Податкова міліція: проблеми становлення і розвитку

ВСТУП

В нинішніх умовах формування доходів держави  переважно за рахунок податків та інших обов’язкових платежів. Надзвичайної актуальності набувають питання  оптимізації вітчизняної системи  оподаткування, подолання негативної тенденції перерозподілу національного  доходу на користь тіньової економіки, боротьби з ухиленнями юридичних  та фізичних осіб від сплати податків. Заходи глави держави та уряду щодо вирішення означених проблем направлені перш за все на лібералізацію податкової системи в Україні та проведення реформації системи спеціальних органів, уповноважених на здійснення контролю за доходами держави. Насамперед це стосується діяльності органів державної податкової служби та, в тому числі, підрозділів податкової міліції, що переживають нині стадію становлення.

Податкова міліція має  зробити свій внесок в подолання  тіньової економіки в Україні, повернення валютних цінностей, що незаконно знаходяться  за кордоном, боротьбу з корупцією, організованою злочинністю, попередження, припинення, розслідування злочинів у галузі оподаткування.   За таких умов, особливо гостро постають питання правового регулювання діяльності податкової міліції, визначення її правового статусу, юрисдикційних повноважень та ін. Фактична відсутність теоретико-методологічних досліджень щодо діяльності податкової міліції в Україні, прогалини у чинному законодавстві  негативно впливають на реалізацію податковою міліцією своїх повноважень, спричиняють судові позови суб’єктів підприємницької діяльності на дії та рішення її посадових осіб.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що стосуються сфери діяльності органів державної податкової служби.

Предмет дослідження курсової роботи є організаційно-правові засади діяльності податкової міліції.

Метою даної  курсової роботи є визначення тенденцій  та закономірностей становлення  податкової міліції в Україні, шляхів оптимізації її організаційних структур та правового статусу.

Відповідно до мети дослідження  були поставлені і вирішені наступні завдання:

1. Визначаються роль та можливості податкової міліції в подоланні негативної тенденції тінізації економічної діяльності.
2. Узагальнюється зарубіжний досвід діяльності спеціальних органів по боротьбі з порушеннями законодавства у галузі оподаткування, робляться висновки щодо його застосування у вітчизняній практиці.
3. Аналізуються проблеми правового регулювання діяльності податкової міліції, визначаються шляхи його удосконалення.
4. Характеризується правовий статус податкової міліції та намічаються основні напрямки його оптимізації.
5. Аналізуються проблеми організаційно-штатної побудови податкової міліції, зовнішньої та внутрішньої взаємодії її структурних елементів.
6. Визначаються повноваження податкової міліції, недоліки в їх правовому регулюванні.

Науково-теоретичне підгрунтя для виконання курсової роботи склали  загальнотеоретичні наукові праці українських та російських вчених, розробки фахівців у галузі теорії управління, адміністративного  та фінансового права – В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, В.П. Божьєва, Л.К. Воронової, О.М. Марченка, О.Ф. Скакун, Ю.М. Старілова, А.А. Стародубцева, Н.І. Хімічової та ін., практиків – М.Я. Азарова, В.Р. Жвалюка та ін. Нормативну базу роботи склали – Конституція України, чинне  адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей  права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу податкової міліції, системи оподаткування, юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування, практика їх застосування; проекти законодавчих актів.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО –  МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ  ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

1. Економічна сутність податкової міліції

Створення податкової міліції стало  необхідною умовою управління податковою системою. Поряд з Державною митною службою, підрозділами по боротьбі з  економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ податкова міліція  є частиною сил, що забезпечують економічну безпеку України.

Податкова міліція – це воєнізований, контролюючий, оперативно – розшуковий і водночас правоохоронний орган. Правове  положення податкової міліції визначається комплексом норм, які передбачають мету, завдання, принципи діяльності та функції підрозділів податкової міліції, структуру податкової міліції, питання лінійної і функціональної підпорядкованості.

Органи податкової міліції діють  на основі принципів законності, поваги до прав людини і громадянина, підконтрольності та підзвітності вищим органам законодавчої та виконавчої влад, об’єднання гласних та негласних форм діяльності, аполітичності, взаємодії з іншими органами, податковими службами інших держав, громадянами й організаціями, єдності та централізації органів міліції, незалежності та єдиноначальності, конфедеційності.

Податкова міліція складається із спеціальних  підрозділів з боротьби з податковими  правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної  податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

До складу податкової міліції входять:

• Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління боротьби з корупцією в органах ДПС та ДПА України;
• Управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи боротьби з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;
• Відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

 Податкову міліцію очолює  начальник податкової міліції  – Перший заступник Голови  Державної податкової адміністрації  України. Податкову міліцію в  державних податкових адміністраціях  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі  очолюють начальники управлінь  податкової міліції – перші  заступники голів відповідних  державних податкових адміністрацій. 

 На податкову міліцію покладено завдання:

- із запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

 - із розшуку платників, котрі ухиляються від сплати податків, інших платежів;

 - із запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

 - із забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконання службових обов’язків.

 Відповідно  до чинного законодавства працівники  податкової міліції уповноважені:

 - здійснювати перевірку і приймати відповідні рішення за заявами, повідомленнями та іншою інформацією про злочини та правопорушення;

 - здійснювати оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також провадити дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживати заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

 - вживати заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування;

 - забезпечувати безпеку працівників органів державної податкової служби та захист їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

 - збирати, аналізувати, узагальнювати інформацію про порушення податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

 Для  виконання покладених на них  обов’язків працівників податкової  міліції наділено такими ж  правами, як і працівників державних  податкових адміністрацій, крім  права зупиняти операції платників  податків, інших платежів на рахунках  в установах банків, в інших  фінансово - кредитних установах.

 Крім  прав, наданих відповідно до Закону  України “Про державну податкову  службу, податкова міліція має  право (згідно із Законом України  “Про міліцію”):

 - вимагати від громадян і службових осіб, котрі порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, котрі допустили малозначні адміністративні порушення;

 - перевіряти в громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їхню особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

 - викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що е в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати приводу їх у встановленому законом порядку;

 -виявляти і вести облік осіб, котрі підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

 - затримувати і тримати в спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та проводити огляд їхніх речей і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їхньому здоров’ю;

 - складати протоколи про адміністративні правопорушення;

 - у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об’єднань або трудових колективів;

 - здійснювати в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

 - проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських та річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;

 - входити безперешкодно в будь-який час доби: на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій, в тому числі митниці та громадян, оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

 - одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і від об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що є у провадженні міліції;

 - тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей;

 - користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського та місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред’явленні службового посвідчення та посвідчення про відрядження;

 - використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям та громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, котрі потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та доставки їх у міліцію;

 - користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам та організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, — за їхньою згодою;

 - користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, котрі їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, котрі втекли, осіб, котрі пропали безвісти, та з іншою метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам та організаціям у зв’язку з виконанням міліцією покладених на неї обов’язків;

 - матеріально і морально заохочувати громадян, котрі надають допомогу в охороні правопорядку та в боротьбі зі злочинністю;

 - застосовувати заходи фізичного впливу, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю.

 Посадова  чи службова особа податкової  міліції самостійно приймає рішення  і несе за свої протиправні  дії або бездіяльність дисциплінарну  відповідальність згідно із Дисциплінарним  статутом органів внутрішніх  справ або іншу, передбачену законодавством, відповідальність.

 При порушенні посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, а на вимогу громадянина публічно вибачитися.

 Посадова чи службова особа податкової міліції, котра виконує свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. Працівник податкової міліції, котрий порушив вимоги закону або неналежне виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Отже, податкова  міліція являє собою спеціалізований  правоохоронний державний орган  виконавчої влади, який забезпечує законність та правопорядок у сфері податкових правовідносин, що діє у складі органів  державної податкової служби.

1.2 Правове регламентування податкової міліції

Правове регулювання податкової міліції  обумовлене конституційно – правовим статусом цього структурного підрозділу органів державної податкової служби. Як відомо, Державна податкова адміністрація  України є центральним органом  виконавчої влади зі спеціальним  статусом, організація, повноваження і  порядок діяльності яких, згідно пункту 12 статті 92 та статті 120 Конституції  України, визначаються Конституцією і  законами України.

Державну  податкову адміністрацію було утворено на базі Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах Указом Президента України від 22 серпня 1996 року №760 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій».

Таким чином, шляхом консолідації податкової роботи в рамках одного центрального органу виконавчої влади, було утворено складне, системне державне утворення для  здійснення державного фінансового  контролю у галузі дотримання податкового  законодавства, забезпечення фіскальної політики, наділене правом застосування примусових заходів до порушників вимог  чинного законодавства.

Як було раніше зазначено, Конституція України  є основним нормативним актом, що регулює діяльність  податкової міліції, як структурного підрозділу Державної  податкової адміністрації України, що в свою чергу є центральним  органом виконавчої влади. Саме в  Конституції України закріплюється  положення про те, що організація  і діяльність органів виконавчої влади, органів дізнання і слідства визначається виключно законами.

Насамперед, слід відзначити, що положення податкової міліції у складі органів ДПС  визначено вищевказаним нормативним  актом не досить чітко, хоча специфічна компетенція цього структурного підрозділу ДПА України, державних  податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві  та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах та районах  в містах мала б привернути більшу увагу з боку законодавця.

  Певні  висновки стосовно такої підпорядкованості  можна зробити при розгляді  питання про керівництво податковою  міліцією: її очолює начальник  податкової міліції – Перший  заступник Голови Державної податкової  адміністрації. Тобто підрозділи  податкової міліції не є самостійним  елементом системи органів державної  податкової служби поряд з  Державною податковою адміністрацією  України, державними податковими  адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державними податковими інспекціями в районах, містах, районах у містах,а лише входять до їх складу.

Загальні правові основи організації  та діяльності податкової міліції визначено  в Законах України «Про державну податкову службу в Україні», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову  діяльність», «Про боротьбу з корупцією», Кримінально-процесуальному Кодексі  України. Податкова міліція складається  зі спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних  органів державної податкової служби, здійснює контроль за додержанням податкового  законодавства та виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну й охоронну функції.

Відповідно до ст.21 Закону України  «Про державну податкову службу»,податкова  міліція уповноважується на здійснення ряду видів діяльності. За прийнятою  в науці термінологією вони є  скоріше функціями. Отже,податкова  міліція,відповідно до покладених на неї  завдань,здійснює такі дії,визначені  в законі як повноваження:

1) приймає  і реєструє заяви,повідомлення  та іншу інформацію про злочини  і правопорушення,віднесені до  її компетенції,здійснює в установленому  порядку їх перевірку і приймає  щодо них передбачені законом  рішення;

2) здійснює  відповідно до закону оперативно-розшукову  діяльність, досудову підготовку  матеріалів за протокольною формою,а  також проводить дізнання та  досудове(попереднє) слідство в  межах своєї компетенції,вживає  заходів щодо відшкодування заподіяних  державі збитків;

3) виявляє  причини й умови,що сприяли  вчиненню злочинів та інших  правопорушень у сфері оподаткування,вживає  заходів щодо їхнього усунення;

4) забезпечує  безпеку працівників органів  державної податкової служби  та їхній захист від протиправних  посягань,пов’язаних з виконанням  ними посадових обов’язків;

5) запобігає  корупції та іншим службовим  порушенням серед працівників  державної податкової служби;

6)збирає,аналізує,узагальнює  інформацію щодо порушень податкового  законодавства,прогнозує тенденції  розвитку негативних процесів  кримінального характеру,пов’язаних  з оподаткуванням.

Тому, виявлення  злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням ПДВ залишається. одним  із основних напрямків діяльності податкової міліції.

1.3 Світовий  досвід податкової міліції

Розвинуті країни, що мають більший, ніж Україна  досвід регулювання податкових відносин при ринковій економіці, виробили свої моделі побудови системи оподаткування, спеціальних контролюючих органів, встановили певний інститут відповідальності за порушення вимог законодавства  у галузі оподаткування.

Звернемося  до зарубіжного досвіду діяльності податкових органів, що утворені в різних країнах для боротьби з податковими  правопорушеннями.

Одразу  зазначимо, що аналізувати діяльність контролюючих органів, склади правопорушень, встановлених в різних країнах та види відповідальності за їх вчинення, неможливо без окреслення, хоча б  у загальних рисах, системи оподаткування, що функціонує в цих країнах. Як відомо, система оподаткування є основним інструментом регулювання економіки, найважливішим важелем державного впливу на сферу підприємництва.

Система оподаткування, що діє в Сполучених Штатах Америки, передбачає стягнення  прямих та непрямих податків, причому  прямі податки превалюють над  непрямими, які вважаються менш справедливими. Оскільки Конституція США гарантує штатам широкі повноваження в проведенні податкової політики, можна спостерігати значну різноманітність в їх податкових системах.

До основних прямих податків, що стягуються в США, належать індивідуальний та корпоративний  прибутковий податки. Нині в результаті податкових реформ 1986-1988 та 1994-1997 рр. в  США діє п’ять ставок індивідуального  прибуткового податку – 15; 28; 31; 36 та 39,6 %. Вказаний податок може бути вирахуваний  за побажанням платника з індивідуального  доходу або сукупного доходу сім’ї. Федеральний прибутковий податок  з корпорацій стягується за ставкою 34%. З майновими податками штатів, податками з транспортних засобів, на спадщину та дарування, прямі податки  складають більше 70% всіх податкових надходжень Федерального бюджету. Нагадаємо, що в Україні якраз близько 70% податкових надходжень до Державного бюджету забезпечуються за рахунок  непрямих податків.  

Натомість США є однією з небагатьох розвинутих країн, де відсутній загальнодержавний (федеральний) податок з продаж. До непрямих податків, що діють в США  належать акцизи та митні платежі. Але  в бюджетах штатів США (в тих, що здійснюють стягнення податку з продаж) значне місце все ж займають саме непрямі  податки.

Юридичні  особи в США також є платниками спеціальних платежів в соціальні  страхові фонди, що вираховуються в  певній долі до фонду заробітної плати. Їх розмір складає – 6,2% на соціальне  забезпечення, 1,45% - на медичну допомогу, 0,8% - на допомогу по безробіттю .Як бачимо податковий тягар значний, але не непосильний.

В Сполучених Штатах Америки відсутні структурно відокремлені правоохоронні органи в сфері оподаткування. Здійсненням  поліцейських функцій в центральному апараті Служби внутрішніх доходів  займається відділ розшуку. З більше, ніж 2000 оперативних робітників (спеціальних  агентів), що складають штат розвідки, лише 50 зайняті в центральному апараті  в Вашингтоні. Інші співробітники  працюють в місцевому апараті,  в який входять 9 регіональних, 51 окружних управлінь та більш ніж 900 низових  оперативних відділків. Відділи  фінансового розшуку являють  собою спеціалізовані поліцейські  служби, укомплектовані фахівцями високої  кваліфікації, що мають поліцейську підготовку та певний рівень знань бухгалтерської справи. Спеціальні агенти використовують при проведенні розслідувань такі специфічні методи, як: негласне спостереження, опит свідків з оточення підозрюваної особи, перлюстрацію поштових відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, використовуючи документи різних урядових і навіть приватних організацій

Вони  також мають право:

- вручати та виконувати судові ордери на обшук та арешт;

- проводити арешт без судового ордера у випадку скоєння в їх присутності тяжкого злочину або при наявності деяких інших обставин, передбачених законодавством США;

- викликати та проводити допит свідків;

- здійснювати конфіскацію майна;

- носити та застосовувати вогнепальну зброю .

Судові  позови за справами про несплату або  недоплату податків порушуються  тільки тоді, коли мова йде про велику суму або несплати мають регулярний характер, але більш ніж 90 відсотків  таких справ закінчуються судимістю  обвинувачених. За ухилення від сплати податків в США передбачається ув’язнення до 5 років та штраф у розмірі 100 тисяч доларів (для корпорацій –  до 500 тис. дол.). В американському суді доказами свідомої несплати податків вважаються: підробка фінансових документів, відмова їх пред’явлення, заняття  трудовою або підприємницькою діяльністю за підробленими документами або  від імені підставних осіб, наявність  значних сум, походження яких не підтверджено документами, а також якщо у податковій декларації не вказано джерело доходу. Діє принцип: платник податку  на вимогу податкових органів повинен  документально підтвердити законне  надходження всіх коштів, які він  має і мав у минулому.

Як відомо, Сполучені Штати Америки є  країною, що серйозно ставиться до захисту різноманітних прав своїх громадян. Так, для убезпечення платників податків від необгрунтованих або надмірних претензій Служби внутрішніх доходів, конгресом США в 1988 році було прийнято спеціальний закон, що отримав неофіційну назву “Біль про права платників податків”.

Згідно  з цим законом при ревізії  податкової декларації Служба внутрішніх доходів повинна подати платнику податків письмовий документ з викладанням  його прав і обов’язків. Платники податків мають право при попередньому повідомленні співробітників Служби Внутрішніх Доходів робити магнітофонний запис  усіх переговорів з офіційними представниками податкового відомства в ході ревізії. Крім того, платник податків може доручити ведення переговорів  адвокату. Якщо Служба Внутрішніх Доходів  має намір удатися до примусового  відчуження частини власності платника податку для погашення заборгованості з податків, платник повинен отримати письмове повідомлення не пізніше, ніж  за 30 днів.

Федеральне  законодавство закріплює також  перелік діянь, що заборонені посадовим  особам податкових органів США. Порушення  цих заборон тягне за собою  адміністративну чи кримінальну  відповідальність. Кожного співробітника, що виконує певні дії у зв’язку  з виконанням своїх службових  обов’язків, може бути усунуто з  посади, застосовано штрафні санкції  на суму до 20 тисяч доларів або  ув’язнено на строк до 5 років, якщо він:

- вимагає сплати більшої суми податку, ніж передбачено законодавством;

- вимагає чи приймає подарунки чи гроші за послуги, що надаються платникам податків;

- має докази чи іншу інформацію про порушення будь-якого закону про внутрішні доходи та не повідомляє про це; 

- здійснює хибні записи в офіційних документах;

- підписує фальшиві документи про сплату податків;

- сприяє будь-якій особі в порушенні законодавства у галузі оподаткування;

- шантажує чи здійснює тиск на платника податку.

Податкова система Федеративної Республіки Німеччини  характеризується значним тиском на платників податків. Загальна кількість  обов’язкових платежів, що стягуються в ФРН становить близько 50 різновидів. Наповнення консолідованого бюджету  забезпечується за рахунок прямих та непрямих податків, які сплачуються  приблизно в рівних пропорціях.

Податкові ставки прямих податків досить високі: податок на прибуток юридичних осіб стягується за ставками 45% та 30% при  розподілі прибутку, прибутковий  податок з громадян – відповідно прогресивної шкали за ставками від 15 до 39%, з фонду оплати праці юридичні особи сплачують 9,5% в пенсійний  фонд. Серед непрямих податків основне  місце займає податок на додану вартість, що стягується за двома ставками –  пільговою – 7% та стандартною – 15%.

Серед європейських країн ФРН виділяється особливою  суворістю покарань за порушення  податкового законодавства: штрафи, повторні штрафи, позбавлення волі на строк до 10 років.

Кримінальне переслідування осіб, що скоїли податкові  злочини, здійснюють фінансові органи, які мають статус правоохоронних і володіють тими самими повноваженнями, що й прокуратура. У будь-який момент фінансові органи можуть передати кримінальну  справу до прокуратури. Існують відомчі  розпорядження, згідно з якими справи, порушені за фактом заниження податку  на суму більше 300 тис. марок, розслідуються  податковим відділом прокуратури відповідної  землі.

В окремих  землях ФРН для кримінального  і адміністративного переслідування порушників податкового законодавства  у складі фінансових органів створені спеціальні підрозділи – відділи  з кримінальних справ і штрафних санкцій .

Однак провідну роль у боротьбі з податковою злочинністю  відіграє спеціалізована правоохоронна  структура – податкова поліція  або служба податкового розшуку, яка належить до системи міністерства фінансів. Підрозділи податкового розшуку - “Штойфа” було утворено в Германії ще в 1934 році.  Її працівники, перебуваючи на службі у фінансових органаходночасно є позаштатними співробітниками прокуратури.