Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Підвищення пізнавального інтересу на уроках інформатики

|задач|

План

1. Актуальність питання підвищення пізнавального інтересу.

2. Теоретичні аспекти розвитку пізнавального інтересу.

3. Класифікація творчих завдань і використання їх на уроках інформатики.

4. Прояв пізнавального інтересу в процесі вивчення предмету.

5. Додатки.

1. Актуальність питання підвищення пізнавального інтересу.

Мотиви обумовлюють| пізнавальні інтереси учнів і їх вибірковість, самостійність навчання|вчення|, забезпечують його активність на всіх етапах.

2. Теоретичні аспекти розвитку пізнавального інтересу.

Видатні|визначні| педагоги, такі як Коменський, Ушинський, Блонський, Сухомлинський – внесли великий вклад|внесок| до розробки теорії інтересу, хоча і не всі вони займалися спеціально цією проблемою.

Мотив – це поштовх|спонукання| до діяльності, який пов'язаний із задоволенням певних потреб.

Мотивація учбової діяльності характеризується:

 пізнавальною активністю;

 діяльністю.

3. Класифікація творчих завдань і використання їх на уроках інформатики.

У сучасній педагогіці існують різні методи стимуляції пізнавальних інтересів учнів в навчальному процесі і різні підходи до їх класифікації.

В процесі навчання має місце використання трьох видів стимуляції пізнавальних інтересів учнів:

1-й вид стимуляції – це зміст навчального матеріалу;

2-й вид стимуляції здійснюється в ході організації навчальної діяльності школяра;

3-й вид стимуляції спирається на фактор спілкування і пов'язаний із стосунками, які складаються в навчальному процесі між учнями, також між ними і вчителем.

Зміст навчального матеріалу є потужнім засобом стимуляції пізнавального інтересу в учнів. Дія різних форм організації і характеру протікання навчальної діяльності школярів породжує формування їх пізнавальних інтересів в цілому.

1. Різноманіття форм самостійних робіт учнів дозволяє вигідно ставити учня в позицію людини, яка оперує знаннями, прикладає максимум розумових і вольових сил до розв’язання пізнавальних завдань. Успішна самостійна діяльність викликає в учнів позитивні переживання, що посилюють активність протікання розумових процесів і що допомагають усвідомити необхідність подолання великих і малих труднощів.

2. Проблемне навчання, а не викладання готових, придатних лише для заучування фактів і висновків завжди викликає неослабний інтерес учнів. Таке навчання заставляє шукати істину і всім колективом знаходити її. У проблемному навчанні на загальне обговорення ставиться питання – проблема, що містить в собі іноді елемент суперечностей , іноді - несподіванки. Проблемна ситуація створена на уроці, породжує в учнів запитання. А в появі питань виражений той внутрішній імпульс (потреба в пізнанні даного явища), який такий цінний для зміцнення пізнавального інтересу. Для проблемного навчання характерне зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім мати свою власну позицію. Проблемне навчання стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для дослідницької активності.

3. Для розвитку пізнавального інтересу важливе ускладнення пізнавальних завдань. Навчальний матеріал побудований так, що учень поступово, але неухильно долає все більш і більш складні його рівні. Такий процес навчання вимагає опанування все більш складних умінь логічно мислити, розв’язувати протиріччя, знаходити докази і так далі. Нудно розв’язувати задачу знайому, яка може бути розв’язана за допомогою способів, що вже стали трафаретними. Але важко і марно розв’язувати задачу, до якої ти не підготовлений. Цікаво розв’язувати задачу, яка вимагає використання як отриманих раніше знань і умінь, так і нових, складніших способів розв’язання. З захопленням можна розв’язувати задачу, де є елемент складності, подолання якого приносить задоволення, позитивні емоції.

4. Стимулюючий вплив на пізнавальний інтерес роблять творчі роботи учнів, які активізують емоційно-вольові і інтелектуальні психологічні процеси, сприяють формуванню творчих можливостей школяра. Творчі роботи включають не лише пошук своєрідних і кращих розв’язків пізнавальної задачі, але, як правило, бувають виражені в реально видимих результатах, які можна порівнювати із творчими результатами інших. Сила впливу творчих робіт школярів на пізнавальний інтерес полягає в їх цінності для розвитку особистості взагалі, оскільки і сам задум творчої роботи, і процес її виконання, і її результат – все вимагає від особистості максимального застосування сил. З творчих завдань можливі такі, як складання загадок і кросвордів, повідомлення і доповіді учнів, малюнки і так далі. Будь-яке творче завдання, яким би привабливим зовні воно не здавалася учням, не можна запроваджувати в навчання до тих пір, доки в учнів немає необхідних умінь для його виконання. Потрібна і підготовка сприйняття самого завдання, і елемент навчання, як його виконати. Тільки в таких умовах творче завдання може стати стимулом формування справжнього пізнавального інтересу.

5. Впливає на пізнавальний інтерес і виконання практичних робіт учнів. Велику частину занять по предмету складають практичні завдання. Школярі виконують їх із задоволенням , при цьому удосконалені вміння і знання стають засобом надбання нових.

Проблема, з якою стикається будь-який педагог, полягає в тому, що ні зміст стандартних шкільних завдань, ні процес їх розв’язання зазвичай не викликають в дітей пізнавального інтересу до навчання і бажання працювати. Тому в своїй практиці для підвищення пізнавального інтересу, я намагаюся застосовувати творчі завдання. Під творчою роботою розуміється така діяльність, відвнаслідок якої отримуємо щось нове, оригінальне, яке вказує на індивідуальні нахили, здібності і індивідуальний досвід учня. Творча діяльність учнівнадбанням включає створення нового.

Але проблема в тому, що таких завдань дуже мало, можна сказати, практично немає. Тому доводиться самим їх розробляти. У своїй роботі я виділяю наступну класифікацію творчих завдань з інформатики, яка представлена в наступній|такій| таблиці (див. Таблиця1).

Таблиця1

Класифікація творчих завдань з інформатики
№	1. ПО ЗМІСТУ	ПРИКЛАДИ
1.1	Цікаві задачі (задачі-розповіді, задачі-парадокси і так далі).	Додаток 1
1.2	Інтегровані завдання (що вимагають знань по декількох темах, предметах).
1.3	Творчі завдання (що вимагають самостійної постановки, опису алгоритму, використання спеціальних знань).	Додаток 2 Додаток4
1.4	Задачі, що допускають декілька способів розв’язку.	Додаток 2 Додаток4
	2. ПО ВИКОНУВАНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
2.1	Складання завдань самими учнями.
2.2	Конструювання обернених завдань.
2.3	Складання кросвордів, ребусів по темі	Додаток3
2.4	Розгадування кросвордів, ребусів.	Додаток3
2.5	Написання рефератів, доповідей.
2.6	Розробка презентацій по темі.	Додаток 6
2.7	Проектна діяльність	Додаток5
2.8	Творча практична робота (казки, твори, малюнки і ін.)	Додаток 7

Важливо залучити учня до активної підготовки до уроку. Одним із способів реалізації цієї мети є метод проектів.

Актуальність методу проектів у наші дні обумовлюється насамперед необхідністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі і задачі, продумувати засоби їх здійснення і багато чого іншого, що входить в зміст проекту.

В даний час метод проектів усе частіше і частіше розглядають як систему навчання, при котрій учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнених практичних завдань – проектів.

Якими ж можуть бути конкретні цілі проектного навчання? Ряд дослідників під цілями проектного навчання розуміють такі:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості в кожного учасника проектного навчання, його самореалізації і рефлексії. Зазначене стає можливим:

через проживання «ситуації успіху» (на уроці або поза уроком) не на словах, а в справі відчути себе значимим, потрібним, успішним, спроможним переборювати різноманітні проблемні ситуації

через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також особистісного росту в процесі виконання проектного завдання.

2. Розвивати в учнів усвідомлення значущості колективної роботи для одержання результату, ролі співробітництва, спільної діяльності в процесі виконання творчих завдань; надихати дітей на розвиток комунікабельності. Як відомо з практики, у будь-якій сфері життєдіяльності соціально важливим є уміння не тільки висловити свою точку зору, свій підхід до рішення проблеми, але й вислухати і зрозуміти інший, і, у випадку незгоди, вміти конструктивно (тобто з бажанням використовувати позитив, а не зруйнувати) критикувати альтернативний підхід для того, щоб у результаті знайти рішення, що синтезує, утримуючі позитиви кожної пропозиції.

3. Розвивати дослідницькі уміння (аналізувати проблемну ситуацію, виявляти проблеми, здійснювати добір необхідної інформації з літератури, мережі Інтернет проводити спостереження практичних ситуацій, фіксувати й аналізувати їхні результати, будувати гіпотези, здійснювати їхню перевірку, узагальнювати, робити висновки).

Творчий характер діяльності я визначаю в процесі постійного спостереження за виконанням завдань|задавань| кожним учнем з наступних|слідуючих| позицій:

 рівень розвитку внутрішньої мотивації діяльності учня ;

 оригінальність методу розв’язування|вирішення|;

 творча фантазія;

 оригінальність оформлення;

 рівень використання між предметних |предметних| зв'язків;

 уміння здійснювати самоаналіз своєї діяльності, виявлення застосованих способів і оцінка результатів.

Таблиця 2

Використання творчих завдань на уроках різного типу

Тип уроку		№ творчого завдання (з Таблиці 1)
1. Комбінований урок		1.1, 1.2, 1.4
2. Урок формування знань	1.1, 1.2, 1.4, 2.7
3. Урок закріплення і вдосконалення знань	1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 2.2, 2.4,
4. Урок формування умінь і навиків	1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4,
5. Урок застосування знань на практиці	1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 2.2, 2.4, 2.6
6. Урок узагальнення і систематизації знань	1.3, 2.3, 2.4, 2.7
7. Урок контролю знань	2.3, 2.4,

4. Прояв пізнавального інтересу в процесі вивчення предмету. Значення творчих завдань.

По характеру прояву пізнавального інтересу в процесі вивчення предмету виділяємо рівні розвитку пізнавального інтересу:

 низький рівень

 середній рівень

 високий рівень.

Під формуванням пізнавального інтересу я розумію поетапне просування учнів від низького рівня пізнавального інтересу до середнього, від середнього – до високого. Потрібно враховувати, що процес формування пізнавального інтересу дуже складний і довготривалий і залежить від вікових особливостей. І лише дотримуючи всі умови, можна прийти| до результату.

Практика показує, що при використанні творчих завдань, учні запам’ятовують:

 80% того, що висловлювали самі;

 90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання творчих завдань на уроках сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, відповідальність і самостійність, естетичність тощо.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок що, використовуючи на заняттях творчі завдання, можна не тільки перейти на вищий рівень розвитку пізнавального інтересу, а й досягти більш реальних результатів у навчанні та вихованні сучасного спеціаліста будь-якого фаху, зокрема оператора комп'ютерного набору.

Підвищення пізнавального інтересу на уроках інформатики