Переклад НТЛ

 

ВСТУП

 

 

Наукова та технічна література є  важливою частиною сучасного світу, де обмін інформацією має найвищий пріоритет. Особливо важливим є обмін  даними в спеціалізованих і професійних  сферах. З розвитком науки та техніки  збільшилась і необхідність якісного перекладі. Перекладачі спеціалізованих текстів повинні володіти відмінними знаннями науково-технічних текстів, що включає у себе володіння не тільки теорією, але і вмінням застосувати її на практиці.

Вивченням лексичних ознак мови займалися такі вчені як: Арнольд И.В. [1],  Д’яков А.С [5], Корунець І.В. [11],  Мостовий М.І. [14]. А вивченням особливостей англо-українського перекладу лексики науково-технічної літератури займалися Карабан В.І. [7] і Коваленко А.Я. [10].

 Отже, з одного боку, цю сферу  досліджували протягом тривалого часу за участю багатьох вчених-лінгвістів, а з іншого боку вона ще не є дослідженою повністю, оскільки вчені ще не дійшли згоди щодо термінології для описання даного лексичного явища.

Метою роботи є аналіз лексичних особливостей НТЛ . Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:

    • Дати визначення лексичним ознакам і особливостям НТЛ;
    • Дати визначення терміну, неологізму, інтернаціоналізму, скороченню та абревіатурі;
    • Визначити способи перекладу термінів, неологізмів, інтернаціоналізмів, скорочень та абревіатур;
    • Зробити аналіз термінів, неологізмів, інтернаціоналізмів, скорочень та абревіатур з теми «Електроніка» та способів їх перекладу.

Предметом дослідження є лексичні особливості науково-технічних текстів.

Об’єктом  дослідження є науково-технічна література, терміни, абревіатури та скорочення, інтернаціоналізми, неологізми.

Актуальність  теми зумовлена науково-технічним прогресом і, як наслідок, необхідністю підвищення рівня обміну інформацією.

Практичне значення дослідження полягає у дослідженні способів і труднощів  перекладу термінів, скорочень та абревіатур, інтернаціоналізмів, неологізмів та у подальшій можливості використання отриманих результатів на практичних заняттях з перекладу.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ЛЕКСИЧНІ ОЗНАКИ  НТЛ

 

1.1 Терміни

 

Численні досягненя у галузі матеріальної і духовної культури народу, що полягають у пізнанні явищ природи і організації високорозвиненої промисловості, викликали потребу в утворенні термінолексичних систем. Термінолексична система є сукупністю термінів і вона виражає поняття однієї галузі [10, с.260]. Загальна кількість термінів в окремих термінологіях складає сотні тисяч [14,  с.191]. Словник Ж. Марузо [15, с.308-309] дає таке визначення термінології: термінологія – це система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці. Щодо поняття самого терміна, актуальною залишається задача його визначення, так як єдиного визначення ще немає в лінгвістичній літературі  [16, с.9]. Згідно з Мостовим, термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [29, с.191].

А. Я. Коваленко дає наступне визначення терміна: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [10, с.257].

За В. І. Карабаном термін – це мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [8, с. 54].

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Кожен науковець надає власну класифікацію термінів, в основу якої покладено певний критерій. Наприклад, М.І. Мостовий [29, с.191-192] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми за функціонально-стильовою обмеженістю.

 Номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. За Г. О. Винокуром номенклатура – це система повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами [3, с.161-167]. Ці терміни вільно вживаються поза контекстом, оскільки особливості названих речей не змінюються від вживання їх назв в науковій чи повсякденній сфері спілкування.

У кожній науці  номенклатурні назви створюються  певними способами і у більшості визначаються екстралінгвістичнми чинниками. Наприклад, у медицині номенклатура опирається на латинську мову: bacteria – бактерія, nausea – нудота, quinsy- ангина.

До термінології також відносять професіоналізми. Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекту, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків. Наприклад: Christmas tree – фонтанна арматура; casing shoe – башмак обсадної колони. В українській мові можна навести такий приклад: клава (клавіатура, пристрій для користування ПК), фанера (фонограма, звуковий запис).

   М.І. Мостовий [14, с. 192] виділяє ще один різновид терміна – торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і в необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспиктивного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні (мнемоніка – сукупність правил і прийомів, які полегшують запам’ятовування великої кількості фактів, відомостей за допомогою створення штучних асоціацій), семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач: mustang  «дикий кінь; марка автомобіля».

Коваленко поділяє терміни  по їх будові на [10, с.258-259]:

    • прості, які складаються із одного слова: circuit – ланцюг;
    • складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel – маховик;
    • терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuit breaker – автоматичний вимикач.

Найбільші труднощі при перекладі викликають саме терміни-словосполучення. Терміни-словосполучення можуть бути:

а) словосполучення, коли змістовий зв'язок між компонентами виражений приєднуванням: load governor – регулятор потужності, brake landing – посадка з гальмуванням;

б) словосполучення, компоненти яких граматично оформлені за допомогою прийменика: rate of exchange – валютний курс, braking with rocket – гальмування за допомогою ракетного двигуна.

Коваленко також виділяє і типи термінів-словосполучень:

    • терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake – гальмо, gear – прилад, шестерня. Характерним для термінів-словосполучень першого типу є можливість їх розчленування і виділення компонентів із словосполучень в самостійні терміни.
    • терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий – загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: back coupling – зворотній зв'язок, variable capacitor – перемінний конденсатор. Перший компонент вживається в основному значенні, а другий компонент може бути терміном, який вживається в декількох галузях науки: safety switch – аварійний вимикач, locked switch – закрита стрілка; change tune switch – ручка настройки.
    • терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: line wire – провід під напругою, live stream – свіжий пар.

Отже, термінологія  є сукупністю термінів певної галузі. Визначення самого терміна не є однозначним, проте на  нашу  думку,  найбільш точне понятя слова «термін» надає Мостовий, через те, що це визначення часто використовується у процесі викладання курсу термінології. Згідно з Мостовим, термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Існують різні класифікації термінів залежно від певних критеріїв: за будовою вони поділяються на прості, складні і терміни-словосполучення; поділяють терміни і на номеклатуру, професіоналізми і пароніми.

 

 

1.2  Абревіатури та скорочення

 

Абревіатури та скорочення є досить поширеним лексичним явищем в англійській мові, це пояснюється тим, що терміни у вигляді складних слів та словосполучень незручні для користування, тому часто складний термін вживається як короткий варіант у вигляді його головного компоненту [10, с.265]. Хоча, як свідчить практика, абревіатури є одними з найскладніших для розуміння та перекладу елементів іноземних текстів.    Згідно з великим тлумачним словником сучасної української мови, абревіатура – це складноскорочене слово, утворене з початкових складів або перших літер слів словосполучення [2, с.2].

Скорочення бувають загальноприйняті і виняткові. Загальноприйняті входять  до скловникового складу мови разом  з повними термінами і термінологічними словосполученнями. Вони вживаються як у письмовій, так і в усній формі. Значення загальноприйнятих скорочень подається у словниках: g – грам, dm – дециметр, A – ампер, KW – кіловат.

Виняткові вживаються окремими авторами чи видавництвами з метою запобігати повторення довгих назв та економії місця. Виняткові скорочення пояснюються у тектсі або у примітках.

Виділяють писемні та усні скорочення [1, с.134-142]. До писемних відносять:

    • Акроніми – скорочені писемні форми, що читаються як звичайні англійські  слова і вимовляються як одне ціле. Цей тип скорочення набуває більшого поширення, особливо у політичній і науковій сферах: NATO — the North Atlantic Treaty Organisation (НАТО – Організація Північноатлантичного договору), U.N.O. ['ju:nou] - United Nations Organisation ( ООН – Організація Обєднаних Націй), laser ― light amplification by stimulated emission (лазер), radar  ― radio detection and ranging (радар).
    • Скорочення, що складається з початкових літер і читається за абеткою. Наприклад: B.B.C. ['bi:'bi:’si:] — the British Broadcasting Corporation, G.I. ['dзi: ‘ai] — Government Issue, M.P. ['em'pi:] – Member of Parliament, TV [ti:’vi:] — television, S.O.S. ['es'ou'es]—Save Our Souls; СБУ — Служба безпеки України, РЄ — Рада Європи.
    • Абревіація є пропущенням літер слова чи фрази, вживається для економії місця: abbr замість abbreviation, bldg замість  building, govt замість government, wd замість  word, doz замість dz для dozen, B.A. замість Bachelor of Arts, sth замість something. Коли початкові літери подвоюються, вони означають множину, напр.: ll — lines «рядки», pp ― pages «сторінки». Виключною рисою сучасної англійської мови є скорочення прізвищ, імен відомих особистостей: George Bernard Shaw – G.B.S.,  Herbert George Wells  - H.G.
    • Скорочення з грецької та латинської мови. Вони відсутні у російській та українській мовах. Рідко читаються латинською мовою, замінюються англійськими еквівалентами. Найбільш вживаними є: a.m. (ante meridiem) – in the morning (вранці), e.g. (exempli gratia) – for instance (наприклад), i.e. (ed ist) – that is (тобто), loc.cit. (loco citato) – in the passage cited (цитоване місце у згаданій праці), viz. (videlicet) – namely (а саме).
    • Скорочення,  у якому перше слово скорочується до однієї літери, а друге вживається повністю. Властиві лише англійській мові: А-bomb—atomic bomb «атомна бомба», V-day—Victory day «день перемоги», U-boat— underwater boat «підводний човен».

 На відміну від писемного скорочення, скорочення в усному мовленні — це усічення або пропущення частини морфемного складу слова.  Нові усічені слова з’являються постійно для зручності вимови і збереження власного часу: fridge (refrigerator), vac (vacuum cleaner), mike (microphone), telly—television set. Розрізняють три типи скорочень залежно від форми скороченої частини: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу):

  • Апокопа – скорочення,  у якому спрощується кінцева частина форми слова: ad –advertisement (реклама), gym – gymnastics (гімнастика), lab – laboratory (лабораторія).
  • Синкопа – скорочення,  у яких спрощується серединна частина форми: maths – mathematics (математика), specs – spectacles (окуляри).
  • Афереза – скорочення, у яких спрощується початкова частина форми. Цей тип використовується рідше за інші: story – history (історія), phone – telephone (телефон), fend – defend (захищати).

До усних, розмовних  скорочень належить також таке явище, як еліпс. Еліпс – це опущення слова  чи декількох слів, які є важливими  для граматичної завершеності, але  не для передачі прихованого лексичного значення. Наприклад: weekly «щотижневик» від а weekly paper, perm від permanent  wave  «зачіска», pub від public house «пивна».

Коваленко виділяє  в англійській мові такі типи скорочення [10, с.266-267]:

    • Буквені: а) скорочене слово – його перша буква, а скорочене словосполучення – перші букви компонентів. Скорочені слова вимовляються повністю: E – east (схід), N – north (північ), BD – Business Data (комерційна інформація); б) у ряді випадків буквеному скороченню підпадає тільки перший елемент, який вимовляється як алфавітна назва даної букви:  H-bomb – hydrogen bomb (воднева бомба), A-fission – atom fission ( розщеплення атому). Внаслідок широкого вживання скорочень існує багато омонімічних форм (омоніми – слова, що спричиняє труднощі при виборі потрібного значення: S.F. може перекладатися як автоматична подача (self feeding), як частота сигналу (signal frequency), і як квадратний фут (square foot).
    • Складові скорочення: а) складові скорочення являють собою початкові склади компонентів словосполучень. Вони пишуться разом і читаються як одне слово: Maxcap – maximum capacity  (максимальна потужність), radstat – radio station (радіостанція), intercom – intercommunication (двосторонній зв'язок); б) скорочення, які складаються із букв або складів: Pent. – Pentagon (будинок Міністерства оборони США), UNO – United National Organisation (Організація Об’єднаних Націй).
    • Усічені (скорочені) слова: а) скорочення слова, при якому залишається початкова частина слова: sub – submarine (підводна лодка), lub – lubrication (мастило); б) скорочення слова, при якому залишається кінцева частина слова: chute – parachute (парашут); в) скорочення слова, при якому відпадає середня частина слова: RY – railway (залізниця);  г) скорочення слова, при якому залишаються два склади: memo – memorandum (меморандум), ammo – ammunication (боєприпаси).

Отже,  скорочення та абревіатури є поширеним явищем англійської мови. За І.В.Арнольд вони поділяються на писемні та усні. До писемних входять власне абревіації, латинські скорочення, акроніми, скорочення, в яких до однієї літери скорочується перше слово і скорочення, що складається з початкових літер і читається за абеткою. До усних входять апокопа, синкопа та афереза. Окремо виділяють еліпс. Коваленка А.Я. надає таку класифікацію, де він розділяє скорочення на буквенні, складові і усічені.

 

 

    1.  Інтернаціоналізми

 

Інтернаціоналізми є досить поширеним явищем у лінгвістиці. Вони вносять величезний вклад у  процес глобалізації та об’єднання світу, оскільки сприяють взаєморозумінню, спільному розвитку та полегшеному спілкуванню. Інтернаціоналізми – це лексичні одиниці, які мають структурно-семантичну спільність у багатьох мовах: film – фільм,  text – текст, radio – радіо,  atom – атом,  doctor – доктор [10, с.267].    Незважаючи на те, що їх кількість не перевищує 1 – 2 % від загального складу всіх вживаних лексичних одиниць, вони відіграють велику роль у поповненні термінології у зв’язку з бурхливим розвитком провідних галузей науки і техніки та зростанням інтернаціональних звязків [13, с.40].  На думку більшості науковців, інтернаціоналізми мають міжнаціональний характер вживання (їх не можна віднести до слів рідної мови), однакові за значенням та аналогічні за вимовою як мінімум у  трьох неспоріднених мовах. При цьому вони не обовязково мають характер запозичень, бо багато слів рідної мови стали інтернаціоналізмами [9, с.144–145].   Інтернаціоналізмом будь-який елемент може називатися тільки тоді, коли він зустрічається (збігається за зовнішньою та внутрішньою формою [4, с.89]) принаймні у трьох неспоріднених мовах. Якщо такої умови нема, тоді й немає підстав називати потрібне запозичення інтернаціоналізмом, у такому разі воно є звичайним запозиченням на національному рівні [12, с.11]. Інший критерій інтернаціональності: запозичення або просто іншомовне слово, торкається лише однієї мови, тоді як інтернаціоналізм стосується одразу кількох мов.

Існує кілька принципів  класифікації інтернаціональних елементів. Зокрема інтернаціоналізми можуть класифікуватися за способом запозичення  та за вибором джерела запозичення. За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою. За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології — на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов — латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

Також за вибором джерела Felber виділив 4 типи інтернаціональних форм: 1) чисто латинські або грецькі слова (omnibus); 2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie, укр.індустрія); 3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (типу рос. спутник); 4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, ісп. flujo — від лат. fluxus) [17, с.75].

Класифікують  інтернаціоналізми і за ступенем відповідності значень. Згідно з цією класифікацією інтернаціоналізми можуть бути повними та частковими. Повні інтернаціоналізми у своїх значеннях збігаються повністю: specialization – спеціалізація, computer – компютер, argument – аргумент, paradox – парадокс, symbol – символ. Часткові інтернаціоналізми, крім одного чи кількох спільних значень, у кожній мові мають ще низку неінтернаціональних значень: instruction – навчання, інструкція, вказівка; regular – регулярний і закономірний; universal - універсальний і загальний; orientation – орієнтація і спрямованість [5, с.131]. 

З.Б. Куделько пропонує наступну класифікацію інтернаціоналізмів [12, с.12]:

- повні (за внутрішньою і зовнішньою формами): лат. elasticus, англ. elastic, укр. еластичний;

- за внутрішньою формами (кальки) – квазіінтернаціоналізми: грец.epulosis, англ. cicatrization, укр. рубцювання, лат. calvities, alopecia, англ. baldness, укр. облисіння, у цих прикладах зовнішня форма відрізняється, але мотивація спільна;

- часткові (за зовнішньою формою): один компонент повний інтернаціоналізм, інший–квазіінтернаціоналізм: лат.transplantatio dentis, англ. tooth transplantation, укр. трансплантація зуба;

- часткові (за внутрішньою формою): зовнішня форма різна, один компонент – квазіінтернаціоналізм, інший – власний: англ.thermal burn, укр. термічний (тепловий) опік;

- повне неспівпадіння  термінів як за зовнішьою, так і за внутрішньою формами демонструють терміни різномовного походження: англ. decay (розпад, занепад, гниття), лат. de- геть, донизу + лат. cadere падати; англ. defluvium випадіння волосся, лат. defluere стікати геть.

Інтернаціоналізми поділяють на міжнародні і регіональні. Перші зустрічаються в багатьох мовах, незалежно від ареалу їхнього розповсюдження та історичних умов формування літературної норми для тієї чи іншої мови. Реґіональні інтернаціоналізми зустрічаються в межах певного культурно-історичного ареалу [6, с.144].

Отже, інтернаціоналізми  є важливим явищем не лише в мовознавстві. Вони сприяють глобалізації світу. Лексичну одиницю можливо назвати інтернаціоналізмом лише тоді, коли вона збігається у зовнішній та внутрішній формах принаймні у трьох неспоріднених мовах.  Існує декілька класифікацій інтернаціоналізмів. За вибором джерела, за місцем поширення, способом запозичення, заступенем відповідності значень.

 

 

 

1.4 Неологізми

 

Незважаючи на достатній  запас лексики, що його має кожна мова, у ній постійно утворюються і вводяться до вжитку нові слова і нові значення вже існуючих слів. Нове слово чи значення може ввести окрема особа, у певній  ситуації, потім воно підхоплюється угрупуваннями мовців, засобами масової інформації, якщо воно відповідає вимогам у межах нації, то воно може завоювати загальне визнання, стати повноправною одиницею [14, с.174].

Неологізм – це мовна одиниця, що утворена для визначення нового поняття. Неологізми утворюються на ґрунті нових концепцій, соціальних явищ, міжнародних стосунків [14, с.174]. Наприклад: blogger – людина, яка часто залишає повідомлення у своєму блозі, supermom – жінка, яка намагається поєднати кар’єру і піклування про родину, denglish – німецька мова, у якій функціонує велика кількість англомовних запозичень, retrophilia – прив’язанність, тяга до речей, подій минулого, Chindia – Китай та Індія, які розглядаються як країни з економіками, що швидко розвиваються. Класифікуються неологізми або за логіко-семантичними ознаками, тобто переліком понять, що нові слова означають, або за способами словотвору [14, с.175].

За способом створення неологізми поділяють на: 1) фонологічні; 2) запозичення; 3) синтаксичні. Фонологічні неологізми являють собою конфігурацію звуків. Такі слова іноді називають штучними. Відносяться до цієї групи і слова, утворені від вигуків. Наприклад: zizz – короткий сон (імітація звуків, які людина видає у сні), sis-bombah – захоплючі види спорту, особливо футбол (склади часто використовувались школярами для підбадьорювання гравців), qwerty – неофіційна назва клавіатури, що склалася з перших літер верхнього ряду друкувального станку Q,W,E.R.T.Y. Запозичення є одним з найбільших джерел повповнення словникового складу мови. Основна кількість англійських запозичень сфокусованана на восьми тематичних групах:

  • суспільно-політична лексика: yakuza – японський хуліган, chozrim – евреї, які повернулись до Ізраїлю після еміграції, franquista – послідовник політики іспанського диктатора Франко.
  • сфера культури: cafe-theatre – кафе-театр, місце, де читають лекції і дають вистави, policier – детективний роман або фільм, hayashi – японський оркестр.
  • сфера фінансів, в якій домінують назви грошових одиниць країн Африки та Азії: lilangeni  (Свазиленд), ekpwele  (Єкваторіальна Гвінея).
  • кулінарні неологізми: hoisin sauce – темно-червоний соус із сої, різноманітнихспецій, calzone – високий пиріг з сиром.
  • сфера науки: aulacogen – аулакоген.
  • сфера спорту: iaido – японський різновид фехтування, basho – турнір зі змагань сумо, що складає 15 матчів.
  • сфера релігії: satsang – індуська проповідь, zazen – медитація в дзен-будизмі.
  • сфера медицини: shiatsu – різновид масажу, що знімає біль, sulfasin – сульфазін, ліки для лікування психічно хворих.

Словоскладання  є одним зі способів створення  неологізмів. Поділяється на 1) конверсію, 2) афіксацію, 3) основоскладання і 4) скорочення. Конверсія не належить до поширених способів. Основною модделю продовжує залишатись: N (noun) – V(verb): a leaflet (листовка, брошура) – to leaflet (роздавати брошури) a butterfly (метелик) – to butterfly (вештатись безцільно по місту). У сучасній англійській мові існує тенденція до будь-якого іменника додавати –aholic, отримуючи при цьому нові значення слів: workaholic – людина, яка любить чрезмірно працювати, clotheaholic – людина, яка любить гарний одяг, milkaholic – людина, яка любить молоко.

Афіксація є  досить поширеним способом утворення  неологізмів. До більш нових афіксів, за допомогою яких утворюються неологізми, належать: -on, -sol, mega-, mini-, -dial, -flexi, tele-, -oholic, -nic. Наприклад: minidisk – маленький диск для компютерів, teleshopping – робити покупки за допомогою телевізора і телефона, telebanking – фінансова організація, яка дозволяє клієнту здійснювати банківські операції через комп’ютер. Основоскладання утворюється методом складання декількох комонентів: power lunch – робочий обід, на якому обговорюються проблеми бізнесу і політики; gesture politics – політична акція, зосередженна в першу чергу на народних цінностях. Скорочення є найбільш продуктивним методом утворення неологізмів. Виділяють усічення ecotecture – ecological architecture (архітектурний дизайн, що відповідає вимогам служби охорони оточуючого середовища), closed caption – closed circuit caption (тітри телевізійних програм для глухих); абревіатури, акроніми: FOB – friend of Bill (прихильник Білла Клінтона), ASH – Acton on Smoking and Health (дії скеровані на припинення паління) і TINA – there is no alternative (іншого вибору немає).

Отже, неологізми вносять значний вклад у мову, вони її збагачують та оновлюють, приводять  у відповідність до потреб людей  та змін, що постійно відбуваються у  світі. За способом словотвору неологізми поділяють на фонологічні, запозичення та синтаксичні. Синтаксичні, в свою чергу, діляться на конверсію, афіксацію, основоскладання і скорочення. Запозичуються неологізми зазвичай з найважливіших сфер житття, а саме релігії, науки, суспільно-політичної сфери, медицини, кулінарії, фінансів, культури та спорту.

 

 

 

2 ОСОБЛИВОСТІ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИКИ НТЛ

 

 

2.1 Запозичення та переклад термінів

 

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують  поняття спеціальної, професійної  галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національна варіативність термінів (тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському та інших варіантах англійської мови), що позначають одне й те ж поняття [7, с.315]. 

Існує декілька способів перекладу термінів. До найбільш вживаних належать: 1) переклад за допомогою лексичного еквіваленту (відповідника); 2) транскодування; 3) калькування; 4) генералізація;  5) описовий переклад; 6) конкретизація. Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту [10, с. 257]. Наприклад: pipe – труба, ingot – зливок, wrench – гаєчний ключ, vessel – резервуар, engine – двигун. Часто перекладачі мають справу з неоднозначними словами, які мають декілька перекладних відповідників у відповідності із кількістю їх значень  [7, с.279].  Наприклад, термін insulator має такі варіантні перекладні відповідники: 1) ізолятор, 2) діелектрик, 3) ізоляційний матеріал. Але трапляються випадки, коли словники не містять деяких відповідників неоднозначного слова, у таких випадках перекладач має точно визначити, в якому значенні вжито багатозначне слово, а потім вже його перекладати [7, с.315]. 

Інший спосіб перекладу  – транскодування. Його сутність полягає  в тому, що звукова та графічна форми  слова вихідної мови передаються  засобами абетки мови перекладу, наприклад: management – менеджмент, perforator – перфоратор, emitter – емітер, computer – комп’ютер. Розрізняють чотири види транскодування [7, с.282]: 1) транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови: peak – пік, resistor – резистор); 2) транслітерування (слово вихідної мови передається по літерах: marketing – маркетинг, ping-pong – пінг-понг, ort – орт); 3) змішане транскодування (переважне застосування транскрибування із елементами транслітерування: overlock – оверлок, altimeter – альтиметр); 4) адаптивне транскодування (коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної або граматичної структури мови перекладу: middle – мідель, occlusion – оклюзія, platform – платформа, nippel – ніпель).

Калькування є  також поширеним засобом перекладу. Це – дослівний або буквальний переклад, тобто, коли відповідником  простого чи складного терміна вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник  у словнику: ore yard – рудний двір, metal pickling – травлення металу, toxic shock syndrome – токсичний шоковий синдром,  floating zero – плаваючий нуль [7, с.286].

Описовий переклад – це такий прийом перекладу нових  лексичних елементів вихідної мови, коли слово, словосполучення, термін чи фразеологізм замінюється в мові перекладу словосполученням (або більшим за кількістю компонентів словосполученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення: maisonette – квартира в двох рівнях, rabbit – газодифузійне розділення ізотопів з частковою рециркуляцією, wail – автомобіль з високими динамічними якостями.

До описового  перекладу висуваються такі вимоги [7, с.298]: 1) переклад повинний точно відбивати основний зміст позначеного неологізмом поняття, 2) опис не повинний бути надто докладним, 3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною. У порівнянні з транскодуванням описовий переклад має ту перевагу, що завдяки ньому досягається більша прозорість змісту поняття, позначеного відповідником неологізму.

Переклад НТЛ