Переклада газетних заголовків з англійській мови на українську
ВСТУП
Робота присвячена перекладу газетних заголовків з англійській мови на українську.
Актуальність нашого дослідження зумовлена високим соціально-культурним чинником. Новим явищем в газетних заголовках присвячено чимало досліджень, але питання про механізми та закономірності цих змін ще й досить залишається відкритим. Особливий інтерес представляє розширення можливостей англійського газетного заголовку та ускладнення його перекладу й адаптації в окремому менталітеті нації.
Газети та журнали грають важливу роль в житті людини. Вони допомагають орієнтуватись у навколишньому середовищі, дають інформацію о подіях, фактах. В наш час доволі актуально звучать слова американського автора Брайана Сміта: «Все, що я знаю - це те, що я бачу в газетах. Уважний читач всього за рік може дізнатись з газет все те, що більшість людей познають за роки, які вони проводять у бібліотеках».
Перше з чим стикається читач - це, звісно, заголовок. Саме цьому автори статей або фільмів намагаються якомога яскравіше підібрати таку форму, яка би оптимально співпадала із прагматичними цілями як газетного так і кіно заголовку. Переклад заголовку можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від вирішення якої залежить у більший мірі доля всього тексту, який перекладається в інший культурі. Слід відзначити, що при перекладі заголовків газетних статей, перекладачу недостатньо лише перекласти його на іншу мови, але й зберегти основну функцію заголовку - привернути увагу людини до проблеми, яка розкривається у статті, заінтригувати або пробудити її до ознайомлення з нею. Тому головною метою данної роботи є визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних заголовків на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних та граматичних відмінностей.
Поставлена мета передбачає розв язання наступних завдань:
- Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків;
- Перекласти заголовки англомовних газет на українську мову;
- Проаналізувати переклад.
Об’єктом даного дослідження є заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.
Предметом дослідження є технології перекладу заголовків у сучасному публіцистичному дискурсі.
Для розв’язання поставлених
завдань використовувалися
Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, його мета та завдання, описуються методи та об’єкт дослідження, викоритстані у роботі матеріали та структура роботи. У першому розділі розглядаються лексики-граматичні особливості англомовниз газетних заголовків У другому розділі досліджуються способи перекладу англомовних заголовків на українську мову.
У висновку сформульовані основні висновки, до яких ми прийшли в ході даного дослідження
РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ
Газетний заголовок як специфічне лінгвістичне явище - предмет багатьох наукових робіт. В якості об'єкта дослідження дуже часто привертає увагу англійський газетний заголовок. Переклад заголовку можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від рішення якої, в більшій мірі, залежить «доля» всього іноземного тексту.
Проблема визначення англомовного газетного заголовку завжди була цікавим об'єктом для вивчення та дискусії багатьма вченими, такими як І.В. Арнольд, Е.А. Лазарева, Н.В. Шевченко та інші.
Отже, на перший план виходить визначення поняття «заголовок». Як вважає В.М. Ронгінський, «заголовок - це речення (або комплекс речень), які виконують функцію назви твору (або його частини), що стоять перед текстом твору й відображають деяку сторону його ідейно-тематичного змісту»
[8; c.15]. В. С. Мужев також не відокремлює назву від поняття «текст»: «Заголовок - це цілісна одиниця мови, яка стоїть перед тестом, яка вказує на зміст цього тексту та відокремлює даний відрізок мови від інших»[7; c. 87]. І.Р. Гальперін відносить заголовок до жанру газетної інформації на ряду з короткими зведеннями новин, реклами, об'явами та редакційними статтями [2; c. 45]. При цьому обговорюється можливість використання трьох або чотирьох заголовків до однієї статті. Кожний наступний при цьому друкується меншим шрифтом, ніж попередній та всі разом вони складають резюме до статті.
І. В. Арнольд зробила суттєвий внесок до розуміння та трактування ролі заголовку дослідження в області такого принципу висунення, як. сильна позиція [1; c. 28].
Багато лінгвістів, які
вивчали змістовну сторону
[9; c. 140].
Е. А. Лазарева у своїй роботі «Заголовок в газеті» виказує думку, що «заголовок виступає як домінантна функція тексту», метою якої є надати чітке уявлення про зміст повідомлення та звернути на нього увагу. В газетному заголовку зосереджена вся дійсність та всі найважливіші пункти повідомлення в легкий та стиснутій формі [6; c. 78]. Відмічається також, що газетний заголовок повинен бути максимально коротким, помітним, не дуже ясним, для того, щоб заінтригувати читача, який бігло переглядає багато англомовних газет.
1.1. Структурно-граматичні
особливості газетних
Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу [26; с. 2]. Наприклад:
The British Economy
Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)
Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [26; с. 2]. Наприклад:
Ukraine's Presidential Election
An orange and two lemons
(The Economist, January 26, 2010)
No More Oil On Troubled Waters
The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal
ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling
(The Guardian, May 1, 2010)
Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів [26; с. 2].
Заголовок може бути виражений односкладним реченням. Вони широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом [15; с. 34].
До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:
а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:
Child Protection (The Guardian, January 26, 2012)
The British Economy (The Economist, January 26, 2011)
б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом : Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2012), оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.
Ядерний елемент (ядро) у зазначених
заголовках має ознаки речення та
не підпорядковується ніякому
Розглянемо номінативні
Alcatraz (The Guardian, January 26, 2011)
Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2012)
Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.
Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки" нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.
Для простих моделей номінативного
заголовка властивий
Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів [15; с. 35].
Відношення між елементами розгортання можуть бути:
а) атрибутивні:
- Adj + N:
Happy Days (The Guardian, January 26, 2012)
A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2012)
- N2 + N1:
Child Protection (The Guardian, January 26, 2012)
- N’s + N:
Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2012)
4. Ven + N:
Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2012)
5. Num + N:
Seven Days (The Guardian, April 24, 2012)
- N1 + of + N2:
The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2012)
б) об’єктні:
1. N1 + for + N2:
Headache For White House (The Times, March 28, 2012)
в) адвербіальні:
- N1 + in + N2:
Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2012)
- N1 + by + N2:
Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2012)
- N1 + among + N2:
Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2011)
- N1 + around + N2:
Word Around the World (The Guardian, April 24, 2011)
- Pr + for + N:
All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2012)
6. N1 + over + N2:
Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2012)
Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2012)
Прості моделі номінативних заголовків
можуть також складатися з кількох
ядерних компонентів, тобто утворюватися
за допомогою адиктивного
а) N and N:
Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2012)
б) N, N and N:
This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2011)
в) N or N:
Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2011)
Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов’язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер
[15; с. 36].
Заголовок може бути виражений двоскладним реченням. Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2012) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток"
[15; с. 38].
Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:
а) атрибутивними:
Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2011)
б) адвербіальними:
Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2011)
Складне речення може теж бути використаним як заголовок. Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.
Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:
а) складносурядні речення:
- безсполучникові:
BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)
- сполучникові:
Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2011)
б) складнопідрядні речення:
- з підрядним з'ясувальним:
We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2011)
- з підрядним означальним:
Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2011)
Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:
The Fame I Crave (The Times, March 28, 2011)
- з підрядним обставинним часу:
Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2011)
- з підрядним обставинним умови:
If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2011)
в) складносурядне з підрядністю:
Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2011)
Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [15; с. 39].
Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.
Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.
Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є:
1) допоміжне дієслово;
2) дієслово-зв’язка;
3) один із головних членів речення [15; с.40].
Розглянемо кожний випадок окремо:
а) еліпсис допоміжного дієслова:
Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2012) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs
Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2011) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks
б) еліпсис дієслова-зв'язки:
Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters (The Times, January 26, 2011) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural Disasters
Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником:
At the Age of 50 (The Times, January 26, 2012)
Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.
Для еліптичних заголовків характерним
є використання конструкцій, в яких
ядерний елемент виражений
Consumer Spending (The Guardian, January 26, 2012)
Також до еліптичних заголовків відносяться конструкції, ядерний елемент яких виражений:
а) Ven: Gone But Not Forgotten (The Economist, January 26, 2012)
б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2012)
Одним із різновидів заголовків, виражених еліптичними конструкціями, є використання незакінчених конструкцій, своєрідною і головною ознакою яких є незакінченість, незавершеність їхньої семантики і синтаксичної будови. Такі речення виникають унаслідок умовчання, недовисловлення певних елементів думки, що зумовлюється завжди певною комунікативною причиною і потребою. Незакінченість висловленої думки у заголовку позначається трьома крапками, що привертає увагу читача: When Calamity Strikes. (The Economist, January 26, 2012)
Широке використання еліптичних речень у заголовках газетних статей пояснюється закладеною в них здатністю виражати думку в максимально стислій формі та створювати інтригу. Еліптичність заголовків, по-перше, відповідає основній з вимог, що висувається до заголовків, - лаконічність. По-друге, вона дозволяє концентрувати увагу на найголовнішому в повідомленні, звільняючи його від усього другорядного, що дозволяє підсилити дієвість такого повідомлення і полегшує його сприйняття
[15; с. 45].
У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.
Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані" конструкції. Але в основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес - членування, що здійснюється різними способами:
а) крапкою:
Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew? (The Times, March 28, 2011)
б) знаком питання:
Depressed? Try Gardening as Therapy (The Times, March 28, 2011)
Shameless or Brilliant? We Really Can't Tell (The Guardian, April 25, 2011)
в) знаком оклику:
Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2011)
г) трьома крапками:
Good To Meet You … Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2011)
д) тире:
Nomura - Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There's a Clear Result (The Times, March 28, 2012)
e) двокрапкою:
Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2011)
Haiti Earthquake: Survivor Found Just Hours After Search Had Been Called Off (The Observer, January 26, 2012)
Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси [15; с. 47].
Вживання ізольованих підрядних речень кваліфікується як явище сепаратизації. Сепаратизація, або відсікання підрядного речення від головного, означає функціонування підрядного як самостійної синтаксичної одиниці.
Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When calamity strikes… (The Economist, January 26, 2012)
Таким чином, під час
проведеного дослідження було встановлено
існування таких структурно-
1.2. Лексичні
особливості газетних
В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”: ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash і ін. Особливістю такої "заголовної лексики" є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише "пакт", але і "договір", "угоду", "операцію" і тому подібне. Дієслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і "комуністичний", і "соціалістичний", і "прогресивний"; bid має на увазі і "заклик", і "запрошення", і "спробу досягти певної мети" і т.д. [27; с. 130]:
National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана;
Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції;
Sudan Army Regim’s Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух.
У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю [27; с. 130]:
Cop Shoots a Man (The Economist, January 26, 2012)
What Irks Us Most (The Times, March 28, 2011)
Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним" словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”, slash замість “make sweeping or random cuts”, is set to замість “is preparing to”:
NHO Slammed (The Wahsington Post, January, 26, 2012)
Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support, to give recognition замість to recognize, наприклад:
Existing-Home Sales Take a Big Fall in December (The Wahsington Post, January, 26, 2012)
Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень, які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм [27; с. 130]:
Rise in Teenage Pregnancy Rate (The Wahsington Post, January, 26, 2012)
Chalk River Medical Isotope Reactor May Be Down Longer Than Expected (The Business Journal (Ottawa), January 26, 2012)
Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості:
Laid-off Lawyers, Cast-off Consultants (The Economist, January 26, 2012)
Метафора також вживається в заголовках газетних статей, проте, не завжди вона має позитивний відтінок:
HOP OFF, YOU FROGS
Заголовок в даному випадку носить образливий характер, спрямований на французів щодо суперечок в сфері торгівлі [27; с. 130].
Can’t Jump Over the Abyss in Two Leaps (The Wahsington Post, January, 26, 2012) Даний заголовок говорить про радикальний перехід до капіталістичного устрою в країні.
В газетних заголовках з’являються також образні елементи мови, які надають заголовку жвавості та виділяють їх з-поміж інши „сухих” заголовків [27; с. 130]. Наприклад:
Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows (The Observer, January 26, 2012)
Glimmers of Hope as NATO Targets Hearts and Minds in Afghanistan (The Observer, January 26, 2012)
BA Strikers to Give Brown ‘a Kicking’ (The Times, March 28, 2011)
Для газетних заголовків типовим є вживання таких традиційних перифраз, як:
great powers - Росія, США, Англія, Франція; marshall countries - маршалізовані країни тощо, :The Great Powers Leaders Council
Нарешті, особливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті
[27; с. 132].
Murder in the Friendship Express:даний заголовок є аллюзією на відомий детектив Агати Крісті “The Murder in the Orient Express”. Стаття розповідає про вбивство, що сталося у поїзді в компанії старих друзів [27; с. 133].
Paradise Found (The Wall Street Journal, January 26, 2012): в даному проаналізованому нами прикладі вжито аллюзію на відому поему Джона Мілтона “Paradise Lost”. В статті повідомляється про закінчення будівництва житлового комплексу з інфраструктурою, підземним паркінгом, дитячим садком, парком та басейном у штаті Іллінойс.
В газетних заголовках часто використовуються гра слів та каламбур. Гра слів відіграє в заголовку статті важливу роль, враховуючи своєрідність заголовного комплексу, обумовлену тими функціями, які він покликаний виконувати в публіцистичному тексті, зокрема, як ми вже знаємо, заголовок - це структура особливого характеру, її основна задача - привернути увагу потенційного читача до обговорюваної проблеми [27; с. 135].
Наприклад, стаття про плагіат товарних знаків опублікована під заголовком:
Sony against Soni
Предметом обігравання і засобом створення зорового ефекту є саме різне графічне оформлення компонентів каламбуру при спільності їх звучання. Гра з іншомовністю в даному випадку імпліційно виражає негативну оцінку і заклик захистити права законного власника [27; с. 136].
The Naked Ambition of Liz Hurley (The Times, March 28, 2011): в даному прикладі слово naked є синонімом до слова pure, true. Але, беручи до уваги зміст статті, naked в такому контексті має також буквальне значення, адже мова йде про фотосесію Ліз Херлі, під час якої вона позувала оголена для одного з чоловічих журналів.
У першому розділі даної роботи ми розглянули заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту.
Заголовоки можуть бути представлені односкладними реченнями, двоскладним реченням, складними реченнями, еліптичнми конструкціями, ізольованими підрядними реченнями.
В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”, фразеологічні сполуки.
