Перспективи сучасного розвитку будівельного комплексу
Зміст
Вступ.........................
1. Сутність, структура і роль будівельного комплексу.....................
2. Особливості розміщення і розвитку......................
3. Родовища природних будівельних матеріалів України.......................
4. Перспективи сучасного розвитку будівельного комплексу.....................
Висновок......................
Список літератури....................
Вступ
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей. Будівельний комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, які їх обслуговують. Його складові надзвичайно різняться за продукцією, умовами і знаряддями праці, зв'язками тощо. Рівень розвитку будівельного комплексу впливає на формування пропорцій і темпів розвитку країни.
Предметом дослідження виступають структурні і територіальні особливості розвитку і розміщення будівельного комплексу України.
Об'єктом дослідження будівельного комплексу є територія України та її економічні райони.
Основним завданням роботи є дослідження: передумов, принципів і факторів розміщення, структури та розвитку промисловості будівельних матеріалів одної з головних складових будівельного комплексу України.
Незважаючи на те, що у промисловому комплексі України частка будівельної промисловості ще не значна (близько 6,5% вартості валової продукції), будівельна індустрія є провідною галуззю, яка істотно впливає на структуру і функціонування всього суспільно-територіального комплексу України. Будівельна промисловість відноситься до числа галузей індустріального виробництва, яка повинна розвиватися дуже високими темпами.
1. У ряді наукових досліджень структура будівельного комплексу розуміється більш широко: до нього включається також будівельне і дорожнє машинобудування, спеціальна інфраструктура (науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, вищі і середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські установи, які фінансують будівництво; організації по матеріально-технічному забезпеченню підприємств, які входять до комплексу; спеціалізований транспорт).
Будівництво охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні організації створені у великих містах. Так, у Києві діють холдінгова компанія "Київміськбуд", спеціалізовані будівельні організації по монтажних роботах, транспортному, нафтогазовому, водогосподарському будівництву. Великий обсяг різноманітних будівельних робіт виконують енергетики: створені проектно-пошукові інститути галузевого профілю (чорної металургії, хімії та ін.).
Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія і промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення.
Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.
Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва.
2. Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є: виробництво стінових матеріалів, цементна промисловість, видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних матеріалів, склоробна промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для більшості підгалузей за-Ьною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості - доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва викликало необхідність індустріалізації будівельного виробництва з виготовленням на спеціалізованих заводах чрних залізобетонних конструкцій і деталей.
Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами районами.
Розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна і вантажомісткість сировини і готової продукції, масовість і повсюдність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробництва і до сировини, і до споживача.
Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, стадій технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки зору можна розрізняти:
– пo галузі переважно сировинної орієнтації - перш за все це ервинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового каменю та ін.), а також виробництво цементу, егли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;
– пo галузі з орієнтацією переважно на споживача - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.
Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.
Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України - Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва.
В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зосереджені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).
Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для її виготовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слав'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.
В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фаянсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріалами (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість.
Будівництво характеризується тривалим виробничим циклом, хомими територіальне закріпленими об'єктами, які зводять промислові будинки, жилі будинки, електростанції, трубопроводи тощо, а також високою залежністю виробництва від географічних умов.
У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін. При розміщенні об'єктів капітального будівництва слід вра-ївувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на допроектній стадії. Найважливіші актори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва - це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об'єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грунти і грунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.
Галузі будівельного комплексу розвиваються в усіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального будівництва. Тому - то на перший план виступає виробництво цементу, збірного залізобетону і заповнювачів для бетону. В різних районах освоєні родовища мінерально - будівельної сировини - джерел природних будівельних матеріалів.
Використовуються відходи окремих галузей важкої індустрії ( шлаки в металургійному виробництві, відходи золи в електроенергетиці ). Це призвело до виникнення комплексів підприємств на основі комбінування виробництва будівельних матеріалів з чорною і кольоровою металургією, електроенергетикою та галузями, що виробляють мінеральну сировину. Використання золи і шлаків теплових електростанцій, відходів вуглезбагачувальних фабрик, металургійного виробництва посилює зв'язки промисловості будівельних матеріалів з галузями важкої індустрії і розглядається як один з головних резервів зростання виробництва продукції.
На розміщення підприємств будівельного комплексу, зокрема виробництво будівельних матеріалів, найбільший вплив має сировинний фактор. Наближення виробництва до сировинних баз обумовлюється великими об'ємами витрат сировини на одиницю продукції і низбкою її транспортабельністю. Так, перевезення піску або гравію автотранспортом на 50 км обходиться в 10 разів дорожче порівняно з їх видобутком. На виробництво 1 т цементного клінкеру витрачається 1,5....2,5 т вапняку і глини, 1т вапна - 2 т вапнякового каменю, а 1 т керамічних труб - до 1,5 т глини. Питома вага витрат на сировину становить 15....25% у структурі собівартості продукції.
Ряд галузей промисловості будівельних матеріалів тяжіє до споживача зокрема виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та виробництво в'яжучих матеріалів. Їх продукція менш транспортабельна, ніж сировина. Однак часто їх розміщують враховуючи тяжіння до сировинних баз і до споживачів.
Зважаючи на значення сировинного і споживчого факторів, розрізняють дві групи галузей :
1). Переважно сировинної орієнтації - виробництво цементу, азбесто - цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.
2). Переважно споживчої орієнтації - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, та ін.
Підприємства, що зв'язані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на довізних напівфабрикатах ( бетонні та залізобетонні заводи).
Територіальна організація галузей має удосконалюватись з урахуванням спеціалізації, кооперування, комбінування підприємств та міжрегіональних зв'язків України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт.
Виробництво будівельних матеріалів супроводжується забрудненням атмосфери пилом, особливо при тонкому подрібненні та термічній обробці сировини в цементній, тальковій та ряді інших галузей. Захист навколишнього середовища в промисловості будівельних матеріалів здійснюється за такими напрямами :
- широке використання рудничних відходів для виробництва будівельних матеріалів, що дає змогу значно скоротити спеціальні роботи з видобутку будівельної сировини;
- пиловловлювання при виробництві цементу та інших пиловидних продуктів;
- вилучення з видобутку площ сільськогосподарських угідь, цінних в естетичному відношенні ландшафтів, долин річок тощо;
- повніше використання матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, шлаків та інших відходів промислового виробництва.
Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України, крім Донбасу і Придніпров'я ( на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі ). Високий рівень розвитку промисловості будівельних матеріалів також у Харківській (7%), Одеській і Львівській (по 5%), Хмельницькій (4,5% ) областях та АР Крим (4,5%).
3. Потреби будівництва в Україні повністю забезпечують власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабрадори, вивозять у країни близького та далекого зарубіжжя. В Україні є значні ресурси в'яжучої мінеральної та цегельно-черепичної мінеральної сировини.
Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використовують вторинні мінеральні відходи промисловості-розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо.
Родовища гіпсу й бутового каменю є майже в усіх областях України, а особливо Житомирській, Вінницький, Запорізький, Кіровоградський та Закарпатський. Україна славиться запасами граніту, лабрадориту, мармуру й мармуроподібних вапняків, які використовуються для будівництва доріг, набережних, облицювання, станцій метро, підземних переходів, фундаментів і стін будинків, як важкий наповнювач для бетону, виготовлення пам'ятників, розподільних щитів (мармур) і сувенірів. Найбільше видобувають бутового каменю, лабрадориту, габро, червоного і сірого граніту в Коростишевському, Овруцкому, Черняхівському, Малинському, Володарсько-Волинському, Коростенському, мармуру в досліднопромислових розробках Радомишльського району Житомирської області. Проте обсяг видобутку природного каменю порівняно невеликий.
Зупинимось на основних регіонах України, в яких розвинуто видобуття природних корисних копалин, використовуємих в промисловості будівельних матеріалів.
Вінницька область. У сучасний період Вінницька область володіє значними запасами вапняку ( карбонатна сировина для вапнування кислих грунтів ) - 10,7 млн.т ( 8 родовищ ), каоліну первинного - 4 родовища ( 151,6 млн. ), щорічний видобуток якого становить 0,28 млн.т; вапняку для будівництва - 10 родовищ ( 42,6 млн. ), щорічний видобуток 0,1 млн.т ; граніту - 5 родовищ (115,1 млн. ); каменю будівельного - 83 родовищ ( 458,9 млн.м3 ), щорічний видобуток близько 0,5 м3; камінь - 26 родовищ (124,5 млн.м3 ); керамзитової сировини - 1 родовище ( 3,9 млн.м3 ); піщано - гравійної суміші - 1 родовище ( 1млн. ); піску будівельного - 27 родовищ (50 млн ), щорічний видобуток близько - 0,07 млн.м3; цегельно - черепичної сировини - 160 родовищ ( 134424 млн.м3 ).
Дніпропетровська область.Місцева сировинна база забезпечує потреби області в будівельному камені стіновій керамиці, керамзиті та в будівельному піску. В області зосереджені значні запаси ресурсів України, фарбової сировини - 68,8 %, каоліну - 17,3%, піску фармувального - 28,1 %, керамзитової сировини - 20,3 %, піску будівельного - 11 %.
Донецька область.В області сконцентровані потужні запаси корисних копалин, вогнетривких глин, каоліни, вапняки, кварцити, пісок, мергель, будівельне каміння, керамзитна, черепична, скляна сировина, крейда.
Житомирська область.Багата запасами будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин та інших видів мінеральної будівельної сировини. На території області зосереджена одна п'ята частина бутощебеневої сировини України. Має значні запаси декоративно - облицювального каменю ( лабрадорит, гранит, габро ), що користується великим попитом у нашій країні та за кордоном. Розвідані поклади лабрадоритів і габро в області становлять 86 % запасів цього каменю в Україні. Найбільшими родовищами цієї сировини є Галовинське і Федорівське. Граніти видобувають в Омелянівському, Корнінському, Коростишивському та інших родовищах. Перспективним є родовище мармуру - сировини для виробництва облицювальної плитки, мармурової крихти.
Закарпатська область.Сировинними ресурсами область забезпечена достатньо, є багато покладів корисних копалин, які на території України більше не зустрічаються. Промислове значення мають поклади туфів, доломитів, перлітів, мінеральних фарб, бетонітових глин, кольорових мармуризованих вапняків (Великокам'янецьке, Довгорунське, Прибуйське родовища ), запаси сировини будівельної промисловості.
Київська область. Велике значення мають запаси гранітів, ( Богуславське, Синявське, Шамраївське, Чубинецьке родовища); родовища гнейсів, цегельно - черепичної глини ( Млачівське, Обухівське, Сквірське ); мергелів, будівельних і кварцових пісків ( Мирчанське, Бабинецьке, Кодрянське родовища ).
Миколаївська область.Загальнодержавне значення мають родовища різнокольорових гранітів які відрізняються широкою кольоровою гамою, і високими декоративними якостями. З них виробляють декоративно - облицювальні матеріали. В області вісім родовищ з них шість розробляється. Домінують розвідані запаси будівельного каменю - 35 родовищ ( 17 розробляється ), матеріалу для виробництва бутощебеневої продукції , зосереджені значні запаси сировини для виробництва цементу, карбонатні та глинясті породи. Промислове значення мають поклади вапняків, гнейсів, кварцових пісків і глини для виробництва вапна, цегли, дорожніх матеріалів.
Одеська область.Сировинні ресурси представлені виключно будівельною мінеральною сировиною. За обсягом запасів та рівням освоєння державне значення мають цементна сировина ( Єлізаветинське ) і вапняки ( Галочське, Олексіївське, Цибулевське, Дубівське родовище ). Розвідані значні запаси керамзитової сировини, пісків для виготовлення сілікатних виробів, а також піщано - гравійних сумішей для бетону. Основні обсяги будівельних пісків видобуваються на шельфі у прибрежній зоні міста Одеси.
Полтавська область.
Має значні запаси будівельного каменю, піску, тугоплавкої глини, цегельно - черепичної сировини.
Рівненська область.Державне значення мають запаси цементної сировини, будівельного каменю, базальтів, облицювального каменю, родовища крейди і суглинків ( Купецьке, Любомирське ). Розвідані запаси склових пісків, є унікальні родовища високоякісних базальтів для виробництва мінеральної вати, цементу, будівельний щебень. Видобуток піску проводиться на 32 двух кар'єрах.
Тернопільська область.Тут залягає понад 300 родовищ вапняків, крейди, мергелю, гіпсів, кварцових пісків, цегельно - черепичних глин та інших будівельних матеріалів.
Харківська область. Має запаси керамзитової, цементної сировини, родовища каміня будівельного, формовачні матеріали, вапняки, крейда, піскі кварцеві, сировина для скляної промисловості.
Херсонська область.Має корисні копалини : пісок будівельний, глина, вапняки, цементна сировина, цегельно - черепичні глини поширені в Білозерському, Генічеському, Каланчацькому районах. Мергель залягає поблизу Борислава, Каховки. Вапняк у Великоолександрівському, Великопільському, та Бориславському районах. Будівельний пісок у Білозерському районі. Цюрупінське родовище пісків - 100 млн.м3. В області 16 родовищ будівельного каменю - 29 тис.м3. Три родовища з цементною сировиною понад 400 млн.т; цементно - черепичної сировини - 19 родовищ - 36 млн.м3. В цілому в області нараховується 90 родовищ будівельних матеріалів: розвіданих 55 , нерозвіданих 35. Сировина для будівельної кераміки - 9 родовищ, 8 родовищ будівельного каменю, 3 родовища вапняків, 5 родовищ піска будівельного.
Чернівецька область.Має сировину для виробництва будівельних матеріалів: піски кварцові і глауконітові, галька та гравій, вапняки, мергелі, глини бетонітові й цегельно - черепичні, суглинки, гіпс; у гірських районах - кварцити, метаморфізовані сланці, мармур.
Кримський регіон.Поклади флюсових вапняків розташовані поблизу міст Севастополя, Керчі, Старого Криму, біля Бахчесараю - цементні маргелі, Село Первомайського ( бетонітові глини Курцівського родовища, пиляні вапняки Інкерманського родовища. Є поклади різноманітних глин, гравію, піску, гіпсу. Мармур розробляють біля села Мраморне.
Промисловість будівельних матеріалів-комплекс галузей важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі: цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.
За економічним призначенням продукція промисловості будівельних матеріалів належить до виробництва засобів виробництва( група А) і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпечує зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основні впровадження ефективних матеріалів і конструкцій. Ця промисловість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капітальних вкладень у народне господарство.
Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому це-ментні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України -- Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівнен-ська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Цементна промисловість є однією з найважливішою галузей промисловості будівельних матеріалів, підприємства якої виробляють різні види цементу- `'хліба'' будівельної індустрії. Цемент становить собою тонкоподрібнений порошок штучної неорганічної в'яжучої речовини, що виробляється з вапнякової сировини( вапняк, мергель). При змішуванні з водою він спочатку тужавіє, а потім твердне, з'єднуючи заповнювачі або камені.
Цемент використовують як основний в'яжучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону та шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено в 1896 р. в Донбасі. У 1913 р. в Україні працювало 12 цементних заводів, які виробляли 269 тис.т цементу. У 2001 р. виробництво цементу становило 5786тис.т
Виробництво будівельної цегли.
Оскільки сировина для її ви-готовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнту-ється на споживача. Великі центри виробництва будівельної цег-ли -- Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слав'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості. Його підгалузями є виробництво глиняної та силікатної цегли. Сьогодні в цегельній промисловості важку ручну працю замінили механізми, а виробництво стало цілорічним. У високопродуктивних кільцевих тунельних печах глиняну цеглу випалюють протягом 18-36 годин. Її виробництво дуже матеріаломістке : на 1000 цеглин потрібно 2,5 м3 глини. Виробляють глиняну цеглу звичайну, порожнисту й просту. З кварцового піску з домішками вапна на 1000 шт.
4. У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі має вдосконалюватись з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт. Галузь потребує постійного вкладення інвестицій в основний капітал для поновлення технічної бази, розробки нових технологічних процесів та нових будівельних матеріалів пов'язаних з хімічною промисловістю.
Потреби будівництва в Україні повністю забезпечуються власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабродарити вивозяться у країни близького та далекого зарубіжжя.
Висновок
Серед галузей, які обслуговують будівництво, насамперед слід назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють близько 2 тис.машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового будівництва, комунального господарства, а також для добування і виробництва будівельних матеріалів, серед них екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. В Україні ця галузь зародилась у 20-х роках. Розміщення підприємств зумовлене їх спеціалізацією, металомісткістю. Так підприємства продукція яких потребує багато металу ( крокуючі екскаватори ), розміщенв поблизу металургійних баз ( Дніпропетровська , Харківська, Запорізька, Донецька області ). А менш металомісткі підприємства розташовані у центрах з висококваліфікованими виробничими кадрами ( Одеса, Київ, Львів та інші ).
Другою надзвичайно важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проєктно - конструкторська та пошукова діяльність. У 1990 році на території України налічувалось 315 таких організацій із загальною кількістю працюючих 141 тисяча чоловік і обсягом робіт 1159,9 млн.крб ( ціни 1990 р. ) . Без продукції цієї галузі - проектної та кошторисної документації будівництво неможливе.
У перспективі передбачається реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальша механізація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних зірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва.
Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого коплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно - монтажних робіт.
