Почасова форма оплати праці
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА, СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРАЦІ
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра
фінансів, управління персоналом та економіка
праці
КУРСОВА РОБОТА
з предмета:
« Економіка праці в
на тему: « Почасова форма оплати праці »
Курс 4
Група 414
Чернігів 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Сутність почасової форми оплати праці……..……………….……….5
- Поняття почасової форми оплати праці...…………………………………...5
- Види і системи почасової форми оплати праці…….………………….……8
РОЗДІЛ
2. Методика нарахування та аналіз системи
почасової оплати праці, її особливості
і доцільність застосування……….…………….………………..
2.1.Фінансово-економічна характеристика підприємства ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен»……………….……..13
2.2. Нарахування
заробітної плати в разі почасової оплати
праці на підприємстві ЗАТ «Вагоноремонтний
завод» КП «Київський метрополітен»…………..……………………………
2.3. Особливість і доцільність застосування почасової оплати праці…………..24
РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення почасової форми оплати праці на підприємстві ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".....27
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….........
ВСТУП
Актуальність теми дослідження: На підприємствах, окрім відрядної оплати, застосовується почасова оплата, тобто оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць). В умовах переходу до ринку на деяких підприємствах може з’явитися тенденція до заміни відрядної оплати на почасову. У цьому разі необхідно дотримуватися певних вимог до організації почасової оплати, з тим щоб її застосування не спричинило зниження ефективності роботи, що небажано в умовах конкуренції на ринку праці.
Мета і завдання курсової роботи: Розкриття сутності почасової оплати праці; методика нарахування та аналіз системи почасової оплати праці, її особливості і доцільність застосування; напрями вдосконалення почасової форми оплати праці.
Предметом дослідження даної теми: являеться почасова форма оплати праці.
Об’єкт: Нарахування заробітної плати в разі почасової оплати праці на підприємстві ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен».
Застосування почасової оплати праці потребує: точного обліку і
контролю за фактично відпрацьований час; правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт; розроблення й правильного застосування обґрунтованих норм виробітку, (часу) нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.
Зауважимо, що на сучасних підприємствах праця робітників з почасовою оплатою має нормуватися й оцінюватися на основі показників, які враховують результати їхньої праці.
Такими показниками можуть бути: нормовані (виробничі) завдання, які визначають кожному почасовику обсяг роботи за зміну, тиждень або місяць; планові норми або завдання щодо випуску продукції бригадою, дільницею, цехом; норми праці, які можуть бути установлені як ступінь виконання технологічних параметрів, режимів, норм витрат сировини, матеріалів та інших виробничих ресурсів, строків виконання певних видів робіт тощо. За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.
Ефективнішою системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.
На багатьох підприємствах широко застосовується почасова-преміальна система з нормованими завданнями. Робітники-почасовики преміюються за виконання установлених їм нормованих завдань.
У
разі застосування цієї системи до
кожного робітника доводиться конкретне
змінне або місячне завдання (в
штуках, нормо-годинах або гривнях) і результати
враховуються під час нарахування премій
за даний період. Уведення цієї системи
супроводжується посиленням нормування
праці, впровадженням технічно-обгрунтованих
норм і нормативів чисельності.
РОЗДІЛ 1 Сутність почасової форми оплати праці
- Поняття почасової форми оплати праці
Тарифна система, що її ми назвали основою організації оплати праці робітників виробничого підприємства, не може, проте, забезпечити повних розрахунків місячного заробітку цієї найбільшої за кількістю категорії персоналу, оскільки не бере до уваги реальної результативності їхньої діяльності за відповідний проміжок часу. Цим пояснюється об'єктивна необхідність проведення розрахунків абсолютної величини заробітної плати, виходячи з фактичних результатів (затрат) праці протягом одного місяця. Такі результати (затрати) праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників виробничих підприємств чи виробничо-експериментальних підрозділів науково-технічних та інших подібних організацій. [6.]
Основними вимірниками результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі, – відрядна та почасова.
За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом. [11.]
Почасова форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно експериментальні роботи тощо).
Сучасна техніка пред'являє підвищені вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а не відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками). Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами.
Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації.
За простої погодинної оплати заробіток працівника (Зп) розраховується множенням погодинної тарифної ставки відповідного розряду (с) на кількість відпрацьованих годин (t):
Наприклад, погодинна тарифна ставка працівника складає 1,60 грн./г, за місяць ним було відпрацьовано 180 годин. Таким чином, його місячний заробіток складе 288 грн (1,60 грн./г х 180 г).
При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).
У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.
Приклад. Посадовий оклад працівника 400 грн. Робочих днів у звітному місяці 25, фактично відпрацьовано працівником 21 день. Середньоденний заробіток 16 грн. (400 грн. : 25). Сума погодинного заробітку -336 грн. (16 грн.х 21).
Переваги погодинної оплати праці:
- підвищення
ефекивності використання
- сприяння
впровадженню нових форм
- вркгулювання сфери зайнятості та оплати праці осіб, що не охоплені колективним договором.
Таку систему оплати праці доцільно застосовувати на підприємствах і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва являються вимоги якості продукції при обмежені її кількості.
Проте через недостатній позитивний вплив на кількість і якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко.
У
почасово-преміальній системі
За
застосування почасово-преміальної
системи з використанням
1) почасового
заробітку, що розраховується
пропорційно відпрацьованому
При
почасово-преміальній системі
1.2. Види і системи почасової форми оплати праці
Почасова форма оплати праці виступає у двох видах:
- Проста почасова оплата праці;
- Почасово-преміальна оплата праці.
За Простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.
За способ нарахування проста почасова заробітна плата поділяється на такі види: погодинну, поденну і помісячну(за окладами). [6.]
При
погодинній оплаті праці заробіток
нараховується множенням
ЗП
= Тсті * Твід = Тст1 * Кті * Твід,
де Тст1 – тарифна ставка 1-го розряду;
Кті – тарифний коефіціент і-го розряду.
При поденній оплаті праці розраховується заробіток шляхом перемноження денної тарифної ставки відповідного розряду на кількість відпрацьованих днів за розрахунковий період.
При помісячній оплаті праці заробіток нараховується виходячи із місячних окладів(Оміс), кількості робочих днів за графіком на даний місяць (Др рг) та фактично відпрацьованих днів (Др ф):
Ефективнішою системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.
На багатьох підприємствах широко застосовується почасова-преміальна система з нормованими завданнями. Робітники-почасовики преміюються за виконання установлених їм нормованих завдань.
У разі застосування цієї системи до кожного робітника доводиться конкретне змінне або місячне завдання (в штуках, нормо-годинах або гривнях) і результати враховуються під час нарахування премій за даний період. Уведення цієї системи супроводжується посиленням нормування праці, впровадженням технічно-обгрунтованих норм і нормативів чисельності.
Запровадженню системи нормованих завдань має передувати підготовча робота за такими напрямами:
• проведення ретельного аналізу охоплення робітників-почасовиків нормуванням праці;
• виявлення можливості й доцільності використання для нормування праці допоміжних робітників-почасовиків нормованих завдань;
• установлення переліку професій робітників-почасовиків, яким доцільно установлювати нормовані завдання;
• визначення наявності нормативних матеріалів, які необхідні для установлення нормованих завдань;
• збирання та аналіз вихідних даних для визначення обсягу і повторюваності робіт, які мають випадковий характер (наприклад, частота виходу із ладу устаткування, період зносу інструменту та ін.);
• установлення виду нормованих завдань (індивідуальних або бригадних) і періоду, на який вони розраховуються;
• визначення методики установлення нормованих завдань і порядку доведення їх до дільниць, бригад та окремих робітників;
• розроблення документації з обліку видачі і виконання нормованих завдань.
Окрім цього, розробляються заходи для поліпшення організації і обслуговування робочих місць, умов праці, удосконалення трудових процесів тощо.
Для оплати праці спеціалістів і службовців застосовується почасова форма зарплати. Преміювання даної категорії працівників здійснюється за конкретні досягнення у виробничій діяльності. У зв'язку з цим найпоширенішою системою оплати їх праці є почасово-преміальна, за якої заробітна плата складається з посадового окладу, доплат, надбавок і суми премій. В умовах становлення ринкової економіки, подальшої індивідуалізації заробітної плати, дедалі більшого поширення набуває контрактна система оплати праці, яка може застосовуватися поряд з існуючою на підприємстві системою оплати праці. Оплата праці за контрактом є складовою контрактної системи наймання і оплати, яка досить поширена в зарубіжних країнах.
Контракт є особливою формою трудового договору між найманим працівником і власником підприємства, організації або уповноваженим органом. За контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, | визначену цією угодою і правилами внутрішнього розпорядку, а власник підприємства, організації або уповноважений ним орган зобов'язується сплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умо-І ви праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством працю, колективним договором і угодою сторін.
Контракти мають перевагу над традиційними трудовими договорами, які не повністю враховують особисті якості працівників та змістовну специфіку їхньої професійної діяльності, не забезпечують належної відповідальності за доручену справу.
Контракт як особлива форма трудового договору має спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативи та самостійності праці, враховуючи індивідуальні здібності працівника та його професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Контракт має юридичну форму, оскільки прийняття на роботу працівників може здійснюватися у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави для розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, організації чи роботодавця. Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами й колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.
У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.
У контракті можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.
Контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом. Він оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.
Контракт
набуває чинності з моменту його підписання
або з дати, визначеної сторонами у контракті,
і може бути змінений за згодою сторін,
складеної у письмовій формі. Він є підставою
для видання наказу (розпорядження) про
прийняття (найняття) працівника на роботу
з дня, встановленого у контракті за угодою
сторін.
РОЗДІЛ
2
Методика нарахування
та аналіз системи почасової
оплати
праці, її особливості
і доцільність застосування.
2.1. Фінансово-економічна характеристика підприємства ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен»
Об’єктом дослідження у даній роботі виступає ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен". [20]
Вагоноремонтний
завод є структурним
Завод забезпечує виконання покладених на нього завдань та функцій з належним рівнем організації виробництва, якості виробленої продукції та надійної експлуатації рухомого складу відповідно до правил ремонту рухомого складу, Прави і технічної експлуатації метрополітену, інструкцій та інших нормативних актів і безумовним забезпеченням всіх працівників належними і безпечними умовами праці. Завод здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України, Статуту мметрополітену та цього Положення. [21]
Структуру і штат заводу встановлює начальник метрополітену.
Завод здійснює виробничо-фінансову діяльність відповідно до затверджуваних начальником метрополітену планів, знаходиться на внутрішньогосподарському розрахунку, має окремий баланс, що входить в зведений баланс метрополітену. Розрахунки за роботи (послуги), що виконуються заводом для інших структурних підрозділів Метрополітену проводяться по авізо.
Завод має поточний рахунок в установі банку, круглу печатку зі своїм найменуванням.
Місцезнаходження заводу: м. Київ-100, вул. Академіка Шліхтера, 30.
Основними завданнями та функціями заводу є:
- Виконання капітального, середнього та інших видів ремонту, модернізації і поліпшення рухомого складу та його устаткування,
проектування, будівництво, збирання, випробування. Нового рухомого складу, виготовлення запасних частин, технологічного оснащення, інструменту, нестандартного устаткування, забезпечення надійної роботи пристроїв, обладнання, що знаходиться на балансі, розробка і впровадження заходів по підвищенню безпеки та надійності роботи рухомого складу.
- Виконання робіт з ремонту та нового формування колісних пар вагонів метрополітену та монорейкового транспорту.
- Виконання робіт (послуг), вироблення і реалізація товарів, продукції, а також будь-які інші види господарської діяльності дозволені законодавством України з метою отримання прибутку (доходу).
- Виконання робіт з реконструкції, модернізації, капітального та поточного ремонтів, технічного обслуговування та іншого поліпшення основних фондів Заводу.
- Розробка і виробництво технічних засобів і обладнання, що знаходяться на балансі заводу, а також автоматизованих систем керування технічними засобами, що забезпечують перевезення пасажирів і їх безпеку.
- Своєчасне освоєння нових дільниць, виробничих потужностей та введення в дію придбаного обладнання.
- Виконання пусконалагоджувальних робіт для заводу та для інших підприємств, установ, організацій та служб.
- Виготовлення та реалізація товарів, продукції, робіт (послуг) для інші х підприємств, служб і громадян.
- Надання непрофільних платних послуг населенню.
- Забезпечення нагляду за ходом проектування та будівництвом об'єктів заводу.
- Забезпечення високих техніко-економічних показників господарської діяльності.
- Укомплектування заводу кадрами працівників та підвищення їх кваліфікації, укріплення трудової дисципліни і забезпечення виконання правил технічної експлуатації метрополітену, правил внутрішнього розпорядку метрополітену та інших нормативних актів.
- Створення належних умов для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, правил та норм соціального страхування, охорони праці, техніки безпеки.
- Забезпечення дотримання прав працівників, які гарантовані законодавством з охорони праці.
- Виконання норм і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.