Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. 2

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….5

1.Зміст аналізу балансу…………………………………………………………...7

2.Характеристика загальної спрямованості  фінансово господарської діяльності  АТ «Лантманнен Акса»……………………………………………….9

3. Напрями аналізу фінансового стану підприємства …………………………11

4. Загальна оцінка стану засобів підприємства………………………………...14

4.1. Аналіз структури засобів (активів) підприємства…………………………15

4.1.1. Аналіз дебіторської заборгованості……………………………………....16

4.2. Аналіз структури джерел засобів (пасивів)………………………………..17

4.2.1. Аналіз кредиторської заборгованості…………………………………….18

5.Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання…………………………………………………………………..20

5.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства…………………20

5.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства………………….22

5.2.1. Аналіз ліквідності підприємства………………………………………….22

5.2.2. Аналіз довгострокової платоспроможності підприємства……………...27

5.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства…………………………………29

5.4. Аналіз рентабельності активів і капіталу підприємства…………………..31

6. Рух коштів підприємства……………………………………………………...33

7. Фінансовий план підприємства.........................................................................36

Висновки………………………………………………………………………….38

Список використаної літератури………………………………………………..39

Вступ

 За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

  Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і  характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

  Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання

розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботу підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Метою курсової роботи є: оцінка фінансового стану підприємства, за данними фінансової звітності.

Об’єктом є процес оцінювання фінансового стану АТ «Лантманнен Акса».

Предмет дослідження – це саме фінансовий стан обраного підприємства.

На базі цих данних будуть проведні розрахунки та зроблені висновки.

1.Зміст аналізу балансу

  Бухгалтерський баланс є  найбільш інформативною формою  для аналізу й оцінки фінансового  стану підприємства.

  Уміння читати баланс базується  на знанні змісту кожної його статті, способу її оцінки, ролі в діяльності підприємства, зв'язку з іншими статтями, характеристики цих змін для економіки підприємства.

 Дослідження бухгалтерського  балансу дає можливість: одержати  значний обсяг інформації про  підприємство; визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами; встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів; оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.

  Бухгалтерський баланс є реальним засобом комунікації, адже завдяки йому керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством. Аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку, а також можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта.

  На основі бухгалтерського балансу фінансові аналітики визначають напрямки аналізу підприємства. Значення бухгалтерського балансу є настільки важливим, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

  Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу. Горизонтальний аналіз балансу зводиться до побудови аналітичної таблиці, у якій абсолютні балансові показники доповнюються відносними пока-зниками темпів зростання (зниження).

  Вертикальний аналіз балансу  дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Баланс АТ «Лантманнен Акса» за звітний період складається з активів і пасивів, в свою чергу активи складаються з:

1) Необоротні активи, які складають на початок звітного періоду 26003.9 тис. грн., а на кінець періоду 34100.9 тис. грн..За аналізований період вони збільшилися на 8097 тис. грн..

 2) Оборотні активи на початок періоду їх сума становила 13689.6 тис. грн., а            на кінець періоду 12652.2 тис. грн., тобто вони зменшилися на 1037,4 тис. грн..

3) Витрати майбутніх періодів на початок періоду складали 89.1 тис. грн.., а на кінець періоду склали 44.8 тис. грн..

 Пасив складається з:

1)Власного капіталу, який складав 16930.6 тис. грн.., а на кінець періоду він збільшився на 3426,1 тис. грн.. і складав 20356.7 тис. гривень

2) Забезпечення наступних витрат і платежів на початок періоду складали 648 тис. грн.. , а на кінець періоду також склали 648 тис. грн..

3) Довгострокові зобов'язання на початок періоду складали 18305.2 тис. грн.., а на кінець періоду  склали 20981.5 тис. грн

4) Поточні зобов'язання на початок періоду складали 3898.8 тис. грн.., а на кінець періоду склали 4811.7 тис. грн..

Загалом  баланс АТ «Лантманнен Акса»  за 2006 рік склав на початок періоду 39782.6 тис. грн., а на кінець 46797.9 тис. грн.. Отже, він збільшився на 7015,3 тис. грн..  
2.Характеристика загальної спрямованості фінансово господарської діяльності АТ «Лантманнен Акса»

  В 1991 році на Бориспільському заводі продтоварів (БЗП) було встановлено лінії по виготовленню швидких сніданків англійської компанії APV-Baker. В Україні виробничі лінії такого технологічного рівня були використані вперше. Від того завод вже більше ніж 10 років виготовляє продукцію на основі зернових.

В 1996 році підприємство було приватизовано.

  Розвиток економічних відносин та потреба в пошуці нових шляхів поширення продукції сприяло розробці нової маркетингової політики. Першим стратегічним кроком було створення в 1997 році торгівельної марки «Start!» (Старт). Відтоді асортиментний ряд продукції «Start!» збільшився з 2-х до 30 найменувань. Початок 2000 року став новим етапом у розвитку Бориспільського заводу продтоварів.

Завод став одним з підприємств найкрупнішої шведської компанії «Cerealіa Group», яка виготовляє та поширює продукцію на основі зернових.

  12 квітня 2006 року рішенням загальних зборів акціонерів назва компанії ВАТ «Сіріалія Україна» була змінена на Відкрите Акціонерне Товариство «ЛАНТМАННЕН АКСА». Підприємство увійшло до складу Групи компаній Лантманнен.

Представництва Групи Лантманнен існують у 19 країнах, на яких працює понад 12 000 працівників. Компанія продає продукцію споживачам у 45 країнах світу.

  Предметом фінансової діяльності  «Лантманнен Акса» є:

снiданки торгової марки "START";

макароннi вироби пiд ТМ "ТURELLI";

сухi снiданки торгової марки "AXA";

 макароннi вироби пiд ТМ "АМО".

Ці продукти мають величезний попит і продаються у 45 країнах, тобто у кожній четвертій країні світу. Річний оборот Lantmannen становить понад 3 мільярди доларів США. Над задоволенням потреб і запитів наших споживачів працюють близько 10000 людей у 18 країнах світу, де відкрито представництва концерну.

 Завдяки використанню унікальних  технологій виробництва та постійному  збільшенню асортименту компанія  «Лантманенн Акса» сьогодні є  найбільшим виробником швидких сніданків в Україні.

3.Напрями аналізу фінансового стану підприємства.

 Під фінансовим станом підприємства  розуміють ступінь забезпеченості  підприємства необхідними фінансовими  ресурсами для здійснення ефективної  господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.

  Фінансовий стан підприємства  визначається такими елементами:

1)прибутковість роботи підприємства;

2)оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні  підприємства після сплати податків  і обов’язкових платежів;

3)наявність власних фінансових  ресурсів не лише мінімально-необхідного  рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

4)раціональне розміщення основних  і оборотних фондів;

5)платоспроможність та ліквідність.

  Фінансова стійкість передбачає  здатність підприємства зберігати  заданий режим функціонування  за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної ним стратегії.

Розрізняють два види аналізу фінансового стану: зовнішній і внутрішній. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

множинність об'єктів-користувачів;

різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

аналіз абсолютних показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

аналіз ефективності використання залученого капіталу;

економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

аналіз майна (капіталу) підприємства;

аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

оцінка ділової активності підприємства;

аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

аналіз кредитоспроможності підприємства;

оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

аналіз власних фінансових ресурсів;

аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

аналіз самоокупності підприємства.

Аналізуючи фінансовий стан АТ «Лантманнен Акса» необхідно визначити власні чи позичкові кошти стали основним джерелом формування сукупних активів підприємства. Також, необхідно звернути увагу як змінюється власний капітал і його частка у балансі підприємства за період , що аналізується, як змінилася частка позикових засобів у сукупних джерелах утворення активів і про що це свідчить. Варто визначити, які забов’язання переважають у структурі позикового капіталу ( довгострокові чи короткострокові ), як змінилися за аналізований період короткострокові забов’язання перед бюджетом, перед позичальниками і підрядникам, з оплати праці, зі страхування.

4. Загальна оцінка стану засобів підприємства

   Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективності діяльності підприємства. Стан основних виробничих засобів характеризується через коефіцієнти зношення і придатності основних засобів.

    Коефіцієнт зношення  характеризує частку вартості  основних засобів, що її списано  на витрати виробництва в попередніх  періодах. Він визначається відношенням  суми зносу основних засобів  до балансової вартості оновних  засобів:

На початок періоду: Коефіцієнт зношення =4815.3: 14322.3= 0,33

На кінець періоду: Коефіцієнт зношення =6354.8: 18908.1= 0,11

Відхилення: 0,11 -0,33 =-0,22

  Отже, можна зробити висновок, що коефіцієнт зношення АТ «Лантманнен Акса» на кінець звітного періоду порівняно з початковим знизився на 0,22 це свідчить, що за аналізований період підприємство перенесло близько 11% вартості свої основних засобів на створений продукт.

  Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

На початок періоду: Коефіцієнт придатності =9507: 14322.3=0,66

На кінець періоду: Коефіцієнт придатності =12553.3: 18908.1=0,66

Відхилення: 0,66-0,66= 0

Значення коефіцієнту зношення понад 50% ( а отже, коефіцієнт придатності менше 50%) є небажаним. Більш об’єктивну оцінку цих показників можна отримати, порівнявши коефіцієнт зношення і коефіцієнт придатності АТ «Лантманнен Акса» зі значення цих показників у конкурентів.

4.1. Аналіз структури засобів (активів) підприємства

  Активи АТ «Лантманнен Акса» складаються з оборотних та необоротних активів. Аналіз структури активів проводять на підставі таблиці, де наведені абсолютні величини за видами активів, їх питома вага в загальній величині активів, зміна абсолютної величини оборотних та не оборотних активів, їх питомої ваги.

Таблиця 1

   Аналізуючи структуру активів АТ «Лантманнен Акса» можна зробити висновок, що валюта балансу на кінець періоду збільшилася на 7015,3 тис.грн. При аналізі оборотних активів АТ «Лантманнен Акса» варто звернути увагу на кількість власних оборотних коштів, тобто робочий капітал. Робочий капітал – це різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими забов’язаннями. Робочий капітал на початок року: 16973 - 3898.8 = 13074,2 тис. грн..

На кінець звітного періоду: 16045,3 - 4811.7 = 11233,6 тис. грн..

 Наявність робочого капіталу  свідчить про те, що підприємство  не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Необоротні активи збільшилися  на 8097 тис. грн. Оборотні активи зменшилися на 927,7 тис. грн.

4.1.1.Аналіз структури засобів (активів) підприємства

Стан розрахункової дисципліни характеризується наявністю дебіторської заборгованості і має суттєвий вплив на стійкість фінансового стану підприємства. Завдання аналізу полягає у тому, щоб виявити розміри і динаміку дебіторської заборгованості, причини її виникнення або зростання.

Таблиця 2

Аналіз стану дебіторської заборгованості

  Аналізуючи дебіторську заборгованість АТ «Лантманнен Акса» можна зробіти висновок, що стан розрахунків з покупцями на кінець року дещо покращилися. Питома вага дебіторської заборгованості зменшилася на 33,36% на кінець року в порівнянні з початком року. Серед усіх видів дебіторської заборгованості найбільший обсяг припадає на заборгованість за товари, роботи і послуги, строк сплати по яких не настав і становить на кінець року 3382,1 тис.грн. Варто також зазначити, що якщо АТ «Лантманнен Акса» розширює свою діяльність, той зростає кількість покупців, а відповідно і дебіторська заборгованість. Отже, зростання дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно. Проте, необхідно відрізняти номальну і прострочену дебіторську заборгованість. Наявність останньої сторює труднощі, адже підприємство відчуватиме нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, тощо. Крім того заморожування коштів призводить до уповільнення оборотності капіталу.

Отже, для АТ «Лантманнен Акса» доцільним є розроблення більш ефективної стратегії управління дебіторською заборгованістю, для того, щоб уникнути можливих фінансових труднощів у майбутньому і покращити свій фінансовий стан.

4.2. Аналіз структури  джерел засобів (пасивів).

  Пасиви підприємства ( тобто  джерела фінансування його активів ) складаються  з власного капіталу  і резервів, довготермінових і  поточних забов’язань, а також кредиторської заборгованості. Аналіз структури  пасивів проводять аналогічно до аналізу структури активів, використовуючи дані таблиці.

Таблиця 3

Склад і структура джерел формування засобів підприємства (пасивів)

  Аналізуючи таблицю можна прийти до висновку, що частка власних коштів на кінець періоду зменшилася на 5642,3 тис.грн., у тому числі частка статутного капіталу на кінець періоду, у порівнянні з данними на початок періоду знизилась на 7,9 відсоткового пункту. Водночас знизилася частка нерозподіленого прибутку на 5642,3 тис.грн., а бо на 13,96 відсоткового пункту.

   Аналізуючи позиковий капітал, необхідно наголосити, що його частка складає 67,24% на початок періоду, та 66,78 на кінець періоду. Це свідчить про те що йде зниження ризику втрати фінансової стійкості підприємства.

4.2.1. Аналіз кредиторської  заборгованості

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства займають позикові кошти, в тому числі і кредиторська заборгованість. Тому необхідно також вивчати, аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структури, а потім провести порівняльний аналіз з дебіторською заборгованістю.

Таблиця 4