Оцінка системи внутрішнього контролю замовника в аудиті

Приватний вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових

відносин  та менеджменту

(ХІНЕМ)

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Організація та методика аудиту"

       Тема роботи: " Оцінка системи внутрішнього контролю замовника в аудиті"

Лубни 2010 р.

Зміст

Вступ

Кожне підприємство в  процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним.  Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів.

  Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінан-сові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. 

Цілями данної курсової  роботи є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання її на підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності у відповідно-ті з діючими нормативно–правовими актами; характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства, звітність якого є об’єктом дослідження.

 Наступною ціллю  є розкриття змісту, структури  та порядку складання балансу,  звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів  і власного капіталу з метою вдосконалення обліку, та складання звітності і використання її показників для управління, аудит фінансової звітності.

 Інформація, яка викладена в фінансової звітності підприємства дозволяє виробити необхідні заходи і процедури, спрямовані на:

- виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

- запобігання банкрутства  і великих фінансових невдач;

- лідерство в боротьбі  з конкурентами;

- росту економічного  потенціалу підприємства;

- ріст обсягу виробництва  і реалізації;

- максимізацію прибутку і мінімізацію витрат;

- забезпечення рентабельної  роботи підприємства.

У цьому і полягає актуальність теми.

Тема курсової роботи: „ Організація аудиту фінансової звітності ”.

Метою даної роботи є вивчення принципів формування фінансової звітності підприємства, проведення фінансового аналізу підприємства на її основі.

Предметом дослідження є процес складання фінансової звітності підприємства.

Об’єктом дослідження є фінансова звітність СТОВ «Ульянівське», виробничо-господарська і фінансова діяльність, а також фінансовий стан.

1. Теоретичні  основи кладання фінансової звітності  підприємств

1.1 Роль і  місце фінансової  звітності в  системі облікової роботи підприємства

Документи, які характеризують результат діяльності підприємства, виробничі витрати, склад та використання капіталу відносять до звітності.

Звітність це облікові записи, які дають можливість прослідкувати  господарську діяльність. Обліковий  процес на кожному підприємстві закінчується складанням звітності на підставі об’єднання поточних даних для розрахунку економічних показників, необхідних для управління. Крім того, звітність – джерело інформації для аналізу підсумків діяльності підприємства, оцінки використання ресурсів, фінансового положення, виявлення резервів зниження витрат виробництва та росту рентабельності.

В умовах ринкових відносин, коли на економічному просторі одночасно  працюють різноманітні господарські суб’єкти – юридичні та фізичні особи, звітність  стає основним джерелом інформації. 

  В Україні склалась система звітності, яку можна поділити за різними напрямками:

- за видами обліку: оперативна, податкова, фінансова, статистична;

- за терміном складання: денна,  недільна, декадна, місячна, квартальна, річна;

 - за формою створення підприємств: державна, приватна, колективна;

 - на видами діяльності підприємства: прибуткова, неприбуткова;

 - за обсягом наведеної інформації: консолідована, індивідуальна;

 - за обсягом наданих послуг (робіт) та чисельністю: загальна, суб'єктів малого підприємництва.

Фінансова (бухгалтерська) звітність - документи, що містять інформа-цію про фінансовий стан, результати діяльності, про рух грошових коштів підприємства за звітний період та іншу. 

 За терміном представлення звітність поділяють в залежності від цілі та напрямків використання звітності. Наприклад, річна звітність дозволяє в цілому охарактеризувати фінансовий стан та напрямки господарської діяль-ності підприємств, а денна необхідна для контролю за поточною діяльністю.

Звітність, що складається  підприємствами, класифікується за:

1) видами;

2) обсягом даних, що  включаються у звіти; 

3) метою, з якою складаються  звіти;

4) періодичністю складання.

За видами звітність  поділяється на бухгалтерську, статистичну  та оперативну.

Бухгалтерська звітність  містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства. Вона складається на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності.

Статистична звітність  призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей народного господарства та представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці).

Оперативна звітність призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. В ній містяться дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства (наприклад, кількість підписаних договорів).

За обсягом даних, які  включають у звіт, розрізняють  внутрішню та зовнішню звітність. Внутрішня  звітність включає інформацію про  роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта.

В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють  періодичну та річну звітність. Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом року, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються регуля-рно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності  належать:

• “Баланс підприємства” (форма 1);
• “Звіт про фінансові результати” (форма 2);
• “Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);
• “Звіт про власний капітал” (форма 4);
• “Примітки до фінансової звітності” (форма 5).

Ця звітність представляє  собою комплекс показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів та статей звітних форм. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансових звітів. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Суб’єкти підприємницької  діяльності згідно з Законом повинні  надавати річні фінансової звітності (див. табл. 1.1.).

 Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Кожне підприємство розробляє  свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України, підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Таблиця 1.1. Річна фінансова  звітність підприємства

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємопов’язані один з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємств залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

Фінансова звітність підприємств містить також інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу фінансових даних визначаються основні тенденції формування і використання фінансових ресурсів підприємств, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємств та резерви поліпшення фінансового стану підприємств у перспективі.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (дані - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення визначає:

- мету фінансових звітів;

- їх склад;

- звітний період;

- якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

- вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

П(С)БО 1 треба застосовувати  за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами   усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут

 не розглядаються  правила складання консолідованої фінансової звітності.

Фінансова звітність  визначена ЩС)БО 1 як бухгалтерська  звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

2. Користувачі фінансової звітності підприємства

Звітність – це система  показників у формі таблиці, які  відображають обсяг і результати діяльності підприємства. Її складання – завершальний етап облікової роботи.

Користувачі фінансової звітності – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про  діяльність підприємств для прийняття  відповідних рішень.

Фінансова звітність  забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
• забезпеченості зобов’язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

До користувачів фінансової звітності відносяться як юридичні, так і фізичні особи, яким для  прийняття рішення потрібна інформація про діяльність підприємства. Усіх користувачів можна умовно розділити на зовнішніх і внутрішніх.

До внутрішніх користувачів належать:

- керівництво підприємства;

- управлінський персонал;

- працівники підприємства;

- профспілкові органи.

До зовнішніх користувачів належать:

- інвестори; 

- акціонери;

- кредитори та постачальники; 

- покупці та клієнти; 

- податкові органи;

- органи державної  статистики;

- інші державні установи.

Метою надання підприємством  звітності зовнішнім користувачам в умовах ринку є одержання  додаткових фінансових ресурсів на фінансових ринках.

Серед зовнішніх користувачів фінансової звітності виділяють  дві групи: користувачі, безпосередньо  зацікавлені в діяльності підприємства; користувачі, опосередковано зацікавлені  в ній.

До першої групи відносяться:

• теперішні та потенційні власники підприємства,
• теперішні та потенційні кредитори,
• постачальники та покупці,
• держава в особі податкових органів,
• службовці підприємства.

До другої групи користувачів належать юридичні та фізичні особи, яким вивчення звітності необхідно  для захисту інтересів першої групи користувачів:

• аудиторські служби,
• консультанти по фінансових питаннях,
• біржі цінних паперів,
• держоргани,
• законодавчі органи;
• юристи,
• преса та інформаційні агенства,
• статистичні органи,
• профспілки,

Який інтерес у найбільш важливих груп користувачів викликає те чи інше джерело інформації показано в таблиці 1.2.

Як ми бачимо, у таблиці 1.2. державні органи управління тепер  стали одним з цих користувачів, а не тим єдиним, що постійно диктував свої вимоги, змінюючи їх на потребу податкового законодавства. Це є визнання того фактору, що врахування потреб інвестора (власника) та інших сторін, які приймають участь у підприємницькій діяльності, не менш важливе, ніж інтереси держави в отриманні податків. Адже якщо ніхто не буде вкладати свої кошти у бізнес, то й нікому буде сплачувати податки.

Для прийняття економічних  рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни  у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності.

Але не всі суб’єкти господарювання зобов’язані складати і подавати користувачам повний комплект (тобто  всі п’ять форм) фінансової звітності.

Фінансова звітність  повинна бути підготовлена та надана користувачам у певний термін, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою дореч-ність. За МСБО 1 термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу (останнього дня звітного року – календарного чи фінансового).

Таблиця 1.2. Інтереси користувачів фінансової звітності

2.  Фінансово-економічна характеристика діяльності  

               підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ульянівське» (СТОВ «Ульянівське») розташоване в селі Ульяновка Гребінківського району Полтавської області. СТОВ «Ульянівка» створено в 1995 році на основі бувшого колгоспу «Ульяновське» після його розпаювання, тобто СТОВ є правонаступником колгоспу.

Основні напрямки діяльності СТОВ «Ульяновське»  є вирощування  сільськогосподарських культур  та виробництво продукції тваринництва, переробка та реалізація вирощеної  та виробленої продукції. Здійснює свою господарську діяльність, спрямовану на виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію. Форма власності – приватна. Належність капіталу – національна. Правовий статус – господарське товариство. Галузево-функціональний вид діяльності – сільськогосподарський. Територіальне підпорядкування –  головне. Потужність виробничого потенціалу – середнє.

До складу СТОВ «Ульянівське»  входять : 

• цех з виробництва рослинницької продукції;
• цех з виробництва тваринницької продукції;
• цех з ремонту та експлуатації тракторів та автомобільного транспорту та обладнання;
• господарський цех (громадське харчування).

 На території також  знаходиться цех по виробництву  хлібобулочних виробів (пекарня). 

Основні показники, що характеризують діяльність підприємства представлені в таблиці  2.1 (дані за 2007-2008 роки).

Таблиця  2.1. Основні  техніко-економічні показники діяльності СТОВ «Ульянівське»  за 2007-2008 роки

Показники розраховані  за даними фінансової звітності, а саме за формою № 1 «Баланс» (Додаток 1) та формою № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток 2).

Розглянувши обсяг та динаміку основних техніко-економічних показників СТОВ «Ульянівське» за 2006-2007 роки, можна сказати, що більшість їх поліпшилася. Так, обсяг  реалізованої продукції  збільшився на 178 тис. грн. (5,67 %), валовий прибуток на 347 тис. грн. (54,39 %), чистий прибуток на 461 тис. грн. (191,29 %).

Зросла і середньорічна  вартість майна на 2070,5тис. грн. (29,38%) та власного капіталу на  797,5  тис. грн. (13,66 %).

Через зниження собівартості продукції  знизилися і витрати  на 1 грн. реалізованої продукції на 0,10 грн., що свідчить про підвищення прибутковості (рентабельності) продукції на 9,36 %.  

Фінансування своєї  діяльності підприємство здійснює за рахунок власних коштів (коефіцієнт незалежності в 2007 році - 0,79, але в 2087 році знизився до 0,67).

Бухгалтерський облік у СТОВ «Ульянівське» здійснюється за єдиною для всіх форм господарювання методологією, але на відміну від інших виробництв має певні особливості, які визначаються включенням у процес виробництва біологічних об'єктів та сил природи. 

 Як самостійний  господарюючий суб’єкт підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Внутрішня діяльність підприємства регулюється його статутом і колективним договором.

 Формування облікової політики на підприємстві СТОВ «Ульянівське» полягає в тому, що з усієї сукупності способів реалізації прийомів обираються придатні на даний момент за конкретних умов. Обрані способи ведення  бухгалтерського обліку забезпечують обліковий процес, в результаті якого формується повна і достовірна картина майнового і фінансового стану підприємства. До документів, якими оформлюють облікову політику, належать не лише накази і розпорядження керівника підприємства, але й різноманітні внутрішні правила, інструкції, положення, регламенти і процедури.     

 Метою діяльності  відділу бухгалтерського обліку  є:

- забезпечення своєчасного  надання правдивої порівняльної  інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати  діяльності банку;

- забезпечення своєчасного  та повного відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

 Фінансова звітність на СТОВ «Ульянівське» складається на основі даних поточного бухгалтерського обліку, згрупованих у Головній книзі, журналах-ордерах і даних аналітичного обліку. Більшість статей заповнюють безпосередньо за даними Головної книги про залишки (сальдо) синтетичних рахунків на звітну дату.

Основними джерелами  для проведення аналізу, є звітні форми та розшифрування окремих рахунків.

Одна з найважливіших  характеристик фінансового стану СТОВ «Ульяновське» - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана насамперед із загальною (фінансовою) структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Фінансова стабільність - це спроможність підприємства здійснювати діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними та залученими коштами. Аналіз фінансової стабільності підприємства визначаться такими показниками:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономності) (Кфн), який характеризує незалежність підприємства від зовнішніх позичкових джерел і визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу.  Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні хоча б наполовину бути сформовані за рахунок власних засобів.

Кфн 2007 =  6281,0 / 7885,0 = 0,79

Кфн 2008 = 6989,0 / 10350,0 = 0,67

Коефіцієнт автономії протягом року знизився з 0,79 до 0,67 однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт вище за оптимальне його значення (0,5) . Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 79 грн. складають власні кошти (власний капітал).

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.), який є оберненим до попереднього. Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а відповідно і втрату фінансової незалежності.

Кф.з. 2007 =  7885,0 / 6281,0 = 1,25

Кф.з. 2008  = 1,48

Коефіцієнт фінансової стійкості  збільшився протягом року з 1,25 до 1,48. Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 1,48 власних коштів.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р.), показує співвідношення залучених  засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінансовій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць завчених засобів припадає на кожну одиницю власних.

Кф.р.2007 = (34,0 +17,0 +1553,0) / 6281,0 = 0,27