Перспективи розвитку технічних засобів у документознавстві

Тема: "Перспективи розвитку технічних засобів у документознавстві"

ЗМІСТ

ВСТУП

Перехід до постіндустріального  суспільства, автоматизація матеріального  виробництва й обігу, розширення можливостей для науково-технічної творчості та поглиблення спеціалізації потребує інноваційного підходу до підготовки фахівців. Так у освітньому процесі мають враховуватись тенденції збільшення обсягів інформації, яка потребує оперативного опрацювання.

Обсяги управлінських робіт, що постійно збільшуються, вимагають підвищення ефективності роботи працівників галузі інформаційної діяльності. Це може бути досягнуто за рахунок широкого впровадження методів наукової організації, механізації й автоматизації праці, управлінського та інженерно-технічного персоналу, застосування сучасних засобів зв’язку, а отже, передбачає формування у студентів спеціальності 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність» відповідних ґрунтовних знань, навичок, професійної компетентності та інформаційної культури загалом [4, с. 10].

Проблеми підготовки документознавців розглядаються у працях Г.В. Власової, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяника, Ю.І. Палехи [5;11;19;13]. Разом з цим, питання формування інформаційної культури майбутніх менеджерів діловодних служб у процесі вивчення навчальних курсів з циклу професійної та практичної підготовки потребує подальшого висвітлення.

В сучасному інформаційному суспільстві  під технічними засобами управління розуміють систему засобів забезпечення управління, до якої включені носії інформації і відповідні технічні засоби.

Їх поділяють на три основні  категорії:

– комп’ютерна техніка;

-  інформаційні мережі;

- мультимедійні засоби.

Особливо цінним в  процесі формування інформаційної  культури майбутнього фахівця є  використання персональних комп’ютерів, які допомагають індивідуалізувати навчання студентів, налагодити зворотний зв’язок, різко підвищити якість навчальної інформації, надати процесові навчання творчого характеру. Цьому покликані сприяти різні мультимедійні засоби впровадження сучасних інформаційних технологій. Важливою умовою їх успішного використання є професійна компетентність менеджерів з інформаційної діяльності, які забезпечуватимуть експлуатацію систем і засобів новітніх технологій управління [6, с. 23].

Об'єкт дослідження  – сучасні інформаційні технології в документознавстві.

Предмет дослідження  – технічні засоби у документознавстві.

Мета даної курсової роботи – розглянути перспективи розвитку технічних засобів у документознавстві.

Завдання, вирішувані в роботі:

- показати розвиток  апаратних засобів сучасних інформаційних  технологій;

- визначити основні  напрями використання мережевих  технологій;

- розглянути актуальні  електронні засоби документування  інформації;

- проаналізувати сучасні  перспективні технічні засоби автоматизації документообігу.

РОЗДІЛ 1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ

1.1. Розвиток апаратних засобів сучасних інформаційних технологій

Для сучасного етапу  розвитку людства характерні глобалізаційні процеси, які зачіпають усі сфери діяльності людей в цілому світі. З них найбільший вплив на розвиток технологій загалом і комп'ютерних технологій зокрема великий вплив мають наступні процеси:

• глобалізація економіки, яка крім створення транснаціональних корпорацій проявляється у поглибленні міжнародного розподілу праці та ринків збуту продукції;
• глобалізація науки, яка характеризується поширенням практики створення розподілених міжнародних творчих колективів учених, які працюють над спільними науковими проектами, а також інтенсифікацією міжнародного обміну науковою інформацією;
• глобалізація освіти, що проявляється, зокрема, у створенні відкритих територіально розподілених навчальних закладів (університетів, коледжів тощо) і розвитку різних форм дистанційної освіти;
• глобалізація культури, яка сприяє створенню світових ресурсів культурних надбань людства та наданню доступу до них через глобальні комп'ютерні мережі.

Усе це стимулює розвиток комп'ютерних інформаційних технологій, їх глибше проникнення в усі сфери діяльності та в побут, оскільки внаслідок інформаційної революції інформація стала безпосередньою продуктивною силою [6, с. 53].

Розвиток апаратних  засобів (апаратного забезпечення) сучасних інформаційних технологій відбувається в наступних основних напрямках:

• удосконалення серійного апаратного забезпечення за рахунок розвитку елементної бази, конструктивного і технологічного удосконалення окремих вузлів, модулів і блоків апаратури;
• розробка нового апаратного забезпечення, яке розраховане на використання відомих принципів але на новій технологічній і модульній базі;
• розробка нового апаратного забезпечення, в яке закладається використання сучасних наукових досягнень.

Розвиток елементної бази апаратного забезпечення залежить передусім від розвитку виробництва електронних мікросхем, які є основою створення всіх сучасних електронних пристроїв і комп'ютерів зокрема.

Дедалі потужнішим стають процесори. Тактова частота процесорів сягає вже 4500 МГц без помітного  збільшення їх габаритів. Щоправда, одночасно зростає і розсіювана ними теплова потужність, що вимагає використання дедалі потужніших систем охолодження процесорів. Є навіть приклади використання рідинного охолодження процесорів (ще складнішою є вирішення цієї проблеми у моноблочних багатопроцесорних системах).

Швидкими темпами розвиваються пристрої пам'яті (оперативної і  постійної). Плати RAM, які розміщені  на материнській платі комп'ютера, мають  місткість 256 або й 512 Мб, що дозволяє на платі з чотирма слотами  встановити RAM обсягом 2048 Мб. Для порівняння: не так давно, років 7 тому жорсткі диски мали обсяг 512 Мб.

Сучасні відеокарти мають  власний процесор (з охолодженням) і пам'ять обсягом 2-8 Гб. Обробка  навіть великих масивів відеоданих відбувається зі швидкістю, достатньою для сприймання телевізійного зображення та проведення відеоконференцій (чи просто індивідуальних відеоконсультацій).

Зростає місткість жорстких дисків (120 Гб), блоків флеш-пам'яті (256 - 512 Мб).

Розвивається технологія запису на компакт-диски (на сьогодні є  близько тридцяти технологій запису). Після формування пріоритетних напрямів розвитку технологій такого запису слід очікувати швидкого розвитку цього виду постійної пам'яті.

Надзвичайно швидко розвиваються комп'ютерні периферійні пристрої.

Дедалі швидшими і  продуктивнішими стають принтери, сканери. Перспективним напрямом цього розвитку є розробка та виробництво комбінованих пристроїв, які об'єднують у собі можливості принтера, сканера, копіювального апарату, факсу і голосового телефона. Такі пристрої можуть працювати на звичайному папері (не на світлочутливому) і, крім цього, мають можливість кольорового друку. Обладнання пристрою мережевою картою перетворює його у справді мережевий багатофункціональний периферійний пристрій. Однак, технічне обслуговування такого пристрою - завдання не для звичайних користувачів.

Удосконалюються технології виробництва рідкокристалічних  моніторів (панелей). Товщина такого монітора -12 мм, а розмір діагоналі  може становити від 15 до 40 дюймів. За умови налагодження технології та відповідного зменшення їх вартості вони повністю замінять монітори з електронно-променевими трубками.

Активно розвивається технологія органічних електролюмінісцентних  дисплеїв (OELD). Вони мають органічний шар, який забезпечує підвищену яскравість за значно меншого енергоспоживання. Такі дисплеї можуть бути і малого розміру (для кишенькових комп'ютерів, телефонів, годинників тощо) без втрати якості зображення.

Значний прогрес спостерігається  серед продукції виробників кишенькових  комп'ютерів. Кишенькові комп'ютери PocketPC з Windows та Palm з операційною системою PalmOS за своїми характеристиками вже перевищують взірці стаціонарних комп'ютерів дворічної давності. Недоліком цих комп'ютерів є невеликий екран дисплея, який не дозволяє досягати необхідної вірності відтворення зображення. Але з розвитком дисплеїв OELD ця проблема також, напевно, буде вирішена. Можливість під'єднання до комп'ютерних мереж в поєднанні з розвитком аутсорінгу (оренда програмного забезпечення) робить такий комп'ютер реальною альтернативою громіздким, енергоємним стаціонарним комп'ютерам.

Дедалі поширюється  використання системи стільникового  зв'язку для створення каналів  для доступу до глобальних мереж. Все більше компаній орієнтуються на мобільний Internet. Завдяки WAP-доступу  власники мобільних засобів зв'язку мають доступ до інформації з глобальних мереж. Ця технологія має багато спільного з технологіями, які дозволяють перетворити комп'ютер чи звичайний телевізор на мультимедійний апарат з доступом до Internet. Ця технологія отримала назву MHP.

Автономні мініатюрні однокристальні комп'ютери є основою розвитку технологій цифрової фотографії та відеозапису. Такі пристрої мають карту пам'яті обсягом від 8 Мб до 1 Гб. Перегляд і обробку отриманих зображень у форматі QuickTime можна здійснювати за допомогою комп'ютера [6, с. 81].

Аудіоплеєри з пам'яттю 384 Мб дають можливість прослуховувати звукові записи у форматі .mp3 та .wma протягом 100 год. Цифровий відеомагнітофон  має жорсткий диск, що дозволяє зберігати  до 320 хв. запису відео- та фотоданих. За допомогою модема такий пристрій може сприймати і записувати інформацію з Internet.

1.2. Основні напрями використання мережевих технологій

Мережеві технології є тією ланкою, яка дозволила об'єднати результати роботи багатьох автономних користувачів та надати доступ до цих результатів всім, хто в них зацікавлений. Тому напрями розвитку мережевих технологій без сумніву визначатимуть напрями розвитку інформаційних технологій в цілому.

Зараз можна виділити такі основні напрями використання мережевих технологій:

• технологія сховищ даних;
• WAP-технології;
• комп'ютерна телефонія;
• дата-центри.

Розглянемо деякі технології детальніше.

Для обробки великих  обсягів систематизованих даних використовують реляційні бази даних. Такий набір даних складно змінювати користувачу-непрограмісту, та й для аналізу даних він мало придатний. Інформаційні сховища - перспектив напрям розвитку технологій аналізу даних та прийняття рішень на підставі результату такого аналізу [6, с. 103].

Розрізняють два методи обробки даних: операційний та аналітичний. Операційна обробка потрібна для щоденної роботи. Вона здійснюється програмами обробки трансакцій в реальному часі (On-Line Transaction Processing, або скорочено - OLTP). Дані, які обробляються, після проведення розрахунків в подальшому не змінюються.

Аналітична обробка  даних підпорядкована і визначається стратегією розвитку. Така обробка  виконується системами підтримки  прийняття рішень (On-Line Analytical Processing, або скорочено OLAP).

Дані в інформаційних  сховищах можуть бути успадкованими (наприклад, з тих же ж реляційних баз), оперативними і зовнішніми. Ці дані можуть мати різні формати. За допомогою відповідного програмного забезпечення формати даних уніфікуються і переносяться у спеціальні сховища даних. Кінцевий користувач може отримувати дані або безпосередньо зі сховища, або зі спеціальних тематично підібраних інформаційних вітрин.

Сховища даних можуть використовувати або реляційну  модель (ROLAP), або багатовимірну (MultiDimentional Database, або скорочено MDD).

Для передачі даних в  комп'ютерних технологіях дедалі частіше використовують технології стільникового зв'язку. Власники мобільних телефонів з функціями WAP-доступу можуть отримувати інформацію безпосередньо з глобальних мереж. До цієї ж новітньої технології належить перетворення звичайних побутових телевізорів на мультимедійні центри з доступом до Internet. Ця технологія отримала назву Multimedia Home Platform, або скорочено MHP.

Комп'ютерна телефонія (СТІ) - це технологія, в якій апаратні і  програмні засоби комп'ютерної техніки  використовуються для керування телефонними з'єднаннями. Використання комп'ютерів дозволяє в таких зв'язках обробляти та синтезувати голосові сигнали. Для створення комп'ютерної телефонної системи потрібне також спеціальне програмне забезпечення. Цікавим є використання голосових поштових скриньок для обміну голосовими повідомленнями. В голосовій пошті всі повідомлення зберігаються у скриньках як в звичайній електронній пошті. В офісі така система може автоматично комутувати (перенаправляти) повідомлення на визначені робочі місця, розповсюджувати факсимільні повідомлення. Цілком можливо, що такі системи згодом замінять телефонний зв'язок.

Розвиток мережевих  технологій спричинив втілення в життя ідеї про надання клієнтам мереж послуг програмним забезпеченням та послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди можна віднести:

• зберігання великих обсягів даних клієнта у спеціальному сховищі, яке має надійних програмний та апаратний захист;
• надання послуг потужних апаратних засобів та високошвидкісних каналів передачі даних;
• розробку інформаційних систем та окремих програмних продуктів;
• дизайн Web-сторінок, їх підтримку та супровід;
• оренда ліцензійного програмного забезпечення (аутсоринг).

Як вже згадувалось, розвиток інформаційних технологій перш за все пов'язаний саме з розвитком мережевих технологій. І саме розвиток мережевих технологій диктуватиме основні напрями розвитку апаратного і програмного забезпечення.

Можливість доступу  до світових інформаційних ресурсів - це шлях активного акумулювання знань  з метою прискорення прогресу людства у всіх сферах і в управлінській науці зокрема.

Наука управління знаходиться  на стадії свого розвитку. Її розвиток багато в чому буде визначатись наявністю  достатньої кількості емпіричного  матеріалу, необхідного для аналізу  та розробки теорії управління суспільством, громадою, колективом.

Для працівників органів  державного управління та місцевого  самоврядування мережеві технології - це можливість об'єднання зусиль окремих  працівників при виконанні робіт  з обробки інформації у великих  обсягах, перехід до використання безпаперових технологій у виконанні офісних функцій, налагодження оперативного зв'язку між різними рівнями управління та по горизонталі, доступ до найновіших технологій підтримки прийняття рішень і, як наслідок, - підвищення ефективності державного управління.

Магістральним напрямом розвитку мережевих технологій є  розвиток систем збирання та аналізу  інформації з мережевих ресурсів.

Прикладом таких технологій може бути технологія інтеграції новин InfoStream, яка використовується інтернет-холдінгом "ЭЛВИСТИ". Ця технологія забезпечує:

• оперативне отримання інформації з Internet;
• формування тематичних каналів, для яких характерна повнота охоплення інформації;
• формування персональних інформаційних каналів за рахунок створення спеціальних запитів;
• інтерактивний доступ до інформації в режимах пошуку та перегляду з робочих місць корпоративних користувачів;
• автоматичне формування тематичних дайджестів, побудова таблиць взаємних зв'язків та гістограм розподілу понять;

Технологія InfoStream передбачає використання трьох основних складових:

1. Stream-центру збирання та обробки інформації
2. Stream-центру організацій інтерактивного доступу до даних
3. Stream-центру контент-мооніторингу

Stream-центр збирання  та обробки інформації забезпечує  автоматичне збирання даних в Internet, перетворення форматів даних, автоматизоване конфігурування інформаційних ресурсів та їх класифікацію, а також вибіркове розповсюдження інформації. Його структура наведена на рис. 1.1. 

Рис. 1.1. Схема Stream-центру збирання та обробки інформації

Stream-центр збирання та обробки  інформації дозволяє автоматично  сканувати доступні інформаційні  ресурси Internet та корпоративних  мереж. При цьому забезпечується сканування як статичних, так і динамічних Web-ресурсів, конвертування інформації, контроль за її дублюванням.

Засоби класифікації та розприділення  інформації - це інформаційно-пошукова система вибіркового розповсюдження інформації. Документи, як і потрапляють в систему, аналізуються з погляду відповідності пошуковим запитам. Релевантні документи класифікуються і розсилаються відповідним користувачам.

Stream-центр організації інтерактивного  доступу до баз даних забезпечує:

• автоматичне створення оперативних та ретроспективних баз даних;
• інтерактивний доступ користувачів до баз даних;
• санкціонований доступ користувачів до баз даних;

Основою Stream-центру організації  інтерактивного доступу до баз даних  є програмно-технічних забезпеченням  для створення баз даних, які містять документи, які поступають з мережі, та доступу до цих баз даних. Структурну схему цього центру наведено на рис. 1.2.

Stream-центр моніторингу  забезпечує формування інформаційних  каналів, формування тематичних  дайджестів, формування таблиць взаємних зв'язків понять та гістограм розприділення вагових коефіцієнтів окремих понять, як це наведено на рис. 1.3.

Stream-центр контент-моніторингу  забезпечує формування двох класів  звітів - текстового і статистичного.  Текстові компоненти контент-моніторингу ґрунтуються на методах автоматичного реферування текстів. Їх практичним результатом є тематичні дайджести, які є відповідно оформленими згрупованими сукупностями інформаційних матеріалів чи їх частин. Статистичні компоненти контент-моніторингу дозволяють формувати таблиці та гістограми роз приділення вагових коефіцієнтів окремих понять в часі, у різних тематичних та оглядових розрізах, а також ефективно виявляти взаємозв'язки та взаємні впливи окремих понять.

Рис. 1.2. Схема Stream-центру організації інтерактивного доступу до баз даних

Рис. 1.3. Схема Stream-центру контент-моніторингу

Ядром "контент-механізму" InfoStream є повнотекстова інформаційно-пошукова система InfoReS-XL. Потокова технологія забезпечує обробку інформації в трьох основних режимах:

• вибіркового розповсюдження інформації;
• інтерактивного доступу до повнотекстових баз даних;
• контент-моніторингу.

Перспективним напрямом розвитку технології InfoStream сьогодні є  контент-моніторинг, засобами якого  забезпечується вирішення задач  формування тематичних інформаційних  каналів, дайджестів, таблиць взаємних зв'язків та гістограм розприділення окремих понять [6, с. 131].

В порівнянні з традиційними технологіями InfoStream надає наступні переваги:

• надання оперативного доступу до найактуальнішої інформації одночасно з її появою в Internet;
• забезпечення роботи з контрольованим набором джерел;
• включення робочих місць працівників в інформаційний простір;
• своєчасне нагадування про профільну інформацію;
• забезпечення цілеспрямованої роботи працівників, усунення факторів відволікання уваги;
• можливість контролю інформації, яка надається на кожному робочому місці корпоративної мережі;
• надійність доставки інформації;
• захист даних, конфіденційність.

Методи контент-моніторингу  є одним з кращих шляхів покращення якості систем управління контентом та є сьогодні унікальним механізмом вирішення існуючої проблеми екстенсивного розвитку мережевої інтеграції новин, яка полягає в постійному збільшенні кількості джерел та обсягів інформації.

З практичним результатами використання технології InfoStrean можна  ознайомитись на сайті uaport.net/UAcatalog, де наводиться перелік українських Web-ресурсів, згрупований за тематикою. Приклад каталогу українських ресурсів наведено на рис. 1.4. 

Рис. 1.4. Домашня сторінка каталогу українських Web-ресурсів

На завершення слід зупинитись на національних інформаційних Web-ресурсах, які стосуються питань державного управління. Сюди відносяться офіційні сайти  Верховної Ради України, національної правової бази, Кабінету Міністрів України, Головдержслужби України, інформаційних ресурсів державних управлінських структур.

Сайт ВРУ має адресу rada.gov.ua. Вигляд домашньої сторінки сайту наведено на рис. 1.5. 

Рис. 1.5. Домашня сторінка сайту Верховної Ради України

Тут, як видно, є посилання на багато потрібних ресурсів, зокрема, на базу національного законодавства. Домашня  сторінка сайту національного законодавства має вигляд, наведений на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Домашня сторінка сайту національного законодавства

Як видно з рисунка, на цій сторінці організована система пошуку документів за різними критеріями: за словами в назві чи тексті, за видавником документу, за типом, за датою. За необхідності можна скористатись допомогою щодо пошуку необхідних даних в системі. На рис. 1.7. наведено вигляд сторінки сайту з текстом допомоги. 

Рис. 1.7. Сторінки сайту бази законодавства з текстом допомоги

Відповідь на організаційні і технічні питання, які виникають стосовно домену інформаційних ресурсів державних управлінських структур, можна також отримати на сайті gov.ua, вигляд домашньої сторінки якого наведено на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Домашня сторінка сайту gov.ua

Звідси зручно здійснювати  пошук ресурсів органів державного управління та інших національних суб'єктів, користуючись посиланням Whois.com.ua.

РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ

2.1. Актуальні електронні засоби документування інформації

В сучасному  світі широко використовуються електронні засоби документування інформації, і  з кожним роком вони стають все  більш розповсюдженими. Культура їх використання займає одну з провідних  ролей у розвитку інформаційної культури суспільства, а згідно з цим і у світовому культурному розвитку.

Вивчення електронних  засобів документування інформації є на сьогодні актуальною темою, особливо, беручи до уваги те, що дуже багато документів представлено саме в електронному вигляді. Великі об'єми інформації, наявні на даному етапі, зручніше за все зберігати в електронній формі, а використання електронних носіїв дозволяє вирішувати основні проблеми забезпечення довготривалого зберігання цифрової інформації.

Інформаційну культуру суспільства в різний час приголомшували інформаційні кризи, які призводили до появи нової форми фіксації інформації.

Остання інформаційна криза викликала до життя комп'ютерні технології, що модифікували носій  інформації і автоматизували деякі  інформаційні процеси.

В даний час  інформаційна культура все частіше  формується під впливом інформаційних  технологій і відображає нові зв'язки і стосунки інформаційного суспільства [18].

Вперше проблему електронних засобів документування інформації почали розглядати у другій половині ХХ сторіччя, після так  званого інформаційного „вибуху”. На конгресі 1988 р. в Парижі, головною темою були „архівні документи нового типу”. На захист цієї ідеї був представлений доклад Т.Пітерсона. Специфічні особливості машиночитаємих документів були сформульовані в докладі П.Рене-Базін [7].

На сьогодні розробкою проблеми електронних  засобів документування інформації займаються багато науковців. Серед українських та російських дослідників можна виділити таких як: Г. М.Швецова-Водка, Н.М.Кушнаренко, Ю.І.Палеха, Д.А.Романов, Ю.М Столяров., Г. Асєєв[20; 11; 13; 15; 2].

Електронні  засоби документування з'явилися відносно нещодавно, в середині ХХ століття. Одним з найбільш поширених електронних засобів документування насьогодні є оптичний диск. Перші оптичні диски почали з'являтися на початку 1950-х років. В 1962 р. в США були втілені перші розробки в області оптичних дисків, які почали упроваджуватися в промисловість на початку 1970-х років. Проте широке промислове виробництво почалося лише в 1980-ті роки [10, с. 436].

Виділимо три  хронологічних періоди розвитку технології оптичних носіїв інформації.

Перший період (1980-1985) ознаменувався створенням стандарту цифрового запису звукової інформації й випуском першого програвача дисків.

Другий період (1985-1994) характеризувався подальшим  удосконаленням портативних музичних систем на компакт-дисках і початком розробки стандарту CD-ROM, що був анонсований у 1985 р.

Третій період характеризувався появою стандарту DVD дисків об'ємом 4,7 ГБ. DVD диски швидко стали одними з найрозповсюдженіших  засобів документування, але з  появою флеш-пам'яті вони стали різко  здавати свої позиції.

На відміну  від жорсткого диска флеш-пам'ять  витримує обмежену кількість циклів стирання та запису. Перевагами флеш-пам'яті  є: відсутність рухомих частин, що дозволяє зробити записану інформацію більш компактною й доступною  для користувача [13, с. 225].

На сьогодні флеш-пам'ять є найбільш поширеним  та доступним у використанні новітнім електронним засобом документування. Ємність флеш-накопичувачей з  кожним роком збільшується, та дозволяє зберігати великі об'єми інформації на одному носії, а матеріальний носій є надійним та зручним у використанні. Найбільша ємність флеш-пам'яті на сьогодні складає 128 Гб, але в перспективах значне збільшення ємності.

Завдяки світовому  культурному розвитку з'являються  нові засоби документування. Одним  з найперспективніших засобів документування є голограма.

Голограма - документ, що містить зображення, запис та відтворення якого проводиться  оптичним способом за допомогою лазерного  променя без використання лінз.

Якість зображення голограми залежить від монохроматичності випромінювання лазера та роздільної здатності фотоматеріалів, що використовуються при одержанні голограм. Якщо спектр випромінювання широкий - інтерференційна картина буде нечіткою та розмитою. Тому при виготовленні голограми застосовують лазери з дуже вузькою спектральної лінією випромінювання.

Голограма може бути плоскою та об’ємною. Чим більше об’єм, тим краще реалізуються всі  її якості. Голограму можна використовувати  для найрізноманітніших цілей.