Перешкоди для створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією

    УКООПСПІЛКА

    Львівська комерційна академія 
 
 

    Кафедра міжнародних 

    економічних відносин 
 
 
 

    Курсова робота

    з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

    на  тему:

    Перешкоди для створення  зони вільної торгівлі між Україною і  Росією 
 

    Виконала  студентка 481 групи

    спец. 6030201 факультету міжнародних

    економічних відносин

    Овраменко  Ірина Миколаївна 

    Керівник-консультант:

    ас. Макогін Зоряна Ярославівна 
 
 

    Львів 2010

     Зміст

Вступ…………………………………………..…………………………………..3

Розділ 1. Теоретичний огляд процесу створення зони вільної торгівлі (в контексті українсько-російських відносин)  ………………………………..5

1.1.Інституціональна  основа створення зони вільної торгівлі………… ……..5 

1.2.Теоретичні  засади зони вільної торгівлі  в системі з двох країн…………..6

1.3.Потенційні перешкоди від реалізації плану створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією………………………………………………...8

Розділ 2. Емпіричний аналіз ролі зони вільної торгівлі у розвитку вітчизняної економіки……………………………………………………………………….. 12

2.1. Економетричне дослідження………………………………………...…….12

2.2. Регресійний аналіз впливу ЗВТ на основні макроекономічні показники……………………………………………………………………..….14

Розділ 3. Рекомендації та пропозиції, щодо усунення перешкод від створення ЗВТ між Україною та Росією……………………………………………...…..17

Висновки  …………………………………………………………………..........19

Список  використаної літератури…………………………………………........21

Додатки………………………………………………………………………….24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Відносини з Росією були і залишаються одним  із пріоритетів української зовнішньої політики, що зумовлює актуальність теми роботи. На сьогоднішній день від них залежить економічна, політична, соціальна сфери нашого суспільства, саме тому покращення відносин з нашим «північним» сусідом прямим чином відобразиться в багатьох аспектах. Саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків. У наш час розпочався новий етап в українсько-російських відносинах. Вони стали більш прагматичними, базуються на спробах пошуку спільних інтересів та взаємовигідному вирішенні існуючих проблем. Зараз важливими і пріоритетними завданнями є налагодження тісних контактів з Російською Федерацією, зокрема на вигідних для обох сторін умовах. Йдеться про альтернативу між формуванням зони вільної торгівлі або ж митного союзу як першої мети. На даному етапі при ситуації, яка склалася з Росією, постановка певних завдань та їх виконання ставлять українсько-російські відносини, у ряд першочергових інтересів України. Тож саме створення зони вільної торгівлі, як союзу, який допомагатиме і одній і іншій країні для досягнення своїх цілей, є актуальним процесом, який допоможе вийти на новий рівень стосунків між країнами.

     Метою роботи було визначення перешкод для  створення зони вільної торгівлі між Україною і Росією. При підготовці роботи були поставленні такі завдання:

1. визначити поняття «зона вільної торгівлі», та основні причини її створення;
2. виявити потенційні перешкоди для створення ЗВТ між Україною і Росією;
3. дослідити взаємозв’язок України і Росії за допомогою емпіричного аналізу;
4. визначити за допомогою регресійного аналізу  вплив ЗВТ на основні макроекономічні показники;
5. надати рекомендації та пропозиції,щодо усунення перешкод при створенні зони вільної торгівлі.

     Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути використана для більш глибокого аналізу відносин між Україною і Росією та дослідженню необхідності створення ЗВТ між цими країнами.

     Об’єктом дослідження є зокрема процес створення ЗВТ між Україною і Росією. Предметом курсової роботи є відносини України та Росії щодо зони вільної торгівлі, та перешкоди для її створення. Інформаційна база дослідження містить вислови і думки політологів, вчених-економістів, статистичну інформацію, посилання на події, які складали потрібну нам інформацію. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах та газетах: «Політика і час», «Економіст», «БИКИ», «Політична думка», «Голос України», «Российский экономический журнал» та інші.

     Новизна роботи полягає у тому,  що була зроблена спроба узагальнити, проаналізувати різнопланові дослідження присвячені сучасному етапу в українсько-російських торговельних відносинах, визначити необхідність створення ЗВТ та проаналізувати та усунути перешкоди які можуть виникнути під час цього процесу. Структура роботи складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку інформаційних джерел. У вступі сформульовані основні завдання роботи, мета роботи і її новизна, її практичне застосування. У 1 розділі розглянуте основне поняття «зони вільної торгівлі» в контексті українсько-російських відносин. У 2 розділі розглядаються більш конкретні емпіричні дослідження, з використанням різних макроекономічних показників. У 3 розділі надаються загальні рекомендації для усунення перешкод у процесі створення ЗВТ між Україною і Росією. Наведені загальні підсумки роботи та висновки, щодо кожного з трьох розділів. В додатку міститься допоміжний матеріал − діаграми, результати економетричних досліджень.

     Розділ 1. Теоретичний  огляд процесу  створення зони вільної  торгівлі( в контексті  українсько-російських відносин) 

1.1. Інституціональна основа створення зони вільної торгівлі

    Зона  вільної торгівлі (ЗВТ) – це об’єднання в якому між країнами полегшується митні обмеження або взагалі відміняються, хоча зберігається митний контроль і торгова політика щодо третіх країн здійснюють самостійно.

    Зона  вільної торгівлі (free trade area ) – тип міжнародної інтеграції, в рамках якої країни-учасники скасовують митні ставки, податки, збори та кількісні обмеження для взаємної торгівлі. За кожною країною учасницею зберігається право на самостійне та незалежне визначення режиму торгівлі відносно третіх країн. Між країнами-учасницями зберігаються митні кордони та пости, які контролюють походження товарів, що перетинають державні кордони. В більшості випадків умови зони вільної торгівлі поширюються на всі товари, крім сільськогосподарської продукції. Прикладами ЗВТ є НАФТА, АСЕАН та МЕРКОСУР. ЄС також має ЗВТ з країнами Середземномор’я, з Чилі та Мексикою [5].

    Різні зони вільної торгівлі мають істотні  відмінності у таких параметрах: 1) кількість країн-учасниць; 2) порівняльні розміри національних економік країн; 3) різні рівні економічного розвитку; 4) галузеве та товарне охоплення режимом; 5) характер впливу на національну економіку; 6) тривалість періоду переходу до вільної торгівлі; 7) ступінь реальної економічної взаємозалежності країн; 8) роль політичного фактора; 9) традиції, цінності, норми  регіонального інтеграційного процесу [17].

    Водночас  світова практика створення та функціонування таких зон свідчить, що, незважаючи на існуючі між ними відмінності, їх об’єднує ціла низка спільних закономірностей, які слід враховувати, створюючи нові зони вільної торгівлі. Зони вільної торгівлі можуть розглядатися як проміжна форма міжнародної економічної інтеграції, як механізм переходу до більш складних і розвинених форм економічної взаємодії країн. З цієї точки зору можна виокремити три цільові моделі вільної торгівлі:

     а) як початковий етап більш глибокої інтеграції, переходу до митного союзу, спільного ринку, економічного та валютного союзу цих же країн (ЄЕС, ЄЕП, ЄврАзЕС);

     б) як засіб підготовки та адаптації  до вступу в інші інтеграційні об’єднання (СЕФТА, Європейські угоди ЄС з  центральноєвропейськими країнами, Автономні торговельні заходи ЄС для західнобалканських країн, Угоди  між західнобалканськими країнами);

     в) як самодостатню модель, яка не передбачає інтеграції з іншими структурами або переходу до більш розвинених форм інтеграції (ЄАВТ, НАФТА). 

1.2. Теоретичні засади зони вільної торгівлі в системі з двох країн

    Росія – єдина держава, яка й досі не ратифікувала угоду про вільну торгівлю в СНД, підписану десять років тому, оскільки вільна торгівля завдасть відчутних втрат російському бюджету (до стрибка світових цін на нафту збитки оцінювалися у $800 – 1000 млн. тільки на експорті енергоносіїв в Україну й до $7 млрд. на рік у цілому по СНД). Тому позиція Росії зводиться до того, що ЗВТ створюватиметься на базі уніфікації митних правил і політики з тим, щоб ЄЕП у перспективі став єдиною митною територією. Повна ЗВТ неможлива без певної уніфікації митних правил ще й тому, що виникає проблема в торгівлі з третіми країнами: «Якщо країни – члени зони застосовують різні тарифи в торгівлі з третіми державами, з’являється можливість виходу на внутрішній ринок угруповання товарів з третіх країн через територію того члена угруповання, ставки мита якого стосовно не членів угоди мінімальні». Вся ця сукупність факторів означає, що Росія легко на ЗВТ не погодиться [14, c.120].

    Але навіть якщо й погодиться, то це мало що дасть Україні. Класична ЗВТ справді  передбачає ліквідацію мита – але не експортного, а імпортного.

    Всупереч  побутуючій у нас думці, обов’язкова  відмова від експортного мита не передбачена й правилами СОТ. Поки що Росія ніяких зобов’язань відносно мита на нафту й газ, які хвилюють Україну, на себе не брала, а з іншого боку, вже скасувала їх для Казахстану й Білорусі як країн – членів митного союзу ЄврАзЕС.

    Із  викладеного випливає: справді „повна”  ЗВТ ЄЕП виявиться для України  напівзаходом. Наша країна зможе одержати безперешкодний у частині тарифного  регулювання й квот доступ на ринки трьох партнерів (і відкриє їм свій ринок), але не отримає ліквідацію мита на енергоносії. Єдиним способом досягти останньої мети є митний союз. Водночас методом стримування взаємної торгівлі Росії й України, як у випадку зони вільної торгівлі, так і в митному союзі, залишиться такий неопротекціоністський інструмент, як антидемпінгові розслідування. Їх можна буде винести за межі ЄЕП або завдяки політичному рішенню на вищому рівні (що малоймовірно), або на ще глибшій стадії інтеграції – у спільному ринку [20, c.50].

    Інтенсивний процес створення двосторонніх ЗВТ  у світовій економіці має своїх прихильників і критиків. Серед прихильників створення зони вільної торгівлі між Україною та Росією можна виділити Бегму В. [2, c.7], Гавриша О. [4, c.5], Жаліло Я. [8], Куликова Д. [13] та ін. Вони вважають, що основними механізмами взаємного впливу української і російської економік є:

      I. Енергетична сфера;

         II. Транспортна сфера  (Україні належить особливе місце  в системі трансконтинентальних  перевезень, а російські вантажопотоки становлять 65% від транзитних перевезень традиційними видами транспорту);

         III. Сировинна сфера та інші сфери, на які робитиметься акцент при розгляді документації щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Росією.

    Також теоретичним і практичним аспектам необхідності формування ЗВТ значна увага приділена в наукових працях вчених В. Самофалов [26], З. Левченко [32], Н.В. Осадча  та аналітичних матеріалах неурядових організацій, таких як Міжнародний центр перспективних досліджень і Міжнародний інститут порівняльного аналізу, а також незалежних іноземних експертів Центру європейських політичних досліджень та Інституту світової економіки.

    Інші  погляди на проблему економічних  взаємовідносин між державами, поділяють  автори, які вважають, що Україна залежить від Росії та що створення зони вільної торгівлі призведе до збільшення домінування Росії над Україною. Серед них можна виділити: Гончара М. [6, с.3], Сікору Б. [18, c.26], Сушко О. [19] та ін.

     Слід  зазначити, що під час зустрічі російська сторона уперше чітко заявила про своє розуміння єдиного економічного простору як митного союзу з додатковими інтеграційними елементами. Після цього сторони прийшли до розуміння, що у випадку, коли не сприймається позиція української сторони щодо створення єдиного економічного простору як зони вільної торгівлі, країни мають перейти на двосторонній формат відносин, розвиток якого був загальмований практично на два роки, оскільки уся увага була сконцентрована на ЄЕП.  

    1.3. Потенційні перешкоди від реалізації плану створення ЗВТ між Україною та Росією.

    Досліджуючи безпосередньо відносини України і Росії, і процес створення ЗВТ між цими країнами, то тут варто виділити ряд завдань і цілей, на досягнення яких спрямовані зусилля українського уряду:

• скасування російського експортного мита і ПДВ на нафту й газ;
• реалізація російських енергоносіїв Україні за внутрішньоросійськими цінами;
• створення «єдиного енергетичного простору», що передбачає формування стратегічних енергетичних запасів країн-учасниць;
• отримання повнішого доступу на російський ринок через скасування торговельних бар’єрів;
• скасування російських антидемпінгових заходів щодо українських товарів, імпортних квот на металопродукцію та деякі інші товарні групи;
• зростання взаємної торгівлі країн – учасниць Угоди;
• забезпечення вільного руху робочої сили між державами, скасування процедури реєстрації тощо [11].

    Іншими  словами, дві головні теми ЗВТ  – це енергетика і російські квоти  на українську продукцію. Хоча практично  одразу стало зрозуміло, що Росія не піде на реалізацію газу й нафти Україні за внутрішніми цінами, й це питання відпало. Як зазначають російські аналітики, попри обіцяний російським керівництвом поступовий перехід України на ринкові ціни за газ, Україна може «розраховувати на збереження пільгових (неринкових) цін…лише доти, доки вона залишається його основним транзитером при поставках до Європи. Коли запрацюють газопроводи, які будуються в обхід України, становище зміниться».

    Проте, створення ЗВТ з Російською Федерацією передбачає і створення митного союзу з нею. І тут виникає ряд перешкод для досягнення цілей і інтересів України не тільки стосовно Росії, а і вигідного економічного партнера − Європейського Союзу. Тому виникає ряд проблем:

• збереження курсу на євроінтеграцію;
• наявність проблем із вступом до СОТ, при оголошенні про створення митного союзу ЄЕП;
• митний союз передбачає створення наднаціонального регулюючого органу, що суперечить Конституції України [15, c.88].

    В принципі, щоб розмежувати переваги і недоліки щодо митного союзу і зони вільної торгівлі між Україною і Росією, складемо порівняльну таблицю 1.1: 
 

    Таблиця 1. 1

    Порівняння  ЗВТ та митного союзу

     Теоретично створення ЗВТ ЄЕП „без вилучень та обмежень” має спрямовуватись на скасування російського експортного мита та ПДВ на енергоносії, призвести до повної ліквідації інших бар’єрів у взаємній торгівлі чотирьох країн та припинення антидемпінгових розслідувань. Це те, на чому наполягали представники нашої держави на переговорах з представниками інших країн – учасниць ЄЕП. Україна мала успіх. З 1 січня 2005 року Росія скасовує експортний ПДВ на нафту й газ. Вже прийнято й рішення про створення ЗВТ без МС протягом найближчого року, що нібито задовольняє Україну [20, c.51].

    Але насправді все не так просто. У  світі не існує жодної повномасштабної  ЗВТ, де не було б вилучень і обмежень, якщо тільки ця ЗВТ не є водночас митним союзом. Одночасно зі скасуванням ПДВ, з 1 жовтня, Росія підвищила експортне мито на нафту до $ 87,9 за тонну (що в 2,8 рази більше, ніж на початку року), а з 1 грудня 2004 року – до $ 101/т., тобто вже зараз ефективно компенсувавши для себе майбутні недонадходження з ПДВ. Про реалізацію Україні енергоносіїв за внутрішньо російськими цінами взагалі не йдеться [28].

    При аналізі проблем, що виникають у процесі функціонування ЗВТ між Україною та Росією, дуже важливо враховувати спільні для країн-учасниць ЗВТ позитивні і негативні моменти та наслідки інтеграційних процесів такого типу.

    До  позитивних рис угод  про вільну торгівлю слід віднести насамперед більш  стабільний і передбачуваний характер торгової політики країн -учасниць. Функціонування ЗВТ дозволяє удосконалити всю систему зовнішньоекономічної діяльності,більш гнучко пристосовуватися до міжнародної практики.

    Разом з тим, при функціонуванні ЗВТ може виявитися й низка негативних моментів. Створення таких зон призводить до посилення конкуренції на внутрішньому ринку, що не завжди позитивно відбивається на якості й технічному рівні виробів вітчизняної промисловості. Лібералізація імпорту створює серйозну загрозу для національних виробників, збільшує ризик банкрутства підприємств, не здатних до конкурентної боротьби. Виникає навіть загроза витіснення іноземними конкурентами вітчизняного виробника з його ж внутрішнього ринку в разі відсутності підтримки з боку держави. Повна ЗВТ неможлива без певної уніфікації митних правил ще й тому, що виникає проблема в торгівлі з третіми країнами: «Якщо країни – члени зони застосовують різні тарифи в торгівлі з третіми державами, з’являється можливість виходу на внутрішній ринок угруповання товарів з третіх країн через територію того члена угруповання, ставки мита якого стосовно не членів угоди мінімальні»  
 
 
 
 

     Розділ 2. Емпіричний аналіз ролі зони вільної торгівлі у розвитку вітчизняної економіки.

    При дослідженні впливу ЗВТ (а в даному випадку зовнішньоторговельного обороту) важливими чинниками  є використання показників, які тією чи іншою мірою впливають на процес товарообігу між Україною та Російською Федерацією. Тому для емпіричного дослідження, яке було проведено з допомогою програми EViews, використовувалися важливі макроекономічні чинники, такі як: ВВП, показники інфляції, та дані поточного рахунку. Дослідження було проведено за допомогою тесту Гренджера та використання регресійного аналізу, в період з 1995 по 2010 рр. 

    2.1. Економетричне дослідження

     Для проведення емпіричного дослідження пропонуємо дослідити чинники зростання вітчизняної економіки використані річні дані Міжнародного валютного фонду [27] та показники Державного комітету статистики [34] за допомогою тесту Гренджера. Були використано наступні дані:

     1) E_U – показники експорту в Україні (логарифм);

     2) CA_U- поточний рахунок в Україні;

     3) GDP_U- показник ВВП в Україні (логарифм);

     4) I_U - показники імпорту в Україні (логарифм);

     5) ZTO – зовнішньоторговельний оборот між Україною і Росією.

     Даний тест дозволяє виявити взаємну причинність  між показниками і визначити  про наявний взаємозв’язок (або  його відсутність). Отже, результати подані у таблиці 2.1 (також див. додаток Ж)  
 
 
 
 

Таблиця 2.1

Результати  тесту Гренджера

     Результати  тестів свідчать наявність взаємозв’язку між деякими показниками, зокрема простежується прямо пропорційний вплив на ЗТО показників експорту та імпорту, що не викликає ніяких здивувань. також варто відзначити взаємозалежність показників ВВП та ЗТО, що в свою чергу свідчить про важливість зовнішньоторговельних відносин з РФ у економічному зростанні України. Варто також зауважити, згідно тесту, про відсутність впливу показників, використаних у тестуванні на показник поточного рахунку. 

     2.2. Регресійний аналіз впливу ЗВТ на основні макроекономічні показники

     У цьому підрозділі необхідно провести регресійне рівняння, по-перше, залежність основних макроекономічних показників, зокрема, економічного зростання, інфляції та поточного рахунку від показників українсько-російського зовнішньоторговельного обороту, по-друге, визначити роль митних бар’єрів для здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності з РФ.

     Вихідними даними для дослідження слугували статистичні дані офіційних сайтів Державного комітету статистики [34] та Міжнародного валютного Фонду [27] за період з 1995 по 2010 рр. Таким чином, вдалося отримати наступні результати (див. Додаток З).

Модель  впливу ЗТО на ВВП країни має такий  вигляд:

      GDP  =   -6.95   +   0.48*ZTO   +   0.83*GDP (-2) (2.1)

     (-4.80**)    (5.33**)       (17.72*)

     DW=2,34; R²=0,98; adj.R²=0,97

     де: GDP_U – валовий внутрішній продукт України, ZTO – зовнішньоторговельний оборот між Україною і Росією.

     Дана  регресія дозволяє визначити вплив  зовнішньоторговельного обороту між  Україною і Російською Федерацією на економічне зростання в Україні. Таким чином, вдалося довести присутність впливу зростання рівня ВВП в Україні від зростання торговельних оборотів між двома країнами. Конкретніше, при зростанні ЗТО на 1%, ВВП збільшується на 0,48%, що говорить про доцільність подальшої зовнішньоекономічної співпраці між державами і слугує аргументом на користь створення ЗВТ або поглиблення інтеграційних процесів обох економік.

    Модель  впливу ЗТО на інфляцію в Україні має такий вигляд:

    Infl.  =  -3.74         +   0.16 *ZTO   +   1.26 * infl_U(-2)    (2.2)

          ( - 2.7 ***)            (1.86)                 (12.06*)