Пасажирських перевезень

План 

           Вступ……………………………………………………………………………………………3

1. Регулювання пасажирських перевезень: повернення сумм
1. Загальне положення……………………………………………………………………….4
2. Сума повернення…………………………………………………………………………..4
3. Право відмовити в поверненні сум………………………………………………………5
4. Звільнення від зобов’язань………………………………………………………………..5
2. Сертифікація аеродромного забезпечення польотів: вимоги, що пропоновані до Заявника
1. Вимоги до організаційної структури……………………………………………………5
2. Вимоги до функціональної діяльності………………………………………………….6
3. Вимоги до наявності будівель та споруд………………………………………………9
4. Вимоги до наявності спецавтотранспорту та засобів механізації…………….…….10
5. Вимоги до наявності матеріалів для експлуатаційного утримання та проведення відновного ремонту штучних покриттів аеродрому………………………………..…12
6. Вимоги до кваліфікації персоналу………………………………………………………12
7. Вимоги до метрологічного забезпечення Заявника……………………………………13
8. Вимоги до наявності нормативно-правової та довідкової документації………….….13
3. Анотація……………………………………………………………………………………….14

Висновок………………………………………………………………………………………15

            Використана література………………………………………………………………………16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Регулювання пасажирських перевезень: повернення сум

1.1.Загальне положення

1.1. Авіакомпанія здійснює повернення сум за невикористаний квиток (його частину), якщо інше не обумовлено правилами застосованого тарифу, вказаного у квитку тільки за перевізними документами з номером ІАТА Авіакомпанії.

1.1.2. Повернення  оплати здійснюється протягом  терміну дійсності перевізних  документів і не пізніше 30 діб  за його особі, на чиє ім'я  оформлений квиток (або її довіреній  особі, а також організації  або особі, яка оплатила квиток), яка подала пасажирський купон  і невикористані польотні купони, якщо перевезення не було розпочато. 

1.1.3. Квиток, оформлений за нормальним тарифом або спеціальним тарифом, дійсний для перевезення протягом року від дати вильоту за першим польотним купоном.

1.1.4. Повернення суми здійснюється в країні продажу перевезення тільки за місцем придбання квитка.

1.1.5. При  поверненні сум зберігається вид валюти і форма оплати вартості квитка.  

1.2. Сума повернення

1.2.1. Повернення оплати вважається вимушеним, якщо Пасажир відмовився від перевезення в результаті того, що Авіакомпанія:

- Відмінила, перенесла, затримала рейс, на який у Пасажира заброньоване місце й оформлений квиток;  
- Відмінила посадку ПС у пункті, який для Пасажира є пунктом відправлення, призначення або зупинки в дорозі;

- Змінила клас обслуговування;

- Не  надала Пасажиру місця відповідно до здійсненого раніше бронювання;

- Не  забезпечила стикування з рейсом, на який Пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що й попередній рейс;

1.2.2. При  вимушеній відмові від польоту, якщо перевезення було виконане частково, повертається сума, що відповідає вартості невиконаної частини перевезення.

1.2.3. Повернення сум при добровільній відмові Пасажира від польоту (добровільне повернення квитка) проводиться за місцем придбання квитка і регламентується правилами застосування тарифів.

Право відмовити в поверненні сум

 
1.3.1. Авіакомпанія має право відмовити в поверненні сум:

- Якщо заява про це була подана Пасажиром більше ніж через 30 днів після закінчення терміну дії квитка;

- За  квиток придбаний за спеціальним тарифом, правилами застосування якого не передбачене повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом Пасажир повинен бути проінформований Авіакомпанією (її Агентом) про це під час бронювання і в квитку має бути зроблена відповідна відмітка);

- Якщо  Авіакомпанія має документальне  підтвердження того, що квиток  був придбаний і використаний  Пасажиром лише для вирішення  своїх імміграційних або візових  питань.  
1.3.2. Суми за втраченими квитками або виданими замість них дублікатами не повертаються.  

1.4. Звільнення від зобов'язань

 
1.4.1. Авіакомпанія не виплачує компенсацію за відмову в перевезенні Пасажира у таких випадках:

- При відмові в перевезенні у разі форс-мажорних обставин;

- У перевезенні відмовлено тому, що уряд реквізував усю або частину ємності повітряного судна, яке задіяне у відповідному перевезенні;

- Пасажир відмовився пройти перевірку на авіаційну безпеку або не виконав інструкції, надані Авіакомпанією (її Агентом або Агентом з обслуговування);

- Пасажир подорожує з безкоштовним квитком або за спеціальним тарифом, який недоступний для широкого кола споживачів;

- Пасажир подорожує на чартерному рейсі або на рейсі, який був проданий як частина групового перевезення або туристичної подорожі з оплатою всіх послуг (при цьому відповідальність за відмову в перевезенні покладається на Перевізника за договором).  

2. Сертифікація аеродромного забезпечення польотів: вимоги, що пропоновані до Заявника

2.1. Вимоги до організаційної  структури; 

2.1.1. Для  здійснення аеропортової діяльності  з аеродромного забезпечення  польотів Заявник повинен мати  в своїй структурі аеродромну  службу (підрозділ) і службу спецавтотранспорту (підрозділ).  
Склад і назва зазначених служб (підрозділів) можуть змінюватися залежно від організаційної структури аеропорту Заявника.

2.1.2. Організація та управління функціональної діяльності служб (підрозділів), що здійснюють аеродромне забезпечення польотів, повинні бути визначені:

- Організаційною структурою Заявника, затвердженої в установленому порядку;

- Положень про служби (підрозділах), затвердженими в установленому порядку;

- Штатним розкладом, затвердженим у встановленому порядку.

2.1.3. Положення про служби (підрозділах) повинні містити:

- Загальні положення, що відображають статус, призначення і підпорядкованість служби (підрозділи) відповідно до установчих документів і організаційною структурою Заявника;

- Основні завдання служби (підрозділу), покладені на службу (підрозділ) згідно з документами, що регламентують її діяльність;

- Функції служби, що включають перелік робіт, що виконуються службою відповідно до покладених на неї завдань;

- Перелік документів, що регламентують діяльність служби (підрозділу);

- Структуру  служби (підрозділу).

2.1.4. Структура  підрозділів Заявника, що займаються  аеродромних забезпеченням, повинна  складатися з адміністрації, експлуатаційних  дільниць, де групуються за технологічними  ознаками персонал і спецмашини, ремонтної майстерні для проведення  технічного обслуговування і  ремонту спецмашин. 

Ремонтна  майстерня має складатися з ремонтних  ділянок, які повинні бути оснащені обладнанням відповідно до технологічного процесу технічного обслуговування і ремонту спецмашин.

 
2.2. Вимоги до функціональної  діяльності 

2.2.1. Функціональна  діяльність Заявника повинна  здійснюватися відповідно до  затвердженого керівником Заявника  плану заходів з утримання  та ремонту аеродрому, табелі  виділення спецмашин і механізмів, що розробляється з урахуванням  обсягу виконуваних робіт, який  повинен складатися два рази  на рік на осінньо-зимовий період  і весняно-літній період.

2.2.2. План  заходів повинен включати:

обсяги робіт на планований період;

способи та строки виконання робіт;

розрахункові значення потрібної чисельності особового складу на планований обсяг робіт;

розрахункові значення кількості машин і механізмів, матеріалів і палива для утримання й ремонту льотного поля.

2.2.3. Забезпечення  спецмашинах інших служб (підрозділів)  Заявника повинно проводитися  відповідно до плану розподілу  (табеля виділення), який розробляється  з урахуванням обсягу виконуваних  робіт і затвердженого його  керівником. Виділення спецмашин для господарських потреб повинно здійснюється на підставі заявок відповідних служб.

2.2.4. Заявник  повинен мати на поточний рік  план підготовки до осінньо-зимового  періоду (весняно-літнього періоду), який повинен затверджуватися  керівником Заявника і містити  перелік планованих заходів, терміни  їх виконання, відповідальних  осіб і відмітку про виконання  заходів.  
2.2.5. Для обліку виробничої діяльності служби (підрозділи) Заявника повинні мати:  
- Журнал обліку і контролю виконуваних робіт;

- Журнал  виходу спецавтотранспорту на лінію;

- Журнал  обліку напрацювання (пробігу) спецавтотранспорту.

2.2.6. Заявник  повинен мати затверджений керівником  організації документ про фактичних  даних елементів льотного поля  із зазначенням типу, розмірів  і черговості очищення елементів  аеродрому, внутріаеропортових доріг і привокзальної площі.

2.2.7. Заявник  повинен мати альбом технологічних  карт виконання робіт з експлуатаційного  утримання і відбудовного ремонту  аеродромних покриттів, що містять  інформацію по використовуваних  методів і засобів. 

2.2.8. Технологія роботи з аеродромного забезпечення польотів повинна відповідати положенням керівництва з організації роботи та обслуговування спецавтотранспорту аеропортів і керівництву по експлуатації цивільних аеродромів.

2.2.9. Для  виконання робіт з експлуатаційного  утримання і відбудовного ремонту  штучних покриттів допускається  використання тільки сертифікованих  матеріалів.

2.2.10. В  службах, що здійснюють аеродромне  забезпечення польотів, повинна  бути відпрацьована схема взаємодії  експлуатаційних ділянок, ремонтної  майстерні, персоналу між собою. 

2.2.11. Взаємодія  служб Заявника з іншими службами  аеропорту повинно здійснюватися  відповідно до затвердженої керівником  аеропорту технологією взаємодії  аеродромної служби зі службою  руху та іншими наземними службами, що забезпечують польоти (далі - технологія взаємодії).  
На аеродромах спільного базування технологія взаємодії затверджується спільно керівниками секторів цивільної, державної та (або) експериментальної авіації.

Зміни та доповнення до технологію взаємодії  відповідно до вимог керівництва  з експлуатації цивільних аеродромів, вносяться до 1 жовтня кожного року і затверджується наказом по аеропорту.

2.2.12. Управління аеропорту діяльністю та схема взаємодії служб, які здійснюють аеродромне забезпечення польотів, між собою та з іншими службами повинні забезпечувати виконання основних правил безпеки та регулярності польотів повітряних суден, виключати випадки пошкодження повітряних суден на землі при технічному обслуговуванні повітряних суден, експлуатаційному утриманні аеродрому, виконання транспортних робіт в аеропорту.

2.2.13.

Технологія  взаємодії повинна містити:

зазначення  посадової особи, що визначає готовність аеродрому до польотів, що дозволяє та забороняє прийом і випуск повітряних суден;

вимоги  до проведення робіт на льотному полі;

вимоги  при виїзді транспортних засобів  на льотні смуги, руліжні доріжки та інші робочі площі;

вимоги  при виконанні робіт на аеродромі  сторонніми організаціями;

обов'язки відповідальних посадових осіб, які  забезпечують виконання польотів, до початку проведення робіт, в процесі  виконання робіт, після виконання  робіт на льотному полі;

вимоги  при вимірі коефіцієнта зчеплення;

інструкцію  з ведення журналу обліку стану  льотного поля;

позивні абонентів;

позивні аеродромних машин, що призначаються  відповідно до їх типом і гаражним номером;

фразеологія радіообміну між абонентами і  аеродромної службою;

порядок виклику і відповіді на виклик;

дії при  відмові радіозв'язку.

2.2.14. Вибір  методу організації роботи водіїв  здійснюється в залежності від  конкретних умов, характеру та  обсягів роботи аеропорту. 

2.2.15. Організація  роботи спецмашин при експлуатаційному  утриманні аеродрому повинна  відповідати вимогам керівництва  з експлуатації цивільних аеродромів, технологічних карт проведення  робіт. 

2.2.16. Організація  руху спецтранспорту та засобів  механізації на аеродромі, дії  водіїв і посадових осіб, відповідальних  за керівництво під'їздом (від'їздом)  спецмашин при обслуговуванні  повітряних суден, повинні відповідати  вимогам керівництва з організації  роботи та обслуговування спецавтотранспорту  аеропортів.

2.2.17. Повинна  бути розроблена схема розміщення  і організація руху повітряних  суден, спецтранспорту та засобів  механізації на аеродромі. 

2.2.18. Розпорядженням начальника відповідної служби Заявника повинні бути встановлені Правила внутрішнього розпорядку, що визначають порядок:

забезпечення збереження спецмашин, будівель, обладнання та майна;

допуску особового складу на територію служби та до стоянок спецмашин;

виїзду на лінію та повернення спецмашин;

організації роботи на льотному полі, в ремонтно-профілактичної зоні і складах;

висновок особового складу та спецмашин з території служби у разі стихійних лих.

2.2.19. В  службах повинні бути організовані контроль та реєстрація виходу спецмашин на лінію.  

2.3. Вимоги до наявності будівель та споруд

2.3.1. Для  виконання виробничої діяльності, задоволення власних господарських потреб Заявника повинно бути забезпечено необхідними виробничими площами і повинно мати в користування на весь термін сертифікується діяльності.

адміністративно-побутовими будівлями;

виробничими приміщеннями для проведення технічного обслуговування та ремонту спецавтотранспорту та обладнання;

закритими складами для зберігання запасних частин, хімічного реагенту, фарб, розчинників, мастик та інших матеріалів для експлуатаційного утримання і відновного ремонту  аеродромних покриттів;  
відкритими майданчиками з навісом для зберігання піску і щебеню і приготування матеріалів для утримання і поточного ремонту аеродромних покриттів;

закритими і відкритими стоянками спецавтотранспорту;

зоною консервації;

контрольно-пропускним пунктом;

майданчиком для встановлення ємностей відпрацьованих нафтопродуктів;

пунктом чищення та миття техніки;

майданчиком для санітарної обробки спецавтотранспорту;

очисними  спорудами; автозаправної станції;

майданчиком для сміттєзбірників.

2.3.2. Будинки й споруди повинні бути обладнані у відповідності з наступними вимогами:  
2.3.2.1. Адміністративно-побутове будівля повинна включати в себе наступні робочі та санітарно-побутові приміщення:

робочі  кімнати начальника служби, а також  інших посадових осіб, які мають  безпосереднє відношення до діяльності Заявника, оснащені меблями, засобами зв'язку та оргтехнікою;  
кімнати розборів і технічного навчання, оснащені відповідними стендами, схемами і плакатами;  
кімнати відпочинку робочого складу і водіїв спецавтотранспорту, обладнані засобами зв'язку;  
санітарно-побутові приміщення.

2.3.2.2. Виробничі приміщення для проведення технічного обслуговування та ремонту спецавтотранспорту повинні бути оснащені відповідним обладнанням, інструментами та запасними частинами, а також мати приміщення для їх зберігання.

2.3.2.3. Складські  приміщення повинні забезпечувати  збереження запасних частин, матеріалів, інвентарю.  
Склад для хімічного реагенту повинен бути сухим, не опалювальним і забезпечувати можливість Мішки Біг, а при необхідності - дроблення хімічного реагенту і його завантаження в розподільник.  
Місткість складу хімічних реагентів повинна відповідати максимальної потреби реагенту, що витрачається за сезон.

Складські приміщення для зберігання лакофарбових матеріалів і розчинників повинні  мати вентиляцію і відповідати вимогам  пожежної безпеки і вибухобезпеки відповідно до технічних умов на них.

Приміщення для травосумішей повинна забезпечувати їх зберігання з відповідною температурою та вологістю для даних насіння.

2.3.2.4. Майданчики  для зберігання будівельних матеріалів  і приготування матеріалів повинні  бути оснащені обладнанням для  дозування і приготування матеріалів  для утримання і поточного  ремонту аеродромних покриттів. 

2.3.2.5. Місця проїзду і стоянок спецавтотранспорту повинні мати тверде і рівне штучне покриття та денну маркування. Повинні бути встановлені покажчики проїздів і проходів. Зони, небезпечні для руху повинні бути огороджені або їх межі позначені попереджувальними знаками, видимими як в денний, так і в нічний час.  

2.4. Вимоги до наявності спецавтотранспорту та засобів механізації

2.4.1. Заявник повинен бути оснащений спецавтотранспортом та засобами механізації відповідно до функціональної діяльності.

2.4.2. Заявник повинен мати таку номенклатурою спецавтотранспорту та засобів механізації:  
для зимового утримання аеродрому

• роторні снігоочисники;
• теплові і вітрові машини;
• комбіновані (універсальні) з плужним, щіткової та поливомийні обладнанням;
• машини для очищення від снігу посадочних вогнів;
• машини для розподілу хімреагентів;
• пескоразбрасиватели;
• обладнання для визначення коефіцієнту зчеплення;
• аеродромні пересувні електроагрегати;

для літнього утримання аеродрому і  відновного ремонту штучних покриттів  поливомийні машини;

• трактори з косилки;
• маркувальні машини;
• електромагнітні очисники;
• розкидачі мінеральних добрив;
• катки самохідні (причіпні) для ущільнення грунтової частини льотного поля;
• устаткування для очищення і заливки швів;
• обладнання для відновлення дефектних ділянок покриття;

для забезпечення господарської діяльності автогрейдери (причіпні грейдери);

• бульдозери;
• екскаватори;
• автокрани;
• трактори допоміжні;
• автосамоскиди;
• вантажні та легкові автомобілі;
• автобуси;

2.4.3. Спецавтотранспорт, що допускається до експлуатації на аеродромі та за його межами, повинен бути на обліку у відповідних державних органах.

2.4.4. Зовнішня поверхня машин і самохідних механізмів, що працюють на аеродромі, повинна бути пофарбована відповідно до встановлених державних стандартів.

2.4.5. Спецмашини, що виїжджають на льотну смугу  і стерновій доріжки, відповідно  до керівництва з організації  роботи та обслуговування спецавтотранспорту  аеропортів, повинні бути обладнані  габаритними і проблисковим вогнями,  радіостанцією всередині аеропорту  зв'язку, буксировочний пристроєм, засобами пожежогасіння.

2.4.6. Спецавтотранспорт  та засоби механізації, що працюють  в аеропорту, повинні бути сертифіковані  або прийняті на оснащення  в цивільній авіації.  

2.5. Вимоги до наявності матеріалів для експлуатаційного утримання та проведення відновного ремонту штучних покриттів аеродрому

2.5.1. Заявник повинен мати необхідний запас матеріалів для експлуатаційного утримання та проведення відновного ремонту штучних покриттів.

2.5.2. Заявник повинен мати таку номенклатурою матеріалів для експлуатаційного утримання та проведення відновного ремонту штучних покриттів:

емалі для денної маркування штучних аеродромних покриттів;

емалі для маркування переносних маркувальних знаків;

мастики для герметизації швів;

антігололеднимі реагенти;

быстротвердеющие матеріали для проведення відновного ремонту штучних покриттів.  

2.6. Вимоги до кваліфікації персоналу

2.6.1. Заявник повинен мати кваліфікований персонал у кількості, необхідній для виконання функцій з аеродромного забезпечення польотів.

2.6.2. На кожного працівника служби (підрозділи) Заявника повинна бути розроблена посадова інструкція, затверджена керівником Заявника. Посадові інструкції повинні відображати кваліфікаційні вимоги до персоналу, рекомендовані кваліфікаційним довідником, затвердженого в установленому порядку.

2.6.3. Забезпечення підготовки (перепідготовки, технічного навчання, перенавчання) співробітників має здійснюватися відповідно до затвердженого керівником організації Заявника планом на календарний рік.

2.6.4. Допуск до роботи персоналу повинен бути оформлений наказом керівника організації Заявника.  
 

2.7. Вимоги до метрологічного забезпечення Заявника

2.7.1. Метрологічний контроль і перевірка засобів вимірів і контрольно-вимірювальних приладів, які є у Заявника, у тому числі на транспортних засобах і механізмах, повинні проводитися тільки в організаціях (підрозділах), що мають відповідні дозволи на виконання цих робіт.

2.7.2. У  Заявника повинен бути відповідний документ, що встановлює права, обов'язки та відповідальність Заявника і метрологічного органу з питань контролю та перевірки засобів вимірювань і контрольно-вимірювальних приладів.

2.7.3. Для  практичного здійснення заходів  та проведення робіт з метрологічного  забезпечення розпорядженням керівника  Заявника призначаються особи,  відповідальні за метрологічне  вимір з числа кваліфікованих  фахівців, що пройшли курс навчання  у сфері метрології.