Переклад текстів сфери промислової геофізики

Анотація 

Курсова робота присвячена вивченню питань перекладу науково-технічної літератури. В ході виконання курсової роботи ми виявили проблематику україномовних текстів з промислової геофізики та з’ясували тематику англомовного інформаційного масиву з промислової геофізики. Дослідили загальні особливості прийому конкретизації, простежили розвиток промислової геофізики, розглянули основні проблеми при перекладі науково-технічних текстів. Завершальним  етапом виконання роботи був переклад англомовної статті з використанням прийому конкретизації.

Abstract

The paper explores the main problems of translation scientific and technical literature. We discovered the problems of Ukrainian texts about well logging. The main features of the concretization method were outlined. The development of well logging was traced. Main problems during the translation of scientific texts were considered. The English article was translated into Ukrainian using the concretization method.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………...

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………..

1. Загальні особливості прийому конкретизації……………………………
2. Огляд історії розвитку промислової геофізики………………………….
3. Труднощі перекладу науково-технічного тексту………………………..

РОЗДІЛ 2

ПЕРЕКЛАД ТЕКСТІВ СФЕРИ  ПРОМИСЛОВОЇ ГЕОФІЗИКИ………………….

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..

ВСТУП

Актуальність  теми дослідження. Вивчення питань перекладу науково-технічної літератури, яка відрізняється науковим стилем і стилем офіційнихдокументів, часто потребує аналізу тексту, вивчення закономірностей функціонального стилю мови науки і техніки, що сприяє оволодінню технікою адекватного перекладу. Ця тема є актуальною у теорії перекладу, ще й тому що зросли науково-технічні контакти з англомовним світом та збільшенням обсягів перекладу різного роду англійських науково-технічних текстів. Нове соціальне замовлення суспільства на розширення діалогу культур, яке виявляється у зростанні потреби у науково – технічному співробітництві між країнами і людьми з різними мовами, є важливою передумовою дослідження науково-технічних текстів.

Лексичні труднощі перекладу  текстів, головним чином, пов’язані  з передачею безеквівалентної лексики, назв, багатозначних слів, абревіатур, неологізмів, термінів. Отут і відчувається важливість структурних і лексико-семантичних розходжень між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін, і називаються лексико-семантичними трансформаціями

Лексико-семантичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту.

Наведене вище зумовило вибір  теми курсової роботи.

Мета  дослідження – виявити основні проблеми перекладу науково-технічних текстів з промислової геофізики, зясувати специфіку їх перекладу та створити адекватний переклад текстів сфери промислової геофізики за допомогою прийому конкретизації для формування вмінь та навичок перекладу характерних для такого виду літератури.

Завдання дослідження:

• виявити особливості застосування прийому конкретизації;
• розглянути основні етапи розвитку промислової геофізики;
• дослідити труднощі при перекладі науково-технічного тексту;
• виконати адекватний переклад англомовних текстів нафто-газового спрямування з використанням методу конкретизації ;

Об’єкт дослідження – науково-технічні тексти з промислової геофізики.

Предмет дослідження – застосування прийому конкретизації у текстах сфери промислової геофізики.

Мета та завдання роботи визначили вибір таких методів дослідження, як метод опису та лексико-граматичного аналізу, а також елементи статистичного, термінологічного, лінгвістичного аналізів.     Матеріалом дослідження є досліджувані нами тексти .    Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для викладання навчальних дисциплін «Практика перекладу» та «Термінознавства» при вивченні термінології геології нафти й газу. Структура та обсяг роботи - анотація, вступ, 2 розділи, 3 підрозділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД  ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальні особливості прийому конкретизації

Перекладацькі лексичні трансформації - це різного роду зміни лексичних  елементів мови оригіналу під  час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу  та мовленнєвих традицій культури мови перекладу. Лексичні трансформації  застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова  мови оригіналу не можуть бути використані  у перекладі з причин невідповідності значення і контексту.[21, С.39-40]

     Взагалі перекладацькі трансформації поділяють на :

1.Лексичні :

     - транскрипція;

     - транслітерація;

     - калькування.

2. Граматичні :

     - синтаксичне  уподібнення;

     - розбивка  речень;

     - поєднання  речень;

     - граматична  заміна форми слова, частини  мови, члена речення, тощо.

3. Лексико-граматичні :

     - антонімічний  переклад;

     - експлікація  ( шляхом опису );

     - дескриптивна  перифраза;

     - компенсація.

4. Лексико-семантичні :

     - конкретизація;

     - генералізація;

     - модуляція  ;

     - додавання  слова;

     - вилучення  слова ;

     - заміна однієї  частини мови на слово іншої  частини мови;

     - перестановка  слів [1, С.192 ]       Питання перекладацьких прийомів та трансформацій нині є доволі актуальним у перекладознавчих дослідженнях, оскільки виступає чинником, що зумовлює адекватний переклад оригінальних художніх творів, належну передачу референтних і прагматичних значень слів, а також різних аспектуальних характеристик висловлювання. Одним із найпоширеніших прийомів, що його використовують в англо-українському перекладі науково-технічної літератури для передачі аспектуального значення багатократності дії, є конкретизація.           Чимало дослідників з теорії та практики перекладу займалися вивченням питання перекладацьких трансформацій, включаючи й конкретизацію [2, С. 2]. У вказаних перекладознавчих працях досліджувалися суть та види конкретизації, причини та мотиви застосування останньої в англо-українському перекладі художніх творів. Кількісні аспектуальні характеристики дії, зокрема багатократної (ітеративної) дії, також були в колі зацікавлень науковців [2, С. 4]. Однак наявні праці мали головно мовознавчий характер, обмежувалися рамками однієї мови. Відтак питання конкретизації як способу передачі аспектуального значення багатократності дії в англо-українських перекладах не розглядалось як предмет окремого дослідження, що й зумовлює його актуальність та доцільність дальшого вивчення.      В. Гумбольдт та О. Потебня у своїх працях про внутрішню форму слова, зокрема його ознаку, яка лежить в основі номінації, наголошували на різних способах семантичної інтерпретації немовного змісту [21, С. 123]. На думку О. Бондаренка, для кожної мови характерна вибірковість щодо явищ немовного світу (об’єктивно існуючих універсальних понять), які відображаються у свідомості людей [3, С. 14]. Категорія кількості також належить до універсальних, оскільки у всіх мовах так чи інакше представлені мовні засоби, які виражають кількісні характеристики перебігу дії, багатократної зокрема. Однак англійська й українська мови, які є різними за структурою, використовують неоднакові засоби для передачі значення багатократності дії. Нагадаємо, що багатократність (ітеративність) характеризує дію з позиції її кратності (неодноразової повторюваності). Наявність часових розривів між повтореннями дії, послідовне її розгортання в часі й тотожність виконавця є необхідними умовами реалізації значення [2, С. 5], яке в англійській мові майже не передається за допомогою якогось одного засобу, типовою є комбінація лексичних, граматичних та контекстуальних. Нечасто спостерігається й використання якогось одного конкретного перекладацького прийому – оригінальний англомовний текст зазнає різноманітних лексичних або/та граматичних.          Основними чинниками, що зумовлюють використання поданої трансформації в англо-українському перекладі, є відсутність в українській мові дієслів із таким самим широким значенням, як в англійській мові, різна сполучуваність слів та розходження у стилістичних характеристиках лексичних одиниць двох мов [1, С. 190].         Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Тільки так досягається точність та адекватність перекладу слів (в тому числі й термінів). Чим більше враховуються перекладачем всі характеристики слова, що перекладається, тим адекватнішим буде його переклад.    Однією з таких важливих характеристик є норми та традиції вживання слів у тій чи іншій сфері мовлення. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Переклад лексичних елементів не обов'язково передбачає тільки вибір словникових відповідників. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках.           Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення.    Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики [21, С.44].            Слід мати на увазі, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача.     Англійські ітеративні конструкції заміняються адекватними характерними для мови перекладу засобами та формами вираження значення багатократності дії, наприклад:        1)…until she was able to crawl up to his paper aeroplane and tear it to pieces [25, М. 23]…коли вона навчилася повзати, і, діставшись до його паперового літака, пошматувала його [17, С. 7]; 2) “I dropped about a thousand hints, but I couldn”t get rid of him” [24,С. 58]. “Я разів сто натякав йому, щоб ушивався, але де там” [15, С. 33]. Так, у наведених прикладах значення багатократності дії переда ється в англійській мові лексичними засобами (словосполученнями to tear to pieces «порвати на дрібні шматочки», to drop a thousand hints “натякати сто разів”), а в українському перекладі граматичними засобами (префіксальним дієсловом пошматувати та дієсловом натякати з числівником-квантифікатором сто разів). В українському перекладі, крім лексичної, спостерігається ще й граматична трансформація – заміна іменного присудка дієслівним.  Конкретизація, як уже згадувалося, належить до досить частотних міжмовних операцій з “перевисловлювання” змісту з цільової мови на мову перекладу [21, С. 118]. Досліджуване нами лексичне перетворення отримало також назву гіпонімічної трансформац ії чи звуження значення. Поширеність саме цього прийому для передачі значення багатократності дії в англо-українському перекладі пояснюється великою кількістю дієслів з широкою семантикою в англійській мові, які не мають прямих повних відповідників в українській мові, а замінюються уточнюювальним конкретизуючим варіантом [14, С. 41]. Існує цілий ряд англійських ітеративних конструкцій (конструкцій, що передають значення багатократності дії), які конкретизуються в українському перекладі. Водночас, лексичні одиниці (переважно дієслова), які входять до складу цих конструкцій і зазнають гіпонімічних трансформацій у процесі перекладу, можуть безпосередньо не виражати аспектуального значення багатократності дії. Останнє реалізується у ширшому контексті цілого висловлювання за допомогою інших засобів або їх сукупності [16, С. 7].  Так, в англо-українському перекладі часто конкретизуються дієслова-присудки, які в поєднанні з іменником (підметом чи додатком) у множині виражають значення багатократност і дії, наприклад:      1) …the brickbat yells that assailed him [25, С. 20] …уривчасті звуки знов наринули на нього [15, С. 26];         2) I slept in the garage the night he died, and I broke all the goddam windows with my fist [25, С. 60]. Тої ночі, коли помер Аллі, я ночував у гаражі й повисаджував кулаком геть усі кляті вікна [15, С. 67];      3) They both laughed like hyenas at stuff that wasn’t even funny [25, С. 58]. Обидва гиготіли, мов гієни, і саме там, де йшлося про серйозні речі [15,С. 66]. У першому прикладі англійське дієслово assail “нападати, атакувати”, яке в поєднанні з підметом у множині yells “звуки, крики” має значення багатократності дії і конкретизується в україномовному перекладі дієсловом наринути. Таке уточнення характеру виконання дії пояснюється правилами комбінаторики, тобто особливістю сполучуваності слів в українській мові (звуки радше можуть наринути, аніж напасти чи атакувати) [14,С. 42]. У двох останніх прикладах спостерігається контекстуальна конкретизація-розходження у стилістичних характеристиках лексичних одиниць двох мов – англійські дієслова brеаk «ламати, розбивати» та laugh “сміятись” уточнюються в українському перекладі стилістично забарвленими дієсловами гиготіти та повисаджувати; префіксальне дієслово повисаджувати містить також додаткову сему послідовності дій, яка відсутня в англійському дієслові. Такі випадки конкретизації із використанням в українському перекладі стилістично-маркованих дієслів продиктовані бажанням перекладача досягти більшої образності висловлювання та адекватної цільовій мові характеристики персонажа [7, С. 13].          Треба зазначити, що нерідко гіпонімічна трансформація зводиться до додавання диференціальної семи (семи, що відрізняє значення мовної одиниці в мові оригіналу та мові перекладу) [24, С. 132], наприклад:      1) … he always kept in the upper left-hand pocket of his waistcoat the little book in which he put down his engagements [23, С. 10]. …в лівій верхній кишені свого жилета він завжди носить невеличку записну книжку, в якій занотовано, коли і з ким він має зустрітися [13, С. 14]. Тут англійське дієслово keep та українське носити мають спільну сему “зберігати, тримати” і в перекладі українське дієслово носити містить додаткову диференціальну сему “на собі” чи “при собі”. Прислівник частотност і always “завжди” сприяє вираженню значення багатократності дії.         Англійські дієслова із широкою семантикою give, get, have, take, bring, make, do та інші, які в поєднанні з прислівниками частотност і або підметом чи додатком у множині передають значення багатократності дії, також конкретизуються в українському перекладі. Чітка послідовність компонентів висловлювання в англійській мові компенсується ширшою сполучуваністю іменника з дієсловомприсудком. Відтак вибір дієслова в перекладі залежить від прямого додатка і визначається правилами семантичного узгодження [24, С. 131], наприклад:             1)You always got these very lumpy mashed potatoes on steak night [23, С. 57]. До того біфштекса щоразу клали кавалок глевкої м’ятої картоплі [13, С. 62];  2) We always had the same meal on Saturday nights at Pencey [23, С. 57] По суботах у Пенсі на вечерю завжди давали те саме – біфштекс [13, С. 63]. У наведених прикладах конкретизація супроводжується ще й зміною синтаксичної структури речення – заміною активних конструкцій пасивними. Остання зумовлена вимогами винятково граматичного характеру [1, С. 210]. Збереження активних конструкцій вихідного речення спричинило б неприродність та незрозумілість висловлювання в українському перекладі. Подеколи конкретизація використовується для передачі українською мовою значення багатократної і тривалої дії, що виражається в англійській мові конструкцією із поєднання дієслова-присудка (Pv) та дієприкметника або герундія (Ving), наприклад: I spent the whole night necking with a terrible phony named Anne Louise Sherman [11,С. 81]. Цілий вечір прообіймався та процілувався з однією дурепою, – звали її Анна-Луїза Шерман [15, С. 84]. У наведеному прикладі англійська конструкція багатократної і тривалої дії spent …necking (Pv + Ving) уточнюється мовою перекладу двома префіксальними дієсловами прообіймався та процілувався, які разом передають значення ширшого за змістом дієслова to neck. Зазначимо також, що українські префіксальні дієслова передають чималий діапазон часових, видових та кількісних значень; в англійській мові таке явище не спостерігається.  Англійські багатократні дієслова (дієслова з внутрішньою семантикою повторюваності, кратності дії) на зразок repeat, iterate, rehearse, smoke, chew, drip, mutter, nod та інші самостійно або у складі дієприслівникових/ дієприкметникових зворотів також можуть уточнюватися українською мовою відповідно до контексту висловлювання, наприклад:      1) They walked as far as a boat on the Trent and cows by the far bank chewing beneath tree umbrellas [25, С. 181] I вони йшли, аж поки не побачили човен на річці і корів, що паслися в затінку дерев на тому боці [17, С. 188];    2) “As I smoked a pipe before going to bed I turned over in my mind the possible reasons for which Roy might want me to lunch with him” [25, С. 106]. “Попихкуючи люлькою, перед тим, як лягти спати, я перебрав у пам’яті всі причини, які могли примусити Роя запросити мене на сніданок” [17, С. 114]. Багатократне дієслово smoke ”палити” та фразове дієслово to turn over “обмірковувати” конкретизуються українською мовою за допомогою префіксального дієприслівника попихкуючи та дієслова перебирати, які, як уже зазначалося вище, крім значення багатократності дії передають додаткові відтінки значення початку дії, тривалості чи послідовності багаторазових однорідних дій.           Отже, переглянувши наукові праці з перекладацьких трансформацій та опрацювавши матеріал ми доходимо висновку, що конкретизація як спосіб передачі аспектуального значення багатократності дії в англо-українському перекладі зводиться до заміни англійських дієслів із широкою семантикою конкретнішими українськими відповідниками. Аналіз українських перекладів англійських ітеративних конструкцій дозволив виявити, що в англійській мові аспектуальне значення багатократності дії передається такими структурами: дієсловом-присудком (багатократним, фразовим, широкозначним) в поєднанні з іменником (підметом чи додатком у множині) або прислівником частотності чи способу дії, який передбачає повторюваність дії; граматичною конструкцією used to +V inf; конструкцією із поєднання дієслова-присудка та дієприкметника або герундія (Pv + Ving). У процесі перекладу згаданих вище англійських ітеративних конструкцій українською мовою конкретизації зазнає переважно дієслово. Мовна конкретизація, яка має місце під час передачі значення багатократності дії в англо-українському перекладі, загалом зумовлена відсутністю в українській мові дієслів із таким самим широким значенням, як в англійській мові, вимогами граматичного характеру, розходженням у стилістичних характеристиках лексичних одиниць двох мов та різною сполучуваністю слів в англійській та українській мовах [14, С. 46-47]. Контекстуальна (мовленнєва) конкретизація мотивована не стільки структурно-системними відмінностями між українською та англійською мовами, а чинниками конкретного контексту, стилістичними мотивами (необхідністю завершити фразу, намаганням уникнути повторень, бажанням досягти більшої образності та наочності) [1, С. 213]. Перспективу дослідження становить детальне вивчення інших перекладацьких трансформацій, що використовують в англо-українському перекладі для передачі аспектуального значення багатократності дії.

2.  Огляд історії розвитку промислової геофізики

Геофізичні дослідження  свердловин (ГДС) являються областю  прикладної геофізики, в якій сучасні  методи дослідження речовин використовуються для геологічного вивчення розрізів, виявлення і оцінки запасів корисних копалин, отримання інформації про  хід розробки, місце утворення  і про технічний стан свердловини. 
       Ці дослідження ще називають промисловою геофізикою. Крім того, на практиці використовується термін “каротаж”. Геофізичні методи, які використовуються для вивчення геологічних розрізів свердловин, в залежності від фізичних властивостей порід, на яких вони базуються, діляться на електричні, радіоактивні, термічні, акустичні, геохімічні, механічні, магнітні та інші [4, С. 213].

Суть будь-якого геофізичного методу, полягає в вимірі вздовж отвору свердловини певної величини, яка характеризується однією або  декількома фізичними властивостями  гірських порід, які розбурені свердловиною. 
Застосування каротажу дозволяє підвищити ефективність вивчення геологічного розрізу свердловини і тим самим ефективність буріння. Геофізичні методи являються на даний час основним способом геологічної документації розкритих свердловиною порід. В процесі буріння свердловини необхідно виконувати ряд контрольних операцій. Багато з них найбільш успішно проводяться за допомогою саме геофізичних методів дослідження свердловин[6, С. 113].

Фізичні властивості порід  пов’язані з їх геологічною характеристикою, і це дозволяє за результатами геофізичних  досліджень розглядати породи, які  були відкриті свердловиною. Геофізичні дослідження в свердловинах виконуються  за допомогою спеціальних установок, які називають промислово-геофізичними (каротажними) станціями.

Геофізичні методи дослідження  свердловин є важливою i невід’ємною  ланкою в геологічних, бурових i експлуатаційних  роботах, які проводяться iз метою  виявлення корисних копалин [11, С. 42].

Першими геофізичними дослідженнями  свердловин необхідно вважати температурні виміри, проведения яких здійснювалося  ще у другій половині минулого сторіччя, головним чином у артезіанських  свердловинах. В нафтовій промисловості  систематичні геотермічні дослідження  почались у 1906-1916 р, коли відомий російський геолог-нафтовик Д.В. Голубятніков провів температурні виміри більш ніж у 300 нафтових свердловинах Азербайджану i Дагестану. По одержаним даним вперше була встановлена можливість використовувати  геотерми для рішення геологічних i непромислових питань [20, С. 133]. В 1926-1928 р. К. Шлюмберже (Франція) запропонував i випробував електричний метод дослідження геологічних розрізів свердловин. Спочатку він вивчав розрізи свердловин по диференціації гірських порід, ix питомому опору шляхом вимірювання фізичного параметра. Дані методів уявного опору i потенціалів самочинної поляризації порід, були доповнені вимірюванням питомого опору глинистого розчину, що значно піддвищило ефективність електрометрії свердловин. У 1931 р був розроблений метод самочинної поляризації. Одночасно iз розширенням об'єму промислово-геофізичних робіт удосконалювалася їx методика i технологія. З 1931 р. почали використовувати інклінометр для визначення кута падіння i азимута - викривлення свердловини. Це забезпечило надійний контроль за правильністю буріння свердловин, а також дало можливість враховувати викривлення свердловини при геологічних побудовах[19, С. 54].

При геологічному вивченні розрізів свердловин найбільший розвиток одержали електричні методи, які до сьогоднішнього часу являються основними  методами безкернової документації. Методи опору i потенціалів власної  поляризації у подальшому були доповнені  багатьма іншими електричними методами i їх модифікаціями, що знайшли практичне  застосування при доопдженні нафтових, газових, вугільних, рудних i інших свердловин. 
В 1946 р. В.Н. Дахнов запропонував метод опору екранованого заземлення, який базується на вимірюванні опору заземлення, що екрануеться двома або декількома симетрично розміщеними однополюсними електродами [12, С.32].

        Екранування  головного електрода сприяє зменшенню  впливу свердловини на вимірювану  величину. Аналопчні схеми цього  методу були розроблені фірмою "Шлюмберже". Ще пізніше були винайдені перфоратори. У період з 1945 по 1955 роки був розроблений комплекс методів мікрокаротажу i власної поляризації. Радіоактивні методи дослідження свердловин зародилися в 1933-1934 роках. Найпершим був застосований гамма-метод. Цей метод вивчення геологічних розрізів базується на диференціації гірських порід по радіоактивним властивостям та вимірюванні у свердловинах інтенсивності гамма-випромінювання[19, С. 78].

В 1941 р відомий фізик  Бруно Понтекорво запропонував використовувати  для вивчення розрізів свердловин нейтронний гамма-метод, який базується на вимірюванні  інтенсивності гамма-випромінювання, що виникає при опроміненні гірських порід нейтронами. Крім вище вказаних методів, найшов застосування метод  розсіяного гамма-випромінювання або  гамма-метод, метод наведеної активності, метод гамма-спектрометрії i ін. 
        Акустичні методи дослідження свердловин широкого розвитку i застосування набули у 50 роках. Тоді був створений перший взірець апаратури акустичного каротажу для реєстрації швидкості розповсюдження пружних хвиль по розрізу свердловини. Одночасно iз розвитком комплексу i удосконаленням окремих геофізичних методів дослідження свердловин розвивалась вимірювальна апаратура i спуско-підйомне обладнання. На перших порах здійснювалися точкові виміри (через кожні 0,5-1м глибини) за допомогою потенціометрів, що включалися у спеціальну вимірювальну установку. Розвиток геофізичного приладобудування характеризувався неперервним ускладненням вимріювальної апаратури i розширенням кола задач, як вирішуються за допомогою них. Утворення i удосконалення техніки для дослідження свердловин безпосередньо пов'язане із розробками теорії i методики інтерпретації геофізичних методів[10, С.86].

        У розвитку i удосконаленнні геофізичної апаратури можна виділити наступні основні напрямки: автоматизація процесу вимірювань; розробка свердловинної апаратури для окремих методів; комплексування вимірювань; стандартизація апаратури [4, С. 75]. Але основними напрямками подальшого розвитку геофізичного обладнання були: розробка геофізичних лабораторій, що оснащені найновішими ПЕОМ, які поряд iз записом i обробкою забезпечували кількісну інтерпретацію; створення багатоканальної апаратури, яка дозволяла виконувати комплекс геофізичних досліджень за один спуско-підйом; покращення метрологічних характеристик, підвищення надійності, термо- i баростійкості свердловинної апаратури на основі використання нової елементної бази, конструкційних матеріалів i покращення технології їx виготовлення; метрологічне забезпечення геофізичних досліджень свердловин; розробка спуско-підйомного обладнання i геофізичного кабелю для дослідження свердловин глибиною 10-15 тис.м; створення геофізичних лабораторій i спуско-підйомного обладнання для морських свердловин; подальше розширення робіт по створенню автономних свердловинних приладів i пристроїв для геофізичних досліджень в пpoцeci буріння. Рівень розробки апаратури для геофізичних досліджень свердловин визначають по подальшому розвитку промислової геофізики, ефективності розвідки i розробки родовища [5, С. 34].

       В останні  роки стали використовувати також  нові методи геофізичних досліджень  геологічних розрізів нафтових  та газових свердловин — ядерно-магнітний каротаж,гідродинамічний каротаж (визначення пластового тиску в різних точках пласта) тощо [6, С. 294].

      Отже, впровадження  нових технологій в галузі  геофізичних методів дослідження  свердловин дозволяютьпроводити  масштабні дослідження, з високою  точністю визначати конструкції  свердловин і породи, з яких  вони складаються. Сучасні автоматизовані  прилади дозволяють уникати аварії  на виробництві, а що найголовніше  зменшити витрати з проведення  досліджень.

3. Труднощі перекладу науково-технічного тексту

Переклад з однієї мови на іншу - це складний процес розумової діяльності людини. Перекласти - означає адекватно  відтворити поняття, виражене засобами однієї мови, за допомогою засобів  іншої мови, відтворити оригінал з  урахуванням взаємодії змісту і  форми.

Науково-технічна сфера є однією з життєво важливих сфер діяльності людства. У зв'язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації виросло значення науково-технічного перекладу [8, С. 34].

Переклад науково-технічної літератури відрізняється від перекладу художньої літератури, газетних статей, документально-ділового матеріалу тощо. До поняття "науково-технічна література" входять такі її різновиди, як власне науково-технічна література, а саме, монографії, збірники та статті з різних проблем науки і техніки; учбова науково-технічна література (підручники, довідники і т.д.); науково-популярна література з різних галузей техніки; технічна і супровідна документація; технічна реклама, патенти та ін. Переклад такої літератури викликає певні труднощі.

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє  їх від інших типів текстів. При  перекладі таких текстів ця особливість  створює додаткові проблеми. [7, С. 87]

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної  мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. 

Найбільш типовим лексичним  признаком науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни – це слова або словосполучення, які мають лінгвістичні властивості  як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від  його значення. Терміни виражають  поняття науковооброблені і властиві лише конкретній галузі науки і техніки.

Науково-технічні терміни як мовні  знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і є однією з головних причин виникнення труднощів при перекладі з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національну варіативність.

Також при перекладі значні труднощі іноді виникають через те, що в  лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище  багатозначності. У мові науки і  техніки це явище поширене через  те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.

У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах  різних наук. Особливі труднощі для  перекладу становлять випадки, коли один и той же термін має різне  значення в залежності від приладу  чи обладнання. Вирішальним при перекладі  багатозначного терміна є контекст. [22, С. 21]

У спеціальному тексті нерідко буває  елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів (термінів-неологізмів), ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих  труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і  передачі його термінами, що вже є  усталеними в науці. Актуальні наукові  проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у  друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. 

Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної  фразеології. Сюди також належать випадки, коли загальновживане слово в  певних словосполученнях набуває термінологічного значення. [18, С. 9]

Характерною рисою сучасної науково-технічної  літератури є використання скорочень  та абревіатур.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані  у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 відсотків усіх слововживань та 15 відсотків словникового складу. З точки зору їх перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їх розуміння звичайно не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення.

Слід пам'ятати, що в процесі  перекладу загальноприйняті, тобто  офіційні скорочення не можна довільно змінювати та замінювати. [9, С. 65]

Серед лексичних труднощів перекладу  науково-технічного тексту слід виділити наявність певної групи інтернаціональних  слів, які, незважаючи на схожість звучання у різних мовах, відрізняються в кожній мові своєю семантикою і стилістичним забарвленням. У теорії перекладу такі слова відомі як "зрадливі друзі перекладача".

Часто студенти на підставі зовнішньої схожості двох лексичних одиниць  різних мов ототожнюють їх значення. Це призводить до помилкового сприймання інформації іноземною мовою, а отже до спотворення змісту тексту, що перекладається.

Складність перекладу слів подібного  звучання - "зрадливих друзів перекладача" полягає в необхідності правильного добору значення слова, яке відповідало б змісту конкретного тексту. Нехтування контекстом є найчастішою причиною смислової помилки. Саме контекст ліквідовує багатозначність слова і забезпечує конкретизацію того чи іншого значення.

Якщо лексичні відмінності в  тексті є очевидними (наявність спеціальної  лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак  не менш різноманітні. [7, С. 137]

Однією з найпомітніших граматичних  особливостей науково-технічних текстів  є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового  викладу логічних відношень між  об'єктами, діями, подіями та фактами.

Граматична структура речення  науково-технічних текстів має  ряд особливостей:

• наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорядних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають;
• вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень;
• вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних групп;
• вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів;
• наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях.

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями  граматичної будови мови, нормами  і традиціями письмового наукового  мовлення.

Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і спричиняють  значні граматичних труднощів перекладу.

Нерідко труднощі виникають при  перекладі науково-технічного тексту у зв’язку з відмінністю синтаксичної системи мов: послідовність елементів  висловлювання в мові оригіналу  та українській мові може не збігатися. [8, С. 53].

Слід зазначити, що деяким мовам (зокрема  англійській та німецькій) властива граматична багатозначність, тобто  одні і ті ж самі дієслова можуть бути самостійними дієсловами, допоміжними  дієсловами або дієсловами з модальним  значенням. Що теж викликає труднощі при перекладі.

До граматичних труднощів перекладу  також належать ті граматичні явища  мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних  явищ мови перекладу функціональні  характеристики. [8, С. 89]

Лексика і граматика також тісно  пов’язані із жанрово-стилістичними  проблемами, оскільки до стілистичних характеристик тексту відносяться  такі особливості, як:

• частотність вживання в текстах певних слів, які притаманні тій чи іншій галузі;
• застосування певних граматичних форм;
• вживанння тих чи інших граматичних структур.

Існування жанрово-стилістичних проблем  науково-технічного перекладу пов’язані  з певними розбіжностями у  стилістичних і жанрових нормах подання  інформації в науково-технічних  текстах мови оригіналу та української  мови, особливостями вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень.

Серед жанрово-стилістичних труднощів  перекладу науково-технічних текстів  українською мовою варто виділити такі:

• переклад, так званих, метафоричних термінів;
• переклад образної та необразної фразеології;
• переклад різноманітних кліше;
• наявність у такого роду текстах розмовних лексичних елементів.

Для подолання цих труднощів  перекладачеві слід, перш за все, навчитися  ідентифікувати такі проблеми в науково-технічному тексті. Крім того, потрібно формувати  навички для подолання різноманітних  стилістичних труднощів перекладу  із урахуванням норм української  мови та жанрових норм культури мови оригіналу. Перекладачеві потрібно не тільки знати, а також вміти застосовувати  адекватні способи та прийоми  перекладу тих елементів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну  адаптацію оригінального тексту під час перекладу. [7, С. 332]

При перекладі науково-технічної  літератури особливо важливе значення має предмет перекладу. Обов'язковою  умовою повноцінного перекладу будь-якого  спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Перекладач повинен орієнтуватися  у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу  текст. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться  в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область  науки і техніки, в якій він  працює. Тільки тоді він зможе сміливо  користуватися відповідними термінологічними словниками.

Під час перекладу важливо правильно  зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метатекстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних  проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури  та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями  предметної інформації. [18, С. 213]

При перекладі науково-технічних  текстів, слід брати до уваги такі рекомендації. Передусім потрібно прочитати текст повністю, звернувши увагу на заголовок, оскільки він відбиває головний зміст тексту. Після загального ознайомлення зі змістом тексту його треба перекладати речення за реченням. Неодмінно належить враховувати структурний тип речення (просте, складносурядне, складнопідрядне).

Ознайомлюючись із синтаксичною побудовою  речення, слід насамперед звернути увагу  на присудок, який має своє постійне місце і обов'язково містить дієслово з яскраво вираженою морфологічною характеристикою.

Під час перекладу науково-технічного тексту неодмінно треба пам'ятати про розбіжності в побудові речень мови оригіналу та української мови, про відмінність системної організації мов.

Час від часу в процесі перекладу  виникає необхідність текстової  модифікації, яку важко передбачити  і яка потребує оказійного здійснення в кожному окремому випадку. Йдеться про те, що нерідко загальний зміст і контекст потребують введення одних слів і опускання інших, часткової або повної перебудови всього речення за вимогами граматичної норми мови, якою здійснюється переклад. [7, С. 324]

Головну увагу під час перекладу  варто спрямовувати на його адекватність і точність, враховувати кінцеву  мету - якнайточніше відтворення оригіналу  засобами української мови.

РОЗДІЛ 2