Трудовий колектив підприємства розглядає і  схвалює колективний договір, який укладається в установленому  законодавством порядку. Він же бере участь у вирішенні питань матеріального  та соціального забезпечення працівників. Повноваження його представляє профспілковий комітет підприємства.

     Підприємство  самостійно планує свою діяльність на основі попиту на роботи, послуги, продукції  з врахуванням забезпечення виробничого  і соціального розвитку підприємства і власних соціальних потреб працівників.

     Самостійно  підприємство встановлює форми, системи  і розміри оплати праці, а також  інші доходи працівників, визначає правила  внутрішнього трудового розпорядку згідно з чинним законодавством. Тут  для всіх працюючих забезпеченні безпечні умови праці. Підприємство в установленому законодавством порядку несе відповідальність за шкоду, заподіяну працівникам їх здоров’ю і працездатністю.

     За  рахунок власних коштів підприємство може встановлювати додаткові трудові  і соціально-побутові пільги для працівників.

     На  даний час на підприємстві налічується 4 цехи : плодово консервний, кондитерський, зефірний, хлібобулочний. Всі вони працюють на повну потужність, виготовляючи досить широкий асортимент продуктових  товарів, які завдяки своїй якості користуються попитом по всій Україні, і навіть за її межами.

     Завдяки ефективній товарній політиці підприємства нині кожен мешканець не тільки Костопільського  району, а і області знає торгову  марку “Родина”, під якою працює ВАТ “Костопільський завод продтоварів”. З великим задоволенням смакують солодощі підприємства і дорослі, і діти. А ще смачними та корисними соками, запашними хлібобулочними виробами радує споживача підприємство.

     Асортимент  продукції підприємства постійно розширюється. Нині підприємство досить успішно освоює нові ринки збуту. Із місцевого ринку підприємство вийшло на міжрегіональний український ринок.