Перспективні напрями бюджетної політики України

ЗМІСТ

ВСТУП

На нинішньому етапі розвитку економіки України все більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Це зумовлюється, насамперед, тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі.

Особливості функціонування бюджетної системи досліджено у працях таких вітчизняних та зарубіжних науковців: В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Глущенка, А. Гриценка, І. Д'яконової, А. Ілларіонової, Б. Кваснюка, С. Лондар, І. Луніної, І. Мітюкова, А. Покритана, В. Протасова, І. Радіонової, І. Сала, В. Сумарокова, В. Суторміної, В. Федосова, І. Чугунова, С. Юрія та ін.

Бюджетна система України потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

          Державний  бюджет є однією із головних  ланок фінансової системи. З його  допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найбільші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Метою курсової роботи є розгляд становлення та розвитку бюджетної системи України як найважливішого елементу фінансової системи суспільства.

Основна мета полягає у дослідженні особливостей функціонування бюджетної системи України та дослідженні основних можливих векторів її розвитку. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань: дослідити теоретичні засади існування бюджетної системи; проаналізувати особливості функціонування бюджетної системи України; визначити можливі шляхи оптимізації бюджетного процесу в Україні.

Об'єктом дослідження є бюджетна система України. Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

Дослідження проблем функціонування бюджетної системи викликає інтерес, насамперед, тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Основними завданнями при виконанні роботи є визначення сутності, особливостей функціонування  бюджетної системи України, опрацювання нормативно-правової бази та спеціальної економічної літератури з даного питання, а також вивчення проблем функціонування бюджетної системи, зарубіжного досвідув даній сфері та шляхів впровадження його в Україні.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в курсовій роботі об’єднано та систематизовано інформацію з різних джерел по даній темі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що що дані результати можуть бути використані при розробці та вдосконаленні бюджетної системи України.

У першому розділі курсової роботі розкриті теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи України. В другому розділі аналізуються доходи і видатки державного бюджету України. У третьому розділі розглядаються напрями реформування бюджетної системи України на основі зарубіжного досвіду.

Курсова робота складається з 57 сторінок, містить 8 таблиць, 5 рисунків, список використаних джерел налічує 38 джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

1.1.Сутність, структура і принципи функціонування бюджетної системи України  

У державних утвореннях будь-якого типу обов'язковим елементом є бюджетна система. За формою бюджетні системи мало чим відрізняються одна від одної. Як правило, бюджетні системи є двох типів. В унітарних державах - дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні -федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель.

Економічна природа та суть бюджетної системи проявляється не в її структурі, тобто не в тому, скільки в ній ланок, а й тому, які фінансові можливості законодавче закріплені за кожною ланкою, який рівень фінансової незалежності мають ці ланки при здійсненні покладеним на них конституцією держави та законодавством функцій.

У тоталітарних державах існує надмірна централізація в мобілізації та використанні фінансових ресурсів. Місцеві органи влади розпоряджаються фінансовими ресурсами, які, в основному, виділяє центральна влада, їхні фінансові можливості обмежені, відповідно й функції — допоміжні.

Водночас рівень фінансової незалежності місцевих органів влади - це найхарактерніший показник рівня розвитку демократичних засад у державі. Без фінансове незалежних місцевих органів самоврядування розвиток демократії неможливий. Тому дуже важливо при побудові бюджетної системи України виробити правильні засади її демократичного становлення та розвитку.Нині бюджетна система держави - це об'єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах.  Економічну основу бюджетної системи держави становить економічний і науково-технічний потенціал [12, с. 65].

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

В основі побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ даної країни. При цьому поділ бюджетів здійснюється за наявності відповідного органу управління. Так, специфічною ознакою України є те, що на сільському рівні можуть утворюватись єдині для кількох сіл органи влади. Тоді й створюється один бюджет. Бюджетну систему України можна показати у вигляді схеми в дод. А.

Бюджетна система України складається з державного  бюджету та місцевих бюджетів.

Місцевими  бюджетами  є бюджет Автономної Республіки Крим,  
обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.  
Бюджетами    місцевого    самоврядування     є     бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Бюджетна система України базується на таких принципах:

1) Принцип єдності. Він  забезпечується єдиною правовою  базою, єдиною грошовою одиницею, єдиним регулюванням бюджетних  відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю кордону виконання бюджетів, єдністю ведення бухгалтерського обліку і складання звітності за вимогами діючих стандартів;

2) Принцип збалансованості. Його сутність зумовлена тим, що фінансування витрат бюджетів  кожної ланки бюджетної системи забезпечується відповідними надходженнями до кожного такого бюджету за визначений період;

3) Принцип самостійності. Державний бюджет України та  місцеві бюджети є самостійними. Держава не несе відповідальності  за бюджетними зобов’язаннями  органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування грошовими коштами Державного бюджету. Аналогічно органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності коштами за бюджетними зобов’язаннями між собою та бюджетними зобов’язаннями держави. Самостійність кожного із бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідними джерелами доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України. Крім того, самостійність бюджетів забезпечується правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати окремі бюджети.

4) Принцип повноти. До  складу бюджетів підлягають включенню  всі надходження відповідних  бюджетів та витрати бюджетів, які здійснюються відповідно  до нормативно-правових актів  органів державної влади, АР Крим, місцевого самоврядування;

5) Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реальних показниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходження коштів до бюджету і витрат бюджету, які здійснюються за діючими правилами та методиками;

6)  Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі  учасники  бюджетного  процесу  мають  спрямовувати  своюдіяльність на досягнення запланованих цілей за допомогою залучення мінімальних обсягів бюджетних коштів та досягнення максимального результату при їх використанні;

7) Принцип субсидіарності. Розподіл видатків між Державним  бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами  має ґрунтуватися на максимально  можливому наближенні суспільних  послуг до їх безпосереднього  споживача;

8)  Принцип цільового використання бюджетних коштів. Усі бюджетні кошти використовуються лише на заходи, які визначаються виключно бюджетними призначеннями;

9) Принцип справедливості і неупередженості. Бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) Принцип публічності  та прозорості. Державний бюджет  України та місцеві бюджети  затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами. Аналогічно приймаються рішення щодо звіту про їх виконання. Показники державного бюджету публікуються у пресі.

Економічний зміст бюджету та його ланок розкривається в розподільчих процесах, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях - і створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання і нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою [33, с. 59].

Іншим важливим напрямком впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі є видатки. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання та нагромадження. Найзначніші суми бюджетних ресурсів призначені для формування фонду споживання. Останніми роками на ці потреби спрямовується понад 50% усіх видатків бюджету. Існує також тенденція щодо їхнього зростання.

1) Конституції   України;

2) Бюджетного   кодексу  України;

3) закону  про  Державний  бюджет  України;

4) інших законів,  що регулюють  бюджетні  відносини,  передбачених статтею  1  Бюджетного  кодексу  України;

5) нормативно-правових актів  Кабінету Міністрів України, прийнятих  на підставі і на виконання  цього Кодексу та інших законів України.

6) нормативно-правових   актів   органів   виконавчої  влади, прийнятих на підставі  і на виконання цього Кодексу,  інших законів України  та  нормативно-правових актів Кабінету  Міністрів України;

7) рішень про місцевий  бюджет;

8) рішень  органів  Автономної  Республіки   Крим,   місцевих державних   адміністрацій,   органів   місцевого   самоврядування, прийнятих відповідно до Бюджетного кодексу України та інших  нормативно-правових актів. 
Бюджетна   система  України  і  Державний  бюджет  України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та  законом  про Державний бюджет України.При здійсненні бюджетних відносин положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу та Закону про Державний бюджет України.

Розглянемо, як регулюються бюджетні відносини відповідними законодавчими та нормативними актами.

У Конституції України, яка була ухвалена на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p., урегульовані такі питання, що стосуються функціонування бюджетної системи.

1. Механізм прийняття  Законів України.

2. Повноваження Верховної  Ради, Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування.

3. Основні бюджетні положення.

Розглянемо окремі положення Конституції. Так, статті 95—98 передбачають, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня до 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом Закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюднений.

Повноваження Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади:

1. Кабінет Міністрів України  є вищим органом у системі  органів виконавчої влади. Кабінет  Міністрів України відповідальний  перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

2. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри. Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України.

3. Забезпечує державний  суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

4. Забезпечує проведення  фінансової, цінової, інвестиційної  та податкової політики; політики  у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

5. Розробляє і здійснює  загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і  культурного розвитку України.

6. Розробляє проект Закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

7. Спрямовує і координує  роботу міністерств, органів виконавчої влади.

8. Кабінет Міністрів України  в межах своєї компетенції  видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України  підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету  Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

9. Виконавчу владу в  областях і районах, містах Києві  та Севастополі здійснюють місцеві  державні адміністрації.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами [34, с.47].

Місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

У сфері бюджетних відносин помітне місце належить документам, що ре-

гламентують виконання бюджету за доходною та видатковою частинами. Бюджетні документи поділяються на планові (проекти бюджетів, розписи відповідних бюджетів, кошториси бюджетних установ тощо), оперативні (доручення фінансових органів на перерахування коштів з місцевих бюджетів на реєстраційні рахунки головних розпорядників бюджетних коштів тощо) та звітні (звіти бюджетних установ, фінансових та кредитних організацій про виконання бюджетів).

Отже, бюджетне законодавство України побудоване за принципами, визначеними у статтях 8, 95 та 143 Конституції України, що полягають у верховенстві закону та незалежності окремих ланок бюджетної системи країни, що будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ФУНКЦІОНУВАННЯ  БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Державний бюджет є найдійовішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладень коштів.Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього  і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.

Основні напрями бюджетної політики визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції.

З державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, які справляються на цій території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Президента України з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.До проекту Закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України додає техніко-економічне обґрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя [19, с. 45].