Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання
8
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
1. Зміст аналізу балансу…………………………………………………...…
2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства………………………………………………
3. Основні джерела даних для аналізу (додатки)………………………………11
4. Напрями аналізу фінансового стану підприємства (об'єктивна оцінка вартості господарських засобів, рівень ефективності використання засобів та джерел їх формування). ………………………………………………………...18
5. Загальна оцінка стану засобів підприємства………………………………...25
5.1.Аналіз структури засобів (активів) підприємства ....……………………..26
5.1.1. Аналіз дебіторської заборгованості……………………………………..
5.2. Аналіз структури джерел засобів (пасивів)……………………………….28
5.2.1. Аналіз кредиторської заборгованості……………………………………30
6. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання:………………………………………
6.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства………………...34
6.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства…………………38
6.2.1. Аналіз ліквідності підприємства…………………………………………39
6.2.2. Аналіз довгострокової платоспроможності підприємства…………......46
6.3. Аналіз фінансової надійності підприємства………………………………50
6.4. Аналіз рентабельності активів і капіталу підприємства…………………53
6.5. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства……………………………56
7. Рух коштів на підприємстві………………………………………………
8. Фінансовий план підприємства………………………………………………
Висновки…………………………………………………………
Використана література……………………………………………………
Вступ
Вивчення літератури з питань аналізу фінансового стану показує, що існує кілька визначень даного явища. Так, досить часто ототожнюються поняття «фінансовий аналіз» і «аналіз фінансового стану». Фінансовий стан - сукупність показників, що
відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.
У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного (тобто того, що було і пройшло) і перспективного (тобто того, що буде в майбутньому) фінансового стану суб’єкта господарювання на основі вивчення залежності та динаміки показників фінансової інформації. У той же час фінансовий аналіз – глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у господарському процесі.
Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.
Разом з тим, фінансовий стан - це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам.
Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту й аудита. Практично усі фінансові підприємства використовують результати фінансового аналізу для прийняття рішень. Початок широкомасштабних процесів приватизації, акціонування, зростання кількості приватних фірм , розширення контактів з іноземними партнерами - все це породжує гостру необхідність оволодіння сучасними механізмами і методами фінансового аналізу.
Потреба вивчення внутрішнього і зовнішнього економічного середовища об'єктів господарювання, кон'юнктури ринку і його адаптивності, можливої конверсії капіталу та оцінки ступеня економічного ризику вносять суттєві зміни в методику й організацію аналітичних досліджень.
Формування ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку, їх результати повинні давати змогу швидкої адаптації до змін ринкової кон'юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику.
За сучасних умов не можна обмежуватися інформацією про встановлені на певний час економічні відносини. Велике значення має також інформація про еволюцію цих відносин, тривалішу динаміку економічного розвитку, які свідчать про стабільність, перспективність і надійність партнерства в усіх аспектах.
Ефективність аналітичного забезпечення фінансового менеджменту визначається сукупністю параметрів управління, які оцінюють за варіантами багатокритеріальної оптимізації. Визначальними серед них є показники прибутковості, фінансової стабільності, економічного , конкурентоспроможності тощо
Для сьогодення українських підприємств аналіз фінансового стану підприємства є актуальним та необхідним як для поточної діяльності, так і для цілей стратегічного планування.
Метою даної роботи є опрацювання основних методичних положень, нормативних та законодавчих документів, що стосуються діяльності підприємств в сфері оцінки їх діяльності, розглядання економічної сутності аналізу фінансового стану підприємства, метод аналізу, а також аналіз діяльності АСК «Укррiчфлот»та розробка шляхів підвищення фінансового стану підприємства, поглиблення теоретичних і прктичних знань з фінансів, фінансів підприємств, отримання навичок, їх застосування привирішенні конкретних практичних завдань, розробка уміння повязувати проблеми діяльності підприємств з сучасним етапом розвитку суспільства, виявлення власного ступеня підготовки до практичної діяльності.
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути такі завдання :
1) вивчити теоретичні аспекти оцінки фінансового стану підприємства;
2) методику проведення аналізу активів та пасивів підприємства ;
З) основні фінансово - економічні показники діяльності АСК «Укррiчфлот»
4) проаналізувати фінансовий стан АСК «Укррiчфлот»
5) визначити шляхи підвищення фінансового стану підприємства.
Предметом роботи є проведення оцінки діяльності підприємства за рахунок дослідження його фінансової звітності та побудови певної системи фінансового аналізу.
Об'єктом оцінки фінансового стану підприємства є діяльність АСК «Укррiчфлот» за 2009 рік з ціллю визначення фінансових результатів та побудови фінансового плану підприємства на 2010 рік.
1. Зміст аналізу балансу
Бухгалтерський баланс — це не тільки метод узагальнення інформації про стан та склад господарських засобів підприємства і джерел їх формування, а й форма фінансової звітності, яка містить важливу інформацію про фінансовий стан підприємства. Тому необхідно вміти не тільки складати баланс, а й розуміти його, вміти його читати з метою економічного аналізу.
Читати та аналізувати баланс — це вміти всебічно розуміти й аналізувати його статті, в яких на певну дату відображаються майновий стан підприємства, розміщення засобів і джерел, розмір власних коштів, стан розрахунків та платоспроможність. Вміння читати баланс — це економічне і правове розуміння змісту кожної його статті, способу її оцінки та взаємозв'язку з іншими статтями.
Проводити експрес-аналіз балансу повинні вміти керівники, власники, працівники економічних, фінансових і бухгалтерських служб підприємства, менеджери, акціонери, кредитори з метою прийняття управлінських рішень.
Бухгалтерський баланс у загальних рисах можна представити за такою схемою Зліва —активи підприємства (А), справа — власний капітал (К) і зобов'язання (3).
За цими даними можна скласти такі аналітичні співвідношення:
А = П ; А = К + 3; К = А - 3.
Кожне з них має свої певні характеристики.
Так, перше співвідношення, або балансове рівняння, А = П є необхідною умовою розгляду балансу як за формою, так і за змістом. Власне з цього розпочинається ознайомлення з бухгалтерським балансом.
Друге співвідношення А = К + 3 умовно можна назвати структурним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна — основні, оборотні засоби, тобто величину засобів вкладених у господарську діяльність, а з іншого — хто і в якій формі брав участь у створенні (формуванні) майна підприємства (власний капітал, кредити банків, кредиторська заборгованість постачальникам тощо). Зміна частки власних і залучених засобів буде свідчити про ступінь фінансової залежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. За структурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства до певної галузі (виду) економічної діяльності (промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської, бюджетної діяльності тощо); організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне, державне підприємство, господарське товариство тощо), за економічним призначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).
У практиці бухгалтерського обліку мають місце такі види бухгалтерських балансів: початковий (вступний), періодичний, річний, об'єднавчий, роздільний, ліквідаційний, зведений, консолідований. Кожний з них відображає фінансовий стан підприємства за певних обставин і ступеня узагальнення даних.
Третє співвідношення К = А - З завжди характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно, після вирахування зобов'язань, є власністю підприємства і може бути об'єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.
Як відомо з попереднього, баланс — це моментний показник зафіксованих на певну дату активів і пасивів підприємства. Причому у звітній формі балансу є дві дати: на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду. Ця обставина дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так і складові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.
Однак при аналітичному вивченні бухгалтерського балансу слід пам'ятати його моментну природу і враховувати цю обставину, формулюючи висновки. Щоб висновки були коректними, з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичних розрахунках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту або середню хронологічну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду, на кінець кожного кварталу чи місяця.
За даними бухгалтерського балансу можна отримати важливі фінансово-аналітичні характеристики підприємства, а саме: оцінку ліквідності підприємства, оцінку фінансової залежності від зовнішніх джерел та ефективності використання активів підприємства.
Оцінка ліквідності активів підприємства в загальних рисах здійснюється шляхом розрахунку показників, де в чисельнику наводять дані активів за ступенем їх ліквідності (кошти та їх еквіваленти, оборотні активи, необоротні активи), а у знаменнику — дані про поточні зобов'язання підприємства.
Оцінка фінансової стійкості (залежності) підприємства здійснюється шляхом зіставлення основних розділів пасиву балансу: власного капіталу і залучених коштів (довгострокових і поточних), тобто знаходження співвідношення між джерелами власних і залучених засобів. Допоміжним є показник частки власного капіталу в активах підприємства.
Крім цих характеристик бухгалтерський баланс дає змогу розрахувати вартість власних оборотних активів, що необхідно для здійснення контролю їх використання, та показник ефективності використання активів, що дає оцінку результатам господарської діяльності підприємства.
Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.
2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства
Підприємством, що аналізується є Акціонерна судноплавна компанія «Укррiчфлот». Основними видами дiяльностi пiдприємства є: дiяльнiсть рейсового пасажирського рiчкового транспорту; будiвля та ремонт суден; роздрiбна торгiвля алкогольними та iншими напоями; дiяльнiсть готелiв; дiяльнiсть їдалень; дiяльнiсть вантажного рiчкового транспорту, перевезення вантажiв; перевезення пасажирiв, туристичнi та iншi послуги; агентування флоту.
Перевезення вантажiв здiйснюється на таких основних ринках: Чорноморсько-
У складi флоту АСК "Укррiчфлот" знаходиться понад 200 самохiдних та несамохiдних суховантажних суден. Вказанi судна перевозять вантажi мiж морським та рiчковим портами 40 країн свiту. Головними напрямками перевезень є лiнiї з рiчкових та морських портiв України на порти Туреччини, Грецiї, Iталiї, Iзраїля, Францiї, Iспанiї, Болгарiї, Румунiї, Сербiї, Угорщини, а також мiж iноземними портами Середземноморського, Балтiйського та Пiвнiчного басейну та Атлантичного узбережжя Європи.
Основу вантажопотокiв на експорт з України склали: брухт чорних металiв, метали, мiнеральнi добрива, зерновi вантажi. З iмпорту перевозились боксити та генеральнi вантажi. Фрахтовi ставки на усiх ринках перевезень мають багатовекторний характер.
Перевезення вантажiв на рiчцi Днiпро повнiстю залежить вiд економiчної ситуацiї в Українi.
Перспективи дiяльностi на поточний та наступнi роки: реновацiя суден АСК "Укррiчфлот", органiзацiя та розвиток контейнерних перевезень та обробка контейнерних вантажiв в портах АСК "Укррiчфлот", пошук та вихiд на новi ринки.
Поточна та оперативна фінансова робота на АСК"Укррiчфлот" спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.
Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому: постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги; своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками; забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди; своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі; своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків; здійснення платежів за фінансовими операціями.
Як бачимо із даної звітності підприємства за 2009 рік підприємство підвищило свою ділову активність, про що свідчить збільшення сальдо балансу на кінець періоду порівняно з початковим, у 1,25 рази. Так на початок періоду сальдо балансу дорівнювало 723524тис.грн., а на кінець – 902734тис.грн.
3. Основні джерела даних для аналізу (додатки)
У сучасних умовах господарювання аналіз фінансового стану – необхідна складова процесу управління підприємством. Головним напрямком його практичної реалізації є виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, визначення перспектив його розвитку.
Адекватна інформаційно-методична база є необхідною умовою якісного проведення аналізу фінансового стану. Ці питання є об’єктом уваги як спеціалістів практиків, так і теоретиків. Водночас необхідно зазначити, що розгляд аналізу фінансового стану в контексті системи управління підприємством досліджено недостатньо. Все це привело до потреби удосконалення за такими напрямками: розвиток теоретичної бази, спрямований на вдосконалення складових елементів забезпечення аналізу (зокрема інформаційного та методичного забезпечення); поширення його практичного використання стає можливим завдяки підвищенню ефективності управлінських рішень на підставі їх наукового обґрунтування.
Під забезпеченням аналізу фінансового стану необхідно розуміти такі види, кількість та якість ресурсів, які є необхідними та достатніми для досягнення мети функціонування системи аналізу фінансового стану підприємства: організаційне, інформаційне, методичне, технічне, матеріальне та кадрове забезпечення. Важлива роль у забезпеченні належить інформації: вона зв’язує окремі елементи управління (у тому числі й аналіз фінансового стану) в єдину динамічну систему. Взаємозв’язок між інформаційним та методичним забезпеченням відбувається завдяки меті проведення аналізу: надання інформації системі управління про фінансовий стан підприємства та можливості його оптимізації.
Сукупність інформаційного забезпечення системи аналізу представлено: інформаційною системою, комунікативним середовищем та інформаційними технологіями. Взаємозв’язок між окремими функціональними підсистемами управління, простежується завдяки інформаційним потокам і свідчить, що на підставі вихідної інформації аналізу фінансового стану відбувається регулювання подальшої діяльності управлінського персоналу підприємства. В процесі дослідження були сформульовані основні вимоги, дотримання яких дає можливість оптимально організувати інформаційні потоки підприємства: періодичність, строки та форми надання інформації – це умови ефективної організації роботи персоналу.
Якісна характеристика інформаційних потоків тісно пов’язана з головним елементом інформаційної системи та всього інформаційного забезпечення – інформацією. За результатами досліджень зроблено висновок, що фінансова звітність – головне джерело інформації, необхідної для оцінки фінансового стану; однак, її форма та зміст, не можуть повною мірою задовольняти потреби аналітиків, саме тому виникає необхідність її вдосконалення.
Проблемами фінансового аналізу, викликаними інформаційними джерелами можуть стати: неоднозначність напрямків оцінки, надмірна кількість показників та коефіцієнтів, відсутність об’єктивної методики комплексної оцінки фінансового стану та методики його прогнозування.
Тому дуже важливо на етапі методологічної побудови системи аналізу на підприємстві визначитись із метою аналізу та задачами, які стоять перед аналізом.
Класично вважається, що інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані бухгалтерського обліку, а саме:
- баланс (форма № 1);
- звіт про фінансові результати (форма № 2);
- звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
- звіт про власний капітал (форма № 4).
Крім того джерелом аналізу служать дані статистичної звітності та оперативні дані підприємства.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
На підприємствах України згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999р. застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО №2 яку приведено у повну відповідність із міжнародними стандартами. Сутність кожної статті балансу розглядається в спеціальних журналах присвячених обліку.
Баланс – це групування інформації на початок і на кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.
Важливу інформацію з балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства використовують передовсім дані балансу.
Отже, можна сказати, що баланс відповідає на запитання: "Яким є фінансовий стан підприємства на даний момент?", але відповідь на значно важливіше запитання: "Чому саме склався такий стан?" можна одержати, тільки користуючись методами економічного аналізу фінансового стану.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
Існуюча форма балансу вимагає корегувань розділів та уточнення в оцінці статей. Формування інформації про активи підприємства в аналітичному балансі здійснюється за трьома рівнями ліквідності:
“Неліквідні активи” – крім статей, які містять перший розділ активу балансу, він доповнюється частиною статті “Витрати майбутніх періодів”, що підлягає списанню протягом періоду, більшого ніж 12 місяців з дати складання балансу;
стаття “Витрати майбутніх періодів” потрапляє до другого розділу “Ліквідні активи”, однак, у частині витрат, списання яких буде здійснюватися в період до 12 місяців з дати складання балансу. До розділу також входять статті “Короткострокова дебіторська заборгованість”, “Інші оборотні активи”, “Запаси”. При оцінці останніх доцільно проводити уточнення вартості товарно-матеріальних цінностей залежно від ступеня їх ліквідності та концепції функціонування підприємства (рис. 1);
третій розділ аналітичного балансу – “Абсолютно ліквідні активи” включає статті “Грошові кошти та їх еквіваленти”, а також “Поточні фінансові інвестиції”.
Групування пасиву відбувається залежно від терміновості сплати зобов'язань:
1. Власний капітал. Охоплює статті першого розділу пасиву бухгалтерського балансу, доповнені “Доходами майбутніх періодів”, а також частиною статей розділу “Забезпечення наступних витрат і платежів”, яка за своїм економічним змістом належить до власних коштів і термін погашення якої перевищує 12 місяців з дати складання балансу, або операційного циклу підприємства.
2. Довгострокові зобов'язання. Включають статті третього розділу пасиву бухгалтерського балансу і частину “Забезпечення наступних витрат і платежів”, що не ввійшла до першого розділу.
3. Поточні зобов’язання. Містить інформацію про заборгованість підприємства, термін сплати якої менший ніж 12 місяців з дати складання балансу, або операційного циклу підприємства. Виділення простроченої кредиторської заборгованості з числа поточних зобов’язань дозволяє одержати інформацію, необхідну для підвищення об’єктивності результатів аналізу.
Аналітична форма Звіту про фінансові результати являє собою групувальну відомість доходів і витрат підприємства в розрізі видів діяльності.
Виходячи з економічної суті прибутку, прибутком від реалізації необхідно вважати чистий прибуток підприємства. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції. Стаття “Операційні витрати” включає такі елементи: адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати. Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як різниця між валовим прибутком і операційними доходами та витратами. Результат від звичайної діяльності формується з урахуванням результату фінансової діяльності та податку на прибуток. Виділення “Надзвичайних доходів та збитків” дає змогу оцінити вплив виняткових ситуацій на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.
Моделювання другого розділу розглянутої форми спрямоване на формування відомостей про структуру операційних витрат за елементами, що, на відміну від базової моделі, підвищує наочність аналізованого матеріалу, дає початкові відомості про структуру витрат і визначає напрямки подальшого, більш детального аналізу.
Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів : визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів; визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності; визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності; визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності; подання отриманої інформації у формі звіту про рух грошових коштів.
Перетворення Звіту про рух грошових коштів в аналітичну форму проводиться з урахуванням вимог корисності даних, шляхом укрупнення статей звітності в розрізі видів діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової) як в абсолютному, так і у відносному виразі.
Аналогічні операції проводяться і для моделювання Звіту про власний капітал в аналітичну форму. Власний капітал розглядається в розрізі джерел поповнення та напрямків використання, що підвищує наочність інформаційної бази аналізу та ефективність її використання.
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:
- інвестований (вкладений або сплачений капітал);
- нерозподілений прибуток.
За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:
- статутний капітал;
- додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.
Розрахунок питомої ваги статей фінансової звітності, дає можливість простежити їх зміну у відносному виразі, що збільшує можливості для порівняння як у динаміці щодо досліджуваного підприємства, так і з іншими суб'єктами господарювання.
Головний напрямок моделювання методичного забезпечення аналізу – підвищення об’єктивності комплексної оцінки фінансового стану, реалізація якого неможлива без удосконалення логічної послідовності проведеного аналізу. Мета аналізу й однорідність робіт стали підставою для виділення трьох етапів аналізу фінансового стану: організаційного; розрахункового та заключного. Зміст організаційного етапу полягає в постановці мети; визначенні напрямків і завдань аналізу фінансового стану; виборі, оцінці й моделюванні інформаційного забезпечення і методів проведення аналізу. Деталізація розрахункового етапу дозволяє визначити послідовність його проведення відповідно до зазначених завдань і сформованої на попередньому етапі мети аналізу за рахунок проведення: експрес-аналізу; поглибленого аналізу фінансового стану; факторного аналізу та прогнозування. На заключному етапі відбувається узагальнення результатів аналізу фінансового стану, оформлення аналітичних таблиць, графіків, діаграм і надання отриманих даних користувачам.
Для аналізу діяльності підприємства АСК «Укррiчфлот» нам надано таку інформацію:
1. Баланс підприємства за 2009 рік (Додаток А)
2. Звіт про фінансові результати за 2009 рік (Додаток Б)
3. Звіт про рух грошових коштів за 2009 рік (Додоток В)
4. Звіт про власний капітал (Додаток Г)
4. Напрями аналізу фінансового стану підприємства (об’єктивна оцінка вартості господарських засобів, рівень ефективності використання засобів та джерел їх формування)
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансово стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
