Параметрична оцінка фінансового стану підприємства
Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
на тему:
“ Параметрична оцінка фінансового стану підприємства”
Варіант № 23
Виконала:
студентка 3 курсу, 1 групи
спеціальності “Облік і Аудит”
Сухляк Наталія Володимирівна
Перевірила:
ст. викладач Мосійчук
Марія Миколаївна
Рівне – 2012
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
Теоретична частина………………………………
- Показники оцінки фінансового стану підприємства……………………….6
- Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану…………………..9
- Оцінка ліквідності підприємства…………………………………………..
.11 - Оцінка фінансової стійкості……………………………………………….14
- Характеристика шляхів покращення ліквідності та фінансової стійкості підприємства………………………………………………
……………………….18
Практична частина……………………………………………………………
Висновки…………………………………………………………
Список використаної літератури…………………………………………………
Вступ
У сучасних економічних умовах діяльність
кожного господарюючого суб'єкта є
предметом уваги великого кола учасників
ринкових відносин (організацій і
осіб), зацікавлених у результаті його
функціонування. Варто сказати, що підприємства
здобувають самостійність, несуть повну
відповідальність за результати своєї
виробничо-господарської
У зв'язку із цим, актуальність теми даної роботи очевидна: для того щоб забезпечувати виживаність підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти ретельно аналізувати й реально оцінювати фінансові стани, як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів.
Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Воно є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин на підприємстві й тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів. Фінансова діяльність охоплює процеси формування, рухи й забезпечення збереження майна підприємства, контролю його використання. Вона визначає конкурентноздатність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів у фінансовому й виробничому відношенні. Однак для успішного функціонування підприємства й досягнення їм поставленої мети вміння реально оцінювати фінансовий стан недостатньо.
Актуальність теми курсової роботи обумовлена необхідністю ефективного управління діяльністю підприємств в умовах сучасного стану економіки, недосконалістю теоретичного, методичного та законодавчого забезпечення ефективного функціонування підприємств, а також антикризового управління, необхідністю проведення системних досліджень з питань формування цілісної наукової програми антикризового управління фінансами підприємств; удосконалення політики держави в галузі оздоровлення реального сектору економіки, що сприятиме підвищенню фінансової безпеки, як окремих вітчизняних підприємств, так і економіки в цілому.
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності фінансового стану підприємства, дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України, а також розробка шляхів покращення фінансового стану підприємства.
Завданням дипломної роботи є теоретичний опис, а також практичне застосування набутих знань з курсу «Фінанси підприємст», а саме:
- теоретичні основи аналізу
фінансового стану
- здійснення аналізу показників фінансової стану підприємства;
- здійснення аналізу оцінки
ліквідності та фінансової
- визначення шляхів поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства;
- застосування набутих знань на практиці.
- Показники оцінки фінансового стану підприємства
У залежності від мети і
завдань аналізу фінансового
стану підприємства вибирають оптимальний
комплекс показників та напрямків аналізу,
Показники фінансового стану
підприємства взаємозалежні і
Класифікація основних показників
оцінки фінансового стану
1. Показники оцінки майнового стану підприємства.
2. Показники прибутковості.
3. Показники ліквідності і платоспроможності.
4. Показники фінансової
стійкості і стабільності
5. Показники рентабельності підприємства.
6. Показники ділової активності.
7. Показники акціонерного капіталу, таблиця 1.1.
Таблиця 1.1
Основні показники оцінки фінансового стану підприємства
№ |
Показники |
Формула розрахунку |
Розрахунок за звітністю |
Норматив |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Оцінка майнового стану | ||||
1. |
Майно підприємства |
Валюта балансу |
р.280 або р.640 |
↑ |
2. |
Коефіцієнт зносу основних засобів |
Знос |
р.32 (форма 1) |
≤0,5↓ |
Первісна вартість ОЗ |
р.31 (форма 2) | |||
Коефіцієнт оновлення основних засобів |
Введені в експлуатацію ОЗ |
ф.5, р.260 (грн.5) |
↑ | |
Первісна вартість ОЗ |
ф.1, р.031 (грн.4) | |||
Коефіцієнт вибуття основних засобів |
Введені в експлуатацію ОЗ |
ф.5 р.260 (грн.8) |
↓(менше ніж коефіцієнт оновлення) | |
Первісна вартість ОЗ |
ф.1, р.031 (грн.3) | |||
3. |
Коефіцієнт придатності ОЗ |
Залишкова вартість |
р. 30 |
≥0,5 |
Первісна вартість ОЗ |
р. 31 | |||
Оцінка ліквідності та платоспроможності | ||||
4. |
Власний капітал, тис. грн. |
ф.1, р.380 |
↑ | |
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами |
Власний капітал Необоротні активи |
ф.1, р.380 – р.80 |
≥0,1 | |
Оборотні активи |
ф.1, р.260 | |||
Продовження таблиці 1.1 | ||||
№ |
Показники |
Формула розрахунку |
Розрахунок за звітністю |
Нормативи |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6. |
Коефіцієнт покриття |
Оборотні кошти |
ф.1, р.260 |
>1 (2-2,5) |
Поточні зобов’язання |
ф.1, р.620 | |||
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
Середньо- та високоліквідні оборотні кошти |
ф.1, (р.260 - р.100 - р.110 - р.120 - р.130 - р.140) |
0,5-0,8 | |
Поточні зобов’язання |
ф. 1, р. 620 | |||
7. |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
Грошові кошти |
ф. 1, (р.220 - р.230 - р.240) |
>0 (0,25-0,35) |
Поточні зобов’язання |
ф. 1, р. 620 | |||
Чистий оборотний капітал, тис. грн.. |
Оборотні кошти – Поточні зобов’язання |
ф.1, р.260 - ф.1, р.620 |
>0, ↑ | |
8. |
Частота оборотних коштів у активах |
Оборотні кошти |
ф.1, р.260 |
|
Валюта банку |
ф.1, р.280 | |||
Оцінка фінансової стійкості | ||||
9. |
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) |
Власний капітал |
ф.1, р.380 |
≥0,5 |
Валюта балансу |
ф.1, р.640 | |||
10. |
Коефіцієнт фінансової залежності |
Позичкові кошти |
ф. 1, (р. 430 + р. 480 + р. 620 + р. 630) |
≤0,5 |
Валюта балансу |
||||
Коефіцієнт фінансування |
Позичкові кошти |
ф. 1, (р. 430 + р. 480 + р. 620 + р. 630) |
||
Валюта балансу |
ф. 1, р. 380 | |||
11. |
Коефіцієнт співвідношення власних та позичкових коштів |
Валюта балансу |
ф. 1, р. 380 |
≥1 |
Позичкові кошти |
ф.1, р. (430 + р. 480 + р. 620 + р. 630) | |||
Оцінка рентабельності | ||||
12. |
Рентабельність продажі |
Власний прибуток |
р. 50, ф. 2 |
↑ |
Виручка від реалізації |
р. 10, ф. 2 | |||
13. |
Рентабельність основної діяльності |
Прибуток від операційної діяльності |
р. 100 - ф. 2 |
↑ |
Витрати на реалізацію |
р. 40 + р. 70 + р. 80 + р. 90 - ф. 2 | |||
14. |
Рентабельність власного капіталу |
Чистий прибуток |
р. 220 – ф. 2 |
↑ |
Середньорічна вартість власного капіталу |
(р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4) / 2 – ф. 1 | |||
Оцінка ділової активності | ||||
15. |
Термін окупності власного капіталу |
Середньорічна вартість власного капіталу |
(р. 380 гр. 3 + р. 380 гр. 4) / 2 – ф. 1 |
↓ |
Чистий прибуток |
р. 220 – ф. 2 | |||
16. |
Фондовіддача |
Собівартість випуску продукції |
- |
↑ |
Середньорічна вартість ОЗ |
ф. 1, (р. 30 гр. 3 + р. 30 гр. 4) / 2 | |||
17. |
Термін окупності основних засобів |
Середньорічна вартість ОЗ |
ф. 1, (р. 30 гр. 3 + р. 30 гр. 4) / 2 |
↓ |
Чистий прибуток + Амортизація |
ф. 2, р. 220 + ф. 2, р. 260 |
До основних показників, що характеризують майновий стан підприємства, відносять:
- Сума засобів у розпорядженні підприємства дає загальну вартісну оцінку активів на балансі підприємства.
- Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частина зношених основних засобів у їхній загальній вартості.
- Коефіцієнт відновлення основних засобів показує частина нових основних засобів на кінець періоду.
- Коефіцієнт вибуття основних засобів показує частина вибулих основних засобів на початок періоду.
Оцінка ліквідності і платоспроможності.
Ліквідність підприємства - це здатність підприємства швидко продати активи й оплатити свої зобов 'язання.
Ліквідність підприємства характеризується
співвідношенням величини його високоліквідних
активів і короткострокової заборгованості.
Анапи ліквідності припускає
облік майбутніх змін ліквідності,
ретельного аналізу структури
Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства вчасно і цілком виконати свої платіжні зобов 'язання.
Аналіз платоспроможності
доцільно здійснювати як за поточний,
так і на прогнозований період.
Поточну платоспроможність
Оцінка ліквідності і
платоспроможності припускає
Величина власних обігових коштів - характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних витрат підприємства і відображена в підсумках звіту про власний капітал (форма №4) [6].
Значення коефіцієнта покриття повинне бути більше 1,0. Збільшення цього показника вказує на позитивну тенденцію діяльності підприємства і залежить від щоденної потреби у вільних грошових ресурсах. Орієнтоване значення коефіцієнта поточної ліквідності 1,0. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує можливість негайного погашення частини короткострокової заборгованості. Рекомендована нижня границя показника 0,2. Рекомендована нижня границя показника - частина власних оборотних коштів у покритті запасів 50%. Коефіцієнт покриття запасів повинен бути більше 1,0, у пролежному випадку поточний фінансовий стан підприємства вважається недостатньо стійким.
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Комплексний аналіз фінансового стану підприємства вимагає оцінити тенденції змін, властивим фінансовим показникам [7].
Показники і фактори стабільного
фінансового стану
- стійка платоспроможність;
- ефективне використання капіталу;
- своєчасна організація розрахунків;
- наявність стабільних фінансових ресурсів.
Показники і фактори незадовільного
фінансового стану
- неефективне розміщення засобів;
- дефіцит власних оборотних коштів;
- наявність стійкої
- негативні тенденції у виробництві.
Узагальнені показники комплексної оцінки фінансового стану: Прибутковість підприємства характеризується абсолютними і відносними величинами. Абсолютний показник прибутковості - сума прибутків або доходів. Відносний показник - рівень рентабельності.
У процесі аналізу вивчають зміни чистого прибутку, рівня рентабельності і фактори, що впливають на них.
Аналіз прибутковості підприємства проводиться в порівнянні з планом і попереднім періодом. У процесі аналізу обов'язково враховують темпи інфляції за допомогою індексації цін.
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства узагальнює отримані в процесі аналізу дані, розраховані коефіцієнти і дозволяє зробити аргументовані висновки про фінансовий стан підприємства.
Оцінка вартості підприємства та ринкові показники комплексного фінансового аналізу.
Використання оцінки вартості підприємства, бізнесу (business valuation), спрямована на ідентифікацію ринкового потенціалу підприємства - об'єкта дослідження. Результатом при цьому виступатиме не розрахункове значенні "синтетичного" показника, а ринкова вартість діючого підприємства як цілісного майнового комплексу. Така вартість являє собою ціну, яку готовий сплатити потенційний інвестор за отримання повного контролю над підприємством за умови, що він не відчує ніякого тиску щодо прийняття такого рішення.
Основні підходи до визначення вартості підприємства, що використовуються у практиці оцінників наведено на рис. 1.1.
Варіант оцінки вартості підприємства, викладений у Постанові Кабінету Міністрів України "Методика оцінки державних корпоративних прав" від 2 серпня 1999 р. № 1406. Методика ґрунтується на методі капіталізованої вартості та передбачає розрахунок вартості власного капіталу підприємства, що досліджується, за такою формулою (1.1):
, де (1.1)
ВВК – вартість власного капіталу;
П – прибуток підприємства – об’єкта аналізу за останній обліковий період з початку поточного року, що передує даті проведення оцінки;
ПП – податок на прибуток
А – сума нарахованої амортизації;
- кількість кварталів у
- коефіцієнт прямої
ЗДБ – Залишок довгострокового боргу.
Іншим методом оцінки вартості підприємства, яка може бути здійснена винятково на основі інформації, наведеної у публічній фінансовій звітності, є модель ЕВО (Edwards – Bell – Ohlson approach). Ця модель заснована на методі дисконтування очікуваних доходів (дохідний підхід) і має такий вигляд, формула (1.2):
, де (1.2)
V – вартість підприємства, що досліджується;
- вартість сукупних активів (валюта балансу) підприємства в 0 – му періоді;
t – проміжок часу, за який здійснюється аналіз очікуваних доходів;
- рентабельність сукупних
- вартість сукупних активів (валюта балансу) підприємства в періоді t – 1;
WACC – середньозважена вартість капіталу підприємства.
- . Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану
Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність.
Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період [1].
Склад, зміст, вимоги та інші
методичні основи фінансової звітності
на підприємствах України
Баланс підприємства (форма
№1) служить індикатором для оцінки
фінансового стану
Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати" [4].
Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.
На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.
Горизонтальний аналіз полягає
в побудові однієї або декількох
аналітичних таблиць, у яких абсолютні
балансові показники
Цінність результатів
горизонтального аналізу
Велике значення для оцінки
фінансового стану має також
вертикальний (структурний) аналіз активу
і пасиву балансу, що дає представлення
фінансового звіту у вигляді
відносних показників. Мета вертикального
аналізу полягає в розрахунку
питомої ваги окремих статей у
підсумку балансу й оцінці його змін.
За допомогою вертикального
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.
Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.
- . Оцінка ліквідності підприємства
Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів [9].
Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:
- Найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
- Швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
- Повільнореалізовані активи (А3) – найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.
- Важкореалізовані активи (А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".
Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.
Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:
- Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).
- Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.
- Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви – статті ІІI розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".
- Постійні пасиви (П4) – статті I розділу балансу "Власний капітал".
Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.
Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Для визначення ліквідності
балансу варто зіставити
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
А1 > П1
А2 > П2 (1.3)
А3 > П3
А4 < П4
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.
Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання [9].
Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.
Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:
(1.4)
Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.
Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.
Коефіцієнт покриття є
дуже укрупненим показником, внаслідок
чого в ньому не відображається ступінь
ліквідності окремих елементів
оборотного капіталу. Тому у практиці
аналізу фінансового стану на
українських підприємствах
Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:
(1.5)
Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:
(1.6)
Цей коефіцієнт є найбільш жорстким
критерієм платоспроможності і
показує, яку частку короткострокової
заборгованості підприємство може погасити
найближчим часом. Загальноприйнята величина
цього коефіцієнта повинна
Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття – для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.