Підстави та процесуальний порядок проведення огляду
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНи
Дніпропетровський
державний університет
внутрішніх справ
Кафедра кримінального процесу
факультету з підготовки слідчих
КУРСОВА РОБОТА
з кримінального прОЦЕСУ
на тему:
« Підстави та процесуальний порядок проведення огляду ».
Виконав:
курсант 042 навчального взводу
3 курсу, факультету міліції
громадської безпеки
Пономаренко Роман Володимирович
Керівник:
ст. викладач кафедри кримінального
процесу
кандидат юридичних наук
підполковник міліції
Литвинов Валерій Валентинович
ДНІПРОПЕтровськ-2013
План
Вступ
1.Поняття,завдання та принципи огляду:
2. Підстави та
процесуальний порядок
- види оглядів.
- процесуальні документи,
що складаються під час
- Особи які можуть бути запрошені та повинні під час проведення огляду.
- Особливості порядку проведення огляду житла чи іншого володіння особи.
.-Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі і огляду.
- Процесуальний порядок вилучення речей і документів під час огляду
- Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
Вступ
Актуальність моєї теми полягає у тому що огляд, як процесуальна дія займає особливе місце в структурі досудового розслідування. Як правило правильно, з процесуальної та нормативної сторони, проведений огляд являється вагомим аргументом у судовому засіданні, навіть може визначити подальше спрямування кримінального провадження, чи бути початковим моментом притягнення до кримінальної відповідальності.
Хоча теоретичні і практичні питання пов’язані проведення огляду в досудовому розслідуванні є не новим інститутом в юридичній практиці. Але проблема в межі обґрунтованості проведення огляду на стадії досудового розслідування,та суворо дотримання законності при здійсненні цієї процесуальної дії є актуальною та точно визначеною на теперішній час.
Порушення закону і помилки, що можуть бути допущені при проведенні огляду можуть призвести до істотних обмежень прав і свобод громадян, викликати обурення та обґрунтовані скарги.
Правильне вирішення питання щодо проведення огляду сприяє досягненню таких перспективних завдань кримінального провадження, як зміцнення законності та правопорядку, охорона інтересів суспільства, прав і свобод громадян, та виховання їх в дусі дотримання Конституції України та відповідних законів.
Мета огляду – виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та їх фіксація.
Завдання огляду - скласти точну картину події, а іноді - виявити злочинця імотиви злочину.
Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вивченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.
Так досліджуючи цю тему
виявив, що під час розслідування
злочинів проти власності, злочинів
проти особи завжди використовують
таку слідчу дію як слідчий огляд.
З цього можна зробити
Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов’язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.
Сутність огляду полягає в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об’єкт огляду (за допомогою слухових, зорових, тактильних відчуттів), досліджує та оцінює його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Поняття, зміст та значення огляду.
Для того щоб краще зрозуміти та розібратись в понятті та значенні такої слідчої дії, як огляд потрібно розглянути думки деяких науковці, стосовно цього питання, та чинне законодавство.
У науково-практичному коментарі (автор Тацій В.Я. ) надається таке визначення: «Огляд – це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.» [4]
Більш зрозуміліше поняття надає Лобойко Л.М. у своїх лексіях, а саме огляд — це слідча дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.
Різновидами огляду є: 1) огляд місцевості; 2) огляд приміщень; 3) огляд предметів; 4) огляд документів; 5) огляд трупа; 6) огляд житла або іншого володіння особи.
Процесуальна характеристика огляду.
1. Без постанови слідчого.
2. Без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком є тільки огляд житла або іншого володіння особи, який може бути проведено тільки за постановою судді. Остання не підлягає оскарженню. У деяких випадках огляд житла або іншого володіння особи може бути проведено і без постанови судді:
• у невідкладних випадках, пов'язаних із:
— урятуванням життя людей та майна;
— безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину;
• за письмовою згодою власника;
• для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події.
У цих випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.[ 9 ]
Ще для більш зрозумілішої картини можна розглянути думку такого науковця, як И.Ф.Криловим: «Огляд місця події – це процесуальне дію, яке у безпосередньому дослідженні управомоченними особами обстановки місця події та окремих його об'єктів щоб виявити і закріплення фактичних даних, які мають значення доказів, дозволяють встановити можливих межах наявність або відсутність ознак складу якихось злочинів в досліджуваному подію, і навіть для побудови та версій і виявлення про причини і обставин, сприяють здійсненню преступления » [1].
Необхідно розрізняти два різних поняття: «місце події» і «місце злочину». Місце події – це приміщення або ділянка місцевості, у якого виявлено сліди злочину. Саме злочин у своїй може бути скоєно й у іншому місці. Місце злочину – це приміщення або ділянка території, де безпосередньо було виконано злочин, хоча сліди цього злочину може бути виявлено й у іншому місці всюди. Нерідко місце події та місце злочину збігаються. На початку розслідування слідчий, зазвичай, точно не знає, де було виконано злочин, тобто. чи є дане місце події місцем злочину чи ні.
Завдання огляду місця події можна розділити на спільні смаки й приватні. Загальною завданням огляду місця події є отримання процесуально закріпленої інформації (фактичних даних) про обставини події події, об'єктах й осіб, мають стосунок, зв'язки і взаємодію. У процесі огляду можуть вирішуватися й потужні приватні завдання:
а) з'ясування можливих очевидців та свідків (наприклад, хто, судячи з розташуванню місця події, міг спостерігати чи слухати те що);
б) які сліди могли залишитися на брали участь у подію подію обличчях і використовували ними гарматах і транспортних засобах;
у які зразки грунту, рослинності необхідна за цьому сенсі вилучити задля встановлення у майбутньому зв'язку об'єктів чи осіб (Додаток 1).
зважаючи на викладене, можна дійти
невтішного висновку у тому, що ухвалено
рішення загальних приватних
завдань огляду місця події сприяє
реалізації вимог кримінально-
а) встановити, мало чи те що подія злочинний характер;
б) з'ясувати, за жодних обставин відбувалося (час, місце, спосіб, характер заподіяного та інші обставини);
в) виявити винних осіб і мотиви їх дій;
р) отримати даних про причинах злочини і умовах, які сприяли його здійсненню.
Так як, у різні роки окремі автори давали неоднакові визначення огляду місця події, то ми не можемо не врахувати і думки, щодо поняття огляду:
На думку Коваленко Є. Г. огляд - є слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. [3]
Белкин Е. С. розглядає огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин. [5]
М.І. Скригонюк вважае ,що огляд — слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті суб'єктами криміналістичної діяльності у визначеному кримінально-процесуальною формою порядку об'єктів — місцевості, приміщення, предметів, документів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи.[6]
Підсумовуючи перший розділ можна сказати , що поняття слідчого огляду надаеться різними науковцями по різному, але є такі спільні риси: безпосередне дослідження об'єкта, що це є процесуальна дія, виконуеться слідчим, здійснюється для отримання доказів або обставин, які мають значення для провадження.
Огляд місця
події є первинною і
Підстави та процесуальний порядок проведення огляду.
Види огляду, за часом проведення дії:
- Первинний
- Повторний
Проведення повторного огляду здійснюється, якщо первинний огляд був проведений в умовах, які перешкоджали його якісному проведенню ( був проведений в нічний час, під час дощу або інші несприятливі умови )
Залежно від об’єкта можна виділити такі види огляду які проводяться під час досудового розслідування:
- огляд місця події;
- огляд місцевості;
- огляд приміщень;
- огляд речей;
- огляд документів;
- огляд трупа.
- огляд кореспонденції
При огляді можуть бути вилучені
лише речі і документи, які мають
значення для кримінального провадження.
Поняття «речі» слід тлумачити широко.
Ними можуть бути сліди вчиненого
кримінального правопорушення, документи,
інші предмети, які можуть бути приєднані
до матеріалів кримінального провадження
як речові докази, до яких , зокрема, можна
віднести матеріальні об’єкти, які
були знаряддям вчинення кримінального
правопорушення, зберегли на собі його
сліди або містять інші відомості,
які можуть бути використані як доказ
факту чи обставин, що встановлюються
під час кримінального
Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або прокурора.
Речові докази вилучаються цілком у натурі. Сліди залежно від їх видів – разом з об’єктом – носієм сліду або його частиною. Якщо неможливо вилучити разом об’єкт-носій (його частину) та слід, вилучаються копії сліду або його моделі (зліпки та відбитки).
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Упаковка повинна бути зроблена таким чином, щоб у процесі транспортування та зберігання речі і документи не втратили свого доказового значення.
Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення.
Процесуальні документи, які складаються під час проведення огляду слідчим, прокурором
Основним способом фіксації результатів огляду складання протоколу.
Бувають такі протоколи слідчого огляду:
- протокол огляду місця події; [ Додаток А ]
- протокол огляду місцевості;
- протокол огляду приміщень;
- протокол огляду речей;
- протокол огляду документів;
- протокол огляду трупа.[ Додаток Б ]
- протокол огляду кореспонденції
Але є спільні риси цих протоколів( це ми можемо побачити в [Додаток А][ Додаток Б ] ), а саме:
Вступна частина протоколу містить такі відомості:
а) час і місце складання протоколу;
б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);
в) підстави для проведення огляду;
г) правове обґрунтування огляду (посилання на відповідні статті КПК);
ґ) відмітка про роз’яснення учасникам огляду і понятим їхніх прав і обов’язків;
д) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);
е) час початку і закінчення огляду.
Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об’єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення.
Щодо виявлених слідів і предметів, у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об’єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.
Заключна частина протоколу повинна містити вiдомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.
До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.
При складанні протоколу огляду місця події необхідно дотримуватись вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначених понять: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо.
У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих предметів чи слідів, характеристика яких у період огляду не визначена. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета «Макарова», «шматочки мозкової речовини» тощо. У таких випадках у протоколі виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки речовини, що нагадує мозкову речовину».
Протокол повинен відображати своєрідну логіку огляду місця події, тобто послідовність усіх виконаних дій. Такий опис дозволить досить повно уявити картину місця події, а, отже, й побудувати уявну модель події злочину.
Одним із способів фіксації
місця події є фотозйомка та
Поряд з фотозйомкою може бути проведений відеозапис. Він застосовується у випадках, коли подія ще не завершена (пожежа, екологічна катастрофа, автопригода), або в інших випадках, якщо слідчий вважає це за потрібне.
Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. План — це графічне площинне зображення (креслення) даного місця, виконане у масштабі чи схематично (у вигляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масштабі, другий — без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об’єктів, їх форм та відстаней між ними.
Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють приміщення чи значну частину місцевості, та окремими, що відображають лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин).
Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним простим (рис. 26) або розгорнутим (рис. 27). На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, а й у розгорнутому вигляді стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, що підлягають фіксації. У разі потреби на стіни наносять проекцію предметів обстановки, що розташовані біля них.
План місцевості викреслюється методом вимірів за спрямованістю або за способом засічок. Останній полягає в тому, що виміри між двома об’єктами і відображення на плані відрізка у відповідному масштабі проводять лише після першого візування. Інші об’єкти візують як з початкової точки, так і з точки, на яку проводилось перше візування. У цьому випадку відрізок між двома даними точками слугує базою зйомки. Таке перехрестя відображає місце розташування об’єкта, на який проводилось візування. Оскільки база зйомки і дві лінії візування утворюють трикутник, то вирахувати відстань від одного об’єкта до іншого не складно.
На кожному плані або
схемі повинні бути: заголовок
із зазначенням, що саме накреслено, стрілка
з позначенням «північ —
Особи які можуть бути запрошені та повинні під час проведення огляду.
У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Це може бути судовий медик, інженер, кваліфікований працівник пожежної охорони, криміналіст, товарознавець тощо. Ці спеціалісти беруть участь у проведенні огляду, допомагають слідчому своїми спеціальними знаннями і навиками у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, звертають його увагу на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів, а також дають пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.
Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Особливості порядку проведення огляду житла чи іншого володіння особи
Огляд місця події, огляд місцевості, огляд приміщень( ст. 237 КПК ),
найчастіше є невідкладною
слідчою дією, саме тому він є
єдиною слідчою дією, яка у невідкладних
випадках може бути проведена до внесення
відомостей про кримінальне правопорушення
до ЄРДР, що здійснюється негайно після
завершення огляду (ч. 3 ст. 214 КПК). Під
невідкладними слід розуміти такі випадки,
коли зволікання з оглядом може привести
до негативних наслідків для кримінального
провадження – зникненню слідів
кримінального правопорушення, об’єктів,
які можуть стати згодом речовими
доказами, зміну обстановки тощо. Під
місцем події розуміється приміщення
або місцевість (територія, акваторія),
підводне середовище, підземні природні
утворення або споруди, в межах
яких вчинено кримінальне
Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.[2]
Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, у тому числі і огляду є:
1) наявність
достатньої інформації, одержаної
в установленому
законом порядку, що
потребує перевірки за
допомогою
оперативно-розшукових заходів і засобів,
про:
- злочини, що готуються;
- осіб, які готують вчинення злочину;
- осіб,
які переховуються від
органів досудового
розслідування, слідчого судді, суду
або ухиляються від відбування
кримінального покарання;
- осіб безвісно відсутніх;
- розвідувально-підривну
діяльність спецслужб іноземних
держав, організацій та окремих осіб проти
України;
- реальну
загрозу життю, здоров'ю,
суду і правоохоронних органів у зв'язку
з їх службовою діяльністю,
а також осіб, які беруть
участь у кримінальному судочинстві,
членів їх сімей та близьких родичів,
з метою створення необхідних
умов для належного
відправлення правосуддя; співробітників
розвідувальних органів України
у зв'язку із службовою діяльністю
цих осіб, їх близьких родичів,
а також осіб, які конфіденційно
співробітничають або співробітничали
з розвідувальними органами
України, та членів їх
сімей з метою належного
здійснення
розвідувальної діяльності
Дозволяється провести огляд житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Лише у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 214 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, коли зволікання з оглядом може привести до негативних наслідків для кримінального провадження – зникненню слідів кримінального правопорушення, об’єктів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.
Процесуальний порядок вилучення речей і документів під час огляду
Речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані.
Спосіб упаковки повинен забезпечувати
неможливість підміни або зміни
вмісту без порушення її цілісності
та схоронність вилучених (отриманих)
речових доказів від
На речові докази, які не можуть бути належним чином упаковані через громіздкість чи з інших причин, прикріплюється бирка у спосіб, що унеможливлює її зняття, зміну або пошкодження.
На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії, та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального провадження.