Планування і контроль інвестиційної діяльності підприємства

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний  технологічний університет

Кафедра економіки

Курсова робота на тему: «Планування і контроль інвестиційної діяльності підприємства»

Виконала:                                                            студентка ІV курсу, ФЕМ,

                                                        групи ЕП-19          

                                                                      Кобилинська Оксана

                                                       Миколаївна

Перевірила:                                                            Ткачук Анна Юріївна  

Житомир, 2008

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Розділ І. ВАТ «Лугинський хлібозавод» як суб’єкт господарської діяльності та об’єкт планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

1.1 Організаційна характеристика  ВАТ «Лугинський хлібозавод»,  органів його управління та  планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

1.2 Аналіз та оцінка економічних  показників господарської діяльності  ВАТ «Лугинський хлібозавод»  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

1.3 Система, методи, інформаційна база та структура об’єктів планування на ВАТ «Лугинський хлібозавод» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Розділ ІІ. Сучасні теоретичні аспекти планування діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

Розділ ІІІ. Планування і контроль інвестиційної діяльності підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

3.1. Економічний зміст інвестиційної діяльності підприємства . . . . . . 22

3.2. Обґрунтування інвестицій підприємства обсягами та структурою   господарської діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

3.3. Планування і контроль інвестиційної діяльності підприємства . . .28

3.4. Оцінка ефективності інвестиційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . .33

3.5. Проблеми та шляхи удосконалення планування та контролю інвестиційної діяльності підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42

Вступ

Підвищення  ефективності та структурна перебудова суспільного виробництва в сучасних умовах становлення ринкової економіки України, зумовлює нові підходи до планування господарської діяльності підприємств як основної функції управління підприємством. Значення планування господарської діяльності визначається тим, що в його процесі визначаються напрямки, темпи і пропорції розвитку виробничої системи будь-якого рівня, основні показники її функціонування у визначеному періоді, а також збалансована забезпеченість управлінських рішень необхідними ресурсами.

За останні  роки в результаті значних змін в  економіці, які в основному характеризуються двома критеріями — створенням в Україні самостійної економічної державної моделі та ринковими перетвореннями, в народногосподарському механізмі відбулися зміни в системі планування, проте вони в основному полягали в послабленні ролі планування, воно стало другорядним і вважалось, що поступово повинне зникнути. Підприємства відмовились від перспективного планування, мотивуючи це невизначеністю умов господарювання та зовнішнього середовища. Планові рішення, що приймалися охоплювали період не більше року. В основному плани розроблялися на квартал з розбивкою завдань по місяцях, носили фрагментарний характер, що не містить необхідних розділів і показників, не сприяє цілісності та комплексності планування, знижували ефект від його застосування в виробничо-господарській діяльності підприємств.

Але в умовах динамічності зовнішнього середовища стало практично неможливим забезпечувати нормальну роботу підприємств, звертаючи увагу лише на поточну ситуацію, на внутрішні проблеми. Прискорення процесів, що проходять у зовнішньому середовищі, зміна позиції постачальників і споживачів, підвищення конкуренції, інтенсивний науково-технологічний розвиток приводять до того, що підприємствам стає складніше передбачати майбутню ситуацію і адаптуватись до неї.

Планування на підприємстві в умовах ринку - це могутній фактор його організаційного розвитку, основа для чіткої налагодженої роботи всіх структурних підрозділів, що дозволяє виробити комплекс засобів і методів, які забезпечують розробку і впровадження в практику управління ринкових методів господарювання.

Для успішного функціонування підприємство постійно здійснює вкладення  у розвиток засобів виробництва  і робочої сили, наукових досліджень, дослідно-конструкторських розробок, а також в удосконалення або впровадження нових форм організації виробництва і праці, в розвиток інформації, її збирання та систематизацію. Ці інвестиції є вкладення у розвиток продуктивних сил підприємства.

В процесі діяльності підприємство здійснює також вкладення у розвиток економічної власності — це витрати на заробітну плату, на управління власністю, па випуск акцій і виплату дивідендів, на трансформацію однієї форми власності в іншу. Крім того, підприємство здійснює маркетингові дослідження, які передбачають організаційно-економічні вкладення у розвиток економічних відносин.

Таким чином, інвестиції у підприємстві є вкладення у  розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності. Тому для  розвитку підприємства важливим завданням є активізація інвестиційної діяльності і значне нарощуваним обсягів інвестиційних ресурсів.

Розділ І. ВАТ  «Лугинський хлібозавод» як суб’єкт  господарської діяльності та об’єкт планування

1.1 Організаційна  характеристика ВАТ «Лугинський  хлібозавод», органів його управління  та планування

Відкрите акціонерне товариство "Лугинський хлібозавод", надалі товариство  функціонує на законних підставах і в своїй діяльності керується чинним законодавством України в сфері підприємницької діяльності та внутрішніми установчими документами.

ВАТ «Лугинський хлібозавод» засноване відповідно до рішення регіонального відділення ФДМ України в Житомирській області та організації орендарів Орендного підприємства Лугинський хлібозавод від 28 жовтня 1996 р. відповідно Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10 липня 1996 р., № 290 / 96-ВР та згідно Постанови КМУ від 11.09.96 р., № 1099 «Про затвердження порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних (підприємств зі змішаною формою власності) у відкриті акціонерні товариства» та Закону України від 19.07.96 р., № 290 / 96-ВР «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення».

Статут ВАТ "Лугинський хлібозавод"     затверджено    РВ    ФДМУ    в Житомирській області, (наказ № 269-КАТ від 02.10.96р)   та зареєстровано Лугинською райдержадміністрацією 29.11.96р. згідно Свідоцтво про державну реєстрацію СПД від 28 жовтня 1996р. видане Лугинською райдержадміністрацією, яке згодом замінено на Свідоцтво про державну реєстрацію СПД  від 12.02.1998р., Рег. №180.

Нова  редакція Статуту затверджена Загальними зборами акціонерів від 22 лютого 2002 р.   і   зареєстрована Лугинською  РДА   28 лютого 2002р.,      рег. № 0031 .

За довідкою Управління статистики Житомирської області №20-2251 ВАТ "Лугинський хлібозавод" включено до ЄДРПОУ 28 жовтня 1996р. з наступною перереєстрацією про включення до ЄДРПОУ за Довідкою № 20-351 від 12 лютого 1998р.

Засновниками Товариства є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області. Статус Акціонера Товариства набувають юридичні та фізичні особи, які придбали не менш як одну акцію Товариства.                                      

                                                                                                    Таблиця 1.1.1

   Характеристика засновників ВАТ “Лугинський хлібозавод”

Ідентифікаційний код   - 00378796.

Місцезнаходження : 11303, Україна, Житомирська обл., с.м.т. Лугини, вул. Донського, 56.

Основні види діяльності:

-ЗКГНГ (18113) Хлібопекарська  промисловість; (18114) Кондитерська промисловість; (18145) Виробництво безалкогольних напоїв; (71250) Роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації.

-КВЕД (15.81.0) Виробництво  хліба та хлібобулочних виробів; (15.82.0) Виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання; (15.98.0) Виробництво мінеральних вод та безалкогольних напоїв; (52.11.0) Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно з продовольчим асортиментом.

Згідно Договору №  ПО від 27 червня 2002р., незалежним реєстратором виступає ТзОВ "Пром-Реєстр", 10014, м Житомир, вул. Перемоги, 10;   тел.405-682,   факс.413-169, Ліцензія АА  №119735 від 16.08.01р.   видана ДКЦПіФР.

Частка засновника ФДМУ в Житомирській області в Статутному капіталі - відсутня.

Грошові кошти зберігаються в Житомирський дирекції АППБ            "Аваль", на п / р № 260016899 МФО №311528.

Форма власності   -    колективна ( 20 ).

Товариство складається  з таких структурних елементів:

1. Основні підрозділи: хлібопекарський цех, кондитерський цех, цех безалкогольних напоїв.
2. Допоміжні структурні підрозділи: склад товарно-матеріальних цінностей; склад сировини і етикеток; транспортна ділянка; гараж; підрозділ головного механіка: майстерня, водонапірна станція.

3) Торгівельна мережа: 7 магазинів в Лугинському районі і 1 -  в Олевському районі; 12 спеціалізованих машин “Хліб”, що розвозять товари по Лугинському, Олевському, Коростенському, Малинському, Ємільчинському, Овруцькому районах.

Характеризуючи організаційну  структуру на ВАТ “Лугинський  хлібозавод” можна зазначити, що головним вирішуючим та керуючим органом Товариства є загальні збори акціонерів, рис. 1.1. Акціонерний склад нараховує 92 особи. Загальні збори акціонерів проводяться 1 раз на рік.

Другим управляючим  органом, який здійснює, контролюючу та спостерігаючу функцію є Спостережна Рада, яка працює постійно протягом року. Рада обирається загальними зборами акціонерів строком на 5 років.

Третім органом, який виконує контролюючу функцію  в товаристві є Ревізійна Комісія, яка є постійно діючою ланкою. Вона обирається загальними зборами акціонерів терміном на 5 років і здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності.

Четвертий керуючий орган  – Правління Акціонерним товариством, здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю. До компетенції правління належать: ухвалення рішення щодо отримання позик; розробка та реалізація бізнес-планів.

Рис.1.1 Система управління підприємством та структурними підрозділами

Директор правління обирається загальними зборами акціонерів строком на 5 років, може бути переобраний на повторні строки без обмежень. Функції директора – управління роботою підприємства та виробництвом, нагляд за функціонуванням торговельної та соціальної сфер, вирішення питань внутрішньо економічного  та зовнішньоекономічного характеру.

Таблиця 1.1.2

Статус внутрішніх формувань підприємства в сфері  управління та      економічних  відносин при здійсненні господарської  діяльності

Управління на підприємстві здійснюється у двох сферах: виробничо-технічній, коли виконуються роботи з організації, координації та регулювання виробничого процесу, та соціальній, коли регулюються взаємовідносини між учасниками виробничого процесу в умовах поділу та кооперації праці, формування відносин між управлінцями та виконавцями.

1.2 Аналіз та  оцінка економічних показників  господарської діяльності ВАТ «Лугинський хлібозавод»

Аналізуючи дані таблиці 1.2.1 видно, що підприємство знаходиться у збитках хоча дохід від реалізації продукції і збільшується. Причинами цього стало отримання збитків від операційної діяльності, що становлять 91,7 тис. грн. у 2007 році, а також отримання збитків від звичайної діяльності – 130,6 тис.грн. у 2007 році. Причинами отримання збитків від операційної діяльності стало зростання адміністративних витрат та витрат на збут продукції,а в звичайній діяльності – фінансових витрат, які в 2007 році склали 22,7 тис. грн.. Це є досить негативним для підприємства.

Таблиця 1.2.1

Показники ефективності господарської діяльності по ВАТ  «Лугинський хлібозавод»

Таблиця 1.2.2

Оцінка ефективності господарської діяльності ВАТ

«Лугинський хлібозавод»

За даними таблиці  протягом трьох років спостерігається неоднозначна ситуація по різних показниках, так бачимо, що показник рентабельності у 2007 році найменший із зазначених років, але він є досить нормальним для підприємства. Продуктивність праці та фондовіддача збільшились, що  є позитивним для підприємства. Збільшення фондовіддачі свідчить про більш ефективне використання основних засобів. Також спостерігається зменшення величини коефіцієнтів ліквідності, які характеризують можливість розрахунку з кредиторами, якщо вони одночасно вимагатимуть погашення заборгованості товариством.

На зменшення величини коефіцієнтів ліквідності негативно  вплинуло залучення в кінці звітного року кредитів банку у 3 - 4 рази більше ніж у попередні роки. Відповідно знижується також протягом трьох  років незалежність від кредиторів, тобто зменшується доля власного капіталу у вартості всіх наявних активів підприємства.

Так, коефіцієнт загальної  ліквідності (покриття)-1,90, але лише при нормативі понад 2,0 буде можливість одночасного розрахунку з кредиторами. Проміжний коефіцієнт ліквідності - 0,77 при використанні більш рухливих активів (грошові кошти, цінні папери, дебіторська заборгованість і т.п.) для розрахунку з кредиторами.

1.3 Система,  методи, інформаційна база та  структура об’єктів планування  на ВАТ «Лугинський хлібозавод»

У системі управління підприємством особливе місце належить плануванню як його основній функції.

Планування - це процес встановлення цілей підприємства і вибору найефективніших способів їх досягнення.

Мета планування — ліквідувати негативний вплив на підприємство мінливості середовища, в якому воно функціонує.

Перехід до ринкової економіки  зумовив самостійне здійснення підприємствами всього комплексу планової роботи. Підприємства самостійно визначають шляхи розвитку виробництва, використовувати системи мотивації праці, встановлювати виробничу програму тощо. В основі розробки планів підприємства лежить співвідношення між попитом і пропозицією, конкретні договори на поставку продукції між господарюючими суб'єктами, між підприємствами і державою. Серед системи показників планів найважливішими є натуральні показники, показники якості, а також кінцеві показники діяльності підприємства.

Поряд із широкими правами  і можливостями, в умовах ринку  підприємства несуть відповідальність за результати своєї роботи, повинні постійно стежити за зміною ринкової кон'юнктури, враховувати ризик

Методи планування - це способи встановлення планових показників. До методів планування пред'являються певні вимоги. Вони повинні бути адекватними зовнішнім умовам ринку, враховувати різноманітність шляхів досягнення основної мети підприємства - максимізації прибутку, повинні відрізнятися залежно від виду плану, який розробляється.

Методи планування:

1) ресурсний - використовується при монопольному становищі підприємства на ринку або слабкій конкуренції; планові показники встановлюються, виходячи з ресурсних можливостей підприємства;

2) статистичний — показники встановлюються з використанням середніх статистичних величин за статистичними даними минулих періодів;

3) факторний - вплив різних техніко-економічних факторів визначає величину планового показника;

4) балансовий - полягає у використанні в планових розрахунках системи таблиць-балансів, в яких відображаються потреби в певних видах ресурсів та джерела їх покриття;

5) економіко-математичні - здійснюється оптимізація плану підприємства за допомогою математичних залежностей і прийнятого критерію оптимізації;

6) графоаналітичний - використання графіків і діаграм при визначенні певних показників.

У практиці функціонування вітчизняних підприємств склалась певна система планування, яка полягає у розробці та взаємоузгодженості планів різних видів. Кожен з них має свої особливості щодо сукупності розрахункових показників, часового інтервалу планування, рівня планування та ін. Найчастіше плани поділяють за часовими рамками розрахунку техніко-економічних показників.

Вхідними  даними для планування інвестицій на підприємстві є:

^-    інформація про стратегію підприємства;

^-  результати оцінки обраної стратегії та виявлення в ній «вузьких місць»

Планування і контроль є не тільки важливими регулюючими чинниками. Вони створюють необхідну інформаційну базу для оцінки діяльності організаційних підрозділів підприємства й окремих  працівників, на якій будується механізм їх мотивації. Оцінка діяльності - логічне продовження контрольних операцій. Через таку оцінку стимулюється реакція працівників на результати своєї діяльності і можливі відхилення фактичних показників від установлених (планових, нормативних, граничних) чи бажану динаміку останніх.

Таблиця 1.3.1

Характеристика  служб (осіб), відповідальних за планування господарської діяльності підприємства у 2007 році

Розділ ІІ. Сучасні теоретичні аспекти планування діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання

Зміни, що відбулися на вітчизняних підприємствах, пов’язані  з їх пристосуванням до ринкових умов, привели до адекватних змін організаційних структур підприємства. Введені служби маркетингу, внутрішнього аудиту, переглянута роль фінансових служб і бухгалтерії. На багатьох підприємствах виділені центри відповідальності (по доходах, по витратах, по прибутку, по інвестиціях та інші) для побудови системи управління фінансами. Але проблемою залишається планово-економічний відділ, або його відсутність взагалі. Тривалий час його функції були пристосовані до централізованої планової системи господарювання.

Сьогодні функції планового  органу повинні суттєво змінюватися, склад і величина служб планування в організації залежить від розміру підприємства, типу організаційної структури (централізована або децентралізована), від філософії управління й культури підприємництва.

Невеликі фірми не мають потреби в плановику, який працює на постійній основі. Тому вони найчастіше зовсім відмовляються від його послуг. Корисніше залучити працівника на неповну ставку або запросити плановика на повну ставку, але на певний період, пов'язаний зі складанням планів. Виправдовує себе запрошення зовнішнього консультанта з питань планування.

Для середніх за розмірами підприємств, характерним є виконання функцій спеціаліста по плануванню одним постійним працівником.

У великих фірмах розміри  служб планування варіюються від  одного-двох до 30 і більше чоловік. Великі служби планування містять у собі як  професійних плановиків (бізнес-аналітиків), так і технічний персонал (які розробляють інформаційні системи). Для організації робіт великих служб планування необхідна посада адміністратора, що координує процес планування, встановлює порядок і веде контроль за складанням документації по плануванню, організовує проведення професійних нарад, оформляє й розповсюджує підсумкові документи цих нарад і т.д.

Взагалі, у процесі  планування можуть брати участь: вище керівництво, команда плановиків, керівники  і фахівці підрозділів, зовнішні і внутрішні консультанти.

Координація зусиль усіх учасників процесу планування вимагає  виділення в організаційній структурі  підприємства спеціалізованого підрозділу ГПЦП (головного планового центру підприємства). Головним завданням  ГПЦП є розробка загальної стратегії підприємства, її узгодження з вищим керівництвом та власниками, її деталізація через розробку поточних планів у взаємодії із усіма функціональними підрозділами; координація їх дій в процесі планування та реалізації планів, аналіз ініціатив і пропозицій від нижчих рівнів і окремих працівників підприємства; проведення постійного моніторингу виконання планових завдань, здійснення контролю результатів і коригування цілей, з позицій системного творчого підходу і високої корпоративної культури до управління процесом планування.

Крім того, ГПЦП повинен  виконувати задачі інформаційно-консультативного центру, який надає і збирає інформацію від ГПЦП (планові центри підрозділів  підприємства) через єдину інформаційну систему планування, яка у кожному підрозділі представляє загальну стратегію підприємства і основні поточні цілі, контролює реалізацію цих планів і дає «сигнальну інформацію» вверх, і навпаки. Щоб відповідні працівники змогли зрозуміти стратегію і сприяти її успішному здійсненню і виконанню планів, вони повинні мати уяву про них. Однак і тут існує ризик: якщо всі працівники будуть знати стратегічні і поточні плани повністю, то у випадку звільнення або незадоволення роботою, вони можуть поділитися такою інформацією з конкурентом або допустити «відтік» даних. Таким чином, ефективність і сила дії стратегії знижується, хоча частіше всього небажаний вплав конкурентів, є менш значним, чим це представляється керівництву, але все таки цим не потрібно ігнорувати.