Писмові роботи за кортиною живопису у 5-8 класах

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………......2

РОЗДІЛ І. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ У 5-8 КЛАСАХ............…………………………………………………............4

РОЗДІЛ ІІ.  ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРИ ВИКОНАННІ ТВОРЧИХ РОБІТ ЗА КАРТИНОЮ ЖИВОПИСУ..........................................................................………………...11

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………….............................................................…………...32

ВСТУП

Як показує досвід, навчально-виховне значення літератури буде ще дійовіщим, коли в процесі її вивчення учні обізнаються з іншими видами мистецтва і насамперед з живописом.

Актуальність  дослідження. Шкільна програма ставить завдання вивчати художню літературу в тісному взаэмозв’язку з іншими навчальними дисциплінами. Українська художня література як мистецтво слова нерозривно пов’язана з багатьма галузями духовного життя людини – світовою літературою, графікою, живописом, кіно тощо.

Таким чином, актуальність дослідження з означеної проблеми зумовлюється потребами самого життя.

          Шкільне навчання завжди було спрямованим на виховання духовно збагаченої особистості, і чинне місце в цьому процесі посідають саме творчі роботи. Цей вид діяльності якнайповніше забезпечує розвиток мислення, самостійності, ініціативи, активізації творчої думки школярів.

Практикування письмових  робіт типу опису привчає дітей  спостерігати життєві явища, розглядати їх всебічно, виділяти найістотніше в  них. Письмові роботи за картинами живопису вчать учнів міркувати, обгрунтовувати свою думку.

Проблема раціонального  впровадження письмових та творчих робіт у навчально-виховний процес розроблялася В. І. Цимбалюком, Бойко, Є. А. Пасічником, Т.Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко, Н. Волошиною та  ін.

Недостатня розробленість означеної методичної проблеми обумовила актуальність нашого дослідження.

Об’єктом  дослідження в курсовій роботі є зміст, методи, прийоми навчальної діяльності, спрямованої на реалізацію письмових робіт за картинами живопису у 5-8 класах.

Предмет дослідження – картини живопису у формуванні в учнів навичок опису, творчих здібностей.

Мета курсової роботи дослідити письмові роботи за картиною живопису.

Реалізація поставленої  мети передбачає вирішення таких завдань:

• з’ясувати сутність письмових робіт;
• змоделювати можливі шляхи їх реалізації на уроках української літератури в 5-8 класах при написанні письмових робіт.

Методи  дослідження: для досягнення поставленої мети і розв’язання конкретних завдань використано такі методи:

• аналіз;
• опис;
• узагальнення;

Теоретичну  і практичну цінність дослідження визначаємо можливістю використання його результатів під час формувавання в учнів навичок написання творчих робіт; педагогічній діяльності на уроках української літератури, факультативних заняттях, у гуртковій роботі.

РОЗДІЛ І.

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ  ПРОВЕДЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ У 5-8 КЛАСАХ

     У праці  В. О. Сухомлинського «Серце  віддаю дітям» є такі чудові слова: «Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культури: культ батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова» [12, 21].

     Неабияка  роль в удосконаленні усного  і писемного мовлення дітей,  у розвитку їх творчих здібностей  належить письмовим роботам. Вони  сприяють поглибленню знань з  літератури, вихованню необхідних умінь і навичок. Письмові роботи служать засобом перевірки, як учень засвоїв ту чи іншу тему. Тому ними часто завершується вивчення окремих розділів шкільної програми. Важливе значення письмових робіт і у формуванні теоретико-літературних понять, у виявленні рівня грамотності учнів, загальних та індивідуальних особливостей сприймання ними художньої літератури з метою наукового коригування цих процесів.

     Про письмові  роботи учнів написано багато. У розпорядженні словесників  ціла бібліотека книг, у яких висвітлюються питання учнівської творчості.

     Рівень самостійності учня у написанні роботи визначається багатьма фактроами: характером формулювання теми, педагогічним керівництвом з боку вчителя, попередньою системою письмових робіт. Система – це науково виправданий порядок поступовго оволодіння учнями навичками писемного мовлення, зумовлений віковими можливостями дітей і характером їх літературного розвитку. Система передбачає урізноманітнення видів робіт, які пишуть учні. Тільки постійно прагнучи до урізноманітнення письмових творів, можна охопити багато їх видів [4, 29].

     У практичній  роботі вчителя, який навчає учнів писати письмові роботи, велике значення має правильна наукова класифікація робіт, без якої не можна розробити їх системи.

     Різноманіті  письмові роботи можна групувати  за такими ознаками: за джерелом  матеріалу, за характером мислительної  діяльності, за способом викладу  матеріалу і за стильовими  особливостями.

    Класифікація творчих робіт за способом викладу матеріалу на розповідь, опис, роздум, яка досить поширена і яка знайшла відображення у сучасних шкільних програмах з літератури, здебільшого прийнятна для середніх класів, де учні навчаються цим способом викладу матеріалу.

     Як відомо, найчастіше у своїх творах школярі використовують матеріал з художньої літератури, з інших видів мистецтва, з життя. Тому серед учнівських творчих робіт за джерелом матеріалу можна виділити такі види: учнівські твори на літературні теми; твори за картиною, прослуханою музикою, побаченими виставою, кінокартиною; письмові роботи на основі життєвих вражень [10, 38].

     «Творчі  роботи» –  умовна назва для учнівських творів, не пов'язаних з літературним курсом. 

     Найпоширеніші  з них – роботи за картиною живопису. Це може бути оповідання на тему картини, коли учень домислює сюжет картини, дає його в розвитку, розповідає історію персонажів. Цей вид творів підходить для учнів 5 класу, яких цікавить насамперед розвиток подій. Поштовх до усвідомлення картини може дати прочитаний літературний твір. Так, картина М. Богданова-Бєльського «Біля дверей школи» сповнюється для учнів глибоким змістом після того, як вони прочитають трагічну історію малого Миколки в оповіданні Тесленка «Школяр». Хлопець-жебрак заглядає в напіврозчинені двері класу. Уся його постать, вираз обличчя виявляє напружену увагу, пристрасне бажання бути там, серед учнів. Яке лихо обрушилося на хлопця? Що змусило його надіти торбу жебрака? Які почуття привели його до дверей класу? Що буде з ним далі? Такі запитання виникають у дітей, і в класі йде жвава бесіда за змістом (сюжетом) картини; дома учні напишуть на цю тему твір.

     У 6 класі  учні справляються з описом  картини. Опис картини розвиває  у дітей спостережливість, привчає  їх аналізувати свої враження  від навколишньої дійсності, систематизувати їх. Відомо, що вміння помічати деталі навколишньої обстановки і робити висновки з них не дуже часто зустрічається в учнів. Навпаки, багато школярів характеризує розпорошеність уваги, сприймання навколишніх явищ поверхово, взагалі небажання заглиблюватися в подробиці. Особливо часто помічається нестійкість уваги у школярів по великих містах, де швидка зміна багатьох різноманітних вражено позбавляє дитину можливості зосередитися на них і докладно проаналізувати. Гостра спостережливість є здебільшого властивістю людей, близьких до природи; вона виховується в них умовами життя.

     Описові  роботи саме і вчать бачити, зіставляти предмети і явища,  помічати в них щонайменші  зміни.

     Насамперед  з'ясовуємо, що таке опис. До 6 класу  в учнів нагромаджується досить багато матеріалу для загальних висновків. З'ясовуємо:

1. опис – це словесне зображення предмета чи явища;
2. описуючи предмет чи явище, треба відзначити в ньому найважливіше;
3. ознаки описувано явища розміщуються в певній послідовності: просторовій або часовій;
4. опис має бути пройнятий певним настроєм, відображати ставлення автора до зображуваного предмета.

     У шкільній  практиці застосовуються описи  емоціонального характеру, розраховані  насамперед на естетичне сприймання  описуваного предмета ( картини природи, наприклад), і описи, в яких основним є точність відтворення ознак описуваного явища.

     Аналізуючи  загальну композицію картини,  спиняючись на психологічній  характеристиці персонажів, відмічаючи  прийоми живописної майстерності (фарби, освітлення, перспектива тощо), вони передадуть її зміст. Цікаво, наприклад, розглянути з учнями картину М. Хмелька «Навіки з Москвою, навіки з російським народом». На картині відтворене урочисте проголошення Богданом Хмельницьким від імені українського народу клятви на вічну дружбу з єдинокровним народом великої Русі. Загальне піднесення, торжество українського народу передає художник у всій композиції картини, де в центрі, на помості, стоять російські посли і Хмельницький в супроводі своїх побратимів, а перед ними – радісно збуджений натовп. Щасливий вираз облич, підняті в гору оголені шаблі, шапки, що злетіли в повітря, – виявлення тієї ж бурхливої радості. Урочисте звучання картини посилюється чудесним сполученням фарб: сріблястий колір засніжених дерев надзвичайнодо золота корогов, до багрецю й пурпуру полкових прапорів, до різнокольорового вбрання святкової юрби. Звертаючи увагу учнів на деталі картини, ми допоможемо їм з'ясувати її ідейний зміст – уславлення  вічної дружби двох братніх народів. Для письмової роботи запропонуємо тему: «Про що і як розповідає картина М. Хмелька «Навіки з Москвою, навіки з російським народом»?», або: «Картина М. Хмелька про возз'єднання України з Росією», або іншу подібну тему, яка спрямує учнів на розкриття ідейного змісту картини через уважне вивчення художніх прийомів (засобів), використаних живописцем.

     З учнями 7 – 8 класу можливі роботи, що  вимагають міркувань, приміром, такі: «Правдивість показу колгоспної  праці в картині Т. Яблонської  «Хліб»; «Які думки і почуття будить у нас малюнок І. Їжакевича «І золотої й дорогої»?», «Якими засобами викрито експлуататорську суть релігії в оповіданні А. Тесленка «У схимника» і в картині В. Петрова «Чаювання в Митищах?» тощо.

     Можливі  й інші види робіт творчого характеру; для ініціативи вчителя тут розкривається широкий простір. Успіх подібних робіт здебільшого визначається тим, в якій мірі вдасться учителеві знайти стимул, щоб збудити в дітей творче піднесення [9, 259].

     Різні письмові  роботи виконуються в різному стилі. В нашій літературній мові фунуціонують як основні стилі: науковий, публіцистичний, художній, офіційно-діловий і розмовний.  Проблема учнівської посемної творчості пов'язана з трьома типами словесної творчості людини – наукового, публіцистичного і художнього. Адже під час вивчення літератури школярі мають перед собою прекрасні зразки і наукової (літературознавчої) статті, і публіцистичного, і художнього творів. Виходячи з цього, учнівські письмові роботи за стильовими ознакоми можна поділити на три великі групи: твори наукового, публіцистичного і художнього характеру [13, 55].

     У методичній  літературі немає єдино визнаної  класифікації письмових робіт  учнів. Наприклад, В. В. Голубков  поділяє учнівські твори на  літературні, літературно-публіцистичні і літературно-творчі; Т. Ф. Бугайко і Ф. Ф. Бугайко – на роботи логічного і художнього типу; В. І. Цимбалюк- на твори літературно-критичного, літературно-публіцистичного, публіцистичного і художнього характеру; В. О. Борисова і М. Я. Мишлимович, обгрунтовуючи систему письмових творів у старших класах, намагаються накреслити її, враховуючи і їх жанрову своєрідність [15, 31].

     Очевидно, можна в основу поділу письмових  робіт класти різні принципи  їх класифікації, різні критерії, наприклад, дидактичну мету, характер матеріалу, який використовує учень, спосіб словесного оформлення думки, жанр твору та ін. Ці критерії допомагають підійти до письмових робіт всебічно. Відзначимо, що практично у своїй роботі такими критеріями користуються вчителі. Справді, перш ніж запропонувати учням тему твору, учитель повинен врахувати, яка ставиться дидактична мета. Від цього залежить побудова уроку. По-друге, необхідно продумати, який матеріал буде покладений в основу учнівських творів, в якій формі його найкраще виразити учням. Письмові твори поділяють на класні і домашні. У свою чергу класні твори можуть бути навчальними і контрольними. Контрольні твори учні виконують самостійно, без допомоги вчителя. Таким чином, різнобічний підхід до класифікації творів науково виправданий [16, 20].

    Важливу роль  в естетичному розвитку школярів  відіграють письмові роботи за  творами образотворчого мистецтва.  Таку творчу роботу найдоцільніше  запроваджувати під час вивчення  творчості Тараса Шевченка, коли учні мають змогу ознайомитись з малярською спадщиною великого Кобзаря. Вдало дібрані картини допоможуть учням уявити соціально-економічні умови певного часу [7, 60].

     Необхідність  звернення до творів живопису  диктується ще й тим, що живопис,  як і музика, розвивався у тісному  зв'язку з розвитком художньої літератури. Історія мистецтва знає немало прикладів, коли в одній особі поєднувався талант письменника і художника. Таким, наприклад, був Тарас Шевченко, що поклав початок реалістичному жанровому мистецтву на Україні. Його картини «джангис-агач», «Місячна ніч на Косаралі», «Новопетровське укріплення з Хівінського шляху» та інші свідчать і про мистецький талант поета і про те, в яких умовах довелося жити і працювати йому в період заслання.

     У кожному  класі є свої специфічні можливості, які й визначають особливості аналізу мистецького полотна. Як і літературний твір, картина художника може аналізуватися з різною глибиною. Глибина аналізу великою мірою зумовлюється рівнем літературного розвитку дітей. Адже і під час вивчення літературного твору, і під час розгляду картин художників доводиться оперувати одними і тими ж поняттями, наприклад, тема, ідея,ю сюжет твору, характер, тип, естетичний ідеал, портретні деталі, мистецький напрям, індивідуальний стиль, алегорія,ю символ тощо.

     Звичайно, особливості аналізу картини зумовлюються і дидактичними завданнями, метою уроку. В одних випадках, наприклад, коли учні пишуть твір за картиною,ю вона розглядається детально, в інших – акцентується увага лише на її окремих сторонах (тематична основа, стильова своєрідність тощо). Проте завжди її аналіз проводиться в єдності форми і змісту.

     Використання  живопису, як і будь-якого мистецтва,  вимагає розуміння його мови, постійного спілкування з ним.  Найчастіше у педагогічній практиці  суть живописного полотна в основному розглядається лише з погляду його ідейно-тематичного змісту. Паза увагаю залишається художня сторона твору. Таким чином, відкривається зміст від форми, і мистецький твір перетворюється на голу ілюстрацію до твору письменника. Учні не бачать ставлення художника до змальованих явищ, своєрідності його творчого почерку, художніх засобів типізації. Треба з'ясувати не тільки, на яку тему написана картина, який настрій викликає вона, яке її основне звучання, а й завдяки чому вона набуває його, як реалізується задум митця.. Художник виражає своє ставлення до дійсності за допомогою композиції – розташування певних деталей картини, а також світлотіні, тобто відповідного поєднання кольорів.

     Урок написання  твору за картиною може бути  побудований так:

1. підготовка учнів до сприйняття картини;
2. бесіда за її змістом як засіб творчого її осмислення;
3. колективне складання плану;
4. словникова робота;
5. усна розповідь за картиною;
6. ознайомлення з окремими фрагментами учнівських творів попередніх років на подібну тему;
7. безпосереднє написання твору;
8. доопрацювання твору після перевірки його вчителем.

          За твори і перекази ставиться учням дві оцінки: одна за зміст і мовне оформлення письмової роботи, друга – за її грамотність. Помилки можуть бути у змісті (відхід від теми, неправильні тлумачення та ін.), у побудові (наприклад, вступ і основна частина твору майже однакові за обсягом, переплутуються видові і родові поняття), мовні (повторення одних і тих же слів, тавтологізми, невиправдане вживання слів у невластивому їм значенні), граматичні ( помилки в узгодженні, керуванні, змішування прямої і непрямої мови та ін.), орфографічні й пунктуаційні [2, 63].

РОЗДІЛ ІІ.

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПРИ ВИКОНАННІ  ТВОРЧИХ РОБІТ ЗА КАРТИНОЮ ЖИВОПИСУ

Теоретична  основа, викладена в першому розділі  курсової роботи, дала нам змогу  змоделювати конспекти уроків для 5-8 класів, де б повною мірою письмові роботи за картиною живопису допомогли  учням сформувати навички опису  та розуміння живопису загалом.

5 клас

Тема уроку:  Твір-опис природи за картиною живопису

Мета уроку: узагальнити та систематизувати знання про опис; формувати вміння описувати природу за картиною, виражати до неї своє відношення; розвивати творчу уяву, збагачувати словниковий запас;  виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь і навичок.

Методи і  прийоми: метод бесіди, розповідь вчителя, складання плану твору.

Обладнання: репродукція картини Л. Микити "Морське око", малюнки учнів, репродукції картин художників України.

Навчальні ситуації:

1. Розповідь вчителя про природу.
2. Перегляд репродукцій картин.
3. Обговоряння картини.
4. Складання плану твору.
5. Робота над пам'яткою.

Перебіг уроку

Такий осінній спокій...

Душа  сама тремтить -

В одвічності високій

Схопити б щастя мить.

                                                                          І.Шмулига

І. Організаційний момент.

Учитель. Добрий день, діти! Прошу сідати. Що ж, діти, роботи у нас сьогодні багато, матеріал цікавий, нудьгувати не доведеться Хто сьогодні черговий в класі? Прошу назвати відсутніх.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

    Учитель.  Сьогоднішній урок буде трохи незвичайним. Ви поринете в світ природи, яка має магічний вплив на людські почуття. Тому на полі зошита пропоную графічно зобразити свій настрій на початку уроку.

                      веселий                               нейтральний                          сумний

 Звідки у природи  така сила чарувати людей? Чому  від її краси ми можемо годинами  стояти у захваті?

       Природа  і людина... Скільки існує людство,  стільки й намагається передати  через мистецтво чарівну і  неповторну її красу. Саме природа надихає поетів та художників створювати шедеври.

       Сьогодні  ви не просто учні, а учні-художники,  учні-мандрівники, бо здійсните  подорож у незвіданий світ  природи. Кожен з вас передасть  своє враження від картини  художниці Любові Борисівни Микити "Морське око".

             Любов Борисівна – член Національної спілки художників України. З 1986 року керує студією образотворчого мистецтва "Боржавська фантазія" Іршавського будинку дитячої творчості.

             Перед широким колом поціновувачів  її роботи з’являються починаючи з 1998 року. Живописні краєвиди художниці приваблюють ліризмом, поетичною одухотвореністю. На її полотнах – милі серцю мотиви рідної землі. Літо та осінь – улюблені пори року художниці. Милують око величні синьо-зелені гори, які обіймають затишні долини... Ясними жовтогарячими тонами наповнені осінні пейзажі, тиша і спокій відчуваються в природі, яка готується до зимового сну. Художниця поетизує стан природи, її картинам притаманні затишність та теплота, прагнення до передачі ледь вловимих  переходів від одного стану до іншого.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів з теми.

Учитель.  Ваш твір-опис природи повинен бути написаний у художньому стилі.

• Які ж ознаки художнього стилю? (Це емоційно-забарвлена лексика: епітети, порівняння, синоніми, слова в переносному значенні)
• На які типи поділяється наше мовлення? (Опис, міркування, розповідь)
• Що можна описувати?  (Усе, що нас оточує: людей, тварин, процес праці, явища, предмети)
• З яких частин складається опис? (Загальне враження, окремі ознаки, деталі, висновок-ставлення до описуваного)
• Як називається опис природи?  (Пейзаж)

Учитель. Вдома ви  повинні були підготувати малюнки, поезії та описи осінньої природи. Пропоную показати свої малюнки, зачитати описи та поезії. (Відповіді учнів)

Перегляд репродукцій картин художників України  у супроводі ліричних рядків поетів Іршавщини І.Петровція зі збірки "Жовтень - осені свічадо" та І.Шмулиги "Прощання з літом."

Прощаються  з серпнем сади солов’їні -

Мовчать солов’ї  та дзвенять їх пісні.

Вже сонце зайшло, а у хмарах проміння

Застрягло, зоставшись в минулому дні.

                                            І.Петровцій  

Хто сказав, що осінь                                   Осінь - це христини,                                         

Смуток навіває,                                           Осінь - наше свято.

Що блакитну просинь                                 Хоч своїм промінням

Хмара огортає?                                           Сонце нас не вабить,

Ні, нема причини                                          Та пора осіння  
Смутку шлях давати.                                  Хлібороба славить.

                                                                                                      І.Шмулига

IV. Підготовка до написання твору-опису за картиною "Морське око".

• Словниково-стилістична робота. Складання тематичного словничка "Природа восени".

Доповніть поданий лексичний  рядок:

дерева: зажурені... (жовтогарячі, осінні...);

гори: синьо-зелені.... ( високі, лісисті...);

земля: дрімотна....( сонна, рідна...):

небо: блакитно-ніжне... (чисте, безхмарне...);

озеро: чарівливе... (спокійне, тихе...)

• Словничок опорних слів:

 Темно-синє, жовтогаряче,  дзеркальна вода, незвичайний вечір(ранок),         перлина, острівець, пагорби, смереки, тополі, клени, екологічна стежка, милуватися.

• Доберіть спільнокореневі слова: осінь, гора.
• Бесіда за питаннями:

1. Яку пору року зобразила художниця?

2. Що зображено на передньому плані, в центрі картини, на задньому плані?
3. Які кольори переважають?
4. Як впливають кольори на ваш настрій?
5. Чи приваблює вас цей пейзаж?
6. Які думки і відчуття охоплюють вас під час споглядання цього пейзажу?
7. Яка, на ваш погляд, основна думка картини?
• Складання плану твору-опису, добір епіграфу.

            1. Осінній ранок (вечір).

            2. Озеро та його береги.

            3. Багряний схід (захід) сонця.

           4. Мої роздуми над картиною.

• Робота над пам’яткою "Як писати твір".

       1. Глибоко  і послідовно розкривайте тему, висловлюючи власні думки.

       2. Стежте  за мовленнєвим та граматичним  оформленням.

       3. Дотримуйтесь  абзаців.

• 1-2 учнів усно описують картину.
• Обрамлення твору.

Учитель.Обрамлення – це такий композиційний прийом, який є ніби рамкою для розповіді про події, при цьому не маючи безпосереднього зв’язку із розвитком сюжету розповіді.Обрамлення становить своєрідний вступ і закінчення твору-розповіді.

             В обрамленні висловлюються роздуми  автора :

– про того, хто розповів історію,

– про героя оповідання,

– що стало приводом до розповіді.

     У закінченні  здебільшого пишуть про свої  враження від почутого (прочитаного,  побаченого), наголошується на основній  думці розповіді.

      Учитель: Ми з вами знайомі з таким художнім прийомом, як обрамлення. Пропоную за бажанням скористатися таким зразком:

      Стояв осінній ранок, сонячний і прозорий, небо було синє і безмежно далеке.

      .....

      Було сонце,  був ранок, був новий день. Безмежна  і невимовна радість від спілкування  з природою трепетала в моїх  грудях.

• Емоційний стан учнів після споглядання картини.

Учитель. На початку уроку  ви графічно зобразили  свій настрій, а зараз порівняйте його з настроєм в даний час.

• Самостійна робота учнів на чернетках.

Учитель: Беремо до рук ручки-пензлики і починаємо творити за допомогою слів-фарб свій твір. (Звучить спокійна музика)

5. Підсумок уроку.
• Яке завдання для вас було найважчим?
• Який вид роботи сподобався?
• Що нового ви довідалися на уроці?

VI. Домашнє завдання.

1. Написати на чистовиках твір-опис природи за картиою.

 2. Поміркуйте: що б ви хотіли запитати у художниці Л.Микити?

Дякую за увагу. Урок закінчено. До побачення.

6 клас

Тема уроку:   Опис інтер’єра за картиною живопису  

Мета уроку: