Переказ із творчим завданням

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

 

 

 

Кафедра української  мови

 

 

 

 

Екзаменаційна робота

з дисципліни за вибором

(українська мова)

 

Тема:

«Переказ із творчим завданням»

 

                                                                      Підготувала

                                                                                    студентка ІV курсу

                                                                                     факультету філології

                                                                               та журналістики

                                                                                           групи У-44

                                                                                  Різуненко Наталія

Григорівна

Викладач: Сологуб Л.О.

 

Полтава, 2010

 

 

ПЛАН

 

 

Вступ

  1. Місце переказу з творчим завданням серед інших видів переказів
  2. Різновиди переказів з творчим завданням
  3. Особливості проведення уроку написання переказу з творчим завданням
  4. Система оцінювання переказів із творчим завданням
  5. Сучасні підходи до переказу з творчим завданням

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У загальній системі  творчих робіт переказ посідає проміжне місце

серед різних видів творчих  вправ і власне творчих робіт. Творчий елемент у переказах  незначний, оскільки самостійність  учня в них обмежена. Проте поруч з іншими видами самостійних робіт переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору. Переказ розвиває в учнів логічне мислення; уточнює і розширює словниковий запас, активізує його; сприяє закріпленню граматичних знань, синтаксичних конструкцій, правописних навичок. Крім того, переказ художнього твору чи статті збуджує в учнів певні думки, викликає відповідні настрої, почуття, розширює їхні знання про навколишній світ.

У загальноосвітніх школах застосовують різні види усних та письмових переказів. В основу їх класифікації вчені поклали чотири провідні ознаки: а) характер текстового матеріалу;  б) спосіб передачі змісту; в) мету переказу; г) місце виконання.

За типом мовлення (характером текстового матеріалу) перекази можуть виступати у вигляді розповідей, описів, роздумів.

Серед різних видів переказів, що найближче стоять до творів і значно сприяють розвиткові розумової активності учнів, самостійності виконання завдань, свідомому підходові до розв'язання їх, провідне місце займають творчі перекази (тобто у текст вносяться певні зміни щодо вживання окремих граматичних форм, конструкцій та викладу змісту)

 

 

 

 

 

 

Місце переказу з творчим завданням  серед інших видів переказів

 

 

Головна мета переказу на уроках української  мови – формування в школярів комунікативних умінь. Цим  і визначається специфіка роботи над переказами різних видів.  Письмовий переказ первинного тексту, крім орфографічних умінь і пунктуаційних навичок, вимагає від учнів мовленнєвих умінь. До комплексних умінь, пов'язаних з переказом належать наступні

 

  • Слухати  розуміти текст, усвідомлюючи тему та основну думку, логіку викладу, провідний тип мовлення (розповідь, опис, роздум), стиль мовлення, особливості авторського стилю;

 

  • Запам'ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;

 

 

  • Усвідомлювати взаємозумовленість мікротем, індивідуальний стиль автора (у тому випадку, якщо пропонується текст публіцистичного чи художнього стилю мовлення);

 

  • Відтворювати почуте в переказі з урахуванням виду переказу (докладний, стислий, вибірковий) та особливостей типу і стилю мовлення;

 

 

  • Оформлювати переказ у вигляді автономного висловлення  (наявність початку і кінцівки в тексті);

 

  • Удосконалювати переказ у відповідності до завдання первинного тексту, теми, основної думки, типу і стилю мовлення.

 

 

Але слід пам'ятати, що одні з названих умінь розвиваються під час проведення всіх видів переказів, для формування інших необхідно використовувати певний його вид. Так, переказ із творчим завданням передбачає не лише відтворення готового тексту, а й привчає до самостійного визначення композиції висловлення, відбору і використання мовних засобів, готує до створення власних текстів.

  


 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей вид переказу в  системі роботи над переказами в  школі за складність займає найвищу  сходинку. Оскільки метою робота над  переказами є формування комунікативних умінь, то в процесі навчання рідної мови учні повинні пройти довгий шлях – від  докладного відтворення невеликого за обсягом, нескладного за змістом  композицією тексту до самостійного стислого чи вибіркового відтворення матеріалу на задану тему на основі кількох джерел, достатньо складних за композицією і

мовленням, значних за обсягом, а також переказів із творчим завданням різного ступеня  складності.

Переказ — це підготовча ланка  до самостійного письма, до написання  творів, створення власних аналогічних висловлювань. Переказ допомагає розвивати пам'ять, проводити спостереження над мовою автора, вчить розуміти прослухане, вдосконалювати власну культуру мовлення, створювати і моделювати власне висловлювання, а також містить додаткову інформацію. Переказ із творчим завданням сприяє розвитку творчої уяви, думки дитини, логічного мислення, вибору власного арсеналу мовних засобів, стилю, жанру висловлювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Різновиди переказів з творчим завданням

 

 

Додаткове творче завдання можуть передбачати усі види переказів (докладний, стислий, вибірковий).


 


 

Оскільки завдання будь-якого виду переказу – передати первинний текст як певну смислову і структурну цілісність, то  метою творчих завдань до переказів є максимальне наближення учнів до розв'язання завдань, пов'язаних із самостійною побудовою текстів. Тому найпоширенішими творчими завданнями, як правило, виступають такі:

    • Поширення авторського тексту:
      1. уведення розповіді;

 

      1. уведення опису;
    1. уведення роздуму.
    • Заміна особи оповідача
    • Змінення структури тексту
    • Перестановка частин тексту для більшої логічності та компактності викладу
    • Надання оцінки подіям, про які розповідається в тексті
    • Висловлення свого ставлення до дійових осіб, подій та явищ

Від класу до класу творчі завдання ускладнюються. Найчастіше завдання до творчого переказу, поряд із завданням: «Перекажіть (докладно, стисло, чи вибірково)», супроводжується такими завданнями, як «Висловіть своє ставлення до порушеної проблеми», «Доповніть текст переказу своїми міркуваннями про…», «Висловіть свої думки…», «Прокоментуйте зміст тексту…» тощо.

Залежно від завдання оригінальний текст учень може:

    • Вписуватися в структуру первинного тексту під час переказування;
    • Продовжувати основний текст переказу;
    • Становити окрему самостійну частину роботи.

Для першого і другого  випадків дуже важливим моментом є  співвідношення створених учнями текстів  зі змістом і структурою первинного тексту. Доповнення до переказу у вигляді  окремої частини передбачає самостійний  аналіз почутого, потребує розвиненого чуття стилю і вміння проникнути в підтекст, зрозуміти глибину авторського задуму, знайти опору в тих словах, словосполученнях, реченнях, якими висловлена основна думка. Характер виконання творчого завдання вибирається самими учнями.

Залежно від завдання доповнення до переказу у вигляді  твору за складністю і обсягом може бути:

    1. у формі елементарної відповіді на запитання, що складається з 4-5 речень;
    2. невеликого опису, цікавого для учнів і важливого для розуміння порушеної в тексті проблеми;
    3. невеликого роздуму з проблеми, порушеної автором первинного тексту;
    4. невеликої розповіді, що містить доказ власної думки з проблеми;
    5. розгорнутого роздуму з виділенням проблеми, порушеної в первинному тексті.

 

 

 

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості проведення уроку написання переказу з творчим завданням

 

Систематичне використання переказу з послідовним його ускладненням забезпечить успішне виконання  учнями всіх зазначених програмою видів  робіт і сприятиме підвищенню їхнього рівня мовленнєвої культури, а також орфографічної, пунктуаційної і стилістичної грамотності.

Аналізуючи різні дослідження, збірники для переказів, досвід роботи учителів дав змогу виділити основні  прийоми роботи над переказами, які  повинен використовувати вчитель  під час навчання переказів з творчим завданням. Розглянемо їх,

І. Вступна бесіда. Метою вступної бесіди є підготовка учнів до сприймання тексту.

ІІ. Прийоми, пов'язані із сприйманням тексту:

  • Читання тексту вчителем (або прослуховування магнітофонного запису);
  • Читання тексту учнями мовчки (якщо текст перед очима);
  • Паралельне прослуховування тексту і читання (комбінований прийом роботи).

Вибір того чи того прийому  з названих залежатиме від таких  умов, як характер переказу (докладний, стислий, вибірковий), складність тексту, підготовленість тексту до того чи того виду сприймання. Під час цієї роботи дуже важливою є установка на активне сприйняття тексту. Тут доцільно виористати такі завдання як: «Визначте тему та основну думку висловлювання», «Чому текст має саме такий заголовок» тощо.

ІІІ. Бесіда за змістом. Ця бесіда готує учнів до сприймання змісту, розвиває їхні мислительні здібності. Проте слід сказати, що недоцільно ставити дуже багато запитань до тексту для досконалого переказу, оскільки це певною мірою знижує інтерес учнів до роботи.

ІV. Аналіз структури тексту. На цьому етапі роботи учні засвоюють окрім тематичної  і смислової, структурну цілісність тексту, переконуються в поділові тексту на частини (підтеми і мікротеми), кожна з яких пов'язана з основною думкою, спостерігають за способами зв'язку частин і речень у тексті.

V. Складання плану. План до тексту може бути як простим, так і складним. Складання плану передбачає такі інтелектуальні вміння учнів, як поділ тексту на смислові частини, формулювання кожного пункту плану, його оформлення, зіставлення плану і первинного тексту.

VІ. Складання робочих матеріалів, необхідних для розкриття окремих пунктів плану і провідної думки в цілому. У цих матеріалах записуються як слова і вирази до первинного тексту, так і ті засоби, яких немає в тексті, а вони потрібні, наприклад, для стислого переказування тексту (узагальнюючі слова чи речення, слова для зв'язку частин тексту тощо).

VІІ. Мовний і стилістичний розбори тексту, під час яких увага учнів звертається на визначення ними завдання і мовленнєвої ситуації (кому адресоване висловлювання, з якою метою, де воно можливе), на залежність вибору мовних засобів і стилю мовлення від ситуації спілкування. Крім того, учні мають переконатися в доцільності авторського добору мовних засобів та відповідності його комунікативному завданню  і основній думці тексту.

VІІІ. Усний переказ (повний або частковий), особливо він ефективний, коли в учнів виникають труднощі в процесі самостійного оформлення матеріалу та створення нового тексту.

ІХ. Редагування як прийом під час навчання зв'язного мовлення використовується в різних випадках і з різною метою (на етапі підготовки до переказу з метою попередження можливих недоліків, під час роботи з чернеткою, на уроці аналізу переказів, взаєморедагування).

Окремо слід згадати й виділити специфічні прийоми, пов'язані з формуванням умінь стисло, вибірково відтворювати текст:

    • Зіставлення переказів (одного й того самого тексту), різних за характером відтворення, - докладного й вибіркового, докладного й стислого;
    • Зіставлення планів докладного й стислого переказів;
    • Порівняльний аналіз первинного тексту і його стислого переказу;
    • Поширення тексту;
    • Стиснення тексту;
    • Тематичний добір матеріалу з тексту і його систематизація;
    • Визначення теми вибіркового переказу за його планом (або робочими матеріалами);
    • Складання висловлювання з елементами оцінки на основі первинного тексту.

Якщо творче завдання оформлене учнем у вигляді  нового тексту і не є органічним продовженням переказу, а виступає як окремий мовленнєвий твір (анотація, відгук, твір-роздум з приводу порушеної проблеми в тексті), то його можна відділити від переказу, залишивши чистий рядок.

У процесі навчання школярів писати переказ із творчим завданням  слід їм наголосити, що і процес сприймання тексту, і створення першого (чорнового) варіанта свого тексту, і його редагування носять творчий характер.

Сприймання учнями змісту тексту відбувається по-різному. З метою  ознайомлення можуть бути використані  різні прийоми. Здебільшого в  школі застосовується читання тексту вчителем.

Варто зауважити, що під  час першого слухання тексту, потрібно не тільки сприймати текст, визначати тему, знаходити відповідність між заголовком і темою (пряма, переносна, опосередкована), намагатися зрозуміти основну думку тексту, а й аналізувати його будову, тобто звертати увагу на те, як починається текст, як завершується, відзначати логічний зв'язок між окремими мікротемами, реченнями, визначати основний тип мовлення.

Після першого читання  можна порадити дітям виписати на чернетці ті слова й вирази, що їм здалися особливо яскравими.

Під час повторного слухання, коли повідомляється завдання, пов'язане  з видом переказу і характером критичного осмислення тексту, учні уточнюють, чи правильно запам'ятали послідовність  тексту; звертають увагу на фактичний бік (дати, імена, місце дії, події тощо ), визначають часові, причинно-наслідкові зв'язки, на які не звернули увагу під час першого слухання, відзначають виражальні прийоми, використані автором. Учні можуть щось занотовувати, проте їм варто наголосити, щоб вони не намагалися записати багато. У робочих матеріалах можуть бути записані ключові слова, словосполучення, що підкреслюють своєрідність авторського стилю, оцінку зображуваного в тексті, ставлення до нього. Можливе використання умовних графічних позначень.

Необхідність третього слухання може виникнути у тому разі, коли загальний задум автора, складний синтаксис, глибокий підтекст не сприймаються зразу і потребують значної уваги  учнів. Під час третього слухання достатньо звернутися до окремих  фрагментів тексту, що важко сприймаються дітьми, до складних синтаксичних конструкцій, до використаних автором виражальних приймів та мовних засобів.

 

 

 

 

 

 

 

Система оцінювання переказів із творчим  завданням

 

Переказ (докладний, стислий, вибірковий) із творчим завданням  є роботою комплексного типу і  оцінюється як одна робота.

За переказ із творчим  завданням, за допомогою якого перевіряється  загальний рівень мовленнєвої підготовки учнів, виставляється одна оцінка.

Якість змісту і мовного  оформлення (рівень орфографічної, пунктуаційної  та стилістичної грамотності) визначається за певними критеріями. Учні, що претендують  на бали початкового рівня, значного успіху не досягають за жодним із визначених критеріїв. Якщо учень будує лише окремі речення, не пов'язані між собою, лексика є дуже бідною і в роботі налічується 17-18 і більше помилок, то вчитель оцінює таку роботу в 1 бал. Якщо учень будує лише окремі фрагменти висловлювання, а лексика бідна й одноманітна, то така робота оцінюється в 2 бали. Якщо робота за обсягом становить менше половини від норми, висловлювання не являють собою завершений текст, мають місце непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки, лексика і гранична будова збіднені, така робота оцінюється в 3 бали.

Учні, які претендують  на бали середнього рівня повинні  висловлювати дещо більше половини матеріалу  від норми. На 4 бали робота повинна  характеризуватися певною завершеністю, зв'язністю, однак у роботі прослідковуються неповнота й поверхність розкриття теми, порушено послідовність викладу, не розрізняється основна й другорядна інформація, не завжди вдалий добір слів.  Якщо обсяг роботи наближається до норми, в цілому є завершеною роботою, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за рядом показників: роботі властива поверховість викладу, основна думка відсутня, бракує єдності стилю, то роботу можна оцінити в 5 балів. Робота учня, що претендує на 6 балів, повинна за обсягом сягати норми, його тема розкривається, виклад загалом зв'язний, але робота характеризується недоліками за такими

 

показниками, як відсутність  самостійних тверджень, їх аргументованість, помітний репродуктивний характер, добір  слів не завжди вдалий. В загальному кількість помилок у роботі, що оцінюється на бали середнього рівня, становить від 11-12 до 7-8.

Учень, що претендує на бали достатнього рівня, уже самостійно створює достатньо повний, зв'язний, з елементами самостійних суджень  текст, вдало добирає лексичні засоби, однак у роботі допускає недоліки: відхилення від теми, порушення послідовності викладу, основна думка не аргументується, а кількість помилок сягає 5-6, то робота може бути оціненою в 7 балів. На 8 балів учень будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, але допускає деякі недоліки, кількість помилок становить 3-4. Якщо учнівська робота являє собою послідовний, повний, логічно викладений текст, який розкриває тему в достатній мірі, подано висловлення основної думки та вдало дібрані лексичні засоби (авторські засоби виразності, образність мовлення), однак наявні окремі недоліки (це, як правило, відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації), то її можна оцінити в 9 балів.

На бали високого рівня  заслуговують учні, які уміло за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доказ, обрати один із них, окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання). Учень, що претендує на 10 балів, повинен уміти будувати послідовний, повний текст, враховувати комунікативне завдання, висловлювати власну думку, певним чином аргументувати різні погляди на проблему, використовувати у своєму висловлюванні багатство словника, граматичну правильність, дотримуватися стильової єдності і виразності тексту, але за якимось із критеріїв допущено помилку.

На 11 балів претендує учень, який самостійно будує послідовний, повний текст, враховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, вміє пов'язати обговорюваний предмет з власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи тієї позиції з огляду на необхідність розв'язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; допускається одна негруба помилка. Якщо учень створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи тієї позиції, усвідомлює можливості використати ту чи іншу інформацію для розв'язання певних життєвих проблем, а робота в цілому відзначається багатством словника  та граматичною правильністю і може відзначатися художньою цінністю, помилок не допущено взагалі, то така робота заслуговує на 12 балів. (Критеріі оцінювання можна прослідкувати за таблицею. Див. додаток №1)

При оцінювання переказу слід враховувати і характер помилки. Серед помилок варто виділити негрубі (тобто такі, які не мають істотного значення для характеристики грамотності), повторювані й однотипні.

При перевірці переказу з творчим завданням слід пам'ятати, що:

  • Дві не грубі помилки вважаються за одну;
  • Повторювані орфографічні помилки (в одному і тому самому слові, яке вживається кілька разів, або в однокореневих словах) вважаються за одну помилку (скільки б їх не було)
  • Перші три однотипні помилки (помилки на одне правило) вважаються за одну, кожна наступна подібна помилка враховується як самостійна.

За наявності в тексті переказу більше п'яти поправок оцінка знижується на 1 бал.

Оцінка може бути підвищеною на бал, якщо обсяг творчого завдання значно перевищує середній рівень, або може бути знижена на бал у разі, якщо обсяг твору не досягає середнього рівня.

Середній обсяг творчого завдання становить 1-1,5 сторінки, але  він є орієнтовним, тому передусім  варто враховувати якість комунікативно-мовленнєвого завдання, беручи до уваги точність, зрозумілість думки,  адекватність її мовному оформленню.

Слід звертати увагу  на різноманітність словника і граматичної  будови мовлення. Якщо учень доречно  вживає лексичні і граматичні синоніми, добираючи з різноманітних засобів  саме ті, які сприяють не тільки грамотності, а й особливій точності, виразності мовлення, якщо синтаксична будова тексту різноманітна (використані складні речення, речення, ускладнені вставними словами, з однорідними, відокремленими  конструкціями, різноманітні способи передачі чужого мовлення тощо), то така робота може бути високо оцінена навіть за наявності деяких недоліків (така сама кількість недоліків у роботі, що не відрізняється різноманітністю словника і граматичної будови, може призвести до зниження оцінки на бал).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасні підходи до переказу з творчим завданням

 

Оскільки переказ із творчим завданням займає найвищу  сходинку за складністю серед інших  видів переказу, то він вимагає систематичної підготовки і цілеспрямованої роботи вчителя.

Чинний «Збірник текстів  для переказів із творчим завданням. Державна підсумкова атестація 11 клас» містить пізнавальний, виховний, ілюстративний матеріал, який систематизований за блоками: «Духовний світ людини», «Немеркнучі імена», «Слава України», «Барви рідної землі» і т.д. Це дає змогу розширити світогляд учнів, збагатити їх внутрішній світ, ознайомити з етнічним дизайном рідного народу: історією, звичаями, традиціями, виховувати на фактах біографії видатних діячів культури, пізнавати красу рідного слова. Вдало дібрані тексти про життя і творчість письменників, що допомагає здійснювати міжпредметні зв'язки, особливо з мистецькими дисциплінами. Адже загальноприйнятими є терміни мистецтвознавства: пластика кольору, пластика лінії, пластика матеріальної форми як засоби художнього мовлення. А перекази наших українських науковців якраз і є педагогічними засобами мовної дизайн-освіти, оскільки охоплюють значну кількість стилів мовлення. Якщо загальноосвітня школа звернеться до незалежного тестування, то тексти переказів не повинні втратити значущості й актуальності у процесі підготовки до написання творів-переказів, власних оригінальних висловлювань. Оригінальність стає можливою завдяки змінам стилів, пластики. 
У науково-методичній літературі є чимало праць мовознавців, методистів, які пропонують правильний шлях до написання творів і переказів. Але поки що мало науковців і практиків звертається до поняття «пластика мовленнєвого образу», «пластика літературного тексту», «мовна дизайн-освіта». В той же час у нормативній лексиці з естетики є чітке формулювання дефініції «пластика», яке безпосередньо стосується мовленнєвої творчості: «Значення пластичної виразності настільки велике, що мистецтво використовує її і в літературі, образи якої звернені не до тактильного споглядання, а до уяви, до мисленнєвого уявлення; і прозаїк, і поет прагнуть викликати у внутрішньому баченні читача відчуття пластичних якостей предмета опису», тобто намагаються увиразнити художніми засобами «тактильне споглядання» своїх мовленнєвих образів.

Сьогодні розглядається новий варіант ефективної підготовки до написання переказу, творчого продовження у контексті мовної дизайн-освіти. Суть його полягає у застосуванні інтегрованого прийому: використанні музики, живопису, театрального мистецтва. Синтез типу «слово-звук-колір» допоможе глибше проникнути у зміст художнього твору, одночасно і засвоювати знання, і поглиблювати образне сприймання музики, живопису, історії культури. Слухання тексту впливає на емоції, почуття, будить уяву дитини, дає поштовх думці, а отже — дії. Дитина під впливом полі сенсорного враження створює власний, самобутній, особистісно значущий образ. Цілісний процес пізнання — це сприймання і відтворення, забезпечення єдності форми і змісту, вибору тієї діяльності, яка є внутрішньою потребою дитини. Вияв мовленнєвотворчої діяльності — створення власного оригінального твору — це подолання стандартної форми сприйняття і мислення. Взаємодія мистецтв, яка базується на інтеграції різних видів художньої діяльності і передбачає цілісне сприйняття образу на основі накопичення чуттєвого досвіду особистості, зумовлює потребу самостійного творчого пошуку ціннісного уявного образу, символу, змісту,форми. 
Кожний художній твір є образом, зміст якого визначається формою, специфікою художньої мови. До таких виражальних засобів у мовній дизайн-освіті належать ключові слова, жести, пластика, емоції тощо. Взаємодія мистецтв породжує художні новоутворення, які спроможні цілісно сприймати всі види художньої діяльності на основі інтегрованого художнього образу: музики, слова, жесту. Доцільно зауважити, що тексти із збірника переказів дають можливість синтезувати різні види мистецтв. Інтеграція музики, живопису допомогла учням оволодіти вмінням відійти від стандартних стереотипів мислення. У вільній від надмірного втручання вчителя мовленнєвій творчості вони навчаються виробляти власні неповторні стилі висловлювань. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

    1. Мацько Л.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Як писати переказ (навчально-методичний посібник). – К., 1998. – С. 5-8, 167-205.
    2. Українська мова та література: зб. для переказів із творчими завданнями / Уклад. Г.Т. Шелехова. – К., 2009. – С. 4-8.
    3. Українська мова: 11 кл.: Тексти переказів із творчими завданнями для держ. підсумк. Атестації / Уклад. Л.І. Мацько, О.І. Мацько, О.М. Калита. – К., 2008. – С. 3-10.
    4. Глазова О. Навчальні перекази // Дивослово. – 1995. - №5-6. – С.13-17.
    5. Переказ із творчим завданням як екзаменаційна робота на державну атестацію з української мови //  Українська мова і література в школі. – 2001. - №2. – С.76-79.
    6. Золотарьова В. Проведення творчих переказів // українська мова і література в школі. – 1961. - №5. – С.45-49.
    7. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках мови. - Тернопіль, 1996. – С. 75-82.
    8. Тищенко М.К. Перекази в 5-7 класах // Українська мова в школі. - 1954. - № 4. - С. 42.
    9. Кадоб'янська, Н.  Пишемо переказ / Н. Кадоб'янська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – №1. – С.126–136.
    10. Мацько Л.  Новий підхід до переказу з творчим завданням / Л. Мацько, О. Мацько, О. Калита // Дивослово. – 2007. – №5. – С.2–9.
    11. Українська мова: Збірник текстів для переказів із творчим завданням. 11кл. / Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, М. Г. Парфьонов, Л. І. Піскорська. – 2-е вид. перероб. і доповн. – К : "Форум", 2002. – 224 с.
    12. Авраменко О.  Українська мова: зб. текстів для переказів. 9 клас: державна підсумкова атестація / О. М. Авраменко. – К. : Грамота, 2010. – 96 с.
Переказ із творчим завданням