Патентні видання
ЗМІСТ
ВСТУП.........................
розділ 1. Патентна система та інформаційні дослідження......6
1.1 Поняття патенту та патентної системи.......................
1.2 Автоматизовані системи патентної документації в Україні..................10
1.3 Обмін патентною документацією.................
1.4 Етапи експертизи об'єктів техніки на патентну чистоту
розділ 2. Патентна документація та видання.......................
2.1 Патентна документація..................
2.2 Джерела патентної інформації....................
2.3 Офіційні видання патентної інформації....................
ВИСНОВКИ......................
література....................
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах розвитку науки та техніки, інформатизації всіх сфер суспільного життя та чіткої диференціації інформаційних потреб різних груп споживачів інформації, тема яка розкриває сутність, доцільність та практичну методику диференційованого інформування різних груп споживачів - є дійсно актуальною на сучасному етапі.
В умовах сучасного розвитку нашого суспільства чітко усвідомлюється той факт, що Україна зможе зайняти гідне місце серед економічно розвинених країн світу тільки завдяки розвитку наукомісткого вітчизняного виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів та послуг.
Стійкий розвиток вітчизняного виробництва неможливий без оперативного використання науково-технічної інформації, важливість якої усе більше визначається якісною стороною.
В даний час епоха постіндустріального століття змінюється століттям інформаційних технологій, що стають не тільки важливим інструментом соціально-економічного розвитку, але й носіями культури нового сторіччя. Особливе місце в інформаційній інфраструктурі займає патентна інформація, до якої в даний час урядовими установами надається вільний доступ. За даними статистики, у патентних базах фахівці науки і техніки знаходять близько 70% необхідної наукової інформації. Специфіка і популярність патентної інформації полягає в тому, що вона сама по собі є одним із складових елементів державної патентної системи правової охорони промислової власності. Теоретична та практична цінність даного дослідження полягає в тому, що диференційоване інформування споживачів (ДІС) інформації, як вид інформаційного обслуговування буде розглядатися в різних аспектах: на конкретних прикладах інформаційного забезпечення різних груп споживачів, а також у теоретико-методичному аспекті ДІС. Найголовнішими теоретичними та практичними джерелами літератури по даній темі є періодичні видання: "Вісник книжкової палати України", "Бібліотека", "Науково-технічні бібліотеки", "Бібліографія", а також інші журнали та газети із певних видів суспільної діяльності, яка пов'язана із активним використанням нової інформації, це наприклад: "Вісник Національного Банку України", "Вісник аграрної науки" та ін.
Огляд літератури. Офіційним виданням патентних відомств в літературі та дослідженнях приділялося дуже мало уваги. Пласичук В.П. в статті "Возможность использования современных технологий в системе патентной информации" приділив увагу автоматизованим системам патентної документації в Україні. Також видання патентних відомств розглянув И.А. Чикин в електронній статті "Международная система патентования". Також патентні бюлетені були згадані в електронній статті Скрипкиної Н.К. "Проблемы зарубежного патентования".
Цілі дослідження наступні:
розглянути поняття патенту та патентної системи;
охарактеризувати автоматизовані системи патентної документації в Україні;
з'ясувати, як відбувається обмін патентною документацією;
розглянути етапи експертизи об'єктів техніки на патентну чистоту;
розглянути патентну документацію;
розглянути джерела патентної інформації;
порівняти офіційні видання патентної інформації.
Об’єкт дослідження – порівняльний аналіз офіційних видань патентних відомств.
Предмет дослідження – офіційні видання патентних відомств.
Мета роботи – дослідити сучасні офіційні видання патентних відомств і провести їх порівняльний аналіз.
Методом дослідження є аналіз нормативних документів та публікацій за даною темою.
Отримані результати можуть бути використані для проведення лекцій, при підготовці до семінарів.
Розділ 1. Патентна система та інформаційні дослідження
1.1 Поняття патенту та патентноъ системи
Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути оскаржено і анульовано на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.
У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.
У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід.
Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності.
Патент діє на території тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чи юридичної особи (за умови їхньої згоди).
Патент надає правовласнику виключне право забороняти іншим порушувати патент. Лише патентовласник може надати згоду на використання винаходу або передати виключні майнові права на використання патенту. Однак патент не обов'язково надає винахіднику право використовувати запатентований винахід. У тому разі, якщо патент виданий на вдосконалення до винаходу, який охороняється патентом, власник патенту на вдосконалення не зможе розпочати виробництво вдосконаленого винаходу не отримавши дозволу від власника патенту на оригінальний винахід.
У деяких країнах існує набір законодавчих актів, які дозволяють державі у випадках, коли винахід має особливо важливе значення для країни, але з патентовласником не досягнуто угоди про видачу ліцензії або передачу патенту, примусово викуповувати патент з виплатою винагороди власнику. Як спосіб захисту патентовласника, законодавством багатьох країн передбачені штрафні санкцій при ввезенні на територію країни виробів, в яких втілено аналогічний винахід (штрафи, накладання арешту на ввезені товари, пред'явлення позову про відшкодування збитків, тощо).
Найпоширенішою є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють такі види патентів:
Патент на винахід.
Патент на корисну модель.
Патент на промисловий зразок.
В основі патентного права лежить принцип територіальності згідно з яким правова охорона винаходу надається лише у межах території країни, компетентним відомством якої було здійснено експертизу патентоздатності. Територіальний характер дії патенту переборюється завдяки укладанню міжнародних угод, наприклад, Конвенція про єдине патентне право країн ЄС.
Патент отримується шляхом подання заявки на патент до відповідного патентного відомства. Заявка нa патент має містити опис винаходу та, у окремих юрисдикціях, докази його корисності.
В Україні Реєстр патентної інформації є офіційним документом, призначеним для реєстрації громадян країни, які атестовані як представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), а також внесення всіх змін стосовно їхньої реєстрації. Реєстр патентної iнформації — це зброшуровані, прошнуровані та скріплені печаткою книги і разом з його копією на магнітних носіях підлягає постійному зберіганню в Державному департаменті інтелектуальної власності (далі — Департамент), що діє у складі Міністерства освіти і науки України. Здійснення реєстрації та інших дій, пов'язаних з веденням Реєстру, забезпечує Департамент.
Реєстрація патентних повірених здійснюється відповідно до Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. N 545 (545-94-п), на підставі рішення атестаційної комісії про атестацію патентного повіреного та наказу голови Департаменту про внесення патентного повіреного до Державного реєстру.
В процесі ведення Реєстру до нього вносяться зміни та доповнення в дані про патентних повірених. Підставою для внесення змін та доповнень до Реєстру є рішення голови Департаменту.
Відомості, що відносяться до реєстрації патентних повірених, а також відомості про зміни та доповнення, що занесені до Реєстру, Департамент публікує у своєму офіційному бюлетені.
Після внесення до Реєстру відомостей щодо реєстрації патентних повірених Департамент може надати витяг з Реєстру за заявою будь-якої особи. Витяг стосується даних про реєстрацію одного патентного повіреного.
Патент на винахід № 1 був виданий Державним патентним відомством України 30 листопада 1992 року. Цей патент охороняв спосіб отримання антифрикційного матеріалу для поверхонь тертя. Власником патенту став Микола Костянтинович Ященко. Станом на 2011 рік цей патент вже не є чинним.
Патентна система є одним із найважливіших елементів надійного управління науково-технічною політикою України, заснованою на заохоченні винаходів і раціоналізаторських пропозицій. Державна політика України передбачає створення відповідних структур науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, включаючи обслуговуючі організації, такі, як центри технічної документації, які повинні бути спрямовані на надання технічної та інформаційної допомоги для розробки і впровадження винаходів, налагодження більш ефективної координації між науково-дослідними установами і промисловістю. Основного значення в цьому розумінні набуває технічна інформація, заснована на патентній документації. Патентні документи розкривають технічну документацію шляхом опису винаходів відповідно до вимог чинного патентного законодавства і вказівки на новизну та винахідницький рівень шляхом посилання на існуючий рівень техніки. Об’єми наукової та технічної інформації, у тому числі патентної документації, в усьому світі і в Україні безперервно зростають. Виникає насущна необхідність створення загальнодержавного та регіональних центрів патентної інформації та документації, що виконуватимуть функції обробки та видавництва патентної інформації, оперативного забезпечення цією інформацією споживачів: промислових підприємств, науково-дослідних установ, навчальних закладів, індивідуальних споживачів.
Головна функція патентної системи - стимулювати інноваційні процеси. Важливою умовою виявлення ініціативи є її залежність від інформаційного забезпечення. Не стільки дати винахідникові знання у тій чи іншій галузі, скільки створити умови доступності до напрацьованого поколіннями досвіду, інформації в сфері, що його зацікавила.
Усвідомлюючи необхідність розвитку інформаційного забезпечення винахідництва в Україні, з огляду на стрімке збільшення світового потоку науково-технічної інформації, що дедалі ускладнює оперативне орієнтування в ньому, потрібно впроваджувати автоматизовані системи обробки патентної інформації, які розширюють спектр традиційних послуг по забезпеченню нею, дозволяють здійснювати патентні дослідження і видавати систематизовану патентну документацію.
Ефективність науково дослідних робіт (НДР) значною. мірою залежить від належної організації їх планування, зокрема, науково-інформаційного та патентного супроводження цього процесу. Патентна інформація є важливим інструментом розробника для створення нових приладів та технологічних процесів, оскільки являє собою сукупність відомостей про результат науково-дослідної та іншихвидів творчої діяльності, який заявлений та/або визнанийвинаходом, корисною моделлю, промисловим зразкомабо товарним знаком. Саме такі відомості містяться у патентної нформаційних ресурсах, основу яких складаютьпатенти на об'єкти промислової власності. Патентні інформаційні ресурси використовують практично на всіх стадіях планування і виконання НДР для визначення технічного рівня та тенденцій розвитку об'єктів техніки або технологій, їх патентоспроможності, патентної чистоти й конкурентоспроможності, а також інноваційної політики. Інформація, що міститься в описах винаходів, корисних моделей та інших об'єктів, дозволяє заощаджувати значні кошти на проведення науково_дослідних робіт. Окрім того, патентна документація може дати новий імпульс для подальших досліджень. На підставі аналізу патентних інформаційних ресурсів можна зробити висновок щодо доцільності проведення власних розробок, купівлі ліцензії або шляхів обходу патентів конкуруючих фірм. Динаміки патентування за визначеною тематикою дозволяє оцінити, стабільна чи змінюється конкретна область знань. про винаходи.
1.2 Автоматизовані системи патентної документації в Україні
Головні завдання автоматизованої системи в Україні: максимально повне оперативне забезпечення споживачів необхідними відомостями з усього світового потоку патентної документації, надання їм ефективних засобів пошуку. Ці завдання можна вирішити тільки на основі масового використання різних модифікацій комп'ютерів і сучасних носіїв інформації, локальних інформаційно-обчислювальних мереж, засобів віддаленого доступу, факсимільного зв'язку та ін. Застосування всіх цих засобів відкриває широкі можливості застосування в інформаційній діяльності сучасних технологій збору й одноразової переробки вихідних даних з їх подальшим багаторазовим та багатоаспектним використанням. Підготовка, видання і формування електронних моделей даних патентних описів (ПО) України – складова частина державної програми створення єдиної національної бази даних науково-технічної інформації (НТІ) і інтеграції її з глобальною інформаційною мережею Інтернет, “... забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприємництва” (Указ Президента України № 928/2000 від 31.07.2000 р.).
Роботи в цьому напрямку курирує департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки (МОН) України. Одним з технічних виконавців робіт є Український інститут науково-технічної й економічної інформації (УкрНТЕІ). Проектування та введення в експлуатацію центрів автоматизованої обробки та видавництва патентної інформації (ЦАОВПІ) пов’язані з необхідністю рішення широкого кола завдань організаційного та технічного характеру. Це, в свою чергу, потребує створення відповідного методологічного апарата, який забезпечуватиме рішення цих задач на основі єдиного системного підходу. В зв’язку з вищесказаним, тема дисертаційних досліджень присвячена розробці та застосуванню на практиці методів та технічних засобів проектування центрів автоматизованої обробки та видання патентної інформації в Україні на базі сучасних інформаційних технологій, є актуальною. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлені в дисертації дослідження проводились в рамках тематичного плану науково-дослідних робіт, що фінансуються з коштів державного бюджету Міністерством освіти і науки України “Теоретичні та практичні основи системи інформаційно-аналітичного забезпечення науково-технологічного та інноваційного розвитку України” (№ державної реєстрації – 0103U000309), державного замовлення “Розроблення технологій збору, обробки, узагальнення та використання інформаційних ресурсів великих масивів” (№ державної реєстрації – 01984007444) та госпрозрахункової роботи “Виконання комплексу робіт по формуванню в електронному вигляді формул винаходів (корисних моделей) і текстів описів до патентів України”.
1.3 Обмін патентною документацією
У національній системі правової охорони інтелектуальної власності функції міжнародного обміну патентною документацією покладено на Український інститут промислової власності, який з травня 2003 року визнаний Центром міжнародного обміну виданнями відповідно до ратифікованої Україною «Конвенції про міжнародний обмін виданнями», прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки й культури.
Проводяться роботи з удосконалення інформаційного забезпечення процесу експертизи заявок на об’єкти промислової власності. З метою підвищення якості пошуку інформації за заявками на винаходи вживаються заходи щодо забезпечення доступу до зарубіжних інформаційно-пошукових систем, які містять патентну та науково-технічну інформацію.
Значна увага приділяється популяризації знань у сфері застосування сучасних інформаційних технологій при використанні патентно-інформаційних ресурсів, що сприяє доступу фізичних та юридичних осіб у регіонах України до зарубіжної патентної та науково-технічної інформації, що надається безоплатно через Інтернет.
Стосовно інформаційного забезпечення в сфері авторського права, слід зазначити, що з 1997 року видається «Каталог державної реєстрації» (один раз на рік) та офіційний бюлетень «Авторське право і суміжні права» (видається з 2002 два рази на рік). Окрім відомостей про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір в офіційному бюлетені подаються відомості про облік організацій колективного управління.
З метою підвищення якості патентно-інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності та враховуючи патентно-інформаційні потреби широкого кола національних та зарубіжних користувачів у 2006 році необхідно забезпечити:
розширення функціональних можливостей діючих БД;
створення нових БД, зокрема, «Інформаційно-пошукова система «Міжнародна патентна класифікація (МПК). 8-ма редакція (2006). Базовий рівень»;
створення нових патентно-інформаційних продуктів на оптичних дисках CD-ROM, DVD, зокрема, «Відомості про знаки для товарів і послуг, дія свідоцтв на які припинена, або свідоцтва на які визнані недійсними»;
удосконалення існуючих форм та методів патентно-інформаційного забезпечення процесу експертизи заявок на об’єкти промислової власності на базі сучасних інформаційних технологій;
поступове комплектування ФГК патентною документацією країн, з якими Україна здійснює міжнародне науково-технічне, у т.ч. військово-технічне, співробітництво, з метою актуалізації інформаційної бази для проведення патентних досліджень;
розширення асортименту патентно-інформаційних послуг, зокрема тих, що надаються на безоплатній основі. Існуюча в Україні нормативно-правова база забезпечує правовуохорону об'єктів інтелектуальної власності та порядок їх використання.
Однак, практика застосування законодавства виявилацілий ряд проблем, пов'язаних з невідповідністю деяких його норм, нормам міжнародного права, забезпеченням ефективного захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності та створенням цивілізованого ринку цих об'єктів. Удосконалення законодавства та розроблення ефективних механізмів захисту прав у сфері інтелектуальної власності є також важливим фактором забезпечення зростання науково-технічного потенціалу України, здійснення міжнародного обміну, розширення торгівлі і бізнесу. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності залежить від досконалості нормативно-правової бази, сформованої інфраструктури національної системи правової охорони інтелектуальної власності, ефективності підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, а також інформаційного забезпечення її діяльності.
Найважливішими аспектами державної політики щодо набуття, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власностіє координуюча діяльність органів виконавчої влади, пов'язана із забезпеченням правової охорони новітніх вітчизняних технологій, утому числі в іноземних державах, удосконалення механізмівправового регулювання важливих питань стосовно комерційного використання об'єктів інтелектуальної діяльності, створення їх повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів. Внутрішній ринок об'єктів інтелектуальної власності перебуває на новому етапі свого розвитку і потребує підтримки, оскільки від його стану значною мірою залежить технічний рівень виробництва та конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Ефективне функціонування такого ринку неможливе без запровадження системиоцінки та обліку інтелектуальної власності.
1.4 Етапи експертизи об'єктів техніки на патентну чистоту
Патентна чистота - це юридична властивість об'єкта, що полягає в тому, що він не порушує діючих в даній країні виняткових прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, що він не порушує діючих в даній країні виняткових прав інтелектуальної (), що належать третім особам, і може бути вільно реалізований в цій країні.
Патентна чистота - поняття відносне: вона визначається лише відносно конкретних країн і тільки на певну дату, що обумовлено територіальністю і терміновістю дії охоронних документів.
Експертиза на патентну чистоту проводиться для визначення можливості безперешкодного використання об'єкта в певній країні (країнах) і розробки рекомендацій щодо забезпечення умов використання об'єкта, що не порушують патентів третіх осіб. Вона полягає в пошуку і встановленні всіх діючих в цікавій країні (країнах) патентів на різні види промислової власності, що мають відношення до даного об'єкту, їх аналізі, дослідженні умов, що сприяють безперешкодному використанню об'єкта на даній території.
Незважаючи на те, що обсяг експертизи на патентну чистоту залежить від категорії (виду) об'єкта техніки, що підлягає експертизі, існує загальна методика експертизи на патент чистоту, розглянута, зокрема, В.В. Шведової в підручнику «Дослідження патентної чистоти об'єктів».
Як правило, експертиза об'єктів техніки включає три стадії.
Перша стадія експертизи полягає в розробці програми майбутньої перевірки з урахуванням всіх конкретних особливостей і завдань. Вона включає оцінку об'єкта, що перевіряється і умов його перевірки на патентну чистоту, вибір оптимальної методики перевірки на підставі цих умов, підготовку всіх необхідних вихідних даних та матеріалів для проведення перевірки.
Етапи першій стадії експертизи:
1) Оцінка умов і вибір оптимальної методики експертизи даного об'єкта, визначення країн перевірки.
Вибір методики експертизи залежить, перш за все, від об'єкта, що перевіряється (винахід, корисна модель, промисловий зразок), що визначає види промислової власності, стосовно яких необхідно перевіряти даний об'єкт на патентну чистоту, і від мети дослідження (забезпечення патентної чистоти новостворюваного об'єкта або вже створеного і випускається). Визначення країн перевірки грунтується на тому, на якій території передбачається випуск або реалізація об'єкта.
2) Вивчення особливостей патентного законодавства країн, щодо яких проводиться перевірка об'єкта на патентну чистоту.
Даний етап передбачає вивчення тих норм патентного законодавства країни (країн), які можуть мати значний вплив на методику проведення експертизи. Сюди відносяться, наприклад, види інтелектуальної власності, що підлягають охороні в даній країні (країнах), охороноздатності і неохраноспособние об'єкти, вимоги до критеріїв патентоспроможності, терміни дії охоронних документів, особливості процедури розгляду заявок і т.д.
3) Вибір технічних рішень та інших елементів, що підлягають експертизі.
Об'єктом перевірки може бути як складний виріб, що складається з численних технічних рішень, так і деталь. Вибір технічних рішень, що підлягають перевірці, залежить від об'єкта дослідження і визначається категорією об'єкта, що перевіряється техніки, характером і особливостями самого об'єкта, стадіями розробки конструкторської документації, складністю об'єкта, кількістю його складових частин та елементів, обсягом випуску, реалізації, експорту об'єкта, ступенем і термінами популярності об'єкта, його вузлів.
4) Вибір комплектуючих (готових виробів і напівфабрикатів), відомості про патентну чистоту яких повинні бути враховані.
Метою даного етапу є встановлення переліку комплектуючих виробів та напівфабрикатів, відомості про патентну чистоту яких повинні бути прийняті до уваги при оцінці патентної чистоти об'єкта в цілому.
Під комплектуючими виробами розуміються вироби підприємства-постачальника, які застосовуються як складова частина виробу, що випускається підприємством-виробником.
Тут велику роль відіграють масштаби випуску вироби, оскільки у виробах масового виробництва перевірці підлягає більшість комплектуючих, а в пристроях, що випускаються невеликими партіями - тільки найбільш суттєві, що впливають на технічні характеристики, показники, властивості пристрою.
Відомості про патентну чистоту комплектуючих виробів запитуються у постачальника або розробника цих виробів. Перелік комплектуючих, за якими запитана документація, відображається у формі В.6.3. ГОСТу Р.15.011-96.
5) Визначення і підбір технічної документації на даний об'єкт для проведення експертизи на патентну чистоту.
Мета даного етапу - підібрати для проведення експертизи на патент чистоту документацію, в якій з вичерпною повнотою показані і описані всі технічні рішення, відібрані для перевірки по патентних фондів. Необхідно використовувати тільки останню (за часом розробки) технічну документацію, з відбитими в ній всіма змінами та доповненнями.
6) Визначення класифікаційних рубрик для всіх технічних рішень та інших елементів, що підлягають перевірці на патентну чистоту.
На даному етапі найважливішим завданням є встановлення необхідного і достатнього числа класифікаційних рубрик, забезпечують виявлення всіх без винятку потрібних для даного випадку охоронних документів в можливо більш обмеженому масиві патентної документації. При цьому необхідно пам'ятати, що крім міжнародних систем класифікації (МПК, МКПЗ), існують також національні системи - МКІ (США, Великобританія), а також Європейська патентна класифікація (ЕПК) - для європейських патентів і заявок.
Особливість національних систем класифікації полягає в тому, що за основу взято або галузевої (предметний), або функціональний (тотожність функцій або ефекту) принцип.
Що стосується міжнародних класифікацій, то тут необхідно враховувати регулярне перевидання класифікацій в новій редакції (кожні 5 років для МПК).
7) Вибір патентної документації для проведення перевірки.
На даному етапі необхідно визначити для кожної з країн той вид патентної інформації, який забезпечує можливість ознайомлення з усіма без винятку в даній країні охоронними документами, які до перевіряється об'єкту.
Вид документації визначається етапом експертизи. Так, на етапі первинного пошуку патентної інформації, що має відношення до перевіряється об'єкту, необхідно використання тільки тих офіційних джерел, які містять відомості про всі діючі охоронних документах, при цьому повнота відомостей відходить на другий план. До таких джерел відносять офіційні патентні бюлетені, офіційні збірники охоронних документів і т.п. («Винаходи, Корисні моделі» і т.д.). До більш інформативним джерел вдаються вже на наступних етапах, коли необхідно провести детальний аналіз патентів, використовуючи при цьому повні описи винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
8) Формування програми для проведення експертизи.
Програма проведення дослідження на патентну чистоту об'єкта складається за результатами роботи на перших 7 етапах першій стадії експертизи у всіх випадках, коли вона проводиться як самостійна робота поза рамками загальних патентних досліджень з ГОСТ Р.15.011-96.
Замість програми може бути розроблений регламент пошуку відповідно до стандарту, ГОСТ Р.15.011-96.
