Податкове навантаження в Україні

     зміст 

Всуп                                                                                                                               3

1. Методологічні  основи виміру податкового навантаження

1.1 Теоретико – методологічні засади визначення рівня

податкового навантаження                                                                                         4

1.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та

доходи  юридичних і фізичних осіб                                                                            8

2. Рівень податкового навантаження підприємств в Україні

2.1. Порівняльний  аналіз податкового навантаження  в економіці 

України та країнах з розвинутою ринковою економікою                                     16

2.2. Оцінка  податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб

в Україні                                                                                                                     22

3.Поняття та процедура оптимізації оподаткування.

3.1. Принципи оптимального оподаткування                                                         28

3.2. Напрямки  оптимізації податкового навантаження  підприємств

в Україні                                                                                                                     30

Висновки                                                                                                                    35

Перелік використаних джерел                                                                                  36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     В умовах докорінної перебудови соціальних та економічних основ господарювання в Україні значно зростає роль податків та податкової політики держави. Остання являє собою цілеспрямовану діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків. Водночас, податкову політику держави необхідно побудувати так, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків – фіскальної, а, з іншого – сприяти створенню стимулів для піднесення активності підприємницької діяльності, зростання внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку, підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку.

     Сьогодні  досягненню цих двох протилежних  за своєю суттю цілей заважає ряд важливих проблем, що стоять перед науковцями, державними діячами, платниками податків. Однією з найгостріших є проблема надмірного податкового навантаження та визначення оптимального рівня оподаткування, який би забезпечував стабільні та достатні надходження у Державний бюджет України, а, з іншого боку, не ліквідовував би стимулів до активізації підприємницької діяльності та розвитку національної економіки в цілому. Тож вивчення питань оптимізації податкового навантаження в Україні є досить актуальним.

     Метою даної індивідуальної роботи є визначення рівня податкового навантаження підприємств України та запропонування напрямків його оптимізації.

     Для виконання мети були поставлені наступні завдання:

• Визначити методологічні основи виміру податкового навантаження;
• Оцінити рівень податкового навантаження підприємств України;
• Зпропонувати напрямки оптимізації податкового навантаження.

     Методологічні основи виміру податкового навантаження 

     1.1 Теоретико – методологічні засади визначення рівня податкового навантаження 

     У податковій теорії та практиці вимір  податкового навантаження здійснюється на макро- і на мікрорівні та за відповідними напрямками .

     На  макрорівні це податкове навантаження на національну економіку, а на мікрорівні- на сб’єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб) та домашні господарства (окремі сім’ї, особи).

     Існують такі напрямки податкового навантаження:

• Формування бюджетної та податкової політики;
• Формування соціальної політики;
• Індикатор економічної поведінки суб’єктів господарювання;
• Індикатор економічної поведінки домашнього господарства;
• Стратегії розвитку виробництва, його структури та процесів нагромадження.

     Рівень  податкового навантаження на економіку  та доходи юридичних і фізичних осіб є важливою характеристикою податкової політики держави, оскільки здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, кількості податків, їхніх видів і ставок, форм і методів оподаткування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу ВВП між окремими секторами економіки, регіонами, верствами населення і на цій основі забезпечити їх поступальний розвиток та позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері у підвищенні життєвого рівня населення.

     Найбільш  значний внесок у розвиток теоретико  – методологічних засад визначення рівня податкового навантаження та на яких базуються при розробці ідеалів оптимального оподаткування, внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів: А.Сміт, Д.Рікардо, Дж. Локк, Дж.Ст. Мілль, А. Вагнер, А.Пігу, Дж.М.Кейнс, П.Самуельсон, А.Лаффер, В. Лєбєдєв, Д. Львов, Ф. Лассаль, І Озєров, Г.Джордж, А. Соболєв, М. Тургенєв, Б. Болдирєв, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко, Л.Шаблиста та інші.

     У науковій літературі зміст поняття  „податкове навантаження” („податковий  тиск”, „податковий тягар”) тлумачиться з двох позицій, зокрема: безпосереднього впливу податкових важелів та сукупності податкових платежів на економіку країни в цілому та доходи юридичних і фізичних осіб. Це поняття разом з іншими категоріями науки про податки утворює смислове ядро термінології оподаткування, яке увібрало в себе уявлення про граничні межі оподаткування в національній економіці.

     Визначення  податкового навантаження з точки  зору безпосереднього впливу податкових важелів базується на застосуванні порівняльної характеристики ставок основних податків, податкових пільг (часткове або повне звільнення від оподаткування, надання податкового кредиту, дотацій, що в свою чергу забезпечує перерозподіл податкового тиску з одних платників на інших), техніки оподаткування (наприклад, застосування авансових платежів, які передбачають сплату податку платником до отримання реального результату, відповідно до якого він повинен сплачуватися, що посилює навантаження на платника).

     Тлумачення  податкового навантаження з точки  зору ступеня впливу загальної суми всіх податкових платежів передбачає зіставлення їх з обсягом ВВП національної економіки.

     Зміст і межа податкового навантаження не є чимось незмінним. До чинників, що визначають зміст і межу податкового  навантаження (верхню та нижню межу) в країні відносяться: ступінь розвитку ринкової економіки та масштаби і форми державного регулювання; рівень соціально - економічного розвитку національної економіки та рівень життя населення; напрямки використання державних доходів; внутрішня і зовнішня політика держави; соціально - культурні традиції населення, рівень розвитку податкової культури.

     Але центральну частину поняття про  податкове навантаження становить  система соціально – економічних  відносин, які виникають між державою і платниками податків з приводу розподілу та перерозподілу частки ВВП.

     Таким чином, межа податкового навантаження – це умовна точка в оподаткуванні, при якій досягається оптимальна як для платників, так і для  державної скарбниці частка ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет. 

      Теоретично  доведено, що до певної межі податкове  навантаження не зменшує вартісні показники  розвитку національної економіки та зацікавленість у суб’єктів господарювання до продуктивної діяльності, проте  після досягнення такої межі спостерігатиметься протилежний результат. Тому при спробі збільшення податкових надходжень за рахунок надмірного податкового навантаження (наприклад, збільшення податкових ставок з основних податків) швидко досягається така межа, коли може суттєво зменшитися саме джерело сплати податків, що в свою чергу призведе до зменшення податкових надходжень. Така залежність була науково обґрунтована і доведена відомим американським економістом Артуром Лаффером і отримала назву „крива Лаффера” (рис.1.1.1)

                             Обсяг податкових надходжень до бюджету 

Рис. 1.1.1 Крива Лаффера 

     На  графіку відображено зв’язок  між податковими ставками (ta, tb, tc), та бюджетними надходженнями (Ga, Gb). Геометричне розміщення точок демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування і обсягів податкових надходжень до бюджету.

     Точка А відповідає оптимальній ставці податку (ta), при якій бюджет отримує найбільші надходження (Ga).

     У точці В при податковій ставці tb, що більша за оптимальну, як і в точці С при податковій ставці tc, що менша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження.

     Графічне  зображення яскраво свідчить, що збільшення податкових надходжень до бюджету може бути забезпечене лише до певного  рівня податкового навантаження (рівня податкових ставок) при подальшому його підвищенні обсяги бюджетних надходжень будуть навпаки зменшуватися, оскільки високий рівень оподаткування здійснює дестимулюючий вплив на діяльність суб’єктів господарювання. А перехід до помірного оподаткування (базова ставка менша від максимально можливої) дасть позитивні результати через певний проміжок часу. Перш за все зростуть доходи платників податків, а це в свою чергу сприятиме зростанню сукупного попиту та сукупної пропозиції, заощаджень та інвестицій, ділової активності, зайнятості населення, а звідси і збільшенню податкових надходжень. Логіку такого зв’язку можна формалізувати таким чином: 

↓t → ↑D → ↑AD → ↑AS → ↑S → ↑I →↑L → T 

де t – податкова ставка на доходи;

D – доходи платників податків;

AD – сукупний попит;

AS – сукупна пропозиція;

S – заощадження домогосподарств;

I – реальний обсяг інвестицій;

L – зайнятість населення;

T – податкові надходження.

Вимоги  до методики виміру рівня податкового  навантаження:

• Визначення структури ПН як на юридичних, так і на фізичних осіб;
• Відносна універсальність підходу до визначення рівня ПН ;
• Визначення ефективності функціонування виробництва залежно від рівня ПН:
• Порівняльний аналіз із рівнем ПН в інших країнах світу;
• Прогнозування впливу змін у системі оподаткування на економічну активність;
• Об’єктивна оцінка впливу на рівень ПН прямих і непрямих податків;
• Об’єктивна оцінка рівня ПН на економіку країни та доходи юр. і фіз. осіб.

Послідовність визначення податкового навантаження:

• аналіз чинного законодавства щодо суб’єктів та об’єктів оподаткування та їх систематизація;
• аналіз та класифікація податків із визначенням їх платників;
• класифікація суми сплачених податків за суб'єктами оподаткування;
• аналіз та визначення загальної суми податкових платежів, що сплачуються різними суб'єктами оподаткування;

аналіз  та визначення рівня податкового  навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб. 

1.2. Показники рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб 
 

      До  групи показників виміру податкового  навантаження застосовуються різні показники.

      Для характеристики загального рівня податкового  навантаження на економіку, тобто на макрорівні, найбільш поширеним показником є співвідношення між сумарною величиною  всіх податкових платежів та ВВП: 

      ПН = ∑ПП : ВВП х 100% 

      де  ПН – податкове навантаження;

      ПП  – сумарна величина всіх податкових платежів;

      ВВП – валовий внутрішній продукт  при його первинному та вторинному розподілі, який розраховується за Національними  рахунками.

      В економічно розвинених країнах світу  показник рівня податкового навантаження має різні значення і коливається у межах від 30% (н-д, в США, Німеччині, Великобританії) до 50% ВВП (наприклад, у Швеції). В Україні цей показник становить майже 20%

      Відповідно  до Національних рахунків при первинному розподілі доходів включаються всі податки на виробництво та імпорт, тобто ті податки та мито, які відносяться до виробничої діяльності та, які поділяються на дві групи: податки на продукти (стягуються пропорційно кількості або вартості товарів та послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих вітчизняним товаровиробником, наприклад, ПДВ, мито, акцизний збір) та інші податки (пов’язані з виробництвом та включають обов’язкові платежі суб’єктів господарювання до державного та місцевих бюджетів, наприклад, плату за землю та воду, лісовий податок, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, державне мито, ринковий збір тощо).

      При вторинному розподілі доходів включаються  всі податки на доходи, майно, внески на соціальне страхування (тобто як податки на виробництво, так і ті податки, що не пов’язані з виробничою діяльністю, наприклад, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб та обов’язкові платежі у державні цільові фонди: соціального страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості).

      Менш  достовірну картину про рівень податкового  навантаження на макрорівні дає показник, який нерідко застосовується у податковій практиці різних країн, порівняння максимальних ставок основних податків. При цьому  джерело їх сплати, суб’єкт та об’єкт оподаткування, механізм нарахування можуть суттєво відрізнятися. До переліку таких податків зазвичай входять: ПДВ, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, мито тощо. У таких європейських країнах, як Франція. Німеччина, Данія, Австрія, Швеція, максимальні ставки ПДВ становлять 5 - 25%; податку на прибуток - 13 - 40%; індивідуального прибуткового податку - 5 - 60%. В Україні ставки цих податків встановлені на рівні 20, 25 і 13 (15)% відповідно, з чого можна зробити висновок, що Україна належить до країн з помірним податковим навантаженням, тобто з помірним рівнем податкових ставок

      До  групи показників виміру рівня податкового  навантаження на юридичних осіб, тобто  на мікрорівні, відноситься показник співвідношення між сумарною величиною всіх податкових надходжень від юридичних осіб та ВВП: 

      ПН  юр. ос. = ∑ПН юр. ос. : ВВП 

      де  ПН юр. ос. – податкове навантаження;

      ПН  юр. ос. – сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;

      ВВП – валовий внутрішній продукт.

      Визначення рівня податкового навантаження за даною методикою дасть змогу здійснити порівняльний аналіз податкового навантаження на юридичних осіб в Україні з рівнем податкового навантаження у інших державах.

      Більш точним показником визначення рівня  податкового навантаження на юридичних осіб є співвідношення всіх податкових надходжень від юридичних осіб та доданої вартості (прибутку), яка створюється у провідних галузях економіки: 

      ПН  юр. ос. = ∑ПН юр. ос. : ДВ (Р) 

      де  ПН юр. ос. – податкове навантаження;

      ПН  юр. ос. – сумарна величина всіх податкових надходжень від юридичних осіб;

      ДВ (Р)– додана вартість (прибуток).

      Розрахунок  показника рівня податкового  навантаження щодо доданої вартості (прибутку) дає змогу визначити  дійсний рівень податкового навантаження на юридичних осіб, бо валова додана вартість (прибуток) створюється саме в галузях матеріального виробництва.

      Таблиця 1.2.1

Загальні  критерії оцінки ефективності системи оподаткування 

та  податкової політики підприємства 

Продовження таблиці 1.2.1

     Система оцінки ефективності податкової політики підприємства (юридичних та фізичних осіб) містить такі дві групи показників:

• оцінка податкового навантаження;
• оцінка ефективності податкового планування.

Показники ефективності податкової політики підприємства:

1. Показники для оцінки рівня податкового навантаження:

• Сума сплачуваних податків;

• Структура податків в собівартості та в ціні;
• К-т податковоємності реалізованої продукції;
• Коефіцієнти оподаткування:
• доходів;
• витрат;
• прибутку.

2. Показники для оцінки ефективності податкового планування:

• Коефіцієнт ефективності податкової політики;
• Відносне зменшення податкових платежів;
• Загальний коефіцієнт оподаткування ;
• Коефіцієнт використання податкових пільг;
• Абсолютне зменшення податків, сплачуваних п/п за певний час.

Розглянемо  показники оцінки рівня податкового навантаження підприємства в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2.

Показники оцінки рівня податкового навантаження підприємства 

Показники ефективності податкового планування розглянемо представлені в таблиці 1.2.3.

Таблиця 1.2.3

Показники ефективності податкового  планування

      Продовження таблиці 1.2.3

      На  відміну від абсолютного зменшення  податкових платежів, їх відносне зменшення  дозволяє врахувати вплив на зміну  податкових платежів підприємства зміни  обсягів реалізації продукції, адже більшість податків змінюється пропорційно до обсягу реалізації чи інших показників, пов'язаних з ним. Ці два показники, що використовуються, як у процесі аналізу, так і при плануванні, можуть диференціюватися за видами податків, видами продукції, виробництв чи за окремими структурними підрозділами.

    До  групи показників виміру рівня податкового  навантаження на домашнє господарство (сім’ю, окрему особу), тобто на мікрорівні, відноситься показник співвідношення між сумарною величиною всіх податкових надходжень від домашніх господарств (сім’ї, особи) та ВВП:  

    ПН  д. г. = ∑ПН д. г. : ВВП 

    де  ПН д. г. – податкове навантаження;

    ПН  д. г. – сумарна величина всіх податкових надходжень від домашніх господарств;

    ВВП – валовий внутрішній продукт.

    Визначення  рівня податкового навантаження за даною методикою дасть змогу здійснити порівняльний аналіз податкового навантаження на домашні господарства в Україні з рівнем податкового навантаження у інших державах.

    Більш уточненим показником визначення рівня  податкового навантаження на домашні  господарства є співвідношення всіх податкових надходжень від домашніх господарств та сукупного доходу, отриманого ними за певний період часу: 

    ПН  д. г. = ∑ПН д. г.: ∑Д 

    де  ПН д. г. – податкове навантаження;

    ∑ПН д. г. – сумарна величина всіх податкових надходжень від домашніх господарств;

    ∑Д  – сукупний дохід отриманий домашніми  господарствами.