Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту горілки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.ГЕТЬМАНА

Кафедра міжнародного менеджменту

Курсова робота

з дисципліни "Міжнародна економічна діяльність України"

на тему: «Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту горілки»

Виконав:

студент 4 курсу

спеціальності 6503, МЕіМ

20 групи

Носов В.І.

Науковий керівник:

Кулик Ю.Є.

Київ – 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………...3

1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ ГОРІЛКИ

1.1. Аналіз світового ринку горілки ………………………………….5

1.2. Аналіз українського ринку горілки……………………………...8

2. ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ  МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ……………………………..20

2.1. Законодавча база…………………………………………………..20

2.2. Нормативно-правові умови здійсненя данного проекту ………..20

3. ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ……………………. 26

4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ..32

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………36

Вступ

На сьогоднішній день, коли інтеграційні процеси стали невід’ємною частиною господарського життя кожної країни, необхідним елементом подальшого розвитку є активізація міжнародної економічної діяльності, поглиблення міжнародних економічних зв’язків, інтенсифікація міжнародної торгівлі.

Україна сьогодні займає далеко не найкращі позиції за показниками  експорту. Сальдо балансу послуг вже  не перший рік має негативне значення. Саме зараз українській державі  необхідно знайти можливі шляхи  збільшення експорту, укріплювати свої позиції в торгівлі тими товарами, які мають конкурентні переваги на світовому ринку. Одним з таким товарів є горілка. Українські виробники цього виду продукції є одними з найбільших, найуспішніших та швидко зростаючих компаній у світі виробництва міцних алкогольних напоїв. Якість української горілки відповідає усім стандартам та має визнання експертів в усьому світі. Велика частина виробленої продукції іде на експорт.

Актуальність даної  теми не залишає сумнівів. Продовження нарощення обсягів виробництва горілчаної продукції, спрямування значної частини виробленого товару на експорт, вихід на нові ринки та утримання існуючих позицій на старих ринках є нагальними завданнями для українських виробників. Їхнє виконання може принести неабиякі прибутки вітчизняним компаніям та закріпити за Україною статус однієї з найбільших країн-виробників та країн-експортерів горілки.

У Німеччині, яка традиційно вважається «пивною» країною, останніми  роками спостерігається тенденція  до збільшення попиту на міцні алкогольні напої. В країні активно зростає споживання коктейлів (в основному серед молоді, жінок та за рахунок HoReCa), головним елементом яких є горілка. Німеччина, не маючи власних сильних гравців на горілчаному ринку, змушена імпортувати сорокаградусний напій. Якісна українська горілка має ряд преваг, які маються бути використані українськими виробниками, задля завоювання іноземних ринків, у тому числі ринку Німеччини.

Об’єктом дослідження  даної курсової роботи виступають процеси  забезпечення ефективності експортної операції.

Предметом дослідження  є обґрунтування доцільності  здійснення експортної операції з поставки горілки.

Метою курсової роботи є проектування зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу горілки на основі теоретичного та аналітичного дослідження.

Відповідно до мети були поставлені та виконані наступні завдання:

• маркетинговий аналіз світового та українського ринку горілки;
• дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;
• розробка зовнішньоекономічного контракту;
• оцінка ефективності зовнішньоекономічної угоди.

Інформаційною базою  дослідження були матеріали періодичної  преси, маркетингові дослідження фахових сайтів, статистична інформація, офіційні сайти міжнародних організацій, нормативно-правова і законодавча база України та Європейського Союзу.

1. Аналітична маркетингова  оцінка ринку горілки

1.1. Аналіз світового ринку горілки

Горілка завжди користувалася  значним попитом. У всьому світі  вона є одним з найпопулярніших  міцних алкогольних напоїв. У останні  декілька років в загальному об'ємі продажів міцного алкоголю на її частку доводиться близько 20% в грошовому виразі, що удвічі перевищує об'єми реалізації віскі і майже вчетверо – коньяку і бренді. Щорічно в світі споживається 7–8 млрд. пляшок легально виробленої горілки. У 2010р. загальна вартість продажів склала 48,5 млрд. дол.

  Яскравою особливістю  світового горілчаного ринку,  на відміну від ринку віскі  або коньяку, які п'ють у  всьому світі, є наявність десяти  країн, в яких реалізується  понад 90% всієї виробленої горілки. Найбільший у світі горілчаний ринок має Росія, який у 2010р. склав 175 млн. дал. (рис.1). Друге місце належить США. Там щорічно споживають 44 млн. дал. горілки. Україні належить третє місце по споживанню горілки в світі, горілчаний ринок України оцінюється в 35 млн. дол. У нашій країні щорічне споживання горілки на душу населення складає 8 л. Четверте місце займає Польща. Необхідно зазначити, що за останні 5 років обсяги ринку горілки у Росії скоротилися на 11,1%, а в США збільшились на 20,8%, Польщі – на 21,9%, України – на 11,7%.

Серед основних факторів, що можуть впливати на виробництво  горілку, можна виділити: сезонність виробництва продукції: спостерігаються  коливання попиту в залежності від  сезону (в осінньо-зимовий період, на новорічні свята попит на горілку підвищується); законодавчі дії (зростання акцизів та вартості ліцензій); підвищення цін на спирт; детенізацію ринку, що призведе до збільшення обсягів легального виробництва; посилення конкуренції; заборона у багатьох країнах реклами міцних алкогольних напоїв; значні бар‘єри входження на ринок нових виробників; зростання преміумсегменту; концентрація виробників горілки.

Першість серед світових брендів горілки (за даними рейтингу  Millionaires 2011 журналу Drinks International) належить американському Smirnoff з обсягом продажів у 2010р. в 23 млн. кейсів горілки (1 кейс = 9 л.). Починаючи з 2003 року Smirnoff є безумовним лідером світового ринку горілки. За минулий рік обсяг продажів напоїв під цим брендом збільшився на 8%, в порівнянні з показником 2010 року .

Друге місце належить шведській горілці Absolut з показником 9,8 млн. кейсів проданої в 2010р. горілки (приріст продажів склав 6,5%).

Неабияким проривом на світовій арені стала українська ТМ «Хортиця», яка хоча і має на сьогоднішній день статус регіональної (експорт не перевищує 30% обсягів виробництва), посіла третє місце у рейтингу . Минулого року горілки під цим брендом було продано 8,1 млн. кейсів. Темп її росту у 2010р. порівняно з 2009р. становив 209,3%, що є чине найвищим у світі виробництва алкогольних напоїв.

Четвертим серед кращим світових горілчаних брендів визначена  горілка ТМ «Nemiroff». При цьому об'єм продажів цієї горілки на світовому  ринку за минулий рік продемонстрував  негативну динаміку і скоротився на 16,3%. Горілкам компанії «Союз-віктан» ТМ SV і Medoff належать шоста і дев'ята позиції рейтингу відповідно з обсягамии продажів 6,23 млн. і 3,59 млн. кейсів горілки.

Споживання алкогольних  напоїв постійно збільшується. За останні 5 років можна легко прослідкувати динаміку зростання експорту алкогольних напоїв, у тому числі горілки (рис.1). Імпорт ж коливається в районі 50-100 млрд. дол.

Рис.1. Динаміка експорту та імпорту алкогольних напоїв, млрд. дол.

Джерело: ІТС

Найбільшими експортерами горілки є США, Росія, Україна, Швеція, Фінляндія, Польща. Провідні компанії експортери Smirnoff, Absolut, Союз-Віктан, Nemiroff, Столична, Імідж-Холдинг. Українські виробники горілки експортують близько 30% своєї продукції, зокрема, наприклад, компанія Nemiroff - майже 60%.

Серед країн-імпортерів сорокаградусного напою можна виділити США, Польщу, Велику Британію, Німеччину, Францію, Росію, Бразилію, країни Прибалтики,  Індію та Китай.

1.2. Аналіз українського ринку горілки

Україна знаходиться у трійці найбільших горілчаних ринків світу. Кожного року українці випивають 35-40 млн. дал. (декалітрів) алкоголю. Це забезпечує виробникам сорокаградусного напою дохід у розмірі 2 млрд. дол.

Темпи зростання виробництва  горілки останніми роками нерівномірні, але обсяги виробництва вин та коньяку стабільно збільшуються.

Досить високі темпи  зростання виробництва алкогольних  напоїв не свідчать про те, що українці стали більше пити. Це пояснюється  збільшенням експорту якісної вітчизняної  алкогольної продукції та скороченням усередині країни споживання нелегальної продукції, що не враховується офіційною статистикою. Асоціація «Союз оптовиків і виробників алкоголю і тютюну» (СОВАТ) оцінює "тіньовий" ринок горілки в Україні приблизно в 24%, при тому що 5 років тому він сягав 50-60%.

Динаміку змін у виробництві горілки за 2006 – 2011 рр. можна побачити на рис.2, а географічну структуру виробництва у табл.1.

Рис.2. Динаміка обсягів виробництва горілки, млн. дал.

Джерело: Держкомстат

Табл.1. Виробництво горілки за регіонами України у 2011 р., тис. дал.

Джерело: akcyz.com.ua

Можна говорити про стабілізацію галузі: споживання, зупинившись на рівні 35-40 млн. дал., навряд чи збільшуватиметься. Разом з тим директор відзначається підвищення роздрібних продажів на 15–17%, що пояснюється продовженням легалізації тіньового ринку, а також успіхами горілчаних брендів в регіонах.

В Україні конкуренція  між виробниками горілки ведеться вже за 1–2% ринку, це означає, що ринок  вже сформований. Іншою ознакою зрілості ринку є стабілізація групи лідерів. В Україні чотири лідери горілчаного ринку («Імідж-Холдинг» — ЛВЗ «Хортиця», Олімп, Nemiroff і Союз-Віктан) контролюють майже 60% українських продажів, і ця ситуація навряд чи зміниться (рис.6). В Україні горілку розливають близько 40 компаній. Але більшість з них — локальні, працюють в нижньому ціновому сегменті і не впливають на результат гри лідерів ринку. Темпи зростання поступово сповільнюються, і у нових марок все менше можливостей для завоювання ніш на ринку, яку б агресивну рекламну кампанію вони не проводили.

Майже кожен великий  виробник горілки розраховує збільшити  свої виробничі потужності. Так, компанія Nemiroff  має намір наростити виробництво  на 20%, Союз-Віктан — на 15%, а ТМ «Хортиця» для підвищення обсягів виробництва у 2008р. збирається побудувати завод у Санкт-Петербурзі. За даними британського журналу Drinks International ТМ «Хортиця», збільшивши обсяги виробництва більше ніж в 2 рази, у рейтингу найшвидше зростаючих світових виробників горілки знаходиться на другому місці. Обсяги виробництва брендів-лідерів можна побачити на рис.3.

Рис.3. Динаміка обсягів виробництва провідних брендів горілчаного ринку України, млн. кейсів (1 кейс = 9 л.)

Джерело: Drinks International

Можливостей для розвитку в Україні стає все менше, тому внутрішня боротьба гравців горілчаного  ринку вийшла на міжнародний рівень. Експорт топ-5 вітчизняного ринку  горілки складає близько 25% виробленої продукції.

У період 2007-2010 експорт вітчизняної горілки збільшився майже у 10 разів . У 2011р. експорт горілчаної продукції склав 24 млн. л (у перерахунку на 100% спирту) або 141 млн. дол. У порівнянні з 2010р. у натуральному вираженні експорт збільшився на 10%, у вартісному на 24,5%.

Продукція найбільших гравців  горілчаного ринку України продається в 50 країнах світу. У першу чергу  виробники сорокаградусного напою  приділяють увагу сусіднім ринкам (на країни СНД приходиться 127 млн. дол. експорту), і насамперед на Росію  — найбільший в світі ринок за обсягами споживання горілки (75% українського експорту). У той же час все більше уваги компанії-лідери вітчизняного горілчаного ринку приділяють іншим географічним напрямам: впродовж останнього року частка країн Європи, Азії, Америки в експорті горілки збільшилася майже удвічі. Але все одно завоювання західних ринків є дуже нелегкою справою. Тільки для того, щоб вийти на європейський і американський ринки, необхідно близько 3 млн. доларів, не враховуючи витрати на маркетинг і рекламу.

Географічна структура  експорту зображена на рис.4. Серед країн СНД, що активно купують українську горілку, можна назвати Вірменію, Молдову, Казахстан. Основними європейськими країнами-імпортерами є Латвія, Естонія, Німеччина, Польща.

Рис.4. Географічна структура експорту української горілки у 2007р.

Джерело: Держкомстат

Найбільші виробники  горілки активно будують заводи на території Росії. Російський ринок горілки найбільший у світі, і для України представляє неабиякий інтерес, адже майже 88% імпорту припадає саме на українські компанії (рис.5).

Рис.5. Структура імпорту горілки у Росію

Джерело: expert.ua

Найближчим часом «Імідж-Холдинг» (ТМ «Хортиця») збирається побудувати лікеро-горілчані заводи у Санкт-Петербурзі та Московській області. У групи компаній «Союз-Віктан» є два заводи в Підмосков'ї, сукупні потужності яких складають більше 32 млн. дал. в рік. Nemiroff також розглядає можливість будівництва додаткових потужностей в Росії. Будівництво власних заводів за кордоном пояснюється бажанням знизити ризики, що виникають при експорті продукції, — наявність в Росії виробничих потужностей дозволить подолати штучні обмеження на імпорт. Росія займає 54% всього світового споживання горілки, тоді як Україна — тільки 6%. Нове виробництво, створене під російський ринок, може окупитися всього за рік.

А ось відсоток горілки, що імпортується, не так вже великий. Складаючи 15 млн. дол., він менший за показник експорту у 9 разів. Це можна  пояснити тим, що споживач віддає перевагу вітчизняної продукцію. Проте за минулий рік об'єм імпорту сорокаградусної виріс у вартісному вираженні у 2 р. Головними експортерами горілки в Україну є Росія, Швейцарія, Фінляндія (рис.6).

Рис.6. Географічна структура імпорту української горілки у 2011р.

Джерело: Держкомстат

Вітчизняні виробники горілчаної продукції дивляться в майбутнє з оптимізмом. Українська горілка – одна з найкращих у світі, і компанії планують нарощувати свої потужності саме за рахунок зростання експорту. Вступ до СОТ допоможе реалізувати ці плани, бо якщо для виноробів та коньячників це великий ризик, до для горілчаників –  відкриття нових ринків та розширення можливостей. На думку президента асоціації СОВАТ, найближчими роками Україна може упевнено завоювати до 10% світового ринку міцного алкоголю.

На думку міжнародних експертів, світове споживання горілки і міцних алкогольних напоїв в цілому, на відміну від споживання вина, останнім часом щорічно збільшується на 2–3%. Спостерігається інтерес до більш екзотичного алкоголю, наприклад, до текіли або рому. Але попит на горілку зростає великими темпами. Це можна пояснити все більшим розвитком звички використовувати її як інгредієнт для приготування коктейлів. Ця тенденція спостерігається вже близько десяти років: світ переживає бум слабоалкогольних напоїв, де як алкогольна складова використовується горілка. Особливо це стосується молоді та жінок, які все частіше вживають спиртне.

Ринки США та Західної Європи, де основне споживання горілки  доводиться на сектор HoReCa, щорічно збільшуються на 12–15% саме завдяки розвитку коктейльної культури.

Ще однією тенденцією є збільшення сегменту преміум. Це пов’язано  зі зростання доходів,  бажанням вживати більш якісний та престижний продукт.

Найбільше горілки п’ють  у Росії. У рік показник вживання цього напою становить близько 14 л. на душу населення. На другому і третьому місцях знаходяться Польща (10 л.) і Україна (близько 8 л.). Проте, споживання горілки на традиційних горілчаних ринках цих країн знижується на 1–2% в рік, зокрема через зростання споживання пива та вина. Варто також відзначити, що культура споживання горілки характерна скоріше для «бідних» країн, серед яких ніби випадкові США, Німеччина і Велика Британія.

У чистому вигляді  горілку п'ють в країнах СНД  і Польщі, у складі коктейлів –  в США, Англії, Німеччині, Китаї і Індії. У той же час «самогон»-віскі на Заході готові пити і в чистому вигляді. Варто відзначити, що в США горілка вважається скоріше «жіночим» напоєм, що пов'язане із звичкою американок замовляти коктейлі на основі горілки. «Чоловічим» напоєм прийнято вважати віскі.

У абсолютному вираженні  споживання горілки в Китаї ще порівняно мізерне – близько  чверті млн. дав, проте щорічний приріст  перевищує 50%.  Особливістю польського споживача є перевага продукції місцевих виробників.

У 2011 році місткість українського ринку алкогольної продукції в порівнянні з 2010-м майже не змінилася і склала 35 млн. дал. Найпопулярнішим алкогольним напоєм в Україні залишається горілка. Зі всіх спиртних напоїв, що продаються, на неї доводиться більше 80%. Більше горілки п'ють тільки в Росії і Польщі. З продажу наш внутрішній ринок горілки росте, але вже не в обсязі, а в грошовому виразі.

 Споживач віддавав  перевагу вже якіснішим і дорожчим напоям. Так, наприклад, в 2011-му сегмент горілки преміумкласу виріс у два рази, причому темпи зростання преміум-сегменту зараз випереджають інші сегменти. Збільшився попит і на інші недешеві напої — коньяк, вина, шампанське. Споживчий попит на дорогі види алкоголю сформував і відповідні пропозиції на ринку. Експерти і учасники ринку повідомляють, що цього року збережеться та ж тенденція — українці купуватимуть дорожчий алкоголь і вживатимуть менше горілки.

Традиційно найбільшим попитом все ж користується середній ціновий сегмент і споживання такої горілки продовжує збільшуватися. Зростання середнього цінового сегменту можливе за рахунок дешевої алкогольної продукції, адже споживачі поступово перестають купувати дешеву горілку, зупиняючи свій вибір на якісному продукті.

Показник імпорту горілки  не є великим, і хоча за останній рік він помітно збільшився, все ж українці надають перевагу вітчизняній продукції.

Головними факторами, що визначили основну тенденцію  на вітчизняному горілчаному ринку (збільшення споживання дорожчої алкогольної  продукції), є: зростання доходів  населення, тяжіння до більш якісного продукту, бажання споживати статусну продукцію, розвиток культури споживання алкоголю у барах та кафе.

Про вподобання споживачів та визнання експертів кажуть і успіхи на українських та міжнародних конкурсах. Так, у 2011р. переможцем Міжнародного фестивалю-конкурсу «Вибір року» у номінації «Краща горілка України» стала ТМ «Хортиця».

Ще одним доказом  визнання української продукції  стала перемога ТМ «Хортиця» на щорічному  конкурсі Drinks International Vodka Challenge 2008 у Лондоні (як відомо, нагороди Drinks International – пропуск у світову еліту міцних спиртних напоїв). ТМ «Хортиця» була визнана Кращою Ароматною Горілкою й Кращою Горілкою цінової категорії Premium.

Характеристика основних споживачів горілчаної продукції, періодичність  споживання, уподобання та географічний розподіл зображено на рис.7 та 8.

Рис.7 Періодичність споживання горілки та смакові вподобання українців

Джерело: kontrakty.com.ua

Рис.8 Основні споживачі горілки за територіальним розподілом

Джерело: kontrakty.com.ua

Загальна тенденція  світового ринку горілки це стабільне  зростання середньоцінового сегменту та сегменту преміум. Це пов’язано зі зростання доходів,  бажанням вживати більш якісний та престижний продукт. Разом ці два сегменти складають близько 70% ринку.

В різних країнах сегменти за ціною різні. Так горілка, яка  на ринку західноєвропейських країн відноситься до класу преміум, у Росії буде суперпреміальною

 У США все, що  коштує менше десяти доларів,  — стандартна горілка, сегмент  преміум коливається від десяти  до вісімнадцяти доларів, а  суперпреміум починається з тридцяти. На американському ринку взагалі дуже розвинений сегмент суперпреміум.

У 2011р. в Україні сегмент горілки преміумкласу  виріс майже у 2 рази і становить зараз близько 13% (рис.9). До даного сегменту відносимо горілки за ціною 20-80 грн. за 0,5 л. Такий великий діапазон пояснюється тим, що горілки ціною 20-50 грн. за 0,5 л майже немає.

Рис.9 Сегментація українського горілчаного ринку за ціною, %

Джерело: expert.ua

Традиційно, найбільшим сегментом (близько половини) залишається  середній ціновий сегмент (15-20 грн. за пляшку місткістю 0,5 л.). Дешева горілка (менше 15 грн.) стає все менш популярна і її часка на ринку з кожним роком зменшується.

Сегментацію горілчаного  ринку за видами горілки можна  проаналізувати на основі рис. Найбільшу  частину (80%) ринку займає чиста горілка, тобто без смаку.

Рис.10. Сегментація українського ринку горілки за видами, %

Джерело: kontrakty.com.ua

Для виготовлення горілки  використовують тільки етиловий спирт (C2H5OH), який являє собою безбарвну  рідину з характерним алкогольним запахом і пекучим смаком, у значних дозах отруйний. Харчовий спирт одержують із сировини, яка багата вуглеводами (картопля, зерно злакових культур, меляса, цукровий буряк та ін.).

Формування споживних  властивостей спирту відбувається за рахунок таких технологічних операцій як підготовка сировини (миття, очищення від сторонніх домішок), розварювання крохмалистої сировини, оцукрювання крохмалю під впливом амілолітичних ферментів, зброджування оцукреної маси в етиловий спирт і вуглекислий газ під дією ферментів дріжджів, перегонка бражки, яка містить 7—10% спирту. Внаслідок цього одержують спирт-сирець з вмістом 88% об. етилового спирту і різних домішок. Для виділення побічних продуктів спирт-сирець повторно переганяють на ректифікаційному апараті. При цьому відганяють домішки головні (альдегіди, ефіри, метиловий спирт), які мають нижчу від етилового спирту температуру кипіння, і хвостові (сивушні масла, тобто вищі спирти, а також фурфурол, ацетал) — з вищою температурою кипіння. Важче виділити проміжні домішки (різні ефіри).

В залежності від ступеня  очищення спирт етиловий ректифікований випускають трьох сортів: екстра (з  кондиційного зерна) міцністю 96,5% об., вищої  очистки — 96,2 і 1 -го сорту — 96% об. Відрізняються вони граничним вмістом  альдегідів (відповідно 2, 4 і 10 мг в 1 л безводного спирту), сивушного масла (3, 4 і 15 мг/л), ефірів (25, ЗО і 50 мг/л), вільних кислот (12, 15 і 20 мг/л). ,

Спирт етиловий питний випускають міцністю (95±0,2)% об. Для виробництва  використовують спирт вищої очистки, який виготовляють із зерна і картоплі.

Горілка готується із спирту-ректифікату змішуванням  його з пом'якшеною водою, обробленою активованим вугіллям і профільтрованою. При фільтруванні через активоване вугілля із суміші поглинається 25—40% сивушних масел і 10—17% ацетальдегіду. В порах вугілля за рахунок часткового окислення етилового спирту утворюються органічні кислоти і ацетал, на основі яких накопичуються складні ефіри, які надають горілці приємного аромату і поліпшують смак. Тому якість горілки можна поліпшити за рахунок зниження швидкості фільтрування.

Останнім часом асортимент горілок різко розширився і майже  кожний лікеро-горілчаний завод впровадив  у виробництво нові види.

Смак горілки повинен бути м'яким, без небажаних присмаків; запах  —специфічний, без стороннього присмаку, рідина має бути прозорою без сторонніх включень і осаду.

З фізико-хімічних показників обмежується  масова концентрація альдегідів, сивушного  масла і ефірів в 1 дм3 безводного спирту.

Світові ціни на горілку дуже не рівномірні. Найдешевша горілка продається в Білорусії і країнах Середньої Азії, а найдорожча – в країнах з державною монополією. Ціна горілки середнього цінового сегменту залежить від рівня доходів громадян тієї або іншої країни. Наприклад, 0,5-літрова пляшка горілки середнього цінового сегменту в Росії може коштувати 3-4,5 дол. США, у Єгипті 6-7 дол. США, у США — мінімум 10-12 дол. США, у Канаді 19-20 дол. США, а у скандинавських країнах 25-27 дол. США [7].

Алкогольний бізнес завжди був одним  з найбільш прибуткових (рентабельність може перевищувати 100%). Для горілки нижнього цінового сегменту націнка виробника складає 15–20%, середнього — 40–50%, преміального — 50–100% .

Українська асоціація "Союз оптовиків  і виробників алкоголю і тютюну" (СОВАТ) вирішила переглянути економічно можливі мінімальні ціни на горілку у зв'язку з подорожчанням спирту з листопада. У липні розрахована СОВАТ мінімальна роздрібна ціна на горілку складала 10,18 гривень/пляшка, в травні - 9,76 гривень/пляшка.

СОВАТ вважає, що економічно можлива мінімальна роздрібна ціна горілки складає 11,15 гривень за 1 пляшку місткістю 0,5 літра на українському ринку.

При розрахунку цієї економічно можливої мінімальної ціни горілки  фахівці асоціації враховували  виробничу собівартість продукції, зокрема вартість спирту, пляшки, етикетки, ковпачка, упаковки, акцизної марки і витрати на розлив. Також враховувалася рентабельність виробництва і ПДВ. З урахуванням мінімальної гуртової торгової надбавки і мінімальної роздрібної торгової надбавки  мінімальна роздрібна ціна за пляшку горілки місткістю 0,5 літра - 11,15 гривень.

Аналіз цін на горілку  у різних цінових сегментах був  розглянутий у підрозділі 1.4.

Виробники заявляють, що зі вступом України у СОТ акцизний збір збільшиться, і це відіб'ється на їх ціновій політиці — за деякими підрахунками алкогольна продукція подорожчає на 20%.

2. Правове регулювання можливості  здійснення даної зовнішньоекономічної  угоди

2.1. Законодавча база.

За Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 № 2371-III горілка має номер 2208 60. Вона відноситься до Розділ IV "Готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінники" до групи 22.