Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

   Міжнародні  стратегії економічного розвитку

   Іванієнко Карина

   студентка 5 курсу 1 групи

   факультету  МЕО

   Оцінка якості стратегії України за останні 10 років

     За часів існування Радянського Союзу Україна володіла потужним промисловим потенціалом, основу якого складали добре розвинені машинобудування, металургія і металообробка, а також ряд інших галузей. У період з 1992-1999 в українській економіці спостерігалося падіння виробництва у всіх галузях, а реальний ВВП країни скоротився на 55.4%. І лише в кінці 1999 року було відмічено позитивне зростання економіки і з цієї миті економіка України демонструє стійке зростання. У 2000 році ВВП зріс на 5.9%, в 2001 році - на 9.2%, в 2002 році - на 5.2%. Наглядно динаміка ВВП України в процентах у 1990—2010 роках на підставі даних Всесвітнього банку приведена на Рис 1.

     Рис. 1. Динаміка ВВП України в процентах  у 1990—2010 роках 

(Джерело: на підставі даних Всесвітнього банку)

      Динаміка основних макроекономічних показників в 2002 році сповільнилася майже удвічі в порівнянні з попереднім роком. Це обумовлено в першу чергу несприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою ринку і низькими темпами модернізації економіки. В Україні були проведені економічні реформи ліберального характеру, але вони не дали позитивних результатів, що очікувалися. Лібералізація, приватизація, фінансова стабілізація в частині монетарних і бюджетних обмежень не привели до підвищення української економіки, до появи нових чинників ефективного зростання. Приріст промислового виробництва в 2002 році склав близько 7.0% (у 2001 році - 8.8%). (Рис. 2) При цьому близько 60% загального зростання промисловості забезпечили галузі, орієнтовані на внутрішній ринок. Так, згідно з даними держкомстату, приведених у Додатку 2, найбільше зростання спостерігається на підприємствах по виробництву коксу і продуктів нафтопереробки, що обумовлене стабільною роботою нафтозаводів після продажу пакетів акцій інвесторів, зокрема російським. Далі слідує деревообробна промисловість і машинобудування. На останньому місці металургійна і легка промисловість. Починаючи з другого півріччя 2002 роки покращала ситуація на зовнішніх ринках. Українські експортери отримали конкурентні переваги на світових ринках зважаючи на девальвацію гривні в умовах дефляції в Україні при значному зростанні цін в країнах - торгівельних партнерах.

Рис. 2. Темп росту промислового виробництва за 2000-2010 рр. (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 2)

     Крім того, продовжувався процес диверсифікації зовнішньої торгівлі України і переорієнтації ринків збуту. Зокрема, доля США і Росії в українському експорті скоротилася, тоді як країни Азії, Африки і ЄС збільшили свою частину в структурі експорту (Додаток 3). Приріст експорту товарів склав 7.9%, таке збільшення здійснювалося за рахунок поліпшення зовнішніх умов на ринках металів і збільшення експорту зернових.

Рис. 3. Експорт товарів за 2000-2009 рр., млн. дол. США

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 3)

     У 2002 році практично не піднімалися тарифи на електроенергію, газ і комунальні послуги, що стало однією з причин дефляції, яка склала 0.6%, не дивлячись на те, що в 2001 році інфляція склала 6.1%. Однією з основних причин дефляції Мінекономіки України вважали зниження цін на продовольчі товари на 2.3%, що було викликане адміністративним впливом на початку року на місцеві органи для контролю за динамікою цін і зростанням цін на сільськогосподарську продукцію на 10%.

     Президентські вибори, що відбулися в жовтні - грудні 2004 року в Україні призвели до серйозної політичної кризи і масових акцій громадянської непокори, що отримали назву «Помаранчева революція». Осінь - зиму 2004 року пов'язують з політичною кризою в Україні, в яку були залучені не лише провідні політичні і суспільні діячі, політичні партії і всі гілки законодавчої, виконавчої та судової влади, але і також практично все населення країни.

     Впродовж усього 2005 року Україна отримала ряд шоків: окрім політичного також мали місце бензиновий, м'ясний, цукровий, реприватизаційний. Внаслідок цього в 2005 році помічався спад в промисловості України, уповільнення темпів зростання економіки, погіршала ситуація майже у всіх галузях промисловості. (Рис. 1,2) Зростання ВВП склало лише 2.6% а промислове зростання лише 3%.(Додаток 1,2) Погіршала ситуація з експортом металургійної промисловості. Посилилася переорієнтація імпорту з інвестиційних товарів на товари споживчого призначення. Але, не дивлячись на це, в 2006 році тенденції стали зворотними. Посилився зовнішній попит на світових ринках, прискорився приплив іноземних інвестицій. ВВП склав 7%, а промислове зростання 6%. (Додаток1,2) Слід відзначити, що з 1 лютого 2006 року Україна є країною з ринковою економікою, що сприятливо вплинуло на її зовнішньоекономічні зв'язки з іншими країнами.

     Чорна металургія - одна із стратегічних галузей для України, що забезпечує наповнення торгівельного балансу. У період з 2002 по 2007 роки чорна металургія демонструє зростання, за ці роки виручка в середньому на металургійних підприємствах збільшилася на 158%. На це, в першу чергу, вплинуло зростання цін на світовому ринку. Необхідно відмітити, що в СНД ціни не завжди слідують за світовими. Динаміка цін в Україні не є показовою і часто реагує не на економічні, а на політичні події в країні. Цікаво також відзначити, що Україна має величезний потенціал практично всіх видів поновлюваних джерел енергії. За бажання в найближчих 10 років можна вирішити питання електроенергії і теплопостачання за рахунок енергії сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів і таке інше.

     Понад 2/3 загального об'єму промислової продукції приходиться на галузі, що виробляють сировину, матеріали і енергетичні ресурси. Доля продукції соціальної орієнтації складає 1/5 загального обсягу промислового виробництва.(Додаток 4) Майже зникає легка промисловість (1999 р. — 1,6%, 2008 р. — 0,9, 2009 р. — 0,8%). Галузь машинобудування хоч і додала в темпах розвитку впродовж 1999—2007 рр., але її доля в структурі промисловості із-за кризи знизилася до 10,3%, що майже в 3—4 рази менше рівня розвинених країн.   Неефективна структура і висока енергоємність промислового виробництва в Україні, зростання цін на енергоносії підштовхнули підприємців до пошуку способів підвищення ефективності господарської діяльності. Не утрудняючи себе пошуком резервів технологічної модернізації виробництва, в більшості галузей прибігли до підвищення цін. Починаючи з 1999 р. і по 2009 р. індекс цін виробників промислової продукції виріс в 4,2 разу.(Додаток 5)

     Таким чином, після розвалу Радянського Союзу Україна пережила десять років падіння, унаслідок чого ВВП знизився до 40,8%, а за подальші дев'ять років зростання ледве досяг 74,1% від рівня 1990 р. Результати порівняльного аналізу свідчать, що протягом 2001—2004 рр. темпи зростання ВВП України були вищі середніх по країнах СНД, але вже з 2005 р. цей показник знизився. Серед країн СНД нижчими, ніж в Україні, темпами в 2005—2008 рр. розвивалася лише економіка Киргизстану.(Табл.1)

     Таблиця1.

     Динаміка реального ВВП країн СНД за період 2000 - 2009 рр.

      (прирости в % до попереднього року)

     (Джерело: Статистичний довідник Статистичного Комітету СНД)

     У порівнянні з 1991 р. реальні доходи населення у розпорядженні спочатку знизилися до 32,9% в 1999 р., а потім виросли до 101,3% в 2008 р. (Додаток 6) Результатами економічного зростання різні верстви населення країни скористалися по-різному, зокрема, все більше ресурсів концентрувалися в руках відносно нечисленної групи.

     Впродовж 1999—2009 рр. формування однієї з основних макроекономічних пропорцій, а саме — співвідношення між рівнем оплати праці і валовим прибутком/змішаним доходом в структурі ВВП, не було стійкою тенденцією. Так, в 2001 р. спостерігалося перевищення питомої ваги валового прибутку в порівнянні з оплатою праці. Проте в 2002 р. співвідношення цих складових доходу істотно змінилося на користь оплати праці. Впродовж 2003—2004 рр. відбувалося поступове вирівнювання розподілу доходу, але в 2005 р. унаслідок зростання рівня заробітної плати її доля у ВВП збільшилася до 49,1%, що супроводжувалося відповідним стрімким скороченням питомої ваги валового прибутку. (Додаток 7) Можна констатувати, що в Україні відбувається гіпертрофоване нарощування оплати праці, що зумовлює деформації макроекономічних пропорцій ВВП і обмежує можливості подальшого економічного розвитку.

Рис. 6. Структура валового внутрішнього продукту за категоріями доходу в 2000-2008рр., %

     (Джерело: Держкомстат, Додаток 7)

     Економічні перетворення 1990-х рр., що супроводжувалися різким падінням рівня виробництва і платоспроможності на тлі високих темпів інфляції, відрізнялися неухильним зниженням інноваційної активності промислових підприємств, яке сьогодні набуло необоротного характеру. Некеровані структурні інституційні зміни привели до значного погіршення результативності науково-технологічної сфери, до втрати якісного ядра її потенціалу. Так, якщо в 1997 р. питома вага підприємств, що впроваджували інновації, в загальній кількості промислових підприємств складав 17%, в 2000 р. — 18,0%, то в 2004 р. — 13,7%, в 2005 р. — 11,9%, в 2006 р. — всього 11,2%, в 2007 р. — 14,2%, в 2008 р. ця цифра склала 13%. (Додаток 8) Для порівняння, серед країн Європейського Союзу мінімальні показники інноваційної активності в Португалії — 26% і Греції — 29%, але і вони в два рази вище, ніж в Україні. А в порівнянні з країнами-лідерами, такими, як Нідерланди (62%), Австрія (67%), Німеччина (69%), Данія (71%) і Ірландія (74%), розрив складає три-чотири рази.

     Структурна динаміка промисловості України за технологічними устроями з 2003-го по 2008 р. майже не зазнала жодних змін, п'ятий технологічний устрій займає близько 6-7%; третій знизився 49-53%, четвертий — близько 40% (Табл. 2), що свідчить про відсутність результативної структурної політики держави.

     Статистичний аналіз свідчить про посилення тенденції придбання технологій в 2006—2007 рр. і уповільнення цього процесу в 2008 р. Ситуація з передачею нових технологій — катастрофічна. За даними офіційної статистики, загальна кількість придбаних нових технологій в Україні за період з 2000-го по 2007 р. склало 5633. При цьому на результати власних досліджень і розробок доводиться в середньому 13,6% (764 технології) від загальної кількості отриманих технологій. (Додаток 9) Цей показник — украй низький для країни, що декларує інноваційно-інвестиційну дорогу розвитку за умови створення відповідної інфраструктури національної інноваційної системи. 
 
 
 
 

     Таблиця 2.

     Структура галузей промислового комплексу України за технологічними укладами виробництва у розрізі регіонів

     (Джерело: Національний інститут стратегічних досліджень)

     Лобіювання інтересів імпортерів і іноземних компаній призвело до появи значного негативного сальдо в зовнішній торгівлі товарами, а з часом — негативного сальдо платіжного балансу. Погіршення стосунків з Росією зруйнувало колишню систему домовленостей про постачання природного газу. Перманентна запекла політична боротьба привела до змагання політичних сил в соціальному популізмі, що супроводжувалося зростанням бюрократичного втручання в економіку.

     Після «помаранчевої революції» Україна нестримно нарощувала валовий зовнішній борг: на початку 2004 року він складав $23 811 млн, а на початок жовтня 2008 року валовий зовнішній борг України складав вже $105 429 млн. 
 

Таблиця 3.

Динаміка державного боргу України 2000-2010рр.

     (Джерело: Держкомстат, Національний банк України )

     Загалом за останні 10 років державний борг України зріс з 77 млрд.грн. до 432 млрд. грн., тобто більш ніж в 5 разів.

     Рис. 7. Динаміка державного боргу Україні у 2000-2010рр.

     Стрімке нарощування державних запозичень спостерігається починаючи з 2007 року, що є наслідком збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів, кризових процесів у світовій економіці,  важливим фактором є також вплив політичних бізнес-циклів – значне збільшення державних видатків перед виборами.

     У період з 2000 по 2004 зовнішній борг складав  близько 70%, у той час як з 2005 по 2008 рік його частка в запозиченнях країни зросла до 80-90%, що є, безумовно негативною тенденцією до зростання залежності від фінансуючих організацій (Рис.8).

Рис.8. Структура державного боргу України 2000-2010рр.

(Джерело:  Міністерство Фінансів України)

     Кількісні показники динаміки державного боргу, а також існуючий сьогодні дефіцит бюджету, свідчать про негативне явище самовідновлення боргу, оскільки має місце не тільки зростання державного боргу, але й витрат на його обслуговування. Зростання державного боргу сприймається кредиторами як збільшення ризику відносно кредитування держави, що призводить до дорожчання нових запозичень з характерним зростанням бюджетного тягаря, що у подальшому стримує внутрішній попит та економічну базу зростання.

     З 2005 року підтримувалися компрадорський капітал і іноземні інвестори, при цьому основна доля прямих іноземних інвестицій йшла у фінансовий сектор, торгівлю і посередництво. У 2002 р. в промисловість було спрямовано  50,4 % прямих іноземних інвестицій, в 2004 р. — 45,8 %, у 2005 р. — 30,9 %, у 2008 р. — 22,6 %. Доля прямих іноземних інвестицій в основні фонди, які забезпечують розвиток економіки, в 2005 році склала лише 5,0 %, у 2006 р. — 3,7 %, 2007 р. — 3,5 %, за 2008 р. — 5,2 % (на підставі даних Інституту економічних досліджень та політичних консультацій) .

     Рис. 9. Прямі іноземні інвестиції до України 2000-2010рр., млн.длр.США.

     (Джерело:  Держкомстат, Додаток 9)

     За даними Держкомстату, негативне сальдо України в зовнішній торгівлі за передкризових 7 місяців 2008 років склало 11 051,3 млн доларів США (за січень-липень 2007 року — 5 111,4 млн), таким чином, збільшившись більш, ніж удвічі. За даними Міністерства фінансів сукупний державний (прямій) і гарантований державою борг України за перше півріччя 2008 року, яке передувало настанню економічної кризи, у валютному вираженні збільшився на 16,6 %, до $28,683 млрд.

     В українській економіці, що демонструвала протягом вересня 1999 р., — вересня 2008 р. позитивну динаміку, в той же час спостерігалися ознаки порушення макроекономічної рівноваги, оскільки зростання не було обумовлене стабільними довгостроковими чинниками. Економічне зростання стало не результатом системних внутрішніх реформ, а наслідком впливу сприятливих чинників короткочасного характеру як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

     Падіння української економіки в 2009 р. стало закономірним підсумком якості економічного зростання в докризовий період, що було обумовлене, переважно, такими чинниками. Це — нарощування негативного зовнішньоторговельного сальдо і зовнішнього боргу, ускладнюючись політичною кризою і кризою споживчого кредитування. У 2009 році згідно з аналізом Всесвітнього банку економіка України різко погіршала із-за негативних умов торгівлі і перепрофілювання потоків капіталу, а найбільший ризик для України представляв фіскальний дисбаланс, що був викликаний падінням бюджетних доходів, витратними бюджетними зобов'язаннями і значними фінансовими потребами Нафтогазу.

     Погіршення економічної ситуації в світі закономірно, враховуючи високий рівень вразливості української економіки, привело до розгортання в нашій країні системної економічної кризи. Істотне зниження обсягів виробництва сталося у всіх основних секторах економіки, окрім сільського господарства (завдяки рекордному урожаю 2008 р.), що привело до падіння ВВП на 20,3% в I кв. і на 17,8% в ІІ кв. 2009 р. в порівнянні з відповідними періодами попереднього року (Рис.1).

     Кризисні явища в банківській сфері почали виявлятися в другій половині 2008 років. Українські банки, особливо, контрольовані іноземним капіталом, мали можливість легко отримати дешеві і, як правило, короткострокові кредити в іноземних банків, і за рахунок цих ресурсів видавати дорожчі і більш довгострокові кредити на Україні. Після початку іпотечної кризи в США, ситуація почала поступово змінюватись, оскільки західні банки вимушені були підвищувати ставки по кредитах (Додаток 10), що привело до дорожчання кредиту українських банків, скорочення кредитування будівництва, особливо житлового.

     Наслідком скорочення доходів і неможливості узяти кредит під час кризи, девальвації гривни (і дорожчання кредитів, узятих в іноземній валюті) стало різке падіння цін на придбання і оренду нерухомості. Криза в будівельній індустрії України стала помітна вже в травні 2008 року, коли знизилися об'єми будівництва (Додаток 11). Спад в будівництві прийняв обвальний характер, зробив неминучим поглиблення кризи в металургії, оскільки будівельна галузь була одним з основних споживачів металу.

     Значна залежність української економіки від експорту, зокрема, продукції металургії, ускладнило протікання кризи. Падіння цін на українську металургійну продукцію було пов'язане із зростаючою конкуренцією виробників з Китаю і сезонним скороченням попиту в основних країнах-споживачах. На початку літа 2008 року зростання цін на чорні метали сповільнилося, а в кінці липня почалося зниження цін на продукцію чорної металургії. На початку жовтня Мінпромполітики України оголосило про початок серйозної кризи в чорній металургії: було зупинено 17 з 36 українських доменних печей, розглядалася можливість повної зупинки роботи підприємств.

     У вересні 2008 року почалося падіння курсу гривні по відношенню до долара США, яке в жовтні переросло в паніку на валютному ринку.  У листопаді-грудні багато комерційних банок в однобічному порядку підняли процентні ставки по раніше виданих валютних і гривневих кредитах — в середньому в півтора рази (Додаток 10). За станом на 11 грудня по офіційному курсу 7,47 грн../долл. валютні кредити лише фізичним особам склали 191,7 млрд гривень, збільшившись з 130 млрд грн. в жовтні виключно за рахунок падіння гривни. З листопада кредитування населення банками практично повністю було припинене.  Протягом 2008 року українська гривня девальвувала на 38 % по відношенню до долара США, що було кращим показником лише в порівнянні з ісландською кроною і сейшельською рупією.

     Із-за економічної кризи, починаючи з вересня, середня заробітна плата зменшувалася. Проте, більш всього знизилися доходи працівників металургійного сектора, машинобудівників і фахівців коксохімічної промисловості, в яких заробітні плати стали знижуватися починаючи з серпня. Середня заробітна плата за даними Державного комітету статистики в 2008 році склала 1806 гривень в місяць (Додаток 12).

     Економічна криза продовжила розвиток протягом 2009 року. За січень-квітень 2009 року падіння промислового виробництва на Україні склало 31,9 % порівняно з середнім показником по СНД 9 %; приріст інфляції склав 19,1 % (у річному численні) порівняно з 14 % інфляція по СНД; об'єм роздрібного товарообігу на Україні впав на 14,4 % при 3 % в середньому по СНД (на підставі даних Статистичного Комітету СНД). Кабінет міністрів заборонив Держкомстату публікувати дані зміни ВВП в I кварталі 2009.

     За даними Всесвітнього банку протягом першого кварталу 2009 року, приток інвестицій в основний капітал знизився на 48,7 %, приток інвестицій в приватний бізнес знизився на 11,6 %, реальний експорт впав на 15,9 %, тоді як зменшення внутрішнього попиту і корекція обмінного курсу зумовили різке скорочення імпорту (-36.6 %).

     Негативне сальдо в зовнішній торгівлі зберігалося кожного місяця в першому кварталі 2009 року, проте істотно знизилося в порівнянні з першим кварталом 2008 року.  Інфляція в січні-травні склала 7,4 % (за аналогічний період 2008 років — 14,6 %), в основному із-за обмежувальних дій Національного банку України, завдяки яким грошова маса за січень-травень зменшилася на 9,2 % (за аналогічний період 2008 років — збільшилася на 8,5 %). (Додаток 13,14) В той же час цей порівняльний успіх виглядав гнітюче на загальносвітовому фоні, оскільки по підсумку першої половини 2009 років на Україні була зафіксований найбільш високий показник інфляції в світі — 8,6 відсотка. Дефіцит держбюджету в першому півріччі 2009 років склав 10,61 мільярда гривень.

     У III кварталі Держкомстат зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення відтоку прямих інвестицій з України. Опит керівництва провідних іноземних інвестиційних компаній, який був проведений в жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії Appleton Mayer, показав значне погіршення інвестиційного клімату на Україні.

     За перше півріччя 2009 років в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року скорочення в промисловості склало 30,4 %, при цьому в добувній і оброблювальній промисловості — 32,1 %, хімічною — 33,2 %, у металургії — 41,2 %, машинобудуванні — 46,7 %, об'єми будівництва скоротилися на 54,3 %, вантажообіг транспорту — на 33,3 %, пасажирообіг — на 22,3 %, експорт — на 43,6 %, імпорт — на 51,3 %, оптова торгівля — на 23 %, роздрібна торгівля — на 15,9 %. За перше півріччя 2009 років загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно до відповідного періоду 2008 років виросло на 3,8 %.  Не дивлячись на загальне падіння промислового виробництва за підсумками першого півріччя в цілому, вже в травні почався його невеликий приріст до попереднього місяця (1,3 %), і зростання продовжилося в червні (3,1 %) і липні (4,9 %), при цьому основним «локомотивом» промислового зростання була металургія. В цілому за перше півріччя 2009 року за даними Держзовнішінформу постачання українського прокату в США знизилися на 70 % (до 2,86 мільйонів тонн), у ЄС — на 50 % (до 1,43 мільйонів тонн), на Близький Схід — на 10 % (до 0,5 мільйонів тонн), на внутрішній ринок України — знизилися на 60 відсотків, проте до Китаю — різко виросли (у 90 разів, до 0,9 мільйонів тонн). (Додаток 16) Збільшення експорту металопрокату до Китаю було пов'язане з низькою собівартістю української продукції. У липні 2009 року металургійні підприємства України збільшили випуск сталі на 16 % в порівнянні з попереднім місяцем, що дозволило сподіватися на закінчення кризи в цій галузі.

     В 2010 році в Україні за оцінкою Держкомстату відбулося зростання ВВП на 4,2 відсотка порівняно з 2009 роком. Падіння у 2009 році становило 14,8 відсотка, що стало одним з гірших показників динаміки ВВП в світі. (Рис 1) За той же рік промислове виробництво впало на 25,0 % (сильніше падіння було лише в Ботсвані і Естонії).(Рис 2)

     Проводячи міжнародні порівняння ВВП слід зазначити, що Україна у 2010 році потрапила до групи країн світу, в яких відбувалось  відновлення економічного зростання. (Табл. 1)

Таблиця 4

Індекси фізичного обсягу ВВП по окремих  країнах світу, у відсотках порівняно з попереднім роком