Планування виробничої потужності

РЕФЕРАТ

Курсовий проект: 49 сторінок, 9 таблиць, 15 використаних джерел.

Об’єкт дослідження: підприємство  ВАТ "Механічний завод"

Мета дослідження: вивчення виробничих можливостей і виробничої потужності підприємства.

Методи дослідження: аналітичний, економіко-математичний

Розглянуто теоретичні основи планування  виробничої потужності підприємства. Визначено методи планування виробничої потужності підприємства. Вивчено річне планування підприємства, виробничі можливості  і виробнича потужність підприємства. Практична значущість роботи полягає в можливості використання результатів для оптимального поліпшення виробничої потужності підприємства.

ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ,   ВИРОБНИЧА  ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, КОШТОРИС ВИТРАТ,   ПОКАЗНИК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

                                                        ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ ..4

1. РІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ  І ВИРОБНИЧА  ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ..5

1.1 Річне планування підприємства ..5

1.2 Виробничі можливості підприємства ..8

1.3 Виробнича потужність підприємства 10

2. РОЗРОБКА РІЧНОГО ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" ...........................................................................14

2.1 Розрахунок кількості устаткування  і показники його 

використання ВАТ "Механічний завод" 15

2.2 Розрахунок чисельності тих,  що працюють 20

2.3 Розрахунок фонду заробітної  плати 24

2.4 Складання кошторису витрат 29

2.5 Розрахунок собівартості продукції 34

2.6 Розрахунок показників фінансових  результатів 38

3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ ВИКОРИСТАННЯ  РЕСУРСІВ 41

ВИСНОВКИ................................................................................................47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 48 
                                                 ВВЕДЕННЯ

          Нестійкість сьогоднішньої української економіки часто не дозволяє здійснювати нормальне планування. Така економічна ситуація використовується багатьма виробниками для виправдання відсутності виробничого бізнес - плану підприємства.

          Особливості виробничого планування  на підприємствах в умовах  сьогоднішньої економічної ситуації  в Україні наступні:

1. орієнтація на необхідність планування в режимі украй нестабільного виробничого завантаження;
2. висока потенційна вірогідність порушення планування термінів і обсягів ресурсного виробництва з причин чисто фінансового характеру;
3. орієнтація переважно на короткострокове планування в показному розрізі;
4. необхідність використання спеціальних підходів до планування продуктивності праці і якості продукції;
5. постійний контроль за виробництвом;
6. важливим показником в промисловій галузі є її  потужність.

          Підвищення ефективності використання  виробничої потужності - проблема  комплексна. Вона охоплює не лише  питання капітальних вкладень (інвестицій) і використання устаткування, але  і тісно пов'язана з питаннями  організації, планування, технічної  підготовки і управління виробництвом, а також підвищення зацікавленості  підприємства в кращому використанні  устаткування.

1. РІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ І ВИРОБНИЧА  ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Річне планування  на  підприємстві

  Раніше планування вважалося  центральною ланкою управління, як на макрорівні, так і у  рамках окремого підприємства. Відмова  від централізованого керівництва  плановою роботою на різних  рівнях співпав з різким погіршенням  економічного стану переважного  числа що існували до початку  90 - х років підприємств. Приватизація  державних підприємств поставила  важкі проблеми виживання і  розвитку тепер уже приватних  підприємств перед новими власниками. Часто підприємства працюють  зовсім не за планом, а беруться  до будь-якої роботи від випадкового  замовника, вирішуючи таким чином  проблему виживання.

          В той  же час росте розуміння важливості  для кожного підприємства наявність  довготривалих цілей, планування  цілеспрямованого розвитку в  довготривалій перспективі.

          З точки  зору окремого підприємства, діючого  в ринковому середовищі, можна  виділити наступні види планів :

1. стратегічний план - довготривалий план, як правило, період, що охоплює, 10-15 років, в якому формулюються головні цілі підприємства на перспективу, конкретні завдання, прив'язані за часом і ресурсам, загальна стратегія досягнення поставлених цілей;
2. довготривалий план - план, що розробляється на декілька років і націлений на рішення окремих самостійних проблем стратегії підприємства;
3. поточний план - план, в якому ув'язуються усі напрями діяльності підприємства і робота усіх функціональних підрозділів на поточний фінансовий рік;
4. оперативний план - детальний план, присвячений вирішенню конкретних питань діяльності підприємства в короткостроковому періоді;
5. інвестиційний проект - план капітальних вкладень, що направляються на створення нових виробничих потужностей;
6. бізнес - план.

          Результатом  виробничого планування на підприємстві  є такий плановий документ, як  виробничий бізнес-план. Розділ бізнес-плану  "організація і управління  виробництвом" потрібний, передусім,  при плануванні виробничого підприємництва. Проте якщо сприймати виробництво  широко, маючи на увазі випуск  товарів, надання послуг, виконання  робіт, створення матеріального  і духовного продукту, то елементи  виробничої діяльності зустрічаються  у будь-якому вигляді підприємництва. В цілому розділ містить відомості  про виробничі площі, основні  засоби фірми, виробничі потужності  і трудові ресурси, що забезпечують  випуск запланованого об'єму підприємницького  продукту, заданого виду і якості.

          Виробничий  бізнес - план може включати як  самостійний розділ плану зовнішньоекономічної  діяльності, якщо підприємство припускає  постачання продукції за рубіж,  а також план охорони природи,  якщо виробництво на підприємстві  забруднює довкілля.

          Також  важливо не лише передбачати,  на яких ринках продукт знайде  свого покупця, а і спробувати  виділити свій сегмент ринку.

          При  складанні планування діяльності  підприємства важливий вибір  використовуваних методів розрахунку  витрат, витрат грошових коштів.

          В цілому  змістом бізнес-плану підприємства  є аналіз загального стану  справ на момент розробки плану  і визначення методів і засобів  для досягнення того рівня  показників, яких підприємство вирішило  досягти.

        Важливий шлях  вдосконалення виробничої структури  підприємств - зменшення питомої  ваги допоміжних і обслуговуючих  цехів і служб без збитку  для нормальної роботи основного  виробництва.

          Загалом,  структура стратегічного плану  може бути наступною:

пропозиції про характер змін зовнішнього  середовища, тенденцій розвитку галузі і положення підприємства в галузі.

Стратегічні цілі підприємства :

1. місія;
2. основні довготривалі цілі розвитку і фінансового завдання.

Загальна стратегія.

План дій із створення конкурентних переваг.

Функціонуючі підтримувальні стратегії:

1. виробництво;
2. маркетинг і збут;
3. фінанси;
4. людські ресурси.

          Поточне  планування охоплює річний період  і є сукупність планів по  різних видах діяльності підприємства.

          Розробка  поточного плану повинна починатися  з підрозділів. Завдання, що стоять  перед ними, вимагають розробки  плану дій і наявності ресурсів, достатніх для їх вирішення.  У результаті плани по підрозділах  розробляються у вигляді бюджетів  або кошторисів. Після розробки  бюджетів підрозділів проводиться  їх аналіз і виявлення невідповідностей.

          Виробничий  план має бути заснований на  прогнозі збуту. Він включає  план по матеріалах, план по  праці і план по накладних  загальнозаводських витратах.

          Робота  за планом - це можливість передбачати,  а при необхідності попередити  характер і зміст подій, що  наближаються.

1.2  Виробничі можливості підприємства

        Серцевину  будь-якої економіки складає виробництво,  на якому створюється економічний  продукт шляхом перетворення  економічних ресурсів. Без виробництва не може бути споживання, можна тільки подібно до первісної людини збирати природні плоди. Виробництво є творчий початок економіки, що творить. Тому і говорять про виробництво як про основну частину економіки.

          У побутовому  представленні виробництво розуміється  як випуск підприємствами продукції,  тобто виробництво зводиться  тільки до матеріального. Між  тим, значне місце в економіці  займає виробництво робіт, послуг, інформації, духовних цінностей.

          Виходячи  з цього, виробничими слід рахувати  процеси перетворення різноманітних  економічних ресурсів з використанням  праці, в результаті яких створюється  певна кількість економічного  продукту, - продукції, товарів, робіт  і послуг. Виробництво характеризується  надзвичайною різноманітністю видів  і форм діяльності.

          В умовах  ринку основною метою виробничою, фінансовою, комерційною або іншій  діяльності являється отримання  максимальної величини прибутку, оскільки розвиток кожного господарюючого  суб'єкта здійснюється за рахунок  власних і притягнених засобів.  Принцип самоокуповування і самофінансування  є основою економічного існування  господарського суб'єкта. Реалізація  цілей можлива тільки за умови  створення конкретних видів продукції,  робіт, послуг, що задовольняють  постійно зростаючі потреби суспільства. 

Потреби суспільства безмежні, а  ресурси, необхідні для створення  матеріальних благ і послуг, обмежені. Дефіцит ресурсів обумовлює необхідність вибору : що, скільки товарів, послуг виробляти; для кого виробляти; як розподілити. На практиці вибір здійснюється не за принципом "або одне, або інше", а за принципом "чогось більше, чогось менше".

          Мета  вибору полягає в тому, щоб  встановити оптимальне співвідношення  між максимально покладеним асортиментом  продукції, робіт, послуг, з одного  боку, і максимально покладеною  їх кількістю, що забезпечує  певний стандарт життя, з іншою.  Необхідно здійснити розподіл  ресурсів відповідно до вибору  структури виробництва.

          Визначення  оптимальної структури виробництва  можливе тільки на основі вивчення  попиту на продукцію, роботу, послуги;  ринків збуту, їх місткості,  потенційних покупців і клієнтів; можливості набуття усього вигляду  ресурсів, необхідних для випуску  продукції, надання послуг і  виконання робіт.

          Суть  виробництва полягає в перетворенні  виробничих ресурсів в економічний  продукт, необхідний людям і  суспільству. Звідси витікає,  що кількість і якість вироблюваного  продукту залежать передусім  від тих ресурсів, які залучаються  до виробництва. Адже саме природні  і трудові ресурси, основні  засоби, інформаційні ресурси, стаючи  чинниками виробництва, зумовлюють, що, скільки і як вироблятиметься.  А це і є виробничі можливості.

          Відомо, що усі види виробничих ресурсів  обмежені. Принцип обмеженості (рідкості) ресурсів діє в будь-якій економіці.  А раз це так, то обмежені  і виробничі можливості. Адже  з обмеженої кількості матеріалів  неможливо виробити необмежену  кількість продукції. Якщо обмежені  трудові ресурси, то обмежений  і продукт праці. У зв'язку  з обмеженістю виробничих ресурсів  доводиться розподіляти їх між  різними видами виробництва і  вироблюваного продукту. Нарощуючи  обсяг виробництва одного продукту  за допомогою збільшення ресурсів  на його виробництво, ми тим  самим зменшуємо виробничі ресурси  для випуску інших продуктів.

          Максимально  можливий обсяг виробництва певного  продукту, товару, виду послуг при  заданих, обмежених кількостях  ресурсів, що розташовуються, для  їх виробництва називають межею  виробничих можливостей. Така межа існує для кожного підприємства, регіону, галузі, усієї економіки країни.

          Оскільки  одночасно виробляється безліч  продуктів, ресурси можна перерозподіляти  між виробництвом різних продуктів,  у зв'язку з чим змінюватимуться  виробничі можливості випуску  кожного з них. Крім того, окремі  види ресурсів взаємозамінні,  так що замість одного ресурсу  іноді вдається використовувати  інший.

1.3 Виробнича потужність підприємства

          В умовах  ринку оцінним показником діяльності  господарюючого суб'єкта є фінансове  положення і фінансова стійкість.

          Фінансовий  стан визначається кінцевими  фінансовими результатами: прибутком і рентабельністю, які у свою чергу залежать від рівня собівартості, об'єму продажів і випуску продукції, робіт, послуг. Випуск продукції, робіт, послуг залежать від стану матеріально -  технічної бази господарюючого суб'єкта і міри використання його виробничого потенціалу.

          Найважливішим  напрямом вивчення забезпеченості  і використання основних фондів  є розрахунок виробничої потужності.

          Виробнича  потужність є інтегральним показником  використування потужності устаткування в одиницю робочого часу.

          Розрахунки  використання виробничих потужностей  дозволяють виявити їх резерви.  Чинником, що визначає необхідність  розвитку і створення резервів  виробничих потужностей, являється  виявлена потреба в продукції і перспективне її задоволення.

          Виробнича  потужність підприємства - це максимально  можливий випуск продукції або  переробка максимальної кількості  сировини за певний період  часу, як правило за рік, в  натуральному вираженні і встановлених  планом номенклатурі і асортименті  при повному використанні виробничого  устаткування з урахуванням застосування передової технології, поліпшенні організації виробництва і праці, забезпеченні високої якості продукції.

          Виробнича  потужність змінюється разом  з розвитком техніки, технології  і вдосконаленням організації  виробництва. В умовах ринку  великий вплив на зміну виробничої  потужності чинить прийнята стратегія  господарюючого суб'єкта.

          Виробнича  потужність визначається по потужності  провідних цехів, в цехах по  провідних ділянках або по  устаткуванню. Ведучим вважається  устаткування, на якому виконуються  основні найбільш трудомісткі  операції. Якщо на ділянці або  в цеху декілька груп устаткування, то потужність визначається по  тій групі, де обробка деталей  найбільш трудомістка. Виробнича  потужність підприємства визначається  в тих же натуральних одиницях  виміру, в яких планується і  враховується виробництво промислової  продукції на цьому підприємстві, : тоннах, метрах, штуках, комплектах  і так далі. Одночасно з розрахунком  виробничої потужності в натуральних  показниках вона визначається  і у вартісному вираженні, в  порівнянних цінах і умовах.

          Виробнича  потужність окремого підприємства, як і промисловості в цілому, по випуску того або іншого  виду продукції не є строго  фіксованою величиною і, природно, змінюється в процесі розвитку  виробництва. На діючих підприємствах  величина виробничої потужності  зростає в результаті проведення  заходів по механізації, автоматизації  виробництва, вдосконаленню технологічних  процесів, заміни застарілого устаткування  новим, продуктивнішим, переходу  на багатозмінний режим роботи  і так далі

Виробнича потужність ділиться на наступні види:

1. теоретична виробнича потужність - це максимально можливий вихід продукції в ідеальних умовах роботи. Її називають паспортною виробничою потужністю підприємства;
2. практична виробнича потужність визначає найвищий рівень виробництва, яка досягається при збереженні прийнятної міри ефективності з урахуванням допустимих втрат робочого часу, пов'язаних з ремонтом устаткування і режимом роботи підприємства;
3. нормальна виробнича потужність;
4. планова виробнича потужність.

          При  визначенні виробничої потужності  до уваги беруться наступні  визначальні її чинники:

1. номенклатура продукції;
2. типи, продуктивність і кількість устаткування;
3. трудомісткість виготовлення продукції;
4. дійсний фонд часу роботи виробничого устаткування.

          Виробнича  потужність однотипних верстатів  розраховується по формулі:

                                      М=Тп*Ср*Квп/Т, шт                                 (1.1)

де Тк - корисний фонд часу устаткування, година

     Ср - розрахункова кількість  устаткування, од.

     Кв - коефіцієнт виконання  норм                              Кв=1,1

     Т - трудомісткість  виготовлення виробу, година

          До розрахунку  виробничої потужності береться  усе устаткування незалежно від  його стану (усе готівкове,  таке, що числиться на балансі  підприємства, встановлене і невстановлене).

          При  визначенні виробничої потужності  виходять з максимально можливого  фонду часу роботи устаткування.

Максимально можливий фонд часу роботи устаткування :

а) в умовах безперервного виробництва  визначається як добуток числа календарних днів в році на 24 ч в добу за вирахуванням часу, необхідного для проведення ремонту і технічних зупинок, якщо ці зупинки не входять в норми роботи техніки;

б) при плановому режимі визначають можливий плановий фонд роботи устаткування з урахуванням режиму роботи, ремонту, вихідних, святкових і так далі

          Вивчення  використання виробничої потужності  проводиться за даними планового  і звітного балансів виробничих  потужностей.

Баланс виробничої потужності розраховується по формулі:

                        Мк = Мп + Мо + Мр + Мб ± Мас - Мв                                (1.2)

де Мп, Мк - відповідно потужність на початок і кінець періоду

Мо - збільшення потужності за рахунок  впровадження оргтехзаходів

Мр - збільшення потужності за рахунок  реконструкції діючого виробництва

Мб - збільшення потужності за рахунок будівництва нових і розширення діючих фондів

Мас - зміна потужності у зв'язку із зміною асортименту внаслідок  зміни трудомісткості

Мв - зменшення потужності у зв'язку з вибуттям фондів.

       На основі проведених розрахунків по балансу виробничої потужності визначається зміна. Потім розраховується показник використання виробничої потужності за планом і фактом у відсотках, шляхом ділення обсягу випуску на середньорічну потужність. Отримана зміна є об'єктом вивчення (факт - план). 
2. РОЗРОБКА РІЧНОГО ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"

          У курсовій роботі проектується  підприємство  "Механічний завод"  організаційно - правова форма  якого "ВАТ" - відкрите акціонерне  товариство.

Деякі чинники в економічному довкіллі повинні постійно діагностуватися  і оцінюватися. Останніми роками в Україні темпи інфляції, національна  валюта і податкова ставка залишаються  прогнозованими і стабільними, тому стан українського бізнесу у сфері  виробництва залишається рентабельним.

Науково-технічні розробки в галузі сприяють розвитку і  модернізації виробництва, яке чинить позитивний вплив на споживчі переваги, оскільки продукція набуває нового вигляду  і оснащена додатковими функціями.

          Внутрішнє  середовище організації :

          На ВАТ "Механічний завод"  існує лінійно-функціональна структура,  що передбачає створення при  основних ланках лінійної структури  функціональних підрозділів. До вищого рівня управління відносяться: генеральний директор, заступники генерального директора, головний інженер і його заступники.

          Виділяють 5 функцій управління  у рамках ОСУ - планування, організація,  мотивація, координація і контроль. На ВАТ "Механічний завод"  планування полягає у встановленні  ієрархії цілей діяльності, визначенні  способів і засобів їх досягнення, які відбиваються в планах  підприємства. Організація полягає  в забезпеченні підприємства  будівлями, спорудами, устаткуванням,  грошовими коштами, персоналом, а  також у формуванні організаційної  структури управління і організаційної  культури. Мотивація полягає в  спонуканні працівників до продуктивнішої  праці, яке досягається по засобах  стимулювання (при виконанні плану  на 100% - преміювання (до 45% від окладу), путівки в табір для дітей  співробітників за зниженими удвічі цінами, заводський автобус, матеріальна допомога та ін.). Координація є узгодженням дій різних підрозділів і працівників за рахунок використання засобів зв'язку і системи звітності в організації. Контроль на підприємстві здійснюється для обліку і аналізу результатів праці окремого працівника, підрозділу і організації в цілому.

2.1 Розрахунок кількості  устаткування і показники його  використання

          Для  визначення кількості устаткування  задана річна трудомісткість  робіт у розмірі 144600 НЧ.

Т рік = 24225+74750+45625=144600 НЧ

Трудомісткість робіт розподіляється таким чином:

Заготівельна - 9 %

Токарна - 24 %

Свердлувальна - 7 %

Розточувальна - 5 %

Фрезерна - 18 %

Зубонарізна - 12 %

Шліфувальна - 10 %

Складальна- 15 %

Перевірка: 100 %

Розрахункова кількість устаткування визначається по формулі:

                                  Ср = Т / Тп * Кв, од.                                                       (2.1)

Т - трудомісткість виконання заданою  програмою, ч

Тк - корисний фонд часу роботи устаткування, ч

Кв - коефіцієнт виконання норм, приймаємо 1,1.

   При двозмінному режимі  роботи корисний фонд часу  роботи устаткування складає  3850 ч. Для кожного виду устаткування  розраховується коефіцієнт завантаження  устаткування по формулі:

                                                        Кз = Ср / Спр ≤1                                       (2.2)

Ср - розрахункова кількість устаткування, од.

Спр - прийнята кількість устаткування, од.

Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається по формулі:

                                          Кз ср = åСр / åСпр≤1                                           (2.3)

Розрахуємо кількість устаткування для кожної операції по формулі 2.1:

Ср заг. = 13014/3850*1,1= 3,07                                          Спр заг. = 4

Ср струм. = 34704 /3850 *1,1= 8,19                                   Спр струм. = 9

Ср св. = 10122/3850*1,1= 2,39                                            Спр св. = 3

Ср розт. = 7230/3850*1,1= 1,71                                          Спр розт. = 2

Ср фр. = 26028/3850*1,1= 6,14                                           Спр фр. = 7

Ср зуб. = 17352/3850*1,1= 4,09                                          Спр зуб. = 5

Ср шл. = 14460/3850*1,1= 3,41                                           Спр шл. = 4

Ср скл. = 21690/3850*1,1= 5,12                                           Спр скл. = 6

Розрахуємо середній коефіцієнт завантаження устаткування по формулі 2.3:

Кз ср = 3,07+8,19+2,39+1,71+6,14+4,09+3,41+5,12/4+9+3+2+7+5+4+6 = 0,85

По приведених формулах виконуються  розрахунки. Отримані дані зводимо  в таблицю завантаження устаткування :

  Завантаження устаткування                                                             Таблиця 2.1