Переклад фразеологізмів на прикладі художньої літератури

ПЛАН:

ВСТУП

Мова є однією з  найважливіших складових, що будує  націю. Вона супроводжує людину з  перших днів її життя і до самої  смерті, вона розвивається разом із суспільством. Тому немає нічого дивного  в тому, що протягом сторіч багато вчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тільки мови в цілому, але й її окремих частин.

Знати мову – означає  володіти всіма її структурами та словами. Тому словник – це один із аспектів мови, який слід викладати в школі та у вищих навчальних закладах. Питання в тому, які слова та ідіоми учні та студенти мають запам'ятати. У зв'язку з цим слова слід уважно підбирати – в залежності від принципів підбору лінгвістичного матеріалу, умов викладання та вивчення іноземної мови.

Поза сумнівом, що знайомлячись з іноземним звиканням, засвоюючи, вивчаючи його, людина одночасно проникає в нову національну культуру, отримує  величезне духовне багатство, що зберігається мовою, що вивчається.

Фразеологія, як невід'ємна частина і своєрідна скарбниця будь-якої мови світу, може особливо сильно сприяти цьому залученню.

Фразеологія, один із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні  звороти. Об'єктом дослідження фразеології  як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх структура, семантика, походження та взаємозв'язок з іншими мовними одиницями. Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок та прислів'їв, афоризмів і анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше – з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови – народ.

Фразеологізми і поєднання  фразеологізмів відбивають багатовікову історію англійського народу, своєрідність його культури, побуту, традицій. Тому фразеологізми - високо інформативні одиниці англійської мови.

Що ж таке фразеологізм? З'ясуванню цього, а також видам  і причинам виникнення і перетворення фразеологізмів і присвячена робота.

Країнознавча цінність фразеологізмів складається з трьох  складових. По-перше, фразеологізми відбивають національну культуру розчленовано, одиницями свого складу. По-друге, англійські фразеологізми відбивають національну культуру не розчленовано, комплексно, усіма своїми елементами, узятими разом, тобто своїми значеннями фразеологізмів.

Нарешті, по-третє, фразеологізми  відбивають національну культуру своїми прототипами, оскільки генетично вільні словосполучення описували певні звичаї, традиції, особливості побуту і культури, історичні події і багато що інше.

У своїй більшості  ідіоматичні вирази створювалися народом, тому вони тісно пов'язані з інтересами і повсякденними заняттями простих  людей.

Багато фразеологізмів пов'язані з повір'ями і відданнями. Проте більшість англійських фразеологізмів виникли в професійній мові.

Національними британськими іграми вважаються футбол, крикет, скачки, більярд.

Багато фразеологізмів пов'язані із скачками, півнячими  боями, з боксом. Їм властиві гумор, життєва мудрість, їх змістом є наш світ, довкілля, а атмосферою - проникливий, твердий, позбавлений романтики здоровий глузд.

В центрі уваги знаходяться  удача і гроші. Задоволення, що доставляється  багатством і успіхом, виражається у багатьох фразеологізмах. Таким чином, англійські фразеологізми можуть дати нам ключ до національного характеру народу Великобританії, до його культури, історії і політичного життя.

Фразеологізми займають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічна структура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншого боку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиною культури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру, семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнути національний склад мислення носіїв мови.

Фразеологічні вирази вживаються майже в усіх галузях життя  сучасної людини. Вони часто зустрічаються  як в оригінальних творах класиків, так і у сучасних письменників, активно використовуються в засобах масової інформації та у повсякденному мовленні.

Актуальність  теми дослідження: полягає у вивченні способів перекладу фразеологічних одиниць та зворотів,а також тих труднощів, з якими можуть стикнутися перекладачі при виборі тих чи інших перекладацьких рішень.

Об’єкт дослідження: фразеологія та фразеологічні одиниці англійської мови.

Предмет дослідження: соціолінгвістичні особливості фразеологізмів англійської художньої літератури.

Мета дослідження:

Дослідити на практиці різноманітність  та способи перекладу фразеологізмів на прикладі твору С. Моема «Театр».

Завдання дослідження:

1. Розглядіти фразеологію  як об’єкт дослідження;

2. Вивчити поняття  фразеологічної одиниці та фразеологічного  звороту;

3. Дослідити класифікацію  фразеологічного звороту;

4. Розібратися у способах  перекладу фразеологізмів в художній  літературі;

5. Визначити на практиці  особливості перекладу фразеологізмів  у творі 

С. Моема «Театр».

Методи дослідження: теоретичний та практичний аналіз досягнень перекладацької діяльності у сфері мовознавства та дослідження перекладу фразеологічних одиниць на прикладі художньої літератури.

Наукова новизна: полягає в системному, цілісному аналізі соціолінгвістичних особливостей перекладу фразеологізмів англійської мови на матеріалі художнього твору С. Моема «Театр».

Практичне значення дослідження: розширити сучасні уявлення про соціолінгвістичні особливості перекладу фразеологізмів англійської мови на прикладі художньої літератури.

РОЗДІЛ І

Фразеологія як об’єкт дослідження в художній літературі

Фразеологія (грец. phrasis - "вираження", logos - "навчання") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається  також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, у мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору і т.д. Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла порівняно недавно. «Предмет і завдання, обсяг і методи вивчення її ще недостатньо чітко визначені, не отримали повного висвітлення». Передовсім увагу привертає те, що менше за інших розроблені питання про основні особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та співвідношення їх з частинами мови і т. д. У мовознавців не склалося єдиної думки про те, що таке фразеологізм, немає, отже, і єдності поглядів на склад цих одиниць у мові. Одні дослідники (Л. П. Сміт, В. П. Жуков, В. М. Телія, тощо)[19], [12], [21] включають до складу фразеології її стійкі поєднання, інші (Н. М. Амосова, А.М. Бабкін, А. І. Смирницький та ін.)[2], [4], [20] - тільки певні групи. Так, деякі лінгвісти (у тому числі й академік В. В. Виноградов)[7, c. 87-93] не включають в розряд фразеологізмів прислів'я, приказки та крилаті слова, вважаючи, що вони за своєю семантикою та синтаксичній структурі відрізняються від фразеологічних одиниць. В.В. Виноградов стверджував: «Прислів'я та приказки мають структуру пропозиції і не є семантичними еквівалентами слів». У завдання фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.

Особливої уваги потребує вивчення перекладу фразеологічних одиниць, особливо в художній літературі, що вимагає чималого досвіду у  сфері дослідження цієї дисципліни.

 Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення, класифікації.

 Предметом історії  фразеології є вивчення первинних,  вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їх джерел за всіма  доступними пам'ятників, виявлення  сфер їх вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної упорядкованості в ту чи іншу історичну епоху розвитку мови.

 На жаль, в англійській  та американській лінгвістичній  літературі мало робіт спеціально  присвячених теорії фразеології, але і в наявних найзначніших роботах (A. Маккея, У. Вейнрейха, Л. П. Сміта)[23], [9], [19] не ставляться такі фундаментальні питання, як науково обґрунтовані критерії виділення фразеологізмів, співвідношення ФЕ і слів, системність фразеології, фразеологічна варіативність, фразеоутворення, метод вивчення фразеології і ін.

 Також не ставиться  англійськими і американськими  вченими питання про фразеології  як про лінгвістичну науку.  Цим і пояснюється відсутність  в англійській мові назви для даної дисципліни.

Фразеологічні одиниці  заповнюють лакуни в лексичній системі  мови, яка не може повністю забезпечити  найменування пізнаних людиною нових  сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, станів, ситуацій і т.д. Освіта фразеологізмів послаблює суперечність між потребами мислення і обмеженими лексичними ресурсами мови. У тих же випадках, коли у фразеологізму є лексичний синонім, вони зазвичай різняться в стилістичному відношенні.

Фразеологія - це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури і побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з суто національними фразеологізмами в англійській фразеології є багато інтернаціональних фразеологізмів. Англійська фразеологічний фонд - складний конгломерат споконвічних і запозичених фразеологізмів з явною перевагою перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи - представники попередніх епох.

В.Г. Гак вносить істотний коректив у вислів Ш. Баллі: «Оскільки в центрі уваги людини знаходиться він сам, то звідси його постійне прагнення описувати навколишній світ за образом і подобою своєю. Мовний антропоморфізм є не пережитком первісного мислення, як це стверджують деякі філософи, але загальним законом розвитку засобів номінації у мові »[10, с. 274].

 В цілому, як правило при фразоутворенні величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов'язано з людиною, з різноманітними сферами її діяльності. Фактор адресата є найважливішим елементом комунікації. Крім того, людина прагне наділити людськими рисами об'єкти зовнішнього світу, в тому числі і неживі. Ще Ш. Баллі стверджував: «Одвічне недосконалість людського розуму виявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити все, що його оточує. Він не може уявити собі, що природа мертва і бездушна, його уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це ще не все: людина постійно приписує усіх предметів зовнішнього світу риси і прагнення, властиві його особистості »[5, с. 221].

1. Поняття фразеологічної одиниці

1.1 Фразеологічний  зворот як одиниця мови

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло  загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Особливе місце у  мовознавстві займає семантична класифікація В.В. Виноградова. Опрацьована на ґрунті синтаксичних ідей О.О. Шахматова з  урахуванням результатів наукових досліджень швейцарського стиліста Баллі,[5] ця класифікація по суті започаткувала основи фразеології як лінгвістичної дисципліни. Термін "фразеологічна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В. Виноградова,[7] є основною ознакою фразеологізму. Б.О. Ларін [16, c. 125] під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. "Фразеологічна одиниця, – зазначає О.М. Бабкін, – це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів". С.Г. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів".[8] "Фразеологічна одиниця, – за твердженням М.М. Шанського, – це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою".[22] В.П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами".

На своєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматичних словосполук, які за своїм змістом є цілісні і не можуть бути передані іншими мовами без заміни схожого стилістичного забарвлення, вказував Л.А. Булаховський.[6, c. 15]

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він пише: "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю". Виділяючи ці характеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що перші дві з них є властиві мові, а третя – мовленню, що саме аналізом взаємодії кожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічного сполучення і обмежити обсяг фразеології.

Як стверджувалось раніше, наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення фразеологічних одиниць свідчать про те, що ученими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати:

1) семантична цілісність  або семантична нерозкладність;

2) метафоричність;

3) нарізно оформленість;

4) відтворюваність; 

5) наявність не менше  двох повнозначних слів;

6) неперекладність іншими  мовами.

В нашому дослідженні  в основу покладене таке визначення: фразеологізм розглядається як окрема, самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

ФО мови можуть вивчатися  у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Таким чином, стає очевидним, що англійська фразеологія дуже багата, і в неї багатовікова історія.

Отже, сучасний англійська мова є мовою аналітичним. Підвищений аналітизм англійської мови пронизує всю англійську фразеологію, впливає на структуру фразеологізмів.

2. Фразеологічний  зворот

У сучасному мовознавстві немає єдиної думки з питання  про сутність і визначенні фразеологічного  звороту як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності з приводу обсягу фразеології і характері мовних фактів, що трактували як фразеологізми. Про важливість точного визначення фразеологічного обороту свідчить лексикографічна практика, коли в словниках як фразеологізмів наводяться звичайні словосполучення (почуття ліктя, військові дії, прибрати до рук, дарма що та ін.) і слова (з ходу, в загальному, ні-ні, на руку, на мазі та ін.) Ось, наприклад, Шанський дає наступне визначення: «Фразеологічний зворот - це відтворювана в готовому вигляді мовна одиниця, що складається з двох або більше ударних компонентів немов характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурі ».[22, c. 9]

Можна зробити висновок, що у фразеологічному звороті  ми не можемо поміняти або вилучити якісь окремі компоненти, інакше він повністю втратить своє значення.

2.1 Класифікація  фразеологічного звороту

 Перша класифікація  фразеологічних зворотів з точки  зору їх семантичної неподільності  була запропонована В.В. Виноградовим, який зробив вагомий внесок у розробку проблеми та виділив три типи фразеологізмів:

1. Фразеологічні зрощення, або ідіоми - це тип абсолютно неподільних, нерозкладених стійких словосполучень, цілісне значення яких невмотивоване, тобто не випливає із значень слів-компонентів, наприклад, not to sleep a wink [24, с. 32] – не зімкнути очей [18, с. 9], to know the ropes [24, с. 42] – бути у курсі справи (18, с. 12).

Визнаючи фразеологічні зрощення як "своєрідні складні синтаксичні  слова", які ще прийнято називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення не мають ніякого зв'язку із значенням складових компонентів. Основною ознакою фразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютна неможливість виведення значення цілого із значень компонентів [7, с. 22–24]. "Фразеологічне зрощення становить собою семантичну одиницю, однорідну зі словом, позбавлену внутрішньої форми". Перетворення словосполучення у фразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед яких немалу роль відіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, поява нового образу, емоційні та експресивні фактори.

Отже, фразеологічне зрощення не може бути перекладене без спеціального знання мови спеціальних словників.

2. Фразеологічні  єдності - Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є "безумовними семантичними одиницями", оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин [7, с. 25–26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантично зумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставку, наприклад: baker's dozen [24, с. 32] – чортова дюжина [18, с. 9], take my husband too seriously[24, с. 14] – сприймати серйозно [18, с. 7].

Тобто, значення фразеологічного звороту зрозуміле зі слів, які його складають, але його значення не є прямим завдяки вживання метафори або метонімії.

3. Фразеологічні  сполучення - звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічні пов'язане значення, що виявляється лише у зв'язку зі строго певним колом понять і їх словесних позначень, наприклад: prove a success [24, стор. 18] – мати успіх [18, с. 6]; take one's easy [24, с. 21] – відпочивати [18, с. 7].

При цьому для такого обмеження, підкреслював В.В. Виноградов, начебто немає підстав в логічній або речової природі самих позначуваних предметів, дій, явищ. Ці обмеження створюються властивими даному мови законами зв'язку словесних значень. Подібні поєднання еквівалентами слів не є, тому що в кожного їх компонента різні значення, наприклад, страх бере, туга бере, заздрість бере, сміх бере і ін. Але не можна сказати: радість бере, задоволення бере і т.п.

Тож, фразеологічні сполучення більш за все нагадують вільне словосполучення, та в яких одне із слів вжито в прямому значенні, а інше – в переносному.

В. Н. Шанський пропонує класифікацію фразеологізмів, що складається з  чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В. В. Виноградова.[22, c. 10]

 Дана класифікація є сьогодні  загальноприйнятою. Він додає  четвертий тип фразеологізмів:  фразеологічні вирази.

4.Фразеологічні вирази - «це стійкі у своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично розчленовані, але і складаються цілком із слів з вільним значенням drove them like slaves – дерти три шкури [24, с. 21] come down to brass tacks – переходити до суті справи [24, с. 27]

 Фразеологічні вирази відтворюються  як готові одиниці з постійним  значенням і складом: «любові  всі віки покірні, вовків боятися  - в ліс не ходити, всерйоз і  надовго».

Тому, можна сказати, що фразеологічні звороти можна розглядати як окремі частини мови. На основі цього і була зроблена синтаксична класифікація. Згідно з цією класифікацією фразеологічні звороти можуть виступати в мовленні іменниками, прикметниками, прислівниками, прийменниками і частками.

2.2. Використання приказок і прислів'їв

До числа фразеологічних сполучень, які є емоційно-образними  ресурсами мови, відносяться також  прислів'я та приказки.

Різниця між приказкою та прислів'ям полягає в наступному: приказка - це зазвичай таке поєднання слів, яке виражає поняття, тобто володіє лише номінативній функцією. Прислів'я, на відміну від приказки, висловлює закінчену думку. Загальне в приказках і прислів'ях те, що вони в більшості випадків образні за своєю природою.

Наприклад to fall in love with smb. [24, с. 5] – влюбитися у когось. It was not till after that night when they had first supped together that Julia confessed to herself that she had fallen in love with Tom.

та ін. Використання таких  приказок служить, головним чином, сприяння більш образного, емоційного відображення фактів об'єктивної дійсності. Прислів'я, як було зазначено вище, відрізняються  від приказок тим, що є закінченим судження. Однак, судження, виражені в прислів'ї, є судженнями особливого роду. Вони являють собою узагальнення накопиченого людством досвіду. Узагальнення в прислів'ях будуються на конкретному образі. Прислів'я глибоко національні за формою і цим відрізняються від узагальнень філософського характеру. Розкриття образу не становить труднощів для тих, для кого мова є рідною. Ці образи зазвичай мотивовані і тому легко розкриваються.

 «У простоті слова - сама  велика мудрість», - пише Максим  Горький, - Прислів'я та пісні завжди  короткі, а розуму і почуття вкладено в них на цілі книги ».

 З цього приводу автор  зазначає, що дійсно, прислів'я завжди  характерні своєю здатністю в  надзвичайно стислій, короткій  формі висловити величезної ємності  думка - результат накопиченого  народом досвіду. 

'... прислів'я та приказки зразково формують весь життєвий, соціально-історичний досвід трудового народу ".1 Прислів'я і приказки можуть бути використані в різних стилях мови. Причому функції їх мало чим різняться.

Як відомо в англійській  мові є прислів'я to talk in peace and quiet [24, с. 58] Узагальнене значення цього прислів'я еквівалентно російському прислів'ї «тишина и покой, тишь да гладь.»

Таким чином, фразеологічні сполучення, включаючи приказки та прислів'я, використовуються як виражальних засобів мови в своєму незміненому вигляді Якщо вони піддаються змінам, то вони виступають в якості стилістичних прийомів. Ці зміни форми прислів'я та приказок можуть бути різного характеру: від включення одного визначення у сполучення, уточнюючого характер застосування його, до повного руйнування фразеологічної одиниці і відновлення основних, прямих значень у фразеологічному зрощенні.

3. Переклад фразеологічних  одиниць в художній літературі

Передача англійських  фразеологічних одиниць на іншу мову або навпаки - дуже важке завдання. «В силу свого семантичного багатства, образності, лаконічності та яскравості фразеологія відіграє у мові дуже важливу роль». Вона надає промови виразність і оригінальність. Особливо широко фразеологізми використовуються саме в художній літературі.

Заслуговує на увагу те, що при  перекладі фразеологізму перекладачеві  треба передати його зміст і відобразити  його образність, знайшовши аналогічне вираження в мові і не втратити при цьому стилістичну функцію  фразеологізму. При відсутності  в мові ідентичного образу перекладач змушений вдаватися до пошуку «приблизного відповідності».

3.1 Фразеологічні  еквіваленти можуть бути повними  і частковими.

3.1.1, Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові англійські еквіваленти, які збігаються з росіянами за значенням, лексичним складом, образності, стилістичному забарвленню і граматичній структурі, наприклад:

going on tour – відправлятися в турне [24, с. 8], see no point in it – не бачити смислу [24, с. 10].

Фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів. І грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того чи іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто і сенс всього висловлювання.[15, c. 7]

3.1.2 Переклад на основі часткових фразеологічних еквівалентів аж ніяк не означає, що при цьому в перекладі значення і образність фразеологізму передаються не повністю; під цим терміном слід мати на увазі те, що в пропонованому на англійській мові еквіваленті можливі деякі розбіжності з російською. Іншими словами, для перекладача «при перекладі фразеологічної одиниці важливо, перш за все, передати образ фразеологізму, а не його мовну структуру».

Часткові фразеологічні  еквіваленти можна розбити на три групи.

А) До першої групи належать фразеологізми, що збігаються за значенням, стилістичному забарвленню і близькі за образності, але розходяться за лексичним складом: liberties were being taken with the text – вільно поводитись з текстом. [24, с. 11]

Деякі з цих оборотів переводяться за допомогою антонімічного перекладу, тобто від'ємне значення передається  перекладачем з допомогою позитивної конструкції або, навпаки, позитивне  значення передається за допомогою  негативного конструкції: not very keen about – прагнути до чогось. [24, с. 13]

Б) До другої групи належать фразеологізми, збігаються за значенням, образності, лексичним складом і стилістичній забарвленням; але відрізняються за такими формальними ознаками, як число і порядок слів, наприклад: all is not gold that glitters - не все те золото, що блищить [24, с. 128], тут ми бачимо розбіжність в порядку слів.

 В) До третьої групи належать фразеологізми, які збігаються за всіма ознаками, за винятком образності. Російською ми говоримо: «камень на шее» - millstone round his neck. [24, с. 36]

Іноді у вигляді відмітної  ознаки фразеологізмів виступає частотність  вживання у мові того чи іншого ідіоматичного  виразу, при порушенні якої вживається фразеологія може надавати мові говорить незвичайний або навіть старомодний характер. Про це перекладачеві слід завжди пам'ятати.[15, c. 9]

При перекладі ФЕ перекладач повинен вміти встановити, чи має  він справу з змінним або стійким  словосполученням. Для цього необхідно  мати великий «рецептивний запас  фразеологізмів». Слід мати на увазі, що словосполученням, так само як і словам, властиві багатозначність і омонімія, причому одне зі значень може бути фразеологічним і один з омонімів - фразеологізмом. Наприклад, словосполучення In due course [24, с. 32] 1) у свій час, 2) належним чином. At some future time, esp. the natural or appropriate time, 3) у встановленому порядку.

Фразеологізм може іноді відрізнятися від змінного словосполучення лише артиклем, який є в даному випадку  формальною диференційною ознакою. Наприклад: put by [24, с. 33] to set aside (money, goods, etc.) to be kept for the future; store;- відкладати на якийсь час, переривати,  to put in — 1. включати; вставляти 2. пускати в хід, вводити в експлуатацію.

 Гарне рецептивне знання  фразеології необхідно і для того, щоб розрізняти узуальні і оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб вміти відновити фразеологізми, що піддалися «авторської трансформації»[11, c.40] і передати при перекладі досягається нею ефект.

3.2. Оновлення лексико-граматичного  складу фразеологізму в результаті заміни окремих його компонентів іншими словами. Відбувається своєрідна деформація фразеологічного обороту, текст якого легко відновлюється. Наприклад, запозичений з Біблії фразеологізм у «Театрі» С.Моема to have a millstone about one's neck [24, с. 36] (носити важкий камінь, на серці) був видозмінений С.Т. Колріджем і виглядав так: have an albatross about one's neck (дослівно - носити альбатроса на шиї); в поемі С.Т. Колріджа "The Ancient Mariner" говориться про моряка, вбивством альбатроса накликати біду на свій корабель і вимушеному носити як покарання мертвого альбатроса навколо шиї.[22]