Пасивний стан та його функціонування у німецькій художній літературі

 

План

ВСТУП….…………………………………………...…………………………… 3

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови дослідження ……………………………....5

1.1. Категорія актив-пасив у німецькій мові, види та особливості побудови пасиву. …………………………………………………………………5

1.2. Використання пасиву у різних функціональних стилях……………..………………………………………………………………10

 

Висновки до Розділу 1…………………………………………………………..11

 

РОЗДІЛ 2. Практичний аналіз вживання пасиву у німецькій мові (на основі художніх творів) ………………………………………………………………...13

2.1. Категорія пасиву у творі Еріх Марія Ремарка «Возлюби ближнього свого».…….…………………….………………………………………………...13

2.2. Категорія пасиву у творах Стефана Цвейга «Жінка і ландшафт», «Гувернантка», «Вулиця в місячному світлі»…………..……………………..19

 

Висновки до Розділу 2……………………………………………………...…...23

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ………………………………………………………..24

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....26

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження зумовлена зростанням уваги до німецької мови, її структури, культурного та художнього багатства. Є безліч граматичних конструкцій, та досить цікавим, частим і важливим її елементом є пасив. Є багато варіацій його використання, тож необхідне правильне розуміння побудови та вживання його у різних функціональних стилях. Знаючи всі особливості пасиву, можна точно зрозуміти значення та сенс певної донесеної до нас інформації.

Дане дослідження присвячене вивченню семантиці та прагматиці німецьких  пасивних конструкцій на матеріалі  художніх творів  Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга.

Питання пасиву в сучасній німецькій мові вже давно зацікавило вчених-лінгвістів. Але тим не менше чимало питань стосовно пасивної семантики, залишаються предметом наукової дискусії. Найбільш спірним є визначення змісту пасивного вживання. В лінгвістиці вже виділилось декілька підходів щодо дослідження пасиву: синтаксичний (К. Брінкер, Г. Пауль, Й. Ербєн та інші), семантичний (Г. Грізбах, П. Полєнц,  Д. Шульц та інші) та семантико-синтаксичний (В. Шмідт, Г. Хельбіг, В. Юнг та інші).

Складність визначення змісту пасиву полягає в неоднорідності його семантики, для аналізу якого  необхідний звіт різних мовних рівнів: лексичного, морфологічного, синтаксичного  та прагматичного.

Мета дослідження полягає в тому, щоб встановити певні особливості використання та функціональності пасивних конструкцій в німецькій мові.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

  1. виявити та вивчити категорію актив-пасив у німецькій мові;
  2. вивчити види та особливості побудови пасиву;
  3. дослідити використання пасиву у різних функціональних стилях;
  4. проаналізувати вживання пасиву у німецькій мові на основі художніх творів Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга;
  5. провести якісний та кількісний аналіз отриманих даних.

Предметом дослідження роботи є  пасив як граматичне явище у німецькій мові.

Об’єктом дослідження роботи є особливості вживання пасиву в художніх творвах Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

    1. Категорія актив – пасив у німецькій мові, види та особливості побудови пасиву.

 

В німецькій мові, як і  в українській дієслово може знаходиться  в активному (das Aktiv) та пасивному стані (das Passiv).

Актив (das Aktiv) – це форма дієслова, яка вживається, коли дія походить від підмета, який є суб’єктом дії, і направлена на додаток, що виражає об’єкт дії:

Er baute das Haus. – Він побудував будинок (індикатив актив);

Er hätte das Haus gebaute. – Він побудував би будинок (кон’юнктив актив) [6].

Підмет в цих реченнях активний, він сам виконує дію.

Пасив (das Passiv) – форма дієслова, яка вживається, коли дія походить не від підмета, а направлена на нього:

Das Haus wurde von ihm gebaute. – Будинок будувався ним (індикатив пасив);

Es wäre von ihm gebaute worden. – Він був би побудований ним (кон’юнктив пасив) [6].

Тут підмет являється пасивним об’єктом, він піддається впливу зі сторони суб’єкта дії, яке виражене додатком з прийменником von.

 В германістиці поширені такі значення пасиву:

  • вираження різних направленостей дії (процесу) по відношенню до підмета: в активі дія йде від підмета, а в пасиві - направлена на підмет  (В.Г. Адмоні,  М.М. Гухман, В. Шмідт, та інші);
  • протипоставлення пасива активу як процес і стан – дії (О.І. Москальська, СВ. Ізвольська, В. Юнг, В.Г. Адмоні);
  • визначення пасиву як неагентної конструкції (Л. Вайсгербер, М.Л. Котін);
  • трактування активу й пасиву в якості конверсивів (С.Д. Кацнельсон, С.А. Шубік, П. Полєнц,) [15].

У німецькій мові розрізняють  пасив дії та пасив стану. Пасив дії виражає динамічний процес – дію.

Пасив в німецькій мові утворюється від перехідних дієслів  за допомогою допоміжного дієслова werden у відповідній тимчасовій формі і партиципа II основного дієслова [12].

Пасив = werden + Partizip II

Präsens:  Das Haus wird gebaut. – Будинок будується.

Präteritum:  Das Haus wurde gebaut. – Будинок будувався.

Perfekt: Das Haus ist gebaut worden. – Будинок був побудований.

Plusquamperfekt: Das Haus war gebaut worden. – Будинок був побудований.

Futur I:  Das Haus wird gebaut werden. – Будинок буде будуватися.

Futur II: Das Haus wird gebaut worden sein. – Будинок буде збудований.

Пасив дії має такі види:

    1. Одночленні пасив (безособовий пасив):

Es wird gelacht. – Сміються [12].

Безособовий (одночленний) пасив  являє собою пасивну конструкцію, в якій не вказується ні об'єкт, ні суб'єкт  дії, а вся увага зосереджена  на самій дії. У пропозиціях з  безособовим пасивом немає підмета.

Безособовий пасив утворюється  як від перехідних, так і від  неперехідних дієслів, що позначають людську  діяльність. Такі пропозиції починаються  з займенника es, який відсутній при зворотньому порядку слів, наприклад [9]:

Es wird sonntags nicht gearbeitet. 

Sonntags wird nicht gearbeitet.  По неділях не працюють.

Im Museum wurde viel über die Geschichte Kölns erzählt. У музеї багато розповідали (розповідалося) про історію Кельна.

  1. Двохчленний пасив, коли у пасивній конструкції виконавець дії не вказаний:

Unser Museum wird viel besucht. – У нашому музеї багато відвідувачів.

  1. Тричленний пасив, коли в пасивній конструкції виконавець дії вказаний у формі прийменникового доповнення:

Unser Museum wird von Schülern stark besucht. – Наш музей відвідують багато школярів.

При необхідності виконавець дії в пасиві вводиться як доповнення з прийменником von або durch (тричленний пасив) [8].

 – von частіше використовується, якщо виконавець дії – жива істота, від якої виходить дія (рідше – неживий іменник, що позначає почуття, настрій або природну силу);

– durch використовується з неживими істотами (рідше – для позначення живих осіб як посередників дії).

Köln wurde von den Römern gegründet. Кельн був заснований римлянами.

Er wurde von tiefer Trauer ergriffen. Його охопила глибока печаль [21].

Die Stadt wurde vom Erdbeben zerstört. Місто було зруйноване землетрусом [13].

Er wurde durch ein Geschrei im Garten erweckt. Його розбудив крик в саду.

Der Auftrag des Chefs wurde durch die Sekretärin übermittelt. Доручення начальника було передано через секретарку.

Пасив вживається в тому випадку, коли в центрі уваги знаходиться  предмет, який піддається якомусь впливу. Сам виробник дії не знаходиться  у центрі уваги або відсутній [7].

Пасив стану (результативний пасив) висловлює статичний стан, результат попереднього динамічного процесу [12].

Пасив стану в німецькій  мові утворюється так:

Пасив стану = sein + Partizip II

Präsens:  Das Fenster ist geöffnet. – Вікно відкрите.

Präteritum:  Das Fenster war geöffnet. – Вікно було відкрите.

Perfekt: Das Fenster ist geöffnet gewesen. – Вікно було відкрите.

Plusquamperfekt: Das Fenster war geöffnet gewesen. – Вікно було відкрите.

Futur I:  Das Fenster wird geöffnet sein. – Вікно буде відкрите.

Futur II: Das Fenster wird geöffnet gewesen sein. – Вікно буде відкрите.

Пасив стану – це результат попередньої дії [10].

Спочатку: Das Fenster wird geöffnet. – Вікно відкривають (дія – пасив дії).

Потім – результат: Das Fenster ist geöffnet. – Вікно відкрите (стан – пасив стану).

Кожному пасивному стану відповідає пасив дії, але не кожному пасиву дії відповідає пасив стану. Це означає, що пасив стану може бути утворений тільки від дієслів, які утворюють пасив дії і до того ж мають результативне значення. Таким чином, пасив стану може бути утворений від дієслів, які позначають перехід в новий стан, при цьому на об'єкт зі сторони виконавця дії виявляється такий вплив, при якому може виникнути новий стан:[24]

Die Wurstscheibe wird abgeschnitten. – Відрізають кільце ковбаси.

Die Wurstscheibe ist abgeschnitten. – Кільце ковбаси відрізано.

  Дієслово anrufen в німецькій мові перехідне, дієслово телефонувати комусь в російській мові – неперехідне, від якого неможливо утворити пасивний стан [14].

Інфінітив пасиву (Infinitiv I Passiv) утворюється з Partizip II основного дієслова і інфінітива I дієслова werden: gelesen werden, besucht werden і т.д.

Інфінітив пасиву = Partizip II + werden

  Інфінітив пасив вживається переважно в поєднанні з модальними дієсловами, наприклад:

Dieser Text kann ohne Wörterbuch übersetzt werden. Цей текст може бути переведений (можна перевести) без словника [17].

Dieser Fehler sollte verbessert werden. Цю помилку треба було виправити.

Якщо має місце одночасність (тобто дія, яка виражена в інфінітиві, проходить одночасно з дією, означеною  особовою формою), то вживається інфінітив  І пасив/інфінітив презенс пасив: verstanden werden.

Якщо дія в інфінітиві виконується раніше, то використовується інфінітив ІІ пасив/інфінітив перфект  пасив: verstanden wоrden sein.

У німецькій мові пасивні  конструкції вживаються набагато частіше, ніж в українській. Це пояснюється кількома причинами [25]:

1.  У німецькій мові  більше перехідних дієслів. Багатьом  з них в українській мові  відповідають неперехідні дієслова, які не можуть мати пасивної  форми, оскільки при них не  може вживатися прямий додаток,  наприклад:

Er darf nicht gestört werden – Йому не можна заважати.

Meine Frage wurde endlich beantwortet – Нарешті відповіли на моє запитання [3].

2.     У німецькій  мові форми пасивного стану  уніфіковані й однозначні. В українській  мові частка -ся, за допомогою якої утворюються пасивні форми, багатозначна. З її допомогою утворюються слова власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні загально-зворотні, зворотно-пасивні та ін. Потенційна багатозначність форм на -ся значно обмежує утворення форм пасивного стану від дієслів недоконаного виду [5].

3.     У німецькій  мові більша тенденція до двочленної  структури речення [27].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Використання пасиву у різних функціональних стилях

 

Пасив найчастіше вживається в наукових статтях, описі технологічних, виробничих процесів, в текстах законів, постанов, у правилах, приписах, інструкціях  по застосуванню і т.д., так як в  їх формулюваннях пасив дозволяє не згадувати виробника дії. Проте  пасивні конструкції поширені не тільки в науковому та публіцистичному, а й у розмовному стилі і  в мові художньої літератури.

Широке використання в  науковому та офіційно-діловому стилях пасивних конструкцій пояснюється  прагненням до об’єктивної узагальненості, абстрактності без зазначення суб’єкта дії [12].

Наукова проза характеризується безособовістю, в ній широко вживаються пасивні конструкції. Зазвичай їх можна  з устріти з такими дієсловами: nehmen wir an, sagen, denken, berücksichtigen [17].

Використання синтаксичних конструкцій з дієслівними формами  пасивного стану сьогодні переходить до розряду типових ознак німецького науково-технічного мовлення. Німецька ж літературна мова, яка сформувалася на народній основі, здавна відзначалася динамізмом, сконденсованістю думки, і  цьому значною мірою сприяла  її прив’язаність до активних дієслівних форм. Адже пасивні чи безособові конструкції  в німецькій мові характеризуються тим, що в них особа виступає не як діяч, а як сприймач дії, вони окреслюють стани і настрої особи, а сама дія набуває характеру саморозвитку, незалежності від будь-якої особи [26].

Сучасне науково-технічне мовлення має ту особливість, що особу дослідника стараються не висувати на перший план, беручи до уваги насамперед предмет  його дослідження. Тому, мабуть, вживання пасивних конструкцій деякою мірою  зумовлено тією обставиною, що у  цих моделях роль суб’єкта-дослідника не враховано, а увагу сконцентровано на об’єкті його діяльності. Однак  пасивні моделі, які останнім часом  стають неодмінним атрибутом німецького наукового стилю, знеособлюють мовлення, усувають з вислову активного діяча, виставляючи в ролі підмета неживий об’єкт, що часто суперечить як граматичним, так і логічним законам [15].

Пасивний стан вживається в розмовній мові лише тоді, коли в центрі уваги співрозмовників  є особа або предмет, на які  спрямована дія. Суб'єкт дії при  цьому здебільшого не вказується. Саме тому, така помилка як: механічне  вживання пасивного стану замість  активного є неприпустимою, тому що в такому випадку речення з  дієсловом у пасивному стані  звучить неприродньо.

Частотність використання активних та пасивних конструкцій в художній літературі значно менша ніж в  технічній, і становить приблизно 98% активних, та 2% пасивних, тоді як для  технічної літератури є властивим  співвідношення застосування цих конструкцій  на 29% пасивних, та 71% активних, відповідно. Таким чином, в технічній літературі Passiv вживається у майже 15 разів частіше, ніж у художній. Але при перекладі на іншу мову слід пам’ятати, що це відсоткове співвідношення не зберігається, і саме в українському варіанті є значно меншим [22].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до Розділу 1

Провівши теоретичний  аналіз теми дослідження, ми дійшли наступних  висновків.

В німецькій мові дієслова вживаються в активному і пасивному  станах. Якщо підметом речення є  суб’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в активному стані. Якщо ж підметом речення є об’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в  пасивному стані. Пасивний об’єкт піддається впливу зі сторони суб’єкта дії.

Пасив є неоднорідним в своїй семантиці, для аналізу якого необхідний звіт різних мовних рівнів: лексичного, морфологічного, синтаксичного та прагматичного. В германістиці розрізняють такі значення пасиву, як вираження різних направленостей дії (процесу) по відношенню до підмета; протиставлення пасиву активу як процес і стан – дії до дії; визначення пасиву як неагентної конструкції; трактування активу й пасиву в якості.

Пасив у німецькій мові поділяється на пасив дії та пасив стану. Пасив дії виражає динамічний процес – дію, пасив стану – результат попередньої дії.

Пасиву в німецькій  мові властиво:

  1. утворюється від перехідних дієслів за допомогою допоміжного дієслова werden у відповідній тимчасовій формі і партиципа II основного дієслова;
  2. форми пасивного стану уніфіковані й однозначні;
  3. більша тенденція до двочленної структури речення.

Найчастіше сьогодні ми можемо зустріти конструкції пасиву у науково-технічній  сфері, які останнім часом стають її неодмінним атрибутом, знеособлюють певним чином мовлення, усувають з вислову активного діяча, виставляючи в ролі підмета неживий об’єкт, що часто суперечить як граматичним, так і логічним законам, а особливо – може виглядати не природньо.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПИТАННЯ ВЖИВАННЯ ПАСИВУ У НІМЕЦЬКІЙ  МОВІ (НА ОСНОВІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ)

У даному розділі ми детально розглянемо вживання пасиву у німецькій мові на основі художніх творів Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга. Всі приклади проаналізовано за схемою:

    1. пасив стану чи пасив дії;
    2. відмінок, у якому вжито об’єкт, над яким виконується дія (Nominativ/Dativ);
    3. час;
    4. наявність/відсутність виконавця дії;
    5. мета, з якою вжитий пасив.

 

2.1. Категорія пасиву у творі Еріх Марія Ремарка «Возлюби ближнього свого»

1. „Der Mann im Hemd sah eine Sekunde lang so aus, als wolle er sich in das Dunkel auf die Stimme stürzen. Aber dann blickte er auf den Lauf des Revolvers, der ihm von einem zweiten Beamten gegen die Brust gehalten wurde, und hob langsam die Arme.“— "…, яке йому приставив до грудей другий офіцер, і повільно підняв руки " [13:6].

В даному реченні використаний пасив дії (ihm von … gehalten wurde) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurde) та Partizip II смислового дієслова halten (gehalten); ihm - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у давальному відмінку (Dativ), речення стоїть у Präteritum. Пасив вжитий з метою поставити на передній план того, над ким виконується дія, виконавець якої відомий і приєднується за допомогою прийменника von.

2. „ Gegenüber in den Häusern waren Fenster offen. Gesichter schimmerten wie Teig aus den dunklen Öffnungen. Eine Frau kicherte. Ungefähr dreißig Verhaftete wurden auf die Wagen gebracht. Es waren offene Polizeiflitzer“ [13:9]. — "… - Близько тридцяти затриманих посадили на автомобіль.

В цьому прикладі вжитий також пасив дії (Verhaftete wurden … gebracht) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurde) та Partizip II смислового дієслова brauchen (gebracht); Verhaftete - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); часова форма в реченні - Präteritum. В реченні вжитий пасив, тому що в центрі уваги знаходиться об’єкт, над яким виконується дія, виконавець дії відомий з контексту.

3. „…während er den Körper leise hin- und herwiegte. Er hatte mit Garnrollen, Schnürriemen und Zwirn gehandelt und war schon dreimal aus Österreich ausgewiesen worden“ [13:12]. — „... був вже тричі висланий з Австрії. “

В реченні вжитий пасив дії (war … ausgewiesen worden) – утворений з Plusquamperfekt допоміжного дієслова werden (worden) та Partizip II смислового дієслова ausweisen (ausgewiesen); er - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); часова форма пасиву - Plusquamperfekt. В даному реченні пасив вжитий з метою показати результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не називає.

4. „ Der Offizier war verwirrt. Er sah jetzt, dass der Mann schwer verletzt war und vergaß darüber, Steiner den Mund zu verbieten“ [13:13]. — "…, що чоловік був важко поранений… ".

Автор використав пасив стану (der Mann schwer verletzt war) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова verletzen (verletzt); der Mann - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); часова форма пасиву - Präteritum. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не називає.

5. „ Man brachte die Verhafteten zur Polizeistation an der Elisabethpromenade. Steiner und Kern wurden die Handschellen abgenommen dann kamen sie zu den andern in einen großen, halbdunklen Raum“ [13:15]. — "… . З Штейнера і Керна зняли наручники, …. "

В даному зразку вказаний пасив дії (Steiner und Kern wurden … abgenommen) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurden) та Partizip II смислового дієслова abnehmen (abgenommen); Steiner, Kern - об’єкти, над якими виконується дія, вжиті у давальному відмінку (Dativ); пасив використаний в Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план тих, кого стосується дія. Виконавець її не вказаний.

6. „ Gegen neuen Uhr wurde einer nach dem andern heraufgeholt“ [13:16]. — „Близько дев’ятої години їх одного за одним вивели наверх. “

У реченні вжитий пасив дії (wurde einer … heraufgeholt) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurde) та Partizip II смислового дієслова heraufholen (heraufgeholt); einer - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); в прикладі бачимо використаний Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план тих, кого стосується дія. Виконавець дїї не вказаний так, як не має значення хто ним являється.

7. „ Kern wurde in ein Zimmer geführt in dem sich zwei Polizisten, ein Schreiber in Zivil, der Offizier und ein älterer Polizeioberkommissär befanden“ [13:16]. — "Керна привели до кімнати, ..."

У реченні спостерігаємо пасив дії (Kern wurde… geführt) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurde) та Partizip II смислового дієслова führen (geführt); Kern - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); часова форма пасиву - Präteritum. За допомогою пасиву автор звертає центр нашої уваги на того, кого стосується дія. Виконавець не грає важливу роль, тому не вказаний.

8. „Man hat uns unsere Pässe abgenommen und uns ausgewiesen. Wir wären eingesperrt worden, wenn wir geblieben wären“ [13:17]. — „Ми були б під замком, якби залишилися."

В реченні вжиті дві конструкції пасиву: пасив Konjuktiv (Wir wären eingesperrt worden) – кон’юнктив пасив, утворений з Plusquamperfekt допоміжного дієслова werden (worden) та Partizip II смислового дієслова einsperren (eingesperrt); Wir - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); дієслово вжите в Plusquamperfekt. За допомогою пасиву автор ставить на перший план тих, кого стосується дія. Виконавця дії автор не показує нам, зосереджуючи увагу на предметі, над яким виконується дія. Також  в прикладі вказаний пасив дії, що утворюється за допомогою прийменника mit - „Man hat uns unsere Pässe abgenommen und uns ausgewiesen“, uns - об’єкт вжитий у давальному відмінку (Dativ); часова форма дієслова вжита у Perfekt.

9. „ Warum haben Sie sich nicht bei der Polizei gemeldet? — Weil ich dann sofort ausgewiesen worden wäre“ [13:17]. — Тому що тоді я був би вигнаний негайно".

Автор використав пасив дії (ich … ausgewiesen worden wäre) – кон’юнктив пасив, утворений з Plusquamperfekt допоміжного дієслова werden (worden) та Partizip II смислового дієслова ausweisen (ausgewiesen); ich - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ). За допомогою пасиву автор ставить на перший план тих, кого стосується дія. Виконавець дїї не виділяється, так як об’єкт являється основним.

10. „ … Grenze gegangen waren, sofort bei der Polizei gemeldet hatten. Sie waren am gleichen Tage über die Grenze zurückgeschoben worden. Als sie dann wiederkamen, hatten sie sich nicht mehr gemeldet“ [13:18]. — „... Вони були переправлені в той же день через кордон ".

В даному реченні вжитий пасив дії (Sie waren … zurückgeschoben worden) – утворений з Plusquamperfekt допоміжного дієслова werden (worden) та Partizip II смислового дієслова zurückgeschoben (zurückschieben); Sie - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); часова форма дієслова вжита в Plusquamperfekt. За допомогою пасиву автор ставить на перший план тих, кого стосується дія. Виконавець дїї не вказаний так, як не має значення хто ним являється.

11. „ Meine Mutter ist in Ungarn. Sie hat dort eine Aufenthaltserlaubnis bekommen, weil sie ungarischer Herkunft ist. Mein Vater ist verhaftet und ausgewiesen worden, als ich nicht im Hotel war. Ich weiß nicht, wo er ist!“ [13:18]. — „ …Мій батько заарештований і висланий, …“

Автор використав пасив стану (Mein Vater ist verhaftet und ausgewiesen worden) – утворений з Präsens допоміжного дієслова sein (ist) та Partizip II смислових дієслів verhaften (verhaftet) та ausweisen (ausgewiesen); Vater - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); дія виконується у Präsens. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не вважає чомусь потрібним називати.

12. „ Um sieben Uhr klapperte die Tür.  Der Russe wurde abgeholt, wie er es vorausgesagt hatte" [13:25]. — „О сьомій годині загриміли двері. Росіянин прийшов, як він і передбачав. "

Даним реченням виражається також пасив дії (klapperte die Tür) – утворений з Präteritum смислового дієслова klapperen (klapperte); die Tür - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); дія вжита у Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план те, чого стосується дія. Виконавець дїї відомий з контексту.

13. „ Nach fünf  Tagen wurde der Falschspieler entlassen. Man hatte nichts gegen ihn finden können“ [13:30]. — "Через п'ять днів шахрая звільнили. … ".

В даному разі вжитий пасив дії (wurde der Falschspieler entlassen) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова werden (wurde) та Partizip II смислового дієслова entlasten (entlassen); der Falschspieler - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ);дія виступає у Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план того, кого стосується дія. Виконавець не вказаний.

14. „ Der Mann las rasch das  Protokoll herunter. „ Sie sind zu vierzehn Tagen Haft verurteilt, die inzwischen verbüßt worden sind. Sie werden aus Österreich ausgewiesen“ [13:31].  — "… Ви засуджені до чотирнадцяти днів ув'язнення, … "

Автор використав пасив стану („Sie sind zu … verurteilt,…“) – утворений з Präsens допоміжного дієслова sein (sind) та Partizip II смислового дієслова verurteilen (verurteilt); Sie - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); дієслово є у Präsens. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не вважає потрібним називати.

15. „ Sie gab ihnen ihre Sachen gleich heraus. Es war nichts gestohlen worden. Kern hatte in der Zelle die Absicht gehabt, ein sauberes Hemd anzuziehen…“ [13:34]. — "... Ніщо не було вкрадено. ... "

В даному зразку вжитий пасив стану („Es war nichts gestohlen “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова stehlen (gestohlen); Es… nichts - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); дана пасивна конструкція використана у Präteritum. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не ставить на центральне місце.

16. „ Sie suchten sich  einen Platz unter einer alten Buche, wo sie vor Sicht geschützt waren. Vor ihnen lag eine langsam abfallende Wiese“ [13:38]. — "Вони шукали місце під старі книжки, де ті були захищені від перегляду. …".

В реченні вжитий пасив стану („sie … geschützt waren “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (waren) та Partizip II смислового дієслова schützen (geschützt); sie - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); дана конструкція пасиву вжита у Präteritum. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не називає, в цьому немає сенсу.

 

 

 

 

 

 

2.2. Категорія пасиву у  творах Стефана Цвейга «Жінка і ландшафт», «Гувернантка», «Вулиця в місячному світлі»

 

1. „ Ich zitterte vor Erregung. Mein  Blut war von den  feinen Stacheln der Hitze aufgereizt, meine Nerven knisterten und spannten sich, nie hatte ich so wie jetzt die Wollust  des Windes geahnt, die selige Lust des Gewitters“ [16:9]. — Моя кров була ніби з тонких голочок жару, мої нерви були натягнуті і потріскували, як і тепер, я ніколи не відчував ні задоволення від вітру, ні блаженного задоволення від бурі ".

В даному реченні вжитий пасив стану („Mein  Blut war von den  feinen Stacheln der Hitze aufgereizt “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова aufreizen (aufgereizt); Mein  Blut - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); дієслово використане у Präteritum. Пасивом виражається результат дії.

Пасивний стан та його функціонування у німецькій художній літературі