Персистентне жовте тіло (corpus luteumpersistens)
РОЗДІЛ 1.
Registratio
Вид тварини : велика рогата худоба
Кличка: “Ромашка”
Стать: корова
Вік : 5 років
Масть: чорно – ряба
Прикмети: відламаний правий ріг
Порода: українська чорно-ряба
Напрямок: молочний
Вага тварини: 450 кг
Кому належить тварина: ПСП ”Мир”
Адреса і № телефону : Рівненська обл., Корецький р-н., с.Річки
Дата і час надходження в клініку : 5 лютого 2011р. о 09:00 год
Діагноз первинний : кіста яєчників.
Діагноз при послідуючому спостереженні :персистентне жовте тіло.
Наслідки лікування (тварина видужала, вибракована, загинула): тварина видужала з відновленням функцій.
Дата вибуття із клініки- 15 лютого 2011 р.
Кількість діб лікування у клініці - 11 діб.
РОЗДІЛ 2.
Anamnesis
Anamnesis vitae (утримання, догляд, годівля та повноцінність раціону, водопій, вагітність, час останніх родів, продуктивність). Корова “Ромашка” утримується на фермі ПСП ”Мир“, що знаходиться в Рівненській обл. Корецького р-н. с.Річки.
Тварина утримується в
Годують молочних корів два рази на день, напувають з автопоїлок, які знаходяться біля кожного стійла. За корівником закріплений працівник, який відповідає за кратність годівлі, чистоту автопоїлок, годівниць, а також самих тварин. Також, закріплена доярка, що проводить доїння корів 3 рази на день та відповідає за стан молочної залози тварин.
Корова в середньому за добу дає 21 літр молока. Остання вагітність протікала без ускладнень і без патологічних змін. Отелення відбулося 6 січня 2011 року. Теля народилося здоровим. Активний моціон для тварини відсутній.
При детальному аналізі
Таблиця 1. Орієнтований раціон для дійних корів, на голову за добу .
Корми |
Кількість |
Сіно конюшини червоної, кг |
3,5 |
Силос кукурудзяний, кг |
15,5 |
Солома ячмінна, кг |
2 |
Кормові буряки, кг |
14 |
Морква червона, кг |
1,2 |
Концкорми, всього кг |
3,5 |
Дерть ячменю, кг |
2 |
Дерть кукурудзи, кг |
1 |
Макуха соняшникова, кг |
0,6 |
Сіль кухонна, г |
120 |
Таблиця 2. Структура раціону, % за поживністю.
Корми |
% |
Сіно |
15 |
Силос |
25 |
Солома |
5 |
Коренеплоди |
25 |
Концкорми |
30 |
Таблиця 3. Поживність раціону .
Показники |
Міститься в раціоні |
Сухої речовини, кг |
14,5 |
Кормових одиниць |
13 |
Перетравного протеїну, г |
1089 |
Сирого жиру, г |
404 |
Сирої клітковини, кг |
3,338 |
Цукор, г |
2057 |
Вуглеводів, г |
4191 |
Са, г |
91,5 |
Р, г |
41,4 |
Каротину, мг |
509 |
Магнію, г |
25 |
Калію, г |
104 |
Сірки, г |
19 |
Заліза, мг |
1230 |
Міді, мг |
102,4 |
Цинку , мг |
432 |
Кобальту, мг |
7,1 |
Йоду, мг |
705 |
Віт. Д, МО |
1972 |
Віт. Е, мг |
411 |
Anamnesis morbi (коли хворіла тварина, ознаки хвороби, умови при яких захворіла тварина, чи хворіла раніше, хворіє одна тварина чи декілька, хто і як лікував її).
27 січня ветеринарний лікар господарства мав провести штучне запліднення групи тварин, в тому числі і “Ромашки”. 26 січня при попередньому дослідженні на функціональну можливість запліднення він спостерігав відсутність виникнення першої стадії збудження статевого циклу, що спостерігалась навіть на 31-й день після отелення. В охоту не прийшло відразу група тварин в кількості 5 корів. 5 лютого лікар, провівши ректальне дослідження даної тварини, виявив розпрямлені роги матки, що частково опущені в черевну порожнину. На масаж реакції рогів матки не спостерігалось. З цього моменту до курації тварини долучили мене.
Тварина раніше не хворіла.
Господарство в якому утримується корова являється благополучним, щодо інфекційних хвороб (лейкоз, туберкульоз). Є неблагополучним по лептоспірозу.
Які проведені заходи (санітарні, зоогігієнічні, консультації спеціалістів). Періодично на території ферми проводяться такі санітарні заходи:
а) чистка тварин раз на тиждень.
б) дератизація (два рази в рік).
в) дегільмінтизація (два рази в рік).
г) дезинфекція (два рази в рік).
Кожен рік проводиться імунізація від бруцельозу, сибірки і туберкулінізація.
РОЗДІЛ 3.
Status praesens communis
1. Загальні дослідження
Дата: 05.02.11
Температура 38,6° С
Пульс 68 уд/хв
Дихання 20 дих рухів/хв
Скорочення рубця за 5хв 8скорочень
1. Габітус. Тілобудова міцна. Вгодованість середня – м’язи розвинені помірно, форма тулуба угловата, остисті відростки спинних і сідничих хребців, сідничі горби та маклоки виступають не різко, відкладання підшкірного жиру прощупується у основи хвоста на сідничних буграх і в колінній складці. Конституція – щільна. Темперамент – живий. Положення тіла – фізіологічне, стояче.
- Шкіра : температура не відрізняється від температури тіла, помірно волога, еластична, запах специфічний, колір темно-грифельний, без пошкоджень і припухань.
- Шкіряний покрив: тьмяний, шерсть – суха і тускла, нещільно прилягає до шкіри, колір – чорний і білий, вологість – помірна.
- Видимі слизові оболонки:
а) кон’юктиви – блідо-рожева, блискуча, помірно волога, помірно напружена;
б) носа – блідо – рожева, блискуча, помірно волога, помірно напружена;
в) рота - блідо – рожева з жовтушник відтінком під вуздечкою язика, блискуча, помірно волога, помірно напружена;
г) піхви - блідо – рожева, блискуча, помірно волога, помірно напружена, без пошкоджень,гладенька блискуча.
5.Лімфатичні вузли:
а) під щелепові - діаметром 4 см, овальної форми, гладенькі, щільні, не болючі, рухливі, температура над ними не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки.
б) передлопаткові - довжиною 11 см, діаметром 2 см, продовгуваті, гладенькі, щільні, не болючі, рухливі, температура над ними не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки.
в) колінної складки - довжиною 11см, діаметром 1,5 см, витягнутої форми, гладенькі, щільні, не болючі, рухливі, температура над ними не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки.
г) пахвинні - щільні, форма бобовидна, неболючі, рухомі, поверхня гладенька, температура над ними не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки.
д) підвим’яні - діаметром 1см, продовгуваті, гладенькі, щільні, не болючі, рухливі, температура над ними не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки.
2. Дослідження окремих систем.
1. Серцево - судинна система
1. Серцевий поштовх (ритм, сила, місце, характер) ритмічний, сильний, виявлений зліва в 4 міжребер’ї на 2-3 см вище ліктьового бугра, він дифузний.
2. Тони серця (ясність, сила, ритм) - ясні та виражені, дзвінкі, ритмічні. Перший тон сильніший, довгий і на кінці протяжніший за другий. Другий- короткий, вищий, чіткий і на кінці обривистий.
3. Шуми в ділянці серця -_при аускультації не виявлено.
4. Артеріальний пульс (ритм, наповнення, характер хвилі, локаліцація) – досліджували на лицевій артерії, він ритмічний, рівномірний, доброго наповнення, середньої величини, середнього напруження,
становить 68 уд/хв.
2. Органи системи дихання
1. Носові отвори, носове дзеркало. Слизова оболонка носа блідо-рожева, пігментована, без пошкоджень, помірно волога, на її поверхні є пласкі підвищення та точкоподібні заглиблення, носові ходи не звужені. Носове дзеркало ціле, без пошкоджень.
2. Виділення з носа - відсутні.
3. Видихуване повітря - потік з обох ніздрів, помірно теплий, нормальної сили, запах нормальний, без сторонніх шумів.
4. Дихальні рухи і шуми (частота, ритм, сила, характер, локалізація) ритмічні, сильні, становлять 20 дихальних рухів за хвилину.
3. Органи системи травлення
1. Апетит, спрага (збережені, змінені, порушені) збережені. Корова добре поїдає корм і п’є воду.
2. Приймання корму та пиття (води), жування, ковтання, положення язика. Жування-нормальне, ковтання-нормальне. Язик цілісний, не збільшений, рухливий, нальот - відсутній.
3. Відрижка, жуйка. Відрижка - норма. Характеризується звуком і ароматичним (духмяним запахом). Жуйка - норма.
4. Живіт (форма, об’єм, тонус м’язів черевного процесу, скорочення) помірно округлий. М’язи черевного процесу помірно напружені. Скорочення живота в нормі.
- Рубець (ступінь та характер наповнення) наповнений, але без переповнення газами чи кормовими масами. Консистенція вмістимого напіврідка. Скорочення рубця 8 – 5 хв. Черевна стінка в ділянці голодної ямки м’яка, не болюча.
6. Дефекація (частота, поза, болюцість, тенезми) Частота – через кожні 3 години, поза – фізіологічна, болючість та тенезми не спостерігали.
4.Нервова система
1. Загальний стан (пригнічення, збудження, рефлекси). Спостерігали легку форму пригнічення – зниження рухової активності, психічних функцій та реакцій на зовнішні подразнення. Поверхневі (рефлекс шкіри, коньюктиви та чхання і кашлю) та глибокі (колінний) рефлекси збережені.
2. Чутливість поверхнева і глибока не вражені. При дослідженні поверхневої активності – реакції шкіри на температуру, дотик та імітацію болю, спостерігали фізіологічну реакцію.
3. Здатність до активних рухів, координація . Рухи координовані. Здатність до активних рухів в нормі.
4. Стан нервого - м’язового тонусу (стан м’язів, положення голови, кінцівок). При_дослідженні встановлено, що всі м`язи тулуба і кінцівок помірно напружені. Тварина нормально тримає голову та задні кінцівки.
5. Молочна залоза
1. Огляд ззаду та з боків:
а) форма, об’єм вимені та сосків (деформація, збільшення, зменьшення, набряклість) форма вимені чашоподібна, об’єм вимені та сосків незбільшений, набряк відсутній.
б) шкіра (цілісність, колір, пігментація та ін.) рожева, блискуча.
в) відносна величина долей в нормі.
2. Пальпація:
а) температура окремих
б) болючість вимені не виявлена.
в) консистенція вимені і сосків (пружна, щільна, камениста та ін.) – пружна.
г) структура (пом’якшені, ущільнені ділянки) - норма.
д) надвименні лімфатичні вузли __в нормі, діаметром 1 см , продовгуваті, гладенькі, щільні, не болючі, рухливі, температура в нормі.
3. Пробне доїння:
а) тонус сфінктерів соскових каналів в нормі, добре розвинений, пружний.
б) продуктивність та якість вмістимого по долям вимені (об’єм, консистенція, колір, запах, домішки-згустки, пластівці казеїну, фібрин, гній, кров) об’єм вмістимого в нормі ( за одну видойку отримали 7 л ) , консистенція молока однорідна, без слизу, фібринозних згустків, крові, гною, пластівців білка і не тягуча, колір білий, запах приємний, специфічний.
Досліджен-ня вмістимого вимені |
Передні долі |
Задні долі | ||
ліва |
права |
ліва |
права | |
До доїння |
Об’єм збільшений, наповнена молоком, пружна, еластична, шкіра на ній без пошкоджень, рожева |
Об’єм збільшений, наповнена молоком, пружна, еластична, шкіра на ній без пошкоджень, рожева |
Об’єм збільшений, наповнена молоком, пружна, еластична, шкіра на ній без пошкоджень, рожева |
Об’єм збільшений, наповнена молоком, пружна, еластична, шкіра на ній без пошкоджень, рожева |
Після доїня |
Об’єм зменшився, жмакана |
Об’єм зменшився, жмакана |
Об’єм зменшився жмакана |
Об’єм зменшився, жмакана |
Бромти-молова проба |
Жовтого кольору, реакція слабо-кисла |
Жовтого кольору, реакція слабо-кисла |
Жовтого кольору, реакція слабо-кисла |
Жовтого кольору, реакція слабо-кисла |
Проба на димастин |
Не утворює згусток, колір молока світло-бузковий, негатива реакція |
Не утворює згусток, колір молока світло-бузковий, негатива реакція |
Не утворює згусток, колір молока світло-бузковий, негатива реакція |
Не утворює згусток, колір молока світло-бузковий, негатива реакція |
Мікроско-пічне дослідження |
Негативне |
Негативне |
Негативне |
Негативне |
Бактеріоло-гічне дослідження |
Негативне |
Негативне |
Негативне |
Негативне |
6. Дослідження тазу
1. Величина - анатомічно правильна
2. Форма - циліндрична.
3. Симетричність безіменних кінцівок - симетричні
4. Наявність деформації кісток - деформації не виявлено
5. Стан зв’язок тазу (напруження, западання та ін.) - напружені.
7. Сечостатевий апарат
1. Сечовиділення (частота, поза, болючість). Частота сечовиділення - 11 разів на добу, поза природня, процес не болючий.
2. Стан промежини (западання, вип’ячування, набряклість, складчатість та ін): запавший.
3. Стан вульви (втягнутись, звисання, набряклість, рубці, больова реакція, пошкодження, новоутворення, виділення, зімкнутість, зяяння):втянута, з вульви виділяється невелика кількість липкого слизу, помірно зімкнута.
4. Переддвір’я піхви:
а) колір слизової - блідо рожевий .
б) ступінь зволоженості – волога.
в) больова реакція – відсутня.
г) стан поверхні (набряклість, висипи, вузлики, кістки та ін.) блискуча, без пошкоджень, гладенька.
д) характер секрету (кількість, консистенція, колір, запах, прозорість, домішки) секрет слизистий, прозорий, без запаху, без домішок.
5. Піхва:
а) колір слизової - блідо-рожевий.
б) ступінь зволоження - помірно зволожена.
в) больова реакція – відсутня.
г) стан поверхні - поверхня гладенька, блискуча, без пошкоджень.
д) характер секрету – секрет слизистий, прозорий, без запаху, без домішок крові.
6. Шийка матки (розміщення, колір, форма, величина, консистенція, еректабельність, ступінь розкриття каналу, характер секрету): звисає в тазову порожнину, слизова оболонка гіперемійована. Шийка матки добре виражена ,у вигляді втулки значно виступає в піхву, збільшена в об`ємі, консистенція дрябла, еректабельність в нормі, канал щільно закритий. В його просвіті слизиста пробка.
7. Матка:
а) розміщення (в тазовій, черевній порожнині, зміщення) -звисає в черевну порожнину;
б) форма - овально випукла ;
в) симетричність рогів – роги матки симетричні;
г) величина - правий ріг на декілька сантиметрів більший за лівий;
д) консистенція – гіпотонія;
е) больова чутливість – відсутня;
ж) еректабельність – в нормі;
з) стан маткових артерій – сильно виражена вібрація середньої маткової артерії плодовмістилища і слабо - сердньої маткової артерії вільного рога.
8. Яйцепроводи - в нормі.
Яєчник:
Розмі-щення |
Величина |
Форма і поверхня |
Чутли-вість |
Характер утворень | |
Лівий |
В черевній порожнині |
3,5×2×2,5 см |
Куле-подібна, шоро-ховата |
В нормі |
Жовте тіло у вигляді грибка |
Правий |
В черевній порожнині |
2×1,5×1 см |
Овальна, гладенька |
В нормі |
відсутні |
РОЗДІЛ 4.
Status praesens localis
Патологічний процес локалізується у ділянці лівого яєчника. Над його поверхнею грибоподібно випинається жовте тіло.
РОЗДІЛ 5.
Лабораторні дослідження
Крові: Еритроцити – 5,0 Т/л
Лейкоцити – 6,0 Г/л
Тромбоцити - 370 Г/л
Гемоглобін - 107 г/л
ШОЕ – 0,8мм за 1 годину
Швидкість зсідання крові – 6 хв.
Дослідження сечі і калу не проводили.
РОЗДІЛ 6.
Diagnosis et diagnosis differentialis
Діагноз ставлять з урахування анамнестичних та клінічних даних.
Захворювання необхідно диференціювати від фолікулярної та лютеїнової кісти.
При фолікулярній кісті: шляхом вагінального дослідження спостерігаємо напіввідкритий канал шийки матки, який містить анормальний рясний секрет, набряклість і збільшення зовнішнього вістя шийки матки. При ректальному дослідженні знаходять атонічну матку, яка опускається до черевної порожнини, збільшення яєчника у 1,5-2 рази, який пальпується у вигляді туго флюктуючого неболючого кулеподібного утворення величиною від кульки для настільного тенісу до м'яча для великого тенісу (від 2,5 до 15 см у діаметрі).Спочатку у тварини спостерігають німфоманію, а далі – анафродизію.
При лютеїновій кісті - знаходять зменшену, закриту шийку матки, у цервікальному каналі знаходиться густа слизова пробка. Матка атонічна, дрябла. При пальпації кісти жовтого тіла відзначають, що вона має величину зі сливу і більше, щільні стінки, які заважають вловлюванню виразної флюктуації цієї кісти. Яєчник, в якому розвивається велика лютеїнова кіста, набуває кулеподібної форми.У тварин відмічають анафродизію.
РОЗДІЛ 7.
Prognosis quo ad vitam et valetudinem completam
Прогноз по відношенню до життя сприятливий. Щодо відновлення функцій також є сприятливим.
РОЗДІЛ 8.
Decursus morbid et therapia
Дата і години |
Темпера тура |
Пульс |
Дихання |
Дані дослідження тварини (клінічні та лабораторні) |
Терапія, дієта та режим утримання | |||
Р |
В |
Р |
В |
Р |
В | |||
05.02.11 |
38,6 |
38,8 |
68 |
70 |
20 |
21 |
При ректальному дослідженні корови виявили на лівому яєчнику грибоподібне утворення. Матка дрябла, атонічна, опущена в черевну порожнину. У тварини спостерігають анафродизію. |
1.Загальностимулююча терапія: Rp.: Sol. Trivithi 20.0 D.S. внутрішньочеревно на одне введення. Тривіт. Підшкірно вводять 25 мл тканинного препарату з плаценти кобили та корови. 2.Патогенетична терапія (відновлення функції ендометрію та секреції простагландину): Rp.: Sol. Novocaini 10%-15,0 D.S. внутрішньочеревно на одне введення. 3.Енуклеація жовтого тіла: Вводять руку у пряму кишку і звільнюють її від калових мас. У краніальній частині прямої кишки захвачують лівий яєчник так, щоб яєчникова зв'язка була між вказівним і середнім пальцями. Великим пальцем тиснуть на тканини між паренхімою яєчника і основою жовтого тіла та відокремлюють жовте тіло. При цьому у момент віддавлювання відчуваємо характерний хрускот та знаходимо ямку на місці колишнього жовтого тіла. Для усунення кровотечі прижамаємо м'якишем великого пальця в ділянці утвореної на місці жовтого тіла ямки 1-2 хвилини. Масаж яєчників і матки. Покращують догляд. До раціону додають кальцій фосфат 100г, кісткове борошно100г. Водою забезпечують вдосталь. В кормушки кладуть сіль-лизунець, дають вітаміни. Rp.: Sol. Trivithi 10.0 D.S. внутрішньом’язево на одне введення.
|
08.02.11 |
38,6 |
38,7 |
68 |
70 |
20 |
21 |
Тварина пригнічена. Матка дрябла, атонічна, опущена в черевну порожнину. Лівий яєчник збільшений, на ньому знаходимо заглиблення. |
Корова знаходиться там само, корм той самий. Масаж яєчників і матки. Дають вітаміни. Rp.: Sol. Trivithi 10.0 D.S. внутрішньом’язево на одне введення. Організовують активний моціон по 3 км. |
09.02.11 |
38,5 |
38,7 |
67 |
68 |
19 |
20 |
Корова знаходиться там само, корм той самий. Rp.: Sol. Novocaini 10%-15,0 D.S. внутрішньочеревно на одне введення. Організовують активний моціон по 4 км. | |
11.02.11 |
38,5 |
38,6 |
67 |
68 |
20 |
21 |
Корова легко змінює положення тіла. |
Rp.: Sol. Novocaini 10%-15,0 D.S. внутрішньочеревно на одне введення. Масаж яєчників і матки.
Стимуляція фолікулогенезу: Фолігон в/м 1000 МО Корова знаходиться там само, корм той самий. Організовують активний моціон по 4 км. |
13.02.11 |
38,6 |
38,5 |
68 |
67 |
19 |
20 |
Підшкірно вводять 25 мл тканинного препарату з плаценти кобили та корови. Масаж яєчників і матки.
| |
15.02.11 |
38,5 |
38,6 |
67 |
68 |
19 |
20 |
Фізіологічний стан відповідає нормі. |
Rp.: Sol. Trivithi 20.0 D.S. внутрішньочеревно на одне введення. |
Розділ 9.
Epicrisis
Персистентне жовте тіло (corpus luteumpersistens). Жовте тіло, що не розсмокталося протягом 25-30 днів з часу утворювання (циклічне жовте тіло) чи після отелення (жовте тіло вагітності), називають персистентним.
Єдиної думки відносно ролі персистентного жовтого тіла як причини неплідності немає. Вважають, що воно обумовлює неплідність у 30-60 %,
80-90 % (К. Д. Волошин) корів. За даними А. Г. Нежданова, гормональна активність жовтого тіла, що затрималось у яєчнику, на 3-5-й день після отелення припиняється.
За Ваєром розглядають п'ять видів персистентних жовтих тіл: вагітності - що затримуються в яєчнику більше 25-ти днів; періодичне, що виникло після анестрального статевого циклу, при гіпофункції передньої долі гіпофізу; кістозне, що виникло в результаті гальмівного впливу кісти на його розсмоктування; що виникло внаслідок функціональних розладів матки; що утворилося при несправжній вагітності, смерті ембріона або плода.
Етіологія. Незбалансована і неповноцінна годівля, тривалий підсосний період, запальні або дистрофічні процеси в матці, інтоксикація - фактори, що сприяють затриманню жовтого тіла в яєчнику. Істинну причину патології треба шукати у порушені ланцюга нейрогормональної регуляції функції яєчників. Накопичення ексудату в матці, що може імітувати вагітність, як і розлади секреторної активності її залоз, розглядають як фактор, що обумовлює затримання жовтого тіла для збереження "домінанти вагітності".
Патогенез. Затримане жовте тіло, продовжуючи секрецію прогестерону, гальмує ріст і розвиток фолікулів, в результаті чого затримується синтез естрогенів і порушується функція матки, у ній накопичуються і затримуються лохії, наступає дистрофія епітелію ендометрію і залоз, не синтезуються простагландини.
Симптоми. Основна ознака - подовження періоду між статевими циклами після осіменіння, відсутність стадії збудження статевого циклу протягом 45-ти і більше днів після отелення. Зміни в яєчнику: наявність в одному яєчнику різної форми і величини жовтого тіла, що може грибоподібне випинатись над його поверхнею, в другому - різної величини фолікулів. Матка зменшена, стінки дряблі, скоротлива здатність знижена або відсутня. Гістоструктура жовтого тіла вагітності, статевого циклу і персистентного тіла немає суттєвої відмінності.
Діагноз. Важливе значення мають відомість про перебіг отелення і післяотельного періоду, час виникнення першої стадії збудження статевого циклу після отелення. Об'єктивні дані, отримані при ректальному дослідженні, мають вирішальне значення для визначення діагнозу. Повторне дослідження через місяць дає можливість підтвердити діагноз або заперечити діагноз, визначити тільність тварин.
